Сталінград Зеленського

І хоча сам Володимир Олександрович, і більшість його команди далекі від ідеальних управлінців – проте вони є сильними фахівцями з навіювання виборцям та створенні вау-ефектів.

При аналізі дій влади треба виходити з того, що Зеленського найбільше цікавить власний рейтинг. Намірившись іти на другий термін, Володимир Олександрович усі стратегії, тактики, методи і заходи бачить тільки через цю призму.

Усі опоненти нинішнього президента надзвичайно радіють падінню рейтингів. А даремно. Бо ще і зараз Зеленський електоральний чемпіон.

А рейтинг Зеленського вже обвалювався. Якраз рік тому, при вході в опалювальний сезон. Саме на початку опалювального сезону найбільша паніка у споживачів. Як завжди. Як і зараз.

Але у лютому Зе!команда змінила стратегію. Володимир Олександрович різко поправішав. Змінив риторику щодо Росії. І дістав прекрасну шашку у вигляді РНБО. І почав нею розмахувати. Маючи бойовий розкрас “під Рембо”.

І повернув втрачений рейтинг. З 24% до 32%.

Тому ще на початку цієї осені рейтинги Зеленського були на рівні першого туру 2019 року. Тобто базовий електорат не збив навіть “вагнергейт”. Люди пробачили своєму герою, простому хлопцю. Ну проговорився Лукашенкові, з ким не буває? Він же не нарошно.

І зараз, після провального падіння за два місяці рейтингів на 8-10%, усі чомусь думають, що падіння неминуче продовжиться. Так, це можливо. Але після Нового року усе заспокоїться. Люди зрозуміють, що зиму пережити вдасться.

Рейтинги Зеленського доживуть до весни.

В команді президента і професійні стратеги, які правильно будують кампанію.

Фактично ми бачимо закамуфльовану мобілізацію команди.

Йдуть кадрові ротації. Команда балансується. В армії це називається сколочуванням військ. Де усі до всіх притираються. Де налагоджується взаємодія різних родів військ. У нашому випадку: Офісу президента, силовиків, Кабміну та фракції Слуг народу і попутників у Верховній раді.

Тільки свої. Тільки ненависть до чужих. Команда.

І усе, починаючи від з’їзду Слуг у Трускавці свідчить про те, що війська сколочуються.

Всі відмобілізовані. З ресурсами особливих проблем немає. Противників багато, але вони не зможуть об’єднатися.

Будь-яка фронда у фракції чи кабміні після перетасовок неможлива. Арсена Авакова немає, а Денис Монастирський підконтрольний. Венедіктова і Баканов в строю. ДБР – готове підносити патрони.

Офіс президента планує і нарізає задачі.

І стратегічна ініціатива в руках Зе!команди. На війні (а виборча кампанія схожа на військову) – це великий козир. Саме вони знають: куди і кого вдарити. Інші – сподіваються захищатися.

Хоча у цієї команди є і проблема. Це сам Зеленський. Його емоційна вразливість.

Так, з огляду на мобілізацію, команда Зеленського готується до чогось надзвичайно серйозного.

Але валити Разумкова восени – помилка. Це треба було б робити навесні.

Це не просто демаскування позицій. Це передача цінного ресурсу ворогам. Тепер Разумков сам буде проблемою.

Зеленський погарячкував. І забув, що помста – це страва, яку подають холодною.

Навіщо мобілізувати і мотивувати своїх? Щоб потім воювати проти колишнього попутника? Чи проти середнього пальця Гео Лероса?

Але крім Зеленського є ще одна, фундаментальна проблема. Це ставлення союзників. Цивілізовані країни лояльні до України як держави та її інституцій. Але особистої компліментарності між європейськими лідерами та Зеленським немає.

А війна близько. Перш за все стратегічний огляд позицій.

