Дворічні рослини

Дворічники – це трав’янисті рослини, вегетаційний період яких триває від 12 до 24 місяців. Упродовж першого сезону вегетації у них відростає коріння, формуються короткі стебла та листя, а навесні наступного року стебла подовжуються, розкриваються квітки, потім зав’язі, дозрівають плоди, насіння й рослина відмирає.

Дворічників значно менше, ніж однорічників і багаторічників. Деякі дворічники в несприятливих умовах розвиваються в прискореному темпі: замість двох років їхній життєвий цикл укладається в кілька місяців, тому в регіонах із прохолодним і коротким літом такі культури вирощують як однорічні. Точно так само багаторічники з коротким періодом життя помилково вважають дворічними, а зрозуміти між ними різницю нескладно: багаторічники, які живуть лише два роки, квітнуть щорічно, а дворічники – тільки один раз за всю вегетацію.

Однак існують монокарпічні багаторічники, які зацвітають лише на другий рік свого короткого життя, і в такому разі буває важко вловити різницю між дворічниками та багаторічниками. Свої поправки вносить і клімат, у якому ви вирощуєте рослини, а також цілі їх вирощування. Найвідомішими городніми дворічниками є морква та капуста.

Айстри: вирощування з насіння в саду, види і сорти

На сьогоднішній день виведено майже 4 000 сортів айстри і з кожним роком ця цифра зростає. Адже знайома нам з дитинства квітка не втрачає своєї популярності як у професійних квітникарів, так і у дачників, які не уявляють свою ділянку без цих різнокольорових пухнастих зірок.

Що потрібно знати, висаджуючи айстри на городі? Чому у айстр розвиваються неповні суцвіття? Навіщо досвідчені квітникарі радять спалювати айстри після цвітіння? Чи справді можна сіяти айстри прямо в сніг?

Відповіді на ці питання ви знайдете в нашій статті.

Арктотіс: вирощування з насіння, види і сорти

Арктотіс (лат. Arctotis) – рід квіткових рослин родини Айстрові, в який входить близько 70 видів. Зо три десятки 30 із них виростає на африканському континенті на південь від Зімбабве й Анголи, певна кількість видів є ендеміками Капської області, а деякі зустрічаються і в Південній Америці. З грецької мови назву роду можна перекласти як «ведмеже вухо»: рослина вирізняється густим опушенням. Історія культурних видів налічує понад 100 років.

Болиголов: вирощування, властивості, види

Болиголов (лат. Conium) рід трав’янистих дворічників родини Зонтичні. Наукова назва роду походить від грецького слова, яке перекладається як «дзиґа». Поширені болиголови в Малій Азії, Європі та Північній Африці, де вони ростуть на узліссях, вапнякових схилах, луках, а також як бур’яни біля людського житла. Рід представлений усього чотирма видами. Найбільше в культурі відомий болиголов плямистий.

Борщівник: як боротися з рослиною-паразитом, види

Борщівник (лат. Heracleum) – рід родини Зонтичні, що налічує за різними джерелами від 40 до 70 видів рослин, поширених у районах із помірним кліматом Східної півкулі. Деякі види борщівника вирощують як силосні або харчові рослини, є види, що мають лікарські властивості, а деякі представники роду вирощуються як декоративні рослини. Але один борщівник становить серйозну небезпеку.

Вербозілля: вирощування в саду, розмноження і види

Рослина вербозілля (лат. Lysimachia) – рід трав’янистих багаторічників, однорічників і дворічників родини Первоцвітові. Вербозіллям рослину називають за схожість його листя з листям верби. У народі вербозілля також відоме як кривавник, ранник, зімодра. Наукову назву рослині дано на честь Лісімаха – одного з полководців Олександра Македонського, який став згодом правителем Фракії й царем Македонії. Довгий час помилково вважалося, що саме він відкрив вербозілля.

Віола: вирощування з насіння, види і сорти

Віоли, або фіалки Віттрока, або братки, давно освоїли наші сади, але популярності своєї не втратили донині.

