Як вирощувати гливи вдома: поради

Ніна Бісько – лекторка проєкту “САДИ” ГО “Місто-сад”, доктор біологічних наук, яка займається розробкою сучасних технологій штучного вирощування їстівних грибів в умовах промислового виробництва, збереження генофонду макроміцетів в Колекції культур шапинкових грибів розповідає про:

• виникнення міцелярної культури,
• історію культивування їстівних грибів,
• їхню поживну цінність та лікарські властивості, а також про найпоширеніші культури для домашнього вирощування.

І головне – розповідає, як кожен з нас може виростити на присадибній ділянці гливу та восени збирати не тільки різноманітні овочі та фрукти, а й смачні, корисні та екологічно чисті гриби.

Історія штучного культивування грибів має давню історію

Перші дані про штучне культивування їстівних грибів знайдені в Китаї у літописах, яким більше 2 тисяч років. Сьогодні в світі культивують 25 видів їстівних грибів. Обсяг промислового виробництва постійно зростає і зараз у світі становить 15 млн т/рік. Паралельно у різних країнах набуває розвитку вирощування їстівних грибів на присадибних ділянках.

Перші дані про екстенсивне культивування грибів у Європі відносяться до початку XX ст. Ще у 20-х роках стало зрозуміло, що, до прикладу, гливи можна легко вирощувати на присадибних ділянках. Вчені почали активно досліджувати їхні властивості.

Ще в давній японській та китайській літературі вказувалося, що регулярне вживання в їжу гливи надає сприятливу дію на організм людини, знижує високий кров’яний тиск і тонізує нервову систему.

На початку 90-х років ХХ століття було експериментально доведено, що у гливи присутні речовини, що зменшують вміст холестерину в крові, підвищена кількість якого призводить до різних серцево-судинних захворювань.

Також дослідження свідчать, що гливи можуть підтримувати імунну функцію, покращувати метаболізм та навіть пригнічувати розвиток раку грудей.

Кожен та кожна може вирощувати ці корисні гриби у себе на ділянці. Для цього потрібні лише зрізи деревини, міцелій та бажання.

Вирощування глив вдома – це просто

Спосіб вирощування грибів на відрубках деревини найбільш простий, дешевий та зручний для садівників-аматорів, мешканців сільської місцевості, які мають присадибні ділянки. Він дозволяє без великих матеріальних і фізичних витрат виростити гриби, використовуючи породи деревини, які зазвичай не знаходять застосування.

“При екстенсивному вирощуванні збирання врожаю носить сезонний характер, а кількість його залежить від якості деревини, ґрунтових і кліматичних умов. Глива – досить великий гриб. Шапинка його опукла, діаметром до 15 см, у старому віці – 25-30 см. Пластинки білі, що низбігають на ніжку. Ніжка переважно коротка, ексцентрична або зовсім відсутня. Гриб світлолюбний, потребує вологи для свого розвитку”, – розповідає дослідниця.

Що потрібно для вирощування гливи?

Для створення грибної плантації потрібна присадибна ділянка, деревина листяних порід та грибниця

Посадковий матеріал (грибниця/посівний міцелій) виробляють у спеціалізованих лабораторіях в стерильних умовах.

Зерновий посівний міцелій (грибниця) є білою масою, що щільно охоплює зерна, з приємним грибним ароматом. Купуючи міцелій, потрібно простежити, щоб у ньому не було чорних, зелених, сірих плям (уражень пліснявими грибами), каламутного слизу навколо окремих зерен та на дні ємності, а також сторонніх запахів.

Глива може рости на деревині багатьох листяних дерев, проте найкращими породами для неї є осика, тополя, верба, граб, бук, яблуня, груша, волоський горіх. Для культивування гливи можна використовувати низькосортну, дров’яну або малоцінну деревину, а також деревину, уражену стовбуровою гниллю. При діаметрі деревини 30-40 см гниль не повинна перевищувати 3-8 см.

“Для культивування гливи найкраще використовувати свіжозрубану деревину, що містить достатню кількість води. Відрізки (відрубки) деревини, що використовується, повинні бути діаметром 30-40 см довжиною 40-50 см, з необдертою корою, але віддаленими бічними гілками і листям. Вологість деревини перед посівом має бути не менше 80-90%,тому бажано 2-3 дні вимочувати її у воді”, – каже доктор біологічних наук.

Як правильно посадити міцелій гливи

Для закладки плантації у затінених місцях присадибної ділянки на половину довжини відрубків викопують ямки. На дно поміщають попередньо зволожену тирсу, поверх кладуть посівний міцелій гливи. Кількість посівного міцелію, що вноситься під один відрубок, складає 50-100 г.

