Чому не цвітуть півонії, не розвиваються бутони і як із цим боротися

Загальні відомості про те, як розвивається та цвіте півонія

Півонія — багаторічний чагарник. У трав’янистих видів культури надземна частина щорічно на зиму відмирає та відновлює вегетацію з приходом весни, а у деревоподібних вона зберігається на зиму. Рослина має потужну кореневу систему, що поглиблюється до 1 м. Завдяки цьому чагарник здатний забезпечувати себе вологою навіть у періоди посухи і витримувати морози до -35 градусів.

Багато цвісти можуть тільки здорові кущі півонів

У верхній частині кореня у півоній формуються нирки відновлення. Вони мають дворічний цикл життя. Закладання нових нирок відбувається щорічно після закінчення цвітіння. Саме завдяки їм рослина щороку нарощує нові пагони та формує бутони.

Цвітіння у півоній відбувається в другій половині травня або в червні, залежно від виду та сорту. Рослина утворює верхівкові бутони. Тривалість цвітіння – 10-14 днів. По закінченню формуються плоди, в яких дозріває насіння. Ближче до осені надземна частина у трав’янистих видів рослини починає в’янути, а нарощування нових пагонів активізується наступної весни.

Важливо! Після посадки саджанець півонії повинен зацвітати на третій рік, а до цього він активно нарощує кореневу систему.

Причина 5. У півонії вчасно не видаляли бутони

Декоративність півонового куща ви можете самостійно регулювати шляхом зрізання бутонів на ранній стадії їх утворення. Якщо ви вирощуєте півонії на зрізання та зацікавлені в отриманні нехай менш численних, але великих верхніх кольорів, бічні бутони можна видаляти після досягнення ними розміру з горошину.

Якщо ж ви плануєте бачити на ділянці кущ півонії, рясно і суцільно покритий квітами, робити це необов’язково. Пам’ятайте лише, що рік у рік таке масове цвітіння може послабити рослина загалом, не даючи повноцінно розвиватися кореневої системі. Особливо це актуально в перші кілька років після посадки, коли має сенс пожертвувати зайвими бутонами з розрахунку на майбутнє.

А ось листя та стебла не варто зрізати під корінь відразу після відцвітання півонії – адже саме надземна частина рослини відповідальна за закладку нирок для майбутнього цвітіння. Цю процедуру проводять пізно восени. Те саме стосується зрізання півонії на букет – ви не повинні видаляти більше третини загального вегетативного обсягу куща.

• Як правильно обрізати багаторічники на зиму – всі тонкощі осінньої обрізки Від осінньої обрізки багаторічників залежить їх зростання і цвітіння в новому сезоні. Варто розібратися у цьому питанні!

Основні помилки при посадці, що призводять до поганого розвитку та як виправити

Іноді причиною того, чому взагалі не зацвів півонія в встановлений термін, може бути неправильно проведена посадка. Для цієї культури це дуже важливо. Тому слід розібратися з можливими варіантами допущених помилок.

Вибрано непридатне місце

Чому не цвітуть фіалки – як змусити цвісти?

Для повноцінного розвитку куща та рясного цвітіння необхідно вибрати відповідне місце. Ця культура вважає за краще рости на відкритих сонячних місцях, захищених від протягів. У цьому необхідно, щоб тривалість світлового дня становила щонайменше 6-7 год., особливо у період формування бутонів. При розміщенні півонії в тіні чагарник активно нарощує пагони та листя, але при цьому погано цвіте або взагалі не формує бутони.

Важливо! Можна висаджувати півонії під покровом дерев, але при цьому вони не повинні загороджувати світло.

Перед посадкою також слід визначити рівень кислотності ґрунту. Для півонії оптимальним вважається 6,5 рН. Перевищення цього показника є однією з причин того, чому не росте і не цвіте півонія. Тому дослідні садівники рекомендують визначати кислотність заздалегідь. Це дозволить вчасно виправити ситуацію. Для цього потрібно посадкову яму внести вапно і ретельно переміщати з грунтом. Садити після цього півонія можна за півроку.

