Зміст:
Протруйники та мікродобрива для зернових: вибір залежно від умов вирощування
Більшість експертів стверджують, що ефективне протруювання насіння — це один з найважливіших етапів захисту сільськогосподарських культур від хвороб і шкідників. Але якість та ефективність цього процесу може бути різною, залежно від препаратів, що використовуються.
Про важливість вибору протруйників і мікродобрив для обробки посівного матеріалу, а також особливості роботи з ними SuperAgronom.com розповіли експерти UKRAVIT SCIENCE PARK .
Південний регіон
Дмитро Худяков, менеджер із технічної підтримки UKRAVIT SCIENCE PARK в Херсонській області, розповів, що на Півдні України поширена велика кількість хвороб озимих зернових культур, які передаються через насіння, та хвороб сходів.
Найбільш шкодочинними, за його словами, є сажкові хвороби, і контролювати їх необхідно обов’язково при протруюванні. Оскільки, якщо посіви будуть уражені сажковими хворобами, то врожай зерна матиме знижені якісні показники, його не прийматимуть елеватори і є вірогідність, що вся партія насіння буде фуражною або й зовсім некондиційною.
«Крім того, небезпечним є фузаріоз, оскільки він може знищувати рослини ще на стадії проростання та кущення, а далі переходити в колосову форму та негативно впливати на якість зерна. Відповідно, вирощений врожай буде або фуражним, або, у випадку сильного ураження, непридатним для годування тварин через накопичення мікотоксинів», — додав експерт.
Щоб убезпечитися від цих загроз, Дмитро Худяков рекомендує:
- Визначити фітосанітарний стан посівів минулих років: проаналізувати, які вирощувались культури, які проблеми були для них типовими, визначити видовий склад хвороб і шкідників.
- Провести фітосанітарну експертизу придбаного або власного посівного матеріалу, щоб виявити та ідентифікувати патогени.
«Для цього ми рекомендуємо аграріям співпрацювати з «Інститутом здоров’я рослин», який сьогодні пропонує комплекс досліджень на максимально широкий спектр показників. На основі отриманих результатів можна підібрати відповідні протруйники, які проконтролюють конкретний спектр загроз», — додав менеджер компанії.
Хвороби, як відомо, можуть міститися не лише в насінні — адже інфекція може бути і в ґрунті, на рослинних рештках. Також на полі можуть рости вже інфіковані рослини, здатні нашкодити культурам. Зважаючи на це, а також на попередника, можна обрати відповідне рішення.
Для боротьби із сажковими хворобами, які переважно передаються насінням, варто обрати фунгіцидний протруйник системної дії, рекомендує експерт.
«Ефективним рішенням у такому разі буде препарат із групи триазолів, наприклад, протруйник Ультрасил (д.р. тебуконазол). Окрім сажкових хвороб, він контролює борошнисту росу, прикореневі гнилі. Це досить бюджетний варіант, однак його буде достатньо за якісного посівного матеріалу та гарного фітосанітарного стану полів. Для розширеного контролю можна застосувати препарат Ультрасил Дуо (д.р. тебуконазол, імазаліл), який користується великим попитом серед аграріїв Півдня», — зазначив Дмитро.
Він додав, що в разі, якщо зернові висівають «стерня по стерні», необхідно обов’язково додати до Ультрасил Дуо інсектицидний протруйник, наприклад, Екзор (д.р. тіаметоксам ). А для контролю кореневих гнилей, сажкових хвороб, септоріозу тощо також часто застосовують протруйник Супервін (д.р. тіабендазол , флутріафол ).
«Якщо ж господарство вирощує сільськогосподарські культури на зрошенні й хоче мати потенціал врожайності до 6,0-8,0 т/га, обирають потужний протруйник Рестлер Тріо (д.р. прохлораз, флудіоксоніл, ципроконазол). За рахунок прохлоразу, частково системної діючої речовини, здатної рухатися не лише вгору, а й вниз, він може контролювати широкий комплекс хвороб: від гнилей до хвороб листя, сажкових хвороб тощо», — підкреслив менеджер компанії.
Водночас, південний регіон надзвичайно потребує інсектицидного захисту, оскільки сівозміна із року в рік порушується: попередниками під зернові групи переважно є або зернові культури, або соняшник; щороку залишається дедалі менше ділянок під пар, які стають економічно не вигідними. Без протруювання інсектицидними препаратами тут не обійтися, оскільки пошкодження тією ж жужелицею може бути настільки значним, що поле доведеться пересівати.
