Як краще зберігати картоплю?

Знання найкращих способів зберігання картоплі може продовжити термін її зберігання та зменшити харчові відходи. У цій статті ми розглянемо, як краще зберігати картоплю та як вибрати найсвіжішу.

На основі доказів Ця стаття заснована на наукових доказах, написаних експертами та перевірених фактами. Ми дивимось на обидві сторони суперечки і прагнемо бути об’єктивними, неупередженими та чесними.

Останнє оновлення 15 травень 2023 р. та останній огляд експерта 4 серпень 2022 р.

Картопля є основним продуктом харчування в багатьох культурах, і її вживають більше 10 000 років.

Крім того, що вони багаті калієм, вони є чудовим джерелом вуглеводів і клітковини.

Ці смачні бульби можна приготувати різними способами, але зазвичай їх запікають, варять, смажать, смажать або зневоднюють.

Правильне зберігання може продовжити термін їх зберігання та запобігти непотрібним відходам.

У цій статті розглядаються найкращі методи зберігання та містяться поради щодо вибору найсвіжішої картоплі.

Сиру картоплю зберігати в прохолодному місці

Температура зберігання має значний вплив на те, як довго зберігатиметься картопля.

При зберіганні при температурі 43–50°F (6–10°C) сира картопля зберігатиметься багато місяців, не псуючись.

Цей температурний діапазон трохи тепліший, ніж охолодження, і його можна знайти в прохолодних підвалах, підвалах, гаражах або сараях.

Зберігання картоплі в таких умовах може допомогти затримати утворення паростків на шкірці, одного з перших ознак псування.

Одне дослідження показало, що зберігання картоплі при прохолодній температурі подовжує її термін придатності більш ніж у чотири рази порівняно зі зберіганням при кімнатній температурі.

Зберігання при більш низьких температурах також допомагає зберегти вміст вітаміну С.

Дослідження показали, що картопля, яка зберігалася при прохолодній температурі, зберігала до 90% вмісту вітаміну С протягом чотирьох місяців, тоді як картопля, яка зберігалася при більш теплих кімнатних температурах, втратила майже 20% вітаміну С через місяць.

Зберігання при температурах трохи вищих за охолодження — чудовий спосіб продовжити термін придатності та зберегти вміст вітаміну С.

Резюме: зберігання картоплі в прохолодному місці сповільнює її проростання та підтримує вміст вітаміну С у ній.

Тримайте картоплю подалі від світла

Сонячне або флуоресцентне світло може призвести до того, що шкірка картоплі вироблятиме хлорофіл і стане небажаним зеленим кольором.

Хоча хлорофіл, який забарвлює шкіру в зелений, нешкідливий, перебування на сонці може призвести до утворення великої кількості токсичної хімікати під назвою соланін.

Багато людей відмовляються від зеленої картоплі через високий рівень соланіну.

Соланін створює гіркий смак і викликає відчуття печіння в роті або горлі людей, які чутливі до нього.

Для вас пропонується: Скільки зберігається картопля? Сирі, варені тощо

Соланін також токсичний для людини при споживанні у дуже великих кількостях і може викликати нудоту, блювоту та діарею. Повідомлялося навіть про декілька випадків смерті.

Однак у багатьох країнах є обов’язкові рекомендації, які обмежують кількість соланіну в промисловій картоплі до 91 мг на фунт (200 мг/кг), тому це не є загальною проблемою.

Соланін міститься майже виключно в шкірці та першій 1/8 дюйма (3,2 мм) м’якоті. Очистивши шкірку та зелену м’якоть, що лежить під нею, можна видалити більшу частину.

Резюме: Зберігання картоплі в темряві запобігає її позеленінню та розвитку високого вмісту соланіну, який може викликати нудоту, блювоту та діарею при споживанні у великих кількостях.

Не зберігайте сиру картоплю в холодильнику або морозильній камері

Хоча прохолодні температури ідеальні для зберігання картоплі, охолодження та заморожування – ні.

Дуже низькі температури можуть спричинити «підсолоджування, викликане холодом». Це відбувається, коли частина крохмалю перетворюється на редукуючий цукор.

Відновлюючі цукри можуть утворювати канцерогенні речовини, відомі як акриламіди, під час смаження або впливу дуже високих температур, тому краще підтримувати низькі рівні.

Також ні в якому разі не можна зберігати сиру картоплю в морозилці.

Під впливом температур замерзання вода всередині картоплі розширюється та утворює кристали, які руйнують структури клітинної стінки. Це робить їх кашоподібними та непридатними для використання після розморожування.

Сира картопля також може стати коричневою під впливом повітря в морозилці.

Це пов’язано з тим, що ферменти, які викликають потемніння, все ще активні в картоплі навіть за морозу.

Можна заморозити їх після того, як вони повністю або частково приготовані, оскільки процес приготування дезактивує ферменти підрум’янювання та запобігає знебарвленню.

Резюме: сиру картоплю не слід зберігати в холодильнику, оскільки низькі температури збільшують кількість відновлюючих цукрів і роблять їх більш канцерогенними при смаженні або смаженні. Також не можна їх заморожувати, оскільки після розморожування вони стануть кашоподібними і стануть коричневими.

Помістіть картоплю у відкриту миску або паперовий пакет

Картопля потребує повітряного потоку, щоб запобігти накопиченню вологи, яка може призвести до псування.

Найкращий спосіб забезпечити вільну циркуляцію повітря — зберігати їх у відкритій мисці або паперовому пакеті.

Не зберігайте їх у герметичному контейнері без вентиляції, наприклад у поліетиленовому пакеті на блискавці або скляному посуді з кришкою.

Без циркуляції повітря волога, що виділяється з картоплі, збиратиметься всередині контейнера та сприятиме розвитку цвілі та бактерій.

