Цибуля-батун: вирощування з насіння, посадка і догляд

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 07 серпня 2023 Опубліковано: 13 лютого 2019 Перша редакція: 13 лютого 2017 🕒 16 хвилин 👀 42216 разів 💬 0 коментарів

• Посадка й догляд за цибулею-батун
• Вирощування цибулі-батун із насіння
  • Посів насіння цибулі-батун на розсаду
  • Догляд за розсадою цибулі-батун
  • Коли садити цибулю-батун у ґрунт
  • Ґрунт для цибулі-батун
  • Після чого можна садити цибулю-батун
  • Як садити цибулю-батун у відкритий ґрунт
  • Посадка цибулі-батун під зиму
  • Цибуля-батун на підвіконні
  • Як виростити цибулю-батун
  • Полив цибулі-батун
  • Підживлення цибулі-батун
  • Обробка цибулі-батун
  • Корисні властивості цибулі-батун
  • Цибуля-батун – протипокази
  • Коментарі

  Цибуля-батун (лат. Allium fistulosum), або семилітка, або татарка, або трубчаста, китайська чи піщана цибуля – трав’янистий багаторічник, вид роду Цибуля. Існує думка, що батьківщиною батуна є Азія, оскільки в нинішній час у дикому вигляді він росте в Китаї, Японії та Сибіру.

  У культурі цю цибулю вирощують повсюдно для отримання зеленого пера, м’якшого на смак, ніж зелень цибулі ріпчастої. Цибулини у батуна довгасті, слаборозвинені. Товсте, порожнє всередині стебло сягає у висоту 1 м, листя теж трубчасте, ширше, ніж у цибулі ріпчастої. Цвіте батун кулястими парасольками, що складаються з численних квіток. Розмножується цибуля-батун поділом куща й насінням.

  Розсадний спосіб вирощування цибулі-батун застосовується в тому разі, якщо ви хочете отримати зелень якнайраніше, але забули чи не змогли провести її підзимній посів.

  Посадка й догляд за цибулею-батун

  • Посадка: посів насіння на розсаду – у середині квітня, висадка сіянців у ґрунт – у середині червня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло або притінок.
  • Ґрунт: родючі вологі супіщані або суглинні ґрунти слабкокислої або нейтральної реакції.
  • Полив: регулярний і настільки рясний, щоби ґрунт просочився на глибину 20 см. У звичайне літо досить буде 2 поливань на тиждень, але в посуху зволожувати ділянку доведеться через день.
  • Підживлення: органічними добривами у вигляді гною, деревною золою і розчином пташиного посліду, яким можна удобрити батун тільки один раз: рослина має властивість накопичувати нітрати.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: цибульні мухи, довгоносики та вогнівки.
  • Хвороби: пероноспороз (несправжня борошниста роса).
  • Властивості: має високу живильну цінність і використовується в дієтичному харчуванні.

  Вирощування цибулі-батун із насіння

  Посів насіння цибулі-батун на розсаду

  Найнадійнішим способом отримати батун є вирощування розсади. Розсадний спосіб дуже популярний у східних країнах, оскільки в однорічній культурі батун менше уражується борошнистою росою, до того ж вирощування батуна через розсаду прискорює процес дозрівання.

  Сіють насіння цибулі-батун у середині квітня, а висадку розсади у відкритий ґрунт проводять у середині червня. У вересні зелену цибулю збирають просто з несправжніми цибулинами.

  Склад ґрунту для розсади має бути приблизно таким: перегній і дернову землю змішують у рівних пропорціях, потім у відро суміші додають дві склянки деревної золи й 70-75 г мінерального добрива для городніх рослин, після чого склад ще раз ретельно перемішують. Субстрат необхідно простерилізувати, прогрівши в мікрохвильовці або пропаривши в духовці, а можна просто пролити його темно-рожевим розчином перманганату калію.

  Насіння цибулі-батун перед посівом замочують на добу у воді, міняючи її кожні 6 годин, після чого тримають дві-три доби в нижньому ящику холодильника, потім підсушують до сипучості й сіють у ящик із субстратом у борозенки завглибшки 8-10 мм. Борозенки розташовують на відстані 4-5 см одна від одної. Можна сіяти насіння не в ящики, а по 4-6 штук у горщики розміром 4-5 см – це називається букетним способом вирощування розсади. Насіння злегка присипають ґрунтом, після чого поверхню вирівнюють і ущільнюють, а зверху насипають шар чистого прожареного піску завтовшки 3 мм. Потім обережно, щоб не розмити пісок, посіви зволожують із розпилювача, накривають плівкою або склом і до появи сходів утримують при температурі 18-20 ºC.

  Догляд за розсадою цибулі-батун

  Тільки-но насіння почне проростати, посудину виставляють на світло і тиждень утримують при температурі 9-12 ºC, а потім встановлюють такий температурний режим: удень 13-15 ºC, вночі 10-12 ºC. Якщо знизити температуру не вийде, доведеться часто провітрювати приміщення, захистивши молоденькі сіянці від протягів.

  Для сходів, найімовірніше, доведеться організувати штучне освітлення, оскільки в цю пору року світає пізно, темніє рано, а сіянцям потрібен світловий день завдовжки 14 годин. Фітолампи або світлодіодне джерело розташовують над розсадою на висоті 25-30 см. Перші два-три дні штучне підсвічування має працювати цілодобово, а потім його вмикають о 6 і вимикають о 20 годині.

  Поливають розсаду цибулі-батун помірно, не допускаючи перезволоження субстрату. Через тиждень після проростання насіння, а потім ще через два тижні сіянці підживлюють розчином 2 г суперфосфату і 2 г калійної солі в відрі води. Щойно у сіянців з’явиться перший справжній листок, розсаду потрібно прорідити, залишаючи між сходами інтервал близько 3 см.

  За тиждень до пересадки у відкритий ґрунт починають гартівні процедури: спочатку поступово збільшують частоту та тривалість провітрювання, а потім, якщо немає заморозків, сіянці виносять на балкон або в сад, залишаючи їх там грітися під сонячними променями. Коли розсада зможе проводити на відкритому повітрі цілодобово, її можна висаджувати у відкритий ґрунт.

  Посадка цибулі-батун у відкритий ґрунт

  Коли садити цибулю-батун у ґрунт

  Висаджують розсаду цибулі-батун на грядку в середині червня – до цього часу минуть уже всі заморозки, і ґрунт прогріється на потрібну глибину. Готовим до висадки сіянцям із добре розвиненою кореневою системою, 3-4 справжніми листками і товщиною стебла біля основи 3-4 мм має бути близько 60 днів.

  Ґрунт для цибулі-батун

  Цибуля-батун не така вимоглива до тепла, як ріпчаста цибуля, тому може рости і в притінку. Однак у виборі ґрунту батун вередливий: ґрунт потрібен родючий, вологий, нейтральний або слабкокислий. Цей вид краще росте на супіщаних або суглинкових ґрунтах. Незважаючи на те, що батун воліє вологі низинні місця, не висаджуйте його там, де може застоюватися вода, а також на торф’яних і піщаних ґрунтах, на яких він швидко стрілкується. Розкислюють ґрунти внесенням деревної золи – по півлітровій банці на кожен м² грядки, причому робити це потрібно не пізніше, ніж за півроку до посадки.

  До підготовки ділянки під цибулю-батун потрібно поставитися відповідально, оскільки батун – культура багаторічна і може рости на одному місці 4-5 років. За кілька тижнів до посадки на кожен м² ділянки вносять по 5 кг компосту або перегною, 15-20 г хлористого калію, 30-40 г суперфосфату, 25-30 г аміачної селітри, а потім грядку перекопують і розрівнюють.

  Після чого можна садити цибулю-батун

  Вирощування цибулі-батун буде набагато успішнішим, якщо ви посадите її на тому місці, де раніше росли сидерати, горох, боби, капуста або томати, але після таких культур, як цибуля, часник, морква й огірок, батун краще не садити.

