Бісопролол (Bisoprololum) ATC-класифікація

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат безводний, кремнію діоксид колоїдний безводний, кросповідон, магнію стеарат, Opadry білий 03В28796 (гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 400).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 2,5 мг: білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з маркуванням «Р» та лінією розлому з одного боку та «2» з іншого боку;

таблетки по 5 мг: білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з маркуванням «Р» та лінією розлому з одного боку та «5» з іншого боку;

таблетки по 10 мг: білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з маркуванням «Р» та лінією розлому з одного боку та «10» з іншого боку.

Фармакотерапевтична група

Селективні блокатори b-адренорецепторів.

Код АТХ С07А В07.

Фармакологічні властивості

Бісопролол — активний високоселективний блокатор b₁-адренорецепторів, без внутрішньої симпатоміметичної активності та клінічно виражених мембрано-стабілізуючих властивостей. Бісопролол має дуже низьку спорідненість із b₂-рецепторами гладкої мускулатури бронхів і судин, а також із b₂-рецепторами ендокринної системи. Таким чином, бісопролол не повинен впливати на опір дихальних шляхів і b₂-опосередковані метаболічні ефекти. Селективність бісопрололу щодо b₁-адренорецепторів поширюється за межі терапевтичного діапазону доз.

Бісопролол чинить антигіпертензивну та антиангінальну дію. Зменшує потребу міокарда в кисні завдяки зменшенню частоти серцевих скорочень (ЧСС) і зменшенню серцевого викиду та зниженню артеріального тиску, збільшує постачання міокарда киснем за рахунок зменшення кінцево-діастолічного тиску і подовження діастоли. При тривалому застосуванні препарат першочергово знижує підвищений загальнопериферичний опір судин.

Біодоступність становить приблизно 90%.

Об’єм розподілу становить 3,5 л/кг. Зв’язування з білками плазми крові становить приблизно 30%.

Метаболізм та виведення

Бісопролол виводиться з організму двома шляхами: 50% метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів, які виводяться нирками, решта 50% виводиться нирками у незміненому вигляді. Загальний кліренс бісопрололу — 15 л/год. Період напіввиведення з плазми крові становить 10-12 годин, що забезпечує 24-годинну ефективність після одноразового прийому препарату.

Кінетика бісопрололу лінійна і не залежить від віку.

Особливі групи пацієнтів.

Оскільки бісопролол виводиться з організму нирками та печінкою рівною мірою в пацієнтів із порушеннями функції печінки або нирок, корекція дозування не потрібна. Фармакокінетика у пацієнтів зі стабільною хронічною серцевою недостатністю та з порушеннями функції печінки або нирок не вивчалася. У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю ІІІ функціонального класу (за NYHA) рівень бісопрололу в плазмі крові вищий та період напіввиведення довший порівняно з такими у здорових добровольців. Максимальна концентрація у плазмі крові в рівноважному стані становить 64±21 нг/мл при добовій дозі 10 мг та періоді напіввиведення 17±5 годин.

Показання

Лікування стабільної хронічної серцевої недостатності зі систолічною дисфункцією лівого шлуночка у комбінації з інгібіторами АПФ, діуретиками, у разі необхідності — зі серцевими глікозидами.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до бісопрололу або до інших компонентів препарату;
• гостра серцева недостатність або серцева недостатність у стані декомпенсації, що потребують інотропної терапії;
• кардіогенний шок;
• атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступеня;
• синдром слабкості синусового вузла;
• синоатріальна блокада;
• симптоматична брадикардія;
• симптоматична артеріальна гіпотензія;
• тяжка форма бронхіальної астми або тяжка форма хронічного обструктивного захворювання легень;
• тяжка форма порушення периферичного кровообігу та синдром Рейно;
• феохромоцитома, що не лікувалася;
• метаболічний ацидоз.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Комбінації, які не рекомендовано застосовувати

Антагоністи кальцію (групи верапамілу, меншою мірою — дилтіазему): негативний вплив на скорочувальну функцію міокарда та атріовентрикулярну провідність. Внутрішньовенне введення верапамілу у пацієнтів, які приймають β-блокатори, може призвести до вираженої артеріальної гіпотензії та атріовентрикулярної блокади.

