Характеристика та опис сорту томату Помаранчеве серце, вирощування та догляд

Помаранчеве Серце Томат є гібридом відомого сорту Бичаче серце, виведеним на початку цього століття в України. Сорт спочатку створювався для вирощування за умов Уралу та Скандинавії. До Держреєстру було внесено 2003 року. Характерною рисою цього помідора є плоди оранжевого кольору. Гібрид може вирощуватись практично у всіх регіонах, при цьому практикується як вирощування в теплицях, так і у відкритому ґрунті. У статті розглянуто опис томату сорту Помаранчеве серце, його фото та відгуки городників, які займалися його вирощуванням.

Загальний опис сорту

Помаранчеве серце – це сорт, виведений вітчизняними селекціонерами. Він внесений до українського держреєстру та користується популярністю у садівників у всьому світі.

Це цікаво ! У народі сорт отримав назву Лискін ніс. Це з характерною формою його плодів, що нагадує мордочку рудого звірка. Така назва швидко поширилася серед садівників, і тепер вона часто зустрічається на зарубіжних сайтах.

Відмінні риси Помаранчевого серця

Головна особливість сорту Помаранчеве серце – форма та колір плодів. Ягоди цього томату мають серцеподібну форму з витягнутим та загостреним носиком. Колір помідорів – помаранчевий чи темно-жовтий.

Смак помідорів теж вражаючий – солодкий, із вираженою фруктовою ноткою та ледь помітною кислинкою. Ягоди м’ясисті, в міру соковиті. У складі міститься велика кількість цукрів.

Ще однією особливістю вважаються кущі. Незважаючи на те, що сорт індетермінантний, садівники відзначають його розлогість.

Зверніть увагу! Відгуки садівників горять про те, що плоди у верхній частині куща виходять більшими і мають більш загострений кінчик, ніж у нижній частині рослини.

Основні характеристики

Опис сорту Помаранчеве серце приваблює багатьох садівників. Адже цей томат не тільки корисний і гарний, а й невибагливий до догляду.

Характеристики томату Помаранчеве серце:

Характеристика томату

Цей сорт помідорів має дуже гарний набір характеристик. Можна сказати, що він є одним із найвдаліших гібридів, створених за останні 20 років. Поєднання чудових смакових властивостей плодів та середніх термінів дозрівання є дуже привабливими для багатьох городників.

Врожайність та плодоношення

При правильному дотриманні агротехніки помідор Помаранчеве серце здатне давати рясні врожаї. У відкритому ґрунті врожайність становить до 2 кг із куща, при тепличному вирощуванні – понад 4 кг із куща. Посадка як у відкритому грунті, так і в теплицях рекомендується в 2 ряди з відстанню між рослинами 50 см, а між рядами 40 см. При цьому, враховуючи високу облистяність рослини та великі розміри кущів, не рекомендується висаджувати більше 2-3 рослин на 1 кв. . м. Таким чином, урожайність залежно від способу вирощування та від густини посадки може становити від 4 до 12 кг з одного кв. м майдану.

Це ідеальні показники; насправді ж результати трохи скромніші. За відгуками садівників, у томатів Помаранчеве серце врожайність складає близько 8-10 кг з 1 кв. м площі; Типовий вигляд та розмір плодів представлений на фото нижче.

Терміни дозрівання у теплиці становлять близько 3 місяців. Офіційно називається час у 90-95 днів, проте, технічна стиглість настає приблизно за тиждень-півтора до повної. У відкритому ґрунті вони продовжуються ще на 1 місяць (від 120 до 135 днів).

Основним чинником, що впливає врожайність, є спосіб вирощування рослини. При використанні агротехніки в одне стебло врожайність буде невисокою: навряд чи вийде зняти з куща більше 2 кг при тепличному вирощуванні. Помаранчеве серце на 3 стебла досить проблематично зробити технічно, враховуючи високу густоту куща.

Тому застосовується двостеблове вирощування. Саме воно дозволяє дотриматися балансу в кількості кущів на одиницю площі і забезпечити максимальну врожайність з 1 кв. м.

Область застосування плодів

Помаранчеве серце застосовуються переважно у свіжому вигляді. Вони йдуть на приготування перших та других страв, зокрема гарячих та холодних супів, гарнірів, соусів. У салатах завдяки чудовому смаку цей сорт практично не має собі рівних. Дуже непогано помідори зарекомендували себе у приготуванні соку.

Завдяки відсутності червоного пігменту, що є сильним алергеном, помаранчеві томати вважаються практично гіпоалергенним продуктом і рекомендовані для дитячого харчування.

Завдяки своїй щільній структурі і досить міцній шкірці, плоди цього сорту помідорів мають хорошу лежкість і транспортабельність.

Однак для консервації цей сорт практично не годиться. Тривала термічна обробка та перебування в маринаді суттєво погіршують консистенцію м’якоті та її смак: вона стає волокнистою та кислуватою.

Стійкість до захворювань та шкідників

Помідор Оранжеве серце має високу стійкість до наступних хвороб:

• фітофторозу;
• бактеріозу;
• скрою гнилі;
• мозаїки.

Тим не менш, не слід забувати про профілактичні заходи, що мають приблизно однакову послідовність дій для більшості хвороб томатів.

Слід також відзначити відносно непогану опір помідора Помаранчеве серце попелиці і кліщам.

Переваги та недоліки сорту

Резюмуючи опис та характеристики сорту томатів Помаранчеве серце, можна сказати, що він має такі переваги:

• відмінні смакові якості;
• підвищений вміст м’якоті корисних елементів;
• відсутність алергенів;
• висока врожайність;
• невибагливість у вирощуванні – сорт рекомендований до вирощування у найрізноманітніших кліматичних умовах;
• хороша стійкість до основних хвороб помідорів та їх шкідників;
• висока лежкість та транспортабельність.

Недоліками сорту є:

• відносна складність у формуванні куща через активне пасинкування;
• неможливість одержання власного посівного матеріалу, оскільки сорт фактично є гібридом.

Важливо! Сорт здатний давати насіння. Це насіння здатне до плодоношення, проте якість матеріалу залишатиме бажати кращого.
Томати, отримані від таких рослин, будуть дрібні, несмакові і мати різні кольори і форму.

Вирощування розсади

Томати культивують розсадним способом. Насіння Помаранчевого серця висівають наприкінці лютого чи на початку березня. У північних регіонах розсаду починають вирощувати пізніше – наприкінці березня.

Садівники рекомендують ознайомитись із показниками місячного календаря для вибору оптимальних термінів вирощування розсади. При вирощуванні саджанців китайським способом потрібно дочекатися спадного місяця в сузір’ї Скорпіона.

