Теоретичні основи безпеки життєдіяльності: основні поняття та визначення.

Безпека життєдіяльності (БЖД) – це наука, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі в процесі різних видів її діяльності (в т.ч. трудові).

Незважаючи на те, що поняття життєдіяльності існувало від початку існування людства, але сам термін “життєдіяльність” є порівняно новим. Сучасний термін з’явився з появою політованої космонавтики і все ширше використовувався в усіх сферах нашого життя: ми говоримо про життєдіяльність села, міста, району, життєдіяльність мікроорганізмів, хоча з наукової точки зору це не зовсім правильно.

“Життєдіяльність” складається з двох слів – “життя” і “діяльність”.

Життя – це одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення. Невід’ємною властивістю усього живого є активність. Тобто термін “життя” певною мірою передбачає активну діяльність.

Діяльність – є специфічною людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища. Людська активність має особливість, яка відрізняє її від активності решти живих істот та організмів. Ця особливість полягає у тому, що людина не лише пристосовується до навколишнього середовища, а й трансформує його для задоволення власних потреб, активно взаємодіє з ним, завдяки чому і досягає поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.

Як елемент природи і ланка в глобальній економічній системі людина відчуває на собі вплив законів природного світу. Водночас завдяки своїй діяльності, яка поєднує її біологічну, соціальну та духовно-культурну сутності, людина сама впливає на природу, змінюючи її відповідно до законів суспільного розвитку для задоволення своїх матеріальних і духовних потреб.

Життєдіяльність – це властивість людини не просто діяти в життєвому середовищі, яке її оточує, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.

Враховуючи, що діяльністю займаються всі – діти, дорослі, люди похилого віку – поняття безпека діяльності має відношення до людей різного віку. Небезпеки підстерігають людей не лише на виробництві, тому вивчення тільки виробничого травматизму в системі загальної безпеки життєдіяльності не висвітлює проблеми.

Безпека – збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.

Безпека людини – це поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальні, соціальні і духовні надбання.

Безпека людини – невід’ємна складова характеристика стратегічного напряму людства, що визначений ООН як “сталий людський розвиток”, такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного людського досвіду.

Безпека країни – це поняття, що відображає такий рівень і стан суспільних (в тому числі й міжнародних відносин), а також матеріальних і духовних можливостей, здібностей її народів, які забезпечують процес стійкого, незалежного, самостійного і вільного розвитку суспільства, реалізацію ним обраного шляху.

Небезпека – це негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям.

Небезпека – це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі та здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та / чи пошкодження.

Таким чином, безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів і заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій.

§ 4. Безпека життєдіяльності людини

Протягом усього життя люди займаються певною діяльністю: ігровою, навчальною, трудовою тощо. І завжди люди дбають про власну безпеку, учаться запобігати небезпечним ситуаціям, уникати небезпек. Розрізняють природні, техногенні та соціальні небезпеки.

Небезпеки природного середовища

(небезпеки, пов’язані з постійними природними процесами Землі)

Небезпеки техногенного середовища

(небезпеки, пов’язані з діяльністю людини)

Небезпеки соціального середовища

(небезпеки, пов’язані з поведінкою, звичками, способом життя людини)

Щоб убезпечити життя, людина має керуватися основними принципами безпеки життєдіяльності (формулою безпеки).

Принципи безпеки життєдіяльності

Якщо діятимеш за цими принципами, то менше помилятимешся, уникатимеш небезпеки, знатимеш, як правильно діяти, щоб зберегти здоров’я і життя. Але завжди пам’ятай: передбачити небезпеку та уникнути її значно легше, ніж опиратися їй і боротися з негативними наслідками. Щоб навчитися передбачати небезпеку, потрібно постійно набувати і вдосконалювати навички безпечної поведінки. Це сприятиме впевненим діям у щоденному житті та зменшить ризик небезпеки для здоров’я.

Удосконалюючи навички безпечної поведінки, не забувай також користуватися алгоритмом прийняття зважених рішень.

На основі принципів безпеки життєдіяльності (формули безпеки) та поетапного виконання дій (алгоритму прийняття зважених рішень) складають правила безпечної поведінки на виробництві, у побуті, школі, серед природи, для пішоходів, пасажирів, водіїв, велосипедистів тощо.

Види і джерела ризику. Рівні ризику

Ти пам’ятаєш, що чисте навколишнє середовище, безпека оселі, благополуччя, здоровий спосіб життя — найважливіші проблеми безпечної життєдіяльності людини. Знаючи джерела ризику для здоров’я і життя, маєш також розуміти, як слід убезпечитися від наслідків небезпечних ситуацій. За наслідками будь-якої ситуації, що пов’язана з ризиком, оцінюють рівень ризику.