Резюме: щоб ваша картопля зберігалася довше, зберігайте її у відкритій мисці, паперовому пакеті чи іншому контейнері з отворами для вентиляції. Це допомагає запобігти накопиченню вологи, що призводить до псування.

Не мийте картоплю перед зберіганням

Оскільки картопля вирощується під землею, на шкірці часто є бруд.

Хоча може виникнути спокуса змити бруд перед зберіганням, вони прослужать довше, якщо зберігати їх сухими.

Це пояснюється тим, що миття додає вологи, що сприяє росту грибка та бактерій.

Зачекайте, поки ви будете готові їх використовувати, потім промийте та потріть їх щіткою для овочів, щоб видалити залишки бруду.

Якщо пестициди викликають занепокоєння, промивання 10% розчином оцту або солі може видалити вдвічі більше залишків, ніж одна вода.

Резюме: картопля зберігатиметься набагато довше, якщо вона залишатиметься сухою під час зберігання та не митиметься, доки вона не буде готова до використання. Промивання розчином солі або оцту може допомогти видалити більше залишків пестицидів, ніж вода.

Тримайте картоплю подалі від інших продуктів

Багато фруктів і овочів під час дозрівання виділяють газ етилен, який допомагає пом’якшити фрукти та збільшити вміст цукру.

Якщо зберігати поблизу, дозрівання продуктів може сприяти тому, що сира картопля швидше проросте та розм’якшиться.

Тому не зберігайте картоплю поблизу дозріваючих фруктів і овочів, особливо бананів, яблук, цибулі та помідорів, оскільки вони виділяють відносно велику кількість етилену.

Хоча жодні дослідження не вивчали, як далеко слід тримати картоплю від дозрівання фруктів або овочів, зберігання в протилежних кінцях прохолодної, темної, добре вентильованої комори, ймовірно, ефективне.

Резюме: Зберігайте картоплю подалі від дозріваючих продуктів, особливо бананів, помідорів і цибулі, оскільки етилен, який вони виділяють, може сприяти швидшому проростанню картоплі.

Домашню картоплю перед зберіганням просушіть

Більшість людей купують картоплю на місцевому ринку, але якщо ви вирощуєте свою власну, «висушування» перед зберіганням подовжить термін її зберігання.

Затвердіння передбачає зберігання при помірно високих температурах, як правило, близько 65°F (18°C), і рівнях вологості 85–95% протягом двох тижнів.

Ви можете використовувати невелику темну шафу або порожню душову кабіну з обігрівачем і мискою з водою, або порожню духовку, яку залишили злегка прочиненою, освітлену 40-ватною лампочкою для обігріву та мискою з водою для вологості.

Ці умови дозволяють шкірці потовщуватися і допомагають залікувати будь-які незначні пошкодження, які могли виникнути під час збору врожаю, зменшуючи ймовірність загнивання під час зберігання.

В’ялену картоплю можна зберігати в прохолодному темному місці з хорошою вентиляцією для тривалого зберігання.

Резюме: щойно зібрану картоплю слід «вилікувати» при більш високих температурах і високій вологості протягом кількох тижнів, щоб дати шкірці потовщитися, а плями зажити. Це допомагає продовжити термін їх зберігання.

Зберігайте сирі скибочки картоплі у воді до однієї доби

Очищена та нарізана скибочками сира картопля швидко знебарвлюється під впливом повітря.

Це пов’язано з тим, що вони містять фермент поліфенолоксидазу, який реагує з киснем і забарвлює м’якоть у сірий або коричневий колір.

Ви можете запобігти знебарвленню, покривши очищені та нарізані скибочки водою на один-два дюйми та охолоджуючи їх, поки не будете готові використовувати.

Вода захищає їх від повітря та запобігає ферментативному потемнінню.

Однак якщо їх залишити у воді більше ніж на 24 години, вони можуть увібрати занадто багато води та стати мокрими та несмачними. Використовуйте цю техніку лише для картоплі, яка буде варитися того ж дня.

Для більш тривалого зберігання розгляньте вакуумне пакування, технологію, за якої з упаковки видаляється все повітря та вона щільно закривається.

Картопля у вакуумній упаковці зберігається в холодильнику до тижня.

Резюме: сира картопля стає коричневою або сірою під дією повітря, тому її слід швидко готувати або зберігати у воді до готовності до використання. Якщо ви зберігаєте їх довше одного дня після приготування, вийміть їх з води, упакуйте у вакуум і зберігайте в холодильнику.

Зберігайте готові залишки в холодильнику протягом трьох-чотирьох днів

Зварена картопля протримається в холодильнику кілька днів.

Однак залишки їжі можуть стати водянистими або липкими, оскільки картопляний крохмаль змінює форму та виділяє воду, коли охолоджується.

Приготування та охолодження також посилюють утворення стійкого крохмалю, типу вуглеводів, які люди не можуть переварити та засвоїти.

Це може бути корисно для тих, хто має проблеми з рівнем цукру в крові, оскільки знижує глікемічний індекс приблизно на 25% і спричиняє набагато менший стрибок цукру в крові після їжі.

Стійкий крохмаль також сприяє здоров’ю кишечника, оскільки кишкові бактерії ферментують його та виробляють коротколанцюгові жирні кислоти, які допомагають підтримувати слизову оболонку товстого кишечника здоровою та міцною.

Хоча варена та охолоджена картопля має деякі переваги для здоров’я, її слід з’їсти протягом трьох-чотирьох днів, щоб уникнути псування та харчового отруєння.

Резюме: Варену картоплю можна зберігати в холодильнику до чотирьох днів. Процес охолодження збільшує утворення стійкого крохмалю, який має менший вплив на рівень цукру в крові та сприяє росту здорових кишкових бактерій.

Зберігайте готові залишки в морозильній камері до одного року

Якщо ви не плануєте їсти варену картоплю протягом кількох днів, краще зберігати її в морозилці.

