Флокси: опис вирощування з насіння

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 21 серпня 2020 Опубліковано: 11 лютого 2019 Перша редакція: 11 травня 2014 🕒 12 хвилин 👀 88950 разів 💬 0 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за флоксами
• Квіти флокси – опис
• Вирощування флоксів з насіння
• Однорічні флокси – посадка і догляд
  • Посадка однорічних флоксів
  • Догляд за однорічними флоксами
  • Хвороби флоксів
  • Шкідники флоксів
  • Посадка багаторічних флоксів
  • Догляд за багаторічними флоксами
  • Флокси однорічні
  • Флокси багаторічні
  • Флокс волотистий (Phlox paniculata)
  • Коментарі

  Деякі садівники стверджують, що не люблять флокси, мовляв, приїлися, простуваті, не хочеться постійно морочитися з розподілом та омолодженням кущів. Погодимося тільки в одному: так, якщо ви хочете зберегти сортові фішки строкатих флоксів від реверсу (повернення до знак батьківського сорту), доведеться контролювати і за необхідності періодично відокремлювати частини кущів, що змінили колір.

  А ось з приводу простуватих флоксів – категорично не згодні! Чи бачили ви, наприклад, сорти флоксів, які з настанням сутінків змінюють свій колір? Зверніть увагу на сорти «Олексій Ленський», «Гордість Росії», «Гардемарин».

  А флокси, які імітують гжель на білому фарфорі? «Неонові» флокси? Сорти «Гжель» та «Сандро Ботічеллі».

  Про особливості догляду і можливі труднощі при створенні флоксарію читайте далі.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за флоксами

  • Посадка: посів насіння навесні чи в листопаді-грудні у відкритий ґрунт або посів насіння в березні на розсаду.
  • Цвітіння: з червня до осені.
  • Освітлення: притінок.
  • Ґрунт: середньосуглинистий, багатий на гумус, вологий, легкий і пухкий, нейтральної реакції.
  • Полив: помірний (1,5-2 відра води на м²), регулярний.
  • Підгортання: у другій половині вегетаційного періоду.
  • Підживлення: органічними та мінеральними розчинами: перше – у кінці травня, друге – на початку червня, третє – на початку липня, четверте – у кінці липня. Багаторічні сорти вп’яте підживлюють у період формування зав’язі.
  • Розмноження: однорічники тільки насінням, багаторічники переважно вегетативно – поділом куща, кореневищними та листовими живцями, але можна й насіннєвим способом.
  • Шкідники: нематоди, слимаки, гусінь.
  • Хвороби: пістрявопелюстість, борошниста роса, фомоз, септоріоз, вертицильозне в’янення.

  Флокс (лат. Phlox) – рід трав’янистих рослин із родини синюхові (Polemoniaceae), що налічує близько сімдесяти видів, з яких культивується близько сорока. У Європі флокси з’явилися в середині XVIII століття, відтоді селекціонери вивели близько 1500 сортів красивих і запашних квітів. Грецькою «флокс» означає «полум’я». Це ім’я рослині дав Карл Лінней в 1737 році через дуже яскраві квітки деяких видів. Батьківщиною флоксів є Північна Америка, суворий клімат якої зробив рослини невибагливими і живучими. Крім того, флокси дуже запашні і довго цвітуть.

  Квіти флокси – опис

  Флокси різноманітні навіть усередині одного виду: їхня «зовнішність» змінюється залежно від того, в якому кліматі вони ростуть. Ось, наприклад, на висоті 4000 метрів вони мохоподібні і низькорослі, їхні стебла гілкуються і вкриті вічнозеленими листками, а висота рослин від 5 до 25 см. У більш сприятливих умовах флокси – прямостоячі кущі заввишки від 30 до 180 см. А є й напівчагарники. За часом цвітіння вони бувають весняними (ранніми), літніми (середніми) і літньо-осінніми (пізніми). У культурі переважають види і сорти флоксів прямостоячих. Листя у них сидяче, супротивне, суцільнокрає, овально-ланцетне або подовжено-яйцеподібне. Квіти флоксів від 2,5 до 4 см у діаметрі, мають трубчасто-лійкоподібну форму і зібрані в складні суцвіття до 90 штук у кожному. Квітки мають відігнуті пелюстки, п’ять тичинок і одну маточку. Плід флоксів – овальна коробочка. Всі флокси, що вирощуються в культурі, – багаторічні рослини, і тільки флокс Друммонда (Phlox drummondii) та його численні різновиди – однорічники.