Підготовка посадкового матеріалу

Перед використанням насіння потрібно підготувати. Це знизить можливість їх зараження і прискорить проростання.

Посадковий матеріал, придбаний у магазині, зазвичай вже протруєний. Про це свідчать покажчики на упаковці та зелений або помаранчевий колір насіння.

Якщо жодних позначень, які говорять про те, що насіння продезінфіковане, немає або посадковий матеріал взято з торішнього врожаю, процедуру потрібно провести самостійно. Для цього насіння занурюють на півгодини у слабкий розчин марганцівки, після чого промивають.

Щоб прискорити проростання насіння обробляють стимулятором росту: “Епіном”, розчином меду, соди або алое, “Фітоспорином”.

Вибір ємностей та ґрунту

Найчастіше насіння томатів сіють в одну велику, неглибоку ємність. Пророслі рослини пікірують у горщики обсягом щонайменше 300 мл.

Місткості для розсади знезаражують – замочують у міцному розчині марганцівки на півгодини або поливають окропом.

Ґрунтова суміш для томатів продається у спеціалізованому магазині. Грунт готують і самостійно. Для цього змішують торф, чорнозем та перегній у рівних кількостях. До складу додають золу та пісок.

Ґрунт для розсади теж знезаражують – поливають окропом, розчином марганцівки або прожарюють у духовці.

Порада . Щоб знизити ймовірність поразки розсади чорною ніжкою, на дно горщиків для пікірування насипають дренаж. У його ролі можуть виступати бита цегла, керамзит або кераміка.

Посів насіння

Посадковий матеріал Помаранчевого серця заглиблюють на 1-1,5 см. Між насінням має дотримуватися відстань не менше 2 см.

Після посіву насіння ґрунт зволожують теплою водою з пульверизатора. Сіянці накривають плівкою та поміщають у тепле місце. Чим тепліше буде в приміщенні, тим швидше з’являться перші сходи. Світло не проросле насіння необов’язкове.

Догляд за розсадою

Правильний догляд за розсадою дозволить виростити здорові та міцні рослини. Як вирощувати саджанці:

1. До проростання насіння ємності накривають плівкою. Це забезпечить високу вологість та необхідний мікроклімат для їх проростання.
2. Після того, як з’являться перші сходи, тару із саджанцями поміщають у добре освітлене місце. Щоб рослини не витяглися, садівники рекомендують використовувати люмінесцентні лампи.
3. Через тиждень після проростання насіння знімають плівку. До цього саджанцям все ще потрібна екстремальна вологість.
4. Для поливу використовують тільки відстоєну воду кімнатної температури. Поливають томати так, щоб вода не попадала на зелень.
5. Пікірують рослини, коли на них з’являться перші справжні листочки. Корінь у процесі пересадки прищипувати не потрібно.
6. Перший раз поливають рослини після пікірування за тиждень. Ще за тиждень розсаду підгодовують.
7. За весь період вирощування розсади її підгодовують тричі. Використовують комплексні добрива чи біогумус. За 3 дні до висадки на постійне місце томати підгодовують добривами з калієм та фосфором.
8. Перед висаджуванням на постійне місце томати загартовують. Для цього рослини за два тижні до пікірування починають виносити надвір, поступово збільшуючи час їх перебування там.

Томат Золоте серце: відгуки покупців, опис сорту, вирощування та догляд

Готуючись до початку дачного сезону, будь-хто з нас планує, що і де роститиме, передчуваючи хороший урожай.

І кожен садівник знає, що кількість та якість зібраних овочів та коренеплодів залежатиме не лише від нашої турботи, а й від якості насіння. Тому насіння та розсаду слід купувати лише у спеціалізованих магазинах.

Там і гарантій, що ви купите хороший продукт, більше, та й продавець завжди зможе проконсультувати з того чи іншого питання.

Томат «Золоте серце»: відгуки

Ну і який же город обійдеться без такого улюбленого овочу, як томат. Адже він гарний не лише у свіжому вигляді, а й у консервованому. Кожна господиня любить побалувати своїх домашніх томатними соусами, соком та різноманітними салатами. Тому дуже важливо не помилитися із сортом.

І якщо вам потрібні помідори, які однаково добре годяться і для консервування цілими плодами, і для приготування соку, томатних паст, та й просто для того, щоби все літо ласувати корисними овочами, то спробуйте виростити на своїй ділянці томат «Золоте серце».

Відгуки про нього всі залишають лише позитивні.

Опис сорту

Цей сорт томату ранньостиглий. Дозрівання настає через вісімдесят днів після висадки розсади у ґрунт. Рослина є детермінантною. Висота куща сягає п’ятдесяти сімдесяти сантиметрів. На пензлі буває п’ять сім плодів. Листочки дрібні, яскраво зеленого кольору. Тип суцвіття – проміжний.

Колір стиглого помідора яскраво оранжевий. Форма – серцеподібна. Маса плоду сягає від дев’яносто до ста двадцяти грамів. М’якуш плоду м’ясистий, але в той же час дуже соковитий. Сорт томатів “Золоте серце” містить підвищену кількість бета-каротину. Тому цей овоч є дієтичним.

Врожайність понад сім кілограмів з одного кв. метри.

Цінність сорту «Золоте серце»

Томат даного сорту високо цінується серед городників за такі якості: раннє встигання врожаю, оригінальність форми плодів та забарвлення, висока та стабільна врожайність, підвищений вміст бета каротину, холодостійкість, стійкість до хвороб, чудові смакові якості.

Посадка та догляд

Якщо ви вирішили на своїй ділянці посадити томат «Золоте серце», відгуки городників стверджують, що ці помідори однаково годяться як для вирощування у відкритому грунті, так і в теплиці. Єдине, що у парнику кущі досягатимуть одного метра. Тим, хто вирішить самостійно виростити розсаду, насіння варто висівати у підготовлені лотки наприкінці лютого.

У ґрунт рослини висаджують у середині кінці травня. Розсаджуючи молоді кущики помідорів, варто витримувати інтервал у тридцять сантиметрів. Ще щоб рослина дала хороший урожай, слід врахувати, що до цього зростала на даній ділянці. Не варто висаджувати помідори туди, де раніше були пасльонові. Краще їх розмістити там, де були бобові чи зелені культури.

Грунт повинен бути нейтральним або слабокислим. Удобрювати томати слід мінеральними добривами: фосфором, калієм, азотом. Джерелом азоту може бути перегнивший гній або компост. Але не перестарайтеся з підживленням, інакше ви просто спалите кущі.

