Крим

У той час як політичний статус Криму є спірним і чутливим питанням, Крим де-факто контролюється Росією. Перетинаючи кордон, ви повинні мати російську візу та/або інші документи для в’їзду на територію Росії.

До Криму можна потрапити як з території України так і з території Росії.

З України на територію півострова можна потрапити через три автомобільні пункти пропуску. Станом на 2020 рік залізничне сполучення з Кримом відсутнє. Найкраще їхати потягом до кінцевої станції “Новоолексіївка”, або до Херсону.

З Росії можна потрапити через новозбудований Кримський міст та за допомогою Керченської поромної переправи. З Порту-Кавказ (Краснодарський край) до порту “Крим” (м. Керч) курсують пороми. Також з різних міст Росії є авіарейси до аеропорту Сімферополя (їх кількість збільшується у літню пору року).

У той же час, законодавство України забороняє відвідувати Крим з території Росії, тому туристам, які бажають відвідати Крим, для уникнення адміністративного та кримінального переслідування та заборони подальшого в’їзду на територію України рекомендується в’їжджати до Криму з материкової території України.

Інформація у цій статті може бути застаріла. Перевірте правильність номеру телефона, електронних адрес, веб-сторінок і т.д. адже на півострові змінився телефонний код, домен тощо.

Крим — територія, що включає Кримський півострів та деякі невеликі острови, що знаходяться поряд з ним. До його складу також входить Керченський півострів. Крим є центром літнього відпочинку туристів, омивається на північному заході та південному сході Чорним, а на північному сході — Азовським морем. Південне узбережжя Криму має незвичайний для навколишньої території клімат, з півночі захищений Кримськими горами, він знаходиться у субтропічному поясі, саме тому більшість курортних міст знаходяться саме тут. Крим — місце поєднання кількох різних культур — кримсько-татарської, російської, української, давньогрецької та інших. Подорожуючи півостровом можна побачити старовинні базиліки — залишки грецьких міст-держав, оборонні споруди генуезьких колонізаторів, витончені класичні маєтки, палаци романтичного, готичного, модерного, еклектичного стилів російської доби, ханські палаци, мусульманські мечеті та християнські храми. У курортних містах досить розвинена туристична інфраструктура, доступні екскурсії по історичним місцям, різноманітні розваги, житло та кафетерії для різних груп відпочивальників; дитячі табори, пансіонати, санаторії тощо.

Регіони [ ред. ]

• Південний берег Криму (Форос, Санаторне, Берегове (Кастрополь), Кацівелі, Сімеїз, Алупка, Кореїз (Місхор), Гаспра, Ялта, Данилівка (Ай-Даніль), Гурзуф, Партеніт, Утьос, Лазурне, Алушта, Сонячногірське, Малоріченське, Рибаче)
• Південно-східний Крим (Морське, Новий Світ, Судак, Курортне, Коктебель, Орджонікідзе, Феодосія)
• Кримські гори (Бахчисарай, Сімферополь, Білогірськ, Старий Крим)
• Західне узбережжя Криму (Севастополь, Миколаївка, Саки, Євпаторія)
• Степовий Крим (Керч, Джанкой, Красноперекопськ, Армянськ, тобто весь рівнинний Крим і Керченський півострів)

Міста [ ред. ]

Інші місця [ ред. ]

Зрозуміти [ ред. ]

Крим — місце, де на порівняно невеликій території розташовано безліч абсолютно різних та унікальних природних пам’яток. Також у Криму змішалися культури різних народів, які мешкали тут у різні часи. І кожен із цих народів залишав яскравий слід у традиціях та побуті мешканців півострова, в архітектурі будівель тощо.

Мова [ ред. ]

Найбільш поширеною мовою населення є російська. Також у Криму вживається кримськотатарська мова, якою користуються кримські татари. Місцеві жителі розуміють і українську мову, але у зв’язку з рідкістю її вживання скоріше за все будуть відповідати російською.

Крим — багатонаціональна республіка. Мовою міжнаціонального спілкування та рідною для більшості кримчан є російська мова. Також використовуються інші регіональні мови.