Віоли невибагливі, витримують пересадку навіть під час цвітіння, а цвітуть вони з березня до кінця весни або з серпня до початку заморозків.

Сьогодні існує безліч гібридів цієї квітки, є серед них і багаторічники, здатні переносити навіть суворі зими.

Фіалки садові володіють не лише декоративними якостями, але і цілющими властивостями: чаєм з братків лікують дитячу золотуху.

У статті на нашому сайті ви знайдете цікаву та корисну інформацію про братків, яка допоможе вам виростити віолу в саду, на підвіконні або в балконному контейнері.

Гвоздика турецька: вирощування в саду, види і сорти

Турецька гвоздика – невибаглива декоративна рослина, яку можна виростити як з насіння, так і придбати вже сформований кущик. Описуються особливості агротехніки цієї культури: оптимальні строки і способи посіву насіння, пікірування і загартовування розсади, підготовка ґрунту і посадка рослин у відкритий ґрунт, а також догляд за дорослими екземплярами турецької гвоздики. Надаються рекомендації щодо утримання гвоздики в домашніх умовах і профілактики хвороб і шкідників.

Дягель лікарський: вирощування, властивості, види

Дягель лікарський (Archangelica officinalis), або дудник лікарський – трав’яниста рослина, вид роду дягель родини Зонтичні. Родом ця рослина з півночі Євразії. У культурі дягель вирощують як лікарську, ароматичну та декоративну рослину. Інакше цю рослину називають дяглицею або дзенгелем, а в Європі – ангелікою або ангельською травою. У Центральну Європу дягель було завезено зі Скандинавії в XV столітті, звідти він поширився в інші регіони.

Енотера (ослинник): вирощування в саду, види

Енотера (лат. Oenothera) – великий рід рослин родини Онагрових, представлений за різними джерелами 80-150 видами, серед яких трав’янисті рослини та напівчагарники найрізноманітнішого вигляду, поширені здебільшого в Європі й Америці. Інші назви енотери – ослинник, ослова трава, перелет, веслин, люлочник, дівенна, жовтець, коров’як, крокос, купино, коров’яче масло, миколайки, натягач, жовта фіалка, рапунцель, нічна свічка тощо. Наукова назва роду «енотера» складається з двох грецьких коренів, які перекладаються як «вино» та «дикий звір»: у стародавні часи вважалося, що хижака, який понюхав рослину, оброблену вином із ослинника, можна швидко приручити.

Еустома: вирощування з насіння вдома та в саду

Еустома мегапопулярна серед квітникарів та флористів. Про це свідчать й народні назви квітки: «ірландська троянда», «техаський дзвіночок», «японська троянда». Здається, кожній країні, яку підкорила еустома, хотілося «прописати» красуню саме у себе.

На жаль, сьогодні всесвітньо популярна «троянда-дзвіночок» в природі практично не зустрічається, а в Америці рослину навіть занесено до Червоної Книги.

Тим ціннішим стає кожен культивований селекціонерами новий сорт чи гібрид.

Чи можливо виростити багаторічну еустому? Як виростити у себе еустому з одного черешка? У чому небезпека пересадки «ніжної троянди»? Чи буде рости ця квітка на підвіконні? Яку кімнату обрати для еустоми в домі?

Жовтушник: вирощування, властивості, види

Жовтушник (лат. Erysimum) – рід трав’янистих рослин родини Капустяні, розповсюджених по всій північній півкулі. Найчастіше представники роду зустрічаються в горах. У роду понад 250 видів, але в культурі вирощуються лише кілька з них. Наукову назву, що означає в перекладі з грецької «допомагати», рід отримав за цілющі властивості деяких його видів. Друга назва жовтушника – хейрантус.

Злинка (пушняк): вирощування в саду, види і сорти

Квітка пушняк, або злинка (лат. Erigeron) – рід трав’янистих рослин родини Айстрові, що налічує за різними джерелами від 200 до 400 видів, 180 з яких зустрічаються на території Північної Америки. Деякі види пушняка вирощуються як декоративні рослини.

