В якому випадку картопля може бути отруйною

Згодом селекційні характеристики картоплі погіршуються, вона дичавіє і накопичує в собі більше соланіну. Тому рекомендується регулярно, раз в 3-5 років, оновлювати насіннєвий фонд.

Ознаки інтоксикації соланіном і перша допомога

Зазвичай ознаки отруєння соланіном проявляються через 1,5-2 години після потрапляння його в організм. Інтенсивність симптомів може бути різною — залежно від кількості токсину. Зазвичай отруєння проявляється нудотою, блювотою, запамороченням, діареєю, почастішанням серцебиття, підвищенням тиску і сухістю в роті.

При перших ознаках інтоксикації потерпілому рекомендується зробити промивання шлунку і дати активоване вугілля. Слід обов’язково звернутися до лікаря, бо при великій концентрації соланіну в організмі можливе настання коми і летальний результат.

Отрута солонін в картоплі – чим він небезпечний для людини

Про те, що солонін в картоплі небезпечний для здоров’я, чули багато людей. Але не всі можуть точно сказати, які ж бульби представляють небезпеку і який обсяг цієї речовини повинен потрапити в організм, щоб сталося отруєння. До цих пір можна зустріти досить суперечливі думки. Одні фахівці стверджують, що після термічної обробки отрута повністю нейтралізується, інші кажуть, що цей токсин цілком можна використовувати для лікування деяких захворювань.

Що таке солонін

Солонін – це отрута рослинного походження, який складається з глюкози і соланоидина. Це кристалічна речовина, яка майже не розчиняється у воді, зате швидко розчиняється у спиртах. Солонін є у всій рослинності, яка відноситься до сімейства пасльонових.

Це токсична речовина є у всіх частинах рослин, але менше всього його виявлено в картопляних бульбах. Він є також у баклажанах і помідорах. У картоплі його мало, тільки якщо бульби зберігаються правильно та термін зберігання не перевищує 3 місяців. Через півроку солонина в картопляних бульбах додається, причому найбільше його в пророщених або позеленілих плодах.

Можливо отруїтися солонином

Солонін – це токсична речовина, яким теоретично можна отруїтися. Але це можливо лише при виконанні таких умов:

• У їжу вживається варений пророщену картоплю разом з шкіркою.
• Людина їсть позеленілий картоплю.
• Незрілі томати вживаються у свіжому вигляді.
• Баклажани перед приготуванням страв не очищаються.

Але так ніхто не робить, тому на практиці отруєння солонином з картоплі або інших овочів не зустрічаються. А ось випадки отруєння отруйною речовиною з інших джерел цілком можливі. Це може відбутися при випадковому або навмисному вживанні в їжу ягід з картопляної гички або зеленого пасльону. У таких ягодах вміст отрути дуже високо.

Зелені помідори можна використовувати тільки для консервації, під дією оцтової кислоти отрута повністю нейтралізується.

Яка дозування вважається небезпечною

Отруту в картоплі, яка добре визріла, міститься всього в обсязі 0,05%. Однак у старих, пророслих або ж позеленілих коренеплодах його концентрація сильно збільшується і становить небезпеку для людини.

Для того щоб отримати отруєння легкого ступеня тяжкості, достатньо вживати в їжу 20 мг солонина, який є в пророщеної і позеленевшей картоплі. Найчастіше такі отруєння спостерігаються навесні, коли люди доїдають запаси торішньої картоплі.

Смертельна доза солонина становить 200-400 мг. Дозування залежить від ваги людини і його здоров’я.

Але, варто зауважити, що це токсична речовина не повністю всмоктується в кишечнику, тому, щоб в кров надійшла така кількість отрути, необхідно з’їсти на порядок більше цієї небезпечної речовини. У житті це реалізувати дуже проблематично.