Як дістатись [ ред. ]

• Автодорожнім транспортом. З обласних центрів України до багатьох міст Криму пролягають автобусні маршрути. Особливо корисними є маршрути, які починаються у Сімферополі — вони прокладені майже до кожного населеного пункту Криму і дозволяють оперативно дістатися до необхідного місця.
• Літаком. На півострові є міжнародний аеропорт Сімферополь.
• Кораблем. У Криму є пасажирські порти у Севастополі, Ялті, Феодосії та Керчі, але регулярні перевезення майже не здійснюються і у порти заходять, в основному, круїзні лайнери, за виключенням Порту-Крим біля Керчі, де існує поромна переправа між Україною та Росією «порт Крим — порт Кавказ». Порт Кавказ розташований у Краснодарському краї.

Транспорт [ ред. ]

Електропоїзди ходять по таким маршрутам:

• Сімферополь — Бахчисарай — Севастополь
• Сімферополь — Остряково — Євпаторія
• Сімферополь — Джанкой — Солоне Озеро — Новоолексіївка
• Феодосія — Джанкой — Вадим
• Керч — Джанкой — Миколаїв-Вантажний
• Тролейбуси

В Криму знаходиться найдовша і найживописніша в Європі гірська тролейбусна траса Сімферополь — Алушта — Ялта. Час в дорозі до Алушти — півтори години, до Ялти — 2 години 30 хвилин.

Автобусне сполучення є між усіма великими населеними пунктами Криму.

Що відвідати [ ред. ]

• Південний берег Криму (ПБК)
  • Замок Ластівчине гніздо
  • Нікітський ботанічний сад
  • Гора Кішка
  • Гора Аю-Даг
  • Кримські гори
    • Скеля Ай-Петрі
    • Гора Демерджі
    • Байдарський перевал
    • Ласпинський перевал
    • Печерні міста Криму
    • Водоспад Джур-Джур
    • Долина Привидів
    • Гірський масив Чатир-Даг
    • Кримський біосферний заповідник
    • Печера Мармурова
    • Печера Еміне-Баїр-Хосар
    • Печери Кизил-Коба
    • Карадазький природний заповідник
    • Античне городище Озерне
    • Західне узбережжя Криму
      • Греко-Скіфське городище Кара-Тобе
      • Степовий Крим
        • Казантипський природний заповідник
        • Республіканський історико-археологічний заповідник «Калос Лімен»
        • Опукський заповідник
        • Фортеця Керч
        • Аджимушкайські каменоломні
        • Античне городище Німфей
        • Городище Беляус
        • Арабатська фортеця

        Чим зайнятись [ ред. ]

        Регіональна кухня [ ред. ]

        Нічне життя [ ред. ]

        Застереження [ ред. ]

        Загальні [ ред. ]

        • Місця в санаторіях, готелях, на базах відпочинку краще бронювати заздалегідь;
        • Не варто погоджуватися на вокзалі на пропозиції зняти помешкання. В приватних секторах міст, сіл і селищ Криму здаються кімнати і квартири різного рівня комфорту на яких висять вивіски про здачу, тому знайти помешкання після прибуття не буде складним;
        • Загальне правило, що стосується цін на житло: чим ближче до пляжу, тим дорожче;
        • Курс обміну валют на вокзалах значно не вигідніший, чим у віддалених від них обмінних пунктах;
        • Не обмінюйте валюту в потягах, ви можете стати жертвою шахрайства;
        • Перед оплатою екскурсії, уточнюйте, чи входять у вартість вхідні квитки в палаци, музеї, заповідники;
        • Будьте обережні при виборі вин. Краще їх придбати в спеціалізованих фірмових магазинах виноробних підприємств;
        • Влітку в Криму сутінки тривають не більше 40 хвилин. Темніє дуже швидко;
        • Не залишати без нагляду дорогі речі — мобільні телефони, ноутбуки, фотоапарати.