  Як садити цибулю-батун у відкритий ґрунт

  Посадка цибулі-батун виконується так само, як і посадка розсади будь-якого іншого виду цибулі. Викопайте на ділянці ямки на відстані 10-12 см у ряду і 20 см між рядами та висадіть у них сіянці. Якщо ви сіяли насіння букетним способом, врахуйте це при підготовці ямок і розташуйте їх на грядці просторіше.

  Посадка цибулі-батун під зиму

  Сіяти цибулю-батун у відкритий ґрунт можна тричі за сезон: у квітні, в червні-липні та в жовтні-листопаді. Підзимовий посів цибулі-батун здійснюють для того, щоб отримати зелень наступної весни якнайраніше. Ділянку під цибулю готують із літа, а тільки-но настануть стійкі холоди й температура повітря опуститься до 3-4 ºC, насіння цибулі-батун густо сіють на глибину 2 см, якщо ґрунт на грядці важкий, і на глибину 3 см, якщо легкий. Відстань між рядами приблизно 20 см. Після посіву ділянку мульчують на зиму торфом. Із настанням весни доцільно накрити грядку з посівами батуна поліетиленовою плівкою – цей захід прискорить проростання насіння. Цибуля-батун зимова починає проростати, щойно сходить сніг. Трохи підрослі сходи необхідно прорідити.

  Цибуля-батун на підвіконні

  Вітамінну зелень цибулі-батун можна виростити посеред зими на власному підвіконні. Для цього потрібно восени викопати дво- або трирічні кущі разом із земляною грудкою, пересадити їх у горщики або контейнери з будь-яким живильним ґрунтом і утримувати при підвищеній вологості повітря (приблизно 80 %) і температурі 18-22 ºC – через три тижні у вас вже буде свіжа зелень.

  Можна виростити цибулю-батун у домашніх умовах із насіння або з дрібної сіянки, але простіше та швидше отримати перо з цибулинок. Першу зелень при вирощуванні батуну з насіння ви отримаєте не раніше, ніж через півтора місяці, а пір’я цибулі з сіянки буде готове до зрізування вже через 2-3 тижні. Однак термін життя цибулини всього 2 місяці, а перо, що вирощується з насіння, можна зрізати упродовж двох років, якщо ви не забуватимете 1-2 рази на місяць вносити в ґрунт підживлення – 1 ковпачок Росту розчиняють у 2 л води і зволожують розчином субстрат у горщику.

  Перед посівом насіння замочують на ніч у чистій воді, потім його витримують 8 годин у рожевому розчині марганцівки і сіють на глибину 2-3 см у посудину з дренажним шаром і поживним ґрунтом – сумішшю біогумусу (1 частина) і кокосового волокна (2 частини). Посудину вкривають поліетиленом і містять при температурі 18-25 ºC, а щойно з’являться сходи, укриття знімають, а температуру знижують до 12-18 ºC. Зростає батун із насіння дуже повільно, і перше зрізання можна буде зробити місяці через два. Цілком імовірно, що вам доведеться організувати для цибулі штучне освітлення, щоби продовжити світловий день на 3-4 години.

  Для вигонки вибирають дрібні цибулинки і садять їх упритул у живильний субстрат, насипаний у горщики або ящики шаром 15 см. Згори цибулинки засипають таким же субстратом, поливають і поміщають у світле, але прохолодне місце – оптимальна температура для вигонки цибулі-батун із сіянки 12-18 ºC.

  Догляд за цибулею-батун

  Як виростити цибулю-батун

  Вирощування цибулі-батун і догляд за нею не становлять складності і вимагають лише звичних для будь-якого городника процедур – поливу, розпушування ґрунту, прополювання, підживлення й захисту від хвороб та шкідників.

  Перше розпушування проводять, щойно сіянці укореняться, усього ж у перший рік вам потрібно буде розпушувати ґрунт навколо рослин щонайменше 5-6 разів – після кожного поливання або дощу. Водночас із розпушуванням ґрунту видаляють бур’ян. Ви можете істотно полегшити собі працю й звільнити багато часу, якщо замульчуєте ділянку торфом – у цьому разі і поливати, і розпушувати, і полоти вам доведеться набагато рідше. Зрізати зелень цибулі починають, коли вона відросте на 10-15 см.

  Полив цибулі-батун

  Вологолюбний батун потребує регулярного зволоження ґрунту, ґрунт має просотатися вологою на глибину 20 см. У звичайну для літа погоду з нормальною кількістю опадів досить буде двох поливань на тиждень, але в період посухи доведеться поливати батун через день. Майте на увазі, що поливання має здійснюватися нехолодною водою, яку потрібно лити під корінь.

  Підживлення цибулі-батун

  Через тиждень після висадки сіянців на грядку в бідний ґрунт вносять розчин коров’яку в співвідношенні 1:10 або пташиного посліду у співвідношенні 1:15, якщо ж ґрунт родючий, кущики та ґрунт навколо них опудрюють деревною золою. Удобрювати батун розчином посліду можна тільки один раз, оскільки рослина має властивість накопичувати нітрати, і тому в подальшому батун підживлюють деревною золою, яка є не тільки добривом, а й гарним профілактичним засобом від хвороб і шкідників.

  Шкідники і хвороби цибулі-батун

  При дотриманні умов агротехніки батун майже не уражається ні хворобами, ні шкідниками, проте іноді неприємності все ж трапляються. Наприклад, батун може потерпіти від цибулевих довгоносиків, вогнівок і мух.

  Цибулева вогнівка з’їдає листя цибулі зсередини, залишаючи тонку шкірку. За перших ознак появи шкідника застосовують обробку рослин інсектицидом контактної дії – Карбофосом або Фуфаноном, проте деякий час після обробки цибулю вживати в їжу не можна.

  Цибулевий довгоносик – жучок завдовжки 2-2,7 мм – робить на листках цибулі проколи та через них харчується соком рослини. А личинки довгоносика прогризають ходи в листі, через що воно жовтіє і пропадає.

  Цибулева муха мало чим відрізняється від добре всім відомої мухи домашньої, проте клопоту вона завдає набагато більше. Личинки мухи прогризають цибулину й виїдають у ній порожнини.

  Із захворювань батун може вразити пероноспороз, або несправжня борошниста роса. Інфекція вкриває листя сіро-фіолетовою цвіллю, і воно відмирає. Найбільш дієвим засобом від цієї грибкової хвороби є 2-3 обробки рослин розчином препарату ХОМ або мідного купоросу з десятиденним інтервалом. Однак найефективніший спосіб не означає найбезпечніший.

  Обробка цибулі-батун

  Найкращим засобом захисту цибулі-батун від шкідників і грибкових хвороб є дотримання агротехнічних умов вирощування культури, профілактичні заходи та правильний догляд – регулярне знищення бур’янів і розпушування ґрунту. Якщо ви будете уважні, то зумієте виявити ознаки хвороби або появи шкідників на цибулі-батун на самому початку, і тоді для позбавлення від проблеми досить буде застосувати до них народні засоби боротьби – не такі радикальні, як розчини фунгіцидів та інсектицидів, зате не токсичні. Пропонуємо кілька рецептів народних засобів, які допоможуть вам вигнати шкідників і знищити інфекцію на цибулі-батун:

  • від вогнівок: обробіть цибулю по листю міцним розчином гірчичного порошку;
  • від шкідників: у травні-червні влаштуйте цибулі на грядці холодний душ;
  • від цибулевої мухи: 2-3 рази за сезон обприскайте рослини розчином склянки солі в відрі води;
  • від шкідників і хвороб: із ранньої весни обробляйте цибулю по листю настоями картоплиння, томатів, цибулі часнику або цибулі.