Інкарвіллея: вирощування з насіння у саду

Інкарвіллея (лат. Incarvillea) – рід трав’янистих рослин родини Бігнонієві, що налічує за даними The Plant List 17 видів. Наукову назву рід отримав на честь французького місіонера П’єра Ніколя д’Інкарвілля, який зібрав у Китаї велику колекцію рослин, включаючи й представників роду інкарвіллея. У природі інкарвіллеї поширені в Гімалаях, Східній і Центральній Азії.

Клеома: вирощування в саду, види і сорти

Квіти клеома (лат. Cleome), або клеоме, належить до роду однорічних або дворічних рослин родини Клеомові, що зростають по всій земній кулі в районах із теплим і помірним кліматом і налічують близько 70 видів. За своєрідну форму суцвіть німці називають квітку клеома «spinenpflanze», що означає «рослина-павук». Незвичайні китиці виглядають, як вибух, сплеск шампанського – вам може не сподобатися ця рослина, але не звернути на неї уваги неможливо.

Конюшина лучна: вирощування в саду, властивості

Конюшина лучна (лат. Trifolium pratense), або конюшина червона, або трилисник, або кашка, є видом роду конюшина родини Бобові, що виростають на території Європи, Західної й Середньої Азії, а також Північної Африки. Родова назва перекладається як «трилисник». Легенда розповідає, що покровитель Ірландії святий Патрік зумів за допомогою листка конюшини вигнати змій із країни в море. Відтоді в Ірландії немає змій, а трилисник конюшини є символом цієї країни.

Мальва: опис вирощування з насіння

Мальва – рослина знайома нам з дитинства. Цвіте до самої осені, морозо- та посухостійка, невибаглива та дуже щедра: на одному стеблі за літо може розпуститися до 200 бутонів! При правильно організованому догляді, звичайно ж.

Як з однолітника мальви зробити багаторічну рослину? Чим небезпечний для мальв металевий паркан? Як правильно зібрати насіння шток-рози? Як змусити рожу зацвісти в перший же рік? Чому не варто поспішати з посівом свіжозібраного насіння мальв? У боротьбі з якими недугами допомагає чай з рожі? Де в шток-троянді заховані вітаміни А та С?

Про все це розповімо у нашій статті.

Мезембріантемум: вирощування, догляд і види

Мезембріантемум (лат. Mesembryanthemum) – рід невеликих сукулентних однорічників або дворічників родини Аїзові, поширених у Південній Африці. Назва, присвоєна роду в 1684 році, перекладається з грецької мови як «полуденна квітка»: відомі на той час мезембріантемуми об’єднувала особливість розтуляти квітки тільки в сонячну погоду. Через цю ознаку мезембріантемуми називають також сонячниками чи полуденниками. Однак у 1719 році були виявлені мезембріантемуми, квітки яких розпускаються вночі.

Мильнянка: вирощування у відкритому ґрунті, види

Мильнянка, або сапонарія (лат. Saponaria) – рід трав’янистих однорічників, дворічників і багаторічників родини Гвоздикові. За різними даними рід містить від 15 до 40 поширених у Євразії видів, але в культурі вирощується тільки 9 із них. Назва роду походить від латинського слова, що означає в перекладі «мило», і пояснюється здатністю коренів сапонарії утворювати піну завдяки вмісту в них сапонінів.

Наперстянка: вирощування, догляд, види і сорти

Рослина наперстянка, або дигіталіс (лат. Digitalis) належить до роду трав родини Подорожникові, хоча раніше його відносили до родини Норичникові. Наукову назву дигіталіс утворено від латинського слова, яке в перекладі означає «наперсток». Рід налічує близько 35 видів, які ростуть здебільшого в Середземномор’ї, але зустрічаються також в інших районах Європи, а також у Західній Азії та Північній Африці.

