Довжина хвилі — визначення, формули, властивості

Довжина хвилі – це відстань між двома послідовними піками (гребенями) або западинами. Найвище положення хвилі називається піком. Найнижче положення хвилі називається западиною.

Цикл хвилі – це повне коливання, наприклад, крива між двома піками або двома западинами. Максимальна відстань хвилі від рівноважного положення називається амплітудою.

На малюнку показані основні параметри хвилі, використовувані у фізиці:

Визначення і формула довжини хвиль

Хвиля – це збурення, що поширюється від точки, в якій воно виникло, в навколишнє середовище. Таке збурення переносить енергію без чистого перенесення речовини.

Довжина хвилі являє собою фактичну відстань, пройдену хвилею, яка не завжди збігається з відстанню середовища, або частинок, в яких поширюється хвиля. Її також визначають як просторовий період хвильового процесу.

Грецька буква “λ” (лямбда) у фізиці використовується для позначення довжини в рівняннях. Вона обернено пропорційна частоті хвилі.

Період Т – це час завершення повного коливання, одиниця виміру секунди (с).

Довга хвиля відповідає низькій частоті, а коротка – високій. Довжина вимірюється в метрах. Кількість хвиль, що випромінюються в кожну секунду, називається частотою і обернено пропорційно періоду.

У різних довжин різна швидкість поширення. Наприклад, швидкість світла у воді дорівнює 3/4 від швидкості у вакуумі.

Просторовий період хвилі – це відстань, яку точка з постійною фазою “пролітає” за інтервал часу, що відповідає періоду коливань.

• При одному повному коливанні в секунду f = 1 Гц;
• при 1000 коливань в секунду f = 1 кілогерц (кГц);
• 1 млн.коливань в секунду f = 1 мегагерц (1 МГц).

Знаючи, що швидкість світла у вакуумі = 300 000 км/с, або 300 000 000 м/с, то для перекладу довжини хвилі в частоту потрібно 3 * 10 8 м/с поділити на довжину в метрах.

Одиниці вимірювання довжини хвилі λ – нанометри і ангстреми, де нанометр є мільярдною частиною метра (1 м = 10 9 нм) і ангстрем є десятимільярдною частиною метра (1 м = 10 10 А), тобто нанометр еквівалентний 10 ангстремам (1 нм = 10 а).

Світло, що надходить від Сонця, є електромагнітним випромінюванням, яке рухається зі швидкістю 300 000 км/с, але довжина не однакова для будь-якого фотона, а коливається між 400 нм і 700 нм. Довжина світлової хвилі впливає на колір.

Біле світло розкладається на спектр різних кольорових смуг, кожна з яких визначається своєю довжиною хвилі. Таким чином, світлом з найменшою довжиною є фіолетове, яке становить близько 400 нм, а світло з найбільшою довжиною – червоне, яке становить близько 700 нм.

Таблиця показує довжину хвилі в залежності від кольору:

Випромінювання з довжиною менше фіолетового називаються ультрафіолетовим випромінюванням, рентгенівським і гамма-променями в порядку зменшення. Випромінювання більше червоного називаються інфрачервоними, мікрохвилями і радіохвилями, в порядку зростання.

Гранична дальність зв’язку залежить від довжини. Розміри антени часто перевищують робочу довжину радіоелектронного засобу.

Хвойні рослини: опис, види, популярні сорти

Серед популярних декоративних рослин для дачі та присадибної ділянки лідируючі позиції займають хвойники. Хвойні дерева та чагарники невибагливі у вирощуванні та зберігають декоративність цілий рік. Різноманітність форм та різновидів рослин дозволяє створити неповторний дизайн саду.

Види хвойних рослин

З погляду ландшафтного дизайну хвойні рослини поділяють на групи за формою та розмірами.

1. Високорослі та прямостоячі задають вертикальний акцент композиції. До цієї групи відносять туї, сосни та ялини, кедр, тис, кипарисовик. Цим рослинам потрібно багато простору для зростання, тому на невеликих ділянках їх не висаджують або садять поодинці.
2. Чагарники та невисокі дерева, часто з кулястою кроною. Це гірські сосни, великі ялівці, деякі сорти туй. Хвойний сад, складений із таких екземплярів, буде доречний на невеликих ділянках.
3. Низькорослі хвойники, що стелиться. Для зовсім крихітної ділянки або тераси, балкона або маленького дворика можна використовувати карликові сорти туї, сосни, ялівцю, ялини, ялиці. Рослини можуть рости на клумбі або горщику, що дозволяє їх міняти місцями, привносячи новизну в композицію.

З біологічної точки зору рослини класу Хвойні включають до 8 сімейств, 70 пологів та 650 видів. Не всі вони використовуються в декоративному садівництві. Ті різновиди, які вирощують штучно, класифікують на 5 груп, залежно від готового приросту:

• повнорослі (30 см на рік);
• середньорослі (від 15 до 28 см на рік);
• карликові (8-15 см на рік);
• міні (3-8 см);
• мікро (1-3 см на рік).