        В горах [ ред. ]

        • Бажано подорожувати компанією не менше чотирьох осіб. Частіше за все в аварійні ситуації потрапляють поодинокі мандрівники;
        • Не дивлячись на те, що влітку температура повітря в Криму перевищує + 25 °C, в горах вона може бути нижчою, тому потрібно брати з собою легку куртку, або светр;
        • Не варто відправлятися в гори у не зручному чи пляжному взутті.

        На морі [ ред. ]

        • Намагайтеся користуватися обладнаними пляжами. На диких пляжах знайдіть постійне місце для купання з хорошим підходом до води і дном, що проглядається;
        • Любителям плавання на матраці необхідно пам’ятати про течії і вітер, оскільки якщо ви заснете, вас може віднести далеко в море;
        • Не потрібно стрибати з каменів і скель, попередньо не перевіривши дно;
        • Не варто на пляжах зловживати алкогольними і дуже холодними напоями.

        У походах [ ред. ]

        Енцефалітний кліщ [ ред. ]

        Кліщі найбільш активні в кінці весни і на початку літа (травень, червень). Мешкають в балках, які густо заросли травою. Найбільш ефективний засіб захисту від кліщів — одяг, який закриває тіло (манжети повинні щільно охоплювати зап’ястя, а штанини штанів краще заправити в шкарпетки). Якщо ви виявили на собі кліща, то пам’ятайте, що висмикувати його слід пінцетом або ниткою, затягнувши петлю навколо нього. Тягнути потрібно повільно і акуратно. Якщо це зробити проблематично, потрібно змазати його олією і спробувати знову через кілька хвилин. Місце, де був кліщ, потрібно змазати йодом або спиртом.

        Купина неопалима (ясенець голостобчатий) [ ред. ]

        Одна з найбільш небезпечних рослин, що ростуть в Криму. На початку літа ця висока трав’яниста рослина з листками, що схожі на листя ясена, вкривається дуже красивими квітами фіолетового, білого або рожевого кольору. Квіти купини не можна нюхати і торкатися до них. Суцвіття цих квітів виділяють багато ефірного масла, і в спекотну погоду повітря навколо рослин може загорітися від запаленого сірника. Мало того, при дотику ефірне масло викликає сильні опіки шкіри.

        Небезпека заблукати [ ред. ]

        Вирушаючи в похід в Криму, небезпека заблукає підстерігає вас лише на [[W:Карабі-Яйла|Карабі]] і в лісах між Внутрішньою та Головною грядами гір, ну і при сильному тумані на гірських плато. Все вирішується придбанням рідинного компаса. Якщо Ви не знаєте дороги, завжди слід віддавати перевагу пересуванню по хребтах, а не руслах. Майже на всіх хребтах є, хай і дуже рідко використовуються, дороги або стежки.

        Жага [ ред. ]

        Небезпека залишитися без води, часто випливає з небезпеки заблукати, а може бути викликана помилками на карті. Крім банальних помилок картографа, деякі джерела в посушливий період зникають. Вичерпатися вони можуть і в силу гідрогеологічних причин. Багато джерела, в районі Великої Ялти, позначені на картах і мають власні імена, забетоновано і відведені по трубах у населені пункти. Якщо у Вас немає достовірних даних про джерелах, не полінуйтеся питати зустрічних туристів, пастухів і лісників. І звичайно, вирушаючи в похід в Криму краще запастися водою з розрахунку 0,5 літра на людину, а для Карабі не менше 1 літра. Також варто ознайомитися з джерелами на маршруті за допомогою каталогу.

        Куди далі [ ред. ]

        Довга дорога до Криму: чи варто їхати зараз?

        На дворі друга декада серпня, а до Криму з материкової України, як і раніше, потрапити дуже проблематично. Багато хто питає – навіщо їхати до сірої зони за наявності серйозних перешкод з боку окупаційної влади, тим більше при невтішному зведенні про ситуацію з коронавірусною інфекцією на півострові? І зрештою, навіщо піддавати себе аж ніяк не відпускним мукам перетину адмінкордону за наявності двох морів і безлічі рекреаційних можливостей на материковій Україні?