Рейтинг Зеленського перезимує. І навряд чи скотиться нижче 20%. Але, я думаю, що в команді президента вже зрозуміли: рейтинги можна втримувати на хайпі і на відосиках. Клуб фанатів налаштований до Зеленського не як до політика, а як до свого хлопця.

Але електорат не пробачає подорожчання цін. І подорожчання тарифів.

І якщо цю зиму можна буде пережити з ціною 7-96 за куб, чи 12,42 для бюджетних установ, то наступну точно ні. На газ менше за 450-500 доларів/тисячу кубів – годі й сподіватися. А це – збільшення платівок осені наступного року на 30-40%. Те саме – на тепло і світло.

Та інфляція до 7-8%. Тут навіть закохані в президента плюватимуться. Наступної осені антирейтинг Зеленського точно може бути найбільшим серед українських політиків.

А просто взяти і заткнути таку діру бюджетними грошима – це плюнути проти західного вітру, начхати на здоровий економічний глузд. І на Велике будівництво. Ну і привіт МВФ.

І ми розуміємо, що чарівна паличка РНБО вже не виручатиме. Такі сильні козирі як розмови про боротьбу з олігархами чи повернення територій, чи покращення життя – вже у відбої.

Треба або саджати, або втрачати рейтинги. Хоча все одно – немає нічого безжальнішого для рейтингів, ніж грудневі платіжки.

Тому, розуміючи безперспективність для обрання у 2024 році Зе!команда мобілізується для бліцкригу.

Основною альтернативою у проекті “Зеленський 2.0” є проведення дострокових виборів. Наприклад, президентських на травень-червень, а парламентських на кінець серпня чи вересень 2022 року.

Весною вже можна буде показати розпочате велике будівництво і потім крутити цю пісню все літо.

Всього лише що потрібно: змінити по бєспрєдєлу Виборчий кодекс. Простою більшістю. А якщо ще й внести зміни в перехідні положення і залишити на позачергові вибори ще й мажоритарку, то Офіс Єрмака назбирає і конституційну більшість.

А далі все складається. Велике будівництво йде. З місцевими владами заключено договір про ненапад. Конгрес місцевих і регіональних влад може навіть підігрувати на виборах. Вибори мера Харкова показали, що вже створено своєрідний баланс: кожен розпоряджається своїм бюджетом і за це нікому нічого не буде.

А відповідати перед законом будуть лише бунтівні голови громад, які посміють грати в свою гру.

Знову ж, з наступного року ми побачимо в дії ноу-хау Офісу у комунікаціях з громадами. Особливо добре це гратиме у середніх громадах від 20ти до 100 тисяч жителів.

Місцева рада має зібратися, вибрати місцевий об’єкт (на який вже складена проектно-кошторисна документація) і проголосувати за звернення до президента. Що ось, ми, ваші вірні посполиті, б’ємо чолом і просимо грошей на наш об’єкт.

І з милостивих “государевих рук” отримують гроші з державного бюджету. Хоча підрядну організацію місцева влада має разом із субвенцією. За принципом: вам об’єкт – в ОП – відкат.

Ну і усі облдержадміністрації за можливості будуть робити м’який адмінресурс. Ну і контролювати ЦВК.

Буде проведено роботу з електоральними групами. Вже зараз очевидно, що найменше падіння Зе!рейтингів відбулося у цільовій групі 18-28 років.

А значить буде мобілізована молодіжна політика від міністерства і до маленьких громад. І не тільки у форматі концертів. А і молодіжних центрів та інших двіжів. Знову ж Слуги достатньо сильні в мережах.

Напередодні виборів можна підвищити пенсії на кількасот гривень. Що бюджет пенсійного фонду це не вивозить – нікого не хвилює. Мета – вибори виграти, а там видно буде.

Так само заграватимуть з іншими професійними групами. І етнічними. І субетнічними.

Важливий момент – не втратити медійні ресурси. А тут якраз найшла коса на камінь. Непорозуміння між Ахметовим і Зеленським.