Для вас пропонується: У борошна закінчується термін придатності? Термін придатності, безпечне зберігання тощо

Приготовані залишки можна зберігати в морозильній камері без підрум’янювання, оскільки приготування руйнує ферменти, відповідальні за зміну кольору.

Як і всі заморожені продукти, залишки картоплі зберігаються найдовше, якщо вони захищені від повітря під час зберігання в морозилці.

Використовуйте поліетиленовий пакет або контейнер для зберігання та видаліть з нього все повітря перед запечатуванням.

Дослідження показують, що заморожені варені картопляні продукти можуть зберігатися до одного року без будь-яких істотних змін у якості.

Коли ви будете готові їх їсти, дайте їм розморозитися в холодильнику протягом ночі перед розігріванням і подачею. Це забезпечує кращу текстуру, ніж розморожування в мікрохвильовій печі.

Резюме: Залишки вареної картоплі можна зберігати в морозилці до одного року. Зберігайте в герметичних контейнерах для збереження якості та розморожуйте протягом ночі в холодильнику перед використанням.

Поради щодо вибору найкращої картоплі

Найдовше збережеться картопля, якщо вона куплена свіжою та здоровою.

При виборі зверніть увагу на наступні характеристики:

• Твердий на дотик: М’яка картопля вже почала деградувати, тому шукайте міцну, яскраву.
• Гладка шкіра: На картоплі, яка була пошкоджена низькими температурами, може з’явитися шкірка з кісточками та коричневі центри, тому шукайте гладку текстуру.
• Без синців і травм: іноді картопля може бути пошкоджена під час збору врожаю або транспортування. Уникайте тих, на яких видно пошкодження, оскільки вони швидше зіпсуються.
• Немає паростків: Паростки є одним із перших ознак псування, тому не купуйте ті, що вже проросли.

Ви також можете спробувати деякі з більш екзотичних сортів картоплі, таких як картопля з блакитною або фіолетовою м’якоттю.

Дослідження показують, що яскраво забарвлені сорти містять набагато більше антиоксидантів, ніж традиційна біла картопля.

Резюме: Свіжа та здорова картопля зберігається найдовше, тому шукайте тверду гладку картоплю без будь-яких плям або паростків. Спробуйте сині або фіолетові сорти, оскільки вони містять високий рівень антиоксидантів.

Резюме

Знання найкращих способів зберігання картоплі може продовжити термін її зберігання та зменшити харчові відходи.

Зберігайте сиру картоплю в прохолодному темному місці з достатньою циркуляцією повітря — не в холодильнику.

Щоб нарізані та очищені скибочки не потемніли, покрийте їх водою або закрийте вакуумом.

Зварену картоплю можна зберігати в холодильнику до чотирьох днів або в герметичному контейнері в морозильній камері до одного року.

Що стосується домашньої картоплі, перед тривалим зберіганням її ненадовго витримайте при більш високих температурах і високій вологості.

Незалежно від способу зберігання картопля зберігатиметься довше, якщо вона буде свіжою та здоровою на момент придбання, тому шукайте тверді, гладкі бульби без вад і ознак проростання.

Більше статей, які можуть вам сподобатися

Люди, які читають “Як краще зберігати картоплю?”, також люблять такі статті:

Як облаштувати бурт для зберігання овочів і фруктів

Якщо новий урожай вже достиг, але підвалу для його зберігання у вас немає, тоді ідеальним варіантом стане бурт-укриття для овочів, зведення якого не зажадає від вас великих матеріальних витрат. Незважаючи на те що при такій системі картопля, морква і інші продукти городництва зберігаються прямо на землі (або в невеликому поглибленні), навіть під шаром соломи, вони зможуть добре зберегтися до самої весни. Як організувати зберігання картоплі у буртах і що саме являє собою вказане укриття, ми розповімо далі.

Що таке бурт

Серед простих укриттів, які допоможуть вам зберегти коренеплоди до наступного року, числяться канави, курені, ями і подібні до них місця, організувати які можна у будь-якому дворі. Основна вимога-створювати їх на височинах , щоб грунтові води залягали як можна глибше.

У такому разі, окрім картоплі, у повній цілості залишаться практично усі овочі. Що ж торкається конкретно бурту, то в найпростішому варіанті-це звичайний насип коренеплодів, що знаходиться на поверхні грунту і захована під шаром соломи, хвої, бадилля або інших схожих матеріалів.

Якщо ж говорити про складнішу конструкцію, то вона передбачає установку додаткових елементів, що забезпечують належну вентиляцію і відповідний температурний режим. им. Дізнайтеся про те як правильно зберігати моркву, помідори, цибулю, часник, червонокачанну капусту, огірки, яблука і кукурудзу.

Конструкція і установка укриття

Спорудження будь-якої споруди розпочинається з вибору найбільш відповідного для цього місця, а потім можна переходити до усіх інших робіт. Ми розповімо про усі нюанси і тонкощі зведення бурту, починаючи з підготовчих робіт і закінчуючи приміщенням овочів на зберігання і вимогами до цього процесу.

Вибір місця

Зібраний урожай зможе довго зберігатися тільки у тому випадку, якщо на нього не впливатимуть зовнішні чинники, і в першу чергу-висока вологість. Тому перед спорудженням притулку для ваших овочів знайдіть на своїй ділянці сухе, захищене від вітрів місце , де рівень грунтових вод залягає на 0,5-1 м (чи більше) від дна майбутнього поглиблення.

Добре, якщо воно розташоване трохи на підвищенні, адже так уся вода, що з’явилася, зможе відразу стікати вниз, не застоюючись. Якщо ж такої можливості немає, то по периметру укриття в обов’язковому порядку треба організувати канаву (виривається по кругу, відступивши 0,5 м)у яку і йтиме дощова і тала вода, минувши сховище.