Причиною відсутності цвітіння може бути підвищений рівень рН

Неправильна посадка

Переставати цвісти півонія може і при неправильному заглибленні ділянки при посадці.

• Занадто близьке розташування кореня до поверхні ґрунту призводить до того, що нирки відновлення обмерзають узимку і страждають від нестачі вологи в теплий період року.
• А заглиблена посадка призводить до того, що може розпуститися лише кілька бутонів або цвітіння відсутнє зовсім.

Бувають також ситуації, коли посадку спочатку було проведено правильно. Але при укритті чагарника восени його кореневу систему регулярно присипають товстим шаром торфу або перегною. А навесні його не повністю знімають. І за кілька років корінь його значно заглиблюється.

Привести до того, що чагарник перестає цвісти, може й ретельне прополювання. У цьому випадку його коріння поступово оголюється.

Увага! Оптимальним рівнем для півонії вважається, коли відстань від верхньої нирки до поверхні грунту становить 3-5 см при посадці у важкий грунт, і 5-7 см у легкий.

Щоб змусити у цьому випадку зацвісти чагарник, досить просто викопати його та посадити з урахуванням вимог культури.

Часта пересадка

Особливість півоній полягає в тому, що рослина насамперед після посадки спрямовує всі сили на розвиток кореневої системи. На це йде 2 роки.

Тому протягом цього періоду чагарник не лише не цвіте, а й слабко нарощує пагони. Перше цвітіння у нього настає лише на 3 рік. Тому часта пересадка може бути однією з причин того, що чагарник не формує бутони.

Важливо! Пересаджувати можна лише дорослі кущі віком не менше 5 років.

Відгуки

Тиждень тому подивилася на півонії на дачі, а вони вже мають 2-3 см рожеві паростки зверху примороженої землі. Рослини самі знають, що їм краще, якщо порахували, що укриття не потрібне, то й наростають вгору. Якщо зими холодні, то й зростання коренів втягує їх глибше. А, взагалі, півонії невибагливі і з третього року все цвітуть з кожним роком. У тіні дерев дійсно не цвітуть, треба пересадити їх на сонце.

Тетяна 1111

https://otvet.mail.ru/question/51345781

Є ще один секрет пишного цвітіння півоній, треба засохлий хліб заквасити і при посадці укласти під коріння, воду теж вилити туди. Так можна робити кожної весни, але не під саме коріння, а зробити навколо куща ямку і туди покласти, присипати землею.

https://syperdacha.ru/piony-sekrety-pyshnogo-tsveteniya/#i-9

Можливо, не підходить грунт, або місце для кореневої системи занадто мало. Півонія не люблять сусідства з кореневою системою інших рослин, так само вони не люблять сильного заглиблення. І ще на якому ґрунті у Вас півонії посаджені: якщо один пісок, це їм теж не підходить.

https://forum.stroimasterskaya.ru/viewtopic.php?f=10&p=710

Помилки у догляді та як їх виправити

Хвороби жоржин – які бувають, чому погано ростуть і не цвітуть

Провокуючим фактором того, чому садові півонії не набирають бутони, може бути і неправильний догляд. У цьому випадку необхідно встановити основну причину, щоб її усунути.

Підтоплення куща

Ця культура не виносить тривалого застою вологи у ґрунті, тому не можна вирощувати її на глинистому ґрунті без попереднього додавання піску та торфу. Виявити перезволоження можна по темній облямівці на листі, що свідчить про розвиток кореневої гнилі у півонії. Також слід враховувати рівень залягання ґрунтових вод. Він має бути не менше 1,5 м-коду.

Нашкодити півонії може надмірний або недостатній полив

Спровокувати застій вологи може й надто частий полив. Півоні належать до рослин, які самостійно здатні забезпечити себе вологою навіть у посушливі періоди. Тому зволоження потрібно проводити лише за тривалої відсутності дощів. В цьому випадку полив повинен бути 2-3 рази на тиждень із промоканням ґрунту на 20 см.

