Як більшість урогенітальних інфекцій, мікоплазма зазвичай передається статевим шляхом. Оскільки інфікування не завжди призводить до хвороби, заразитися можна навіть від людини, яка не має симптомів. Крім того, бактерії можуть передаватися від матері до дитини при природних пологах.
Мікоплазмоз — це хронічна інфекція, яка найчастіше вражає сечостатеву систему чоловіків і жінок. Дане захворювання може бути викликано рядом збудників, які за розмірами наближені до вірусів. Одноклітинні мікроорганізми здатні викликати інфекційні захворювання, які руйнівно діють на сечостатеву і дихальну системи.
Окрім урогенітального мікоплазмозу, в людини може виникати ще респіраторний мікоплазмоз. Зараження урогенітальним мікоплазмозом — переважно статевим шляхом. Можливий і побутовий шлях зараження (забруднена білизна, губки, мочалки).
Основа лікування мікоплазмозу – це призначення антибіотиків, до яких чутливі мікоплазми. Для покращення результатів призначаються два, а іноді й три антибіотики на тлі імуномодуляторів і протизапальних препаратів. Лікуванню передує призначення протипротозойних засобів, по закінченню призначають протигрибкові препарати.
Збудник мікоплазмозу – мікоплазма – мікроорганізм, що займає проміжне положення між бактеріями і вірусами. З 40 відомих науці видів мікоплазм …