Аґрус: вирощування в саду, обрізка, обробка

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 12 лютого 2019 Перша редакція: 12 червня 2015 🕒 12 хвилин 👀 59356 разів 💬 13 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за аґрусом
• Кущі аґрусу – опис
• Посадка аґрусу
  • Коли саджати аґрус
  • Посадка аґрусу восени
  • Посадка аґрусу навесні
  • Догляд за аґрусом навесні
  • Догляд за аґрусом восени
  • Чим підгодувати аґрус
  • Обрізування аґрусу навесні
  • Обрізування аґрусу восени
  • Борошниста роса на аґрусі
  • Інші хвороби аґрусу

  Аґрус звичайний (лат. Ribes uva-crispa), або відхилений, або європейський – вид, що належить до роду Смородина родини Аґрусові. Родом ягода аґрус із Північної Африки та Західної Європи, в дикому вигляді також зростає в Середній і Південній Європі, на Кавказі, в Середній Азії і Північній Америці. Уперше аґрус описав Жан Рюель 1536 року у книзі «De natura stirpium». В Європі про аґрус стало відомо у XVI столітті, а вже в XVII він став в Англії настільки популярною ягідною культурою, що почалася активна селекційна робота, результатом якої стала поява кількох сортів аґрусу, а до XIX століття їх налічувалися вже сотні.

  Водночас за роботу взялися й американські селекціонери, яким вдалося вивести гібриди аґрусу, стійкі до захворювання на борошнисту росу – головного ворога рослини. Зараз аґрус вирощують майже в усіх садах світу. У нас цю ягоду називають північним виноградом.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за аґрусом

  • Посадка: можна навесні, але краще з кінця вересня до середини жовтня.
  • Освітлення: яскраве сонце.
  • Ґрунт: піщаний, супіщаний, суглинний і навіть глинистий, нейтральної або слабкоскислої реакції.
  • Мульчування: у травні після поливання та розпушування ґрунту навколо кущів.
  • Полив: крапельний або внутрішньоґрунтовий, від 3 до 5 поливань за сезон. Спосіб дощування категорично не підходить.
  • Підв’язування: звисаючі гілки піднімають від землі сіткою або розтяжками.
  • Обрізування: до набубнявіння бруньок – у санітарних цілях, основне обрізування – восени, у період падолисту.
  • Підживлення: перше – на початку сезону вегетації, друге – відразу після цвітіння, третє – через 2-3 тижні після другого.
  • Розмноження: поділом куща, багаторічними гілками, живцями, відсадками та щепленням. Насіннєве розмноження використовується переважно в селекційних експериментах.
  • Шкідники: пагонова попелиця, листові вогнівки, трачі, п’ядуни, златки, склівки, смородинові галиці й павутинні кліщі.
  • Хвороби: антракноз, борошниста роса, септоріоз, бокальчаста іржа, вірусна мозаїка.

  Кущі аґрусу – опис

  Аґрус – невеличкий чагарник заввишки до 120 см із сіро-коричневою корою, що відшаровується, і з колючками листового походження. На молодих циліндричних пагонах тонкі голки – колючки аґрусу. Округле або серцеподібно-яйцеподібне листя аґрусу до 6 см завдовжки – тьмяне, короткоопушене, на ніжках. Листова пластина з трьома-п’ятьма лопатями і тупими зубцями по краю. Квітки, червонуваті або зеленуваті, пазушні, зацвітають у травні. Плоди аґрусу – овальні або кулясті ягоди завдовжки до 12 мм (хоча є сорти з плодами завдовжки до 40 мм), голі або вкриті грубими щетинками, з явним жилкуванням, жовтого, білого, червоного або зеленого кольору дозрівають у червні-серпні. Ягоди аґрусу не тільки смачні, а й корисні, оскільки вони багаті на органічні кислоти, солі металів, дубильні речовини і вітаміни. Аґрус – ранній медонос, який приваблює в сад безліч комах-запилювачів. Крім того, це самоплідна культура, тобто навіть якщо у вас у саду буде один-єдиний кущ, він усе одно плодоноситиме.

  Посадка аґрусу

  Коли саджати аґрус

  Посадка аґрусу здійснюється як навесні, так і восени – з кінця вересня до середини жовтня, причому досвідчені городники віддають перевагу саме осінній посадці, стверджуючи, що перед настанням зими кущики встигають прийнятися й утворити міцні корінці. Перед тим, як посадити аґрус, виберіть для нього місце відповідно до вимог агротехніки: коренева система у рослини досить довга, тому не саджайте аґрус у низині, щоб не наражати на ризик виникнення грибних хвороб. Виділіть аґрусові сонячне місце на пагорбі або на рівнинній ділянці, захищеній від холодних північних і східних вітрів, з нейтральним або слабкокислим ґрунтом, показник рН якого близький до 6. Аґрус добре росте на суглинних, піщаних, супіщаних і глинистих ґрунтах, але останні потребують при вирощуванні аґрусу частого розпушування.

  Посадка аґрусу восени

  Ґрунт навколо аґрусу незручно полоти через його колючки, тому ранньою осінню слід очистити ділянку, на якій ви плануєте вирощувати аґрус, від коренепаросткових бур’янів – наприклад, від пирію. Перед тим, як садити аґрус, ділянку перекопують, ретельно вибираючи з землі кореневища бур’янів, потім вирівнюють поверхню ґрунту граблями, розбиваючи грудки. За 2-3 тижні до посадки, щоб земля встигла осісти, викопують ями завглибшки, завдовжки і завширшки по 50 см: верхній, родючий шар ґрунту знімають і відкладають убік, потім відкладають в інший бік нижній, неродючий шар. У родючий шар додають близько 10 кг перепрілого гною або перегною і по 50 г сірчанокислого калію і суперфосфату та перемішують добрива з ґрунтом – цього запасу мікроелементів рослинам вистачить на кілька років. Якщо на ділянці ґрунт глинистий, додайте в яму відро річкового піску. Відстань між двома кущами має бути від метра до півтора, а між рядами – близько трьох метрів.