Потім відрубок поміщають у ямку та прикопують землею. При цьому способі посіву грибниця гливи проникає в ґрунт, з якого отримує додаткові поживні речовини, що сприяє збільшенню урожайності.

Проводити засів найкраще наприкінці травня – на початку червня. Спосіб має низку переваг. Він не вимагає спеціальних приміщень, прискорене плодоношення. Однак у суху спекотну погоду необхідно раз на тиждень поливати ґрунт біля відрубків. Відстань в ряду і між рядами 30-50 см. Посадку найкраще проводити після дощу. Бажано, щоб поряд із плантацією було джерело води для поливу.

Грибницю додатково також можна вносити в отвори діаметром 1,5-2 см, просвердлені на глибину 10-15 см на поверхні відрубка. Після внесення грибниці в отвори їх потрібно закласти тирсою або мохом, щоб птахи не виклювали зерна з міцелієм.

Перші гриби гливи з’являються восени (у вересні-жовтні). Появі грибів сприяють зниження температури (вдень – 13-15 °С, вночі 2-6 ° С). Гриби мають темно-сірі або темно-бурі шапинки, які стають світлішими зі розвитком гриба. Вони зазвичай з’являються групами. Тому і їх збирають, зрізуючи весь зросток. Поодинокі гриби зустрічаються рідше. Оптимальні розміри діаметра шапинки гливи для збору врожаю – 4-10 см. У цей період м’якоть шапинки і ніжки ніжна, а зі збільшенням діаметра шапинки – твердіє.

Гриби на плантації восени можна збирати 40-50 днів залежно від погодних умов. З настанням морозів зростання грибів припиняється, а під час відлиги може відновитися. У перший рік після посіву урожайність з одного відрубка коливається від 50 до 200 г, на другий рік – від 200 до 1 000 г. Зазвичай грибна плантація гливи існує 4-6 років доти, поки вся деревина відрубка не буде зруйнована.

Гливи – це не лише смачно, а й дуже корисно

З сушених шапинок та ніжок або тільки ніжок гливи можна зробити грибний порошок, який додають до перших страв та соусів.

В кухнях багатьох країн вона використовується як один з компонентів здорового харчування, адже глива – цінне джерело білка (містить до 35-38% від сухої ваги). До складу білка входять всі 18 амінокислот, що входять у формулу збалансованого харчування людини, з яких особливу цінність являють незамінні для нього лізин, тирозин і фенілаланін.

Велику цінність становлять поліненасичені жирні кислоти і практично всі необхідні для організму людини макро- і мікроелементи, включаючи залізо, кобальт і селен. Для повноцінного харчування людини дуже важливі вітаміни. Глива містить практично весь комплекс вітамінів групи В.

Як виростити гриби з міцелію в домашніх умовах

Гриби не лише смачні, а й корисні. Серед них дуже багато лікувальних. Раніше для культивування були доступні лише кілька видів грибів – печериці та гливи. Шиїтаке вважався заморським делікатесом, а про трюфелі й мови не було.

Нині ж ці та багато інших грибів можна вирощувати на власній ділянці. У цій статті ми хочемо розповісти вам про них докладніше і довести, що вирощувати гриби у себе вдома можливо.

1. Види міцелію для вирощування грибів
2. Технології вирощування грибів із міцелію
3. Екстенсивний спосіб
4. Підготовка деревини
5. Внесення міцелію
6. Заростання дерев міцелієм
7. Установка брусків на постійне місце
8. Інтенсивний спосіб

Види міцелію для вирощування грибів

Продаються гриби у вигляді міцелію. Усього існує шість його видів: живий на зерні, біологічно висушений на зерні, сухий порошкоподібний, а також живий на брусочках міцелій, сухий міцелій на брусочках і компостний міцелій.

В асортименті інтернет-магазину “Супермаркет Насіння” доступний живий міцелій на зерні. Після придбання його слід висадити протягом одного місяця (до цього його можна зберігати у звичайних умовах за температури до +22°С) або транспортувати до місця посадки й зберігати 6 місяців при температурі не вище +7°С.

Порушення умов транспортування та зберігання призводить до втрати схожості та деформації грибів, що ростимуть у майбутньому. Замовляти міцелій можна цілий рік.

Технології вирощування грибів із міцелію

Екстенсивний спосіб

Такі гриби як глива, опеньок, шиїтаке, чага, трутовик, рейші, майтаки, муер та дереворуйнівні гриби можна вирощувати на деревині екстенсивним методом. Він включає кілька етапів.

Підготовка деревини

Породи дерев, які можна використовувати для вирощування грибів: тополя, вільха, осика, береза, дуб, граб, бук, біла акація, липа, клен, в’яз, ясен, горіх, черемха, бузина, слива, яблуня, горобина, вишня, груша, абрикос та багато інших.

