Основні функції рогівки
Зір – одна з основних почуттів, які допомагають нам сприймати навколишній світ. Дуже важливо, щоб весь зоровий апарат функціонував як годиться. Рогівка є одним з найважливіших елементів зорової системи. Саме від стану рогівки і виконання її функцій залежить точність і правильність образів і як результат – достовірність інформації. При захворюваннях рогівки є ризик втрати зору.
Рогівка являє собою прозору оболонку, яка покриває передню частину складного оптичного приладу, тобто очі. У рогівці немає кровоносних судин, і вона входить в оптичну систему ока. Рогівка, як ми вже говорив, прозора оболонка ока, тісно межує з непрозорою оболонкою, тобто склерою.
Дзеркальна і блискуча поверхня рогівки – результат роботи слізної плівки. Систематичне зволоження відбувається завдяки морганню, що є основною функцією рогівки. Такі руху століття ми виробляємо на несвідомому рівні, тобто це можна назвати рефлексом, який активується при виявленні сухості (навіть найменшої), нервові закінчення зазнають почуття дискомфорту, нервові імпульси надходять в мозок, а мозок, в свою чергу, дає команду скорочення м`язів століття. Такий складний процес забезпечує постійне зволоження рогівки.
Рогівка займає шосту частину площі очі. Форма рогівки – опукло-увігнута лінза. Товщина рогівки ока у дорослої людини – близько 0,55 міліметрів в центр, з краю – близько одного міліметра. Рогівка має п`ять шарів:
- епітелій
- боуменова мембрана
- Строма
- Десцемтовамембрана
- ендотелій
функції рогівки
- опорна;
- Захисна;
- світлопровідних;
- светопреломляющая;
- Влагопродуцірующая.
Передній епітелій рогівки бере участь у виробленні слізної рідини, має регенеративної здатністю і захищає підлеглі тканини.
Передня і задня прикордонні платівки забезпечують сферичність рогівки, захист очі (Фізико-хімічну і токсико-хімічну).
Строма, тобто власне речовина рогівки, поглинає ультрафіолетові і інфрачервоні промені, забезпечує прозорість рогівки, впливає на метаболізм між слізної і внутрішньоочної рідинами.
Задній епітелій забезпечує обмінні процеси між внутрішньоочної рідиною і рогівкою, а також захищає орган зору від променевих уражень і бере активну участь у виробленні вологи передньої камери.
Виразка рогівки, симптоми, лікування
Серед кератитів найбільш тяжкий перебіг має виразка рогової оболонки (ulcus corneae) (мал. 5.1). Вона виникає при пошкодженні цілісності епітелію рогівки (часто зустрічається при потраплянні в кон’юнктивальний мішок сторонніх тіл) і подальшому поглибленні інфекції (стафілокок, стрептокок, пневмокок). Розрізняють такі види виразок: прості, гнійні й повзучі. Повзучу виразку рогівки викликає пневмок, який може гніздитись у слізному міхурі (при хронічних дакріоциститах).
Перебіг повзучої виразки рогівки має два періоди.
Прогресивний період – у роговій оболонці є дефект з інфільтрованим дном і краями. Регресивний період – настає в різні терміни, залежно від тяжкості процесу, стану реактивності організму й лікування. У прогресивний період інфільтрація може поширюватись по поверхні й углиб, епітелій рогівки обривається по краю інфільтрату. Повзуча виразка рогівки в цьому періоді характеризується наявністю прогресивного й регресивного країв. Прогресивний край трохи піднятий, підритий і оточений смужкою гнійної інфільтрації. Протилежний – регресивний – чистий. Дно виразки вкрите брудно-жовтим інфільтратом.
Навколо виразки рогова оболонка набрякла й дифузно-мутна. Виразка збільшується за рахунок поширення по поверхні прогресивного її краю. При прогресуванні вглиб і руйнуванні шарів рогівки деструкція поступово доходить до десцеметової оболонки, однією із властивостей якої є еластичність і здатність довго протистояти інфекції.
Під впливом тиску рідини з боку передньої камери десциметова оболонка випинається вперед у вигляді пухирця – чорної точки на фоні інфільтрації тканини виразки, виникає грижа десцеметової оболонки (десцеметоцеле). Згодом може настати перфорація десцеметової оболонки, що супроводжується витіканням вологи передньої камери.
У перфоративний отвір може випасти райдужна оболонка, або тільки защемитися в ньому. При цьому інфекція може потрапити в середину ока, де знаходить умови для розвитку, і виникає надто тяжке ускладнення, яке зазвичай призводить до загибелі ока (гнійне запалення всіх оболонок ока – панофтальміт).