  Для посадки потрібно брати однорічні або дворічні саджанці аґрусу з добре розвиненою кореневою системою – коріння 25-30 см завдовжки, а наземна частина має складатися з декількох сильних пагонів. Перед посадкою замочіть коріння саджанців на добу в розчині органічних добрив із розрахунку 3-4 столових ложки гумату натрію на п’ять літрів води. Саджанці розташовують у ямі прямо або злегка під нахилом таким чином, щоб коренева шийка опинилася на кілька сантиметрів нижче рівня ґрунту, коріння має бути добре розправлене. Землю засипають у яму частинами, кожну порцію землі ущільнюють. Посаджені кущики поливають відром води, а коли вона вбереться, ділянку мульчують дво-трисантиметровим шаром торфу або перегною – цей захід скоротить випаровування вологи і перешкодить утворенню кірки на поверхні ґрунту. Після посадки і мульчування ділянки обріжте пагони, залишивши від кожного лише відрізок приблизно п’яти сантиметрів завдовжки з п’ятьма-шістьма бруньками.

  Посадка аґрусу навесні

  Не будемо забирати у вас час, описуючи, як посадити аґрус навесні, оскільки ця процедура нічим не відрізняється від осінньої посадки. Єдине, що хочеться додати до вищесказаного: якщо у вас є вибір, саджайте аґрус восени, оскільки у рослин, що висаджуються навесні, і приживлюваність, і ріст пагонів дещо гірші, ніж у кущів, посаджених у жовтні. І ще: активно аґрус починає плодоносити лише на третій-четвертий рік, і ця активність за правильного догляду триває 10-15 років.

  Догляд за аґрусом

  Догляд за аґрусом навесні

  Посадка аґрусу і догляд за ним особливої складності не становлять, особливо для тих, хто вже має досвід вирощування цієї рослини, але і для новачків вирощування аґрусу за умови дотримання всіх правил агротехніки не стане карою. На самому початку весни, ще по снігу, проводиться обробка кущів аґрусу окропом через розпилювач. Ця «гаряча» обробка аґрусу навесні здійснюється як превентивний засіб проти зараження рослин шкідниками та хворобами. У травні навколо кущів розпушують ґрунт на глибину 8-10 сантиметрів і мульчують її, щоб уникнути частого розпушування надалі, водночас за необхідності проводиться підживлення аґрусу гнойовим настоєм або розчином калійних і азотних добрив.

  Рослина дуже чутлива до нестачі вологи у ґрунті, особливо навесні, в період цвітіння, і влітку, коли достигають плоди аґрусу. Найефективніші внутрішньоґрунтовий і крапельний способи поливу, оскільки вони дозволяють доставляти вологу безпосередньо до коренів рослини – на глибину від п’яти до сорока сантиметрів. За вегетаційний період необхідно здійснити від трьох до п’яти таких поливань. Не можна поливати аґрус методом дощування, особливо холодною водою. Якщо ви замульчували ділянку у травні, вам не доведеться часто воювати з бур’янами та розпушувати ґрунт із перспективою подряпатися об гострі колючки аґрусу, але за необхідності будьте готові здійснити цей подвиг.

  Якщо аґрус висаджений рядами, звисаючі гілки піднімають сітками або розтяжками, натягнутими між рядами на висоті 25-30 сантиметрів обабіч ряду.

  Догляд за аґрусом восени

  Восени здійснюють підготовку аґрусу до зими – удобрюють, щоб у рослини було харчування для закладання плодових бруньок на наступний рік, та обрізують, щоб не робити цього навесні з ризиком для здоров’я рослини.

  Чим підгодувати аґрус

  Аґрус плодоносить довгі роки, вибираючи з ґрунту значну кількість поживних речовин, тому стає необхідним щорічне внесення і мінеральних, і органічних добрив. Навесні під кожен кущ вноситься по піввідра компосту, 50 г суперфосфату та по 25 г сульфату амонію і сірчанокислого калію. Якщо кущ дуже великий і рясно плодоносить, збільшіть норму вдвічі. Добрива вносяться у ґрунт по периметру крони – саме в цьому діаметрі залягає коріння аґрусу – і закладаються за допомогою розпушування ґрунту. Відразу після цвітіння, а потім ще за 2-3 тижні проводиться підживлення розчином коров’яку в пропорції 1:5 з розрахунку по 5-10 л на кожен кущ аґрусу.

  Обрізування аґрусу

  Обрізування аґрусу навесні

  Ранньою весною, до набрякання бруньок, роблять обрізування аґрусу – видаляють малопродуктивні, слабкі, сухі, хворі або поламані, а також підмерзлі за зиму пагони; крім того, потрібно видалити прикореневі пагони і злегка підрізати ослаблені кінчики гілок до здорової тканини. Але перед тим, як обрізати аґрус, переконайтеся, що сокорух у ньому ще не почався: аґрус пробуджується дуже рано, і ви можете не встигнути до того моменту, коли пошкодження гілок стане небезпечним для рослини – запізнілим обрізуванням ви тільки заподієте рослині шкоду, послабивши кущ. Саме тому відповідальні люди воліють проводити основне обрізування аґрусу восени.