«Я рекомендую застосовувати продукти Екзор або Матадор (д.р. імідаклоприд). Імідаклоприд — системна діюча речовина, яка, на відміну від тіаметоксаму, має меншу розчинність і діє повільніше, відповідно, забезпечує пролонгований захист. Однак тіаметоксам за рахунок більшої рухливості забезпечує кращий захист на початкових етапах росту та розвитку культури. Робити вибір варто з огляду на видовий склад шкідників. Крім того, потрібно зважати на період захисної дії протруйника і надалі проводити обробки інсектицидами, оскільки в нашому регіоні буває тепло навіть у листопаді, і загроза пошкодження посівів шкідниками стоїть досить гостро», — розповів Дмитро Худяков.
За майже 22 роки роботи на українському ринку фахівці UKRAVIT SCIENCE PARK розробили оптимальні формуляції протруйників, що здатні комплексно контролювати найпоширеніші хвороби та шкідників озимих зернових культур.
«Серед комплексних рішень ми рекомендуємо застосовувати інноваційний протруйник Паскаль (д.р. флудиоксоніл, тебуконазол, азоксистробін, тіаметоксам). Це — унікальне рішення, яке захищає посіви на початкових етапах росту та розвитку від максимального спектру загроз, притаманних нашому регіону, і яке вже довело свою ефективність в полях і завоювало популярність серед аграріїв Півдня. Додатковим плюсом продукту є те, що він, порівняно з конкурентними продуктами, практично не викликає ретардантного ефекту», — зауважив менеджер.
Оскільки ж кожне господарство має різні економічні можливості, більш бюджетним варіантом захисту посівного матеріалу від хвороб і шкідників буде застосування бакових сумішей. Рекомендовані бакові суміші — Супервін + Матадор, Ультрасил Дуо + Матадор, Ультарсил Дуо + Екзор.
Окремо експерт підкреслив важливість обробки посівного матеріалу мікродобривами: хоча щодо ефективності цієї операції є багато міфів, особисто він вважає її необхідною. Річ у тім, що будь-який протруйник неминуче впливає на енергію проростання посівного матеріалу. І для того, щоб виправити ситуацію, необхідно дати рослині «пігулку», яка зменшить цей негативний вплив. Також для того, щоб спожити поживні елементи із добрив та ґрунту, рослині потрібна гарно розвинена коренева система, а обробка мікродобривами і стимуляторами росту сприяє швидкому її розвитку.
«Ми рекомендуємо перед висівом обробити посівний матеріал озимих зернових продуктом Авангард Старт, що містить набір елементів, необхідних для вдалого старту, а також комплексом стимуляторів росту Авангард Стимул чи Авангард Гроу Аміно, або Авангард Гроу Гумат, які сприятимуть схожості та проростанню, стимулюватимуть зростання та формування кореневої системи, підвищуватимуть опірність стресовим факторам. Крім того, спираючись на минулорічний досвід, в цьому агросезоні ми рекомендуємо аграріям обробити посівний матеріал озимих зернових мікродобривом Авангард Фосфор, оскільки фосфор впливає на розвиток потужної кореневої системи», — підсумував Дмитро.
Захист рослин від UKRAVIT
Широкий асортимент препаратів за кращими цінами
Обробку мікродобривами та стимуляторами росту можна і потрібно комбінувати з протруйниками, оскільки всі ці продукти оптимально сумісні в одному робочому розчині, додав менеджер компанії. Порядок змішування такий: вода, протруйник, мікродобрива, стимулятори росту. Доводимо до об’єму 10 л/т та обробляємо посівний матеріал зернових.
Західний регіон
Сергій Циганчук, менеджер UKRAVIT SCIENCE PARK в західних областях, розповідає, що основними хворобами, від яких потерпають посіви пшениці, ячменю та жита в цьому регіоні, є тверда, летюча, а останніми роками — карликова сажка , а також фузаріозні, гельмінтоспоріозні та офіобольозні гнилі і септоріоз. Всі ці хвороби із року в рік завдають суттєвої шкоди врожайності озимих зернових культур. Як свідчить досвід попередніх років, недобір врожаю через сажкові хвороби становив 10-15%, прикореневі гнилі різних типів — до 20%, залежно від погодних умов сезону, попередника, ефективності обраного протруйника, сорту.
«Врожай розпочинається зі здорового насіння. Тож насамперед я рекомендую перевірити придбаний або власний посівний матеріал в «Інституті здоров’я рослин» на посівні якості та фітопатологічні показники. Виходячи з цього, вже можна підібрати відповідний протруйник. Якщо виявлені збудники сажкових хвороб, достатньо буде таких протруйників, як Ультрасил чи Ультрасил Дуо. Якщо ж до них додається комплекс інших хвороб, тоді варто віддати перевагу потужнішому багатокомпонентному рішенню із розширеним спектром дії, наприклад, Рестлер Тріо або Паскаль», — зауважив Сергій.