  Вирощування флоксів з насіння

  Мати квітучі флокси в саду з весни до кінця вересня – це реально, потрібно тільки знати, як вирощувати флокси. Розмножуються флокси найчастіше вегетативними способами – живцюванням, відводками або поділом куща, але деякі квітникарі схиляються до вирощування флоксів з насіння. Насіння багаторічних флоксів, заздалегідь зібране восени, треба сіяти в землю перед зимою – в листопаді-грудні. Виберіть ділянку, на якій ваші флокси ростимуть кілька років. Якщо вже лежить сніг, приберіть його з грядки і розсипте на промерзлу землю насінини на відстань 4-5 см. Присипте його 1-1,5-сантиметровим шаром просіяної землі, а зверху накрийте снігом. Землю можна заготовити заздалегідь, щоб вона не була холодною і мерзлою, а можна купити ґрунт у крамниці. Прорісність насіння, що потрапило в землю взимку, становить 70 %, а до весни різко зменшується. Ранньою весною виклюнуться сходи, які потрібно буде пікірувати після появи двох пар справжніх листочків на відстань 20 см один від одного. Цю розсаду ви будете висаджувати в належний час.

  Найчастіше розмножуються насінням саме однорічні флокси. Навесні підготуйте грядку, розсипте по ній насінини на відстані 3-4 см одне від одного, полийте його з обприскувача, накрийте поліетиленом. Землею не присипайте, але щодня піднімайте ненадовго плівку, струшуючи з неї конденсат, аби насіння дихало. Як тільки насіння дасть паростки, поліетилен можна прибирати.

  Однорічні флокси – посадка і догляд

  Посадка однорічних флоксів

  Про те, як посадити флокси з насіння, ми вже розповіли. Але деякі квітникарі не хочуть наражати насіння на ризик, побоюючись сильних весняних заморозків, тому висаджують флокси навесні розсадою. На розсаду насіння флоксів однорічних сіють у березні, сходи з’являються за тиждень. Паросткам потрібні світло, поливання і помірна температура. За два-три тижні сходи пікірують. У перші дні після пікірування постарайтеся захистити сходи від прямих сонячних променів, щоб уникнути опіків. Накривайте їх газетою або непрозорою плівкою. Перед посадкою флоксів у відкритий ґрунт можна два-три рази підживити сіянці мінеральними добривами. Концентрація підживлення повинна бути в два рази меншою, ніж для дорослої рослини. Для досягнення пишності куща сходи у фазі 4-5 листочків прищипують.

  У травні розсада флоксів, що підросла, висаджується на клумбу, зберігаючи відстань між рослинами 15-20 см. Дуже важливо правильно вибрати місце для посадки. Однорічні флокси холодостійкі, посухостійкі, люблять світло, але не терплять перегріву кореневої системи. Найкрасивіші флокси виростають у півтіні, і що густіший затінок, то менш рясне, але більш тривале буде у флоксів цвітіння. На сонці квіти флоксів швидко вигоряють, в напівтіні ж вони довго зберігають насиченість кольору, а якщо ви посадили так звані «синіючі» сорти, квіти яких у сутінковому освітленні стають майже синіми, то ні з чим не зрівнянне естетичне задоволення від цвітіння флоксів, що виросли в півтіні, вам гарантовано. Найкраще висаджувати флокси на високі грядки, подалі від дерев і чагарників із сильно розгалуженою кореневою системою.

  Садовий ґрунт для флоксів повинен містити велику кількість гумусу. Важкий ґрунт із поганим дренажем для флоксів згубний. Не люблять вони і закислені ділянки, в цьому випадку в ґрунт потрібно буде додати вапно. Найкращий склад ґрунту для флоксів – родючий пісок без домішок глини – за умови гарного поливу дозволить виростити потужні квітучі кущі. У важкі суглинки доведеться вносити пісок, органічні добрива і торф. Розсада висаджується в неглибоку ямку, куди перед посадкою додають біогумус або компост (або дві пригорщі золи), коріння розправляється горизонтально.

  Догляд за однорічними флоксами

  Вирощування однорічних флоксів – заняття приємне і нетрудомістке. Головне – не заважати їм рости. Весь інший догляд – традиційні для квітів обережне розпушування ґрунту (6-8 разів), підгортання при розпушуванні в другій половині вегетаційного періоду, щоб у флоксів швидше сформувалася коренева система, підживлення органікою й мінеральними добривами. Перше підживлення рідким гноєм (25 г на відро води) проводиться в кінці травня. Друге – на початку червня, але в розчин гною додається калійна сіль або суперфосфат. Третє (рідкий гній без добавок) – на початку липня. Четверте підживлення, наприкінці липня, має містити фосфор і калійну сіль.

  Полив флоксам потрібен регулярний, але помірний, вранці або ввечері. Лити воду слід під корінь із розрахунку 1,5-2 відра на 1 м 2 посадки. Згубно поливати флокси холодною водою в денну спеку, тому що стебла можуть розтріскатися. Бажано видаляти зів’ялі квіти, що заважають рости новим, котрі ще не розпустилися. Що стосується хвороб і шкідників, то у флоксів їх більш ніж достатньо.