Важливо! Найчастіше бурти розміщуються попарно, а між ними оставляются 4-5-метрові проходи і 7-8-метрові під’їзди. Параметри споруджуваного укриття, включаючи не лише розміри, але і товщину покриваючого шару, вибираються з урахуванням типового клімату для вашого регіону проживання і особливостей грунту.

Приміром, ширина бурту для картоплі безпосередньо залежить від того, наскільки холодною буде зима: чим холодніше-тим ширше. Для південних регіонів досить показників в 1-1,5 м, для середньої смуги оптимальною буде двометрова ширина укриття, а ось в умовах Сибіру її збільшують до трьох метрів. У будь-якому випадку важливо враховувати ради місцевих досвідчених організацій. Чи знаєте ви? “La Bonnotte”-найдорожча у світі картопля, яку вирощують на острові Нуармутье і просять за кілограм коренеплодів 500 євро. Свою популярність він завоював надзвичайно ніжним смаком. i>

Облаштування вентиляції

У будь-якому укритті встановлюється хороша вентиляційна система, щоб овочі не протухнули. У випадку із зведенням буртів найбільш популярними варіантами являються приточно-гребневая, припливно-витяжна, трубна або активна система .

Перша-найбільш проста і передбачає подання холодних повітряних потоків за допомогою розташованого внизу каналу з перерізом 0,2 х 0,25 м, накритого дерев’яними брусами або гратами.

Він повинен мати виходи за межами сховища, але так, щоб стримувати талі і дощові води. Якщо на зберігання поміщається капуста, тоді для організації вентиляції на дно ями укладаються трикутні труби (0,4 х 0,4 м). В якості альтернативного варіанту можна використати і трикутні короби, збиті з щитів.

Для великих і прямокутних укриттів до торців підготовленого короба додають вертикальний витяг у вигляді додаткових дерев’яних коробів. На гребінь насипу можуть поміщатися рейки, збиті під прямим кутом один до однієї.

При організації припливно-витяжної вентиляції прохолодне повітря проходить всередину бурту, потім, переміщаючись крізь складений в нім урожай, трохи нагрівається і підходить до гребеня. Простіше кажучи, в повітрообміні задіюється гребінь, що залишається накритим лише соломою до серйозних “мінусів”. Зазвичай, подібну систему використовують при облаштуванні укриття (із зразковою шириною 2-2,5 м) для зберігання картоплі і буряка.

Трубний варіант вентиляції передбачає монтаж вертикальних труб над припливним каналом або трубою, розташованою на дні бурту. Вони розміщуються на відстані 3-4 метри один від одного і від торців. Висота гратчастих частин таких доповнень (розташовані внизу) коливається в межах 1,2-1,5 м з просвітами між рейками в 2-3 см (якщо йдеться про закладку картоплі) або 10 см при зберіганні капусти і брукви.

Вгорі усі такі труби (вертикально розташовані) не повинні мати щілин (її виготовляють з шалівки), а згори вивідних конструкцій встановлюється двосхилий ковпак, що допоможе захистити урожай від дощу і снігу.

Досить відомою сьогодні являється природна вентиляція з утепленням наземних укриттів . З її присутністю усі витрати на процес зберігання істотно знижуються. Перед складуванням зібраного урожаю слід підготувати рівну і утрамбовану ділянку землі, обгороджену невисоким грунтовим валом.

Услід створюється повітророзподільна канавка, і просвердлюються шурфи, з глибиною в 1,5 разу більше товщини промерзаючого шару. Між трубами стандартної вентиляції (розташовані вертикально) в похилому положенні монтуються труби гратчастого типу, які не виходять назовні (за межі сховища).

Вони сприяють транспортуванню тепла до складених овочів і утеплення усього простору усередині бурту. Коли температура повітря зовні знижується, звичайну вентиляцію треба закрити, а тепло (подається з шурфів), що знаходиться на глибині, розходитиметься і поступатиме до урожаю за допомогою гратчастих труб, встановлених з нахилом.

Обігріваючи поверхню притулку, теплі повітряні потоки, що подаються, потрапляють до його гребеня (не запечатаному плівковим матеріалом) і утримують температурні показники на рівні не нижче 0 °З, навіть якщо на вулиці вже мінусові значення.

Теплі повітряні потоки доставляють до овочів вологу з субстрату, тим самим захищаючи їх від зайвої втрати води. З приходом весни або потеплінням на вулиці припливну і витяжну вентиляційні системи необхідно відкрити.

Вимір температури

Для збереження зібраного урожаю варто заздалегідь подумати про контроль оптимальних температурних показників усередині кладки. Для цього під 30-градусним кутом в ній розміщують градусники : один в середині укриття (по гребеню з поглибленням на 0,3 м), а другий-з північної частини на 0,1 м від основи укриття.

Важливо! За допомогою вимірювальних приладів можна завжди стежити за станом овочів і бульб, але при потеплінні на вулиці доведеться виконати додаткову перевірку, розкривши бурти і узявши пробу урожаю. У осінній час температурні показники у буртах знімають щодня, а в зимове досить буде двох-трьох разів в 7 днів. Градусники обов’язково поміщають в цілісні футляри, а після виконання вимірів, отвори в них добре закривають ватними, тканинними або дерев’яними пробками. Оптимальні температурні показники в подібних сховищах залежать від виду продукції, що зберігається там. Приміром, для картоплі це значення складає +3.+5 °C.

Укриття будови

Кількість зіпсованого до весни урожаю у бурті безпосередньо залежить від виду покривного матеріалу і його правильного настилу. Подібні сховища можуть ховатися штучними теплоізоляційними матеріалами, а можуть ховатися під змінними шарами соломи і землі, настеленими в 2-4 яруси.