Підтоплення куща може бути пов’язане з його розміщенням на ділянці, де застоюється тала вода. Тому досвідчені садівники рекомендують висаджувати чагарник на височині.

Надлишок або нестача добрив у ґрунті

Бутони у півонії можуть не розпускатися і в результаті неправильного проведення підживлення. Кожен етап розвитку чагарника потребує певних поживних речовин.

• Навесні в період активного нарощування пагонів та листя рослина потребує азоту. Тому на даному етапі необхідно застосовувати органіку або мінеральні добрива з підвищеним вмістом (сечовина, аміачна селітра).
• А в момент формування бутонів і коли вони починають розкриватися півонія потребує фосфору та калію. Ці компоненти відповідають за інтенсивність забарвлення, розмір квітів та морозостійкість.

Важливо! При надмірному внесенні азоту та нестачі калію півонія активно нарощує зелену масу на шкоду цвітінню.

Для виправлення ситуації необхідно відкоригувати підживлення. А це означає, що потрібно припинити застосовувати азотні добрива в період формування бутонів, а перейти суто на фосфорно-калійні суміші або деревну золу.

Не дотримані правил обрізки

Після закінчення цвітіння життєвий цикл чагарника продовжується. У цей період півонія відновлює сили, витрачені на формування бутонів, готується до майбутньої зимівлі та закладає нові бруньки відновлення. Тому важливу роль грає листя, яке забезпечує рослина додатковим харчуванням.

Не можна раніше часу зрізати надземну частину півонії

Якщо провести ранню обрізку пагонів, це значно послабить кущ, і він може наступного року перестати цвісти. Тому фахівці рекомендують не видаляти листя та стебла до моменту їх в’янення. І навіть при зрізі півонії у букет потрібно залишати внизу не менше 2-3 пластин.

Важливо! Зрізати надземну частину півонії потрібно тільки при настанні осінніх заморозків, причому у трав’янистих видів повністю, а у деревоподібних – на 1/3.

Запущення кореневої системи

Незважаючи на те, що півонія може рости на одному місці 50 років, він потребує періодичних пересадок. Це з тим, що з часом відбувається поступове руйнування головного кореня. В результаті утворюються кілька дрібних кущів довкола.

Якщо своєчасно їх не розділити і не прибрати відросток, що згнив, то чагарник буде складатися з безлічі ослаблених пагонів, які ніколи не зацвітуть.

Чому не цвітуть

Багаторічник не утворює бутони, і якщо вони і з’являються, то засихають, а чи не розкриваються. Нарікають на такі проблеми дачники-початківці.

Вік

Рослина не зацвітає відразу після посадки. Щоб воно порадувало декоративним виглядом, потрібен час:

1. Першого року півонія адаптується до нових умов, утворюються стебла.
2. Наступні 12 місяців збільшується кількість пагонів, бульба стає товще і міцніше. Іноді з’являється 1-2 бутони, їх рекомендується обривати.
3. На третій рік рослина формує потужне коріння, поодинокі квітки.

Ще кілька сезонів відтінок пелюсток змінюється, півонія не буде усипаний бутонами. Згодом на турботу рослина відповість ніжним ароматом, пишним цвітінням.

Місце посадки

Ділянку для півонії підбирають на сонці. Багаторічнику некомфортно, коли поруч стоїть дерево чи паркан, не приживається рослина там, де близько до поверхні підходить вода. Півонія не зацвітає, якщо закритий тінню від сонця всього кілька годин, не захищений від пронизливого вітру та протягів.

Порушення агротехніки

Багаторічник не тішить декоративним виглядом, коли точка зростання сильно заглиблена у землю. Якщо яма викопана перед посадкою, грунт обсипається і тягне з собою кореневище. Півонія нормально росте і розвивається, але цвісти не буде.

Точку зростання потрібно залишати на відстані 4-5 см від поверхні ґрунту. Якщо її взагалі не заглиблювати, холодної зими вимерзають нирки.