  Хвороби флоксів

  Така, наприклад, хвороба, як строкатопелюстковість, вкриває пелюстки флоксу невластивим виду візерунком, спотворюючи зовнішній вигляд рослини. Способів позбутися цієї хвороби не існує, тому кущ викопують і знищують, щоб уникнути зараження інших рослин. Той же вирок доведеться виконати, якщо виявиться, що рослину вразило грибкове захворювання борошниста роса, що проявляється білуватим матовим нальотом на листках і стеблах.

  Хворіють флокси на ще одне грибкове захворювання – фомоз, що робить пагони крихкими, а листя сухим. В якості профілактики пропонують розпилювати на листя і стебла флоксів (тільки не на суцвіття) колоїдну сірку, але температура повітря при цьому повинна бути не нижчою 18 ºC. Захворювання септоріоз проявляється як темно-бурі цятки на листі рослин, що збільшуються в розмірах при розвитку хвороби. При перших ознаках окропіть кущ і ґрунт навколо нього бордоською рідиною, а за два тижні повторіть обробку. Ще одне захворювання, вертицильозне в’янення, руйнує кореневу систему флоксів, але потерпають від нього тільки флокси, що ростуть на кислих ґрунтах.

  Шкідники флоксів

  Зі шкідників найчастіше флокси вражає нематода – крихітний ниткоподібний черв’як, який живиться соком тканин рослини. Від цього спотворюється суцвіття, квітки дрібнішають, стебла тоншають. Вражений кущ доведеться викопати і спалити, а заражений ґрунт обробити триразово з інтервалом в 20 днів нематоцидами. Шкодять флоксам голі слимаки, об’їдаючи ночами низ стебел, листя і навіть квітки. Живуть вони у верхніх шарах ґрунту, тому профілактичне розпушування ґрунту та видалення бур’янів будуть цілком дієвими засобами боротьби зі слимаками, але якщо вони все ж таки з’явилися на ділянці, опудрюйте ґрунт вапном-пушонкою, золою або сумішшю золи з тютюновим пилом. Якщо флокси пошкоджує гусінь метеликів, найкраще буде зібрати їх вручну, але якщо їх забагато, то обробіть флокси препаратами від листогризучих шкідників.

  Багаторічні флокси – посадка і догляд

  Посадка багаторічних флоксів

  Вирощування багаторічних флоксів мало чим відрізняється від вирощування однорічних, однак є деякі особливості. Наприклад: весняна посадка багаторічних сортів здійснюється так само, як і однорічних, але після цього ділянку потрібно замульчувати сухим торфом або перегноєм. Крім того, відстань між рослинами повинна бути не 15-20 см, а як мінімум півметра, тому що рости флокси будуть на цій ділянці багато років, і їм потрібно місце, куди вони будуть розростатися. Якщо ви купили флокси восени, то не саджайте їх, а прикопайте на глибину 20-25 см у захищеному від вітру місці, де взимку затримується сніг. Як тільки ґрунт замерзне, прикрийте прикопані флокси торфом або сухим листям.

  Крім того, посадку багаторічних флоксів у деяких випадках здійснюють восени. Наприклад, якщо кущ дуже розрісся і втратив декоративність, його восени (з середини серпня по першу декаду вересня) викопують, ділять кореневище, видаляють середину куща, яка старіє раніше за інші частини, а бічні частини розсаджують. Також восени слід посадити на постійне місце флокси весняного живцювання, що вже підросли. Перед осінньою посадкою в ґрунт додають компост; якщо ґрунт глинистий, то ще й пісок, а якщо піщаний, то торф. У розташовані на відстані півметра одна від одної ямки поміщають частки, розправляють їхнє коріння горизонтально і неглибоко прикопують (не глибше 4-5 см). Якщо немає дощів, посаджені флокси рясно поливають з розрахунку 2 л води на кущ кожні 2-3 дні протягом двох тижнів, ґрунт, що підсохне, розпушують і мульчують торфом або перегноєм шаром 4 см.

  Догляд за багаторічними флоксами

  Доглядати за багаторічними флоксами потрібно, як і за однорічними. Але якщо однорічники потрібно підживлювати чотири рази за період росту, то багаторічні види удобрюються п’ять разів – останній припадає на період, коли формується насіння в коробочках. Підживіть флокси калійно-фосфорними добривами (10 г сульфату калію і 20 г суперфосфату на відро води). Зробіть це ввечері після поливання, намагаючись не попасти розчином на листя. При правильному догляді і гарному підживленні флокси ростуть на одному місці, не втрачаючи декоративності, до семи років.