Печериці – це найпопулярніші гриби, які вирощують у домашніх умовах

Деревину можна брати свіжозрізану або ту, що лежала кілька років, з корою або без неї. Проте вона не повинна бути трухлявою, без лишайників та моху (їх можна видалити з поверхні металевою щіткою) і без цвілі. Бруски, поліна та їх відрізки повинні бути бажано 30-40 см у довжину та 25 см у діаметрі. Протягом тижня їх вимочують у воді. Свіжозрізані достатньо вимочувати кілька днів.

Внесення міцелію

На кожні 40 кг деревини слід внести 100 г міцелію. У брусочку можна випилити отвір, туди внести міцелій, після чого заклеїти отвір стрічкою або закласти соломою.

Ще один варіант внесення – відпиляти диск завтовшки 1,5-2 см. Міцелій насипати на торець, а диск прибити цвяхами.

Заростання дерев міцелієм

Цей період триває 2-3 місяці. У період заростання поліно можна розмістити й на відкритій ділянці та в тінистому місці під деревами або навісом. І тут заростання триватиме до 4-6 місяців.

Для запобігання пересиханню поліна іноді слід поливати водою. Для цього їх також накривають плівкою. Закінчується третій етап, коли бруски заселені міцелієм і готові до плодоношення, коли з’явиться білий пухнастий наліт міцелію на поверхні деревини.

Установка брусків на постійне місце

Постійним місцем може бути тіниста ділянка в саду або під навісом. У такому разі бруски на 2/3 закопують. Завдяки цьому вони не пересохнуть і дадуть більший урожай. Якщо надворі суха погода, то землю навколо брусків зволожують.

Також як місце підійде будь-яке приміщення. У холодних приміщеннях ви отримуватимете врожай і в літній період, а в опалюваних – і в зимові морози. Після внесення грибниці дерево переносять до приміщення, де можна підтримувати постійну температуру +15…+20°С. Для цього підійде будь-який сарай, льох, підвал, гараж.

Вирощування грибів шиїтаке на полінах дерев

Гливи та опеньки ростуть при температурі від +5…+26°С, а оптимальною є +8…+20°С. Опеньки зимові здатні рости навіть за температури 0°С.

Вирощування грибів шиїтаке проводитися при температурі від +14 до +27°С, а оптимальним для цього виду є діапазон +12…+22°С. Плодоносять пні від 4 до 8 років, поки не віддадуть весь поживний резерв грибам і не перетворяться на трухлявину.

Інтенсивний спосіб

Для вирощування грибів інтенсивним способом слід забезпечити такі матеріали та умови:

1. Зерновий міцелій. Норма витрат 100 г на 40 кг живого субстрату.
2. Тара. Щільні прозорі мішки для розміщення у них зараженого субстрату. Розміри довільні, проте найчастіше використовують 80х40, 85х40, 90х45, 100х45 або 100х50 см.
3. Субстрат. Можна використовувати будь-які рослинні залишки: солому, сіно, шкаралупу насіння, тирсу листяних видів дерев, листя, очерет, вичавки з овочів та фруктів. Сухі рослинні рештки слід подрібнити до розміру 5-10 см.
4. Місце. Закриті приміщення – підвали, горища, комори, підвіконня у кімнатах, гаражі тощо.
5. Температура. Для проростання потрібно дотримуватися діапазону від +15 до +20°С, вирощування можливе за температури +7…+27°С, а оптимальною є +12…+22°С.
6. Вологість. Зрошення міцелію в суху погоду. Під час плодоношення вологість підтримується лише на рівні 90%.
7. Освітлення. Виключення потрапляння прямих сонячних променів. На ділянці – режим день/ніч, у приміщеннях – той самий режим, якщо є вікна. У приміщеннях, де немає природного освітлення, використовують лампи із холодним, синім світлом (одна лампа на кожні 15-20 квадратних метрів) або будь-які лампи денного освітлення.
8. Вентиляція та провітрювання. У приміщенні з великою кількістю висадженого міцелію необхідно забезпечити можливість циркуляції повітря так, щоб змінювати 2-3 об’єми повітря на годину. Для цього можна використати вентилятор на вході. При цьому слід передбачити отвір для виходу використаного повітря. Якщо ж приміщення просторе, а обсяги міцелію не дуже великі, достатньо буде кілька разів на день відкрити двері.

Дотримання таких простих умов забезпечить вас чудовими смачними грибами! Будьте уважні: у статті представлена загальна інформація та правила вирощування грибів із міцелію. Тому перед покупкою конкретного виду міцелію краще дізнатися про умови для його вирощування докладніше.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.