  Обрізування аґрусу восени

  Обрізування необхідно проводити щорічно, інакше вже до третього року життя кущі загущуються, і в гущі формуються плоди низької якості. Та й проводити лікування аґрусу від хвороб і шкідників набагато легше, якщо кущ не зарослий. Найцінніші гілки на кущі аґрусу – п’яти-семирічні, а розгалуження – перших трьох порядків, інші гілки і розгалуження малопродуктивні. Виходячи з цього, обрізуванню до основи підлягають гілки, старші 8-10 років – вони майже чорного кольору. Цей захід дозволить кущеві утворити нульові пагони, які з часом замінять старіючі. Верхівки пагонів обрізають лише тоді, коли на них починають формуватися дрібні неякісні ягоди, але дуже низько або дуже далеко зростаючі пагони теж краще обрізати. Чим обробити аґрус після обрізування, особливо зрізи на товстих пагонах, діаметром понад 8 мм, щоб через ці рани не витік сік рослини? Найкраще це зробити садовим варом.

  Хвороби аґрусу та їх лікування

  Борошниста роса на аґрусі

  Борошниста роса, або сферотека – одна з найнебезпечніших хвороб аґрусу, яке може знищити весь урожай ягід, а якщо із хворобою не боротися, то протягом декількох років загине і сама рослина. Найактивніша борошниста роса в теплу і вологу погоду. Виглядає борошниста роса як пухкий білий наліт на аґрусі, що з’являється в кінці весни або на початку літа на листі, пагонах і плодах, котрі вже зав’язалися. З часом білий наліт перетворюється на коричневу скоринку, а вкриті нею пагони викривляються і сохнуть, листя скручується, ламається, припиняється його ріст, ягоди не визрівають, розтріскуються й опадають з куща. Для боротьби з борошнистою росою застосовується обробка куща до початку цвітіння розчином мідьвмісного препарату «ХОМ» з розрахунку 40 г на 10 л води або обробкою препаратом «Топаз» до і після цвітіння згідно з інструкцією. Більше за інші схильні до зараження борошнистою росою такі сорти: Фінік, Золотий вогник, Чорносливовий, Російський, Тріумфальний. Але є сорти, що майже ніколи не вражає ця закордонна хвороба (борошниста роса родом з Америки): Грушенька, Сенатор, Африканець, Хаутон, Фінський та інші, серед них багато було виведено якраз американськими селекціонерами.

  Інші хвороби аґрусу

  Іноді аґрус вражають такі захворювання, як біла плямистість, антракноз, бокальчаста іржа і мозаїка. Мозаїка – вірусне захворювання, що не піддається лікуванню, тому вражені мозаїкою рослини потрібно викопати і спалити. А антракноз, плямистість та іржу знищують шляхом обприскування нітрафеном, мідним купоросом або бордоською рідиною, яке проводять у два сеанси: перший – ранньою весною, до розпускання бруньок, а другий – за десять днів після збору врожаю. Як превентивний захід прибирайте ранньою весною з-під кущів аґрусу торішнє листя, в якому можуть бути збудники хвороб, і не допускайте появи на ділянці бур’янів.

  Шкідники аґрусу і боротьба з ними

  Іноді дістається аґрусу і від шкідників. Найчастіше проблеми виникають із пагоновою попелицею та аґрусовою вогнівкою. Метелик-вогнівка з’являється з ґрунту перед початком цвітіння аґрусу і відкладає в його квітках яйця, з яких до кінця цвітіння вилуплюється яскраво-зелена гусінь, які прогризають плоди і поїдають насіння. У результаті життєдіяльності пагонової попелиці листя аґрусу скручується, пагони викривляються і стоншуються, перестають рости, а ягоди дрібнішають і обпадають, не встигнувши дозріти. Проти цих шкідників застосовують інсектициди, такі як актелік і фуфанон. Але легше попередити проблему, ніж боротися з нею, тому постарайтеся ввести у звичку такі заходи:

  • як тільки зійде сніг, укрийте ґрунт під кущами щільним матеріалом на кшталт руберойду, присипавши його краї землею, щоб метелики-вогнівки не з’явилися з-під землі. Приберете руберойд після цвітіння;
  • восени проведіть підгортання кущів на висоту 10 см;
  • регулярно збирайте і знищуйте опалі ягоди із гусінню всередині;
  • після цвітіння обприскайте кущі аґрусу біколом або лепідоцидом.

  Сорти аґрусу

  Сорти аґрусу поділяються на європейські та американо-європейські, або гібридні. Європейські сорти порівняно з гібридними мають довший термін продуктивності і відрізняються великими плодами, проте значно частіше зазнають ураження комахами і хворобами. Розрізняються сорти також за розміром, кольором і формою ягід, за наявністю-відсутністю колючок, за термінами дозрівання і за рівнем урожайності. Пропонуємо вам знайомство з декількома з багатьох сотень сортів аґрусу:

