«Хлопці по 18−20 років захищають країну, а я сидітиму за кордоном?»: історія музиканта, який на фронті грав в артилерійському оркестрі

Широкомасштабне вторгнення рф спровокувало небувалий підйом національної самосвідомості українського народу. 24 лютого добровольцями на війну пішли вчорашні баристи затишних столичних кав’ярень, успішні менеджери великих компаній, прості таксисти, та й узагалі всі, хто міг тримати в руках зброю. 25-річний Тарас Сташевський з Рівненщини, на фронті отримав позивний «Музикант». Сталося це невипадково: до широкомасштабного вторгнення чоловік мріяв викладати музику, але на сході музиканту довелося опанувати військову спеціальність артилериста. Втім, навіть попри щоденні масовані обстріли ворога, захисник не забував про своє захоплення, і гітара, українські пісні та компанія бойових побратимів, допомагали створювати ілюзію мирного життя. Так військові відволікалися. В боях на сході, Тарас втратив майже пів стопи, і на допомогу в реабілітації знову прийшла музика.

Із заробітків на війну

Тарас Сташевський захоплювався музикою з юності. Отримав професійну освіту у Луцькому педагогічному коледжі за фахом викладача музичного мистецтва. Однак зайнятися викладанням чоловік не встиг: через брак фінансів Тарасу довелося виїхати на заробітки за кордон. Власне там чоловіка і застала звістка про початок широкомасштабного вторгнення.

«До останнього не вірив, що це сталося. За декілька днів до великої війни ми з хлопцями обговорювали можливість широкомасштабного наступу, але ніхто не хотів в то вірити. А 24 лютого ми прокинулися і дізналися, що в Україні почалася війна», — пригадує Тарас.

В той час, як мільйони людей виїжджали з України на Захід, Тарас Сташевський повернувся на Батьківщину, щоб стати на її захист. Чому?

«Бо я не зміг би просто бути за кордоном, розуміючи, що мої друзі, колеги знаходяться в Україні і воюють. Хлопці по 18−20 років захищають і боронять країну, а я що? Буду сидіти за кордоном? Ні! Я не зміг би з цим змиритися», — пояснює військовий.

Вже 27 лютого 2022 року, чоловік перетнув кордон і повернувся додому.

«Спочатку я чекав повістки, та потім зрозумів, що мені її ніхто не принесе, адже я не мав ні досвіду строкової служби, ні військового досвіду. Тому я разом з колегою підписав контракт і так опинився в ЗСУ», — розповідає Тарас.

Атмосфера свободи

Після навчання та бойового злагодження, чоловік потрапив на східний напрямок фронту, поблизу селища Нью-Йорк, що в Донецькій області. «Музикант» потрапив в артилерійський розрахунок САУ 2 — «Акація». Як відомо, російська артилерія мала велику перевагу у кількості, тож бої з ворогом були запеклі.

«Часто в інтернеті пишуть, що наш ворог — то бомжі та мобіки. Чесно кажучи, я цьому дивуюся. Можливо, десь таке і трапляється, але це одиниці таких. Це підготовлена країна, росіяни зрозуміли, що у нас в Україні готують хороших воїнів, і вони самі почали перехоплювати ініціативу. Вони навчаються, займаються. На початку може й справді йшли на фронт всі на світі, та зараз йдуть вже підготовлені, які свідомо йдуть вбивати і вміють це робити», — запевняє Сташевський.

Та все ж попри шалені артилерійські дуелі, навіть на фронті чоловік знаходив час на своє захоплення музикою.

«Цей час завжди мусить бути. Коли ми поверталися з завдань, ми мали час на те, щоб трохи відпочити, привести себе в порядок. І тоді у мене випадала можливість пограти на гітарі і для себе, і для побратимів. Трохи відчути атмосферу свободи, що все ніби прекрасно, все добре, наче ми з хлопцями сидимо десь в парку чи лісі, відпочиваємо і співаємо пісні», — розказує Тарас.

При виконанні бойового завдання, група «Музиканта» потрапила під зустрічний обстріл ворога, і Тараса було поранено.

«До нас поступив наказ відпрацювати по ворожій позиції. Ми підбігли до своєї артилерійської установки, встигли зробити декілька пострілів, і просто у відповідь отримали снаряд. Все, що я встиг зробити, це відбігти на декілька метрів і лягти на землю. Це, власне, і врятувало мені життя, але уламок потрапив у ногу. Що сказати… Мабуть, так мало статися», — пригадує той день військовий.

«Повторюється 2014 рік»

На щастя, чоловіка професійно і безпечно вдалося евакуювати.