  Але перш ніж обробити батун від хвороб або шкідників, видаліть із грядки уражені листя і рослини.

  Збирання і зберігання цибулі-батун

  Цибулю-батун вирощують виключно заради зелені. Справжньої цибулини ця рослина не утворює – в ґрунті формується потовщення, яке називають несправжньою цибулиною. На одному місці цибулю-батун можна вирощувати до 10 років, але найбільш продуктивними є перші 3-4 роки, а потім через численні дочірні рослини, які утворює батун, посадки стають занадто густими, і це знижує якість урожаю.

  У перший рік батун відрощує коріння, яке може йти в глибину на 30 см. Зелень зрізують із середини літа до осені. У наступні роки пір’я починають зрізати з ранньої весни, приблизно через місяць після того, як з’являться зелені сходи. Припиняють зрізання за місяць-півтора до початку заморозків, щоб підземні органи встигли підготуватися до зими. Усього за сезон урожай можна знімати від 2 до 4 разів.

  Зелень готова до зрізання, коли вона сягне у висоту від 20 до 25 см. Зрізання роблять на рівні поверхні землі, потім листя пов’язують у пучки, охолоджують і зберігають у холодильнику загорненим у поліетилен.

  Якщо вам потрібно зберегти викопані восени цибулини цибулі-батун до вигонки, тримайте їх при температурі не вище 1 ºC, але не обрізайте на цибулинах листя.

  Види і сорти цибулі-батун

  Цибулю-батун вирощують в Україні, Молдові, Росії, Монголії, Китаї, Японії, в Західній Європі і Північній Америці. Сорти цибулі-батун поділяються на два підвиди – японська та російська.

  У російської цибулі-батун листя темно-зеленого кольору і гострого смаку, вони сягають у висоту 30-40 см і швидко грубіють. Рослини цього підвиду сильно розгалужуються, тому на одному місці їх вирощують не довше чотирьох років. Розмножуються ці сорти насінням і поділом куща. Перевагою сортів цибулі-батун, що належать до російського різновиду, є висока морозостійкість. Російський підвид представлений такими сортами:

  • Травнева – пізньостигла сильнорозгалужена цибуля гострого смаку масою від 200 до 340 г, не вимерзає навіть у безсніжні зими, коли температура опускається до 45 ºC. Цибулина у рослин цього сорту подовжена, слабо сформована, зовнішні луски темно-коричневі;
  • Грибовська 21 – високоврожайний сорт з ясно-зеленим листям чудових смакових якостей і пізнім стрілкуванням;
  • Трійця – середньостиглий зимостійкий сорт напівгострого смаку з ніжними зеленими листками, вкритими восковим нальотом середньої інтенсивності;
  • цибуля-батун Російська зимова – середньостиглий зимостійкий салатний сорт слабкогострого смаку з сильно розгалуженим листям заввишки до 50 см;

  Японський підвид охоплює рослини середньої висоти з ніжним листям напівгострого смаку, котре падає у верхній частині. Японські сорти теж зимостійкі, хоча й поступаються в цій якості сортам російського підвиду. Японський різновид цибулі-батун поділяється на чотири сортотипи – Ро, Сендзю, Кудзе й Кага. Сорти типів Кага та Ро дуже схожі між собою – вони напівгострого смаку, середньої потужності й різняться тільки скоростиглістю. Сорти типу Сендзю, найбільш поширені в Японії, мають потужне листя слабкогострого смаку з ніжним запахом і несправжнім стеблом, що сягає у висоту 60-75 см. У сортів Кудзе дрібне листя напівгострого смаку, вони вирощуються як у закритому, так і у відкритому ґрунті. До найвідоміших сортів японського різновиду належать:

  • цибуля-батун Квітнева 12 – ранньостиглий морозостійкий напівгострий і стійкий до хвороб сорт із подовженою цибулиною та великими, ніжними листками, які довго не грубіють. Маса рослин від 200 до 300 г;
  • Лонг Токіо – середньостиглий зимостійкий врожайний сорт гострого смаку з прямостоячим ніжним листям завдовжки до 60 см зі слабким восковим нальотом;
  • Лонг уайт кошикая – урожайний зимостійкий середньостиглий сорт напівгострого смаку з довгими й широким прямостоячим ніжним листям із восковим нальотом;
  • Салатна 35 – напівгострий ранньостиглий морозостійкий сорт, стійкий до хвороб, який на другий рік дає дві-три гілки з п’ятьма темно-зеленими, ніжними й соковитими, листками завдовжки до 50 см, що довго не грубіють. Період збору зелені цього сорту короткий, тому що він рано починає стрілкуватися.

  У культурі популярні й інші сорти цибулі-батун. Наприклад:

  • Уральська сімейна – скоростиглий сорт напівгострого смаку, технічна стиглість якого настає через 25 днів після появи сходів. Ця рослина заввишки до 50 см, у якої безліч несправжніх стебел і ніжне зелене листя з жовтуватим відтінком і восковим нальотом;
  • Ніжність – урожайний середньостиглий морозостійкий салатний сорт слабкогострого смаку з потужною прямостоячою гіллястою розеткою заввишки до 40 см із зелених ніжних листків із ледь помітним восковим нальотом;
  • Параді – середньостиглий сорт голландської селекції, який утворює розетку з блакитно-зеленим листям зі слабким восковим нальотом заввишки до 60 см;
  • Молодець – урожайний і зимостійкий ранньостиглий сорт напівгострого смаку з прямостоячим блакитно-зеленим листям завдовжки до 45 см із сильним восковим нальотом;
  • Перформер – середньостиглий сорт середньої врожайності з прямостоячим блакитно-зеленим соковитим і ніжним листям заввишки до 50 см із сильним восковим нальотом і слабкогострим смаком;
  • Смарагдова – ранньостиглий зимостійкий салатний сорт, стійкий до хвороб, має ніжне і соковите темно-зелене листя із сильним восковим нальотом. Цей сорт є гібридом між цибулею-батун і цибулею ріпчастою;
  • Красень – новий урожайний морозостійкий ранньостиглий сорт, стійкий до хвороб і дає ніжну зелень, приємного напівгострого смаку заввишки до 60 см, котра довго не грубіє;
  • Барон – ранньостиглий сорт слабкогострого смаку заввишки до 65 см, який утворює безліч несправжніх стебел із ніжним темно-зеленим листям із восковим нальотом;
  • Ладозька – середньостиглий салатний сорт ніжного слабкогострого смаку з розеткою прямостоячих листків заввишки до 50 см;
  • Червоний пролісок – ранньостиглий урожайний морозостійкий сорт із ніжним соковитим листям завдовжки до 30 см.

  Властивості цибулі-батун

  Корисні властивості цибулі-батун

  Цибуля-батун має всі переваги ріпчастої цибулі, проте вміст вітаміну C в ній вищий. Листя цибулі-батун у надлишку містить нікотинову кислоту, рибофлавін, каротин, тіамін, солі калію, магнію і заліза, ефірну олію, яка й надає цибулі-батун особливий аромат і гіркуватий смак. Найбільшу цінність властивості цибулі-батун мають у весняний період, коли багато людей страждають від авітамінозу, адже 150 г батуну можуть заповнити половину добової норми вітамінів C і A і п’яту частину необхідної кількості калію та кальцію, що поліпшують роботу серцево-судинної системи.

  Каротин, що міститься в зелені цибулі-батун, допомагає підтримувати в гарному стані шкіру та слизові оболонки. Китайські лікарі використовують цибулю-батун як потогінний, болезаспокійливий, противоглистний, загальнозміцнюючий, дезинфікуючий, кровоспинний і тонізуючий засіб.

  Дієтологи включають цей вид цибулі в раціон людей, у яких спостерігаються порушення обмінних процесів, хвороби печінки, камені в нирках, подагра, атеросклероз, гіпертонія та дизентерія.