Уклавши продукти, їх необхідно відразу ж накрити не товстим шаром грунту , верхня риса якої повинна височіти над рівнем кладки, захоплюючи її боки на 1-1,5 м (так можна захистити кладку від стікаючих вод).

Оптимальна товщина шару залежатиме від традиційної температури в зимовий сезон, середньостатистичної кількості опадів, місця розміщення бурту, складу грунту і інших критеріїв : виду урожаю, що зберігається, кількості місця для неї і глибини промерзання субстрату в найлютіші морози.

Якщо ви вирішите замінити один покривний матеріал на іншій, то обов’язково враховуйте при цьому коефіцієнт теплопровідності . Приміром, для трохи вологого солом’яного настилу це значення дорівнює 0,02, а для грунту-0,08. Це означає, що, використовуючи замість соломи землю, її шар має бути в 4 рази товще.

Важливо! При зволоженні будь-якого покривного матеріалу (тирси, соломи або навіть грунту) коефіцієнт його теплопровідності зростатиме. У області гребеня сховища товщина укриття має бути менша, ніж внизу, оскільки тепло, що виділяється з продукції, спрямовується вгору. Якщо покривний шар буде занадто тонким, що знаходяться в самому низу овочі почнуть підмерзати, а за наявності тріщин в гребені і недостатньо товстому укритті будь-які несприятливі умови (сильний вітер або малосніжна зима) приведуть до того, що почнуть підмерзати овочі згори насипи.

Втім, солом’яно-земляне укриття є традиційним варіантом , який допомагає краще зберегти зібраний урожай, захистивши його від псування. Верхня частина сховища ховається соломою до початку лютих морозів, а якщо у бурті ще і передбачена наявність вентиляційної системи припливно-витяжного типу, то гребінь краще завалити землею або укрити додатковою кількістю соломи.

Але перш ніж повністю “опечатати” бурт (це треба зробити до початку сильних заморозків, коли температура усередині сховища знижується до +3.+4 °C), вологий солом’яний шар слід обов’язково замінити сухим, щоб уникнути промерзання урожаю.

До сильних заморозків треба також встигнути розкласти навколо укриття солому і збільшити останній шар покривного матеріалу. У тому випадку, коли на початковому етапі солом’яний шар укладався занадто тонко, то на нього додають ще трохи матеріалу і тільки потім засипають усі землею.

Таке рішення також буде найбільш оптимальним при використанні торішньої соломи, проте тут варто пам’ятати, що її не можна розкладати відразу на овочі , оскільки в ній можуть зберегтися бактерії, що служать джерелом хвороб. Тобто деревне листя, стару солому і сухе бадилля від картоплі, шлак, торф і інший схожий матеріал застосовують тільки для подальших шарів укриття.

Чи знаєте ви? Жителі Білорусії на поміщені у бурти овочі і коренеплоди спочатку укладають хвойне ялинове гілля, яке повинне відлякувати гризунів і попередити загнивання продукції, що знаходиться вгорі, а городники з Центральних регіонів відразу ховають укриття під соломою і землею.

інші статті Чим підгодувати розсаду помідор, щоб були товстенькі

Особливості зберігання

Зберігання зібраного урожаю у буртах розпочинається з його розміщення там. Крім того, краще буде, якщо ви заздалегідь охолодите свій урожай в тимчасових буртах, накритих землею і соломою. Овочі і картоплю розміщують з урахуванням кута природного укосу бурту, а рівність скатів можна перевірити за допомогою будівельного рівня або рейки.

Дуже важливо, щоб урожай, який закладається на зберігання був без ознак ураження хворобами і шкідниками. Для картоплі це мокра гнилизна, чорна ніжка, фузариоз і фитофтороз..

Капуста і коренеплоди повинні розміщуватися на 10-15 см нижче верху ями, це якщо ви створювали бурт, починаючи з невеликого поглиблення в землі. Як тільки увесь урожай займе своє місце, можна вважати, що процес його зберігання вже розпочатий, тобто варто знати про деякі особливості: систематичному провітрюванні, контролі температури і інших важливих нюансах.

Закінчивши укриття бурту, ви напевно відмітите підвищення температурних показників. Через це в осінній час не треба закривати припливні і витяжні труби, поки не з’являться стійкі холоди з температурою-3 °С. Подальше зниження показників температури і охолодження овочів, що зберігаються, до +1…+2 °Зі свідчить про необхідність щільного закупорювання витяжних труб солом’яними пробками.

Як тільки температура урожаю досягне +4.+5 °З, вони знову відкриваються. Перевищення значень в +7.+8 °З вказує на необхідність прибирання снігу, для чого у бічних частинах земляного укриття і гребеня проробляються декілька отворів. На ніч їх можна закупорювати тирсою або навіть снігом, знову відкриваючи в денний час..

Якщо, незважаючи на усі ваші дії, температура в укритті не бажає опускатися, а зовні вже помітні волога і випар, тоді доведеться розкрити сховище у цих місцях, щоб можна було оглянути овочі і після невеликого охолодження урожаю знову укрити. Розібравши укриття, ви також можете витягнути вміст сховища з метою реалізації або переміщення в інше місце.

Важливо! Розвантажуючи бурти в холодну погоду, необхідно використати переносні “міні-теплички”, виконані з покривал або брезенту. Якщо ви помітили, що температура картоплі впала до +1 °З, капуста похолоднішала до +2 °З, а коренеплоди до +1 °З, тоді сховище потрібне додатково утеплити тирсою і снігом .

При самостійному спорудженні бурту ви напевно знаєте, що це таке і з чого побудовано укриття конкретно у вашому випадку. Якщо в нім організована хороша система вентиляції, то провітрювання може проводитися усього кілька разів за зиму, але при недостатньому вступі повітря до урожаю доведеться періодично проводити його повне або часткове провітрювання.