«Побратими отримали контузію, але швидко прийшли до тями, адже ми працювали у захисних активних навушниках. Вони швидко мене відтягли у безпечне місце, наклали турнікет, передали по рації, що я трьохсотий, і за декілька годин мене вже вивезли до госпіталю в Дружківку», — розказує Сташевський.

Але поранення ноги виявилося важким: пальці на нозі були розтрощені. Тому лікарям довелося ампутувати частину стопи.

«В першому госпітальному пункті мені зробили операцію і зберегли декілька пальців, та в іншому госпіталі, вже в Ізюмі, побачили, що відбувається некроз — відмирання тканин, і ті пальці не будуть мати ніякої функції, тому й мусили їх ампутувати», — пояснив Тарас.

Вже у Львові медики забрали кісткові уламки зі стопи, та закрили рану шкірою зі стегна чоловіка.

Та справжньою проблемою під час реабілітації для Тараса стали фантомні болі. Однак подолати складнощі знову допомагає музика.

Чоловік зізнається, що хотів би повернутися до побратимів на фронт.

«Та я не знаю, як я буду ходити після повного загоєння ран. Якщо я буду рухатись хоча б на 50% від того, як це було до поранення, то, звісно, я хотів би повернутися до своїх побратимів. Та якщо я не зможу так відновитися і буду для них тягарем, то цього не варто робити. Та я можу все одно нести службу хоча б в тилу. А там на фронті, мені потрібно весь час бігати, рухатись і щоб мене хтось носив, я не хотів би», — каже Сташевський.

Військовий впевнений в перемозі України: «За нами віра і правда. Ми на своїй землі і ні на кого не нападали. Це є наша земля і ми її захищаємо».

Однак захисник вважає, що для того, щоб ця перемога настала, про війну не варто забувати.

«Люди живуть своїм життям, і це правильно. Потрібно жити тим життям, яке було до великої війни, щоб не з’їхати з розуму. Але потрібно і не забувати, що в країні йде війна. Всі хлопці помічають, що повторюється 2014 рік, коли люди думали, що війна „десь там“. Багато військових через це переживають», — резюмував Тарас Сташевський.

Дізнатися більше про реабілітацію воїнів і постраждалих від війни в Україні, а також про допомогу українцям з інвалідністю, які отримали притулок у країнах ЄС, ви можете на сайті організації EnableMe Ukraine. Поставити запитання експерту та отримати безкоштовну допомогу можна у спільноті EnableMe.

Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з Олександрою Жураховською, керівницею волонтерського проєкту EnableMe Ukraine: «Коли ми ставитимемось до українців з інвалідністю як до рівних собі, тоді й буде в нас Європа».

“Демо”, “Поліція моралі” та інші: де зараз зірки 90-х, що зникли зі сцени

Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Деякі хіти 1990-х і початку 2000-х років і досі крутять на радіо і телебаченні. Однак багато виконавців того часу з різних причин пішли зі сцени.

OBOZREVATEL розповість, куди зникли Влад Сташевський, Лариса Чернікова, Саша Звєрєва та інші зірки 90-х (щоб подивитися фото і відео, доскрольте сторінку до кінця).

Влад Сташевський

Красивий і талановитий Влад Сташевський підкорив серця багатьох дівчат кількома піснями в 90-х роках, проте зник із горизонту естради в 2000-х. Справа в тому, що, відмовившись від кар’єри співака, Влад кардинально змінив сферу діяльності і працював генеральним директором на металопереробному заводі. Зараз Владу 45 років, він іноді дає концерти зі старим репертуаром.

Світлана Володимирська

Світлана Володимирська відома завдяки своїй найпопулярнішій пісні “Хлопчик мій”, саме за неї Світлана отримала премію “співачка року” в 1994-му. Після зльоту своєї популярності в 1998 році співачка несподівано виїхала разом зі своїм чоловіком в Красноярський край, у село Петропавлівку. Із приводу цього ходило безліч чуток; наприклад, по телебаченню Росії розповідали, що вона була в секті Віссаріона. Сама співачка пояснювала зміну діяльності першою вагітністю і загальною втомою від шоу-бізнесу.

Світлана повернулася на сцену в 2004 році, паралельно працюючи диригентом хору. Періодично бере участь у різних проєктах на російському телебаченні.

Саша Звєрєва

Російська співачка і діджейка стала відомою завдяки тому, що свого часу була солісткою групи “Демо”. Зараз Саша – відомий дизайнер у США і одна з популярних мам Інстаграму.