Занадто мала кількість зеленої маси

За відсутності поливів під час тривалої посухи та спеки сохне і обсипається листя, і у півонії недостатньо сил на утворення бутонів.

Нестача поживних речовин

Щоб декоративний багаторічник радував пишним цвітінням, кущі потрібен фосфор. При недостатній кількості цього мікроелемента, як і при дефіцит калію, бутони погано зав’язуються або засихають.

Занадто багато добрив

Азот сприяє наростанню зеленої маси, яка забирає в куща поживні речовини. При надлишку мінералу багаторічник може не сформувати бутони.

Рясне цвітіння у попередньому сезоні

Щоб півонії радували ніжними шапками, перші 2 роки потрібно не давати рослині утворювати бутони або обривати їх. Кущі витрачають багато сил на рясне цвітіння, на відновлення потрібно багато поживних компонентів, а грунт виснажується.

Нестача світла

Рослина любить сонце, і якщо всього кілька годин на день на нього не падають прямі промені, багаторічник не випускає бутони.

Особливості рослини

Відсутність цвітіння у півонії може бути пов’язане з віком чагарника. Тому в деяких випадках це може бути однією з причин.

Занадто молодий кущ

Білі півонії – опис та характеристики кращих сортів з кольоровою серединкою

У разі посадки надто маленької ділянки перше цвітіння доведеться чекати довго. Особливість півонії в тому, що при недостатньо розвиненій кореневій системі чагарник не збільшує пагони та бутони.

У цьому випадку необхідно набратися терпіння та забезпечити рослині повноцінний догляд. На подяку за це, вирощений півонія порадує своїм пишним цвітінням.

Занадто старий

З віком чагарник має здатність старіти. У цьому випадку квіти у півонії значно зменшуються у розмірі, їхня кількість скорочується або вони повністю відсутні. Всі ці ознаки вказують на необхідність проведення поділу куща.

Для цього необхідно наприкінці серпня викопати рослину, струсити з коріння землю і ретельно помити. Потім покласти на 2:00 в притінене місце, що дозволить розділити корінь без особливих труднощів.

Після закінчення часу за допомогою гострого ножа необхідно розрізати кущ на кілька частин. Кожна з них повинна мати 3-5 бруньок відновлення і таку ж кількість добре розвинених кореневих відростків. Після цього ділянку потрібно висадити на постійне місце.

Увага! Всі види поділу та обрізки потрібно виконувати гострим продезінфікованим інструментом.

Що робити, щоб півонії зацвіли

Щоб досягти нормального цвітіння, треба з’ясувати причину його відсутності. Якщо здається, що півонії посаджені надто глибоко, їх треба пересадити. Втім, у перші 2-3 роки можна і не викопувати кущ. Його можна трохи обкопати, акуратно підняти рослину за допомогою лопати та додати під неї землі. Якщо кущ старий, його треба ділити та пересаджувати.

Якщо квіток немає, то цього року їх не буде, нічого з цим не зробиш. Але щоб півонія зацвіла наступного літа, треба вчасно вжити заходів. Найпростіше налагодити поливи та внесення підживлення. Треба враховувати, що коренева система півонії поширюється далеко за центр куща, тому поливати слід всю площу діаметром півтора-два метри. Пізньої осені, після зрізання стебел, на місце куща обов’язково треба насипати шар утеплюючого матеріалу (перегній, торф, тирсу), але рано навесні його слід зняти, щоб півонія, прокидаючись від зимової сплячки, не опинився в заглибленому стані. Всі інші операції треба виконувати так, щоб не допускати помилок, перерахованих вище.

Зовнішні фактори

Іноді бутони на півоні так і залишаються такими, що не розпустилися внаслідок погодних умов. У такій ситуації садівник навряд чи зможе зробити щось для виправлення проблеми. Тому потрібно підбирати районовані сорти, які будуть малосприйнятливими до несприятливих факторів.

Дощова погода під час бутонізації

Затяжні дощі можуть призвести до того, що пелюстки бутонів почнуть підгнивати. Тому рослина так і не зможе їх розпустити. Але це ніяк не позначиться на цвітінні наступного сезону. Тому залишається набратися терпіння та сподіватися, що наступного разу дощ не зможе вже завадити.