  • Африканець – аґрус із невеликою кількістю колючок, що відрізняється гарною зимостійкістю. Плоди кисло-солодкі зі смородиновим присмаком, середнього розміру, темно-фіолетові з восковим нальотом – ідеальні для приготування желе;
  • Чорний негус – справді чорний аґрус із блискучою шкіркою. Цей дуже шпичкуватий сорт вивів ще Мічурін, але він незмінно популярний у нашому кліматі: сорт середньостиглий, зимостійкий, ягоди невеликого розміру насиченого кисло-солодкого смаку, не розтріскуються – чудово підходять для варення, джему, компотів і вин;
  • Вогні Краснодара – аґрус червоний, безколючковий, ягоди великі, сорт придатний для вирощування в будь-яких кліматичних умовах;
  • Російський жовтий – як уже зрозуміло з назви, це аґрус жовтий, сорт, стійкий до грибкових захворювань, з негустими колючками, розташованими в основному в нижній частині пагонів. Ягоди великі, овальні, довго не обсипаються з куща;
  • аґрус Білий тріумф – швидкозростаючий врожайний сорт із колючками, ягоди світлого зеленого кольору з легким жовтим відтінком при дозріванні, солодкуваті, довго не опадають з куща;
  • Фінік – попри те, що цей сорт схильний до захворювання на борошнисту росу, він залишається одним із найпопулярніших завдяки своїй високій урожайності, сильним пахощам і прекрасному смаку. Ягоди зеленого кольору з фіолетово-червоним рум’янцем.

  Сорти з кисло-солодким смаком ягід: Малахіт, Сливовий, Російський, Донецький великоплідний.

  Сорти із солодким смаком: Орлятко, Хінномакі Гелб, Північний капітан, Джерело, Африканець, Колобок.

  Запашні сорти аґрусу: Білий тріумф, Захисник, Фламінго, Хінномакі страйн, Африканець.

  Ранні сорти: Орлятко, Яровий, Салют, Джерело. Середньоранні: Фламінго, Сливовий, Ласкавий. Середні: Колобок, Пакс, Червонослов’янський, Чорносливовий. Середньопізні та пізні сорти: Малахіт, Садко, Зміна, Серенада, Чорномор.

  Дуже шпичакуваті сорти аґрусу: Захисник, Ювілейний, Малахіт, Донецький великоплідний.

  Сорти, в яких колючки розташовані на нижній частині пагонів: Фінік, Російський, Зміна.

  Сорти з рідкісними колючками: Чорномор, Колобок, Каптіватор.

  Безколючкові сорти: Орлятко, Ніжний, Серенада, Пакс.

  Затребуваний у культурі також гібрид аґрусу та чорної смородини під назвою йошта.

  Вітаю! Дуже цікава та змістовна стаття. Цього року хотіла саджати аґрус навесні, але після того як прочитала Вашу статтю, вирішила для себе саджати восени. Буду слідувати Вашим рекомендаціям стосовно мульчування ділянки торфом або перегноєм та правильного обрізання пагонів. Сподіваюсь в подальшому на добрий врожай!

  Нарешті знайшов хорошу статтю, довго ставив собі питання з розмноження паростків, а також добривом. Дякуємо авторам за детально описану інформацію. Все доступно та зрозуміло)

  В мене дуже розлогий і великий кущ аґрусу. Гілки цьогоріч під вагою ягід опустились до землі. І деякі приросли, пустили корінчики. Чи можна їх обрізати і розсадити? Чи є якісь правила при цьому? Як забезпечити вкорінюваність?

  Звісно можна, спочатку краще зрізати опущені гілки, а потім розкрийте середину куща та обріжте гілки, які перехрещуються або труться. Залишити варто 3-5 врожайних гілок. Майте на увазі, що результат живцювання аґрусу не завжди буває позитивним, тому іноді вкорінюється не більше одної треті вкорінених живців.

  Я удобрюю задопомогою такого розтвору: 3-5 кг перегною, додаю до нього деревну золу приблизно 200 грамів та 10 літрів води. Усе добренько перемішую та даю настоятися близько 6-ти годин. На один куст приблизно витрачається 8 літрів готового розчину.

  Полюбляють аґрус всі члени моєї родини, тому вирощуємо його на своїй ділянці, але як за ним доглядати не знаємо. Дякуємо за цікаву та детальну інформацію. Дуже подобається, що крім можливості прочитати інформацію (теорія), можливо і прослухати та подивитися(прак тика).

  Дякую за інформацію! Дуже змістовно описано, тепер вирощувати агрус буде легше.
  Цієї осені якраз планую пересадку молодих кущів.Але я не знайшла інформації як удобрювати агрус перегноєм? Яку кількість вносити і який краще використовувати?
  Буду вдячна за відповідь)

  Найкраще підживлення для аґрусу – це перегній + попіл. Однак, восени слід підживлювати з обережністю, якщо переборщити, це не дозволить кущу впасти в стан спокою і вдало перезимувати. Для посадки молодих кущів підготуйте посадкову яму 50х50. Підготуйте суміш: відро перегоною, 2 стакани попелу, перемішайте зі знятою землею. Всипте в яму і зверху ще присипте землею, щоб коріння не торкалось суміші.

  Погоджуюсь, нерозбавленим перегноєм можна сильно попалити корені. І не тільки аґрусу, а й інших плодово-ягідних культур. І рослина всохне. В мене так було, навчена на власному досвіді. Обов’язково розмішуйте його із землею. Від того, яких тварин використаний перегній, залежить його якість. Найпоживніший, якщо так можна сказати, пташиний, потім овечий, кінський і коров’ячий.

  Я удобрюю задопомогою такого розтвору: 3-5 кг перегною, додаю до нього деревну золу приблизно 200 грамів та 10 літрів води. Усе добренько перемішую та даю настоятися близько 6-ти годин. На один куст приблизно витрачається 8 літрів готового розчину.