Ця класифікація дозволяє оцінити те, якою стане рослина через 5-10-15 років після посадки. Однак не відображає кінцевий розмір та форму екземпляра.

З погляду ландшафтного дизайну хвойні рослини поділяють на групи за формою та розмірами.

Популярні види та сорти для саду та дачі

В умовах нашого клімату можна вирощувати у відкритому ґрунті кілька десятків видів та більше сотні сортів рослин хвойних порід. Особливо популярні сорти з незвичайним забарвленням хвої: золотистим, блакитним, сріблястим.

Найвибагливіші

Для садівника-початківця або дачника, що не має можливості серйозно доглядати сад, важливо вибрати невибагливі різновиди хвойників. Нижче наведено перелік культур, які відповідають таким вимогам:

• добре переносять посуху;
• зимують без укриття;
• не обгорають на сонці;
• стійкі до вимокання;
• не вимагають формуючої обрізки;
• добре ростуть на всіх типах ґрунту.

Відповідають цим умовам ялівці. Вони ростуть на пухких та вологоємних ґрунтах, середньої родючості. Рослини добре переносять яскраве сонце, але можуть рости в тінистому куточку саду.

1. Ялівець козацький – найпоширеніший вид, що вирощується в садах. Це потужний чагарник, що досягає у висоту півтора метра. У діаметрі кущ може перевищувати 2,5 м. Його хвоя дрібна, гостра та густа. Залежно від сорту, колір хвої може бути смарагдовим, сизим, блакитним. Гілки розпростерті.

Вид стійкий до посухи і не вимогливий до родючості ґрунту. Морозостійка. Може рости в тіні, але на освітленій ділянці колір голок яскравіший.

На замітку. Заслуговує на увагу сорт ялівцю Тамаріс (Тамарісціфолія), що утворює куполоподібний густий кущ. Розміри рослини невеликі – висота 1 м, діаметр не більше 2 м.

Вид стійкий до посухи і не вимогливий до родючості ґрунту.

1. Сосни . Світлолюбні посухостійкі рослини. Добре ростуть на бідних піщаних ґрунтах, але не виносять перезволоження. Хворобами та шкідниками майже не пошкоджуються.

Особливо декоративні гірські сосни (Муго, Бенжамін, Голден Глоу, Лаурін). Як правило, ці хвойні чагарники не перевищують у висоту 100-130 см, мають щільну, кулясту або подушкоподібну крону. Голки тверді, середньої довжини. Колір хвої може бути зелений, блакитний, золотистий, коричневий.

Добре ростуть на бідних піщаних ґрунтах, але не виносять перезволоження.

1. Ялина звичайна . Вологолюбна морозостійка рослина, що любить гарне освітлення. У садах вирощують карликові форми ялини: Баррі, Інверса (плакуча форма), Олендорфі, Компакта. Гілки у ялинок короткі, густо вкриті товстими твердими голочками. Вологолюбна морозостійка рослина, що любить гарне освітлення.
2. Ялина колюча або блакитна . Рослина із щільною кроною, невибаглива до ґрунтів, морозостійка. Найбільш популярні сорти: Компакта (висота до 2 м), Едіт (пірамідальна крона, висотою до 2 м), Молл, Глаука. Рослина із щільною кроною, невибаглива до ґрунтів, морозостійка.
3. Туя західна . Рослини з конусоподібною, пірамідальною або еліпсоподібною кроною. Висота, в залежності від сорту, від 50 см до 5-6 м. Хвоя луската, салатова, золотиста. Туї зимостійкі і не уражаються хворобами, добре переносять нестачу вологи у ґрунті. Можуть обгоряти на сонці провесною, тому на зиму їх рекомендується обертати білим лутрасилом.

Популярні сорти: Смарагд, Брабант, Даніка, Голден Глоб, Холмструп.

Туї зимостійкі і не уражаються хворобами, добре переносять нестачу вологи у ґрунті.

З м’якою хвоєю

Для ділянки, де грають діти, розумно підбирати хвойники з колючими голками. Насамперед, це туї з їхньою лускатою хвоєю. Без ризику вколотись можна вирощувати на ділянці такі хвойні рослини:

• модрина (Маленький Богль, Корник, Пендула плакуча);
• корейська ялиця;
• кипарисовик Лавсона (Гном, Мініма, Голден Вондер, Колумнаріс Глаука, Алюмігодл);
• кипарисовик горохоплідний;
• кипарисовик тупий;
• тсуга;
• кедр (кедрова сосна).

Увага! Модрина на зиму скидає всю хвою, оголюючи свій «скелет». Дерево виглядає засохлим і неживим. Цю особливість необхідно враховувати під час посадки рослини на дачі.

Для ділянки, де грають діти, розумно підбирати хвойники з колючими голками.

Стелиться сорти

Хвойники, що ростуть вшир, використовуються для висадки в рокаріях, на схилах, для декорування простору з бідним ґрунтом.

Більшість форм ялівцю утворюють розпростерті землею чагарники. Діаметр їх може досягати 6 м. Пагони ялівцю добре вкорінюються в ґрунті, захоплюючи нові площі.