Нічна фіалка: вирощування, догляд, види і сорти

Нічна фіалка, або гесперіс (лат. Hesperis) – рід дворічних і багаторічних трав’янистих рослин родини Капустяні. У роду понад 50 видів, що виростають у Середній Європі, Середній Азії і на східному Середземномор’ї. Наукова назва роду походить від грецького слова, яке в перекладі означає «вечірній»: пахощі квіток представників роду особливо посилюються з заходом сонця. Найвідомішою в роду культурною рослиною є гесперіс матрони – багаторічник, що вирощується у відкритому ґрунті як дворічна рослина.

Очиток: вирощування з насіння, види і сорти

Очиток, або седум (лат. Sedum) – рід сукулентів родини Товстолисті. У народі цю рослину називають також доля, скочки або пупець. У природі очиток росте на сухих схилах і луках Африки, Євразії, Північної та Південної Америки. Назва рослини – похідне від слова sedo, що в перекладі з латини означає вщухати – річ у тім, що листя деяких видів очитка використовували як болезаспокійливий засіб.

Перстач: вирощування, властивості, види і сорти

Рослина перстач (лат. Potentilla), або лапчатка, – один із найчисленніших видів рід родини Розові, найбільш характерними представниками якого є перстач гусячий і перстач прямостоячий, або калган-трава. Велика частина видів цього численного роду зростає в північній півкулі. Назва рослини походить від латинського слова potent – що означає «сильний, могутній» і, мабуть, характеризує силу і могутність цілющих властивостей деяких рослин цього роду, відомих людству з давніх-давен. Серед перстачів, яких у світі існує близько півтисячі, багато трав’янистих видів, проте є і чагарники. І в садовій культурі вирощується як трава перстач, так і чагарник перстач.

Ратібіда: посадка та догляд у відкритому ґрунті

Ратібіда, або лепахіс (лат. Ratibida) – рід рослин триби Соняшникові родини Айстрові, або Складноцвіті, представників якого називають ехінацеями прерій. У культурі вирощується переважно вид ратібіда колонноподібна «Мексиканський Капелюх», або ратібіда «сомбреро». Батьківщиною цієї рослини, як і інших видів роду, є Північна та Центральна Америка. У культурі квітка ратібіда з’явилася на початку XIX століття.

Рудбекія: вирощування в саду, види і сорти

Рослина рудбекія (лат. Rudbeckia) належить до роду трав’янистих однорічників, дворічників і багаторічників родини Айстрові, до якої зараховують близько сорока видів. У природі квіти рудбекія поширені в основному у преріях Північної Америки, в культурі їх вирощують здебільшого в Європі та Африці. Перші переселенці у Північну Америку назвали рудбекію «чорноокою Сюзанною» через темну серединку суцвіття, але європейцям здалося, що «сонячний капелюх» – більш вдале ім’я для рослини.

Сальпіглосис: вирощування з насіння, види і сорти

Сальпіглосис (лат. Salpiglossis) – рід однорічних, дворічних і багаторічних рослин родини Пасльонові, що налічує близько 20 видів. Родом сальпіглосис із Південної Америки, переважно з Чилі. Назва роду складається з двох грецьких слів, що означають у перекладі «труба» і «язик», і пояснює форму квітки. Через це його друга назва звучить як «язикотруб». У культуру цю рослину введено в 1820 році.

Собача кропива: вирощування, властивості, види

Собача кропива (лат. Leonurus), або глуха кропива, синдра, шандра – рід трав’янистих багаторічників або дворічників родини Глухокропивові, представники якого в дикій природі ростуть переважно в Євразії (Близький Схід, Сибір, Центральна Азія, Європа). Декілька видів роду натуралізувалося в Північній Америці. Росте собача кропива на луках, пустирях, сміттєвих місцях, залізничних насипах, в урвищах, кар’єрах, по берегах річок. Два види – собача кропива і собача кропива волохата (п’ятилопатева) – є лікарськими рослинами.

Схизантус у вашому саду

Схизантус, або шизантус, не так уже й часто вирощують у наших кліматичних умовах, а даремно, адже ця рослина, яку за обриси квітки називають орхідеєю або маленьким метеликом, стійка до несприятливих факторів середовища та невимоглива до догляду. І водночас вона дуже красива та представлена сортами широкої кольорової палітри.