А, як вірно підмітив у своєму блозі Зеленський – ЗМІ – це артилерія. Тому вони примиряться. В обмін на те, що Зе!команда не чіпатиме Разумкова. Який і поведе у своєму списку лобістів Ріната Леонідовича.

Стратегія бачиться такою: з Ахметовим помиритися, з Поршенком і Медвдечуком воювати до останнього патрона. І намагатися об’єднати їх в одну команду. Патріот Зе! – проти ворогів народу.

Ну і головне: це не дати іншим ворогам об’єднатися. Але тут Зе!команді нізащо й переживати. Як влучно зазначив Віталій Портников: ніщо не змусить виступати на мітингу у Харкові Олега Ляшка з Дмитром Разумковим.

У них різні електоральні ніші. І вони самі різні, щоб бути разом. Усі, хто бачить себе в наступному парламенті – навіть не думатимуть про об’єднання. Лише про ненапад та погодження регіональних кандидатів чи списків.

Об’єднуватися можуть лише ті, у кого поки-що по 2-3 відсотки. Але не факт, що об’єднання даватиме синергію.

Це найперспективніший сценарій для Зеленського.

Бо інакше, у 2023 році, неминучий провал на парламентських виборах. А потім і президентських. А далі – безкінечні судові позови проти самого Зеленського і його найближчого оточення.

Альтернатива із електронним голосуванням і підтасовкою у 2024 році – це безперечний Майдан. І далі по колу: слідство, суд, тюрма. Або втеча.

Тож я певен, що над таким сценарієм в Офісі президента думають. Бояться, але думають.

На перепоні цьому сценарію може бути лише:

Відміняти закони і реформи можна. І це Зеленський довів на прикладі Нафтогазу і корпоративного управління. Бєспрєдєл теж можливий і Зе!команда його теж демонструвала.

Тому тільки чітка позиція західних союзників і активних громадян щодо того, що виборчий кодекс недоторканний і буде червоною лінією – може не дати хід узурпації влади з боку Зеленського.

А поки що він виглядає, як Паулюс у Сталінграді. Наче і до Волги дійшов. Наче все нормально. От тільки штабні офіцери шепчуться, що патрони закінчились.

І приглядаються один до одного: з ким з оточення виходити?

Віктор Бобиренко

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Чем славится Польша: 7 причин влюбиться в эту страну навсегда

Из-за хороших цен на авиа перелеты во все европейские страны, Польша часто воспринимается путешественниками просто как пересадочный пункт. Провести полдня во время пересадки в Кракове или Варшаве — многим кажется вполне достаточно. Но это скорее от нехватки времени, потому что в Польше действительно есть что посмотреть и куда поехать. На самом деле, есть огромное множество причин провести в этой стране хотя бы пару дней, и мы расскажем вам, чем славится Польша:

Чем славится Польша: 1. Красивые города

Кроме знаменитых Кракова и Варшавы, в Польше есть еще целый ряд красивых городов со старинными узкими улочками и сказочной архитектурой. Среди таких, которые стоит посмотреть в первую очередь: Познань, Вроцлав, Лодзь, Люблин, Гданьск.

Вроцлав называют маленькой польской Венецией. Он расположен на множестве маленьких островков, между которыми перекинуто множество мостов и мостиков, на реке Одра. Это делает город и в правду похожим на Венецию, только с польским колоритом и архитектурой.

В Познани стоит посмотреть на старинную городскую ратушу и прямиком от нее отправиться к королевскому замку — самой старой уцелевшей резиденции в Польше.

Лодзький городской музей современного искусства – первое, ради чего стоит отправиться в этот город. Он буквально переносит людей из реального мира в параллельный мир фантазий, ограниченный лишь свободой воображения.