Якщо в останньому випадку до цього процесу пред’являється менше вимог, то повне провітрювання треба проводити тільки в суху і прохолодну погоду, а при появі постійних заморозків до-3.-4 °З навіть труби припливної вентиляції краще закрити соломою.

Як тільки на вулиці досить потепліє і температура усередині бурту ще більше підніметься, земляне укриття можна і зняти, спочатку з гребеня, а пізніше і з усього укриття. Знятий грунт чудово підійде для засипки траншей для відведення води.

Як бачите, буртувати зібраний урожай-це нескладне завдання, але, щоб овочі і коренеплоди добре збереглися, куди важливіше стежити за температурними показниками і вологістю усередині укриття.

Зберігання картоплі в буртах на зиму

Польовий спосіб зберігання овочів і картоплі був широко поширений останні десятиліття. Затверджено міжнародні стандарти на цей спосіб зберігання; СТ ІСО 5525-80 «Картопля. Зберігання на відкритому повітрі (в буртах) »і СТ ІСО 6000-81« Капуста білокачанна. Зберігання на відкритому повітрі ».

буртами називають валообразние купи овочів або картоплі, укладені на грунти (на поверхні землі або в неглибокому довгому котловані) і вкриті якимись термо- і гідроізоляційними матеріалами.

траншеї — канави, вириті в грунті, в які засипають овочі і картопля. Подібно буртам, траншеї також вкривають.

збереження продуктів при таких способах заснована на фізичних властивостях ґрунту і фізіолого-біохімічних процесах в насипу бульб і коренеплодів. В результаті поганої теплопровідності грунту, тепло- і газообміну в продуктах, що зберігаються в бурти і траншеї створюють режим зберігання, близький до оптимального як по температурі і вологості повітря, так і за складом газового середовища. Від регулювання теплообміну і стану газового середовища багато в чому залежить і збереження продуктів. При недостатньому теплообміні розвивається самосогревание, при надмірній тепловіддачі — промерзання продуктів ні кутах буртa або повне промороження.

Польове зберігання може бути герметичним (в глухих траншеях і буртах) або з необхідним повітрообміном для регулювання температури в продукті і аеріраціі його. При зберіганні картоплі кращі результати отримують, якщо вміст діоксиду вуглецю в повітрі бурту йди траншеї становить 2. 3, кисню 16. 18%.

Залежно від виду продуктів і географічного положення господарства використовують бурти і траншей різних розмірів. На півдні більш стаціонарний режим зберігання створюють в траншеях. Таким способом там зберігають картопля, буряк, капусту та ін. У Нечорноземної зоні більше поширене Буртовий зберігання картоплі, буряка і капусти і траншейне моркви, селери, петрушки і ріпи. У районах з дуже холодною зимою застосовують більш глибокі траншеї і широкі бурти.

Закладаються в траншеї картопля і коренеплоди можна перешаровувати вологою землею або піском. В цьому випадку знижується місткість траншей, але скорочуються втрати маси і якості продуктів. Вони не проростають до весни.

Вибір місця і розміщення

Для буртів і траншей вибирають ділянки, захищені від холодних вітрів, з рівнем грунтових вод не ближче 2 м від дна котловану. Бурти і траншеї розміщують зазвичай попарно. На відстані 0,5 м від укриттів виривають водовідвідні канавки. Між буртами і траншеями залишають проходи шириною 4. 5 і проїзди 7. 8 м (в залежності від конкретних умов). Майданчики повинні бути пов’язані з дорогами.

В бурти і траншеї закладають тільки повноцінну і здорову продукцію. Перед укладанням її доцільно охолодити в тимчасових купах-бортах під укриттям з соломи і невеликого шару землі, присипають знизу. Укладають картоплю і овочі по куту природного укосу. Вирівняність скатів перевіряють рейками або туго натягнутим шпагатом. Коренеплоди та капусту завантажують зазвичай на 10. 15 см нижче верхнього рівня траншеї.

Укриття

Розміри втрат і успіх зберігання багато в чому залежать від правильного укриття. Бурти і траншеї вкривають різними тепло- і гідроізоляційними матеріалами, головним чином соломою і землею з чергуванням в два-чотири шари. Укладені продукти вкривають в той же день невеликим шаром землі. Її насипають вище рівня траншеї у вигляді горбка з захопленням країв на 1. 1,5м, щоб не затікала вода. Товщина укриття залежить від температури повітря взимку, товщини і щільності снігового покриву, сили вітру, розташування буртів і траншей, вологості соломи і складу грунту, ширини бурту і місткості котловану, виду закладеної продукції і глибини промерзання грунту взимку.

При заміні одного ізоляційного матеріалу іншим враховують його коефіцієнт теплопровідності. Коефіцієнт теплопровідності злегка зволоженою соломи дорівнює 0,02; землі 0,08. Отже, шар землі замість соломи повинен бути в чотири рази товще. Коефіцієнт теплопровідності землі, соломи, тирси при зволоженні різко збільшується.

товщина укриття у гребеня буртів менше, ніж біля основи, так як тепло, що виділяється продуктами, піднімається до гребеня. Тому при недостатньому укритті продукція біля основи бурту підморожується. При незакритих вчасно тріщинах в гребені і тонкому шарі укриття при сильних вітрах в снігу й наступної зими можливо подмораживание овочів і картоплі в верхній частині насипу. У Білорусії на картоплю і овочі, завантажені в траншей і ями, спочатку кладуть лапник хвойних порід для відлякування мишей і попередження загнивання верхнього шару. В Центральній зоні картопля і овочі в буртах, а іноді і в траншеях, як правило, вкривають соломою, потім землею, присипаючи її знизу, щоб вітер не роздув солому.