Підвищена вологість викликає загнивання бутонів

Занадто суха погода

Спровокувати передчасне в’янення бутонів може і нестача вологи у ґрунті. У цьому випадку необхідно посилити полив чагарника. Для цього слід застосовувати відстояну воду температурою 20 градусів. Полив проводити через день із промоканням ґрунту до 20 см.

Також в цей час слід застосовувати дощування у вечірній час, щоб заповнити вологу в листі. А щоб запобігти перегріву коренів, слід замульчувати грунт під кущем торфом або перегноєм.

Варіанти добрива

Найдоступнішими і дієвішими добривами для трав’янистих півонії є перегній, компост або гній. Однак і від інших не варто відмовлятися. Наприклад, навесні, коли рослина витрачає основний запас поживних речовин на розвиток кореневої системи та цвітіння, його можна підгодувати азотом та калієм. А восени, при підготовці рослини до періоду спокою та формуванню нових корінців, крім калію потрібен ще й фосфор.

Розумно буде скористатися суперфосфатом, сульфатом калію або готовою фосфорно-калійною сумішшю. Будь-яке з вищезгаданих добрив можна вносити і в рідкому вигляді (розчиненому у воді для поливу), і в сухому (відміряну дозу ділять на 3-4 частини та прикопують у вологий грунт біля коріння). У будь-якому випадку потрібно старанно уникати попадання добрива на прикореневу шийку півонії.

Натуральні (органічні) добрива краще вносити з осені. Як тільки перші заморозки торкнулися листя півонії, кущ повністю обрізають (до самого коріння) і засипають перегноєм, гноєм (кращий варіант для лютої зими) або компостом. Присипати добрива землі потреби, а от опале листя дерев не завадить. Навесні листя акуратно знімають, а залишки органіки можна не чіпати. Все, що ще не встигло змішатись із ґрунтом, зробить це після двох-трьох поливів.

За дотримання таких нюансів можна створити справжню оранжерею з ароматних махрових півонії.

Хвороби та шкідники

Причиною відсутності цвітіння може стати ураження кущів грибковими захворюваннями та шкідниками.

• Мурахи. Ці комахи атакують кущі в період формування бутонів, що призводить до їхньої деформації. Для відлякування рекомендується обприскувати півонії часниковим розчином.
• Слимаки. Цей шкідник завдає шкоди чагарнику при затяжній дощовій погоді. Слимаки харчуються бутонами і молодим листям. Як профілактика необхідно посипати ґрунт у підстави півонії тютюновим пилом або деревною золою.
• Коренева гнилизна. Хвороба розвивається при тривалому застої вологи. У цьому випадку листя та бутони чагарника втрачають пружність. Це відбувається внаслідок порушення обміну речовин у тканинах. Для порятунку потрібно викопати рослину, видалити уражені ділянки та пересадити на нове місце.
• Борошниста роса. Хвороба розвивається при підвищеній вологості та температурі. Виявляється білим нальотом на листі та бутонах. Для лікування необхідно обприскати чагарник препаратом “Скор” або “Топаз”.

Шкідники також можуть бути причиною відсутності цвітіння

Знаючи, чому не цвітуть півонії, можна визначити, що робити у кожному конкретному випадку. Тому якщо виникла така проблема необхідно ознайомитися з поширеними помилками, допущеними при посадці та подальшому догляді. Тому що саме вони найчастіше є основними причинами.

Занадто глибоко чи дрібно

Якось я бачила посадку півонії. Крихітна ямка, бруньки стирчать над землею, тільки ледве присипані. Бідолашний бідолаха! Прямо хоч пробирайся вночі і рятуй бідолаху. Інша крайність: котлован, ділянка зарита на глибину майже багнета лопати. Ну, це ж знущання! Які квіти, там пагонів не буде.