Антиаритмічні засоби І класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флекаїнід, пропафенон): можливе потенціювання ефекту атріовентрикулярної провідності та посилення негативного інотропного ефекту.

Гіпотензивні препарати з центральним механізмом дії (клонідин, метилдопа, гуанфацин, моксинідин, рілменідин): можливе погіршення перебігу серцевої недостатності внаслідок зниження центрального симпатичного тонусу (зниження ЧСС і серцевого викиду, вазодилатація). Раптова відміна препарату, особливо якщо йому передує відміна блокаторів β-адренорецепторів, може підвищити ризик виникнення рикошетної гіпертензії.

Комбінації, які слід застосовувати з обережністю

Антагоністи кальцію дигідропіридинового ряду (наприклад, фелодипін, амлодипін): можливе підвищення ризику артеріальної гіпотензії та розвитку серцевої недостатності. Не виключається можливість зростання негативного впливу на інотропну функцію міокарда у пацієнтів зі серцевою недостатністю.

Антиаритмічні препарати ІІІ класу (наприклад, аміодарон): можливе потенціювання впливу на атріовентрикулярну провідність.

β-блокатори місцевої дії (наприклад ті, що містяться в очних краплях для лікування глаукоми): можливе підсилення системних ефектів бісопрололу.

Парасимпатоміметики: можливе збільшення часу атріовентрикулярної провідності та підвищення ризику брадикардії.

Інсулін та пероральні протидіабетичні засоби: підсилення гіпоглікемічної дії. Блокада β-адренорецепторів може маскувати симптоми гіпоглікемії.

Засоби для анестезії: ослаблення рефлекторної тахікардії та підвищення ризику артеріальної гіпотензії.

Серцеві глікозиди: зниження ЧСС, збільшення часу атріовентрикулярної провідності.

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): можливе послаблення гіпотензивного ефекту бісопрололу.

β-симпатоміметики (наприклад, ізопреналін, добутамін): комбінація з бісопрололом може знижувати терапевтичний ефект обох препаратів.

Симпатоміметики, які активують α- і β-адренорецептори (наприклад, норадреналін, адреналін): комбінація з бісопрололом може виявляти судинозвужувальні ефекти, опосередковані α-адренорецепторами, що призводить до підвищення артеріального тиску та посилення явищ переміжної кульгавості. Подібна взаємодія більш вірогідна при застосуванні неселективних β-блокаторів.

При сумісному застосуванні з антигіпертензивними засобами та засобами, що чинять гіпотензивну дію (трициклічні антидепресанти, барбітурати, фенотіазин), можливе підвищення ризику артеріальної гіпотензії.

Комбінації, які можна застосовувати

Мефлохін: підвищення ризику брадикардії.

Інгібітори МАО (за винятком інгібіторів МАО типу В): підвищення гіпотензивного ефекту b-блокаторів, але є ризик розвитку гіпертонічного кризу.

Особливості застосування

Пацієнтам з ішемічною хворобою серця лікування не слід припиняти раптово без нагальної потреби, тому що це може призвести до транзиторного погіршення стану. Ініціювання та припинення лікування бісопрололом вимагає регулярного моніторингу.

Дотепер немає достатнього терапевтичного досвіду лікування хронічної серцевої недостатності у пацієнтів із такими захворюваннями і патологічними станами:

• цукровий діабет І типу;
• тяжкі порушення функції нирок;
• тяжкі порушення функції печінки;
• рестриктивна кардіоміопатія;
• вроджені вади серця;
• гемодинамічно значущі клапанні вади серця;
• інфаркт міокарда протягом останніх 3 місяців.

Препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам при таких станах:

• бронхоспазм (бронхіальна астма, хронічні обструктивні захворювання легень);
• цукровий діабет зі значними коливаннями рівня глюкози в крові; симптоми гіпоглікемії можуть бути приховані;
• сувора дієта;
• проведення десенсибілізаційної терапії; як і інші β-блокатори, бісопролол може підсилювати чутливість до алергенів та збільшувати тяжкість анафілактичних реакцій; у таких випадках лікування адреналіном не завжди дає позитивний терапевтичний ефект;
• атріовентрикулярна блокада I ступеня;
• стенокардія Принцметала (спостерігалися випадки коронарного спазму судин; незважаючи на високу β1-селективність, напади стенокардії не можуть бути повністю купіровані при застосуванні бісопрололу пацієнтам зі стенокардією Принцметала);
• облітеруючі захворювання периферичних артерій (на початку терапії можливе посилення скарг);
• загальна анестезія.

Необхідно обов’язково попередити лікаря-анестезіолога про застосування блокаторів β-адренорецепторів. У пацієнтів, яким планується загальна анестезія, застосування β-блокаторів знижує випадки аритмії та ішемії міокарда впродовж введення в наркоз, інтубації та післяопераційного періоду. Рекомендовано продовжувати застосування β-блокаторів під час періопераційного періоду. Анестезіолог повинен враховувати потенційну взаємодію з іншими лікарськими засобами, яка може призвести до брадіаритмії, рефлекторної тахікардії та зниження можливостей рефлекторного механізму компенсації крововтрати. У разі відміни бісопрололу перед оперативними втручаннями дозу слід поступово знизити та припинити застосування препарату за 48 годин до загальної анестезії.

Комбінації бісопрололу з антагоністами кальцію групи верапамілу або дилтіазему, з антиаритмічними препаратами І класу і з гіпотензивними засобами центральної дії не рекомендуються.

При бронхіальній астмі або інших хронічних обструктивних захворюваннях легень показана супутня терапія бронходилататорами. У деяких випадках на тлі прийому препарату пацієнти з бронхіальною астмою через підвищення резистентності дихальних шляхів можуть потребувати більш високих доз β₂-симпатоміметиків.

Хворим на псоріаз (у т.ч. в анамнезі) β-блокатори (наприклад, бісопролол) призначають після ретельного співвідношення користь/ризик.

Пацієнтам із феохромоцитомою бісопролол призначають тільки після призначення терапії α-адреноблокаторами.

Симптоми тиреотоксикозу можуть бути замасковані на тлі застосування бісопрололу.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Бісопролол має фармакологічні властивості, які можуть негативно впливати на перебіг вагітності та/або розвиток плода/новонародженого. Зазвичай β-адреноблокатори зменшують плацентарний кровотік, що може спричиняти затримку внутрішньоутробного розвитку, внутрішньоутробну смерть, мимовільний аборт або передчасні пологи. Можуть розвинутися побічні реакції у плода та новонародженого (наприклад, гіпоглікемія, брадикардія). Якщо лікування β-блокатором необхідне, бажано, щоб це був β₁-селективний β-блокатор.

Бісопролол у період вагітності застосовують тільки тоді, коли очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода. Необхідно контролювати матково-плацентарний кровотік та зростання плода. У разі шкідливого впливу на перебіг вагітності або плід слід розглянути можливість альтернативного лікування. Після пологів новонароджений повинен знаходитися під ретельним наглядом. Симптомів гіпоглікемії та брадикардії можна очікувати протягом перших 3 діб.

Період годування груддю

Даних щодо проникнення бісопрололу в грудне молоко немає, тому застосування бісопрололу не рекомендується у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

У процесі досліджень за участю пацієнтів з ішемічною хворобою серця препарат не впливав на здатність керувати автомобілем.

В окремих випадках препарат може вплинути на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами. Особливу увагу необхідно приділяти на початку лікування, при зміні дози препарату або при взаємодії з алкоголем.

Спосіб застосування та дози

Препарат Бісопролол Ауробіндо слід приймати вранці (можливий прийом під час їди), не розжовуючи, запиваючи рідиною.