Виразка рогової оболонки в прогресивному періоді завжди супроводжується запаленням райдужної оболонки (іритом), яке проявляється звуженням зіниці, зміною кольору і малюнка райдужної оболонки. Особливо це спостерігається при повзучій виразці рогівки, коли внаслідок токсичного ураження райдужної оболонки з її судин можуть виходити лейкоцити й осідати на дно передньої камери у вигляді гною (гіпопіон). Гній цей не містить збудників, він стерильний унаслідок свого походження.
Ознаками регресивного періоду є:
1) стихання запальних явищ, очищення дна виразки, зменшення інфільтрації її країв, зменшення набряку рогівки навколо виразки;
2) розвиток у рогівці поверхневих судин, що відходять від лімба до найближчого краю виразки;
3) епітелізація виразки: поступово по краях з’являється блиск, і виразка набирає вигляду блискучого заглиблення по поверхні рогівки без ознак інфільтрації (фасетка). Пізніше під епітелієм розвивається рубцева тканина, яка заповнює дефект до рівня решти рогової оболонки.
Наслідки запальних захворювань рогівки – перебіг запальних захворювань може завершуватись утворенням на рогівці рубцевого помутніння. Залежно від інтенсивності запального процесу, в рогівці можуть утворюватись рубцеві помутніння: хмарка, пляма, більмо.
План лікування хворого на виразковий кератит. Мідріатики, антибіотики місцево – краплі (сігніцеф, ципромед, тобрекс, флоксал, цилоксан, офтаквікс, вігамокс) щогодини, нестероїдні протизапальні препарати (диклоф, індоколлір), реперативні (офтолік, корнерегель).
При малих периферичних інфільтратах альтернативою є ципрофлоксацин 0,3% по 2 краплі кожні 15 хв. протягом 6 год., потім по 2 краплі кожні ЗО хв. Субкон’юнктивально (у тяжких випадках) вводять гентаміцин (20-40 мг) і цефазолін (100 мг) або ванкоміцин (25 мг). При тяжкому перебігу процесу – антибіотики широкого спектра дії, системно (згідно інструкції). При перфорації рогівки показана наскрізна кератопластика.
У випадках тяжкого перебігу виразки з утворенням гіпопіону застосовують хірургічне втручання – парацентез: по лімбу списоподібним ножем, частіше в нижньому відділі, розрізають рогівку, випускаючи вміст передньої камери. Мета парацентезу не тільки видалити гній із передньої камери, а й створити гіпотонію, при якій покращується живлення рогівки. При цьому до передньої камери притікає нова рідина, насичена бактерицидними речовинами й антитілами, пожвавлюється обмін рідини, що постійно омиває задню поверхню рогівки.
Можна також припікати дно і прогресивний край виразки. В останні роки застосовується також кріотерапія, яка сприяє швидкому відторгненню некротичних мас: металевий стержень із пластмасовою ручкою охолоджують до температури -50-70°, аплікації стержня наносять на поверхню виразки експозиції 3-5 с.
Заходи, які застосовуються з метою поліпшення живлення рогової оболонки:
1) субкон’юнктивальні ін’єкції крові;
2) закапування аскорбінової кислоти з рибофлавіном, глюкозою, офтолік, корнерегель, солкосеріл гель;
3) важливо зняти біль, цьому сприяє застосування хініну 1%, що прискорює епітелізацію;
4) з метою впливу на трофічну іннервацію рогівки застосовується новокаїнова блокада – перивазальна (по ходу поверхневої скроневої артерії вводять 4-5 мл 0,5% розчину новокаїну), супраорбітальна (2% розчин новокаїну – 2 мл в ділянку incisura supraorbitalis), перилімбальна (2% розчин новокаїну – 0,5-1 мл під кон’юнктиву навколо лімба), ретробульбарна (2% розчин новокаїну – 2 мл ретробульбарно).
Загальні засоби. Збагачення організму вітамінами групи А – 50000 ОД на добу, С – по 0,5 г на день, групи В – по 10-20 мг на день). Від самого початку захворювання рекомендується тканинна терапія у вигляді підшкірних ін’єкцій, антибіотики широкого спектра дії. Показана також осмотерапія. На стадії регенерації корисні кортикостероїди в невеликих дозах для ніжнішого рубцювання, ферментативні, тканинні препарати. Через 6-12 місяців для ліквідації більма проводять кератопластику або кератопротезування.
Профілактика. За найменших ушкоджень рогівки показані інстиляції в кон’юнктивальний мішок антисептичних крапель.