  Багаторічні флокси – одна з рідкісних культур, які можна живцювати протягом усього вегетаційного періоду. Починати можна з того моменту, коли пагін досягне 5 см, останні ж живці знімають у кінці вересня. Проте варто пам’ятати, що весняні та літні укорінення бувають успішнішими, ніж пізніші. Крім живцювання, флокси розмножуються відсадками, і цей спосіб значно менш трудомісткий, ніж живцювання. Стебло до відцвітання пригинають до землі, фіксують по всій довжині і підгортають перегноєм із торфом. Восени з цього пагона утворюється нова рослина, яку відокремлюють від основного куща і пересаджують туди, де вона ростиме постійно.

  Флокси після цвітіння

  Однорічні флокси можуть зацвісти і наступного року, але якість суцвіть навряд чи буде високою. Тому, якщо хочете, зберіть насіння, зріжте засохле восени бадилля, а землю на ділянці перекопайте, видаляючи з неї кореневища флоксів. Навесні ви зможете посіяти зібране насіння, і у вас знову зацвітуть квіти, що вам сподобалися.

  Багаторічні флокси, вірніше, їхні ростові бруньки у безсніжну зиму можуть вимерзнути, якщо температура опуститься до -10-15 ºС, а якщо мороз досягне -20-25 ºС, то загине кореневище флоксів. Тому восени, після того, як бадилля флоксів пожовтіло і всохло, зріжте його, а кореневі шийки присипте шаром ґрунту з торфом. Накрийте їх соломою, опалим листям або ялиновим гіллям, щоб зберегти кореневища в ґрунті до весни. Якщо ж випаде сніг товщиною в 50-60 см, то можна не боятися і тридцятиградусних морозів.

  Різновиди і сорти флоксів

  Флокси однорічні

  Флокс Друммонда – один із найкращих однорічників серед садових квітів. Побачив його в Техасі і привіз до Англії в 1835 році англійський мандрівник, натураліст і богослов Генрі Друммонд. В Англії квітка прижилася. Цвіте флокс Друммонда з червня і до самих заморозків. Листя у нього овально-ланцетоподібне, супротивне. Тонке розгалужене стебло від 12 до 30 см заввишки. Ароматні квіти фіолетового, темно-червоного, білого, жовтого, лососевого кольорів.

  Флокс Друммонда представлений двома різновидами: зірчастий і великоквітковий. Флокс Друммонда зірчастий (Phlox drummondii cuspidata) зазвичай досягає 30-40 см у висоту, хоча відомі і низькорослі форми – до 12 см. Пелюстки його яскравих квіток красиво розсічені, і квітки схожі на зірку із вічком. Флокс Друммонда великоквітковий (Phlox drummondii mixed) росте до 30 см у висоту. У нього великі квіти найрізноманітніших забарвлень, але особливо привабливі червоні відтінки.

  Деякі квітникарі ділять флокси однорічні за їх розміром на великоквіткові і карликові (15-20 см заввишки). До великоквіткових належать такі сорти, як «Високий білий», «Високий вогненно-червоний» і «Високий яскраво-червоний». Компактні низькі сорти (карликові) представляють «Снігова куля» (білий), «Шамоа» (рожевий), «Ізабелла» (жовтий), «Сальмона» (лососевий), «Дефіанс» (вогненно-червоний). І у великоквіткових видів, і у зірчастих, і у карликових є махрові та напівмахрові сорти. Популярними є сорти махрових флоксів Проміс різних відтінків.

  Флокси багаторічні

  Серед багаторічних сортів флоксів найраніше (у травні) зацвітає флокс шилоподібний. Його стебла, що густо гілкуються, так рясно вкриті квітами різних відтінків від білосніжного до темно-червоного, що не видно листя, вузького, шилоподібного, за яке він і отримав свою назву. Висаджують цей сорт флоксів у рокарії і на альпійських гірках. Флокс розчепірений теж зацвітає в травні, на один-два тижні пізніше. Його маленькі кущики з ніжними бузково-блакитними квітками виглядають дуже гарно. Цей вид не такий світлолюбний, як флокс шилоподібний, має здерев’янілі стебла, більше, але менш густе листя. Флокси багаторічні представляє ще такий вид, як флокс волотистий, що зацвітає в середині літа. Це саме той флокс, який усім нам добре знайомий: величезні запашні шапки квітів, гарне зелене листя.

  Флокс волотистий (Phlox paniculata)

  Флокс волотистий – родоначальник багатьох вишуканих сортів, серед яких і флокс махровий Pure Feelings (великі суцвіття з білих квіток з зеленою смугою по центру, знизу – лілових; пелюстки довгасті, скручені, висота рослини – 70-80 см), і флокс махровий Natural Feelings (дуже дрібні біло-зелено-рожеві квітки, суцвіття нагадують гілку бузку). Результатом селекції стали і такі зимостійкі сорти, як флокс Оранж (Orange Perfection, Orange Spat) помаранчево-червоних відтінків, які не вигоряють на сонці. Їх легко розводити, догляд за ними теж нескладний, і вони неймовірно красиві. Але як не дивно, більше за інші популярний у квіткарів флокс Кінг заввишки до 1 м з квітками до 4 см у діаметрі малинового, рожевого, бузкового, білого та інших кольорів.