Надія Сворінь

Дворі́чні росли́ни (дворічники) — рослини з азвичай трав’янисті , повний життєвий цикл яких становить від 12 до 24 місяців. У перший рік у рослини формуються листя , стебла і коріння , після чого рослина впадає в стан спокою на зимові місяці. Зазвичай в цей час стебло залишається дуже коротким, а листя опускається до землі, утворюючи розетку. Для багатьох дворічних рослин потрібна дія низьких температур для того, щоб вони змогли зацвісти. У наступний сезон стебло дворічної рослини сильно подовжується та рослина формує квітки , плоди і насіння , після чого гине.

Серед них є типові дворічники, які закінчують цикл свого розвитку за 2 роки (дзвіночок середній, лунарія, мальва), і багаторічники, вирощувані як дворічники (маргаритка, незабудка, братки, гвоздика турецька). Вони після другого року не гинуть, але втрачають декоративність і частково зріджуються. На третій рік багато з них погано ростуть, утворюють дрібні квітки, часто під час зимівлі гинуть взагалі.

За часом цвітіння дворічники діляться на весняні (незабудка, маргаритка, братки) і літні (наперстянка, нічна фіалка, гвоздика турецька, дзвіночок середній, лунарія, шток-троянда). Особливо цінуються в квітникарстві дворічники весняного цвітіння – вони зацвітають, коли асортимент квітучих рослин бідний – цибулинні відцвіли, а до літників далеко.

Братки, або фіалка Вітрокка

Висота рослин 15-30 см. Квітки поодинокі, п’ятипелюсткові, різноманітних кольорів: однотонні, з очком, двох-триколірні. У сучасних гібридів квітки великі (до 6-8 см в діаметрі) і рівні чисті кольори. Цвіте фіалка з травня по серпень. Терміни залежать від часу посіву насіння.

Для ранньовесняного цвітіння насіння висівають в другій половині червня з таким розрахунком, щоб до осені рослини добре розвинулися, але не встигли зацвісти. Сходи з’являються на 8-14 день, потім сіянці пікірують на постійне місце. Головна особливість фіалок в тому, що можна висаджувати в грунт вже квітучу розсаду, і вона добре приживається. Рослина віддає перевагу сонячним ділянкам, може цвісти і в півтіні, але втрачає яскравість забарвлення, грунти любить поживні, суглинні. Холодостійка і вологолюбна рослина. Для пишного і довгого цвітіння необхідні регулярні підгодівлі й поливи. Ідеальна рослина для рабаток, клумб, садових кашпо і балконів, а якщо висаджувати розсаду в кольорі, то можна створити малюнок на клумбі або газоні з рослин різних забарвлень.

Турецька гвордика

Багаторічна рослина, але використовується як дворічник. Насіння висівають на початку липня, сходи з’являються через 10-12 днів, через кілька днів їх пікірують. На початку серпня розвиваються невеликі щільні кущики, в цей час рослини треба висаджувати на постійне місце. Гвоздика бородата краще зимує, якщо рослини після пересадки добре розвинулася. На наступний рік навесні з’являються прямі вузлуваті стебла висотою 40-50 см, закінчуються щільним щитоподібним суцвіття, що складається з безлічі п’ятипелюстковий квіток. Квіти яскравою чистої забарвлення: білі, рожеві, мідно-червоні, бордові або двоколірні – з вічком або облямівкою. Зацвітає в червні.

Лунарія

Стебло пряме, висотою 1 м, покритий дрібними волосками. Верхні листки овальні, чергові. Нижні, складові розетку, на черешках, супротивні, серцеподібної форми, зубчасті. Квітки великі, фіолетово-червоні, зібрані в простій волоті. У лунарії дуже оригінальні плоди, що представляють собою округлі плівчасті стручки. Перегородки в них прозорі, з перламутровим відливом. Засушені стебла зі стручками засушують і застосовують для аранжування сухих букетів. Насіння лунарії висівають в червні-початку липня.

Підготуйте картотеку дворічних рослин з використанням їх в озелененні.