Як правильно посадити півонія, щоб він зацвів? Потрібна посадкова яма. Розмірів дуже пристойних, все-таки не на один рік посадка, років на 8-10 мінімум. 60 на 60 на 60 хоча б. На дно гарного перегною, та з перепрілим гноєм або компостом. Дренаж знову ж таки має бути.

Тепер найголовніше. У середину ями насипають горбок. На нього кладуть ділянку. Зверху вертикально прикладають лінійку. І засипають грунтом до позначки 5,5-7 см. Ось тільки так. Це найоптимальніша глибина. На очі не всі можуть визначити. Немає лінійки? Півтори довжини сірникової коробки. А взагалі, не зовсім дурні, придумаєте чим виміряти висоту засипки. Зате півонія потім віддячить за скрупульозність.

Хвороби півоній та їх лікування

Найвідоміші захворювання півоній – це сіра гниль (ботритис), іржа та кільцева мозаїка листя.

Сіра гниль (збудник – Botrytis paeonie, В. cinerea).
Вважається однією з найбільш небезпечних та найпоширеніх хвороб цих рослин. У нашій зоні квітництва сіра гниль може уражати стебло, бутон, листя та частини півонії, які знаходяться під землею. Найчастіше ураження стосується молодих пагонів навесні в період їх відростання. Основа стебла набуває сірого наліту, далі спостерігається потемніння стебла, воно може надломитися і навіть впасти. Кінчики листя покриваються великими коричневими плямами. Листя можуть деформуватися та засохнути. Бутони меньшого розмiру чорніють і зазвичай засихають. Бутони, які більші, можуть розкритися наполовину тільки з одного боку, краї пелюсток, які все ж розпустилися, буріють та підсихають, квіти виглядають спотвореними. Найбільш гостро хвороба може розвинутися сирою або холодною весною. Коли проходить бутонізація, верхня частина стебла, бутони та листя теж можуть бути вражені сірою гниллю.

Спори грибка зазвичай зимують на рослинних рештках, кореневищi півонії, у верхньому шарі грунту поблизу куща. Найактивніше хвороба може розвинутися на важкому, глинистому ґрунті та на ділянках iз близьким виходом грунтових вод, в заражених, з поганим доступом вітру посадках, та в місцях, які затоплюються весняною талою водою. Розвиток захворювання може стимулюватися надлишком азотного добрива. Найсильніше можуть бути вражені сорти півонії лікарської та інші гібриди, які мають раннє цвітіння. Сильно уражена рослина, швидше за все, загине.

Боротьба із захворюваннями ведеться за двома напрямками.
Перший напрямок складається з правильної агротехніки:

• наявність незагущеної посадки
• часте розпушування грунту
• виключення перегодовування мінеральним добривом
• осіннє видалення та спалювання, відразу після обрізання, всіх рослинних залишків та надземної частини куща півонії
• обов’язкове дренування ділянки, якщо грунтові води залягають досить близько.

Другий напрямок – профілактичне знищення спор гриба за допомогою хімічного протигрибкового препарату – фунгіциду.
Використання фунгіциду не скасовує комплекс заходів агротехнічних заходів, а є його доповненням. Погане ведення агротехніки фунгіцид не виправить, так як ослаблена рослина, як правило, вже не може уникнути захворювання.

Асортимент добавок на основі фунгіциду досить широкий. Значна кількість цих препаратів токсична і тягне за собою велику обережність у використанні. На присадибних ділянках рекомендується застосування препаратів iз найменшою токсичністю. На момент, коли грибні спори проростають, вони стають уразливими навіть для нетоксичних фунгіцидів. Це можуть бути хлорокись міді, мідний купорос, бордоська рідина та інші препарати. Єдиною умовою їх успішного застосування є притримування суворих термінів обробки.

Як правило, проводиться дво- або триразова профілактична обробка з інтервалом в 10-12 днів. Перша обробка – полив куща одним iз складів, із вмістом фунгіциду на початку вегетаційного періоду при появі бруньок над землею (додається 2-З літри такого розчину на один кущ). Друга і третя обробки включають в себе обприскування рослини цим розчином. Далі, якщо сіра гниль вражає стебло, воно моментально зрізається по кореневище і після цього слід залити місце ураження фунгіцидною розчином (1 літр розчину на один кущ).