  Флокси

  Таке трав’яниста рослина, як флокс (Phlox) має пряме відношення до родини синюховые (Polemoniaceae). Цей рід об’єднує приблизно 70 видів, при цьому культивуються близько 40 видів. Вперше флокси почали вирощувати в європейських країнах в середині 18 століття. На сьогоднішній день завдяки селекціонерам з’явилося близько 1,5 тисяч різноманітних сортів таких кольорів. З грецької мови «флокс» перекладається, як «полум’я». Так ця рослина назвав К. Лінней у 1737 р, а все, тому що у деяких з видів флокс квітки мають дуже насиченим кольором. У природних умовах такі квіти можна зустріти в Північній Америці. Завдяки тому, що клімат тих місць досить суворий, рослина відрізняється невимогливістю у догляді і живучістю. А ще квітки у флоксів неймовірно запашні, а саме цвітіння тривале.

  • 1 Особливості флоксів
  • 2 Основні види і сорти
    • 2.1 Флокси однорічні
    • 2.2 багаторічні Флокси
    • 4.1 Як садити флокси однорічники
    • 4.2 Догляд за однорічними флоксами
    • 4.3 Як правильно поливати
    • 4.4 Захворювання
    • 4.5 Шкідники
    • 5.1 Посадка багаторічних флоксів
    • 5.2 Догляд

    Особливості флоксів

    Флокси навіть одного і того ж виду можуть сильно відрізнятися один від одного, а впливають на це особливості клімату, в якому росте квітка. Так, приміром, ті рослини, що ростуть на висоті 4 тисячі метрів, є мохообразными і мають досить низький зріст, всього 5-25 сантиметрів. Їх розгалужені стебла покривають вічнозелені листові пластини. Якщо ж рослина росте в сприятливих кліматичних умовах, то тоді воно має прямостояче кущик, який у висоту може досягати 30-180 сантиметрів. Зустрічаються так само і напівчагарники. Дані рослини розрізняються також і за часом цвітіння. Так, бувають ранні (весняні), середні (літні), а також пізні (літньо-осінні). Найчастіше зустрічаються прямостоячі сорти й види. Сидячі цілокраї супротивно розташовані листочки можуть бути подовжено-яйцевидної або ланцетно-овальної форми. Діаметр квіток варіюється від 2,5 до 4 сантиметрів. Вони мають трубчасто-лійкоподібної формою і входять до складу складного суцвіття. Так, в одному суцвітті може бути до 90 квіток. Квітка складається з 5 тичинок, 5 злегка відігнутих пелюсток, а також 1-про маточки. Більша частина видів флокс є багаторічними рослинами. Однак флокс Друммонда (Phlox drummondii) та його різні форми і сорти вважаються однорічниками.

    Основні види і сорти

    Флокси однорічні

    Найкращим однорічним флоксом, вирощуваних в саду, є Друммонда. Англієць Р. Друммонд, який був натуралістом, мандрівником і богословом, привіз його в Англію з Техасу в 1835 році. В Англії даний квітка прижився. Цвітіння у рослини починається в червні і закінчується з настанням перших заморозків. Супротивно розташовані листочки мають ланцетовидно-овальної формою. Тоненьке стебло досить розгалужене, і у висоту він сягає 20-30 сантиметрів. Забарвлення запашних квіточок буває темно-червоним, жовтим, фіолетовим, білим і лососевим.

    Рослини даного виду поділяються на 2 різновиди, а саме: крупноквіткова і зірчаста. У висоту флокс Друммонда зірчастий (Phlox drummondii cuspidata), як правило, досягає 30-40 сантиметрів, однак зустрічаються і більш компактні рослини (до 12 сантиметрів). Розсічені пелюстки надають яскравому квіточки схожість із зіркою, в центрі якої розташоване вічко. Флокс Друммонда крупноквітковий (Phlox drummondii mixed) ― його висота, як правило, не перевищує 30 сантиметрів. Його квітки володіють досить великим розміром і можуть бути пофарбовані в різні колірні відтінки. Але більшою ефектністю володіють рослини з квітками червоних відтінків.

    Ще квітникарі розділяють дані рослини за величиною на карликові, які сягають у висоту від 15 до 20 сантиметрів, а також крупноквіткові. Сорти, що відносяться до крупноквіткових: Високий вогненно-червоний, Високий білий і Високий яскраво-червоний. Сорти відносяться до карликовим флоксам: Шамоа (рожевий), Сальмона (лососевий), Снігова куля (білий), Ізабелла (жовтий) і Дефианс (вогненно-червоний). У всіх різновидів даного виду флокс є як напівмахрові, так і махрові сорти. Найбільшою популярністю користуються махрові квіти сорту Промис різноманітних забарвлень.

