§ 2. Утворення Русі-України

Згадайте яким богам поклонялися давні слов’яни.

Як ви розумієте значення словосполучення «розселення давніх слов’ян»?

Чи пам’ятаєте ви, що князем у слов’ян називали очільника військової дружини?

1. Сусіди східних слов’ян.

На південь і на схід від земель, якими володіли наші предки, простягалися безкраї степи. В них здавна випасали череди худоби кочовики-скотарі. Вони створювали могутні військові об’єднання і були серйозною загрозою для східних слов’ян. Із VII століття найближчими кочовими сусідами наших предків були тюркомовні булгари, які утворили міжплемінний союз — Велику Булгарію. У VIII столітті майже усі їхні землі відібрала могутня держава хозар — Хозарський каганат. Хозари панували у причорноморських степах до Х століття і змушували слов’янські племінні союзи полян та сіверян виплачувати данину. (Виконайте завдання 3 до карти на сторінці 9).

Далеко за степами, горами та широким морем розташувалася заможна могутня спадкоємиця античного Риму — Візантійська імперія. Відносини східних слов’ян і візантійців були складними. З одного боку, вони активно торгували між собою, а з іншого — слов’яни неодноразово вирушали у військові походи на Візантію, щоб домогтися для себе вигідних торговельних умов.

Картина Миколи Реріха «Варяги пливуть»

Не менш грізними були і північні сусіди східних слов’ян — варяги. Для західних європейців вони були відомі як суворі і безжальні вікінги, або нормани (північні люди) — талановиті мореплавці, торговці і грабіжники. Варяги для слов’ян бували і ворогами — обкладали даниною кривичів та словен, і союзниками — неодноразово разом зі слов’янами торгували, і воювали з Візантійською імперією. Та це й не було дивним, адже торговий шлях із краю варязького до країни греків (Візантії) пролягав через землі слов’ян по мережі невеликих північних річок та повноводому Дніпру. Він так і називався шлях «із варягів у греки».

• 1. З ким сусідили східні слов’яни на півдні й на сході?
• 2. Чому відносини слов’ян з Візантійською імперією були складними?
• 3. Які країни поєднував шлях «із варягів у греки»?

Відлуння минулого.

Із «Записок» арабського мандрівника Ібн-Якуба про загальну характеристику слов’ян

«Взагалі слов’яни — люди сміливі, здатні до походу і, якби не було розрізнення серед їхніх численних і розкиданих племен, то не міг би з їхніми силами боротися жоден народ у світі. Пильнують хліборобства і щодо здобування собі на прожиток, переважають всі народи півночі.

Крам від них іде морем і суходолом до Царгорода».

• 1. Про які сильні й слабкі сторони слов’ян йдеться в історичному джерелі?
• 2. Що, на думку мандрівника, заважало слов’янам бути сильними?

2. Утворення Русі-України.

Наявність багатьох могутніх сусідів змушувала слов’янські племена об’єднувати свої сили для успішної боротьби з ними. В VI-VII століттях у межах нинішніх українських земель утворився великий міжплемінний союз слов’ян на чолі з дулібськими князями. Але після нищівної поразки від кочовиків аварів (обрів) цей союз розпався.

Тим часом на Дніпрі все більшої могутності набирало місто Київ. Заснував його полянський князь Кий у VI столітті. Збудоване на високих пагорбах правого берега Дніпра, місто було гарно захищеним і давало можливість його володарям контролювати всю торгівлю з Візантією, що проходила по шляху «із варягів у греки».

Вважають, що до середини ІХ століття у Києві уже були присутні ознаки державності: офіційна влада — князь, орган примусу — дружина, податки і бодай неписані правила співіснування його мешканців. Київським володарем на той час був Аскольд. У 860 році він здійснив вдалий похід на візантійську столицю — місто Константинополь, завдяки якому греки погодилися на підписання вигідної торговельної угоди — першого відомого договору між візантійськими імператорами та київськими володарями. А ще Аскольд того ж таки 860 року прийняв хрещення і зробив першу спробу охрестити всю країну. У згаданій угоді держава Аскольда іменується Руссю. А оскільки тодішні русичі були безпосередніми предками українців, то нині середньовічну Київську державу називають Руссю-Україною.