  Осіння обрізка аґрусу: терміни, правила та 5 схем для багатого врожаю

  Осіння обрізка аґрусу важлива для здорового зростання чагарника. Оновлення висохлих стебел, а також заражений гілок забезпечить плодоношення. Купірування надає рослині красивої форми, омолоджує і тримає під постійним контролем зростання молодих пагонів. Запущені крыжовники часто хворіють і мають дрібні плоди. Із завданням впорається навіть садівник-початківець.

  Навіщо обрізати аґрус

  Всі сорти аґрусу дають рясний приріст молодих пагонів, за кілька років кущ загущується, ягоди втрачають сортові якості – стають твердими та кислими. Через нестачу світла та повітря рослина піддається поширенню грибка, інфекцій, шкідників.

  Обрізка загущеного аґрусу виконує функції:

  • очищення чагарнику від пошкоджених, старих, хворих гілок;
  • формування крони для збільшення плодоношення;
  • полегшення збирання ягід.

  Навіть старій рослині можна продовжити продуктивний вік за допомогою осінньої обрізки.

  Інструментарій

  Під час догляду за кущами аґрусу потрібно убезпечити себе засобами індивідуального захисту. Як відомо, рослина колюча, за рахунок чого можна поранити руки чи інші частини тіла. Уникнути цього можна за допомогою правильно підібраного одягу. Щільна кофта або куртка, а також садові рукавиці дозволять провести роботу швидко і без травмування.

  Хороший секатор, садові ножиці або пилка – це основний набір інструментів , що дозволяє акуратно та чітко зрізати сухі та непотрібні пагони. Не обійтись при обрізанні без фарби. Нею відзначають зрізані гілки та вказують залишену довжину.

  Інструменти

  Щоб проредити аґрус на зиму, знадобиться:

  • секатор та сучкоріз – перший для зрізу верхівок, другий – для пагонів середньої товщини;
  • одноручна пилка для видалення дерев’яних гілок;
  • щільні робочі рукавички;
  • садові ножиці із довгими ручками;
  • засоби для обробки зрізів;
  • тачка для вивезення сміття.

  Інструменти мають бути міцними, надійними та гострими. Бажано вибирати пристосування з мінімальною вагою та ергономічними ручками.

  Що потрібно для роботи?

  З обрізанням аґрусу без садового інвентарю не впорається навіть професіонал. Важливо: не пошкодити рослину, не травмуватися.

  Для планової процедури знадобиться:

  • щільні гумові рукавички;
  • секатор;
  • садова пилка;
  • сучкоріз;
  • садові ножиці;
  • фарба/крейда;
  • садовий вар;
  • халат із довгими рукавами.

  Секатор вибирайте з одно- та двостороннім заточенням. Лезо важливо добре заточити, інакше стебла не ріжуться, а ламаються.

  Після використання садовий інструмент обов’язково стерилізується. Важливими критеріями вибору такого інвентарю є якість матеріалів, наявність прогумованих ручок, зручність застосування, тривалий термін служби. Інакше садовий інвентар доведеться купувати щосезону.

  Про те, як обрізати аґрус за допомогою секатора-кущі, дивіться в наступному відео:

  Терміни

  Обрізати аґрус потрібно лише після того, як він скине листя. Підготовку аґрусу до зими планують на середину жовтня, коли кущ повністю скидає листя. Терміни можуть зрушити погодні умови, температура повітря та особливості клімату регіону.

  Необхідно вирізати із куща все зайве приблизно за місяць до стійких заморозків. За цей час пошкодження рубаються, потрібно буде лише додатково підготувати рослину до зими.

  Час обрізки аґрусу в регіонах:

  • У та по всій Середній смузі з її вираженою сезонністю у середині жовтня вже може падати сніг. Зимова погода часто встановлюється в першій половині листопада. Стригти аґрус на зиму тут переважно у стандартний термін — близько 15 жовтня. Це період, коли достатньо часу для загоєння зрізів, але рух соків вже припинено і нові пагони до весни не сформуються.
  • Ленінградська область та Північно-Західний регіон . Прохолодний і вологий клімат характеризується зворотними відлигами з наступними морозами, через що страждає не захищена снігом коренева система. Молоді пагони гинуть, тому їх треба вирізати приблизно 10 жовтня і мульчувати ґрунт у коріння.
  • Урал та Далекий Схід – протяжні регіони з вагомою різницею погодних умов. З півночі на південь терміни формування аґрусу восени зміщуються. На середньому Уралі кущ стрижуть на зиму на початку жовтня, у південних районах – близько 10-15 жовтня. Кліматичні умови в цілому схожі на Середню смугу, з більш ранніми стійкими заморозками. Ці принципи і терміни обрізки застосовуються Далекому Сході залежно від району.
  • Скандинавія . Осіння обрізка аґрусу краще весняної, але Скандинавія є винятком. Через холодний клімат у цьому регіоні процедуру проводять ранньою весною, вперше – на другому році життя куща. Зрізуються пошкоджені морозами гілки, старі та хворі. Для захисту від підмерзання чагарник на зиму обов’язково вкривають.
  • У південних регіонах захід може бути відкладений до початку листопада, якщо не очікуються ранні заморозки.

  Оптимальну дату процедури можна вибрати за місячним календарем садівника у відповідному році. Вважається, що найкращим часом буде спадний місяць, коли живильні соки у гілках рухаються вгору. Не рекомендується виконувати роботу в ново- та повний місяць, а також на 23 день місячного циклу.

  Види обрізки культури

  Видаляють гілки у агрусу провесною або восени, при цьому мета процедури залежить від віку і стану рослини.

  Формуюча

  Проводять по роках, починаючи з моменту посадки кущиків.