Коренеплоди в буртах вкривають спочатку тонким шаром землі, потім соломою і землею. В результаті знижується загнивання овочів. Гребінь бурту залишається тільки під укриттям з соломи до самих морозів (початок листопада в Нечорноземної зоні, на півдні пізніше). При наявності припливно-витяжної вентиляції гребінь в негоду завалюють землею або додатково вкривають соломою. Перед остаточним укриттям промоклий солому замінюють сухою, так як мокра швидко промерзає.

Бурти і траншеї остаточно вкривають, коли температура в них знижується до 3. 4 o С (в Нечорноземної зоні зазвичай в кінці жовтня — початку листопада). До морозів навколо буртів і траншей розкладають солому, щоб до остаточного укриття земля не промерзала. При завершенні укриття шар землі збільшують до норми. Якщо спочатку соломи належить мало, то на перше укриття кладуть другий шар соломи, а на неї землю.

Таке чотиришарове укриття рекомендують в тих випадках, коли використовують солому минулого року.

Безпосередньо на картоплю і овочі стару солому НЕ розкладають, так як вона може служити джерелом інфекції. Стару солому, а також деревні листя, суху картоплиння, полову, торф, шлак або інший тепло-ізоляційний матеріал використовують для другого шару.

вентиляція

Бурти і траншеї обладнають різними системами вентиляції: припливно-гребньовій, трубної, припливно-витяжної або активної.

найбільш проста — припливно-гребневая. Холодне повітря надходить через нижній горизонталь-ний канал перетином 0,2 х 0,25 м, перекритий зверху дерев’яними гратами або жердинами. Канал виводять за межі укриття, але так, щоб через нього в бурт не затікала дощова вода. При буртування капусти замість каналу прокладають трикутні (шатрові) труби перетином 0,4 х 0,4 м.

Холодне повітря потрапляє в припливне канал, проходить через масу овочів і, нагріваючись, піднімається до гребеня, В цьому випадку вентиляція відбувається через гребінь, який залишають укритим однією соломин до морозів. Таку вентиляцію влаштовують при зберіганні картоплі та буряків в буртах шириною 2. 2,5 м.

Найчастіше для вентиляції в бурти над припливним каналом або нижньою трубою встановлюють витяжні вертикальні труби (Через кожні 3 — 4 м і на такій же відстані від торців). Нижні частини їх висотою 1,2. 1,5 м — гратчасті. Просвіти між рейками при зберіганні картоплі 2. 3см, брукви і капусти до 10 см. Верхню частину кожної труби, що проходить через укриття, роблять з тесу і без щілин. На верхньому кінці виведеної труби закріплюють двосхилий ковпак для захисту від опадів, При підготовці майданчиків для буртового зберігання систему вентиляційних каналів можна спланувати і влаштувати заздалегідь.

У Черкаському НВО «Корми» застосовують природну утепляющую вентиляцію наземних буртів, знижує втрати продукції і витрати па зберігання. Перед закладанням на зберігання корені-і бульбоплодів готують рівну тверду площадку, яку обрамляють по периметру бурту невисоким валом з грунту. Потім роблять повітророзподільну канавку, через певні інтервали висвердлюють шурфи. Їх глибина перевищує шар промерзання грунту в півтора рази. Між вертикальними витяжними трубами звичайної вентиляційної системи похило до канавці встановлюють ґратчасті труби, що не виходять за межі вкриває шару.

Труби служать для надходження тепла всередину бурту і утеплення його поверхні. При зниженні температури звичайну вентиляційну систему закривають. Глибинне тепло, яке надходить з шурфів, поширюється по вентиляційній системі, надходить в масу продукції через похилі ґратчасті грубі. Тепле повітря з шурфів, обігріваючи поверхню бурту, проникає до його гребеню, який не закрите плівкою, і не дозволяє знизитися температурі нижче О ° С навіть при різкому похолоданні. Тепле повітря не тільки обігріває корені-і бульбоплоди, але і насичує їх грунтовою вологою, оберігаючи від зайвого випаровування води з тканин продукції. Навесні при підвищенні температури відкривають приточную і витяжну вентиляцію.

контроль

Під час догляду за буртами і траншеями спостерігають за температурою і станом укриття. Буртові термометри встановлюють під кутом 30 o під час завантаження: один з північної торцевої сторони на 0,1 м від підстави, другий в середній частині бурту по гребеню, заглиблений на 0,3 м. У траншеї встановлюють один термометр в середній частині, заглиблений в продукцію на 0,3 м.

При буртовому зберіганні контролюють товарну якість і стан бульб і овочів. У період відлиг роблять перевірочні розкриття буртів, беруть проби, уважно їх оглядають і проводять товарний аналіз (оцінку якості) відповідно до стандарту.

Температуру в кожному бурти восени перевіряють щодня, взимку два-три pазa в тиждень. Футляри для термометрів повинні бути без щілин. Після виміру отвору в футлярах щільно затикають пробками з вати, тканини або дерева. Після остаточного укриття в бурти зазвичай підвищується температура. Тому восени витяжні і припливні труби тримають відкритими, з настанням морозів до -3 ° С припливні труби закривають. При подальшому зниженні зовнішньої температури, а також при охолодженні продукції в бурти або траншеї до 1. 2 ° С витяжні труби закривають пробками з м’ятою соломи.

При підвищенні температури продукту до 4 — 5 o С і більше труби під час від-Тепелена відкривають. Якщо температура в буртах або траншеях піднімається вище 7 — 8 o С, з них прибирають сніг, в земляному укритті з боків і гребеню до соломи пробивають ломом кілька отворів. На ніч їх закривають половою, тирсою або навіть снігом, а вдень відкривають.

