Новий навчальний рік: п’ять змін, які чекають на українських школярів

Цього року освітній процес в Україні більш адаптувався до нових умов, які виникли через повномасштабне вторгнення Росії. Нагадуємо, які п’ять основних змін чекають українських школярів з 1 вересня.

Довший навчальний рік

Кабінет Міністрів України затвердив постанову про початок нового навчального року. Освітній процес стартує 1 вересня 2023 року і триватиме до 28 червня 2024 року. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, обласні військові адміністрації за участю засновників закладів освіти мають забезпечити організацію початку навчального року залежно від безпекової ситуації в кожному окремому населеному пункті та регіоні.

Новий формат навчання для дітей за кордоном

В Україні вводять нову форму навчання у вибраних дистанційних школах у кожній з областей. Учні, які перебувають за кордоном, вивчатимуть український компонент шкільної програми. Він займатиме 6-8 годин на тиждень. Решту предметів вони зможуть опанувати в школах країн, де наразі проживають. Цю частину навчання їм зарахують автоматично.

З’явиться новий шкільний предмет

З вересня в українських школах планують запустити пілотний оновлений проєкт дисципліни «Захист України», в рамках якого діти набуватимуть актуальних знань, навичок та життєво необхідних умінь в сучасних умовах та збільшать частку практичних занять.

Для навчання вчителів до співпраці залучать міжнародні і громадські організації, які мають досвід у навчанні дорослих. Зокрема тих спеціалістів, які готові навчати вчителів роботи із симуляторами FPV дронів, мають спеціалізацію у топографії, домедичній допомозі та запобіганні травматизму, — ці навички необхідні у повсякденному житті.

Школи самі визначатимуть формат навчання

Українські заклади освіти можуть з нового навчального року перейти на офлайн-навчання, але це залежить від безпекової ситуації у регіоні. У кожному регіоні влада сама визначає, наскільки безпечно дітям повернутися за парти.

Щоб учні повернулися за парти першого вересня, спеціальна комісія має перевірити школи на наявність бомбосховищ, а також їхню придатність і можливість у разі повітряної тривоги вмістити всіх учасників освітнього процесу. Якщо таких укриттів немає або вони не відповідають нормам, комісія може розглянути варіанти, як їх облаштувати, привести до належного вигляду. А якщо й такої можливості немає, школам дозволяють використовувати укриття інших суб’єктів господарювання.

Заборона телефонів

За інформації Львівської міської ради, з 1 вересня у школах Львова ініціюватимуть заборону для учнів використовувати мобільні телефони. Такі дії покликані створити умови для спілкування дітей з однолітками та уникнути зайвого відволікання від навчального процесу. Важливо, що в кожній школі буде свій формат, як це працюватиме.

«Ми хочемо максимально скоротити користування мобільними телефонами. Це не стосуватиметься випадків, коли потрібно зв’язатися з батьками чи навчального процесу, коли телефони замінюють підручники. Це важливо, щоб контролювати кількість часу, який діти проводять в телефоні, і власне контент, який вони там споживають», – пояснив начальник міського управління освіти Андрій Закалюк.

Українські заклади освіти можуть з нового навчального року перейти на офлайн-навчання. Нагадаємо, чи можуть батьки відмовитися від офлайн-навчання дитини у школі.

2022/2023 навчальний рік у складних умовах

У цей складний період воєнного часу Україна зазнала руйнування об’єктів критичної інфраструктури, тому ми маємо проблеми з постачанням електроенергії, можливі й проблеми з опаленням.

Це все впливає на освітній процес.

Ми маємо пропозиції щодо вирішення цих проблем і закликаємо вас надавати пропозиції щодо забезпечення прав учасників освітнього процесу.

Ваші пропозиції будуть опрацьовані та надіслані відповідним органам влади.

Це не зламає нас – українців. Ми розуміємо, що це все важко, незручно, некомфортно, але уявімо собі, в яких умовах зараз воюють наші збройні сили, захищаючи кожного з нас, ризикуючи життям та здоров’ям. Тому кожен має згуртуватися на тому місці, де працює, навчається та проживає.

Наш освітній фронт потребує згуртованості, чіткості, порозуміння та роз’яснень від органів влади. Звітування про готовність закладів освіти до опалювального сезону, на жаль, практично неефективне, оскільки ситуація змінюється щоденно, зокрема – внаслідок нових руйнувань об’єктів критичної інфраструктури. Війна змінює наше життя, освіту, і ми маємо гнучко реагувати на ці виклики та забезпечити права дітей на освіту в таких умовах, а педагогічним працівникам право на оплату праці.