    Багаторічні флокси

    Самим раннім з видів флокс, що належать до багаторічників, є шилоподібний, його цвітіння починається в травні. Саме сильногілляста рослина і рясно квітуче. Під час цвітіння кущик повністю обліплений квіточками, які можуть бути різноманітних відтінків-від темно-червоного до чисто білого кольору. Вузенькі Листочки, шилообразной форми, що і вплинуло на назву сорту. Така рослина підходить для прикраси альпійських гірок, а також рокаріїв.

    Цвітіння флокса розчепіреної так само починається в травні, але на 7-14 днів пізніше флокса шилоподібного. Компактні кущики прикрашають невеликі блакитно-бузкові квіточки. Даний вид любить світло менше ніж попередній, а також у нього менш густа, але більша листя і здерев’янілим пагони.

    Цвітіння флокса метельчатого припадає на середину річного періоду. Цей вид користується великою популярністю серед садівників. Він має ефектними зеленими листочками і досить великими суцвіттями, що складаються з безлічі красивих квіток запашних.

    Флокс волотистий ― завдяки даному виду на світ з’явилася велика кількість дуже цікавих сортів. Так, серед них особливо виділяється махровий флокс Pure Feelings, у якого досить великі суцвіття складаються з білих квіточок, по центру проходить смужка зеленого забарвлення, а у нижній частині розташовані лілові квітки. Подовжені пелюстки злегка скручені. Кущик у висоту може досягати від 70 до 80 сантиметрів. А ще особливої уваги заслуговує махровий флокс Natural Feelings. Суцвіття схожі з квітучими гілками бузку складаються з меленьких зеленаво-біло-рожевих квіток. Також завдяки селекціонерам на світ з’явилися морозостійкі сорти, наприклад, колір Оранж (Orange Perfection, Orange Spat), квітки якого пофарбовані в різні відтінки червоно-оранжевого кольору, які не вигорають під впливом сонячних променів. Вони невибагливі, легко розмножуються і мають ефектним зовнішнім виглядом. Найпопулярнішим з сортів є флокс Кінг. Кущик у висоту може досягати 100 сантиметрів, квітки у такого рослини досить великі (діаметр близько 4 сантиметрів) і можуть бути пофарбовані в рожевий, білий, малиновий, бузковий, а також в інші колірні відтінки.

    Вирощування флоксів з насіння

    При правильному вирощуванні квітучі флокси зможуть прикрасити ваш сад з весни і до настання осінніх заморозків. Найбільш популярний спосіб розмноження таких рослин вегетативний (відводками, живцями і діленням куща). Однак деякі садівники віддають перевагу розмноження флокс насіннєвим способом. Свіжозібрані в осінній період насіння багаторічників необхідно висівати в грунт в зиму (у листопаді або грудні). Для початку потрібно визначитися з ділянкою, на якому ці рослини будуть вирощуватися протягом декількох років. У тому випадку, коли вже випав сніг, його слід видалити з грядки і просто розсипати по поверхні ґрунту насіння, намагаючись між насінням залишати відстань у 4-5 сантиметрів. Після цього поверх них необхідно насипати невеликий (близько 1-1,5 сантиметрів) шар попередньо просіяного грунту. А потім все знову закидати снігом. Ґрунт ви можете придбати в спеціальному магазині або набрати її заздалегідь. Тільки що посіяні насіння володіють схожістю приблизно дорівнює 70 відсоткам. Але з настанням весни вона значно знижується. На самому початку весни на грядці з’являться сходи флокс. Пікіровці їх слід піддати тільки після того, як на них утворюються 2 пари справжніх листків. Відстань між рослинками повинно бути близько 20 сантиметрів. Висадку такої розсади слід проводити у визначений для цього строк.

    Як правило, флокси, є однорічниками, розмножують насінням. Для цього у весняний час слід провести посів насіння, залишаючи між ними відстань близько 3-4 сантиметрів. Потім слід провести полив з розпилювача і накрити грядку поліетиленовою плівкою. Поверх насіння сипати грунт не слід, але потрібно щодня на деякий час піднімати укриття і прибирати утворився конденсат. Після появи перших сходів укриття слід прибрати.