В умовах Заходу України неодмінним елементом технології вирощування озимих зернових культур є протруювання посівного матеріалу інсектицидним протруйником: в регіоні поширений широкий спектр шкідників, а оскільки місцеві ґрунти наразі активно розкорчовують, ця проблема тут стоїть дуже гостро. Тому практично кожне господарство обов’язково застосовує інсектицидні препарати для обробки посівного матеріалу. Й навіть якщо проблема зі шкідниками в конкретному господарстві не спостерігається, обробку проводять у профілактичних цілях.
«Обрання відповідного інсектицидного протруйника залежить від низки факторів, наприклад, від попередника та видового складу шкідників на конкретному полі. Якщо переважають дротяники, оптимально підійде протруйник Екзор, а за наявності личинок хрущів дієвим рішенням стане протруйник Матадор. Захистити озимі зернові на початкових етапах вегетації одночасно від хвороб і шкідників можна, застосовуючи бакові суміші фунгіцидних та інсектицидних препаратів, або ж багатокомпонентні протруйники. Особисто я прихильник застосування комплексних рішень, наприклад, Паскаль або Рестлер Тріо. Однак треба зважати на видовий склад шкідників на конкретному полі та наявні хвороби — іноді доцільно обрати простіше рішення, що суттєво заощадить ваші кошти. Щодо бакових сумішей, то добре зарекомендувала себе комбінація Супервін + Екзор», — додав спеціаліст.
Посівний матеріал, з досвіду Сергія, також варто обробити мікродобривами. Адже вже не перший рік фахівці компанії спостерігають тенденцію, коли оброблене мікродобривами насіння дає дружніші сходи, формує надалі краще розвинену кореневу систему та є загалом більш стресостійким за нестабільних погодних умов. Така обробка гарантовано забезпечує прибавку врожайності та на 100% окуповується.
«В умовах Заходу України ми, зазвичай, рекомендуємо застосовувати для передпосівної обробки комплекс Авангард Старт, 1,0 л/т + Авангард Фосфор + Калій 2,0-3,0 л/т, залежно від можливостей господарства. Також доречно обробити насіння добривом Авангард Гроу Гумат, оскільки воно сприяє формуванню потужної кореневої системи та підвищенню стійкості до різного роду стресів», — додав менеджер UKRAVIT SCIENCE PARK.
Сергій Циганчук розповідає, що, звісно, існує велика кількість як прихильників, так і противників обробки посівного матеріалу озимих зернових культур мікродобривами. Однак ті, хто хоча б одного разу спробував провести цю операцію, наочно переконалися в її ефективності і зробили її невід’ємною складовою технології вирощування. Обробку мікродобривами й комплексом стимуляторів можна сміливо комбінувати з протруюванням. Робочий розчин для озимих зернових культур має бути в межах 10 л/т. В цей об’єм входять протруйник(и) обраного спектру дії, мікроелементи, стимулятори росту тощо.
Північно-Центральний регіон
Роман Ракша, менеджер із технічної підтримки UKRAVIT SCIENCE PARK в Черкаській області, зазначає, що насіння багатьох сільськогосподарських культур є джерелом інфекції, адже містить низку збудників хвороб різної природи як всередині, так і на поверхні. Коли висівають уражене насіння, це призводить до його загибелі чи ослаблення рослин у період сходів, а згодом — і до ураження дорослих рослин гельмінтоспоріозами, фузаріозами. Використання для сівби непротруєного насіння спричиняє зниження врожаю культури.
«Обробка насіння пшениці озимої протруйниками — це важлива частина циклу сільськогосподарського виробництва. Якісне насіння є запорукою отримання високих врожаїв. Підготовка насіннєвого матеріалу до посіву — це один із головних рівнів захисту вашого врожаю. Протруйники Паскаль, Рестлер Трі, Супервін будуть вам надійними помічниками в досягненні високих врожаїв зернових», — зауважив експерт.
Роман наголошує, що інсектицидний захист майбутніх сходів зернових також завжди має бути в пріоритеті агронома. Насичення в сівозміні монокультури, яка є резерватором накопичення шкідників і хвороб, становить загрозу для сходів рослин та кореневої системи. Фахівець додає, що інсектицидні протруйники Матадор, Екзор, Антихрущ забезпечать аграріям надійний захист усієї рослини.
«Сучасний підхід до обробки насіннєвого матеріалу — це комплексний захід. Окрім фунгіцидів та інсектицидів, необхідно використовувати ще й стимулюючі препарати, що містять стимулятори росту рослин, комплексні мікродобрива та інші компоненти. Вони сприяють активізації ростових процесів рослини. А оскільки гарантувати якість складних сумішей можливо тільки на заводах виробників ЗЗР, то застосування комплексних збалансованих добрив Авангард Старт, Авангард Фосфор Калій, Авангард Стимул забезпечать вам ці умови», — підкреслив фахівець компанії.
Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій
Щоб правильно провести протруювання та обробку насіння мікродобривами, потрібно здійснити аналіз фітосанітарного стану посівів минулих років, встановити основні проблеми вирощування культур, знати видовий склад збудників хвороб та провести фітосанітарну експертизу партій посівного матеріалу. Важливо також враховувати попередників і фітосанітарний стан кожного конкретного поля.
Східний регіон
Юрій Попов, менеджер із технічної підтримки UKRAVIT SCIENCE PARK у східних областях, зауважує, що серед хвороб насіння на Сході України переважають
сажкові хвороби та фузаріозна коренева гниль; серед хвороб, які передаються через пожнивні рештки у ґрунті, — ризоктоніозна, гельмінтоспоріозна та інші види гнилей, септоріоз, а також борошниста роса (якщо рік видався достатньо вологим).
Ці хвороби, як зазначає експерт, в різні роки можуть спричинити втрату значної частки врожайності. Наприклад, кореневі гнилі у сприятливі для їх розвитку та поширення роки можуть суттєво вплинути на якісні та кількісні показники майбутнього врожаю та позбавити аграрія очікуваного прибутку. Це можливо у разі, коли рік видався достатньо вологим для розвитку цих патогенів, оскільки зазвичай кількість опадів є недостатньою для розвитку, наприклад, того самого септоріозу та кореневих гнилей.
«Ми найчастіше фіксуємо борошнисту росу та фузаріоз на полях. Минулого сезону орієнтовно лише на 7-10% посівів фіксували ці хвороби, протруйники спрацювали добре. Ми використовуємо Паскаль та ще один, трикомпонентний, препарат вже протягом 3 сезонів, адже бачимо їхню ефективність. Також важливим нюансом є додавання до протруйників мікродобрива Авангард Старт, що підвищує продуктивність вирощування», — розповів Сергій Кулинич, агроном з с. Костянтинівка, де на 700 га вирощують озиму пшеницю.
Що стосується поточного сезону, то рівень вологи наразі спостерігається дещо вищий порівняно з попередніми роками, тож загроза кореневих гнилей цього року цілком реальна.
«Для того, щоб убезпечити посіви озимих зернових культур від комплексу поширених хвороб, придбаний або власний посівний матеріал необхідно обов’язково перевірити в лабораторних умовах. Я рекомендую звертатися до «Інституту здоров’я рослин», оскільки він пропонує дослідження як посівних якостей насіння, так і його фітопатологічних показників. Останнє дослідження, зокрема, дозволяє аграрію підібрати протруйники не навмання, а точно, щоб проконтролювати патогени, наявні в конкретному насінні», — додав Юрій Попов.
Крім того, при виборі протруйника необхідно враховувати попередника. Оскільки в Східному регіоні пшеницю дуже часто сіють після пшениці, накопичується велика кількість інфікованих пожнивних решток у ґрунті, які можуть уражувати посіви, особливо на початкових етапах росту та розвитку, і це треба врахувати при виборі первинного фунгіцидного захисту.
«В такому випадку слід віддати перевагу більш потужному протруйнику та застосувати вищі норми. В нашому регіоні — це інноваційний протруйник Паскаль у нормі 1,0 л/т, який вирішує всі можливі проблеми по будь-яких попередниках. Якщо говорити про такі попередники, як соняшник або кукурудза, то тут достатньо буде норми 0,8-0,9 л/т. Окрім препарату Паскаль, місцеві аграрії також часто використовують протруйник Ультрасил Дуо у нормі 0,5 л/т», — розповів менеджер компанії.
Також значення мають строки сівби, оскільки від цього залежить потужність обраних препаратів. Якщо аграрії сіють озимі зернові пізніше, достатньо буде якогось «легкого» протруйника та невисоких норм застосування. І, відповідно, навпаки: якщо посів відбувається в оптимальні строки, у вересні — на початку жовтня, доцільно застосувати Паскаль у максимальній нормі 1,0 л/т.
Окрім хвороб, посівам озимих зернових культур на ранніх етапах вегетації загрожує комплекс шкідників, тому потрібно неодмінно подбати про первинний захист посівів озимих зернових культур. При виборі препаратів слід також враховувати строк посіву. Якщо посів ранній, то норма витрати інсектицидного протруйника має бути підвищена, а сам препарат варто обрати потужний; якщо ж посів пізній, температури, відповідно, будуть знижені, і шкідники не будуть настільки активними. Крім того, підвищені норми доцільні для посівів, попередником яких були зернові культури.
«В умовах Сходу України я зазвичай рекомендую обирати протруйники Матадор або Екзор. Вони ефективно вирішують проблему зі шкідниками на початкових етапах росту та розвитку озимих зернових культур і характеризуються оптимальним співвідношенням ціни та якості. Крім того, Екзор забезпечує ще й додатковий рістстимулюючий ефект кореневої системи. Норма застосування за пізнього терміну сівби 0,25-0,3 л/т, за оптимального — 0,4 л/т», — зазначив спеціаліст.