Стандартна терапія хронічної серцевої недостатності: інгібітори АПФ (або блокатори ангіотензинових рецепторів у разі непереносимості інгібіторів АПФ), блокатори β-адренорецепторів, діуретини, у разі необхідності — серцеві глікозиди. Пацієнти повинні мати стабільний стан (без гострої серцевої недостатності) на початку лікування бісопрололом.

Лікуючий лікар повинен мати досвід лікування хронічної серцевої недостатності.

Можливе транзиторне погіршення серцевої недостатності, артеріальна гіпотензія або брадикардія протягом періоду титрування та після нього.

Період титрування дози

Лікування хронічної серцевої недостатності бісопрололом потребує титрування дози та розпочинається відповідно до поданої нижче схеми титрування:

– 1,25 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу протягом 1 тижня, підвищуючи до

– 2,5 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу протягом наступного 1 тижня, підвищуючи до

– 3,75 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу протягом наступного 1 тижня, підвищуючи до

– 5 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу протягом наступних 4-х тижнів, підвищуючи до

– 7,5 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу протягом наступних 4-х тижнів, підвищуючи до

– 10 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу як підтримуюча терапія.

Максимальна рекомендована доза бісопрололу фумарату становить 10 мг 1 раз на добу.

Протягом фази титрування необхідний контроль за показниками життєдіяльності (ЧСС, артеріальний тиск) і симптомами прогресування серцевої недостатності. Симптоми можуть cпостерігатися з першого дня після початку лікування.

У разі поганої переносимості максимальної рекомендованої дози препарату можливе поступове зниження дози.

У разі тимчасового погіршення серцевої недостатності, а також при розвитку артеріальної гіпотензії або брадикардії необхідно переглянути дози препаратів, які застосовують для супутньої терапії. Також можливе тимчасове зниження дози бісопрололу або призупинення лікування.

Після стабілізації стану пацієнта завжди слід розглядати можливість повторної ініціації лікування бісопрололом та/або коригування дозування препарату.

У разі припинення лікування препаратом рекомендовано поступово знижувати дозу, оскільки раптова відміна може призвести до погіршення стану пацієнта.

Лікування стабільної хронічної серцевої недостатності бісопрололом зазвичай є тривалим.

Пацієнти з порушеннями функції печінки або нирок

Немає даних щодо фармакокінетики бісопрололу у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю одночасно з порушеннями функції печінки або нирок. Тому збільшувати дозу таким пацієнтам необхідно з особливою обережністю.

Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

Діти

Досвід застосування препарату дітям відсутній, тому застосування його педіатричним пацієнтам не рекомендоване.

Передозування

Дотепер відомо декілька випадків передозування у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та/або ішемічною хворобою серця (максимальна доза — 2000 мг бісопрололу). Спостерігалася брадикардія та/або артеріальна гіпотензія. Усі пацієнти одужали. Існує широка варіабельність індивідуальної чутливості до одноразової високої дози бісопрололу, пацієнти зі серцевою недостатністю можуть бути більш чутливі до препарату. Тому лікування слід починати з поступовим збільшенням дозування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

При передозуванні (наприклад, застосування добової дози 15 мг замість 7,5 мг) були зафіксовані випадки розвитку атріовентрикулярної блокади ІІІ ступеня, брадикардії та запаморочення. Найчастішими ознаками передозування β-блокаторами є брадикардія, артеріальна гіпотензія, бронхоспазм, гостра серцева недостатність та гіпоглікемія.

При передозуванні припиняють застосування лікарського засобу та проводять підтримуючу і симптоматичну терапію. Відповідно до очікуваної фармакологічної дії та базуючись на рекомендаціях для інших β-блокаторів, слід розглянути нижчезазначені загальні заходи.

При брадикардії: внутрішньовенне введення атропіну. Якщо реакція відсутня, з обережністю вводити ізопреналін або інший препарат з позитивним хронотропним ефектом. У виняткових випадках може бути потрібне трансвенозне введення штучного водія ритму.

При артеріальній гіпотензії: внутрішньовенне введення рідини та судинозвужувальних препаратів. Внутрішньовенне введення глюкагону може бути корисним.