        Укрінформ спробував знайти відповіді на ці запитання. До того ж, з огляду на те, що внаслідок окупації півострова та епідемії коронавірусу багато сімей, які мешкають на материку і в Криму, опинилися розділеними.

        З часу введення карантинних обмежень в Україні, в тому числі в Криму, минуло майже пів року, і якщо сполучення між регіонами України вже відновили, і можливості як в’їхати, так і виїхати з Криму українські прикордонники не обмежують, то потрапити до Криму через КПВВ, контрольовані Росією до сьогодні, досі практично неможливо.

        Втім, громадяни України, як і раніше, штурмують адміністративний кордон з Кримом, і багатьох з них російські прикордонники завертають.

        Пропонуємо кілька роз’яснень: кому зараз, після незначних змін і послаблень режиму в’їзду-виїзду, можна планувати поїздку до Криму, а кому – краще не ризикувати і перечекати цей складний період.

        В’ЇЗД ДО КРИМУ ЛИШЕ З «ЧЕРВОНИМИ КНИЖЕЧКАМИ»

        Перша причина, через яку громадянам України відмовляють у пропуску на територію Криму – відсутність у них російського громадянства і, відповідно, паспорта країни-окупанта. Це стосується як кримчан, в українському паспорті яких є кримська реєстрація, так і тих, у кого її немає. На лояльність щодо громадян України не впливає наявність нерухомості у Криму і негативні результати тестування на коронавірус.

        За відсутності російського паспорта, згідно з ухваленим 8 червня 2020 року розпорядженням уряду РФ, громадяни України, які здійснюють виїзд-в’їзд до Росії, вважаються іноземцями.

        В’їзд до окупованого Криму дозволяється з гуманітарних причин, у тому числі – для надання допомоги хворим близьким родичам, для лікування, а також на навчання або роботу. Якщо йдеться про лікування, ті, хто в’їжджає, має пред’явити документи (або їх копії) від приймаючої організації або установи. У разі поїздки до родичів необхідно мати повний пакет документів, які підтверджують ступінь споріднення.

        Для працевлаштування необхідно мати трудовий договір або контракт з роботодавцем.

        Є випадки, коли кримчани, які виїхали на материкову Україну до карантину, вирішили не користуватися наявним у них російським паспортом. При в’їзді до Криму у них можуть бути проблеми, проте їх можуть пропустити додому після перевірки у базі даних «прикордонної служби ФСБ» – за умови, що хтось із близьких родичів підвезе паспорт до КПВВ. У цьому випадку на кримчанина складуть адміністративний протокол, після чого йому доведеться сплатити штраф у розмірі 2 тисячі рублів (близько 780 грн).

        Експерти Кримської правозахисної групи вважають, що вимога російської влади – щоб кримчани користувалися при перетині адміністративного кордону лише російськими документами – порушує права людини.

        “У такий спосіб російські силовики примушують кримчан пред’являти саме російський паспорт, виданий Росією в Криму на порушення міжнародних норм у рамках примусу до громадянства”, – констатують правозахисники.

        На думку експерта КПГ Олександра Сєдова, переслідування російською владою кримчан за перетин адміністративного кордону з українськими документами є порушенням свободи пересування (стаття 2 Протоколу 4 Європейської конвенції з прав людини).

        Таким чином, якщо до карантину українці спокійно могли проїжджати до Криму з українським паспортом, то після його введення і до сьогодні «червона книжка» є єдиною перепусткою на окуповану територію.

        «Червоною книжкою» кримчани, об’єднані у Фейсбуці в групу «Чонгар-Чаплинка-Каланчак», називають між собою російський паспорт. У цій групі можна отримати повну і грунтовну інформацію з будь-якої ситуації з проходження адмінкордону з Кримом і поділитися своїм досвідом того, як з найменшими моральними втратами потрапити на півострів.

        Лише у виняткових випадках – з «гуманітарних причин», таких як хвороба і необхідність догляду за родичем похилого віку або за інших обставин возз’єднання з членами сім’ї «першої лінії споріднення», український паспорт може бути підставою для переходу через КПВВ, контрольовані окупаційною владою.