Для одночасного захисту озимих зернових і від хвороб, і від шкідників аграрії можуть комбінувати інсектицидні та фунгіцидні протруйники або ж обирати готові комплексні рішення. Серед бакових сумішей популярністю користуються такі комбінації протруйників: Екзор + Ультрасил Дуо, Матадор + Ультрасил Дуо.
«Однак значно простіше застосувати відразу готове комплексне рішення: оскільки чим менше операцій проведено, тим менша ймовірність зробити помилку при змішуванні чи прорахуватися в нормах. У нашому продуктовому портфелі — це протруйник Паскаль, який захищає посівний матеріал від насіннєвої, ґрунтової й аерогенної інфекції та ґрунтових і ранньопіслясходових шкідників. А флудиоксоніл у його складі є однією з найкращих діючих речовин для боротьби з фузаріозною кореневою гниллю», — підкреслив Юрій.
Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном
Окрім протруйників, посівний матеріал озимих зернових культур варто обробити й мікродобривами. Спеціаліст компанії рекомендує комбінацію продуктів Авангард Старт у нормі 1,0 л/т та Авангард Стимул у нормі 0,5 л/т. Якщо ж фінанси не дозволяють застосувати обидва мікродобрива, як правило, перевага віддається Авангард Старт: адже він містить необхідний комплекс макро- та мікроелементів, який перебуває в кореневмісному шарі ґрунту, і коли насінина проростає, поряд вже є всі необхідні поживні речовини для вдалого старту та подальшого розвитку. Крім того, часто аграрії також застосовують для передпосівної обробки насіння озимих зернових культур добриво Авангард Гроу Гумат.
Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Сіяти чи ні? Шукаємо відповідь на головне питання українських аграріїв цієї осені
“Я зараз на передовій. Росіяни стріляють, а у нас нема, чим по них вжарити. Терпимо, шукаємо вихід. Отак і з тим, що сіяти. Треба шукати можливості”, – розповідає Валерій Мартишко, фермер з Київщини, який від початку війни зі зброєю захищає землю, не втрачаючи зв’язку зі своїм господарством.
Попри гарний врожай цього року, за його словами, аграрії в нулі, а якщо рахувати ще й інфляцію, то в мінусі. Прибуток з’їдає логістика.
“І неможливо вивезти, і нема куди”, – каже фермер. Через це цієї осені в його господарстві частину землі засівати не будуть.
По тому, як Росія вийшла із зернової угоди, що дозволяла експортувати зерно Чорним морем, в українських аграріїв з’явилися додаткові проблеми. Порти на Дунаї, які розглядалися як альтернатива закритому морському шляху, зазнали російських обстрілів. А “шляхи солідарності” на західних кордонах працюють із обмеженнями, які навряд чи скоро зникнуть.
Багато хто з українських виробників, як і Мартишко, вирішив скоротити посіви чи відмовитися від зерна і перейти на інші культури.
Що втрачає Україна
За час незалежності від абстрактної житниці, як називали Україну за радянських часів, вона стала одним із провідних гравців на світовому ринку харчів. Від 1992 до 2021 роки виробництво зерна у країні зросло у 2,5 рази – із 35,5 млн до понад 85 млн тонн.
За кілька років до війни аграрний експорт став головним для держави, витіснивши металургію на друге місце.
За даними Продовольчої програми ООН (FAO), напередодні російського вторгнення український аграрний сектор давав до 20% ВВП та понад 40% експортних доходів.
Як підрахували у FAO, за підсумками 2021 року Україна була лідером світового ринку соняшникової олії із часткою у 45%, третім найбільшим виробником кукурудзи, ячменя і рапсу.
У 2021-му країна також була шостим виробником пшениці й давала десяту частину світового експорту.
У липні цього року, коли Росія вийшла із зернової угоди, експорт товарів з України впав до найнижчого від початку вторгнення рівня. Якщо порівнювати із липнем 2022-го, він скоротився на 18%.
У продовольчому сегменті основні втрати припали на експорт зерна. Він скоротився до 0,4 млрд доларів або 2,2 млн тонн – мінімуму з серпня 2022 року, коли його вдалося відновити завдяки угоді про коридор.
Водночас за даними Російського зернового союзу за серпень Росія відвантажила на експорт 7,7 млн тонн зерна. Це рекорд для серпня за останні сім років. Він на 32% перевищив показник серпня минулого року,
Для України ж зупинення чорноморського шляху призведе до того, що експорт аграрної продукції з України у 2023 році буде на 2 млрд доларів меншим, ніж він міг би бути, підрахували в НБУ. Там не очікують, що коридор відновлять до кінця війни.
