Правила гри УНО / UNO
Карткова гра UNO: правила, кількість і опис карток, секрети й тонкості
Загальна інформація
Тип гри: на уважність.
Кількість гравців: мінімум — 2, максимум — 10.
Вік учасників: від 7 років.
Тривалість: приблизно півгодини.
Мета: швидше за інших позбутися карт. Після першого туру підраховуються бали, і починається новий раунд: другий, третій, четвертий…
Поразка: програє той, у кого в скарбничці накопичується 200 балів.
Головні правила
Початок «УНО» завжди однаковий: хтось із учасників активно перемішує карти, після чого роздає їх компаньйонам з настільної гри. В результаті цієї нескладної маніпуляції кожен отримує 7 карт (ні більше ні менше). Але ось що це за карти, наразі ніхто не знає.
Останню карту перевертають і викладають на стіл. Важлива вимога — на ній має зображуватися лише цифра. Якщо перед нами опиняється картка з малюнком або карта чорного кольору, її потрібно повернути до колоди. Повторюйте це до тих пір, доки нарешті не з’явиться довгоочікувана цифра (яка саме, немає значення). Іноді початок гри затягується, але нічого не поробиш — правила є правила.
Підготовчий ритуал завершено, починаємо грати — викидати на стіл картки. Робити це потрібно по черзі, зазвичай за годинниковою стрілкою і керуючись правилами. Першим ходить той, кому пощастило сидіти по ліву руку від того, хто роздає карти. До речі, право роздавати карти також передається за годинниковою стрілкою. Інших варіантів не передбачено.
Що ми розуміємо під «ходом»? Це викладання своєї картки на ту карту, котра знаходиться на столі. Але це зовсім не хаотичне викидання, а чіткі маніпуляції із дотриманням деяких рекомендацій від творців UNO:
- картки на 100% збігаються за кольором або мають ідентичний малюнок/цифру;
- є карти універсального застосування: «Зміна кольору», «Зміна кольору плюс чотири» (їх важно не помітити, тому що вони чорні);
- коли потрібної карти немає, гравець тягнеться до підготовленої раніше колоди і бере звідти наосліп верхню карту (це можна робити лише раз, якщо не пощастило, скажіть «Пас», передавши хід іншому).
- Карти цифрового типу рахуються за вказаним номіналом.
- Кожна чорна картка додає 50 балів.
- Карти із зображеннями — 20 балів.
Поговоримо трошки про картки
Кількість
В «УНО» налічують більше сотні карт. Якщо точніше, то 108. Розробники не просто так зробили саме таку кількість, бо таким чином створюються оптимальні умови для захоплюючого ігрового процесу. Карти класифікують за трьома напрямками: цифрові, за малюнками і темні-темні, як ніч.
Цифрові карти: починаються з нуля і закінчуються дев’яткою. Вони можуть бути синього, зеленого, червоного та жовтого кольорів. Карт від 1 до 9 представлено по дві кожного кольору. Відповідно, таких карт всього 72. Карт з цифрою 0 у колоді — 4 (по одній на кожен колір). Разом: 72 + 4 = 76 цифрових карт.
Карти з малюнками: «Зміна напряму», «Плюс дві карти», «Пропуск ходу». Основні кольори аналогічні тим, про які ми з вами вже говорили, описуючи попередній різновид карток. У наявності — по 2 карти кожного типу. Загальна кількість така: 3 малюнки х 4 кольори х 2 = 24.
Чорні карти: «Зміна кольору», «Зміна кольору плюс чотири». В колоді по 4 карти кожного виду. Після проведення нескладних математичних розрахунків маємо цифру 8.
Значення
Коментарі тут зайві. Цифри, вони і в Африці — цифри. Єдине, на що варто звернути увагу, це на написання двох із них: шістка з точкою знизу — виглядає вона ось так «6.», а дев’ятка зображена з підкресленням — ось вона «9». Це зроблено для того, щоб нам було зручніше, і знизився ризик можливого непорозуміння.
«Пропуск ходу» — карта, котра інформує про те, що наступний учасник зобов’язаний пропустити хід. Тут все зрозуміло та логічно. Є захист від цієї карти: достатньо викласти на стіл карту такого ж кольору і з таким же значенням. Проблема буде вирішена.
Коли на столі опиняється карта «Зміна напрямку», учасники починають грати трохи по-іншому: ходять проти годинникової стрілки. Нерідко трапляється так, що на поле викладаються відразу кілька карт такого типу. Що робити в такій ситуації? Складати їх дію. Наприклад, 2 карти «Зміна напрямку» можна проігнорувати, а ось три карти все ж змінять напрямок ходу.
Якщо хтось скинув карту «Плюс дві карти», значить наступному гравцеві доведеться взяти дві карти і відмовитися від свого ходу. Врятуватися від неприємного сюрпризу можна карткою такого ж значення, колір не важливий. Дії карт не складаються, тому гравець, на якому закінчується ланцюжок, бере 2 карти і тимчасово відпочиває.