Перед висаджуванням необхідно обробити коріння рослини розчином марганцівки. Висаджувати розсаду слід вертикально, обережно присипаючи коріння землею. Поливати томати необхідно під корінь.

Підрослі кущі слід підв’язувати, щоб плоди не лежали землі.

Висновок

Обов’язково виростіть на своїй ділянці томат “Золоте серце”. Відгуки про нього винятково позитивні. До того ж цей сорт внесений до Держреєстру Української федерації та рекомендований для вирощування на садових та присадибних ділянках.

Агротехніка помідорів Помаранчеве серце

Помаранчеве серце вирощують у відкритому та захищеному грунті. У холодних регіонах краще 2 варіант.

Висаджують томати, коли ґрунт прогріється. Оптимальним часом пікірування вважається березень. У південних регіонах висадка можлива наприкінці квітня, а у північних – на початку червня.

Перед пікіруванням томати потрібно підготувати. Для цього за 3 дні до проведення процедури рослини поливають та підгодовують.

Правила посадки

Грядки для томатів готують заздалегідь. Восени ґрунт перекопують і очищають від бур’янів, після чого збагачують коров’яком, золою та вапном. Навесні грунт знову копають і поливають розчином мідного купоросу.

Для томатів викопують лунки рядами. на 1 кв. м розміщують 2-3 рослини. У кожне заглиблення засипають по 1 столовій ложці золи.

З горщиків акуратно витягують розсаду. Її поміщають у лунки центром. Поглиблення заливають водою і засипають ґрунтом. Наступний полив після висадки розсади можливий не раніше ніж за 2 тижні.

Як доглядати томат

Кущі сорту Помаранчеве серце потребують підв’язки. Опору вибирають міцну та високу. Це може бути дерев’яний кілочок або шпалери.

Рослину формують у 2 або 3 стебла. Чим більше стебел, тим повільніше встигатиме врожай і тим дрібнішими будуть плоди.

Регулярно видаляють нижнє листя та зайві томатні пагони. Проводять цю процедуру зранку чи ввечері у ясні дні.

Ґрунт зволожують у міру її висихання. Важливо враховувати, що при посушливій погоді чи підвищеній вологості плоди розтріскуються.

Удобрюють томати 3-4 рази на сезон. Садівники рекомендують чергувати мінеральні комплексні добрива та гній. Позакореневі підживлення з бором допоможуть швидше сформуватися зав’язям.

Увага . Розпушування грядок є обов’язковим. Ця процедура руйнує кірку та покращує повітрообмін у корінні. Розпушування проводять після кожного поливу та дощу.

Нюанси вирощування томату Помаранчеве серце

Помаранчеве серце – невибагливий сорт. Він невимогливий до підгодівель, і дотримуючись основних правил, його успішно вирощують навіть садівники-початківці.

Більшості томатів потрібно три-чотири підгодівлі за сезон, проте Помаранчевому серцю достатньо двох. Найкраще використовувати комплексні добрива.

При пасинкуванні важливо видаляти все тіло відростка. Якщо видалити пасинок в повному обсязі, ймовірність зараження рослини сильно зросте.

Хвороби та шкідливі комахи

Помаранчеве серце має імунітет до вірусних та грибкових захворювань. Однак його вражає фітофтороз.

Щоб уникнути захворювання томатів, дотримуйтесь правил догляду за ними. Не можна перезволожувати або пересушувати ґрунт. Такі умови ідеальні у розвиток збудників захворювання.

Дезінфікувати необхідно не лише ґрунт та посадковий матеріал. Процедуру знезараження повинні пройти всі садові інструменти, які взаємодіятимуть із томатами. На них можуть перебувати грибки та віруси.

Для профілактики фітофторозу рослини обприскують препаратами з міддю. Ще один спосіб – обприскування розчином марганцівки.

Важливо захищати рослини від шкідливих комах. Вони не тільки псують самі кущі, а й заражають їх грибками та вірусами.

Трипси, білокрилка та павутинний кліщ бояться настою чистотілу. Слимаків відлякує розчин нашатирного спирту. Щоб позбавитися попелиці, застосовують мильний розчин. Цими засобами обприскують наземні частини рослини.

Томат «Помаранчеве серце»: врожайність, характеристика та догляд

Для тепличного вирощування ідеально підходять томати «Помаранчеве серце». Відмінною рисою помідорів є підвищений вміст цукрів у м’якоті та красивий жовто-жовтогарячий колір шкірки. Соковиті помідори використовуються для приготування літніх салатів, але також підходять для заготівлі томатного соку або пасти.

Характеристика та опис сорту

Штамбовий кущ сягає довжини 1,8 метра. Листя на гілках невелика кількість. Формування помідорного куща здійснюється в 1 або максимум 2 стебла. Плодоношення починається у другій половині літа і продовжується майже до осені.

Помаранчевому серцю характерна непогана врожайність — у сезон при правильному вирощуванні зростає по 6-7 кілограмів помідорів з одного куща. Незважаючи на велику вагу (вага одного томату може досягати 200-300 грамів), плоди добре висять на кущах і не обсипаються. Шкірка у плода міцна, але не товста.

Вона захищає томат від ушкоджень, тож плоди добре транспортуються. М’якуш щільний і м’ясистий, містить мало насіння і багато соку. Форма плодів кругла та злегка витягнута до основи.

Томати «Помаранчеве серце» стійкі до різноманітних захворювань, рідко стають предметом атаки комах і мають витривалість до знижених температур. Помідори можуть вирощуватись у теплиці у будь-якому регіоні, а ось їх посадка на вулицю рекомендується лише для південної та центральної частини країни.

Вирощування та догляд

Помідори сіють на розсаду із насіння наприкінці лютого чи на початку березня. Цього часу буде достатньо, щоб плоди почали заспівати вже в липні в теплиці. Насіння можна використовувати з торішніх томатів, тільки попередньо їх потрібно обробити дезінфектором.

Для цієї мети найчастіше використовують марганцівку чи перекис водню. Слабкий 1% розчин перманганату калію або 2% перекис заливають у склянку і опускають насіння на 2 години. Потім зерна промивають на друшляку під проточною водою.

Продезінфіковані зерна пророщують 2 дні на вологому рушнику, закривши зверху змоченою у воді тканиною.

Важливо! Тканину можна змочити у стимуляторі зростання. Потрібно взяти 1/8 ч. л. будь-якого стимулятора і розчинити його у 500 мілілітрах води. Стимулятор росту сприяє швидкому розкриттю насіння, допоможе їм одразу прижитися у землі.