  Для лікування лихоманки, хвороб серцево-судинної системи й шлунково-кишкового тракту використовують настоянку з цибулі-батун, яку роблять так: подрібнену цибулю-батун заливають сімдесятивідсотковим спиртом у співвідношенні 1:4, тиждень настоюють і проціджують. П’ють настоянку, розвівши 15-20 крапель у 50 мл води.

  Тим, хто страждає від швидкої стомлюваності, допоможе відвар із цибулі-батун: подрібніть 80 г зелені, залийте її 200 мл окропу, дайте півгодини настоятися під кришкою, процідіть і приймайте по 200 мл двічі на день після їди.

  Цибуля-батун – протипокази

  Переїдання цибулі-батун може призвести до нервового перезбудження. Небажано вживати цибулю-батун в їжу тим, хто страждає панкреатитом, гастритом, виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки.

  Цибуля-батун

  Трав’яниста багаторічна рослина цибуля-батун (Allium fistulosum), ще іменоване татарка, або дудчастий цибулю, або пісочний, або китайський, є видом роду Цибуля. Багато фахівців вважають, що батун родом з Азії, так як на сьогоднішній день в природних умовах його можна зустріти на території Японії, Китаю та Сибіру. Ця рослина культивується у всіх країнах. Його вирощують для одержання зеленого пера, смак у якого більш м’який, ніж у зелені цибулі. Слаборозвинені цибулинки мають довгастої форми. Стебло товстий і всередині порожнистий, його висота може доходити до 100 див. Дудчатая листя порівняно з ріпчастою цибулею більш широка. Під час цвітіння на кущах утворюються зонтиковидні суцвіття кулястої форми, до складу яких входить безліч квіточок. Для розмноження такого рослини використовують насіннєвий спосіб і ділення кущика. Через розсаду вирощують його тільки тоді, коли бажають отримати соковиту зелень ранньою весною, але при цьому висіяти насіння глибокої осені забули.

  • 1 Короткий опис вирощування
  • 2 Вирощування цибулі-батуна з насіння
    • 2.1 Висів на розсаду
    • 2.2 Вирощування розсади
    • 3.1 В який час садити
    • 3.2 Підходящий грунт
    • 3.3 Правила посадки
    • 3.4 Подзимняя посадка
    • 3.5 Цибуля-батун на підвіконні
    • 4.1 Полив
    • 4.2 Добриво
    • 4.3 Хвороби і шкідники
    • 4.4 Обробка цибулі-батуна
    • 7.1 Корисні властивості цибулі-батуна
    • 7.2 Протипоказання

    Короткий опис вирощування

    1. Посів. На розсаду насіння висівають в середині квітня, а розсаду у відкритий грунт висаджують у середині червня.
    2. Освітленість. Затінений або сонячний ділянку.
    3. Грунт. Добре підходить нейтральна або слабокисла живильна волога суглинний або супіщаний грунт.
    4. Полив. Він має бути систематичним і дуже рясним. Так, після поливу грунт повинен просочитися на глибину близько 0,2 м. Якщо в літній час систематично йдуть дощі, то кущики можна буде поливати близько 2 раз в 7 днів. Однак під час тривалого посушливого періоду полив ділянки проводять 1 раз в 2 дні.
    5. Добриво. Для цього використовують органіку, наприклад: деревну золу, гнойову рідоту або розчин пташиного посліду. При цьому підживлення пташиним послідом проводять лише раз, тому що цей лук може накопичувати нітрати.
    6. Розмноження. Насінням.
    7. Шкідливі комахи. Цибульні мухи, довгоносики і вогнівки.
    8. Захворювання. Пероноспороз (несправжня борошниста роса).
    9. Властивості. Володіє високою поживною цінністю, батун використовують у дієтичному харчуванні.

    Вирощування цибулі-батуна з насіння

    Висів на розсаду

    Щоб навесні точно вдалося отримати врожай цибулі-батуна, його рекомендується вирощувати через розсаду. У східних країнах цей спосіб розмноження користується дуже великою популярністю, так як в цьому випадку в однорічній культурі ця рослина набагато рідше хворіє борошнистою росою, крім цього завдяки рассадному способу вирощування відбувається прискорення процесів дозрівання.

    Посів насіння на розсаду проводять у середині квітня, а пересаджують рослинки у відкритий грунт в середині червня. Збір врожаю зелені батун проводять на початку осені разом з неправдивими цибулинками. Для вирощування розсади використовують субстрат, що складається з дернової землі та перегною (1:1). У 10 л готової землесуміші треба всипати 70-75 грам мінерального добрива для городніх рослин, а ще 0,4–0,5 л деревної золи. Потім все треба гарненько змішати. Далі грунтосуміш піддають стерилізації, для цього її пропарюють в духовій шафі або прогрівають в мікрохвильовій печі, замість цього можна просто пролити розчином марганцевого калію темно-рожевого забарвлення.

    Перед висівом насіннєвий матеріал на 24 год поміщають у воду, яку слід заміняти через кожні 6 ч. Потім їх на 2-3 дні поміщають на полицю холодильника, призначену для овочів. Витягнений посівний матеріал необхідно підсушити до сипучого стану, після чого можна приступити до висіву. Для цього ящичок заповнюють підготовленої почвосмесью, в якій треба зробити неглибокі борозни (від 0,8 до 1 см), ширина між ними повинна бути від 40 до 50 мм. Вирощувати розсаду можна і букетним методом, для цього посів проводять в горщики, в діаметрі досягають 40-50 мм, при цьому в 1 укладають від 4 до 6 насінин. Посіви зверху засипають тоненьким шаром субстрату, а потім розрівнюють поверхню ґрунтосуміші в ємності і злегка утрамбовують. Після цього її поверхню треба засипати шаром прожареного чистого піску, товщина якого повинна бути близько 0,3 див. Далі посіви поливають, скориставшись пульверизатором, робити це треба дуже акуратно, щоб не розмити тоненький шар піску. Далі ємність зверху накривають склом (плівкою) і переносять у досить тепле місце (від 18 до 20 градусів).

    Вирощування розсади

    Відразу після того, як з’являться перші сіянці, посіви переносять в добре освітлене місце, де протягом 7 днів вони повинні знаходитися при температурі повітря від 9 до 12 градусів. По закінченні цього часу розсаді встановлюють наступний температурний режим: у денний час ― від 13 до 15 градусів, а вночі ― від 10 до 12 градусів. У тому випадку, якщо у вас немає місця з відповідною температурою, доведеться влаштовувати часті провітрювання, при цьому не забудьте захистити рослинки від протягів. Так як в цей час року тривалість світлового дня ще дуже коротка, то сіянцям рекомендується влаштувати доосвітлення. При цьому слід врахувати, що для нормального росту і розвитку кущиків тривалість світлового дня повинна бути близько 14 год. Світлодіодний джерело або фитолампу треба встановити на відстані 25-30 сантиметрів від розсади. Протягом перших двох або трьох діб підсвічують сіянці 24 год на добу, після чого підсвічування включають в 6 ранку, а вимикають в 8 вечора.

    Сіянці потребують помірному поливі, стежте за тим, щоб в субстраті не було застою рідини. Через 7 днів після появи сходів, а потім ще через півмісяця рослинки підгодовують, використовуючи для цього живильний розчин, що складається з 5 л води, 1 г калійної солі і такої ж кількості суперфосфату. Після того як у сходів сформується перша справжня листова пластина, проводять їх проріджування, при цьому між кущиками дотримують дистанцію приблизно в 30 мм.

    Коли до висадки у відкритий грунт залишиться приблизно 7 днів, кущики починають загартовувати. Для цього спочатку проводять збільшення частоти і тривалості провітрювання, робити це потрібно обов’язково поступово. Потім розсаду починають переносити на свіже повітря, не забувайте оберігати її від заморозків. Висадження у відкритий ґрунт проводять після того, як сіянці зможуть перебувати на вулиці цілодобово.