Якщо зазначені заходи не допомагають і температура не знижується. а з боків помітні проталие плями і «ширяння», то бурт або траншею в цих місцях розкривають і оглядають, вибирають загнили продукцію і після охолодження знову вкривають. При необхідності продукцію перевозять в сховище або реалізують, при розвантаженні буртів і траншей під час холодної погоди користуються переносними Тепляков з брезенту, рогожаних або ватяних покривал. При зниженні температури картоплі до 1 o С, коренеплодів до -1 і капусти до -2 ° С бурт або траншею додатково утеплюють снігом, половою або тирсою.

Постійна Буртова майданчик

Для зберігання капусти рекомендується постійна Буртова майданчик місткістю 250т з активним вентилюванням. Типовий проект передбачає влаштування восьми буртів і вентиляційної камери, з’єднаної з буртами підземними каналами. Каркас бурту роблять з дерев’яних крокв, що спираються на стійки, закопують в грунт через 1,5м. Стіни і покриття — з обаполів. утеплювач бурту — торф’яної грунт або тирсу. Капусту закладають через люк. Термін зберігання — з жовтня до квітня.

Температурний режим підтримують автоматичною системою активного вентилювання через блок управління, до якого підключені термометри опору. При температурі -1 o С вентилятори відключаються, а при температурі 1 o С — знову включаються.

Великогабаритні бурти з активним вентилюванням

У помірній і теплій зонах нашої країни поширені великогабаритні бурти місткістю 600 т з двоканальної системою активного вентилювання. При влаштуванні такого бурту на майданчику споруджують стінку з дерев’яних стійок, дощок і двох рядів тюків пресованої соломи, між якими прокладають плівку. Потім монтують вентилятори і встановлюють вентиляційні канали з дощатих щитів. По боках бурту виорювало борозну. У неї похило ставлять тюки соломи, потім укладають ще два шари тюків з нахилом всередину, закриваючи між ними полотнища плівки.

Картопля засипають в бурт висотою 3 м, шириною 8 … 10, довжиною 40. 45 м за допомогою транспортерів-завантажувачів. Його вкривають шаром тюків 3 з пресованої соломи. На них поперек бурту внахлест (1 м) настилають полотнища плівки 4 шириною 6 і довжиною 14м. У місцях нахлеста між плівками закладають непрессованние солому 5 шаром 0,2 м (для відводу повітря при роботі вентиляторів). На плівку поміщають другий шар солом’яних тюків 6, щілини між ними закладають соломою. Через кожні 9м уздовж бурту на 1/3 глибини насипу встановлюють буртові термометри.

Для активного вентилювання великогабаритних буртів використовують як відцентрові вентилятори або осьові вентилятори.

два поздовжніх вентиляційні канали з’єднують через вентиляційну камеру циркуляційним каналом. Вентиляційні камери обладнані клапанами, які відкривають при вентиляції бурту атмосферним повітрям і повністю або частково закривають при застосуванні внутрішнього або змішаного повітря. Роботу вентиляторів можна регулювати автомітіческі, що дозволяє підтримувати оптимальну температуру в насипу.

Із застосуванням великогабаритних буртов вихід насіннєвої картоплі зростає на 6.5. 18,7% (в залежності від сорту). Розроблено проекти буртових майданчиків місткістю (т): картоплі 800 і капусти 250 (типовий проект 79-2а).

Снегованіе

Це найбільш доступний і дешевий спосіб продовження терміну зберігання продуктів в Нечорноземної зоні. Вміщені в «шубу» зі снігу, вони зберігаються при відносній вологості повітря 100% і температурі близько 05 ° С. Таким чином вдається зберегти продукти в свіжому вигляді до червня — липня. З пристосованих сховищ, де немає можливості ранньою весною підтримувати оптимальний режим зберігання, овочі переносять в сніговий бурт.

для снегованія в кінці зими вибирають майданчик зі скатом для відводу талих вод, очищають її і проморожують, потім навантажують сніг і ущільнюють його шаром 30. 40 см. Під час відлиги бульдозером роблять снігові борти висотою 1 м, шириною знизу 1.5, вгорі 1 м. Між ними залишають проміжки шириною до 2 м для закладки продуктів. Через кожні 10 м по довжині котловану влаштовують перемички з снігу завтовшки 1 м. Вигідніше робити не один сніговий котлован, а два-три, розділяючи їх перемичками з снігу завтовшки 1 м.

У підготовлені котловани завантажують картопля, буряк, редьку (під час відлиги при температурі зовнішнього повітря не нижче 0 ° С), при більш низькій температурі можна заморозити продукцію. Перед завантаженням котловани вистилають рогожами, крафт-папером або солом’яними матами. Потім підвозять або підносять в тape перебрані картопля або овочі і обережно висипають в бурт. Одночасно в них вертикально ставлять футляр бортового термометра, потім накривають внахлест випущеними кінцями матеріалу, що залишився вільним при вистиланні дна, зверху вкривають папером, рогожами і т. П. Після цього засипають шаром снігу до 1 м і зверху тирсою, торфом, кострой і т. д.

Морква, петрушку, селеру, ріпу, цибулю Сніг укладеними в щільні ящики місткістю 10 … 15 кг. Їх встановлюють в котлован, пересипаючи ряди і проміжки між ящиками снігом. Для снегованія капусти відбирають качани лежких сортів без загнили листя або вимагають мінімальної зачистки. Снегованіе проводять при температурі повітря не нижче -2 ° С. В основу бурту насипають сніг шаром 0,5. 1 м. Розміри бурту (м): висота 1,5. 2 м, ширина 2 … 4 м. Довжина довільна, але через кожні 8 м роблять перемички з сні-га товщиною 0,5 м. качани укладають на дно підготовленого бурту і через кожен ряд пересипають снігом шаром 10см. Зверху бурт укривають снігом шаром до 1 м, потім теплоізоляційним матеріалом (тирсою, соломою та ін.).

Картопля, витягнутий з-під снігу, витримують кілька діб в теплому приміщенні, щоб усунути солодкий смак, що виникає при температурах, близьких до 0 ° С.