Землю для томатів потрібно прожарити в духовці або в мікрохвильовій печі. Температура прожарювання має бути не нижче 100 градусів. Прожарену землю розпушують, додають до неї торф, рясно проливають.

Засипають вологий ґрунт у контейнер і садять з кроком 3-5 сантиметрів томатне насіння. Глибина посадки має перевищувати 1 сантиметра. Потім згори контейнера надягають пакет або встановлюють скло для створення парникового ефекту.

Насіння добре сходить при температурі вище 23 градусів.

Коли над землею з’являться перші паростки, ємність із розсадою ставлять ближче до сонячного світла, але не відкривають. Землю щотижня зволожують пульверизатором.

Пікірування проводять, коли томатний кущ перебуває у стадії формування третього листа. Розсаду обережно переносять у пластикові стаканчики та залишають на підвіконні.

Пересадку пікірованих томатів у теплицю проводять для більшості регіонів не раніше середини березня, коли відступлять заморозки.

Перед тим як висаджувати рослини, за 3-4 тижні землю в теплиці придобрюють. До неї додають компост і перегній із розрахунку 2 відра на 1 квадратний метр, суперфосфат у кількості 30 грамів на 1 квадратний метр. Добрива рівномірно розподіляють по всьому ґрунту, а потім землю розрівнюють. Коли пройде 14-20 днів з моменту підживлення ґрунту, приступають до посадки помідорів.

Помідори прийнято садити рядами на лунки. Кожна лунка має діаметр близько 20-30 сантиметрів і таку саму глибину. У лунку насипають склянку золи і опускають коріння томату, не обтрушуючи з них минулу землю. Закопують лунку та проливають половиною відра води. Так висаджують усю розсаду. На 1 квадратному метрі землі має розташовуватися трохи більше 3 рослин.

Щоб рослини швидко росли, по них потрібен правильний догляд. Поливають томати не рідше 1 разу на тиждень, а грунт розпушують раз на 10-12 днів. З лунки регулярно висмикують молоду поросль та бур’яни. Коли кущі досягнуть довжини понад 40 сантиметрів, їх підв’язують до шпалери чи опори.

Пасинкування також є обов’язковою процедурою у вирощуванні томатів та має велике значення на смак помідорів та їх розмір. Усі молоді відгалуження, що утворюються з боків стебла між пазухами листя, забирають.

Робити це потрібно в рукавичках, оскільки томатний сік отруйний і може спричинити алергію.

Увага! Пасинкування роблять у першій половині дня, бажано з ранку. Вранці томати безболісно сприймають видалення пагонів.

Томати починають утворюватися після цвітіння. Зав’язі збільшуються в розмірах день у день, а до середини літа вже починають набирати колір.

Зривають трохи недостиглі і тверді плоди, вони довше зберігаються і в них більше користі. Перестиглі помідори відразу ж вживають для харчування або використовують для заготовок.

Зібрані плоди можна зберігати у сухому прохолодному місці чи холодильнику. Термін зберігання томатів становить 2 тижні.

Помідори Помаранчеве серце

• підвищений вміст цукру та солодкий смак;
• привабливий зовнішній вигляд;
• невибагливість у вирощуванні;
• гарна транспортабельність;
• стійкість до фітофтори, мозаїки, грибкових інфекцій.

Відгуки тих, хто вирощував

Особливості вирощування у захищеному та відкритому грунті

При вирощуванні помідорів Помаранчеве серце у відкритому грунті важливо перші два тижні після пересадки захищати рослини від заморозків. Для цього їх на ніч накривають плівкою. Цей прийом використовують у прохолодні дні.

Мульчувати грядки томатів, що вирощуються у відкритому ґрунті, обов’язково. Це захистить рослини від заморозків, пересихання ґрунту, шкідників та паразитів.

Теплиці з томатами провітрюють щодня, відкриваючи кватирки у приміщенні.

Боротьба зі шкідниками та захворюваннями

Незважаючи на високу опірність рослин основним хворобам помідорів, профілактичні заходи зайвими не будуть. Основними проблемами всіх пасльонових є грибкові захворювання та нашестя комах, що спеціалізуються на цій родині (колорадських жуках, дротяниках, попелиці тощо). Саме на профілактиці цих проблем і слід зосередитися при вирощуванні томатів сорту Помаранчеве серце.

Профілактичні заходи полягають у регулярних провітрюваннях теплиці, обробці землі препаратами, що містять мідь (наприклад, бордоською сумішшю або мідним купоросом), помірними поливами без застою вологи тощо.

Мульчування свіжоскошеною травою допоможе вберегти рослину приблизно від половини потенційних шкідників; якщо ж закрити вільний ґрунт агроволокном, то ймовірність атаки рослини дротяником або колорадським жуком зводиться практично до нуля.

Боротися з попелицею можна за допомогою теплого мильного розчину, а зі слимаками – за допомогою 10% розчину аміаку.

Збір та застосування врожаю

Перші плоди Помаранчевого серця дозрівають у липні. Ягоди томатів стають яскраво-оранжевими та м’якими.

У похмурі дні або під час епідемії фітофтори зривають великі плоди, що недозріли. У цьому випадку обов’язково залишати плодоніжку. Тоді томати швидко дозріють у приміщенні.

Помідори Помаранчеве серце призначене для вживання у свіжому вигляді. Можливе приготування із плодів соусів та соків. Загалом їх не консервують через те, що вони розтріскуються і розм’якшуються.

Порада . Садівники рекомендують не викидати макуху, що залишилася при приготуванні томатного соку. Цю сировину використовують як добрива для томатних та інших культур.

Опис та характеристика сорту томатів Бичаче серце

Сорт Бичаче серце люблять багато городників, оскільки ці томати мають дивовижний смак і неповторний аромат, а також мають гарну серцеподібну форму. Плоди цього сорту відрізняються великим розміром та особливою м’ясистістю, що вважається відмінним показником для салатних сортів. Крім того, існує безліч різновидів сорту Бичаче серце, що не може не радувати шанувальників томатів.

Опис, характеристика сорту Бичаче серце з фото

Томат Бичаче серце вивели селекціонери з агрофірми «Пошук». У 2003 році сорт був внесений до Державного Реєстру і був допущений до культивування у всіх регіонах країни.

• У незахищеному грунті цей сорт рекомендовано вирощувати лише у південній частині країни.
• У Середній смузі та на Півночі сорт можна вирощувати тільки в тепличних умовах.