        У всіх випадках під родичами, до яких можна проїхати, або яких, не дай Бог, треба поховати, маються на увазі особи так званого першого ступеня споріднення – батьки, подружжя, діти, в тому числі усиновлені.

        Зустрітися бабусі і онуку, двоюрідним братам і сестрам, дядькам-тіткам і племінникам, просто приятелям і друзям, не маючи «червоної книжечки», сьогодні неможливо. Також не пропустять власників українського паспорта на похорон, якщо померлий не входить до «першої лінії споріднення».

        У групі описується випадок, коли жінка пів дня простояла, умовляючи пропустити її на похорон дядька, однак на КПВВ, контрольованому РФ, її так і не пустили. Знаючі люди попереджають: документи перевіряються дуже жорстко і скрупульозно. Єдине – їх не відправляли на обсервацію, хоча могли б.

        КАРАНТИН ПОСЛАБЛЮЄТЬСЯ, А УМОВИ ПЕРЕХОДУ ЧЕРЕЗ АДМІНКОРДОН – НІ

        На цьому тлі видається безглуздим дозвіл «влади» в’їжджати до Криму громадянам України, які бажають оздоровитися в курортних установах півострова. Кримчани розповідають про випадок, коли група чоловіків, які намагалися потрапити до Криму з метою заробітку, придбала путівки в одному із санаторіїв. І на КПВВ їх вже практично пропустили, але пильний ФСБ-шник вирішив перевірити телефон одного з українських заробітчан і викрив «підступний план» нелегального працевлаштування, знайшовши у месенджері листування роботодавця зі своїми майбутніми працівниками. Усіх завернули, заявивши, що у них недостатньо підстав для проїзду до Криму.

        Недоступною залишається і поїздка до Криму для громадян України, які традиційно приїжджають на півострів влітку, щоб перевірити свою нерухомість – оплатити комунальні рахунки, проконтролювати стан житла і, можливо, вирішитит подальшу долю «даху над головою», що залишився без господаря.

        Коли окупаційна влада скасує заборону на проїзд до Криму для громадян України – невідомо, не називаються навіть приблизні строки. Логічно було б припустити, що цей кошмар розсіється хоча б поступово, з послабленням карантину, який у РФ називається «режимом підвищеної готовності», і припиниться зовсім після його скасування в Криму.

        Але оскільки карантин, який став формальною причиною посилення режиму проїзду до Криму, слабшає (приміром, там ніхто і ніде вже не ходить у масках), а умови проїзду з України – ні, покладатися на логіку «влади» не доводиться.

        І висновок напрошується один: першою і головною причиною заборони українцям в’їжджати до Криму є політика. Це не просто спроба помучити людей і дрібно насолити державі, у якої відтяпали територію. Це координована з Кремля політика видавлювання з Криму нелояльного населення, спроба покарати людей, які дозволили собі розкіш вибору країни і відмову від російського громадянства.

        «МИЛІСТЬ» ОКУПАНТІВ

        Втім, одне послаблення для кримчан, які в’їжджають з України і з-за кордону, все ж відбулося – з 15 липня для них скасували двотижневу обсервацію. Але тепер для в’їзду на територію Криму треба мати результати тесту ПЛР на коронавірусну інфекцію (російською або англійською мовами), які підтверджують відсутність захворювання. Такі тести можуть бути зроблені на території України у спеціалізованих лабораторіях, і досі їх законність на адмінкордоні ніхто не оскаржував.

        Наголошуємо, що скасування обсервації не знімає заборону на в’їзд до Криму для громадян України.

        Віднедавна такий тест можна зробити і на території Криму, у зв’язку з чим встановлений на КПВВ контроль з боку представників Росспоживнагляду оформляє припис про здачу протягом трьох днів ПЛР-тестування. Протягом доби отриманий тест на коронавірус необхідно електронною поштою направити в місцеве відділення Росспоживнагляду.

