Скільки днів сходить насіння перцю, томатів, огірків та інших овочів

Зібрали інформацію про терміни появи сходів самих основних городніх культур. А оскільки швидкість проростання насіння безпосередньо пов’язана з температурою, додали мінімальні і оптимальні градуси Цельсія для появи перших сходів.

Через скільки днів зійде насіння

Перцю

Перець сходить через 5-15 днів.
Оптимальна температура для проростання насіння- + 25-27°С, мінімальна – +15-16°С. При попередньому замочуванні і пророщуванні насіння, перець зазвичай дає сходи на 5-6 день. При сухому способі посіву на 8-10 день.

Помідорів

Перші сходи томатів з’являються через 4-8 днів. Швидше за все зійде пророщене насіння. Сухе проростає трохи більше тижня. Оптимальною температурою для виходу сім’ядольних листків помідора на поверхню ґрунту є +20-25°С. Необхідний мінімум – +8-18°с.

Баклажанів

Насіння баклажанів проростає через 6-17 днів після посадки. Ідеальною на стадії сходів вважається температура +26-28°С. Мінімальна температура проростання – +14-15°С. Пророщене насіння баклажанів може дати перші сходи через п’ять днів після посіву.

Огірків

Огірки, як правило, сходять швидко. Перші петельки помітні вже через 3-8 днів. Якщо насіння попередньо проростити, сіянці проростуть на 2-3 день. Після посіву рекомендується підтримувати температуру на рівні + 20-25°С. Найнижчою температурою, достатньою для проростання огіркового насіння, вважається +13-15°С.

Полуниці

Насіння садової суниці вважаються одними з найбільш проблемних. Термін схожості коливається від 10 до 30 днів. Кращою температурою для проростання насіння вважається + 20-25°С. нижня межа температури – +18°С.

Ріпчастої цибулі

Насіння цибулі сходять нешвидко. Воно дуже чутливе до температури. Мінімальна температура проростання насіння + 5-10°С. але при такій “погоді” перші сходи ми побачимо тільки на 25-35 день після посіву. Якщо ж температура буде близька до оптимальної (+18-25°С), цибуля зійде через 10-12 днів. А в спеку під +30°С чекати доведеться всього 3-5 днів.

Моркви

Морква досить холодостійка культура. Її насіння починає проростати при температурі +4-5°С. Однак швидких сходів чекати не доводиться, період схожості при мінімальній температурі може розтягнутися на 15-20 днів. Оптимальна температура для проростання моркви – +17-20°С. В цьому випадку сім’ядольні листочки з’являться через 8-10 днів.

Але є один спосіб значно прискорити проростання моркви. Насіння зійде на 4-5 день після посіву, якщо попередньо змити ефірні масла з його поверхні. З цією метою морквяне насіння в марлевому мішечку витримують в гарячій воді (+45-50°С).

Буряка

Буряк, посаджений сухим насінням, сходить через 7-12 дні. При посіві вже пророщеного насіння перші сходи повинні з’явитися через 3-4 дні. Всі ці терміни вірні для оптимальної температури проростання насіння- + 20-22°С. Якщо ж температура буде ближчою до мінімальної (+5-6°С) буряк може затриматися зі сходами на місяць.

Капусти

Насінню практично всіх видів капусти для проростання потрібно близько 6-10 днів. “Тепличні” умови капусті не потрібні. Вона починає проростати вже при +2-3°С, але кращою температурою для сходів вважається + 17-20°С.

Крім білокачанної, кольорової і брокколі в такі ж терміни зійде і кольрабі, савойська і брюссельська капуста.

Квасолі

Квасоля любить тепло, її насіння починає проростати тільки при +10-12°С. Але найкраще вона сходить при +17-20С. При посіві сухим насінням перших сходів можна чекати через 7-14 днів. Можна, звичайно, садити замоченим насінням, але воно частенько загниває в землі і не сходить зовсім.

Гороху

На відміну від своєї “родички” квасолі, горошини проростають при невисокій температурі від +5 до +7°C, але найкомфортнішою температурою для проростання вважається +16-18°С. В середньому сходи з’являються через 9-14 днів після посадки.

Гарбуза

Перші паростки гарбуза з’являються над поверхнею землі через 4-8 днів після посіву. Найкраще гарбузове насіння сходить при температурі 20°С, хоча починає проростати вже при 11-14°С.

Кабачків

Мінімальна температура для проростання насіння кабачків становить + 10-12°С, оптимальна – +20-22°С. Сходи з’являються досить швидко – за 4-7 днів після посіву.

Кавуна

Насіння кавуна сходять протягом 5-7 днів, якщо температурний режим близький до оптимального. А це +25-30°С. Мінімум, необхідний для прокльовування насіння, дорівнює +15-20°С. Але навіть при двадцяти градусах більше нуля кавун може затриматися зі сходами до 15 днів.

Дині

Диня мало чим відрізняється від кавуна в плані теплолюбності. Її насіння теж починає проростати при + 15-17°С, але дружніше і швидше сіянці з’являться при +25-30°С. Перші паростки можна спостерігати через 7-9 днів після сівби.