  Вік (у роках)	Заходи	Примітки
  Перший	При посадці пагони обрізають до четвертої (вважаючи знизу) нирки. Проріджують, видаляючи слабкі та пошкоджені гілки	Обрізка – не більше 1/3 від загального обсягу саджанця
  Другий	Обрізають 6-7 пагонів, що ростуть від землі (до 25-30 см); решта гілок – до висоти 15-20 см. Повністю видаляють поросль і короткі пагони
  Третій	В основі куща має бути близько 16-18 пагонів різного віку. Забирають поросль, слабкі та деформовані гілки. Вибрані пагони злегка підрізають (від верхівки – на 15 см), стимулюючи зростання
  Четвертий	Видаляють непродуктивні, деформовані гілки та ті, яким понад 5 років. Вирізають поросль	У куща мають бути підняті над поверхнею ґрунту нижні гілки. Ніякої порослі бути не повинно

  Процедура для аґрусу корисна, але забирає в нього багато сил, тому після весняного видалення гілок рекомендовано азотне підживлення. Можна удобрити ягідник комплексними складами. Після обрізки восени приствольне коло мульчують торфом або компостом, що перепрів, перегноєм.

  Омолоджуюча

  Приблизно через 7-8 років у аґрусу поступово знижуються показники врожайності, і садівнику, якщо сорт подобається, необхідно запланувати обрізку для омолодження.

  • восени уважно оглядають кущ, прибирають прикореневу поросль;
  • прибирають частину пагонів, намагаючись залишати тільки найміцніші та найздоровіші (не більше 1/3 загального обсягу);
  • вкорочують молоді гілки, залишаючи висоту 18-20 див.

  Видаляють хворі, деформовані, сухі гілки. Зрізають засохлі бруньки – прибирають втечу до здорового відростка.

  На замітку! Занедбані старі кущі вирізають майже повністю, залишаючи 5-6 міцних пагонів.

  Омолодження показано для посадок, яким не більше 16-20 років. Провівши першу омолоджуючу обрізку, надалі щороку формують крону, уникають загущення.

  За сезонами

  Суперечки садівників у тому, коли обрізати аґрус краще — навесні чи восени, вічні. Правда в тому, що обидва види мають плюси та мінуси, тому важливо грамотно підійти до процедури.

  Вид обрізки по сезону	Терміни	Переваги
  Весняна	До початку руху соку	Дає старт зростанню та розвитку нових пагонів. Покращує стан куща.

  Забезпечує хорошу освітленість та вентиляцію

  Дуже важливо дотримуватися термінів. Запізнившись навесні, легко травмувати та послабити рослину, позбавивши себе врожаю. Поспішивши обрізати ягідник восени, можна приректи втечі, що не одеревіли, на вимерзання.

  Кущики прокидаються рано, приблизно в другій половині березня (для середньої смуги), так що планують обрізку на першу декаду місяця (див. відео).

  На замітку! Влітку кущ обрізають лише за потребою. Видаляють нульові гілки, хворі пагони.

  Правила

  Якщо весняне обрізування проводиться рідко і вважається необов’язковим, то восени видаляти або коротити гілки аґрусу потрібно щороку. Пагони зрізаються на 0,3-0,5 см вище за нирку, під кутом 45°.

  Обрізка кущів виконується з урахуванням того, куди дивиться нирка

  Якщо зробити розріз прямо над ниркою, вона буде пошкоджена та засохне, а якщо набагато вище – засохне вся гілка.

  При класичній схемі орієнтуються на зовнішню нирку, щоб нові пагони росли назовні та не загущали кущ. При формуванні штамбової крони обрізка йде на внутрішню бруньку, це забезпечить зростання порослі у напрямку нагору.

  Види обрізки:

  Проріджування куща може бути санітарним або передпосадковим.

  Класичне обрізування за віком аґрусу

  Спосіб підтримувати здоровий стан куща зі звичайною формою, але без зайвої загущеності.

  Схема обробки куща за віком

  Схема в залежності від віку рослини:

  • Правильне обрізання молодого однорічного аґрусу полягає у видаленні приблизно третини довжини пагонів, так, щоб на кожному залишилося 4–5 бруньок. Прикореневі гілки зрізають повністю, залишивши 3-4 найміцніші та зростаючі в потрібному напрямку. Вся поросль, спрямована вниз або всередину, видаляється, усунуться засохлі, пошкоджені, хворі, слабкі пагони, що лежать на землі.
  • На другий рік все повторюється, залишаються 3–4 прикореневі гілки цього року.
  • Правильно зростаючий кущ на час першого плодоношення – на третьому році життя – має близько 12-15 різновікових гілок. Виконується аналогічна обрізка: все сухе, зламане, уражене видаляється, молода поросль цього року коротшає, 3-4 кращі гілки третього року залишаються.
  • Пік плодоношення настає через 2 роки і посідає вік куща 5–7 років. У цей час доглянутий класичний кущ має від 18 до 20 міцних гілок різних років життя. З цього часу осінній догляд передбачає повне видалення гілок старше 5-7 років, вони відрізняються темнішим кольором. Інші заходи аналогічні попереднім рокам.

  Корисне відео з інструкцією з обрізки агрусу

  Штамбове обрізування

  Формування штамбової крони проводять, щоб створити кущ, схожий на маленьке дерево. Особливих складнощів у виконанні цього завдання немає.

