Вправи на батуті

Стрибки на батуті – сучасний вид масового спорту і новий напрямок в сфері фітнес-послуг, доступне для дітей і дорослих. Цей вид спорту став набирати активну популярність в останні кілька років.

Ще 10 років тому люди, які не займалися гімнастикою або акробатикою, могли тільки мріяти про те, щоб пострибати на цьому батуті. Незважаючи на те, що в багатьох парках розваг можна було знайти подібність батутів, все одно вони мало були схожі на справжні і не дарували стільки ж позитивних емоцій.

Але з часом мода на стрибки на батуті увійшла в маси, і тепер здійснити свою мрію може будь-хто, для цього навіть не потрібно спеціально займатися в спортивній секції. Зараз в Москві відкрито дуже багато батутними і гімнастичних центрів, де пропонують і тренувальний, і розважальний формат занять. За відвідуваності вони не поступаються фітнес-клубах. Також в парках міста часто встановлюють батути під відкритим небом.

Стрибки на батуті стали швидко набирати популярність не випадково. Люди, втомлені від звичних занять у фітнес-клубах і тренажерних залах, із задоволенням пробують для себе нові доступні форми занять спортом.

Крім того, на Росію впливає сучасна зарубіжна мода на заняття оздоровчою гімнастикою, акробатикою і батутом серед широких верств населення.

Але, між батутними і гімнастичними центрами існують значущі відмінності. Батут – це найважливіший снаряд у спортивній гімнастиці, але він грає другорядну роль в цьому виді спорту. Тренування з гімнастики завжди комплексна і проходить під контролем тренера, вона включає підкачування м’язів, виконання вправ на різних снарядах, в тому числі на батуті, а також розтяжку. А в батутними центрі заняття в основному проходять тільки на батутах.

Серйозних обмежень по здоров’ю для занять цим видом спорту не передбачається, хоча вони, безумовно, існують. Але, якщо ж стрибати без фанатизму, під контролем тренера і в комплексі грамотно побудованого тренувального процесу, то батут буде доступний і дітям, і дорослим, незалежно від статури і фізичної підготовленості.

Тепер ми детальніше розповімо про плюси і мінуси, з якими ви можете зіткнутися, вирішивши займатися стрибками на батуті.

Плюси стрибків на батуті

– Захоплюючий і доступний вид спорту – стрибати на батуті дуже подобається і дітям, і дорослим. Така мрія є практично у кожного, і здійснити її тепер легко.

– Нескладний, але дуже ефективний вид спорту для підтримки фізичної форми і корекції фігури – стрибки на батуті відмінно розвивають всі групи м’язів і вестибулярний апарат, тренують координацію, витривалість, сприяють швидкому схудненню. Під час тренування ви отримуєте велике фізичне навантаження, але практично цього не помічаєте.

– Силова і кардіо навантаження в сукупності з виконанням складно-координаційних вправ – це основні чинники тренування, які потрібні для підтримки гарної фізичної форми дорослим людям. Стрибки на батуті забезпечують їх одночасно і в повній мірі.

– Підходять для людей будь-якої статури і фізичної підготов і – на батуті можуть стрибати все, у кого немає таких протипоказань по здоров’ю: поганий вестибулярний апарат, хвороби спини, заборонені тренування на витривалість.

– Відмінна емоційне розвантаження – стрибки на батуті – це джерело яскравих позитивних вражень. Дорослі, перебуваючи на батуті, радіють так само, як і діти. Вони отримують можливість добре емоційно розвантажитися, забути про насущні проблеми і отримати абсолютно нові емоції і відчуття, такі як почуття свободи, польоту і управління своїм тілом.

Мінуси стрибків на батуті

У заняттях стрибками на батуті також існує ряд мінусів, яких можна уникнути в 99% випадків при грамотній тренуванні.

– травмонебезпечний вид спорту – батут – дуже підступний снаряд для тих, хто не вміє на ньому правильно стрибати, тому заняття повинні проходити тільки при супроводі тренера, інакше є великий ризик отримати травму. При цьому ви повинні бути завжди сконцентровані, прислухатися до всіх зауважень тренера і виконувати тільки ті завдання, які він вам говорить. Цього, наприклад, не люблять робити багато самовпевнені молоді екстремали.

Також, перебуваючи в батутними залі, обов’язково треба дотримуватися правила безпеки, про які вам розкажуть з самого початку.