ТРИВАЛІСТЬ, ПОЧАТОК ТА ЗАВЕРШЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

Традиційно навчальний рік розпочинався 1 вересня і завершувався не пізніше 1 липня наступного року й тривав не менше 175 навчальних днів, про що зазначено у частині третій статті 10 Закону України “Про повну загальну середню освіту” . Але в умовах воєнного стану зупиняється дія цього положення . І тривалість навчального року, дата його початку та/або закінчення під час воєнного стану тепер визначаються Кабінетом Міністрів України. Ця норма прийнята для того, щоб гнучко реагувати на виклики під час війни.

Тому Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 711 “Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні” було встановлено тривалість 2022/23 навчального року з 1 вересня 2022 року по 30 червня 2023 року.

Законодавство надає автономію закладам освіти, й вони самостійно педагогічною радою визначають структуру і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу у межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом.

Усі класи, крім випускних, завершують навчання наприкінці травня, тобто фактично вони мають 155 навчальних днів.

Якщо звернутися до тривалості навчального року за кордоном, то, наприклад, у Великій Британії навчання триває з вересня по липень, у Німеччині розпочинається у серпні або вересні та триває до червня або липня. Але в серпні чи червні усі школярі мають уроки, частина з яких проходить на подвір’ї школи.

Тому маємо пропозицію, і запрошую до дискусії щодо перенесення частини освітнього процесу зі складних зимових місяців на літній період. Перенесення дозволить реалізувати права дітей на освіту.

Адже діти мали тривалі перерви у навчанні, й відповідно освітні втрати через війну, переїзди, перебування на тимчасово окупованих територіях, відсутність Інтернету та гаджетів тощо.

Ваші пропозиції залишайте у коментарях.

Відповідно до пункту 4 статті 10 розділу ІІІ Закону України “Про повну загальну середню освіту” тривалість канікул у закладах освіти протягом навчального року не може становити менше ніж 30 календарних днів. Зазвичай під час навчального року школярі мали осінні та весняні канікули, які тривали по одному тижню, зимові канікули – 2 тижні.

Деякі місцеві органи влади та заклади освіти приймають рішення про перенесення осінніх канікул на зимовий період. Частина закладів освіти приймають рішення щодо інших варіантів ущільнення освітнього процесу, зокрема здійснюють шестиденне навчання замість п’яти днів, щоб зменшити перерви у навчанні через можливі відключення світла та опалення взимку.

Таким чином у закладах загальної середньої освіти можемо мати три тижні зимових канікул. Чи дозволить це впоратися з проблемами, пов’язаними з перебоями з електропостачанням та опаленням, поки невідомо, але варто шукати рішення, у т.ч. – і такі.

На нашу думку, варто розглянути можливість збільшення тривалості канікул, тобто більше ніж 30 календарних днів. Це дозволить збільшити тривалість канікул у складній зимовий період й продовжити освітній процес влітку.

ЯК ТА КОЛИ ВІДНОВИТИ ПЕРЕРВАНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

Через повітряні тривоги, відключення електропостачання маємо перерваний освітній процес. Доволі часто повітряні тривоги та відсутність світла досить тривалі, від 2-3 до 5 годин.

У цей час діти мали б навчатися, але, перебуваючи в укритті під час повітряної тривоги або без електропостачання, часто педагоги не мають змогу продовжити як очне, так і дистанційне навчання учнів та студентів.

Якщо ж педагог і продовжує дистанційне навчання, то не завжди здобувачі освіти можуть до нього приєднатися через поганий інтернет або його відсутність в укритті та відключення електропостачання.

До нас почали надходити скарги батьків на те, що у разі повітряної тривоги навчання скасовують, а дітям надсилають завдання для самостійного опрацювання. Враховуючи, що повітряні тривоги та відключення електропостачання відбуваються майже щодня, маємо ситуацію, що чи не половину навчального часу діти навчаються самостійно.

Це все лише посилює освітні втрати, про справжній розмір яких ми можемо лише здогадуватися, бо вже багато років не фінансується створення ефективної системи освітніх вимірювань.

Тому варто в закладі освіти розробити порядок відновлення освітнього процесу. Але виникає питання, якщо вчитель під час повітряної тривоги знаходився з учнями в укритті, а це – в межах його робочого часу, то яким чином він має проводити уроки, які мали бути в цей час, та як здійснювати оплату праці такого вчителя.