        Але ці клопоти – ніщо у порівнянні з тим, що пережили ті кримчани, які пройшли через обсервацію. Багато з них пошкодували, що погодилися на ув’язнення. За їхніми словами, вони готові були здати скільки завгодно тестів замість влаштованого ним ув’язнення.

        Не виключено, що з посиленням карантину обсервація повернеться, тому забувати про неї не варто.

        Нагадаю, що до 15 липня усіх власників «червоних книжок», які в’їжджали до Криму, за винятком тих, хто прямував до Севастополя, відправляли на двотижневу обсервацію. Для цього був визначений санаторій «Перемога» в Євпаторії. У разі його переповнення людей відправляли на самоізоляцію додому або за адресою, куди їхала людина. Не маючи бажання опинитися в обсерваторі, люди, яким треба було терміново додому, годинами сиділи на сонці в очікування того, коли усі місця в цьому обсерваторі виявляться зайнятими. Ті, хто в’їжджав до Криму, були добре обізнані з тим, які муки відчували люди, які потрапляли на 14 днів у невелику кімнату без можливості вийти з неї. Перебуваючи в ув’язненні, хто з дітьми, хто з тваринами, хто на 9-му місяці вагітності, а іноді – усі разом, люди тихо божеволіли або труїлися «безкоштовною» їжею. Щастя додавала нічна санаторська дискотека і раптові «навчання» з увімкненням сигналізації серед ночі.

        Учасники експерименту могли б написати спільний трагікомічний роман, в якому з приємного було хіба що замовлення продуктів з найближчого магазинчика і сонячні ванни на балконі.

        Нездійсненною місією було здати тест і звільнитися достроково. Як виявилося, за запитом аналізи приходили брати десь на 8-у добу обсервації (або ізоляції), плюс три дні очікування результатів – практично такий самий строк, тільки дорожче.

        ЧОМУ УКРАЇНСЬКИЙ КОРОНАВІРУС «СТРАШНІШИЙ» ЗА РОСІЙСЬКИЙ?

        Кримчани, які в’їхали додому з материкової України, мовчки спостерігали, як росіяни, які не мають у своєму паспорті жодних відміток про реєстрацію у Криму, вільно в’їжджають на півострів як поїздом з боку Керчі, так і літаком, який сів у Сімферополі.

        Обсервацію для них – а вона проходила в більш комфортних умовах в одному з ялтинських санаторіїв – скасували значно раніше.

        У самий пік поширення коронавірусної інфекції Крим щодня приймав не менше 30 авіарейсів на добу, доставляючи на півострів росіян з найнебезпечніших “коронавірусних” регіонів, насамперед з Москви і Санкт-Петербурга. Вони спокійно гуляли вулицями, навіть коли кримчани сиділи на самоізоляції і отримували штрафи за похід до магазину. Однак у Криму, напевно, вважають, що московський «розлив» коронавірусної інфекції не є таким небезпечним, і вмирати від нього не так страшно. У щоденних зведеннях «влади» проскакували факти про завезені «з інших регіонів Росії» нові випадки коронавірусної інфекції. При цьому, кажуть учасники групи «Чонгар-Чаплинка-Каланчак», усі тести на COVID-19, зроблені в євпаторійському обсерваторі, були негативними. Але все одно «українського» вірусу «влада» чомусь боялася більше, і захворіти на нього вважалося більш страшно.

        Московські та пітерські гості в Криму не лише поширювали вірус по Криму, а й активно чинили опір спробам змусити їх носити маски, хоча б у магазинах. Часом це стає небезпечно для життя продавців. На цьому відео показано, як у самий пік поширення коронавірусної інфекції ображений гість з Санкт-Петербурга побив продавчиню у селищі Новий Світ за пропозицію одягнути маску в магазині.

        В’ЇХАТИ БЕЗ ПРАВА ВИЇЗДУ

        Ще одне жахливе порушення прав людини: людей, які в’їжджають до Криму з України, попереджають, що наступного разу, заїхавши на півострів, вони не матимуть права виїхати.