При атріовентрикулярній блокаді II і III ступеня: ретельне спостереження та інфузійне введення ізопреналіну або трансвенозне введення кардіостимулятора.

При загостренні хронічної серцевої недостатності: внутрішньовенне введення діуретичних засобів, інотропних препаратів, вазодилататорів.

При бронхоспазмі: прийом бронхолітичних препаратів (наприклад, ізопреналіну), β₂-адреноміметиків та/або амінофіліну.

При гіпоглікемії: внутрішньовенне введення глюкози.

Побічні реакції

Побічні реакції за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (≥ 1/10), часто ( ≥ 1/100 і ≥ 1/1000 і ≥ 1/10000 і

Чи можна пити бісопролол на ніч

Бісопролол – це лікарський засіб, що застосовується для лікування серцево-судинних захворювань, таких як гіпертонія, стенокардія і серцева недостатність. Він належить до групи бета-блокаторів, які впливають на роботу серця і кровоносних судин.

Призначення бісопрололу може бути пов’язане з окремими рекомендаціями щодо його прийому. Лікар зазвичай рекомендує його приймати один або два рази на день залежно від індивідуальних особливостей пацієнта і ступеня тяжкості захворювання. Однак питання про те, чи можна пити бісопролол на ніч, потребує додаткового роз’яснення.

Важливо розуміти, що бісопролол належить до числа ліків, які впливають на сон і збуджувальні стани пацієнта. Тому його рекомендується приймати вранці або вдень, щоб уникнути порушення сну. Якщо пацієнт приймає бісопролол ввечері, можливі проблеми із засинанням і якістю сну, що може негативно позначитися на загальному стані організму. Однак, у деяких випадках, лікар може рекомендувати пити ліки на ніч, особливо якщо у пацієнта спостерігаються проблеми з серцем під час сну.

Бісопролол на ніч: чи можливо це?

Бісопролол – це препарат, який використовується для лікування серцево-судинних захворювань, таких як аритмія, ішемічна хвороба серця і гіпертонія. Здебільшого бісопролол приймається один або два рази на день, залежно від призначення лікаря та індивідуальних особливостей пацієнта.

Деяким людям може бути цікаво, чи можна приймати бісопролол на ніч. На відміну від деяких інших препаратів, бісопролол не вимагає суворого дотримання часу прийому, тому його можна приймати як зручно – вранці, вдень або ввечері. Однак, є кілька факторів, які варто врахувати при прийнятті бісопрололу на ніч.

Причини прийняття бісопрололу на ніч

Однією з причин прийняття бісопрололу на ніч може бути його побічний ефект – сонливість. Деяким пацієнтам може бути зручніше приймати препарат перед сном, щоб уникнути денної сонливості та зниження працездатності. Крім того, нічне застосування бісопрололу може допомогти знизити рівень стресу і тривожності перед сном у пацієнтів, які страждають на аритмію або ішемічну хворобу серця.

Важливі міркування

Однак варто врахувати, що прийняття бісопрололу на ніч може спричинити сонливість у запланований час пробудження. Це може вплинути на працездатність і підвищити ризик виникнення аварійних ситуацій. Тому, перед ухваленням рішення про нічний прийом бісопрололу, необхідно обговорити це з лікарем та оцінити індивідуальні ризики та користь від такого режиму прийому.

У будь-якому разі, прийняття бісопрололу на ніч слід обговорити з лікарем, щоб визначити оптимальний час прийому препарату, враховуючи індивідуальні особливості пацієнта та наявні захворювання. Лише лікар може прийняти остаточне рішення щодо прийому бісопрололу на ніч або в інший час доби.

Переваги та ризики прийому бісопрололу перед сном

Бісопролол – це високоефективний препарат, який застосовується для лікування серцево-судинних захворювань, таких як артеріальна гіпертензія, стенокардія та деякі форми аритмії. Одним із питань, які виникають у пацієнтів, є чи можна пити бісопролол перед сном.

