Чи не стрижена вівця
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | вівця | вівці |
| Родовий | вівці | овець |
| Давальний | вівці | вівцям |
| Знахідний | вівцю | овець |
| Орудний | вівцею | вівцями |
| Місцевий | на/у вівці | на/у вівцях |
| Кличний | вівце | вівці |
СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.
* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.
“Овець”, “вівець”, “вівць” чи “вівців”?
Запитую тому, що на мій особистий смак «вівць» та «вівців» звучить краще, але суперечить результатам пошуку по інтернету.
15.6k 8 8 gold badges 69 69 silver badges 130 130 bronze badges
1 Answer 1
СУМ у прикладах подає форму овець
Вівця, і, жін. 1. Невелика свійська тварина, яка дає вовну, м’ясо, молоко; самка барана. <. >Отари овець сунуться по степу, неначе білі та чорні хмари (Нечуй-Левицький, III, 1956, 314);
Окрім того, прикметник до вівця – овечий.
Овечий, а, е. 1. Прикм. до вівця. Відоллються вовку овечі слізки (Номис, 1864, № 4099); <. >// Який складається з овець. На вільний степ, як хмара з-поза хмари, Без ліку йшло овечої отари (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 167);
Український правопис пояснює це чергуванням голосних, зокрема:
§ 8.1.: У сучасній українській мові звуки о , е (у відкритих складах) часто чергуються з і (в закритих складах):
а) при словозміні:
<. >5) вівса — овес, вівця — овець, вісь — осі;
Професор Ющук І.П. у Практикумі з правопису і граматики української мови наводить цю ж форму, щоправда, як приклад до правила про закінчення іменників І відміни у родовому відмінку множини (§ 58 частина 3):
<. >в) слово вівця має форму овець, дошка — дощок, зморшка — зморщок, гра — ігор;