• 1. Хто очолив великий міжплемінний союз? Чому він розпався?
• 2. Коли було засновано місто Київ?
• 3. Які події відбулись у 860 році?

Відлуння минулого.

Із «Повісті минулих літ» про заснування міста Києва

«Поляни жили в ті часи окремо й володіли своїми родами. [. ] і були три брати: один мав ім’я Кий, другий — Щек і третій — Хорив, а сестра їх була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься

Щекавиця, а Хорив на третій горі, котра прозвалася по ньому Хоревицею. І збудували городок в ім’я старшого свого брата, і назвали його Київ, і був навколо міста ліс, і бір великий, і ловили там звірів, і були ті мужі мудрі та тямущі і називалися вони полянами, від них поляни й до сьогодні у Києві».

Пам’ятник Кию, Щеку, Хориву та Либеді в Києві

• 1. Назвіть засновників головного міста полянського союзу.
• 2. Чому місто стали називати Києвом?

Детальніше про походження назви «Русь»

Щодо походження назви «Русь» і досі не вщухають суперечки серед істориків. Існує кілька тверджень. 1. Таку назву мало одне із сарматських племен, яке асимілювали анти, тобто праукраїнці. «Русь» походить із сарматської мови, що в перекладі означало світло. 2. Русь (роутсі) — назва племен, що проживали на території сучасної Швеції, і з яких пішов рід Рюриковичів. Його представники стали володарями у східних слов’ян. 3. «Руссю» в VI-VII століттях називали союз племен — полян, сіверян, уличів, на територіях яких розташовувалися річки — Рось, Росава, Роставиця. Адже і державу Аскольда, який володарював у Києві до Рюриковичів називали Руссю.

Відлуння минулого.

Із твору візантійського імператора Костянтина Багрянородного «Життєпис Василія І Македонянина» про слов’ян

«І народ росів войовничий і безбожний, щедрими дарунками золота, срібла і шовкового одягу (імператор Василій) залучив до переговорів і, учинивши з ними мирний договір, переконав їх стати учасниками божественного хрещення. ».

Князь Аскольд

Династія: Києвичів. Попередник: невідомий Внутрішня політика: ставши київським володарем, підпорядкував Києву племена дреговичів, деревлян, частину сіверян.

Зовнішня політика: у 860 році здійснив морський похід на Константинополь, уклав перший договір Русі та Візантії, прийняв християнство. Воював з печенігами, дунайськими болгарами, уличами. У 866 та 874 роках здійснив невдалі походи проти Візантії. Загинув у 882 році, ймовірно, через змову язичницької знаті, незадоволеної поразками візантійських походів та спробами князя запровадити християнство.

Значення діяльності: перетворив Київ на культурний та політичний центр.

3. Зміцнення Київської держави.

У північній частині шляху «із варягів у греки» набирало моці та впливу інше слов’янське місто — Новгород. У другій половині ІХ століття в Новгороді володарював Рюрик — князь не слов’янського, а варязького походження. Рюрик прагнув узяти під особистий контроль весь торговий шлях «із варягів у греки». І йому пощастило — частина киян, що була незадоволена міцною владою Аскольда, пішла на таємні домовленості з Рюриком, щоб усунути від влади Аскольда в Києві. Але сталося так, що Рюрик несподівано помер.

Плани Рюрика вирішив реалізувати Олег — його родич і опікун малолітнього Ігоря, Рюрикового сина. У 882 році Олег на човнах по Дніпру приплив до Києва і завдяки підтримці місцевої знаті заманив Аскольда у пастку і вбив його, а сам утвердився у Києві, пообіцявши, що Київ відтепер буде «матір’ю городам руським».

Мініатюра з Радзивіллівського літопису «Олег веде військо до стін Царгорода»

Олег виявився вмілим полководцем, політиком і дипломатом. Після утвердження в Києві він силою примусив до покори і союзу деревлян, радимичів та сіверян; завдав поразки уличам і тиверцям; домовився про спільні дії проти Візантійської імперії з волинянами і хорватами. Маючи відтоді за собою великі сили та заручившись підтримкою деяких варязьких ватажків, князь Олег у 907 та 911 роках здійснив два вдалі походи проти Візантійської імперії, внаслідок яких він змусив Візантію підписати вигідні для Русі-України торговельні угоди. Так примножилися слава, могутність і багатство Києва та його володарів.