Джерела ризику навколишнього середовища

Такі небезпеки негативно впливають на здоров’я і життєдіяльність людей. Убезпечитися від наслідків дуже важко. Тому ці події, а також екстремальні й надзвичайні ситуації, пов’язані з ними, вважають ситуаціями з високим рівнем ризику. Проте слід зважити, що рівень ризику стихійного лиха значно вищий, ніж ризик від несприятливих погодних умов. Здебільшого людина може захиститися від таких ситуацій.

Щодня потрапляючи в різні ситуації, тобі слід швидко оцінювати їх рівень безпеки. Ти вже знаєш, що ризики бувають виправдані й невиправдані. За наслідками спробуй оцінити рівень своїх щоденних ризиків.

Наприклад, через неправильну позу під час сидіння за партою, робочим столом розвивається сколіоз — викривлення хребта. А ти знаєш, що хребет забезпечує нормальну діяльність внутрішніх органів. Отже, щоб внутрішні органи працювали нормально, треба дбати про правильну поставу під час сидіння за робочим столом. Джерело ризику в такій ситуації — неправильно облаштоване робоче місце, неправильна висота між столом і стільцем або партою. Тому витратити час на облаштування робочого місця, не лінуватися встати раніше, щоб зробити зарядку, навіть коли хочеться ще поспати, не забувати слідкувати за тим, щоб сидіти рівно, значно нижчий ризик, ніж можливі проблеми зі здоров’ям у майбутньому.

Облаштування робочого місця

Щоб знизити ризик для здоров’я, слід чергувати навчання й відпочинок. Виконуючи домашні завдання, працюючи за комп’ютером, важливо робити невеликі перерви для відпочинку. Це убезпечить від перевтоми, сприятиме збереженню гостроти зору. Можливо, ти витратиш трохи більше часу на підготовку домашнього завдання, не подивишся телепередачу, але це значно нижчий ризик, ніж майбутні проблеми зі здоров’ям. З таких самих міркувань не варто переглядати телепередачі тривалий час, сидіти дуже близько до екрана телевізора. Не слід відкладати підготовку до контрольної роботи на останній день або на пізній вечір. Ти ризикуєш не встигнути підготуватися як слід, перевтомишся, почнеш нервувати. Якщо не виспишся, на уроці важко буде зосередитися, а відтак працюватимеш повільніше й неуважніше. Як результат — високий ризик одержати незадовільну оцінку, виникнення головного болю, перевтоми. Ти можеш знизити рівень ризику, якщо приділятимеш підготовці певний час протягом кількох днів.

Чи є пішохід, який не знає, для чого встановлено світлофори на регульованих переходах і перехрестях? Мабуть, ні. Проте іноді пішоходи, поспішаючи, наприклад, на зупинку громадського транспорту, перебігають дорогу на червоне світло світлофора, порушуючи Правила дорожнього руху. У таких випадках вони створюють небезпечні ситуації на проїзній частині дороги. Така поведінка призводить до дорожньо-транспортних пригод, травмування не тільки того, хто ризикує сам, але й тих, кого він наражає на небезпеку. Такий ризик невиправданий і значно вищий, ніж ризик дочекатися зеленого сигналу світлофора, безпечно перейти дорогу й витратити час на очікування іншого транспорту. Джерело ризику в такому разі — небезпечні дії пішохода.

Виправданими ризиками (хоча іноді й високого рівня) можуть вважатися ризики, пов’язані із захистом слабших, рятуванням життя, захистом власної гідності.

Висновок

Розрізняють природні, техногенні та соціальні небезпеки. Для убезпечення власного життя, здоров’я та діяльності треба застосовувати в житті принципи безпечної життєдіяльності, набувати й вдосконалювати навички безпечної поведінки. Важливо навчитися швидко оцінювати рівень ризику в повсякденному житті. Уникати небезпечних ситуацій та невиправданих ризиків.

Завдання

• 1. Наведи приклади природних, техногенних та соціальних небезпек.
• 2. За якими ознаками розрізняють природні, техногенні та соціальні небезпеки?
• 3. Назви види ризиків.
• 4. Наведи приклади виправданих і невиправданих ризиків. Поясни, чим вони відрізняються.
• 5. Пригадай, як впливають на здоров’я і життя людини невиправдані ризики.
• 6. Як визначається рівень ризику? Проаналізуй наведені в параграфі види ризиків та їхні рівні.
• 7. Назви принципи безпеки життєдіяльності людини. Схарактеризуй кожен з них. Скористайся схемою на с. 20 і форзацем 2.
• 8. Яких якостей слід набути людині, щоб передбачити небезпеку?
• 9. Як діяти, якщо не вдалося передбачити небезпеку?

Моделюй — набувай життєвих навичок

• 1. Розглянь фотоілюстрації. Назви вид ризику в кожній ситуації й оціни його рівень. Обґрунтуй відповідь. Поясни, як уникнути ризику в кожній ситуації.

• 2. Як не наразитися на небезпеку, коли йдеш додому ввечері? Обґрунтуй відповідь.