Фунгіциди з найменшою токсичністю:

• мідний купорос (50-70 грам на 10 літрів води)
• хлорокись міді (60-70 грам на 10 літрів води)
• сірка колоїдна (60-100 грам на 10 літрів води)
• бордоська рідина (100 грам мідного купоросу та 75 грам негашеного вапна). При цьому, компоненти розчиняються окремо, потім вливаються в розчин вапна, додається розчин мідного купоросу і в суміш додають воду до 10 літрів загального обсягу
• бургундська рідина – готують так само, як і бордоську, але замість вапна береться сода в такій же кількості
• перманганат калію (марганцівка) – 3 грама на 10 літрів води
• вапняно – сірчаний відвар (200 грам сірки та 100 грам вапна на 10 літрів води). Негашене вапно гаситься невеликою кількістю води і потім всипається сірчаний порошок. Далі слід долити води до 10 літрів та кип’ятити протягом однієї години. Отриманий таким чином матковий розчин розводиться перед вживанням в співвідношенні 200 грам розчину на 10 літрів води.

До гарних результатів у профілактиці боротьби з сірою гниллю можна прийти шляхом осіннього обприскування кущів півонiй за допомогою розчину нитрафена в концентрації 200 грам на 10 літрів води після обрізання та спалювання надземної частини рослин.
Для людини нешкідливою вважається настоянка часнику. Для цього береться 3-5 грамів подрібненого часнику на один літр води.

Іржа.
Це дуже небезпечне грибне захворювання, яке може вражати півонію в окремі роки. Після періоду цвітіння (в умовах середньої смуги це перша половина липня) листя покриваються жовтувато-бурими із фіолетовим забарвленням плямами. Зворотний бік листя уражається подушечками грибних спор. Такі спори можуть розноситися вітром та заражати інші півонії.

Поширення захворювання проходить досить швидко. Всього за два – три дні, особливо при вологій і теплій погоді, уражаються кущі півоній на великих площах. Листя можуть скрутитися та засохнути. Наповнення живильною речовиною в старих коренях припиняється, зростання нових коренів припиняється. Це може негативно позначитися на зростанні бруньок відновлення, і як наслідок, загальмовується цвітіння наступного сезону. Рослина стає слабкою, вона стає вразливою для інших грибних захворювань. Наприклад, до захворювання сірою гниллю.

Саме гриб є збудником іржі.
Профілактика іржі складається з цілого комплексу агротехнічних заходів, який був приведений раніше.

Для профілактики рослина обприскується складом фунгіциду. Роблять це після періоду цвітіння і дотримуються інтервалу з семи або десяти днів. Роблять це і тоді, коли з’являються перші ознаки захворювання.

Можливе використання фунгіцидів і для профілактичних заходів боротьби із сірою гниллю. Такі роботи поєднують із комплексом агротехнічних заходів, що дозволяє максимально захистити півонії. Перші ознаки хвороби означають те, що листя потрібно обрізати та спалити.
Виходячи з багаторічних спостережень, різні сорти півоній можуть бути ураженними іржею неоднаково.

Кільцева мозаїка листя (збудник – Paeonia virus).
Вірусне захворювання. Листя між жилками отримують світло-зелені та жовтуваті смуги, кільця, півкільця, що тягне за собою зниження декоративності куща. При цьому, зростання та цвітіння зменшаться.

Поширення хвороби може початися після використання одного ножа для зрізання квітів або обрізання стебла з хворих і здорових рослин без проміжної теплової дезінфекції інструменту. На кущах одночасно можуть бути хворі та здорові паростки. У період розпуску бутонів хворі пагони слід зрізати до кореневища та спалювати.

Якщо рослина сильно уражена, вона цілком знищується.