        Люди, які виїхали до Криму, повідомляють, що на «кордоні» працівник так званої російської митниці перед тим, як повернути документи, зачитує ось таке оповіщення, яким попереджають, що наступного разу їх з Криму вже не випустять. Усе це знімається на камеру, в тому числі згода людини з цією інформацією.

        Як пояснила заступниця представника Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева, 27 березня 2020 року з’явилося розпорядження російського уряду N 763-р, згідно з яким забороняється переміщення з окупованого Криму за винятком одноразового в’їзду.

        29 квітня урядом РФ введені зміни щодо перетину КПВВ з Кримом, які дозволяють одноразово виїхати з Росії і Криму громадянам РФ (включно з тими, кому було нав’язано громадянство Росії у Криму), які мають громадянство іншої країни або документ, що підтверджує постійне проживання за межами РФ.

        “Тобто, жителі Криму мають можливість одноразово виїхати з Криму через російські КПВВ, посилаючись на норму про наявність у них громадянства України. Фактично – це виїзд в один кінець”, – пояснила Ташева у коментарі до посту про це порушення, опублікованому в Фейсбуці.

        За її словами, окупаційна влада, мотивуючи свої дії карантином, змушує кримчан на невизначений строк або «закриватися» на території півострова, або виїхати в один кінець.

        Таким чином, приходять до висновку користувачі соцмереж, Росія продовжує видавлювати людей з Криму.

        Крім того, вважають вони, так окупанти рвуть зв’язки Криму з материком і унеможливлюють навчання молоді та проведення різних конференцій на території України.

        ЯК З ЦИМ БОРОТИСЯ?

        Що можна зробити і що роблять Україна і світ для того, щоб припинити порушення прав людини, першопричиною яких є аж ніяк не коронавірус, а російська окупація Криму?

        Так, минулого тижня представник України при міжнародних організаціях Євген Цимбалюк під час виступу у Постійній раді ОБСЄ у Відні заявив, що Росія обмежує право на переміщення жителів Криму, прикриваючись боротьбою з пандемією коронавірусу.

        За його словами, під приводом боротьби з COVID-19 громадянам України, які постійно мешкають на тимчасово окупованій території в Криму і Севастополі і яким у примусовому порядку були видані російські паспорти, «дозволено залишити тимчасово окуповану територію і повернутися лише один раз».

        “Жителі Криму, які відмовилися отримати російський паспорт, вважаються іноземцями і можуть виїхати, але вже без можливості повернення до Криму”, – заявив в ОБСЄ Цимбалюк.

        Український дипломат також поінформував делегації країн-учасниць ОБСЄ про те, що, крім цих обмежень свободи пересування, російська окупаційна влада також почала виписувати штрафи жителям Криму за пред’явлення українських паспортів при перетині адміністративного кордону з окупованим Кримом.

        “Згідно з повідомленнями, окупаційна влада вимагає користуватися для перетину лише російськими паспортами. Ми закликаємо країни-учасниці ОБСЄ та її інститути продовжувати приділяти увагу ситуації з правами людини та основними свободами на тимчасово окупованому Кримському півострові. Як ми вже неодноразово повторювали, він не повинен перетворитися на” сіру зону” в регіоні ОБСЄ”, – заявив Цимбалюк.

        Він вкотре закликав РФ припинити свою незаконну окупацію Криму, мілітаризацію Чорного і Азовського морів, а також агресію проти України.

        Крім того, на сьогодні важливою є позиція прокуратури АРК щодо оперативної протидії порушенням порядку в’їзду-виїзду на окуповану територію.

        Своє завдання в прокуратурі АРК бачать у тому, щоб заводити кримінальні провадження щодо осіб, які вчинили злочини, і домагатися «невідворотності покарання» для представників окупаційної влади.

        Крім того, наглядове відомство АР Крим інформує Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду, і туди вже направлено «вісім інформаційних повідомлень про окремі злочини проти людяності у Криму».

        Мета цих повідомлень, кажуть у прокуратурі, – почати повноцінне розслідування Міжнародним судом військових злочинів, скоєних у Криму.

        Зера Аширова, Київ