Основні симптоми отруєння соланіном

Отруту в зеленій картоплі може викликати отруєння, яке в першу чергу відіб’ється на травній системі. Інтоксикація організму проявляється такими неприємними симптомами:

• почуттям нудоти, яке майже завжди переходить у блювання;
• сильною діареєю;
• переймоподібними болями в животі;
• гіркотою у роті;
• відчуттям подразнення в горлі.

Через пару годин після вживання великої кількості позеленевшей картоплі або ягід з неї, починається всмоктування токсину в кров. У цей час проявляються небезпечні ознаки впливу на серцево-судинну систему, а також нервову, сечовидільну і дихальну. Спостерігається утруднене дихання, загальна слабкість у м’язах і суглобах, млявість, мігрень, запаморочення і зменшення об’єму сечі, що виділяється. Якщо зробити аналіз сечі, то можна виявити велику кількість білка, частину якого складає гемоглобін.

Якщо отруєння соланіном дуже важке, то проявляються такі симптоми небезпечні для життя:

• Падає артеріальний тиск, іноді до критичних позначок.
• Частішає серцебиття.
• Можливі перебої в роботі серця, які потім призводять до уповільнення ритму.

Під впливом токсину руйнуються еритроцити, всі групи м’язів починають сіпатися, що потім переходить в інтенсивні судоми. За цим станом починаються парези і загальний параліч. Летальний результат наступає від порушення роботи дихального центру.

Перша допомога потерпілому

Невідкладну допомогу необхідно починати надавати при перших підозрах на інтоксикацію, коли основна маса токсичної речовини не встигла всмоктатися в кров. Допомогу надають у такій послідовності:

• Порожнина шлунка промивають слабким розчином перманганату калію. Процедуру виконують до тих пір, поки відходять води не будуть містити домішок їжі.

В домашніх умовах дозволено промивати шлунок дорослим людям і дітям старше 7 років. Дітям молодшого віку і хворим у непритомному стані промивання виконують лише в умовах лікарняного стаціонару.

• Промивають кишечник слабким сольовим розчином або розчином аптечного регідрону.
• Дають отруївся людині адсорбенти – активоване вугілля, полісорб або ентеросгель.
• Дають хворому в’яжучі речовини – танін або відвар кори дуба.
• Рекомендується давати потерпілому обволікаючі продукти – пюре із стиглих бананів, киселі, жирне молоко або вершкове масло.

Після надання першої допомоги обов’язково викликають бригаду швидкої допомоги. При необхідності потерпілого госпіталізують і в умовах стаціонару проводять очищення організму від токсинів всіма доступними методами. Повторно промивають порожнину шлунка, проводять процедуру прискореного діурезу, внутрішньовенно вводять різні розчини і за показаннями виконують гемодіаліз.

В обов’язковому порядку прописується симптоматичне лікування, яке спрямоване на нормалізацію дихання, стабілізацію роботи нирок і серця. Хворим з важкими формами отруєння солонином призначають антибактеріальні препарати, щоб не допустити розвитку інфекції.

Профілактичні заходи

При термічній обробці солонін повністю руйнується лише при температурі понад 250 градусів. Тобто при варінні і смаженні він залишається в кінцевому продукті. Щоб захистити себе і своїх рідних від цієї токсичної речовини, варто дотримуватися таких правил:

• Не можна їсти пророщену картоплю.
• Позеленілі ділянки на картопляних бульбах зрізають разом з частиною м’якоті.
• Необхідно правильно зберігати картоплю. Перед закладанням на зберігання бульби добре висушують і зберігають у сухих прохолодних і місцях, які оснащені вентиляцією.

Варто пам’ятати, що проростання бульб починається при підвищеній температурі і вологості. За таких умов обсяг отруйної речовини в картоплі різко зростає, і вона стає непридатною для вживання в їжу.