2. Балтийское море

За пределами городов тоже есть на что посмотреть. Например, освежающее даже жарким летом Балтийское море, которое кажется одновременно и суровым, и ласковым. Поскольку в море даже в самую жаркую погоду купается не так много людей, то отправившись сюда ранней осенью, вы вполне сможете насладиться уединением на морском берегу, что является редкостью для населенной Европы.

Чем славится Польша: 3. Закопане. Горы Высокие Татры. Озеро Морское Око

Это отдельная причина посетить Польшу и для многих она становится самой главной. Особенно эти места любят те, кто предпочитает путешествовать и отдыхать подальше от больших городов. Красоте этих мест, действительно стоит уделить как можно больше времени. Озеро Морское Око можно назвать одним из тех мест, которые нужно хоть раз в жизни увидеть собственными глазами. Оно обладает невероятной красотой и отражает на поверхности своей глади не менее красивые верхушки окружающих гор. В этом районе расположено множество горнолыжных курортов, уровень которых достаточно высокий, чего не скажешь о ценах. Ведь они намного ниже, чем цены раскрученных европейских курортов.

4. Цены

И если уж речь зашла о денежном вопросе, то следует вынести его отдельным пунктом, ведь он касается не только горнолыжных курортов, но и всего остального: цен в заведениях, аренды жилья, туристических услуг. За весь отдых вы потратите вдвое, если не втрое меньше, чем если бы вы отдыхали в Западной Европе. Так что еще одна причина устроить путешествие по Польше — возможность объездить ее всю без колоссальных вложений.

Чем славится Польша: 5. Польская кухня

А раз уж цены здесь радуют, то можно не экономить на питании и смело отправляться исследовать национальную кухню! Много потратить на традиционную еду трудно, потому что она в Польше очень сытная: огромное количество мясных блюд, мучных изделий, тушеных овощей и прочего.

Постарайтесь обязательно успеть попробовать польский борщ с колдунами или пельменями, а на второе несомненно нужно съесть «бигос».Это блюдо готовят из мяса и квашеной капусты, а подают в хлебе. Еще из мучных изделий своим выбором славятся вареники, которые по-польски называются «пероги», пусть название не вводит вас в заблуждение. Тут уже можно выбрать и варианты без мяса, для тех, кто его не ест.

Да и в принципе, тем, кому не нравится мясная и тяжелая пища, не придется голодать. Польша не отстает и по количеству современных заведений на любой вкус, как классических европейских, так и вегетарианских и веганских. Обязательно попробуйте пиццу — здесь ее зачастую готовят не хуже, чем в Италии.

А из локальных спиртных напитков отличного качества стоит отметить зубровку, фруктовые настойки и пиво.

6. Концерты и фестивали

Польской молодежи очень повезло — к ним не только часто приезжают с концертами мировые исполнители. Много действительно крутых фестивалей проходит здесь каждый год! Настолько крутых, что даже из другой страны стоит ради них приехать. Особенно, если еще раз вспомнить о ценах, которые, как и со всем остальным, очень часто ниже, чем на билеты других европейских фестивалей.

Среди тех, которые особенно следует отметить:

1. Фестиваль под открытым небом в Гдыне – прямо возле того самого Балтийского моря.
2. OFF фестиваль в Катовицах.
3. Woodstock в Костшине-над-Одрой.

Все они проходят летом. Ну а если отправляетесь на отдых зимой, то есть еще:

Причем каждый из них всегда привлекает молодежь новыми и популярными исполнителями, которые не каждую страну Восточной Европы посещают.

Чем славится Польша: 7. Соборы и католические церкви

Это огромное впечатление не только для религиозных людей. Эти величественные сооружения любого очаруют своей красотой, так как являются одним из главных национальных достояний и охраняются законом, как ценное наследие народа. При этом вход в них свободен для всех желающих. И даже если вы не будете заходить внутрь, то звон колоколов, который часто напоминает мелодию из сказки и величественный вид этих зданий — точно подарят вам незабываемые впечатления.