Томат Бичаче серце відноситься до середньопізніх сортів. Період вегетації від появи перших паростків до отримання перших стиглих плодів -125-130 днів. Кущ томату досить розлогий і росте за індетермінантним типом.

• В умовах тепличного вирощування рослина може досягати 1,8 м.
• При вирощуванні на городі кущі не перевищують 12-13 м.

Коренева система сильна, глибоко йде в землю. Стебло рослини потужне. Листя велике і зелене на колір. Є невелике опушення. Обличність кущів середня. Як правило, на томатах цього сорту перша плодова кисть формується поверх 8-9 листків. В одному кисті формується до п’яти плодів.

Рослини необхідно своєчасно пасинкувати, формувати кущі та нормувати кількість плодів. При вирощуванні в одне стебло зазвичай закладають не більше 8-10 плодових кистей.

• Сорт Бичаче серце має особливість формувати на одному кущі плоди різних форм та розмірів. На перших двох кистях формуються плоди серцеподібної форми із загостренням на верхівці, на решті – більш округлі.
• Середня маса помідорів з нижньої кисті-500 г, але дуже часто зустрічаються томати і по 800-1000 г. На верхніх кистях плоди стають дрібнішими – 120-250г.
• Помідори пофарбовані в червоний колір, біля плодоніжки є невелика зелена цятка. Поверхня плодів буває як ребриста, і гладка. Шкірка томатів блискуча, тонка і не дуже міцна.
• М’якуш томатів дуже м’ясиста і соковита. Смак солодкий, із ледь помітною кислинкою. Кількість насіння у плодах не дуже велика.

Томат Бичаче серце вважається салатним сортом. Помідори вживають у свіжому вигляді для приготування літніх салатів. Плоди не підходять для цільноплідного консервування через великі розміри. З помідорів цього сорту виходить дуже смачний томат, сік і паста.

Переваги та недоліки сорту

Переваги сорту Бичаче серце:

• великоплідність плодів, особливо на нижніх кистях;
• дуже ніжна, солодка та м’ясиста м’якоть;
• є різні підвиди;
• має високу схожість посадкового матеріалу;
• плоди зав’язуються дружно;
• добрі показники врожайності;
• можна вирощувати як у теплиці, так і у відкритому грунті;
• рослини стійкі до посухи;
• імунітет до більшості захворювань, зокрема до фітофтори.

• необхідність пасинкова, формування та підв’язки кущів;
• при неправильному догляді може уражатись деякими видами захворювань.

Врожайність

Такий урожай вдасться зібрати, тільки якщо вибрати хороше насіння, а також дотримуватися всіх правил догляду за рослинами цього сорту.

Плоди можна збирати як на технічній стадії стиглості (зелені помідори), так і на біологічній стадії (червоні помідори). Але поки що помідори ще недозрілі, важко буде зрозуміти, досягли вони свого розміру або ще продовжуватимуть рости.

Тому якщо є необхідність у знятті недостиглих томатів, варто орієнтуватися на зміну забарвлення. Як тільки з’явиться жовтий чи бурий відтінок, зривати вже можна.

Різновиди сорту

Відмінність Бичачого серця від інших сортів – сорт має кілька підвидів, що відрізняються за кольором. Крім традиційних червоних помідорів (червоне бичаче серце) є такі різновиди:

1. Золоте бичаче серце. Плоди цього підвиду мають конусоподібну форму та золотисто-жовтий колір. Вага томатів – 400-750 грамів. Шкірка щільна. Смак солодкий. Урожайність середня, нижча, ніж у «червоного серця».
2. Рожеве Бича серце. Помідори пофарбовані в яскраво-рожевий колір. Вага плодів сягає 1 кілограма. Шкірка тонка, але щільна. Дозрівання відбувається трохи пізніше за інші види. Плоди дуже добре зберігаються. Рослини мають підвищену опірність до різних хвороб. Нескладний догляд і безліч переваг роблять цей різновид Бичачого серця досить популярним серед городників.
3. Біле Бича серце. Плоди цього різновиду пофарбовані в білий колір. Вага помідорів може досягати до 800-900 грамів. Плодоносить тривалий час. Плодоношення припиняється відразу після настання перших холодів.

Біле Бичаче серце

• Помаранчеве Бича серце. Оранжеві плоди на колір. Вага помідор сягає 1 кілограма. Рослина стійка до посушливої ​​погоди та рідко піддається хворобам. Потребує дуже частого пасинкування.
• Чорне бича серце. Плоди забарвлені у бордово-коричневий колір. Вага плодів близько 600-700 г, але дозрівання дуже тривале. Мають ніжну м’якоть, у якій майже немає насіння. Різновид відрізняється гарною врожайністю. Часто плоди дозрівають одночасно на всіх кистях.

Чорне Бичаче серце

Особливості вирощування та догляду

Сорт має великий вегетаційний період, тому його рекомендовано вирощувати лише через розсаду. Оптимальний вік для висадки томатів на постійне місце зростання – 50-70 днів.

• Перед посадкою насіння необхідно ошпарити окропом, щоб убити всі грибки, що знаходяться на їх поверхні. Також рекомендовано продезінфікувати і ґрунт, проливши його окропом.
• Насіння висівають у підготовлену землю на глибину не більше 2 см. Відстань між насінням не менше 1,5-2 см. Посадки накривають плівкою та виносять у темне тепле місце.
• Коли паростки проклюнуться, плівку знімають, а контейнери переносять на підвіконня або лампу денного світла.
• У фазі 2-3 листя розсаду пікірують по окремих ємностях. Підживлення розсади виробляють один раз на 14 днів. Використовують комплексні добрива для розсади томатів.
• За 7-10 днів до висадки на постійне місце розсаду загартовують, тобто виносять на свіже повітря. Спочатку на 1-2 години, а далі збільшують до цілого дня.

Висадка у теплицю

Коли розсада зросте до 20-25 см заввишки, її необхідно пересадити в теплицю. Як правило, це роблять у середині квітня. Теплиця повинна добре опалюватись і бути добре освітленою.

Розсаду висаджують на відстані одного метра один від одного. Роблю лунки по 15 см у глибину і додають гумус. Після посадки рослини добре поливають теплою водою.

Догляд у теплиці

Температуру повітря в теплиці підтримують на рівні 20-22 ° C вдень і 16-18 ° C вночі. Поливають рослини один раз на 7 днів. на 1 кв. метр використовують близько 7 літрів води. У період формування плодів кількість води збільшує до 15 літрів на 1 кв. метр.

Теплицю провітрюють щодня протягом 30 хвилин. Томати запилюють вручну. Кущ обов’язково формують та видаляють пасинки. Що два тижні вносять органічні добрива.