    Посадка цибулі-батуна у відкритий грунт

    В який час садити

    Висадку розсади цибулі-батуна у відкритий ґрунт рекомендується проводити в середині червня після того, як мине загроза поворотних заморозків, а ґрунт добре прогріється. До цього часу розсаді повинно виповнитися приблизно 60 діб, вона повинна володіти розвиненою системою коріння, 3 або 4 справжніми листовими пластинами, при цьому товщина стебла біля основи має бути від 0,3 до 0,4 див.

    Підходящий грунт

    Ділянка, який підходить для вирощування батун, може бути або сонячним, або затіненим. До вибору грунту слід підходити відповідально, він повинен бути вологим, поживним, слабокислою або нейтральною реакцією. Найкраще для нього підходить суглинок чи супісок. У природі такої цибулю воліє рости в низинних вологих місцях, але в городі для нього не рекомендується вибирати ділянки, на яких навесні або під час дощів спостерігається застій води. Якщо ж його посадити на піщаній або торф’яному грунті, то він швидко піде в стрілку. Щоб раскислить грунт, в неї слід внести 500 мл деревної золи з розрахунку на 1 квадратний метр ділянки, при цьому зробити це треба не пізніше, ніж за 6 місяців до висадки батуна.

    Готувати ділянку до висадки сіянців слід ретельно, тому що цей багаторічник можна вирощувати на одному і тому ж ділянці від 4 до 5 років. Коли до висадки розсади залишиться близько 15 днів, в грунт під перекопування вносять 15-20 грамів хлористого калію, 25-30 грамів аміачної селітри, 5 кг перегною або компосту і 30-40 грам суперфосфату з розрахунку на 1 квадратний метр ділянки, потім його поверхню розрівнюють. Далі можна приступати до висадки розсади.

    Кращими попередниками такої рослини є горох, капуста, сидерати, боби і помідори. До гірших попередниках батун відносяться часник, огірки, цибуля та морква.

    Правила посадки

    Висаджують розсаду батун у відкритий грунт за такими ж правилами, за якими висаджують сіянці інших видів цибулі. На підготовленому ділянці треба зробити ямки, дистанція між якими повинна бути близько 10-12 сантиметрів при ширині міжрядь ― не менше 20 сантиметрів. Якщо сіянці вирощувалися букетним методом, тоді в лунки вони висаджуються всі разом, але розташувати їх слід просторіше.

    Подзимняя посадка

    Висів насіння у відкритий грунт можна проводити тричі протягом сезону, а саме, у квітні, червні–липні та жовтні–листопаді. Завдяки посіву під зиму зелень в наступному сезоні вдасться отримати дуже рано. Підготовкою ділянки під підзимовий посів слід зайнятися в літній час. Висів насіння проводять після того, як встановляться стійкі холоду, при цьому температура повітря повинна знизитися до 3-4 градусів. Висівають насіння дуже густо, заглиблюючи в важкий грунт на 20 мм, а у легкий ― на 30 мм. Ширина міжрядь повинна бути не менше 20 сантиметрів. Коли висів буде закінчений, поверхня ділянки засипають шаром торфу. Щоб у весняний час скоріше побачити сіянці цибулі, поверхня ділянки рекомендується вкрити плівкою з поліетилену. Перші сіянці повинні здатися відразу ж після сходу снігового покриву. Коли вони трохи підростуть, їм знадобиться проріджування.

    Цибуля-батун на підвіконні

    Взимку на своєму вікні можна при бажанні виростити свіжу зелень батуна. Для цього в осінній час необхідно витягти з землі кілька кущиків цибулі-батуна двох – або трирічного віку, при цьому їх треба брати разом з грудкою землі. Потім їх висаджують в контейнери або в горщики, наповнені будь почвосмесью, лише б вона була родючою. Потім їх ставлять у тепле місце (від 18 до 22 градусів) і тримають при високій вологості повітря (близько 80 відсотків). Через 20 днів вже з’явиться перша зелень.

    Також виростити зелень можна і з насіння або з дрібного сіянки. Однак набагато швидше і легше отримати зелень від цибулинок. Якщо ви вирішили виростити батун з насіннєвого матеріалу, тоді треба бути готовим до того, що першу зелень можна буде зрізати не раніше, ніж через 6 тижнів після посіву. Зелень, що виросла з сіянки, можна буде почати різати через 15-20 днів, але недолік такого способу в тому, що тривалість життя цибулинок не більше 8 тижнів. Зате кущики, які виросли з насіння, будуть регулярно давати зелень протягом 2 років, однак треба систематично їх підгодовувати 1 або 2 рази в чотири тижні, для цього грунтосуміш в ємності поливають живильним розчином, що складається з ½ літра води і ковпачка кошти Зростання.

    Насіння потребують передпосівної підготовки, для цього їх на ніч заливають чистою водою, після чого поміщають в розчин перманганату натрію рожевого забарвлення на 8 год. На дні ємності роблять хороший дренажний шар, потім її наповнюють родючої почвосмесью, що складається з кокосового волокна і біогумусу (2:1). Заглиблюють насіння в субстрат на 20-30 мм. Потім посіви зверху треба накрити склом (плівкою) та їх переносять у тепле місце (від 18 до 25 градусів). Відразу ж після появи перших сіянців укриття треба прибрати, а ємність переставити в більш прохолодне місце (від 12 до 18 градусів). Сіянці відрізняються вкрай повільним зростанням, тому першу зелень можна буде зрізати приблизно через 8 тижнів. Щоб кущики росли і розвивалися в межах норми, швидше за все, їм знадобиться досвічення штучним світлом, при цьому світловий день збільшують приблизно на 3-4 ч.

    Для вигонки підходять тільки маленькі цибулини. Беруться ящики або горщики і в них засипається шар родючої ґрунтосуміші товщиною близько 15 сантиметрів. Потім у неї впритул висаджуються цибулинки. Засипте їх зверху тієї ж самої землесумішшю. Потім посадки поливають і переносять у добре освітлене місце, рекомендована температура повітря ― від 12 до 18 градусів.

    Догляд за цибулею-батуном

    Виростити цибулю-батун на своїй ділянці дуже просто. Для цього його треба вчасно поливати, прополювати, підгодовувати, спушувати поверхню грунту навколо кущів, а також при необхідності захисту від шкідливих комах і хвороб. Перший раз розпушити поверхню грунту на грядці треба відразу ж, як висаджена розсада приживеться. Протягом першого сезону треба буде провести не менше 5 або 6 розпушувань, а в ідеалі спушувати поверхню ділянки треба після кожного поливу або минулого дощу. Під час розпушування треба вирвати всі бур’яни. Для того, щоб значно скоротити кількість прополок, розпушування і поливів, поверхню грядки слід засипати шаром торфу. Першу зрізання можна буде провести після того, як висота пір’я досягне 10-15 сантиметрів.

    Полив

    Дана культура є вологолюбною, тому поливати її треба систематично. Під час поливу грунт повинен просочитися на глибину близько 20 сантиметрів. Якщо в літній час систематично йдуть дощі, то поливати грядку необхідно в середньому пару раз в 7 днів. А в посушливу пору полив треба проводити раз в пару днів. Воду слід обов’язково використовувати теплу, при цьому її ллють під корінь.

    Добриво

    Коли після висадки розсади у відкритий грунт пройде 7 днів, бідну землю слід удобрити розчином пташиного посліду (1:15) або коров’яку (1:10). Якщо ж грунт на ділянці насичена поживними речовинами, то її поверхнею, а також самі рослинки слід опудрить деревною золою. Розчин пташиного посліду для підгодівлі можна використовувати лише 1 раз справа в тому, що таке рослина має здатність до накопичення нітратів, в зв’язку з цим для його подальшої підживлення використовують тільки деревну золу, вона не тільки наситить землю поживними речовинами, але і захистить їх від шкідливих комах і хвороб.