Непередбачувані шляхи солідарності
Від весни 2023 і на західному кордоні України для аграрного експорту почалися проблеми
У травні 2022 року ЄС запустив так звані шляхи солідарності – альтернативні маршрути для експорту українських товарів через європейські країни.
За даними союзу, завдяки цим шляхам за рік країна експортувала понад 40 млн тонн зерна. Це навіть більше, ніж завдяки чорноморській ініціативі.
Проте вже за рік, у травні 2023-го, під тиском Польщі та ще чотирьох країн-сусідів Євросоюз заборонив імпорт української пшениці, кукурудзи, ріпаку і насіння соняшника.
Тоді передбачали, що обмеження діятимуть до 15 вересня, а до того вдасться знайти варіант, який дозволить і надалі вивозити зерно та задовольнить усіх. І фермерів із країн-сусідів, і українських аграріїв, і споживачів їхнього зерна в Європі та за її межами.
За літо конкретних домовленостей досягти не вдалося. Градус суперечки поступово підвищувався. На початок осені Польща та Угорщина заявили, що готові заборонити український імпорт в односторонньому порядку у разі, як ЄС не подовжить заборону централізовано.
15 вересня Єврокомісія таки вирішила не подовжувати обмеження. А Україна зобов’язалася з 16 вересня запровадити ефективні заходи контролю за експортом 4 груп товарів, щоб запобігти будь-яким ринковим викривленням у сусідніх державах-членах.
Натомість Польща, а за нею Угорщина та Словаччина оголосили про односторонню заборону аграрного імпорту з України.
При цьому і в Брюсселі, і у Варшаві весь час підкреслювали: попри заборону на імпорт до країн-сусідів, транзитні шляхи для української продукції залишаються відкритими.
Але вони переповнені. Не лише українська, але й європейська інфраструктура не дозволяють зберігати і транспортувати ті обсяги, які навіть під час війни може виробляти Україна.
Це також є однією з причин того, чому ініціативи з експорту через порти на Балтійському та Середземному морях у Литві чи Хорватії поки що залишаються швидше добрими намірами, аніж реальною можливістю.
За оцінками учасників зернового та логістичного бізнесу, щоб перевезти туди залізницею обсяг зерна, потрібний для завантаження одного морського судна класу “панамакс”, за нинішньої пропускної потужності треба з пів року.
Якщо додати до цього відсутність достатніх площ для правильної перевалки та зберігання зерна в європейських портах, проблему широкої і вузької колії в Україні та Європі та дефіцит вагонів-зерновозів, очевидно, що шляхи солідарності стають “золотими”.
Дунайська альтернатива
Дунаєм можна вивезти більше зерна, ніж суходолом, але менше, ніж морем
Ще до того, як Росія оголосила про вихід із чорноморської ініціативи, реальною альтернативою їй стали вважати шлях через Дунай, який здавався безпечнішим.
Але після обстрілів дунайських портів, коли ракети, шахеди чи їхні рештки падали за кілька сотень метрів від кордонів чи навіть на території Румунії – члена ЄС та НАТО, впевненість у надійності цього шляху пішла вниз. А ставки фрахту суден – вгору.
Автор фото, Олександр Кубраков/Facebook
Так виглядала зруйнована інфраструктура портів Дунайського кластеру після російського обстрілу 2 серпня 2023 року
Якщо до цього додати черги на залізниці (адже зерно треба ще довезти й до дунайських портів), а також нижчі обсяги вантажів, які можуть перевозити річкові та каботажні судна порівняно із морськими, стає зрозуміло, чому трейдери весь час повертаються до думок про Чорне море.
Чорноморські та інші варіанти
17 липня 2023 TQ Samsun був останнім кораблем, який зміг пройти через Босфор з українським зерном в рамках чорноморської ініціативи
Не виключено, що зерновий коридор у Чорному морі в якомусь вигляді відновлять. Врешті, і для Росії, яка також є потужним гравцем зернового ринку, це є головним шляхом для експорту зерна. Але його формат відрізнятиметься від минулорічного.
Вже понад місяць Росія веде переговори з Туреччиною та Катаром щодо нової конфігурації зернового експорту. Але, як показала сочинська зустріч російського та турецького президентів 4 вересня, результатів цих переговорів наразі немає. Немає і згоди РФ повернутися до старої угоди. Москва нагадує про вимоги, які вона висувала рік тому. Насамперед йдеться про зняття обмежень на імпорт російських добрив та зерна і пов’язаних із цим банків.
До відновлення участі Росії у чорноморській ініціативі разом з Україною, як і до заяв Києва про розблокування експорту та тимчасові коридори у Чорному морі, серйозного ставлення у бізнесу немає.
Бракує також і деталей альтернативних шляхів. Але щонайменше один із варіантів, що опрацьовується, пов’язаний із страхуванням вантажів.