Вирощування томатів у відкритому ґрунті

Грядку готують ще з осені. Видаляють всі бур’яни, додають гній, що перепрів, і грунт добре перекопують. Розсаду висаджують у перших числах травня.

Рослини підгодовують через 2 тижні після посадки органічними добривами.

• Після першого підживлення насипають на землю шар мульчі товщиною не більше 5 см. Використовують соснові голки, тирсу або солому.
• Другий раз рослини підгодовують за десять днів після появи перших зав’язей. Під один кущ томатів виливають 2 л розчину гною.
• Втретє підгодовують рослини в період дозрівання. Виливають по 2,5 л гною під кожен кущ томатів.

Поливають рослини строго під корінь, двічі на тиждень. Якщо погода спекотна – 3-4 рази на тиждень. Також кущі формують, пов’язують до шпалери та обривають пасинки.

Відгуки садівників, хто садив сорт

Сорт дуже сподобався – урожайний, не хворіє, смачні плоди. Середньостиглий, високорослий, інд. сорт. Зав’язує плоди за несприятливих умов, не скидає зав’язі. При формуванні рослини на одне стебло можуть бути плоди гіганти. Смак відмінний, солодкі, цукристі.

Бичаче серце велике від Сивухи. Сорт сподобався, всі плоди великі, серцеподібні, м’якоть щільна, м’ясиста. Середньостиглий, високий, 1.6-1.8 м у ЗГ. Досить великі плоди, насиченого, збалансованого смаку.

У мене від Українського Города був, у 2018 році садила. Форма якась не серцеподібна була, а в іншому — гарна! Великоплідний, смачний, м’ясистий. Незважаючи на тонку шкірку, полежав і був доїдений в останніх лавах.

Ninulia, південний схід Нижегородської області

Сорт дуже сподобався. Помідори були великі та дуже смачні! І врожаєм не образили!

Томати. Мої улюблені сорти. » Бичаче серце » — опис: відео

Сорт томату «Бичаче Серце». Секрети вирощування – відео

Томат Бичаче серце – помідор з відмінним смаком, але він вимагає до себе підвищеної уваги. У зв’язку з цим сорт не підходить тим городникам, які не мають змоги проводити багато часу на своїх грядках. Приділіть сорту достатню кількість уваги, і ви отримаєте чудовий урожай великих та соковитих томатів.

Томат Бичаче серце

Опис та характеристика сорту томату Бичаче серце, відгуки, фото

Томат Бичаче серце – найвідоміший і найпоширеніший у садівників сорт з великими серцеподібними плодами класичного помідорного смаку.

Дуже популярний, середньопізній (120-125 днів період від сходів до початку дозрівання), середньорослий, урожайний сорт салатних томатів для теплиць та відкритого ґрунту. У середній смузі рекомендується вирощувати його у теплиці.

Кущ заввишки до 1,5 метрів у теплиці, в ОГ трохи нижче. Лист середнього розміру, звичайного типу, зелений. Суцвіття просте. Перше суцвіття закладається над 8-9 листком, далі через кожні 1-2 листки.

Рослині необхідна підв’язка до опори та пасинкування. Виробник рекомендує формувати рослину в 2 стебла при вирощуванні в теплиці і в 3 стебла – у відкритому ґрунті. У першому випадку потрібно залишити пасинок під першим квітковим пензлем – це і буде друге стебло. При формуванні в 3 стебла залишають 1 пасинок під першим квітковим пензлем, а другий відразу над нею – разом разом з головним стеблом виходить 3 стволи.

Основні якості плодів

Плоди серцеподібні, великі, середньої щільності, у стадії зрілості насиченого червоного кольору, вагою 200-400 г (до 600 г), м’ясисті та дуже смачні. У цього томату саме той справжнісінький помідорний смак з легкою кислинкою, який уже багато років визнаний «класикою» і з яким порівнюють смак інших серцеподібних помідорів. Ці томатики сприятливі для свіжого споживання, приготування соків, соусів. Зберігаються вони погано, бажано використовувати їх одразу після знімання.

Врожайність томату Бичаче серце: 8-12 кг плодів з 1 кв. метра посадок (при дотриманні агротехніки, наявності поливу та підживлення).

Якщо ви хочете отримати плоди масою понад 500 г, формуйте рослину в 1 стебло. Урожай у цьому випадку по масі залишиться такий же, але плодів буде менше і вони будуть більшими.

Особливості вирощування помідорів Бичаче серце, посадка та догляд

Сіяти насіння на розсаду рекомендуємо за 60-65 днів до передбачуваної висадки в ґрунт. Сходи томатів з’являються через 5-7 днів після посіву сухим насінням, при посадці пророщеним насінням – через 2-4 дні. З моменту сходів рослинам потрібно багато світла, тому ми рекомендуємо садити цей сорт у березні, коли вже багато весняного сонця та розсади вистачатиме його для повноцінного розвитку. Ті, хто сіють томати на розсаду в лютому, ризикують отримати до посадки рослини, що витяглися, а це ускладнить їх перевезення до місця висадки і подальшу приживаність в грунті. Зазвичай розсаду, що витягнулася, висаджують «лежачи», розташувавши більшу частину стебла горизонтально під землею на глибину 10-15 см.

При висадженні розсади на постійне місце для повноцінного розвитку рослин на 1 кв. метрі ділянки рекомендується розміщувати трохи більше 3-х рослин. Схема посадки: 50 х 40 см.

Догляд за томатами після висадки полягає у своєчасному поливанні, пасинкуванні, видаленні бур’янів, підживленні комплексним мінеральним добривом та профілактичних заходах щодо захисту культури від хвороб та шкідників. Поливати рослини томату бажано проводити теплою водою.

Цінність сорту: великоплідність, відмінні смакові якості плодів.

Томати Бичаче серце на відео

Сорт томату Бичаче серце включено до Державного реєстру для садово-городніх ділянок, присадибних і дрібних фермерських господарств для вирощування у відкритому грунті та під тимчасовими плівковими укриттями.

Якщо ви вирощували помідори Бичаче серце, напишіть, будь ласка, яка врожайність та смак плодів вийшли у ваших кліматичних умовах? Як ви оцінюєте стійкість цього гатунку до хвороб? Коротко опишіть переваги та недоліки цього томату на вашу думку. По можливості прикріпіть до коментаря фото всього куща загалом або окремих плодів, вирощених вами. Дякую!

Ваші відгуки про томат Бичаче серце та доповнення до опису допоможуть багатьом садівникам оцінити цей сорт більш об’єктивно та вирішити – варто його садити чи ні.