  Схема штамбової обрізки аґрусу

  Покрокова інструкція штамбової обрізки аґрусу:

  • Вибирається спрямована вгору сильна втеча, яка служитиме стовбуром деревця. Інші гілки повністю зрізаються.
  • Навесні відгалуження, що з’явилися, зрізають наполовину.
  • Вибирається висота штамбу, найчастіше це 1 метр. На залишеному «стволі» до цієї висоти усуваються бічні відгалуження.
  • Щоб рослина не зламалася і утримувалась у правильному положенні, вона підв’язується до опори.

  Далі щорічно виконується обрізка за класичною схемою. Залишаються 3-5 найсильніших пагонів поточного року, попередні коротшають. З досягненням гілок 7-річного віку вони повністю вилучаються.

  Поросль, що з’являється біля основи, відразу забирається під корінь, щоб поживні речовини йшли тільки на основний стовбур.

  На шпалері

  Оптимальний варіант для сильнорослих сортів. Для формування шпалер саджанці висаджуються рядами на відстані 1,5 м. Відстань між рослинами в ряду – 0,5-0,7 м.

  Протягом рядів встановлюють опори і на них натягується дріт на висоті 0,5, 0,8 і 1 м. До цього дроту підв’язуються по 3-5 сильних гілок від кожного куща з відстанню між ними від 15 до 25 см. втечі віддаляються.

  Далі обрізка щорічно виконується аналогічно до класичного способу.

  Штамбовий метод обрізання агрусу навесні

  Аґрус, сформований штамбовим способом, візуально нагадує невисоке розлоге деревце. Така незвичайна та незвична рослина місця на ділянці займає вкрай мало і виглядає дуже естетично.

  Цей прийом із чагарниками у вигляді мініатюрних деревців часто використовується ландшафтними дизайнерами для декорування присадибних ділянок та парків.

  Аґрус на штамбі формується таким чином:

  1. У молодого саджанця відбирають лише одні втечу, що росте вертикально вгору. Саме він у майбутньому буде стовбуром агрусового дерева. Усі інші гілки прибирають.
  2. Навесні наступного року визначають бажаний розмір штамба та вкорочують центральну гілку. Найчастіше вибирають метрову висоту. До цього рівня протягом усього життя рослини потрібно буде видаляти всі свіжі втечі, що відростають, на стовбурі. Стебла, що йдуть від кореня, повністю вирізають. Щоб полегшити процес, деякі садівники обмотують стовбур товстою непрозорою плівкою або надягають гумову (пластикову) трубку. Можна заглибити кінець на 10-15 см у землю біля самого основи.
  3. Рослина не зможе сама стояти вертикально, тому її відразу ж прив’язують до опори (дерев’яний кілочок, металевий прут тощо).
  4. У наступні роки обрізку проводять за класичним методом: залишають по 4-5 найпотужніших втечі, а паростки минулого сезону вкорочують на третину. Крім цього, не забувають про санітарну обрізку та вирізають гілки, спрямовані в центр куща або вниз, а також зламані, хворі та слабкі. Відростки, що йдуть від кореневища, щоб вони не забирали поживні елементи у основного ствола, відразу ж вирізають.

  Крім привабливого зовнішнього вигляду аґрус на штамбі відрізняється більшими ягодами, так як їм дістається достатня кількість сонячного світла та живлення. Догляд за чагарником дуже спрощується і плоди збирати дуже легко.

  Тривалість життя штамбового агрусу зазвичай не перевищує 10-12 років навіть при хорошому догляді. Це з тим, що центральна гілка, виконує роль стовбура, старіє і омолодити її не можна. Такі кущі не відрізняються морозостійкістю, їх доводиться додатково утеплювати на зиму. Для формування на штамбі придатні лише морозостійкі сорти.

  У наших сусідів на ділянці росте штамбовий кущ зеленого аґрусу. Він сам собою є окрасою. Ягоди на ньому розміром з невелике яблучко, але їх не дуже багато. Такі деревця вирощують не для врожаю, а для краси. Все навколишнє населення ходить на екскурсію, щоб подивитися на це чудове творіння рук людських.

  Технологія та схема санітарного обрізання

  Для найкращого плодоношення підстригти аґрус восени потрібно, насамперед, із санітарними цілями. Пік плодоношення на 5-7 році життя настане вже при добре розвиненій кроні та наявності сильних, спрямованих вгору гілок. Санітарна обрізка усуває загущеність, дозволяє позбутися хворих, зламаних, пошкоджених шкідниками пагонів, забезпечує хорошу циркуляцію повітря. Ягоди розвиваються в найкращих умовах, легко збираються, мають чудовий смак.

  Перша санітарна обрізка виконується на 3-5 рік життя куща, залежно від сорту агрусу. Процедура передбачає усунення гілок, що не визріли, не відновилися за літо після зимових морозів, слабких і сухих пагонів, що лежать на землі.

  Кущ омолоджується і продовжує активно плодоносити щороку.

  Після обрізки земля під кущем мульчується з використанням органічних добрив і торфу, в радіусі не менше 0,5 м. Аґрус невибагливий і добре переносить морози, але такий догляд забезпечить йому комфортніші умови в холодну пору року.

  Цілі обрізки

  Пагони видаляють з огляду на сезон, вік кущів, сортові особливості. Використовують сучкорізи, секатори, садові ножі. Мета обрізки кущів агрусу:

  • підвищення урожайності. Правильно сформовані, здорові та сильні рослини дають більше кольору, зав’язей, ягід;
  • омолодження. Після видалення старих малопродуктивних гілок у зріст активно йдуть нові пагони, здатні цвісти рясно і давати велику кількість ягід;
  • привабливість. Обрізані, з правильно сформованими кронами ягідники виглядають доглянуто, надають ділянці гарного вигляду;
  • профілактика. При своєчасному та регулярному обрізанні виключено загущення посадок, забезпечені гарна вентиляція, освітлення. Знижується ризик виникнення грибкових інфекцій, ураження культури шкідниками;
  • безпеку. З прорізаних і обрізаних кущів аґрусу з шипами простіше та зручніше збирати ягоди, не боячись поранитися об колючки.