Існують певні переваги та ризики прийому бісопрололу перед сном. Однією з переваг є те, що цей препарат може допомогти покращити якість сну. Бісопролол має здатність знижувати артеріальний тиск і нормалізувати серцевий ритм. Це може призвести до покращення сну та зменшення проблем із засинанням.

Однак, перед прийняттям бісопрололу перед сном, необхідно враховувати ризики. По-перше, бісопролол може спричинити сонливість та втому, особливо у пацієнтів, які тільки починають його прийом. Це може ускладнити пробудження вранці та вплинути на загальну активність протягом дня.

По-друге, бісопролол може спричинити нічні кошмари та незвичні сновидіння у деяких пацієнтів. Це може бути неприємним і провокувати сонні розлади. Якщо ці побічні ефекти впливають на якість сну, можливо, слід обговорити з лікарем можливість приймати бісопролол в інший час дня або знайти альтернативні методи лікування.

На закінчення, переваги та ризики прийому бісопрололу перед сном слід оцінювати індивідуально для кожного пацієнта. Важливо обговорити це питання з лікарем, щоб прийняти правильне рішення і досягти найкращого результату в лікуванні серцево-судинних захворювань.

Запитання-відповідь:

Чи можна вживати бісопролол перед сном?

Так, можна. Бісопролол – це препарат, який використовується для лікування високого артеріального тиску та інших серцево-судинних захворювань. Він зазвичай приймається один раз на день. Найкращий час для прийому бісопрололу залежить від індивідуальних потреб пацієнта. Але, здебільшого, його рекомендується приймати вранці, щоб забезпечити стабільне зниження артеріального тиску протягом дня. Однак, якщо лікар порадив вам приймати бісопролол перед сном і ви себе добре почуваєте, то такий режим прийому може бути відповідним для вас. У будь-якому випадку, перед зміною режиму прийому необхідно проконсультуватися з лікарем.

Що станеться, якщо я випадково прийму бісопролол перед сном замість ранку?

Якщо ви випадково приймете бісопролол перед сном замість ранку, то можливі деякі побічні ефекти. Цей препарат може викликати сонливість і стомлюваність, тому його краще приймати вранці, щоб знизити ймовірність цих ефектів ближче до вечора. Якщо ви вже прийняли бісопролол уночі, то, найімовірніше, вам слід продовжити прийом препарату за звичним графіком, але обов’язково зверніться до свого лікаря по консультацію та додаткові рекомендації.

Чи може бісопролол спричиняти безсоння, якщо його приймати на ніч?

Бісопролол може викликати у деяких людей сонливість, а не безсоння. Здебільшого, цей препарат рекомендується приймати вранці, щоб уникнути сонливості протягом дня. Якщо ви відчуваєте безсоння після прийому бісопрололу на ніч, то це можуть бути конкретні реакції вашого організму, і вам краще звернутися до лікаря для отримання рекомендацій та можливості зміни режиму прийому.

Відео:

Лікування гіпертонії – як "злізти" з таблеток від тиску і знизити дозу ліків.

Лікування гіпертонії – як "злізти" з таблеток від тиску і знизити дозу ліків. Автор: доктор Євдокименко 4 роки тому 11 хвилин 21 секунда 620 186 переглядів

Відгуки

Я давно приймаю препарат бісопролол і шукаю інформацію про те, чи можна його приймати на ніч. Це питання мене турбує, оскільки я намагаюся знайти оптимальний час для прийому ліків. Виходячи з мого досвіду, приймати бісопролол на ніч не завдавало мені жодних проблем. Я помітила, що приймати його перед сном допомагає мені краще справлятися з регулярними симптомами високого кров’яного тиску і серцевого ритму, які виникають у мене під час сну. Ба більше, такий режим прийому дає мені змогу уникнути деяких побічних ефектів, таких як запаморочення і сонливість, які можуть виникнути протягом дня. Я вважаю, що вибір часу прийняття бісопрололу – особиста перевага кожної людини. Якщо Ви сумніваєтеся, як краще приймати цей препарат, краще проконсультуватися з вашим лікарем. Він зможе дати Вам конкретні рекомендації, враховуючи Ваш стан здоров’я та індивідуальні особливості.