Київ завершує роботу зі світовими компаніями над схемою для страхового покриття зернових суден, що прямують до та з чорноморських портів, повідомив Financial Times заступник міністра економіки Олександр Грибан. За його словами, угода передбачає участь українських державних банків та міжнародних страхових груп, включно із таким гігантом, як Lloyd’s of London.
Ще одну альтернативу озвучив Reuters представник Держдепу Джеймс О’Браєн. За його словами, наразі у Сполучених Штатах бачать, що “існують життєздатні маршрути через територіальні води України та суходолом”.
Завдяки цьому, за словами представника Держдепу, український аграрний експорт може повернутися до довоєнних показників.
Похмура атмосфера
У пошуках шляхів, як вивезти зерно, сторони, особливо міжнародні партнери України, оперують фізичними обсягами. Саме це важливо для харчової безпеки.
Проте для аграріїв наперед виходять не обсяги, а гроші.
Попри те, що цьогорічний врожай буде на 20% більший за торішній, високі витрати на логістику та відсутність альтернатив вплинули на ціни і зробили вирощування зернових в Україні неприбутковим.
Фактично, український агросектор став збитковим вперше за останні 20 років, каже гендиректор аграрної компанії ІМК Алекс Ліссітса. При чому найзбутковішими виявилися саме зернові.
Як визнають в НБУ, маржинальність аграрного бізнесу погіршується, й це матиме вплив на загальні показники української економіки, адже АПК завжди був одним із її локомотивів.
“Ми не очікуємо позитивного внеску від сільського господарства, розуміючи, що ті проблеми, які ми матимемо у другій половині цього року, явно відбиватимуться на бажанні агропромислових виробників вкладати додаткові ресурси у виробництво”, – йдеться в одному з останніх прогнозів Національного банку.
В умовах падіння експорту, через неможливість продати вирощене зерно, будуть скорочуватися посіви. А дехто й взагалі не сіятиме озиму групу, підтверджує такі прогнози Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
“Робить тільки для того, щоб робить, ніхто не буде”, – пояснює логіку виробників фермер Мартишко. Він твердить, що цього року вирішив вивести 10% площ в пар, а наступного року, можливо, це буде 30%.
Через те, що логістика є дорогою, виробники отримують мало грошей, каже Олег Нів’євський з Київської школи економіки (KSE). “Десь на рівні собівартості виробництва, а у деяких випадках вони і її не покривають”, – пояснює економіст.
Тому, крім зменшення посівів, виробники також вирощуватимуть те, що можна легше і дорожче продати.
Саме тому ще до виходу Росії із зернової угоди структура посівів в Україні вже змінювалася. Почали сіяти більше олійних, бо вони дорожчі за пшеницю, також так “зручніше покривати” логістику. Цей тренд на заміну зернових олійними триватиме, принаймні поки війна, вважає Нів’євський.
Через те, що вирощене зерно дедалі важче експортувати і воно не приносить прибутків, виробники будуть сіяти менше. І не пшеницю.
Вже незабаром зміниться не лише структура посівів, але й саме обличчя українського АПК, вважає оглядачка аграрних ринків Лариса Гук.
Не виключено, що наперед вийдуть середні фермерські господарства, тоді як великих агрохолдингів поменшає, особливо у прикордонних з Росією регіонах або на територіях, що були чи залишаються під окупацією. Але те, що і як вони сіятимуть, зміниться неодмінно.
“Минулий сезон ми проскочили по інерції, тому що основа врожаю, пшениця, була закладена ще восени 2021 року”, – нагадує експертка. У врожаї 2022 вже було мінус один мільйон гектарів по пшениці через окупацію.
Кожен із виробників в першу чергу думає, на чому можна заробити, наголошує Гук, а пшениця не є тою культурою, на якій можна найбільше отримати: “Тобто цього сезону до того “мінус мільйон” ще щось додасться”.
У мінус аграріям грає і ще один фактор. Левова частка пшениці, які вирощують у країні, є фуражною. Звідси і нижча ціна, ніж можна було б отримати за той самий обсяг, якби це був вищий ґатунок.
“В Україні можна й палицю в землю посадити, воно буде рости, бо земля родюча і благодатна. Тобто з обсягами питань нема – можемо і експортувати, і задовольнити внутрішній ринок. Але задовольнити чим?” – запитує Лариса Гук.
Якщо подивитися загалом на наші найкращі і найгірші сезони, то поки що ситуація не найгірша, каже оглядачка. Але вона з кожним днем починає мінятися в гіршу сторону.
Що робити зараз
Просто сіяти і збирати зерно може виявитися недостатнім, щоб зберегти аграрний бізнес в Україні
Поневіряння з експортом, зокрема й аграрним, під час війни показали, що українська економіка повинна переорієнтовуватися на переробку й експорт готової продукції замість сировини. Так вважає перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко.