Коричнева плямистість, або септоріоз (збудник – Septoria macrospora).
Це захворювання може проявитися влітку в червні – липні. На листі півонії з’являються двосторонні буро-коричневі округлі або видовжені плями з більш темним обідком. Спочатку, ці плями можуть бути поодинокими. Але потім вони зливаються в одну цілу пляму.
Більш старе листя може бути вражене першим. Поширення хвороби проходить вище по стеблу. Як наслідок – листя засихають. Коричнева плямистість робить півонію слабкою, зменшує її морозостійкість та кількість цвітіння в новому сезоні.

Способи лікування.
Необхідно обприскувати рослину за допомогою одого з препаратів:

• 0,6-0,7 – процентним розчином хлорокиси міді,
• 1-2 – процентним розчином бордоської рідини
• 0,2-0,3 – процентним розчином фундазола.

Перше обприскування слід проводити відразу після цвітіння та повторювати, у міру необхідності, через кожні 10 – 12 днів.

Бура плямистість, або кладоспаріоз (збудник – Cladosporium paeoniae).
Таке захворювання може проявитися наявністю великих плям коричневого відтінку. Коли такі плями розростаються, вони можуть зливатися та охоплювати лист півонії повністю. Після цього він виглядає обпаленим. Молоді пагони набувають плям червоно-коричневого відтінку. Саме стебло може потемніти та покритися димчастим грибним спороношенням.
Способи лікування.
Необхідно обприскувати півонію за допомогою одного з препаратів:

• 0,6-0,7 – процентний розчин хлорокиси міді,
• 1-2 – процентний розчин бордоської рідини
• 0,2-0,3 – процентний склад фундазола.

Перше обприскування проводиться відразу після цвітіння. При необхідності, процедуру слід повторювати через кожні 10 – 12 днів.

Борошниста роса.
Півонія може бути вражена цим захворюванням на схилі літ. Верхня частина листя здобуває рідкісного павутинного налiту.

На щастя, це захворювання не завдає істотної шкоди пiвонiї та може зустрічатися рідко.
Способи лікування.

Необхідно обприскувати півонію при виявленні першої ознаки хвороби за допомогою розчину кальцинованої соди, при додаванні мила.

Філлостіктоз.
Першим етапом захворювання може бути поява на листях півонії дрібних бурих плям із темно-фіолетовою окантовкою. На другому етапі такі плями можуть збільшуватися в своєму розмірі, здобувати колообразну або довгасту форму, а по центру можуть вкритися великою кількістю опуклих або темних цяток.
Захворювання на пізніх етапах буде викликати передчасне висихання листя.

• важливо усунути причини, які викликали хворобу. Для цього рекомендується не висаджувати рослини на надмірно важкому, перезволоженому грунті, який має підвищену кислотність
• не слід допускати густої посадки, яка може ускладнити циркуляцію повітря
• потрібно своєчасно зрізати хворі частини рослини та обрізати квіти, які вже відцвіли. При цьому, не можна допускати того, що б ці листя осипалися на землю. Під час підготовки рослини до зими, необхідно обрізати півонію за рівнем грунту та прибрати всi рослинні залишки.

Профілактичне обприскування півоній слід проводити не менше, ніж три рази (початок дозрівання пагонів та поява листя, період бутонізації та вже після цвітіння). Обприскування потрібно здійснюватись за допомогою одного з препаратів:

• 0,6-0,7 – процентний розчин хлорокисi міді
• 1-2 – процентний розчин бордоською рідини
• 0,2-0,3 – процентний склад фундазола.

Важливо знайти свій спосіб по догляду за цими чудовими квітами та півонії обов’язково віддячать вам своєю неймовірною красою та тонким ароматом.

Джерело інформації – колекціонер Нестеров Станіслав Миколайович.

Підпишіться на нашу сторінку в Facebook , і ви зможете задати будь-які питання нашим консультантам, запитати поради у інших користувачів, поділитися своїм власним досвідом і чудовими світлинами півоній. Крім цього, ми завжди будемо раді будь-яким вашим відгуками і рекомендаціям, які можна залишити в розділі Відгуки про магазин .