    Хвороби і шкідники

    Якщо строго дотримуватися агротехнічних правил даної культури, то рослина може зовсім не захворіти, і його не потривожать шкідники. Однак і з батуном можуть виникнути неприємності. Зашкодити цій культурі здатні вогнівки, цибульні довгоносики і мухи.

    Цибульна огнівка вигризає листові пластини зсередини, при цьому від них залишається тільки тоненька шкірка. Як тільки буде виявлено таке шкідлива комаха, кущики слід обприскати інсектицидним препаратом контактної дії, наприклад, Фуфаноном або Карбофосом. Однак з оброблених рослин деякий час не можна зрізати зелень для страв.

    Нашкодити листі цибулі може і цибульний довгоносик, який представляє собою жука, в довжину досягає від 0,2 до 0,27 см, він на її поверхні робить проколи, через які висмоктує рослинний сік. Його личинки в листі вигризають ходи, з-за чого вона стає жовтою і відмирає.

    Цибульна муха зовні схожа з простої домашньої, однак вона може принести дуже багато клопоту. Личинки такого шкідника вигризають у цибулині порожнини.

    Така культура іноді може постраждати від несправжньої борошнистої роси (пероноспорозу). У ураженої куща на поверхні листя утворюється наліт фіолетово-сірого забарвлення, після чого спостерігається її відмирання. Найкраще в боротьбі з цим грибковим захворюванням допомагає обприскування кущів розчином мідного купоросу або препарату Хом, знадобиться 2 або 3 обробки з перервою в 1,5 тижні. Однак такий спосіб боротьби з хворобою не відрізняється безпекою для людини.

    Обробка цибулі-батуна

    Щоб захистити таку рослину від грибкової хвороби та шкідливих комах, треба суворо дотримуватись правил агротехніки такої культури, забезпечити їй правильний догляд, а ще своєчасно спушувати поверхню грунту біля кущиків і виривати всю бур’янисту траву. Якщо регулярно проводити огляди батун, то ураження хворобою або шкідником можна помітити на ранній стадії, в цьому випадку для його обробки можна буде використовувати народні засоби, які порівняно з інсектицидними та фунгіцидними препаратами є нетоксичними. Найбільшою популярністю у городників користуються такі народні засоби:

    1. Для захисту кущів від вогнівок їх листя необхідно обприскати міцним розчином порошку гірчиці.
    2. В цілях профілактики появи шкідників у травні або червні рослин у відкритому грунті влаштовують холодний душ.
    3. Від цибулевої мухи батун захищають обробкою сольовим розчином (на 10 л води 1 ст.), яку проводять двічі або тричі протягом сезону.
    4. Профілактикою захворювань та шкідливих комах стане обприскування листя кущів з початку весняного періоду настоєм помідорів, ріпчастої цибулі, бадилля картоплі або часниковою лушпиння.

    Перш ніж приступити до обробки, треба зрізати всі уражені листові пластини і викопати всі хворі кущики.

    Прибирання та зберігання цибулі-батуна

    Цибуля-батун культивують тільки для того, щоб отримати зелень. У нього не формується цієї цибулинки в ґрунті, замість неї утворюється потовщення, іменоване неправдивої цибулиною. На одному і тому ж ділянці вирощувати його можна приблизно 10 років, проте найбільшою продуктивністю відрізняються тільки перші 3 або 4 роки. Справа в тому, що з часом кущі обростають великою кількістю дочірніх рослинок, а це вкрай негативно позначається на якості врожаю.

    Протягом першого сезону кущики активно відрощують систему коренів, здатну йти в грунт на глибину близько 0,3 м. Зрізання зелені починають проводити у другій половині літнього періоду і продовжують це робити до осені. У наступні роки обрізку пір’я починають проводити з початку весняного періоду, приблизно через 30 діб після появи зелених паростків. Зрізати зелень перестають за 4-6 тижнів до початку сильних заморозків, у цьому випадку органи лука, що знаходяться під землею, зможуть добре підготуватися до зимівлі. Протягом одного сезону зелень можна буде обрізати 2-4 рази. Після того як у висоту пір’я досягнутий 20-25 сантиметрів їх можна зрізати, робити це треба на рівні поверхні грунту, після цього пір’я зв’язуються в пучки, які охолоджуються, обертаються поліетиленовою плівкою і прибирають на зберігання на полицю холодильника. Для збереження вилучених з грунту в осінній час цибулинок, призначених для подальшої вигонки, їх поміщають на зберігання в таке місце, де температура не буває вище 1 градуса, при цьому зрізати з них листя не можна.

    Види і сорти цибулі-батуна

    Культивуванням цибулі-батуна займаються в Молдавії, Китаї, Західній Європі, Україні, Росії, Монголії, Японії та Північній Америці. Всі сорти такого рослини поділяються на 2 підвиди, а саме: російська і японська. У російських сортів смак темно-зеленого листя гострий, вона досить швидко грубіє і висоту досягає від 0,3 до 0,4 м. Такий цибуля відрізняється сильним галуженням, у зв’язку з цим на одному і тому ж місці його рекомендується вирощувати не більше 4 років. Його можна розмножити насіннєвим способом і діленням куща. Головним достоїнством таких сортів є висока стійкість до морозів.

    До кращих сортів російської батун відносять наступні:

    1. Травневий. Це сорт пізнього строку дозрівання. Володіють гострим смаком кущики сильно гілкуються, важать вони 200-340 грам. Це рослина дуже стійка до морозів, навіть малосніжною взимку при температурі повітря мінус 45 градусів воно не вимерзає. Маловыраженная луковичка володіє подовженою формою, забарвлення зовнішніх лусок темно-коричневий.
    2. Грибовський 21. Цей сорт з зеленуватим дуже смачною листям відрізняється високою врожайністю і пізнім стрелкованием.
    3. Трійця. Такий морозостійкий сорт середнього терміну дозрівання має ніжну листя зеленого забарвлення, має напівгострий смак, на її поверхні є восковий наліт середній інтенсивності.
    4. Російський зимовий. Морозостійкий салатний сорт середнього терміну дозрівання, сильноветвящаяся листя у висоту досягає близько півметра і має слабкогострий смак.

    Японські сорти представлені рослинами середньої величини, смак ніжного листя напівгострий, при цьому у верхній частині вона гасне. Ці сорти так само стійкі до морозів, але їм у цьому не зрівнятися з російськими сортами. Всі японські сорти поділяють на 4 сортотипу: Рв, Senju, Кудзе і Кага. Сортотипы Рв і Кага в будові і зовнішньому вигляді мають багато подібностей, так, кущики в них середньої потужності, а листя напівгострого смаку, вони відрізняються один від одного тільки скоростиглістю. Найбільшою популярністю на території Японії користуються сорти типу Сендзю, потужна листя володіє ніжним ароматом і слабкогострий смак, висота помилкового стебла варіюється від 0,6 до 0,75 м. Сорти Кудзе представлені рослини з дрібним листям, смак у якій напівгострий, їх культивують у відкритому, так і закритому грунті. Найбільшою популярністю у городників користуються наступні сорти:

    1. Квітневий 12. Такий ранній сорт відрізняється стійкістю до хвороб і морозів, великі ніжні листові пластини напівгострого смаку тривалий час не стають грубими. Форма цибулинки подовжена. Важать кущики в середньому 0,2–0,3 кг
    2. Лонг Токіо. Морозостійкий сорт середнього терміну дозрівання відрізняється своєю врожайністю. Смак ніжних прямостоячих листових пластин гострий, їх висота близько 0,6 м, а покриває їх слабкий восковий наліт.
    3. Лонг уайт кошикая. Середнього терміну дозрівання сорт морозостійкий і урожайний. Ніжні прямостоячі листові пластини широкі і довгі, на поверхні є восковий наліт. Смак у них напівгострий.
    4. Салатний 35. Ранній напівгострого смаку сорт відрізняється стійкістю до морозів і захворювань. На другий рік росту на кущі з’являються 2 або 3 гілки з 5 соковитими і ніжними листовими пластинами темно-зеленого забарвлення, вони тривалий час не грубіють, а у висоту досягають близько півметра. Однак такий сорт рано починає можуть стрілкуватись, тому період збору врожаю нетривалий.