Карта UNO «Зміна кольору» робить гру ще більш несподіваною. Та людина, котра викидає її, має право замовити будь-який колір: як новий, так і поточний — як вирішить, так і буде. Чи потрібно для викладання карти дотримуватися особливих умов? Ні, обмеження в цьому питанні відсутні.
Чорну карту «Зміна кольору плюс чотири» дозволено викидати на стіл лише у свій хід і тільки у тому випадку, якщо на руках немає карти поточного кольору. Наступному гравцеві доведеться взяти з колоди 4 карти і пропустити хід. Гра продовжується з того кольору, котрий замовили. Врятуватися від її дії можна картою «Плюс дві карти, але обов’язково замовленого кольору.
Якщо у гравця, на якого націлена дія карти, є сумніви щодо чесності свого колеги, він вимагає показати карти. Це допоможе переконатися у тому, що у нього є поточний колір і правила не порушуються. Якщо гравець обманював, дія карти «Зміна кольору плюс чотири», наче бумеранг, переходить на нього: він забирає карту + додаткового тягне з колоди 4 карти + пропускає хід. Гравець не дурив? Значить покарання чекає на того, хто не довіряв: він бере 2 карти.
Тонкості й секрети
1. ПРАВИЛО ВВІЧЛИВОСТІ. Ігровий процес продовжується лише після того, як учасник, котрий взяв з колоди 4 карти, розсортує їх і повідомить іншим щодо своєї готовності грати далі.
2. ПРАВИЛО ВІДКРИТОСТІ. Гравці не можуть замовчувати інформацію щодо кількості карт на руках: забороняється складати їх стопкою, маскувати, ховати під столом, закривати руками чи іншими предметами. Ви повинні бачити, скільки карт на руках у суперників.
3. ПРАВИЛО ОСТАННЬОЇ КАРТИ. Хтось викинув на стіл передостанню карту? Він повинен голосно вигукнути чарівну фразу: «УНО!». Це своєрідне повідомлення про наявність останньої карти. Якщо учасник не згадав про це, інші гравці кажуть це слово замість нього. Головне — встигнути до ходу нового гравця. В результаті через свою забудькуватість без п’яти хвилин переможцю доводиться брати з колоди 4 карти і боротися за перемогу знову.
4. ПРАВИЛО ПЕРЕХОПЛЕННЯ ХОДУ. Ви можете піти позачергово, коли заманеться. Для цього достатньо мати таку ж карту, що і в центрі столу. В даному випадку повинні збігатися відразу 2 параметри: перший — колір, другий — цифра або малюнок. Також під правила підпадає карта «Зміна кольору».
Зверніть увагу на те, що в цьому правилі є кілька особливостей. Про них потрібно знати і їх заборонено порушувати:
- карта «Зміна кольору плюс чотири» ніколи не бере участі у перехопленні ходу, тому що вона викладається виключно в свій хід;
- перехоплювати хід не можна на старті гри, коли на столі знаходиться лише одна карта; в такому випадку ходить наступний учасник після того, хто роздає карти;
- при наявності двох однакових карт викладаються вони по черзі: одна карта — в свій хід, а потім інша.
Хочете більш детально ознайомитися з правилами гри УНО? Просто перейдіть за посиланням.
Сколько карточек в Уно? И как их раздавать?
Сколько карт должно быть в колоде Уно? Для начала уточню: что есть классическая версия, а есть версия «Делюкс». Обычная колода Уно включает несколько числовых рядов и служебных символов — с делением на четыре масти.
Сколько карточек в Уно? 108 карт — в любом наборе Уно. Соотношения разных видов карт одинаково для всех вариаций игры.
Кстати, прочитать о том как сделать карты для игры своими руками в домашних условиях можно здесь. Для того чтобы колода карточек продержалась как можно дольше — наклейте распечатанные картинки на картон.
Почему карт именно столько?
Итак, основной ряд — два ряда листов с числовыми обозначениями; всего 18 штук. Во второй ряд вошёл набор 4 х 19, то есть 76 штук. В придачу изобретатель игры добавил в комплект 24 карточки для изменения хода и 8 «джокеров». Если сложить всё это вместе, как раз и получится 108 карт. Опять же, аналогичный состав имеют Свинтус и другие варианты Уно.
По сколько карточек раздавать в уно?
Независимо от количества игроков, каждому выдают по 7 карт рубашкой вверх. Ещё одну выкладывают лицом вверх на столе, но если это окажется не номинал — открывают следующую, а эту кладут в середину колоды. Если карты закончатся раньше, чем кто-то крикнет «Уно!» и далее освободится от своей раздачи, отбой тасуют и вновь собирают из него новую колоду.
При этом последняя выложенная на стол открытая карта становится первой — сверху новой стопки. Добавлю, что игру Уно легко сделать своими руками в том числе и без помощи принтера, благо строй колоды легко найти в интернете.