  Враховуючи, що аґрусу загрожує досить велика кількість інфекцій, обрізка входить до обов’язкових профілактичних процедур. Із нею легше не допустити появи хвороб.

  Обрізка при посадці та пересадці куща аґрусу

  Передпосадкова обрізка аґрусу включає видалення всіх слабких і неживих гілок, що ростуть вниз і деформованих пагонів. Перед пересадкою інші гілки коротшають за класичною схемою.

  Скоро кардинально обрізаний саджанець розгалужиться і порадує власників рясним урожаєм.

  При посадці залишають лише 6-7 найміцніших і найсильніших пагонів, зрізаючи їх на третину і залишаючи 4-5 бруньок. Бажано пересаджувати кущі у віці 2-3 роки. Не обрізаний старий чагарник на новому місці приживається набагато гірше. Відростки на коріння також видаляються, залишаються не менше 3 цілих, не пошкоджених, здорових жовтих відростків.

  Правила обрізки агрусу навесні на шпалерах

  Шпалерний спосіб вирощування підходить для високорослих кущів із швидким зростанням пагонів. До початку обрізки споруджуються опори. Їх роблять із стовпчиків, які закопують по рядах. Між стовпчиками натягують шпагат або дріт у три ряди, щоб підтримувати гілки на різній висоті. До натягнутого шпагату прикріплюють молоді гілочки. Інші просто видаляють.

  Обрізка та обробка аґрусу весною на шпалерах не відрізняється від звичайного догляду за чагарниками:

  • Однорічні пагони вкорочують наполовину чи третину;
  • Старі, сухі та прикореневі гілки обрізають, залишаючи лише найміцніші.

  Головна умова для початківців – не допустити заростання кущів, щоб ягоду не вразила борошниста роса та інші грибкові хвороби.

  Радимо прочитати ці статті:

  Як вибрати грунт для розсади томатів та перцю

  Сприятливі дні для посадки помідор у лютому 2020

  Сприятливі дні для посадки еустоми у лютому 2020

  Поради для початківців: як уникнути поширених помилок

  Правильне обрізання – запорука багатого врожаю Щоб правильно зробити обрізку аґрусу восени, потрібно виключити помилки новачків, що часто зустрічаються:

  • Неправильно вибраний термін процедури – не можна затягувати до заморозків.
  • Видалення гілок, які слід залишити з естетичною метою.
  • Омолодження куща за допомогою видалення всієї крони, що може спричинити загибель рослини.
  • Зрізання втеч у віці одного року, якщо на них вже є паростки. Ця помилка відкладає початок плодоношення на сезон.

  Дотримуємося правил процедури

  Під час проведення обрізки виконують кілька нескладних правил:

  • працюють гостро відточеним інструментом – так втеча не сильно ушкоджується і виходить менше шляхів для проникнення збудників хвороб та шкідників;
  • роботу проводять у захисному одязі, щільних рукавичках;
  • інструмент знезаражують від патогенної мікрофлори;
  • спочатку обрізають зовнішній контур, потім внутрішні гілки;
  • місця зрізів знезаражують та захищають садовим варом.

  Подивіться також Корисні властивості аґрусу для організму людини

  Після обрізки агрус поливають чистою водою. Добрива вносять, коли ранки на пагонах затягнуться.

  Догляд восени після обрізки

  Після видалення та укорочування гілок зрізи замазуються садовим варом та дезінфікуються сумішшю розчину сечовини та товченого вугілля. Для підживлення використовуються органічні та мінеральні добрива.

  Під час підготовки до зими потрібно багато вологи. Якщо осінь не дощова, потрібно полив теплою відстояною водою. На зиму рослина бажано утеплити, якщо це молодий кущ, а кліматичні умови досить суворі в холодний період. Мульча з торфу або листового компосту укладається в радіусі від 50 см від ствола рослини.

  Щоб було багато врожаю навесні і в наступні роки, потрібно просто дотримуватися цих нескладних рекомендацій і виключити небезпечні помилки. Тоді аґрус активно плодоноситиме кожен сезон, а ягоди – тішити відмінним смаком.

  Фото: ru.freepik.com, wikipedia.org, wach.ru

  Рекомендації та часті помилки новачків

  Початківці садівники нерідко припускаються низки помилок, пов’язаних зі стрижкою чагарника. Найбільш поширені такі:

  1. Леза інструментів перед обрізанням нічим не обробляють. Це може призвести до зараження культури. Фахівці рекомендують протравлювати ножиці спиртом або прожарювати на вогні.
  2. Зрізи присипають порошком деревного чи активованого вугілля. Великі рани, отримані після обрізок, бажано обробити садовим варом. Можна використати марганцівку.
  3. Надмірне обрізання може зашкодити культурі. Початківцям дачникам краще “недорізати”, ніж “перерізати”. Якщо старі пагони можна видаляти повністю, то молоді – не більше ніж на чверть завдовжки.
  4. Якщо садівник-початківець вибрав штамбову схему обрізки аґрусу, рослина може не вижити взимку. Культура може зламатися від вітру чи під вагою снігу.

  Початківцям дачникам восени потрібно не тільки провести стрижку аґрусу, а й підготувати його до зими