• 1. Хто княжив у Новгороді в другій половині ІХ століття?
• 2. Із якого року в Києві став правити Олег? Як це відбулося?
• 3. Які дії Олега сприяли утвердженню Русі-України на міжнародній арені?

Відлуння минулого.

Із «Повісті минулих літ» про угоду князя Олега з Візантійським імператором (907 рік)

«І зажадав Олег, щоб вони данину дали на дві тисячі кораблів: по дванадцять гривень на чоловіка, а в кораблі [було] по сорок мужів. І згодилися греки на це, і стали греки миру просити, щоб не пустошив він Грецької землі. «[Коли] приходять руси, нехай посольське беруть, скільки [посли] хотять. А якщо прийдуть купці, хай беруть місячину (провіант на місяць) на шість місяців: і хліб, і вино, і м’яса, і риби, і овочів. І нехай дадуть їм митися. А коли йтимуть руси додому, нехай беруть у цесаря нашого на дорогу їжу, і якорі, і канати, і паруси. Якщо прийдуть руси не для торгу — хай місячини не обирають».

Робота в парах.

• 1. Обрахуйте, з якою кількістю воїнів Олег був у поході та яку суму виплатили греки русам відповідно до угоди.
• 2. Хто з русів за угодою мав право користуватися привілеями? Чому? Висловіть обґрунтоване судження.

Внутрішня політика: завоював Київ, об’єднав Північну і Південну Русь, титулувався як «Великий князь руський». Підпорядкував

Києву східнослов’янські племена: сіверян, радимичів, словенів, деревлян і кривичів та неслов’янські племена меря, чудь і весь. Звільнив підкорені племена від сплати данини Хозарському каганату. До князівської дружини (війська) стали входити варязькі воїни. Засновував нові міста і фортеці.

Зовнішня політика: організував опір угорським племенам, які пройшли руськими землями в Подунав’я. Здійснив вдалі походи проти Візантії в 907 та 911 роках та підписав вигідний торговий договір. За свідченнями арабських джерел, здійснив кілька походів на південно-західне узбережжя Каспійського моря проти Арабського халіфату.

Значення діяльності: укріпив військову могутність держави, централізував її; утвердив міжнародний авторитет Русі-України.

1. Запишіть у зошит дати та події, пов’язані з ними трьома кольорами:

– 860 р. — укладання першого відомого договору Русі з Візантією;

– 882 р. — об’єднання князем Олегом північних та південних руських земель;

– 907, 911 рр. — походи Олега на Константинополь.

2. Яке поняття зашифроване в ребусі? Складіть із ним речення.

3. Літопис «Повість минулих літ» розповідає, що греки перестали дотримуватися русько-візантійського договору, тому в 911 році князь Олег здійснив новий похід на Константинополь. Скільки років минуло відтоді, коли Олег прибив свій щит до воріт Константинополя й примусив греків укласти вигідну для русичів угоду?

4. Об’єднайтеся в три робочі групи. Створіть ілюстровані схеми за темами: «Сусіди східних слов’ян», «Княжіння Аскольда», «Княжіння Олега». Представте свої доробки в класі. Кращі роботи відправте авторам підручника.

Інтернет-завдання для пошукової діяльності.

Дослідіть, чому князя Олега називали Віщим. Знайдіть легенди, в яких про це розповідається.

5. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

§ 14. Міста-держави Cтародавнього світу

Результати археологічних досліджень дозволили відшукати найдавніші міста, одним із яких вважається Чатал-Гуюк (з турецької «Çatalhöyük» — «вилоподібний пагорб»). Місто було розташоване на території сучасної Туреччини. Місцеве населення переважно займалося землеробством, скотарством і ремеслом. Поселення складалося із житлових будинків, споруджених із цегли. Цікаво, що вхід у більшості випадків облаштовувався зверху, а замість вулиць люди переміщувалися дахами впритул зведених будинків.

Реконструкція міста Ур

Реконструкція міста Чатал-Гуюк

Зачаровує своєю історією стародавнє столичне місто Ур, яке розташовувалось у південному Межиріччі. Згадки про нього містяться в Біблії, де розповідається, що з Ура походив Авраам — за Біблією, прабатько єврейського та інших народів. Місто розташувалося біля гирла річок Євфрат і Тигр. В Урі знаходилися давні храми та царські гробниці. Довгий час Ур залишався важливим містом для шумерів, але у IV ст. до н. е. за нез’ясованих причин був покинутий мешканцями.