    Городники залюбки культивують і інші сорти такого рослини, наприклад:

    1. Уральський сімейний. Технічна стиглість такого скоростиглого сорту настає через 3,5 тижні після появи перших паростків, смак пір’я напівгострий. Висота куща близько півметра, у нього є велика кількість помилкових стебел, а також ніжні жовтувато-зелені листові пластини з восковим нальотом.
    2. Ніжність. Салатний сорт середнього терміну дозрівання відрізняється врожайністю і стійкістю до морозів. Висота потужної гіллястою і прямостоячого розетки близько 0,4 м, до її складу входять ніжні листові пластини зеленого кольору з ледве помітним восковим нальотом.
    3. Параді. Цей сорт середнього терміну дозрівання, створений голландськими селекціонерами, формує розетку, що складається з зеленувато-блакитний листя, на поверхні якої є невеликий наліт воску. Довжина листя близько 0,6 м.
    4. Молодець. Ранній морозостійкий сорт, відрізняється врожайністю, має прямостоячу зелене листя з голубуватим відтінком напівгострого смаку, на її поверхні є сильний наліт воску, а її висота близько 0,45 м.
    5. Перформер. Сорт середнього терміну дозрівання відрізняється середньою врожайністю. Зелено-блакитні прямостоячі листові пластини ніжні і соковиті, їх довжина близько півметра, слабогострий смак, а на поверхні є сильний наліт воску.
    6. Смарагдовий. Це гібрид між цибулею ріпчастою і батуном. Такий ранній салатний сорт морозостійкий, а також не уражається хворобами, на поверхні темно-зелених соковитих і ніжних листових пластин є сильний восковий наліт.
    7. Красень. Такий ранній сорт з’явився порівняно недавно, він володіє стійкістю до хвороб і морозів і є врожайним. Ніжна листя тривалий час не грубіє, смак у неї приємний напівгострий, а висота ― близько 0,6 м.
    8. Барон. Смак листя такого раннього сорту слабкогострий, а її висота близько 0,65 м. На кущі формується велика кількість помилкових стебел з ніжними листовими пластинами темно-зеленого забарвлення з восковим нальотом.
    9. Ладозький. Салатний сорт середнього терміну дозрівання має слабкогострий ніжним смаком. Довжина прямостоячих листових пластин близько півметра.
    10. Червоний пролісок. Ранній сорт є врожайним і стійким до морозів. Висота соковитою і ніжною листя близько 0,3 м.

    Властивості цибулі-батуна

    Корисні властивості цибулі-батуна

    Цибуля-батун так само корисний, як і ріпчасту цибулю, але в ньому міститься велика кількість вітаміну С. До складу листя у великій кількості входить нікотинова кислота, рибофлавін, каротин, тіамін, солі калію, магнію і заліза, ефірне масло, що надає листю специфічний запах і злегка гіркий смак. Найбільш цінний батун навесні, адже саме в цей час людина найчастіше страждає від авітамінозу, а всього 150 грам зелені можуть заповнити ½ частину добової норми вітаміну А і С, а також 1/5 частину необхідної кількості кальцію і калію, а ці елементи сприяють поліпшенню роботи серцевої і судинної системи. Входить до складу батун каротин, сприяє підтримці слизових оболонок і шкіри в хорошому стані. У Китаї в медицині таку рослину використовують як засіб, що володіє знеболюючим, загальнозміцнюючу, кровоспинну, потогінну, протиглистовою, антибактеріальним і тонізуючим ефектом. Дієтологи рекомендує обов’язково є батун людям з порушенням метаболічних процесів в організмі, а також страждають від захворювань печінки, подагрі, гіпертонії, каменів у нирках, атеросклерозу і дизентерії.

    Настоянка батун використовується під час терапії захворювань серцево-судинної системи, органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту і лихоманки. Щоб її приготувати, треба з’єднати спирт (70%) з дрібно порізаним батуном (4:1). Настоянка буде готова через 7 днів, її залишиться тільки процідити. Приймають її по 15-20 крапель, попередньо розвівши в 50 мл води.

    Відвар допомагає при швидкій стомлюваності. Для його приготування 1 ст. тільки що скипіла води з’єднують з 80 грамами дрібно порізаного цибулі-батуна, накрийте ємність кришкою і почекайте 30 хв. Проціджений настій п’ють по 1 ст. 2 рази на добу після їжі.

    Протипоказання

    Якщо з’їсти занадто багато батун, то це може стати причиною нервового перезбудження. З обережністю таку зелень треба їсти при гастриті, панкреатиті, а також виразці дванадцятипалої кишки або шлунка.

    Цибуля-батун: особливості та опис сорту, правила посадки, вирощування і догляд, фото

    У кулінарії використовуються різні види цибулі — ріпчаста, зелена, порей, шалей, шніт, батун. Як виглядає цибуля-батун, як його вирощують, їдять і зберігають, відповіді на ці та інші поширені запитання ви дізнаєтеся, ознайомившись зі статтею.

    1. Що таке цибуля-батун
    2. Вибір місця для посадки
    3. Підготовка насіння перед посадкою
    4. Терміни посіву насіння
    5. Догляд та вирощування цибулі-батуна
    6. Режим поливу
    7. Прополка і розпушування міжрядь
    8. Внесення добрив
    9. Хвороби і шкідники
    10. Особливості збору і зберігання врожаю

    Що таке цибуля-батун

    Цибуля-батун — це трав’янистий багаторічник, який зараховують до сімейства Цибулевих та порядку Спаржецветных. Імовірно його батьківщиною є Азія. У дикому вигляді він зараз зустрічається на території Японії, Китаю та Сибіру. У рослини є ще 2 назви: татарка і дудчастий цибулю. Багаторічник формує довгасті цибулини, але вони можуть бути зовсім не розвинені. Порожнистий стебло виростає до висоти 1 м. На ньому утворюються 5-7 дудчатых листків. В ході цвітіння з’являється багатоквіткова парасолька у вигляді кулі. Квітки розміщуються на тонких квітконіжках. Оцвітина у них у вигляді дзвіночків жовтого кольору.

    У їжу вживається зелень цибулі або овочеве рослина: вона багата каротином, цукрами, вітамінами С, В1, В2, нікотиновою кислотою, ефірною олією, солями калію, магнієм, залізом, фітонцидами. Зелені частини батун містять в 2 рази більше аскорбінової кислоти, ніж зелень цибулі. Завдяки такому багатому хімічному складу цибуля-батун має ряд корисних властивостей на людський організм, головними серед яких є зміцнення імунітету, втамування болю в шлунку, поліпшення роботи нирок і стану судин.

    Його застосовують в традиційній і народній медицині як засіб, що знижує артеріальний тиск, підвищує еластичність капілярів, надає потогінний, тонізуючий і болезаспокійливий ефект. Незважаючи на користь для здоров’я людини, цибуля-батун може надавати і шкоду. Його не рекомендується вживати особам, які мають такі діагнози — виразка шлунка, гастрит, панкреатит.

    Здоровим людям краще не їсти описуване овочеве рослина у великих кількостях за один раз. У кулінарії батун додають у різні страви, соуси, салати, маринади, використовують як приправу. У свіжому вигляді його смак дуже нагадує зелень цибулі, але він м’якше і ніжніше. Живильна цінність його вище і складає 35 ккал на 100 г, у ньому міститься 1,3 г білків, 0,1 г жирів, 3,2 г вуглеводів.