Редиски

Редиску не дарма садять однією з перших, іноді розкидаючи насіння прямо по снігу на самому початку весни. Редис проростає при невисоких плюсових температурах – +1-4°С. А якщо вже потепліло до +13-16°С, то перші сходи потягнуться до сонечка через 3-4 дні. Правда, деякі сорти редису навіть при сприятливій погоді можуть сходити 7 днів.

Петрушки

Петрушка сходить дуже повільно з тієї ж причини, що і морква. Її насіння захищене ефірними маслами, що уповільнюють проростання. Тому при посіві сухим насінням перших зелених петельок петрушки доведеться чекати 15-20 днів.

Кропу

Кріп теж погано проростає. Перші паростки він видає через 8-15 днів після посіву насіння. Оптимальна температура проростання насіння кропу- + 15-18°С, мінімальна – +3°с.

Шпинату

Насіння шпинату починає проростати вже при + 3-5°С, але в таких умовах воно може провести в землі більше місяця. Зате при сприятливій температурі в межах +15-20°С сходи порадують нас через 8-10 днів.

Салату

Всілякі салати при комфортній температурі +15-17°С сходять дуже швидко. Буквально через 4-5 днів можна спостерігати перші листочки над поверхнею грунту. У прохолодну погоду сходи можуть затриматися на 8-10 днів.

І хоча мінімум для проростання насіння салату становить всього +2-3°С, краще відкласти посів до потепління. Це особливо важливо для кочанних салатів. Рослини, що зійшли при низьких температурах, в майбутньому погано зав’язують качани, а деякі не зав’язують їх зовсім.

Селери

Селера – родич моркви і петрушки. Значить, як Ви вже здогадалися, сходити вона буде довго. Перші паростки зазвичай з’являються через 12-20 днів навіть при оптимальній температурі проростання насіння – +18-20°С. Тому на розсаду селери садять одною з перших, ще в лютому. Мінімальна температура проростання селери- + 3-4С.

Базиліку

Теплолюбний базилік добре сходить тільки при високих температурах. Ідеальною є температура + 25-28°С. Тоді протягом 7-9 днів після посіву сухим насінням з’являться перші сходи. Мінімум, необхідний базиліку для початку проростання, – +10-12°С.

Ріпи

Насіння ріпи проростає при температурі +2-3°С, хоча найбільш комфортною для сходів буде +15-18°С. При сприятливих умовах ріпа сходить швидко – за 5-7 днів.

Редьки

Редька – рослина холодостійка, навіть насіння її починає зростання вже при +1-2°С. Однак швидко (через 3-7 днів) сходи з’являються тільки при оптимальних температурах від +18°С до +20°С.

Озима пшениця: технологія вирощування, терміни та норми висіву

У цій статті ми поділимося інформацією коли сіяти озиму пшеницю, наведемо оптимальні терміни посіву озимої пшениці та розповімо про технологію вирощування культури. Ви дізнаєтеся про правильний обробіток ґрунту під озиму пшеницю та як доглядати посіви. Ця інформація допоможе вам уникнути помилок, які ведуть до втрати врожаю та зниження рентабельності виробництва.

Як правильно посіяти озиму пшеницю

Серед сільськогосподарських культур, які вирощуються в Україні, найбільшу посівну площу займає озима пшениця. Через зміну клімату та потепління озиму пшеницю тепер висівають дещо раніше — з 5 до 25 вересня.

Проте навіть з урахуванням погодних змін, обсяги вирощування культури залишаються стабільними. Ключову роль у цьому відіграє правильна технологія, дотримання встановлених термінів і норм посіву, яких дотримуються аграрії.

Терміни посіву озимої пшениці

Правильні терміни посіву озимої пшениці мають значення для успіху всього агротехнічного процесу. Від них залежить те, наскільки добре вкоріниться рослина, як розвиватиметься та накопичуватиме поживні речовини в зерні.

Оптимальним періодом для посіву прийнято вважати середину вересня-початок жовтня, залежно від кліматичних особливостей регіону. Якщо сіяти зарано, рослини можуть розвинутися передчасно, коли збудники хвороб і шкідники ще активні. Така пшениця буде вразливою до морозів. Якщо посіяти запізно, у культури не залишиться достатньо часу для формування повноцінної кореневої системи перед приходом холодів, що негативно позначиться на врожаї.

В осінній період пшениця має пройти етап сходів, сформувати кореневу систему, утворити кущі та накопичити необхідні речовини. Якщо до настання зимової сплячки пшениця має по 3-4 пагони на одній рослині, ви можете очікувати на гарну врожайність — понад 5 т/га.

Терміни посіву озимої пшениці для різних регіонів України:

• Київська, Чернігівська, Черкаська області — з 5 по 15 вересня;
• Тернопільська, Вінницька, Волинська, Хмельницька області — з 5 по 20 вересня;
• Львівська, Полтавська області — з 10 по 25 вересня;
• Кіровоградська область — з 15 по 20 вересня;
• Рівненська область — з 15 по 25 вересня.