• Перейдіть за QR-кодом або посиланням і за допомогою платформи Mozaik 3D перегляньте реконструкцію давнього міста Ур. Для цього завантажте з Play Market мобільний застосунок 3DViever. Помандруйте вуличками міста та перегляньте анімацію. Що нового про місто Ур ви дізналися?

https://cutt.ly/ewwClyZL

У Біблії можна знайти чимало інформації про місто Єрусалим. Приблизно в ХII—ХІ ст. до н. е. єврейські племена після виходу з Єгипту завоювали південну частину Ханаану (територія сучасних Ізраїлю й Палестини). Близько 1000 р. до н. е. ханаанське місто Ієвус (Єрусалим) було захоплено царем Давидом та перетворено на столицю єврейської держави. Тут Давид збудував святилище, де зберігалися символи юдаїзму — Ковчег Завіту та Менора. Місто Єрусалим мало вигідне географічне розташування, було центром ремесла і торгівлі. За царя Соломона тут був побудований перший храм.

На півдні сучасної України впродовж VIII—VI ст. до н. е. відбувалася колонізація Північного Причорномор’я греками. Внаслідок цього були утворені міста-колонїі (поліси) Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Тіра.

Варто запам’ятати!

Колонізація — заселення вільних територій, або захоплення залюднених територій із метою їх використання.

Поліс — місто-держава у Стародавній Греції та Стародавньому Римі.

Північне Причорномор’я — історико-географічний регіон, що охоплює територію південної частини України у межах Одеської, Миколаївської, Херсонської областей, а також півострова Крим.

Свідчать документи

За допомогою уривків із документальних джерел спробуйте визначити місцезнаходження античних полісів на території Північного Причорномор’я.

1. «Ольвія в перекладі з грецької означає «Щаслива». Поліс розміщений на правому березі Бузького лиману, біля с. Парутине Миколаївської області. Її заснували грецькі переселенці на початку VII ст. до н. е. Це місто згадував у своїх творах батько історії — Геродот».

2. «У межах сучасного міста Білгорода-Дністровського, що знаходиться на р. Дністер, в Одеській області, розташовується античне поселення Тіра. Поліс знайдений у результаті забудови вже сучасного міста на площі перед входом до Аккерманської фортеці. У фортеці нині відбуваються імпровізовані лицарські турніри».

3. «Історія Херсонеса є частиною історії Давньої Греції, Давнього Риму, Візантії та Київської держави. Очевидно, саме у Херсонесі відбулося хрещення київського князя Володимира, який згодом поширив християнство на всю Русь. Місто розташоване в межах сучасного Севастополя у Криму».

4. «Величний Пантікапей довгий час був столицею могутнього Боспорського царства. Одним із найвідоміших його правителів був Мітрідат IV Євпатор, який прославився своєю грізністю та військовою могутністю. Наразі Пантікапей розташований у межах сучасного м. Керч, що у Криму».

Діємо: практичні завдання

Розв’яжіть хронологічні задачі, присвячені колоніям у Північному Причорномор’ї. На основі рубрики «Свідчать документи» складіть розповідь про кожен із полісів на території України.

• 1. Міста Пантікапей і Ольвія (грецькі міста-держави на території сучасної України) були засновані в VII ст. до н. е., місто Київ — у V ст. н. е. Скільки століть відділяють ці події?
• 2. У V ст. до н. е. було засновано м. Херсонес. Скільки століть тому відбулася ця подія?
• 3. Наприкінці VI ст. до н. е. вихідці із Мілета заснували античне місто Тіра. Скільки століть тому був заснований поліс?

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Назвіть найвідоміші міста Стародавнього світу. Стисло охарактеризуйте їх.

2. Перейдіть за QR-кодом або посиланням і виконайте онлайн-вправу. Пригадайте як виникали і розвивалися міста. Створіть за матеріалами параграфа кросворд навпаки. До кожного поняття кросворду складіть запитання.

https://cutt.ly/4wrlb7F2

3. За допомогою додаткових джерел інформації складіть у робочому зошиті або нотатнику порівняльну таблицю суспільно-політичного та господарського життя в античних полісах Північного Причорномор’я на землях сучасної України.