– Потрібно час на адаптацію організму до батута – в стрибках на батуті людина постійно стрибає, робить повороти, а для цього потрібно адаптація вестибулярного апарату. Перший час може крутитися голова або нудити, але це все дуже індивідуально. Діти і багато дорослих з таким проблемами не стикаються взагалі.

Крім того, під час стрибків на батуті ви повинні добре керувати своїм тілом, відчувати його в повітрі, розуміти, в який момент потрібно випростатися або навпаки нахилитися, щоб не впасти. Для звикання буде потрібно кілька тренувань і велика концентрація уваги.

Але з кожним разом ви станете відчувати себе впевненіше і вільніше, перестанете бути затиснутими і почнете відчувати від стрибків не страх, а задоволення. Але, якщо ви надовго будете робити перерву в заняттях, то цей навик швидко пропаде.

– Протипоказання по здоров’ю – стрибки на батуті дуже енерговитратних і вимагають витривалості, хоча ви цього не будете відчувати так сильно, як, наприклад, під час бігу. Тому, якщо вам заборонені тренування з тривалими навантаженнями, то на батуті ви зможете хіба, що тільки пострибати пару раз.

Така ж ситуація, якщо у вас поганий вестибулярний апарат. Тривалі стрибки будуть постійно призводити до поганого самопочуття, але постояти на батуті, трохи похитуючись, вам все ж можна.

Також не рекомендується стрибати на батуті при хворобах спини, так як в цей час вона відчуває серйозні навантаження.

– Складна організація безпечного тренувального процесу – в батутними центрах батутів багато, вони стоять поруч один з одним, і неслухняні діти знаходять можливість перестрибувати з одного на інший, що заборонено правилами безпеки. А тренувальна група в середньому складається з шести чоловік на одного тренера.

Якщо ж ви прийшли в розважальний батутними центр, то там, як правило, люди стрибають без строго нагляду.

В таких умовах займаються, особливо діти і самовпевнені паркурщики, не завжди дотримуються правил безпеки і зауваження тренера, стрибають, як і де їм хочеться, через що у них часто виникають травми.

Крім того, всі Батутні центри обладнані поролоновими ямами, куди можна стрибати з батутів. Така яма дуже зручна для навчання акробатичних стрибків. Але, якщо стрибнути туди з батута, не дотримуючись правил безпеки, як люблять робити багато недосвідчених люди, то також великий ризик серйозно травмуватися.

Але при цьому необхідно відзначити, що якщо прислухатися до всіх зауважень тренера, то заняття будуть безпечними.

Якою має бути корисна тренування на батуті?

Якщо ви плануєте регулярно займатися стрибками на батуті з метою підтримки фізичної форми, а не в якості рідкісного розваги, то ви повинні знати, як правильно будується таке тренування. Це важливо і для дітей, і для дорослих.

Для того щоб регулярні заняття на батуті приносили користь здоров’ю, тренування обов’язково повинна складатися з якісної розминки, підкачування всіх груп м’язів, навчання базових акробатичних елементів на підлозі, тільки потім стрибків на батуті, а після обов’язково розтяжки спини, зв’язок ніг і різних суглобів.

Кращим місцем, де ви зможете знайти такі комплексні заняття для дітей і дорослих, є гімнастичні клуби. Вони обладнані великою різноманітністю гімнастичних снарядів, в тому числі батутами, а тренування проходять в безпечних умовах і під строгим контролем тренера.

Такі заняття дарують дітям і дорослим добре самопочуття, настрій і поліпшення фізичної форми.

Все, що потрібно знати про міни, щоб врятуватися і врятувати

Міни – це небезпечна зброя, яка найчастіше вражає цивільне населення. Так, з 1975 року міни вбили або покалічили понад мільйон людей, пише Куншт. Під час воєнних конфліктів мінування зазнає як критична інфраструктура (дороги, ділянки під високовольтними лініями передач, системи водопостачання, теплоелектростанції), так і звичайні поля, ліси та водоймищо. У будь-якому разі, міну намагаються приховати.

В Управлінні ООН з координації гуманітарних питань Україну вважають однією з найбільш замінованих країн світу. Такий статус вона отримала ще до початку повномасштабного вторгнення РФ. Навіть до 24 лютого близько 2 мільйонів громадян щоденно перебували в зоні ризику, зважаючи на місце свого проживання.

Які існують міни?