Це лише рекомендовані терміни. Щоб точніше визначити, коли сіяти озиму пшеницю, обов’язково враховують:

• сівозміну поля;
• технічні ресурси фермерського господарства;
• сорт пшениці;
• температуру повітря;
• вологість ґрунту.

Середньодобова температура має бути в діапазоні 14-17°С. Правильно розрахований час посіву допомагає досягти балансу між зростанням і розвитком культури перед зимою та збереженням урожаю навесні.

Обробіток ґрунту під озиму пшеницю

Ділимося інформацією, як правильно посіяти озиму пшеницю у підготовлений ґрунт. Під час підготовки поля обов’язково візьміть до уваги:

• властивості ґрунту;
• сівозміну за культурами;
• відсоткове засмічення;
• особливості попередніх посівів (культури, технологія обробітку ґрунту).

Якщо грунт достатньо вологий, акцент роблять на оптимізації поживного процесу, що включає знищення бур’янів і шкідників, профілактику захворювань і застосування мікродобрив. У посушливих регіонах більшу увагу приділяють збереженню вологи.

Обробіток ґрунту під озиму пшеницю включає наступні етапи:

1. Прибирання решток . Спочатку необхідно провести дискування або закладення решток попередника за допомогою стерньового культиватора.
2. Оранка та вирівнювання. Мінімум за 3-4 тижні до посіву проводять оранку на глибину 18-30 см. Це сприяє перерозподілу родючих шарів ґрунту, підвищує його повітро- та водопроникність. Вирівнювання поверхні сприяє рівномірному посіву та дозволяє отримати одночасні сходи.
3. Передпосівна обробка. Ґрунт культивують компактором, щоб створити посівне ложе. Глибина при цій обробці мінімальна.

Оптимальні агрохімічні показники ґрунтової родючості для озимої пшениці: не менше 6,0 рН, не менше 2% гумусу, не менше 150 мг рухомих сполук фосфору та калію на 1 кг ґрунту.

Перед посівом обов’язково потрібно перевірити якість насіння та його схожість.

Норми висіву озимої пшениці: як розрахувати

Норми висіву встановлюються індивідуально, виходячи з таких показників:

• характеристика сорту;
• якість насіння;
• густина вегетативного стебла;
• особливості регіону та клімату;
• період посіву.

Якщо перевищити норму, це не означає, що врожай буде більшим. Густий посів створює ризик зараження хворобою, а також може призвести до вилягання. До того ж у такій ситуації стає практично неможливо впливати на стан посівів за допомогою добрива, регулятора росту або засобів захисту. Перевитрата насіння лише знизить економічну ефективність вашого виробництва.

Усереднені норми висіву озимої пшениці на 1 гектар залежно від умов посіву становлять:

• сприятливі умови (підготовлений ґрунт, оптимальна вологість і відповідний термін) — 3,0-3,5 млн насінин/га;
• середні умови — 4,0-4,5 млн насінин/га;
• несприятливі умови — 5,0-5,5 млн насінин/га.

Максимальна глибина закладання насіння залежить від структури ґрунту:

• важкий ґрунт — 5 см;
• легкий супіщаний — 7 см;
• середньосуглинистий — 6 см.

Якщо під час посіву дощів замало чи взагалі немає, необхідно зменшити глибину закладки на 3-4 см і збільшити норму висіву озимої пшениці на 15%.

Догляд за посівами озимини

Технологія вирощування озимої пшениці передбачає ретельний догляд за посівами. Насамперед до нього входить підживлення, яке впливає на врожайність, родючість ґрунту, і як наслідок, на загальну рентабельність господарства. Для хороших виробничих результатів необхідне збалансоване застосування азоту, фосфору, калію та інших мікроелементів. Також важливо застосовувати позакореневі добрива, які суттєво підвищують засвоєння корисних елементів і знижують вплив шкідливих речовин на довкілля. Вибирайте препарати відповідно до особливостей сорту, фази росту та розвитку рослини, а також враховуйте ґрунтово-кліматичні умови.

Ваше фермерське господарство потребує техніки або спеціального обладнання? Ви можете оформити покупку в лізинг або кредит. Для цього не потрібно витрачати час на пошук вигідних кредитних організацій або дилерських програм. Переходьте на сайт AgroApp , заповнюйте заявку та отримуйте попереднє рішення про кредитування протягом 24 годин!

Часті питання про те, як правильно посіяти озиму пшеницю

Чи можна сіяти пшеницю озиму після озимої пшениці

Сіяти озиму пшеницю після озимої пшениці небажано через ризик поширення хвороб і шкідників, які можуть залишитися в ґрунті. Рекомендується дотримуватися сівозміни та чергувати культури для підтримки здоров’я ґрунту та врожаю.

Чим підгодовують озиму пшеницю

Озиму пшеницю підгодовують добривами, що містять азот, фосфор, калій, сірку, кальцій, магній та інші мікроелементи. Це забезпечує пшеницю необхідними поживними речовинами для її здорового зростання, розвитку та формування високоякісних зерен.