Чим небезпечний солонін у картоплі для людини

Соланін – отруйний глікоалкалоїд, що виробляється в рослинах родини пасльонових. Він може бути знайдений в будь-якій частині рослини – в листі, плодах, стеблах, бульбах та ін. Для людини, соланін є дуже токсичним, навіть у невеликих дозах, також він виявляє фунгіцидні та пестицидні властивості, відіграючи роль природного захисту рослини.

Соланін в рослинах.

В природних умовах соланін можна знайти в організмі всіх представників родини пасльонових, зокрема в картоплі, помідорах, перці, баклажанах, та ін. Але найбільша кількість соланіну споживається людьми з картоплею.

В картоплі звичайно виробляються соланін як захист від комах, бактеріальних хвороб та травоїдних тварин. Листя та стебла картоплі звичайно містять досить великі концентрації цієї речовини.

Коли бульби картоплі піддаються дії світла, вони набувають зеленого кольору та підвищують вироблення глікоалкалоїдів, в тому числі соланіну. Це є природньою захисною реакцією рослини, що допомагає захистити оголені від ґрунту бульби від поїдання. Зелений колір виникає завдяки появі хлорофілу, що сам по собі нешкідливий, але це позеленіння є індикатором збільшення концентрації соланіну, який накопичується, в основному, в лушпинні.

Деякі інфекційні хвороби, такі як фітофтора, призводять до різкого підвищення концентрації соланіну в бульбах картоплі, що є природним захистом від збудника захворювання.

Сорти картоплі, що використовуються в сільському господарстві, перевіряються на вміст соланіну, і в більшості з них концентрація соланіну нижча за 0,2 міліграма на грам. Але в картоплі, котра лежала на світлі, концентрація соланіну може доходити до 1 мг/г, і навіть більше. В цьому разі однієї неочищеної картоплини може бути достатньо для отруєння.

Уміст соланіну в баклажанах варіює залежно від ступеня стиглості й агрокліматичних умов вирощування. Так, у баклажанах технічного ступеня стиглості міститься від 0,004 до 0,009% соланіну, біологічного ступеня стиглості – 0,087% соланіну на суху речовину.

Токсична дія.

Токсичні ефекти соланіну здебільше виявляються у вигляді гастроентерологічних та нервових розладів. Симптоми включають нудоту, понос, блювання, шлункові спазми, запалення горлянки, головний біль та запаморочення. У великих дозах отруєння соланіном призводить до смерті. Медичні дослідження, зокрема, дали висновок, що дози від 2 до 5 мг на кілограм ваги тіла призводять до токсичних ефектів, а дози від 3 до 6 мг на кілограм – до смерті. Симптоми отруєння соланіном звичайно виявляються через 8-12 годин після прийому, але можуть, у випадку споживання великої дози, виявитись і за 30 хвилин.

Запобігання отруєнню.

Соланін у бульбах картоплі на 50-80% сконцентрований в лушпинні та в тонкому шарі безпосередньо під ним, і, таким чином, може бути у великій мірі видалений при чищенні. Також велика концентрація соланіну спостерігається в молодих пагонах та бруньках картоплі – тож задля видалення соланіну при чищенні в картоплі треба вирізати «вічка». Позеленіння картоплі є надійним індикатором підвищення вмісту соланіну, але таке підвищення може спостерігатись і без зміни кольору, надійнішою ознакою небезпечної концентрації соланіну є гіркий смак картоплі.

Смаження картоплі при 150-170° C руйнує практично весь наявний соланін, але приготування в мікрохвильовій пічці знижує концентрацію соланіну приблизно на 25-35%, а звичайне варіння практично його не руйнує.

Проблему зниження частки соланіну в баклажанах можна вирішити шляхом порушення цілісності клітинних структур плодів: механічного (подрібнення, пресування), температурного (нагрівання, заморожування), електрофізичного, хімічного, біологічного. Їх сутність полягає у порушенні клітинних оболонок та гідролізі протопектину до пектину. При цьому мікропори оболонок збільшуються до таких розмірів, які забезпечують вільне витікання клітинного соку із клітин у міжклітинний простір.