    Посадка і догляд за однорічними флоксами

    Як садити флокси однорічники

    Про вирощування таких рослин з насіння йдеться вище. Однак зустрічаються садівники, бояться нічних заморозків у весняний час, які можуть погубити рослинки, тому вони воліють вирощувати розсаду в домашніх умовах. Висів насіння проводять на початку весняного періоду (в березні). Перші сходи можна буде побачити лише через 7 діб після посіву. Молоденьким растеньицам треба забезпечити достатню кількість світла, полив, а також помірний температурний режим. Через 14-21 день після появи сходів рослини треба пікірувати. Після того як пікіровка буде проведена, флокси рекомендується протягом декількох діб притіняти від прямих променів сонця. Їх можна прикрити газетними листами або непрозорою плівкою. Поки розсада росте в будинку можна 2 або 3 рази внести в грунт мінеральні добрива, при цьому слід використовувати ½ частину від дози, рекомендованої для дорослих флоксів. Щоб кущик був більш пишним, після того, як на ньому з’явиться 4 або 5 справжніх листочків, виробляють прищіпку.

    Висадку розсади проводять у травні, при цьому між кущиками залишають відстань від 15 до 20 сантиметрів. Для успішного вирощування флоксів треба підібрати відповідне місце. Флокси однорічники не бояться холоду і посухи, люблять світло, але негативно реагує на перегрів коренів. Найбільш ефектні рослини ростуть у півтіні. Помічено, що чим сильніше буде ділянку затінений, тим довше буде цвісти ця рослина, але при цьому на ньому виростить менша кількість квіток. Слід врахувати, що більшість сортів у період цвітіння вигорають на сонце. Але це не загрожує рослинам, які знаходяться в півтіні. Забарвлення їх квіток довгий час залишається насиченим. Особливо красиві зростаючі в затіненому місці «синіючі» сорти, квітки яких при поганому освітленні стають практично синіми. Для висадки флоксів рекомендується використовувати високі грядки, поряд з якими немає чагарників або дерев, що мають досить розгалужену систему коренів.

    Така рослина потребує в грунті, до складу якого входить багато гумусу. Слід врахувати, що рослина може загинути у важкому грунті, володіє поганим дренажем. Якщо ж ви вибрали для посадки ділянку з закисленным грунтом, то у нього обов’язково треба внести вапно. Найбільш підходящим для вирощування таких кольорів є родючий пісок, в якому відсутня глина. Якщо добре поливати посаджені в нього рослини, то вони виростуть сильними і красивими. Перш ніж висаджувати флокси у важкий суглинок, в нього треба внести органічні добрива, пісок, а також торф. Підготуйте для рослини не дуже глибоку ямку і обов’язково всипте в неї компост, біогумус або 2 жмені деревної золи. Корінці слід розправити горизонтально.

    Догляд за однорічними флоксами

    Виростити флокси однорічники не складе особливої праці. Так, їм потрібно 6-8 разів за сезон акуратно рихлити верхній шар ґрунту, в другій половині періоду інтенсивного росту треба підгорнути рослина при розпушуванні, для кращого і більш швидкого формування системи коренів. Слід також вносити в грунт органічні і мінеральні добрива. В останні травневі дні треба перший раз підгодувати флокси рідким гноєм (на 10 л води береться 25 г речовини). Друга підгодівля проводиться в перші червневі дні, але при цьому готовий рідкий гній треба всипати суперфосфат або калійну сіль. У перші липневі дні слід внести рідкий гній (без добавок) в грунт в третій раз. В останні дні липня слід підгодувати рослина в 4 раз, при цьому в добриві повинна бути калійна сіль і фосфор.

    Як правильно поливати

    Слід забезпечити рослинам систематичний помірний полив в ранковий або вечірній час. При поливі воду слід лити під корінь, при цьому на 1 квадратний метр має йти 15-20 літрів води. Якщо у спекотний день полити флокси холодною водою, то це може призвести до розтріскування їх пагонів. Рекомендується обривати зів’ялі квіточки, тому що вони є перешкодою для тих, які ще не розпустилися.

    Захворювання

    Флокси можуть захворіти пестролепестностью. В такому разі на поверхні листків та квіток з’являється візерунок невластивий для даної рослини, який значно погіршує декоративні якості квітки. Вилікувати хворе рослина не можна, тому його необхідно викопати і знищити. Якщо флокси заразяться борошнистою росою, то їх так само треба буде знищити. Зрозуміти, що квітка хворий, можна з’явився на листках і пагонах матовому білому нальоту.

    Захворіти така рослина може і формозом, в цьому випадку листочки висихають, а стебла стають крихкими. У профілактичних цілях необхідно проводити обробку листя і пагонів колоїдної сіркою. При цьому слід врахувати, що під час обробки температура повітря повинна бути вище 18 градусів, а також не слід допускати попадання речовини на суцвіття. При зараженні септоріозом на поверхні листя утворюються крапочки темно-бурого забарвлення. З розвитком захворювання відбувається їх збільшення в розмірах. Захворіла рослина треба обробити бордоською рідиною, а також і поверхню грунту біля нього. Через півмісяця проводиться повторна обробка. Вертициллезное в’янення згубно впливає на систему коренів рослини, але схильні до такого захворювання лише ті флокси, які ростуть на кислому ґрунті.