Я приймаю бісопролол уже кілька місяців за рекомендацією лікаря. Чесно кажучи, спочатку були певні незручності з прийомом цього препарату на ніч. Проте з часом я звик і зрозумів, що пити бісопролол перед сном має свої переваги. По-перше, протягом ночі зберігається стабільний рівень ліків в організмі, що допомагає знизити артеріальний тиск і запобігти нападам стенокардії. По-друге, мені подобається те, що вранці я вже почуваюся краще, адже препарат встигає повністю проявити свою ефективність. Незважаючи на це, я розумію, що кожен організм унікальний і що для деяких людей це може бути не підходящий режим прийому. Тому я рекомендую проконсультуватися з лікарем, щоб він призначив індивідуальну схему прийому бісопрололу. Важливо пам’ятати, що самолікування не припустиме, і рекомендації фахівця завжди мають бути пріоритетними. Якщо лікар вважає, що вам краще приймати бісопролол вранці або в інший час доби, то слід довіряти його досвіду і дотримуватися його рекомендацій.

Я, як жінка, хочу поділитися своїм досвідом і думкою щодо питання про прийом бісопрололу на ніч. Бісопролол – це ліки, що застосовуються для зниження артеріального тиску та лікування серцево-судинних захворювань. Прийом цього препарату може мати індивідуальні особливості для кожної людини, тому важливо проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати його на ніч. Можу сказати, що я приймаю бісопролол уже кілька місяців і вважаю за краще приймати його вранці після сніданку. Я прийняла таке рішення після консультації з фахівцем, який порадив мені приймати ліки вранці, щоб уникнути можливих побічних ефектів, таких як нудота і запаморочення. Деякі дослідження показують, що прийом бісопрололу ввечері може бути ефективним для контролю артеріального тиску протягом ночі, особливо якщо ви страждаєте від високого тиску в цей час доби. Однак це рішення слід прийняти тільки після консультації з лікарем, тому що всі організми індивідуальні, і він зможе знайти оптимальне рішення для вашого випадку. Важливо пам’ятати, що самолікування і зміна режиму прийому ліків без консультації з лікарем можуть бути небезпечними. Неконтрольований прийом препарату може призвести до небажаних наслідків, тому рекомендується завжди узгоджувати прийом ліків з вашим лікарем. На закінчення, відповідь на питання про прийом бісопрололу на ніч може бути індивідуальною і залежить від багатьох факторів. Тому я рекомендую проконсультуватися з лікарем, щоб отримати найбільш точну інформацію щодо вашого здоров’я і потреб.

Я жіночої статі і приймаю бісопролол на ніч уже кілька місяців. Раніше я приймала його вранці, але часто забувала про прийом ліків, тому перейшла на нічний прийом. Я помітила, що коли приймаю бісопролол перед сном, вранці мій тиск стабільно низький, і я почуваюся бадьоріше та енергійніше весь день. Протягом ночі ліки встигають нормалізувати моє серцебиття і знизити артеріальний тиск, тож я спокійно засинаю і сплю без проблем. Однак, варто зазначити, що кожна людина унікальна, і реакція на ліки може бути різною. Тому, перш ніж змінювати час прийому бісопрололу, необхідно проконсультуватися з фахівцем – кардіологом або терапевтом. Він зможе оцінити ваш стан здоров’я і підібрати індивідуальну схему прийому ліків, враховуючи всі особливості організму. Також важливо пам’ятати про принцип регулярності прийому бісопрололу, незалежно від часу доби. Необхідно приймати його щодня в один і той самий час, щоб досягти найкращого ефекту лікування і знизити ризик можливих побічних ефектів. У будь-якому разі, проконсультуйтеся з фахівцем, щоб отримати персоналізовану рекомендацію і підібрати оптимальний режим прийому бісопрололу для вашого організму. Пам’ятайте, що самолікування може бути небезпечним. Дотримуйтесь рекомендацій лікаря і піклуйтеся про своє здоров’я.