Найкращі відгуки наших читачів

Виробник: Своє насіння

Де вирощували: Теплиця

Виробник: тм РОСТОК старомихайлівка

Де вирощували: Теплиця

Місто: Волгоградська область

Виробник: Своє насіння

Де вирощували: Відкритий ґрунт

Де вирощували: Теплиця

Виробник: Город Скандинавії г. Омськ (Скандинавський Агросоюз)

Томат «Бичаче серце»: опис сорту, фото та відгуки

Томати «Бичаче серце» – свого роду «легенда» українських городів. Незважаючи на те, що сам сорт офіційно зареєстрований нещодавно, томати з цією назвою культивувалися ще бабусями та дідусями сучасних дачників. Походження рослин, розсадою яких вони з гордістю ділилися з сусідами, як правило, було вельми прозовим: насіння просто витягали з м’ясистих і смачних південних помідорів, куплених на ринку. Деякі власники дачних ділянок досі вирощують такі «сімейні» різновиди, вважаючи, що це знаменитий сорт.

Оскільки описи рослини сильно відрізняються і з сортом пов’язано безліч помилок, ми вирішили розповісти про ці помідори докладніше і спочатку пропонуємо розглянути основні сортові характеристики:

Походження та характеристика сорту

Сорт виведено селекціонерами агрофірми «Пошук» та внесено до Державного реєстру у 2003 році. Крім фірми-правовласника насіння реалізують такі відомі виробники як «СеДеК», «Аеліта», «Скандинавський сад» та інші. Залежно від кліматичних умов рослини можуть культивуватися у відкритому ґрунті чи теплицях по всій території країни.

Характеристики томату «Бичаче серце» наступні. Кущі високорослі (при вирощуванні в теплиці до 150-200 см), детермінантного типу. Стебла досить тонкі, листя середнє. Перший квітковий пензель утворюється над 8-9 листом, наступні – через 1-2 листки. На кисті зазвичай зав’язується трохи більше 3-4 плодів. Сорт пізнього терміну дозрівання: перші стиглі помідори починають знімати не раніше 120-125 днів після появи повного сходу.

Плоди виглядають дуже привабливо: яскраво-червоні, великі, овально-серцеподібні. М’якуш на розрізі цукровий, щільний, з невеликою кількістю насіння. За відгуками, томати «Бичаче серце» мають також відмінний смак та аромат. Вони відрізняються особливою насолодою та класичним післясмаком, чудово підходять для вживання у свіжому вигляді та для приготування соків.

Дачники цінують томат за красу та чудовий смак плодів, але сорт ніяк не можна назвати безпроблемним. Складнощі, що виникають при його вирощуванні, обумовлені такими властивостями:

• швидке наростання зеленої маси. Кущі розвиваються за детермінантним типом і, в принципі, не потребують прищипки. Натомість сорт вимагає активного пасинкування та видалення зайвих квіткових пензлів. Як правило, рослини формують в 1-2 стебла, залишаючи на кожному не більше 4 пензлів. Якщо цього не зробити, плоди вийдуть дрібними та не дуже смачними;
• ламкість стебел, які необхідно підв’язувати;
• відсутність природної стійкості до захворювань. Сорт сильно уражається різними гнилями та фітофторою. Плоди дозрівають пізно і уникнути хвороб вдається тільки за допомогою регулярних профілактичних обробок;
• чутливість до внесення добрив Розмір та кількість плодів сильно залежать від вмісту поживних речовин у ґрунті. За даними городників, щоб отримати гідний урожай, необхідно підгодовувати рослини не менше ніж 6-7 разів за сезон;
• неоднорідність плодів за формою та вагою. Класичні серцеподібні помідори масою 230-250 г (іноді до 400-500 г) дозрівають лише у нижній частині куща. Нерідко буває, що таких плодів лише 1-2 на кожній рослині. Томати, що наливаються на верхніх кистях, мають овальну форму і важать не більше 100 г;
• низькі показники лежкості та транспортабельності плодів;
• Досить скромна врожайність. За офіційними даними виробника, навіть за правильної агротехніки з квадратного метра посадок можна зняти максимум 4 кг помідорів.

Обробляти сорт досить складно. Рослини вимагають серйозного догляду, а врожай навіть у досвідчених городників нерідко бажає кращого. Якщо ви все ж таки хочете спробувати їх виростити, не спокушайтеся пропозиціями випадкових продавців, а віддайте перевагу насінню офіційно зареєстрованого сорту, виробленому однією з відомих агрофірм.

Сорти томатів зі схожою назвою

Поряд із офіційно визнаною назвою на території нашої країни активно культивується безліч помідорів, які мають схожі назви.

По-перше, до Державного реєстру внесено сорти «Бичаче серце малинове» (ТОВ НВП «Агропостачання», 2011 рік), «Бичаче серце рожеве» та «Бичаче серце персикове» («Аеліта», 2012 та 2017 роки), а також гібрид «Бичаче серце золоте F1» («СеДеК», 2017 рік). Деякі джерела вважають їх різновидами сорту, але це малоймовірно: за поєднанням найбільш важливих характеристик (терміну дозрівання плодів, типу розвитку куща тощо) ці рослини сильно різняться.

По-друге, через Інтернет реалізується насіння екзотичних томатів зарубіжної селекції, наприклад, «Бичаче серце рибного озера» (Канада).

По-третє, у селекціонерів-аматорів можна придбати посівний матеріал сортів так званої народної селекції: «Бичаче серце Мінусинське», «Бичаче серце чорне», «Бичаче серце біле», «Бичаче серце помаранчеве» та «Бичаче серце Абаканське». Швидше за все, вони є «нащадками» тих чудових помідорів, вирощування яких захоплювалися наші бабусі. Останнім часом деякі продавці почали пропонувати насіння сортів «Бичаче серце компакт» та «Бичаче серце гігант», упаковані в пакетики відомих фірм. Про походження цих різновидів взагалі нічого невідомо, і якість насіння видається більш ніж сумнівною.

Відгуки українських дачників

Саджу щороку в теплицю. Усього 2-3 кущі, тільки на їжу. Смак у плодів чудовий: той, що пам’ятаю з дитинства. Найбільші та красиві помідори (у мене по 350-400 г) виростають на нижніх кистях. Верхні дрібніші, але теж смачні. Але сорт примхливий. Встигає пізно, фітофтори боїться і вершинною гниллю хворіє. Стебла ламкі, потрібно підв’язувати кожен окремо. Та й урожай не надто вражає. Говорять, треба кущі активно підгодовувати, інакше плодів дають мало.