Член аграрного комітету Іван Чайківський заявив, що модель “посіяв-зібрав” для аграріїв більше не працює.
“В Україні такі підприємства просто зникнуть”, – заявив депутат. Він пояснив: ще з минулого року ті аграрії, які мали в себе переробку, мали тваринництво, птахівництво, свинарство чи рогату худобу, почувалися зовсім по-іншому, ніж аграрії, які орієнтувалися на виробництво зерна чи олійних на експорт.
На це виробники відповідають, що і для продуктів переробки треба шукати експортні шляхи, як і нових покупців на готову продукцію.
“Ну, зробимо ми з вами утричі більше борошна, ніж можемо з’їсти, і що робити? Будемо шукати логістичні шляхи, як його продати”, – заявив президент Української зернової асоціації Микола Горбачов “Главкому”.
Економіст Нів’євський вважає, що переробка не є панацеєю, хоча виробники знайдуть такі можливості. Все залежатиме від того, чи будуть в них ринки збуту.
“Про це треба у першу чергу турбуватися, а не про те, чи можу я виробити борошно, а не просто зерно”, – каже він.
“Технічні культури – цей вихід був би гарний, якби ми раз – і побудували багато спиртових заводів і переробляли б на спирт. Але ріпак чи сонях все одно треба після переробки відправляти на експорт – трохи менші обсяги, але все одно його треба якось везти”, – розмірковує фермер Валерій Мартишко.
Що буде далі
Цього сезону експорт агропродукції з України – це в середньому 3,6-3,8 млн тонн на місяць – проти 5,7 млн тонн у минулому, каже керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.
Але минулого, зауважує він, треба було вивезти залишки рекордного врожаю довоєнного 2021-го. Цьогорічний потенційно можна вивезти і без зернового коридору, який відпрацював своє.
“Головне зараз налагодити нормальні стосунки із нашими західними сусідами, щоб вони не обмежували транзит”, – вважає аналітик.
Автор фото, Concorde Capital
Який експортний шлях є більш вигідним показують цифри
“Оскільки бізнес реагує на виклики швидко, вихід знайдуть”, – вважає Нів’євський. Надії економіст покладає на розширення дунайського коридору та європейського напрямку. Попри позицію деяких сусідів України.
Якщо подивитися на проєкти, які є на кордоні, ми бачимо, що люди хочуть інвестувати в перевалку, щоб була можливість більше експортувати, зазначає економіст.
Водночас найменше сподівань Нів’євський має щодо чорноморського коридору – принаймні до завершення війни. Він дав можливість вивезти величезні залишки зерна, що були з довоєнних часів. А потім працював лише в мінус – “не давав можливості тим гравцям, які користувалися цим коридором, будувати альтернативні експортні потужності, тобто інвестувати у західний кордон”.
“Ми втратили рік інвестицій, які могли б допомогти вивезти на експорт продукцію вже зараз, в цьому сезоні”, – каже Олег Нів’євський.
А коли немає впевненості у нормальному експорті, втрачаються й стимули для виробництва.
Через це осінь буде ще важчою з точки зору планування для сільгоспвиробників.
“Принаймні ті, з ким я спілкувався, кажуть, що ця затяжна війна, збитки і руйнування, невпевненість в тому, чи буде експорт і нормальна ціна, все це створює похмуру атмосферу в плануванні виробництва”, – додає він.
Війна може сильно змінити весь український АПК, а не лише те, що вирощують на українських полях
То чи можна говорити, що Україна втрачає свої позиції як житниця?
Якщо порівнювати з тим, якими вони були раніше, то якісь позиції в нас провисають, з точки зору обсягів ми пішли вниз, каже Лариса Гук. Але поки що виглядає, що аграрії зможуть швидко відновити втрачені позиції, коли буде можливість. Проте за цей час зміняться і те, хто сіє на українській землі, й що сіють.
“Ми навіть в Радянському Союзі виробляли 50 млн тонн зерна. А під час війни ми виробили 70. Якщо, дасть Бог, війна закінчиться, повернуться втрачені території, то про що ми говоримо – будемо житницею”, – оптимістично каже фермер Мартишко.
Але одночасно в ньому говорить і солдат з передової:
“Ніхто не знає, що буде далі з країною. Всі бачать, що війна ця безкінечна, Росія руйнує нашу економіку. Те, як заміновані поля у нашому прикордонні, – це жах. Там розбиті аграрні підприємства, повністю знищені під нуль, все попалене край неба лежить”, – розповідає він про те, що бачить на власні очі як фермер, якому довелося стати воїном.
Але додає: “Наш письменник Шолом Алейхем казав, що обов’язково треба надіятися, що все поправиться. На сьогодні мета – виперти ворога з країни, вижити підприємствам і вижити людям. А решту – зробимо”.