    Шкідники

    На рослині може оселитися нематода (дуже маленький хробак ниткоподібний форми), яка висмоктує з нього сік. Ознакою того, що на флоксах є такий шкідник, є понівечені суцвіття, измельчавшие квіточки і витончення пагони. Заражене рослина викопується і знищується (спалюється). Грунт же треба обробити 3 рази нематоцидами, при цьому слід витримувати інтервал між обробками в 3 тижні.

    Голі слимаки в нічний час можуть з’їдати листя, квіти і навіть нижню частину пагонів. Систематичне розпушування грунту і прополка ― це прекрасна профілактика проти слимаків. При сильному зараженні рекомендується обсипати поверхню грунту деревною золою, вапном-пушонкою або тютюновим пилом перемішаної з золою. Наявних на листі гусениць метеликів можна видалити вручну. При сильному зараженні проводиться обробка рослин від листогризучих шкідників.

    Посадка і догляд за однорічними флоксами

    Посадка багаторічних флоксів

    Посадка таких флокс дуже схожа з тією, що застосовується для однорічників. Однак при посадці рослин навесні треба буде на поверхню грунту насипати шар мульчі (перегній або сухий торф). Відстань між кущиками слід залишати досить велике (близько 50 сантиметрів), так як за кілька років вони досить сильно розростуться. При придбанні саджанців таких кольорів в осінній час їх не слід висаджувати у відкритий грунт. Саджанці рекомендується прикопати на глибину від 20 до 25 сантиметрів, вибравши для цього ділянку, захищений від поривів вітру, також на ньому повинен затримуватися сніг в зимовий час. Після замерзання грунту треба вкрити рослини сухим листям або торфом.

    Іноді дозволяється восени посадити у відкритий грунт флокси-багаторічники. Розрісся і втратив красу кущик можна в осінній час (з середини серпня до середини вересня) можна поділити. Для висадки використовують бічні деленко, а центральну частину викидають. В осінній час також проводиться пересадка на постійне місце флоксів, які були посаджені навесні живцями.

    Під час осінньої посадки в грунт слід внести компост, а також в піщану землю додають торф, а в глинисту ―пісок. Лунки розташовують на відстані 50 сантиметрів один від одного. У них опускають деленко і розправляють горизонтально корінці, прикопати треба неглибоко (близько 4-5 сантиметрів). У суху погоду полив проводять через 2-3 доби (протягом 14 днів). На кущик береться 2 л води. Підсохлу поверхню грунту потрібно розпушити і присипати четырехсантиметровым шаром мульчі (перегній або торф).

    Догляд

    Правила догляду схожі з тими, що використовуються для однорічників. Але такі рослини потрібно підгодовувати 5 разів за сезон, при цьому останній раз добрива вносять у ґрунт під час формування насіння. Для підгодівлі використовується розчин, що складається з 5 л води, 10 г суперфосфату і 5 г сульфату калію. Підгодовувати потрібно у вечірній час після поливу, при цьому не допускайте попадання розчину на листя. Якщо доглядати за рослинами правильно, то їх можна вирощувати на одному ділянці 7 років.

    Живцювання даних рослин можна проводити протягом усього періоду інтенсивного росту. Початок живцювання припадає на час, коли стебло досягне у висоту 5 сантиметрів, а кінець ― на останні вересневі дні. Найкраще вкорінюються живці, взяті з рослини навесні і влітку. Можна рослина розмножити і відводками. До того, як рослина відцвіте, його втеча пригинають до поверхні ґрунту, проводять фіксацію по всій довжині і обробляють сумішшю з торфу й перегною. В осінній час молоденьке рослинка відокремлюють від материнської кущика і виробляють його висадку на постійне місце.

    Особливості догляду після цвітіння і взимку

    Однорічники можуть вирости і навесні наступного року, але декоративні якості у них будуть низькими. Зібравши дозрілі насіння в осінній час, видаліть залишки рослин, а перекопайте грунт, прибираючи при цьому залишилися кореневища.

    У безсніжний зимовий період ростові бруньки флоксів, швидше за все, вимерзнуть при морозах близько мінус 10-15 градусів. Якщо ж буде холодніше 20-25 градусів, то це призведе до загибелі кореневої системи. У зв’язку з цим в осінній час засохлу верхню частину рослини треба видалити, а кореневі шийки треба засипати шаром ґрунту, перемішаного з торфом. Зверху слід накрити їх засохлою листям, соломою або ялиновим гіллям. При сніговому покриві в 50-60 сантиметрів флокси спокійно витримують тридцятиградусні морози.