Тобто мають бути рекомендації та певний алгоритм, щоб забезпечити права дітей на освіту та права педагогів на оплату праці.

Також просимо описати проблеми, які виникли у цей складний час, та надати пропозиції щодо їхнього вирішення.

КОМПЕНСАЦІЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ

Проблеми з постачанням електроенергії також впливають на освітній процес. Адже заклади освіти не зможуть повноцінно здійснювати очне навчання учнів та студентів. Під час повітряної тривоги перебування в укритті без світла й, можливо, без опалення стає випробуванням та певною загрозою для здоров’я.

Водночас під час дистанційного навчання також виникають проблеми – не всі вчителі й викладачі зможуть здійснювати дистанційне навчання в синхронному режимі – проводити онлайн уроки та лекції, а здобувачі освіти мають проблеми з підключенням до Інтернету під час приєднання до онлайн уроків, своєчасного виконання та надсилання онлайн завдань педагогам.

Це все призводить до освітніх втрат. Ми вже неодноразово наголошували, що наші діти мають освітні втрати під час війни, фахівці сектору освіти Світового банку зазначають, що вони можуть становити більше одного року. Українські здобувачі мають освітні втрати, перебуваючи за кордоном . Здобувачі зазнавали освітніх втрат і під час пандемії коронавірусу. Аналітики зазначають, що освітні втрати впливають як на економічне зростання нашої країни в майбутньому, так і на добробут кожного окремого українця.

Але поки що питання як визначення освітніх втрат, так і їхньої подальшої компенсації у нашій державі не вирішено.

Наші пропозиції щодо вирішення ситуації: надати розроблені та зрозумілі інструменти для проведення моніторингових досліджень на рівні області, району, ОТГ, міста чи навіть закладу освіти: все залежить від безпекової ситуації. І розробити та реалізувати Українську стратегію компенсації освітніх втрат.

Якщо ви маєте інші пропозиції, пишіть у коментарях.

Загалом наразі заклади освіти та органи місцевого самоврядування доволі швидко та гнучко реагують на виклики й оперативно переводять дітей з очного та змішаного навчання на дистанційне і навпаки.

Частина дітей, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях та за кордоном, постійно здійснюють навчання за дистанційною формою.

Хоч маємо майже трирічний досвід проведення дистанційного навчання, але все одно отримуємо скарги від батьків на якість дистанційного навчання, неузгодженість розкладу та інших проблем. Також надходять скарги від педагогів щодо недостатніх зусиль з боку влади щодо розробки необхідних ресурсів для здійснення дистанційного навчання.

Наразі маємо Всеукраїнську школу онлайн , на якій розроблено уроки для 5-11 класів, але не всі теми та предмети. Позитивно те, що Міністерство освіти і науки України повідомило про додавання на цю платформу до кінця 2022 року нові уроки, тести та матеріали для самопідготовки з 18 дисциплін для учнів 5-11 класів. Щиро це вітаю та сподіваюся на вчасну реалізацію цих процесів.

На жаль, уроків для 1-4 класів на цій платформі поки немає, наразі нічого не відомо про їхню розробку. Лише громадська спілка “Освіторія” запустила ігровий додаток для учнів 1-4 класів “Вивчаю – не чекаю” .

Про відсутність усього комплекту уроків та побажання наявності уроків для усіх класів, предметів та тем заявляли батьки, педагоги та здобувачі освіти, адже це полегшить здобуття дистанційної освіти та компенсацію освітніх втрат.

Тому вважаємо за необхідне віднайти можливість та розпочати роботу над уроками для 1-4 класів .

Запрошуємо батьків та педагогів висловити своє бачення щодо покращення дистанційного навчання на рівні держави та закладу освіти.

Розуміємо, що ми описали не всі проблеми, які зараз наявні в освіті. Бо під час війни проблеми виникають постійно, але вчасне реагування на них, вирішення, комунікація з громадськістю – є ключовими для органів влади. Замовчування та уникнення згадки про них лише посилює ці проблеми і шкодить усім нам.

Тому просимо у коментарях вказувати ті проблеми, які виникли, та які виникають у вас, ми завжди відкриті до комунікації.

Тому звертаюся до учасників освітнього процесу – давайте спільно захищати свої права.

Окреме важливе питання – дотримання прав педагогічних працівників, зокрема – на вчасну виплату заробітної плати у розмірах, визначених чинним законодавство. Про це ми готуємо окрему публікацію, яку Служба освітнього омбудсмена незабаром оприлюднить.