1. Ялівець звичайний Грін Карпет . Низькорослий чагарник із щільною кроною, висотою 30 см. Пагони ростуть горизонтально, утворюючи куртину діаметром до 2 м. Можна садити в півтіні. Низькорослий чагарник із щільною кроною, висотою 30 см.
2. Ялівець горизонтальний . Невисокий чагарник з довгими повзучими пагонами. Стійкий до посухи, морозостійок, любить піщані ґрунти, добре росте на схилах. Виведено понад 50 сортів з різними відтінками хвої (синьої, жовтої, зеленої, сріблястої). Стійкий до посухи, морозостійок, любить піщані ґрунти, добре росте на схилах.
3. Ялівець лускатий Блю Карпет . Розпростерта рослина, висотою 50 см і до 3 м у поперечнику. Хвоя коротка, сизо-блакитна, колюча. Хвоя коротка, сизо-блакитна, колюча.
4. Ялівець даурський . Невибагливий вигляд, що утворює кущ, що стелиться. Пагони вкриті дрібною смарагдовою м’якою хвоєю. Невибагливий вигляд, що утворює кущ, що стелиться.
5. Мікробіота перехреснопарна (сибірський кипарис) – рослина, що стелиться, висотою 120-140 см. Розростається вшир, утворюючи суцільні куртини. Хвоя дрібна, луската, м’яка. Влітку її відтінок смарагдовий, до зими стає бронзовим. Рослина зимостійка, любить пухкі вологі ґрунти, непогано росте в тіні.

Рослина зимостійка, любить пухкі вологі ґрунти, непогано росте в тіні.

З довгою хвоєю

Рослини з довгими голками належать роду Сосна. Великий розмір хвоїнок (до 10 см) у сосни Веймутова. Різновид досить морозостійкий і невибагливий. Потребує високої вологості повітря. У садівників популярні карликові сорти рослини:

• Блю Крок (зелено-блакитна хвоя, висота до 2 м);
• Конторту (висота до 4 м, голки скручені, завдовжки до 8 см);
• Пуміла (голки до 10 см завдовжки, сріблясто-зелені);
• Радіата (висота деревця 150 см, хвоїнки до 8 см завдовжки).

У сосни гімалайської Валліхіана (Гриффіта) довжина хвоїнок досягає 18 см. Дерево високоросле, добре переносить мороз і не уражається хворобами. Погано переносить посуху та сухе повітря (вимагає обприскування крони в спеку). У культурі набула поширення компактна форма гімалайської сосни.

Дерево високоросле, добре переносить мороз і не уражаються хворобами.

Денза (Денза Хілл) . Дерево виростає до 5 м у висоту, має високу швидкість зростання. Крона конічна, правильна, пагони спрямовані нагору. Хвоя тонка, зеленувато-сиза, довжиною до 12 см. Рослина вимагає хорошого освітлення.

Хвоя тонка, зеленувато-сиза, довжиною до 12 см.

Гірська сосна Муго має густу хвою, довжиною 5-8 см. Рослина компактна, з щільною кроною. Майже не уражається хворобами, посухостійким і морозостійким. Гірські сосни розміщують на альпійських гірках, мініатюрні форми добре ростуть у контейнерах.

Рослина компактна, із щільною кроною.

Кедрова сосна відрощує голки в 12-14 см завдовжки. Дерево невибагливе, не виносить лише надмірного зволоження ґрунту. Дерево росте повільно, але досягає висоти 30-50 м. Існують карликові садові форми, обмежені зростанням 7-10 м.

Кедр корейський Суланж . Висока струнка дерево, до 40 м у висоту. Довжина смарагдових голок досягає 20 см. Рослина відмінно переносить холоди, слабко уражається хворобами.

Популярний у садівників карликовий сорт корейського кедра Морріс Блю , із сріблясто-блакитною хвоєю.

На замітку. Поки рідкісна, але напрочуд гарна форма корейського кедра виведена в Томську в 1997 році. Клон Блакитний Амур має хвою сизо-блакитного відтінку довжиною 12 см. Висота дерева в 10 років від 2 до 4 м, зростання повільне. Крона конічна. Морозостійкий.

Дерево невибагливе, не виносить лише надмірного зволоження ґрунту.

Кедровий стланік – невелика рослина з чашоподібною або подушкоподібною формою крони. Дорослий деревоподібний кущ досягає висоти 7 м, шириною 5-6 м. Хвоя довжиною 8 см, зелено-блакитна, росте пучками по 5 штучок. У садах вирощують карликові форми рослини:

• Глаука (висота 1,5 м, ширина 3 м, хвоя сизо-зелена, завдовжки 10 см);
• Куля (висота 2 м, крона щільна, куляста, довжина хвої 7 см).

Кедровий стланік – невелика рослина з чашоподібною або подушкоподібною формою крони.

У статті описані лише деякі різновиди хвойників, що культивуються у садах нашої країни. Садівник легко може підібрати хвойну рослину, що відповідає її смакам та можливостям.