Лариса Чернікова

Колись пісня “Я люблю тебе, Діма” звучала чи не в кожній хаті. Її виконавиця Лариса Чернікова заряджала своєю енергією, під її пісні хотілося танцювати. Шкільні дискотеки просто розривали її хіти. Але в 1996 році був убитий чоловік співачки, бізнесмен. Після цього Чернікова припинила кар’єру і в корені змінила своє життя.

Вона познайомилася з фермером зі США і поїхала до нього жити. Зараз Лариса Чернікова живе на дві країни, співає мантри і записує їх на диски. Артистці 45 років.

Містер Малий

Містер Малий (справжнє ім’я Андрій Циганов) був першовідкривачем реп-культури Росії 1990-х. Хіт “Буду гинути молодим” став гімном початківців репу в той період. Зараз Циганов – власник студії йоги. Йому 40 років.

“Поліція моралі”

Двоє лисих дівчат – учасниць епатажного дуету “Поліція моралі” – свого часу шокували публіку 1990-х. Найвідоміші композиції гурту: “Хлопець із Техасу”, “Я тащусь від тебе”, “Baby”, “Дівчата хочуть”. Зараз одна з учасниць дуету – Фріда – рідко виступає з концертами, деякий час займалася продюсуванням.

Співачка сконцентрувалася на вихованні доньки. Про другу учасницю під псевдонімом Ангел практично нічого невідомо. Якось інтернетом гуляла непідтверджена інформація, що співачка поїхала на захід і відкрила студію йоги.

Як повідомляв OBOZREVATEL, недавно росЗМІ з’ясували, скільки і на чому заробляє українська співачка Софія Ротару. Так, нещодавно директор артистки заявляв, що зірка їде виступати на “Пісню року” безкоштовно.

Важливе

Які причини є законними для неявки до ТЦК, якщо особа підлягає мобілізації: пояснення адвоката

Бєдняков пояснив, чому Регіна Тодоренко залишилася в Росії і мовчить про війну

“Обов’язок кожного з нас”: у Латвії будуть карати вчителів, які не говорять державною мовою

TOP NEWS

Що стоїть за зверненням Придністров’я до Росії “за захистом” і чи є загроза для України. Інтерв’ю з ексміністром оборони Молдови

В Азовському морі горіло судно окупантів: росіяни зазнали втрат. Аудіоперехоплення

“Не виключаємо”: прем’єрка Естонії підтримала ідею Макрона щодо розміщення іноземних військ в Україні

Життя

Як позбутися неприємного запаху у спортивній сумці: потрібен всього один інгредієнт

Хто розбагатіє до кінця 2024 року: фінансовий гороскоп

Чому в СРСР дітей часто били і відправляли у трудові табори на літо: суворі методи виховання, які були “нормою”

Думки

Вільний демократичний світ чекає рішення Палати Представників

З мемуарів Патрушева: як Зеленського вмовляли стати прем’єром Союзної держави РФ, України й Білорусі

Європа боїться війни: світ недооцінив погрози Путіна

Як Росія готувала “православний майдан” в Україні

У Росії зароджується партизанський рух: про що мовчить ФСБ

Чи варто панікувати через новини з Придністров’я

Україна та МВФ досягли згоди на рівні персоналу щодо перегляду програми EFF: що це означає і які подальші кроки

News in English

“We do not rule it out”: Estonian Prime Minister supports Macron’s idea to deploy foreign troops in Ukraine

Under certain conditions: Prystaiko explains what functions NATO troops could perform in Ukraine

“Will there be a cartoon?” Putin boasted of the successes of his army and “Sarmatians” and ran into a response from Russians

Life

Які речі не варто викидати: важливі поради

Пози йоги, які допоможуть позбутися болю в куприку: 5 простих вправ

Унікальна процедура, яка продовжить молодість і красу

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на ресурсі OBOZREVATEL дозволяється лише за умови обов’язкового посилання на OBOZREVATEL, а для інтернет-видань – розміщення прямого, відкритого для пошукових систем, гіперпосилання на сторінку OBOZREVATEL, на якій розміщено оригінальний матеріал. Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук і подальше поширення інформації, яка містить посилання на “Інтерфакс-Україна” www.interfax.com.ua, суворо заборонено. Всі опубліковані фотоматеріали Getty Images та УНІАН не підлягають подальшому відтворенню та/або розповсюдженню в будь-якій формі без письмового дозволу компаній. Редакція OBOZREVATEL може не поділяти точки зору, викладену в авторському матеріалі. Відповідальність за достовірність інформації, опублікованої в рекламних матеріалах, несе рекламодавець.

© 2024 Всі права захищені, ТОВ “Золота середина”.