Ці помідори дуже гарні у салатах. Вирощувала цей сорт минулого року у теплиці. Розсаду висадила в середині травня, плоди почали червоніти лише у серпні. Кущі вела у два стебла, на кожному залишала по 5 кистей. Цікаво, що перший помідор на кожній рослині мав дуже складну форму: був не просто серцеподібним, а як 3-4 «серця», що зрослися між собою.

Все-таки, не найпростіший сорт. Мені з ним багато. Від фітофтори обприскувала, пасинкувала, підгодовувала кілька разів. За такого інтенсивного догляду врожай вийшов досить скромний: кілограма по 2,5 з куща. І майже половину плодів довелося зняти незрілими. У кімнаті дозріли, звичайно, але смак був уже не той. Думаю, спробую виростити ще раз, але посію якомога раніше (у лютому). Дуже вже хочеться багато солодких, м’ясистих «сердечок».

Садів і у відкритий ґрунт, і в теплицю. В обох випадках формував у 3 стебла (залишав пасинки під та над першим квітковим пензлем). На мій погляд, у укритті все ж таки вдалися краще. На грядці більше половини квітів чомусь обсипалося.

У нас клімат досить м’який, тому майже всі помідори дозріли на кущах. Останні знімав наприкінці вересня. Великими і по-справжньому серцеподібними були лише ті, що росли знизу. Найбільший у мене «потяг» майже на 500 г. З верхніх кистей були вагою до 120 г, і форму мали, скоріше, сливоподібну. Смак у стиглих плодів прекрасний, але їх треба прямо з куща. Лежати не хочуть, перевозити їх важко. Найдрібніші ми пустили на сік, сподобалося. А в маринад ці помідори не годяться: шкірки лопаються та й на смак не дуже. Є сорти, які краще підходять для такої мети. Ще саджатиму цей сорт, але потроху, виключно через смак свіжих плодів.

Ці помідори пам’ятаю змалку. Моя мама їх вирощувала. Щороку збирала своє насіння, але згодом рослини стали сильно хворіти і подрібнювали плоди. Я минулого року купила насіння від фірми «Аеліта» і не помилилася: томати вийшли на смак дуже схожі не ті, мамині. Шкода, що було їх небагато, хоч я кущі і пасинкувала, і від хвороб обробляла. Потім тільки дізналася, що сорт дуже залежить від підгодівлі. На майбутнє літо я це врахую, і кистей залишу на менших стеблах.

Відео

Пропонуємо читачам переглянути відеосюжет на тему статті:

Закінчила МДРІ ім. Орджонікідзе. За основною спеціальністю – гірничий інженер-геофізик, а значить людина з аналітичним складом розуму та різноманітними інтересами. Маю власний будинок у селі (відповідно, досвід городництва, садівництва, грибівництва, а також метушні з домашніми тваринами та птицею). Фрілансер, щодо своїх обов’язків, перфекціоніст і «зануда». Любитель хенд-мейду, творець ексклюзивних прикрас із каміння та бісеру. Пристрасний шанувальник друкованого слова та трепетний спостерігач всього, що живе та дихає.

Знайшли помилку? Виділіть текст мишкою та натисніть:

В Австралії вчені розпочали експерименти з клонування кількох сортів винограду, які ростуть у холодних регіонах. Потепління клімату, яке прогнозують на найближчі 50 років, призведе до їхнього зникнення. Австралійські сорти мають відмінні характеристики для виноробства і не схильні до поширених в Європі та Америці захворювань.

І перегній, і компост є основою органічного землеробства. Їхня присутність у ґрунті значно збільшує врожай та покращує смакові якості овочів та фруктів. За властивостями та зовнішнім виглядом вони дуже схожі, але плутати їх не варто. Перегній – гній, що перепрів, або пташиний послід. Компост – перепрілі органічні залишки різного походження (їжа, що зіпсувалася з кухні, бадилля, бур’яни, тонкі гілочки). Перегній вважається якіснішим добривом, компост доступніший.

У маленькій Данії будь-яка ділянка землі – дуже дороге задоволення. Тому місцеві садівники-городники пристосувалися вирощувати свіжі овочі у відрах, великих пакетах, пінопластових ящиках, наповнених спеціальною земляною сумішшю. Такі агротехнічні методи дають змогу отримувати врожай навіть у домашніх умовах.

«Морозостійкі» сорти садової суниці (частіше просто – «полуниця») так само потребують укриття, як і звичайні сорти (особливо в тих регіонах, де бувають безсніжні зими або морози, що чергуються з відлигами). У всій суниці коріння поверхневе. Це означає, що без укриття вони вимерзають. Запевнення продавців у тому, що суниця “морозостійка”, “зимостійка”, “переносить морози до -35 ℃” і т. д. – обман. Садівники повинні пам’ятати, що кореневу систему суниці ще нікому не вдавалося змінити.

Природні токсини містяться у багатьох рослинах; не виняток і ті, які вирощують у садах та на городах. Так, у кісточках яблук, абрикосів, персиків є синильна (ціаністоводнева) кислота, а в бадиллі та шкірці недозрілих пасльонових (картоплі, баклажанів, помідорів) – соланін. Але не варто побоюватися: їхня кількість надто незначна.

Від сортових помідорів можна отримати «свої» насіння для посіву на наступний рік (якщо сорт дуже сподобався). А з гібридними це робити марно: насіння виходить, але вони будуть нести спадковий матеріал не тієї рослини, з якої взяті, а його численних «предків».

Новинка американських розробників – робот Tertill, що виконує прополювання бур’янів на городі. Прилад придуманий під керівництвом Джона Доунза (творця робота-пилососа) і працює за будь-яких погодних умов автономно, пересуваючись по нерівній поверхні на колесах. При цьому він зрізає всі рослини нижче 3 см вбудованим триммером.

Жодного природного захисту у томатів від фітофторозу немає. Якщо фітофтора нападає, гинуть будь-які помідори (і картопля теж), що б не було сказано в описі сортів («сорти, стійкі до фітофторозу» – лише маркетинговий хід).

Перегній – гній, що перепрів, або пташиний послід. Готують його так: гній складають у купу або бурт, перешаровуючи його тирсою, торфом та городною землею. Бурт накривають плівкою, щоб стабілізувати температуру та вологість (це потрібно для підвищення активності мікроорганізмів). Добриво «дозріває» протягом 2-5 років – залежно від зовнішніх умов та складу вихідної сировини. На виході виходить пухка однорідна маса із приємним запахом свіжої землі.