    Чи знаєте ви? Про корисні властивості цибулі були відомі ще з часів Гіппократа (460 р. до н. е. – 370 р. до н. е..). Овоч прописували військовим, щоб зміцнити імунітет, збільшити силу; також його рекомендували для позбавлення від ревматизму, подагри, ожиріння.
    

    У відкритому грунті найчастіше вирощують такі сорти:

    Вибір місця для посадки

    Цибуля-батун можна легко виростити на дачній ділянці — ні посадка, ні догляд за ним не заберуть багато часу і сил. Найчастіше його вирощують з насіння, які сіють безпосередньо в грунт або вирощують з них розсаду. Розсадний спосіб використовують лише в тому випадку, якщо потрібно зібрати врожай в дуже швидкі терміни. Посів можна проводити кілька разів за сезон: навесні, влітку і восени. Для початку необхідно підібрати вдале місце під посадку.

    Важливо! Кращими попередниками для цибулі-батуна є бобові, томати, капуста, картопля; гіршими-всі види цибулі, часник, морква, огірки.

    Рослина любить хороше освітлення, тому ділянку, де воно буде рости, повинен достатньо освітлюється сонячними променями. Але ось прямі промені для зелені шкідливі, тому опівдні краще, якщо грядки будуть знаходитися в півтіні, що падає, наприклад, від більш високих рослин. Грядки рекомендовано розташовувати по напрямку до південної або південно-східну сторону. Цибуля не любить близького залягання грунтових вод, тому при виборі місця під посадку слід враховувати цю його особливість.

    Описуване овочеве рослина віддає перевагу родючому грунту з низьким або середнім рівнем pH. Добре росте на суглинках і супісках. Грунт під посадку потрібно готувати з осені. Потрібно внести під перекопування компост і торф (4 кг/1 м2), суміш селітри (10 г), хлористого калію (10 г), суперфосфату (30 г).

    Підготовка насіння перед посадкою

    Насіннєвий матеріал необхідно замочити на 24 години в будь-якому стимуляторі росту, а потім добре підсушити, щоб він став сипучим.

    Терміни посіву насіння

    Перший посів насіннєвого матеріалу здійснюють на початку травня, коли мине загроза поворотних заморозків. Проростання можливе при температурі +3°С. Щоб отримати другий урожай, насіння сіють влітку — у червні – липні. В третій раз цибулю можна висіяти під зиму — в жовтні – листопаді. При посіві між грядками витримують дистанцію в 25 см, між лунками з насінням — 10-15 см. На 1 м2 засівають 1,2 г насіння (приблизно 320-330 штук).

    У регіонах з суворими умовами щільність посіву збільшують до 3 р. Рекомендована глибина загортання — 3 см. Міжряддя можна відразу замульчувати шаром перегною, соломи або скошеної трави, а грядки вкрити нетканим матеріалом. Сходів слід чекати через 2 тижні після посіву. Їх відразу ж потрібно прорідити, залишаючи проміжки між рослинами в 2-3 см. При повторному проріджуванні залишають відстань 4-6 див.

    Догляд та вирощування цибулі-батуна

    Щоб вийшов добрий урожай, достатньо виконувати мінімальний комплекс заходів по догляду: поливати, доглядати за грунтом, вносити добрива, проводити профілактичні обробки проти хвороб і шкідливих комах.

    Режим поливу

    Цибуля-батун любить вологу, тому поливати його потрібно часто і рясно. Рекомендована частота зволожень — 2 рази в тиждень. У спекотний період можна зволожувати частіше — через день. Грунт повинна просочитися вологою на 17-19 см вглиб. Оптимальний витрата — 20 л/м2.

    Важливо! Поливи слід проводити водою, підігрітою до кімнатної температури. При зволоженні холодною водою можливий розвиток грибкових захворювань.

    Прополка і розпушування міжрядь

    За сезон буде потрібно 5-6 розпушувань. Їх виробляють через добу після поливів або випадання опадів. Ця процедура покращує волого – і воздухопроводимые якості грунту і перешкоджає утворенню твердої кірки на її поверхні. В результаті живильні речовини швидше і в повному кількості доставляються до коріння рослини.

    Розпушування можна поєднувати з прополками. Важливо своєчасно видаляти бур’янисті трави, щоб вони не відбирали у цибулі сонячне світло і поживні речовини. Скоротити кількість розпушувань дозволяє мульчування. Ця процедура обмежить зростання бур’янів і збереже вологу в землі.

    Внесення добрив

    Оскільки батун має властивість накопичувати нітрати, його рекомендується підгодовувати лише органічними добривами. Підійдуть гнойова рідота, коров’як, деревна зола, водний розчин пташиного посліду.

    Найчастіше підживлення здійснюють коров’яком, змішаним з водою в пропорції 1 до 10, або пташиним послідом у співвідношенні 1 до 15. З деревної золи можна готувати як водний розчин, змішуючи 1 ст. із 10 л води, так і вносити її у вигляді присипки в сухому вигляді.

    Хвороби і шкідники

    При правильної і якісної агротехніці цибуля-батун не вражається хворобами і шкідниками. Однак якщо власник ділянки допускає помилки у догляді, то імунітет рослини може давати збої, в результаті чого вона буде хворіти. З хвороб цибулю найчастіше вражає пероноспороз, або несправжня борошниста роса.

    Це грибкове захворювання розвивається при високій вологості, характеризується появою сіро-фіолетового нальоту на листках. Лікують пероноспороз, 2-3 рази обприскуючи цибулю препаратом «ХОМ» або розчином мідного купоросу з перервами в 10 днів.

    З шкідників для овочевого рослини найбільшу небезпеку становлять:

    Особливості збору і зберігання врожаю

    Коли точно потрібно прибирати урожай цибулі, буде залежати від кліматичних умов у тому регіоні, де він вирощується. В місцевостях з теплим і помірним кліматом вдається прибрати 2-3 врожаю. При вирощуванні в суворих умовах зелень зрізається 1 раз за сезон. До збирання овочевого рослини приступають через місяць після того, як з’являться перші сходи. Через 1,5 місяці після збору першого врожаю зелені листя можна прибирати повторно.

    Важливо! За 2-3 дні до запланованої збирання врожаю рослину потрібно добре полити — це наситить листя соковитістю і зробить її смак більш ніжним.

    Рослина зривають або зрізують ножицями, залишаючи відрізок висотою 5 см від грунту. Робити це потрібно дуже обережно, щоб не витягнути з землі цибулину і не пошкодити коріння. Існує кілька способів того, як можна зберігати цибулю-батун. Зберігання зелені здійснюють в ящиках або поліетиленовій плівці. У холодильнику він може зберігатися не більше місяця. Щоб зберегти його на зиму, потрібно заморожування.

    Стрілки необхідно вимити, порізати, покласти в пластиковий контейнер або в поліетиленовий пакет і помістити в морозильну камеру. В такому стані овоч придатний до вживання до збору врожаю в наступному році. Також цибулю можна засушити, щоб надалі використовувати як приправу. Засушений овоч потрібно зберігати в паперових, тканинних мішках або скляній тарі з кришкою. Термін придатності приправи — 2 роки.

    Чи знаєте ви? В Єльському університеті (США) зберігаються 3 перші кулінарні книги у вигляді табличок. У них описується традиція давніх месопотамцев вживати різні види цибулі.

    Отже, завдяки тому, що цибуля-батун характеризується невибагливістю у догляді і ранніми термінами дозрівання, він заслуговує уваги дачників і городників. При дотриманні грамотної агротехніки і правильних умов зберігання можна вживати цей корисний овоч на протязі всього року, поповнюючи організм цінними елементами і зміцнюючи його захисні сили для протистояння хворобам.