Міна – протипіхотний, протитанковий, протидесантний чи інший вид боєприпасів, що складається з вибухового заряду та детонатора. Серед протипіхотних найбільш поширеними є фугасні та уламкові міни. Фугасні міни зазвичай неглибоко прикопують або залишають лежати на землі. Вони активуються й вибухають, якщо на поверхневу пластину натисне об’єкт масою від 10 кілограмів. Уламкові міни розлітаються в радіусі до 200 метрів. Вони можуть здетонувати як від безпосереднього контакту (натискання, наступання, удару), так і від дії фізичного поля (магнітної, акустичної, радіохвильової тощо).

Правда і вигадки про міни

Фільми, до яких ми звикли, дуже часто вводять в оману щодо механіки роботи мін. Важливо розібратися, як працюють ці боєприпаси насправді.

Міф. Якщо хтось вже пройшовся мінним полем і вижив, усім теж вже можна там ходити.

Правда. Ні. Земля, в якій є міни, з часом може змінювати свою структуру. Вона може замерзати або розмиватись. Це впливає на чутливість міни. Іноді для активації потрібно, щоб на міну наступили декілька разів. Крім того, є ймовірність, що тим, хто пройшов перед вами, просто пощастило не натрапити на міну. Проте це не означає, що ходити таким полем безпечно.

Міф. Якщо бігти чи їхати автівкою дуже швидко, міна не спрацює.

Правда. Міна активується за лічені секунди від контакту або натискання. Ви не зможете бігти чи їхати швидше за вибух.

Міф. Якщо наступити на міну, вона не вибухне, доки ви не приберете ногу. Треба обережно зняти ногу, водночас покласти на міну щось важке й тікати.

Правда. Так роблять лише в кіно. Міни вибухають від контакту: дотику, перегрівання, тиску тощо. Також не варто вірити в те, що перерізавши дріт, можна знешкодити міну. Вона, найімовірніше, вибухне від найменшої зміни у натягненні дротів.

У 90% випадків жертвами мін стають мирні жителі. Як убезпечити себе від міни?

Найголовніше правило мінної безпеки – за можливості не наближатися до місць бойових дій. Якщо ви потрапили у небезпечну зону, дотримуйтеся рекомендацій ООН та Міністерства внутрішніх справ України:

• Зберігайте здоровий глузд та за можливості не підходьте до місць, де проводять або проводили активні бойові дії.
• Не наближайтеся до будь-яких підозрілих предметів, а також покинутої воєнної техніки, автівок, частин екіпірування тощо.
• Не підіймайте з землі жодної речі, якщо тільки ви не впевнені, що вона випала з вашої кишені чи сумки.
• Якщо ви подорожуєте автівкою, не з’їжджайте з головної дороги на узбіччя чи в ліс. Переконайтеся, що перед вами цією дорогою вже проїхало чимало автівок. Тримайтеся асфальтованих доріг, адже там складніше сховати міни. Намагайтеся об’їжджати ями та вибоїни на дорогах, бо вони можуть слугувати схованкою для міни. Будьте особливо пильними біля критично важливих об’єктів інфраструктури, як-от мостів чи багаторівневих розв’язок.

Зазвичай мінують критичні об’єкти інфраструктури, тому наближатися до них у воєнний час вкрай небезпечно. Однак що робити, якщо ви таки потрапили на мінне поле?

Якщо ви опинилися на мінному полі, дотримуйтеся таких порад:

• Не рухайтеся. Якщо ви перебуваєте в полі чи лісі, де легко сховати міну, ви маєте залишатися на місці, адже наступний крок може прийтися на вибуховий пристрій.
• Покличте на допомогу. У МВС України не радять використовувати мобільні телефони, адже деякі вибухові пристрої можуть активуватися від радіосигналу. Тому спробуйте привернути до себе увагу голосом та попросіть людей поруч подзвонити за номером 101 або 102.
• Запам’ятайте місцевість. Поки чекаєте на допомогу, спробуйте запам’ятати, що розташоване поруч. Не намагайтеся залишати мітки на небезпечній території, не кладіть та не закопуйте жодних знаків у землю.
• Якщо ваша автівка наїхала на міну, але не зазнала ушкоджень, що загрожують життю (наприклад, якщо в автівці не сталася пожежа), експерти ООН рекомендують залишатися всередині. Вийшовши з машини, ви ризикуєте натрапити на інші міни. Якщо автівка загорілась або ви не можете залишатись всередині з інших причин, обережно обійдіть автівку ззаду та тримайтеся тієї дороги, якою ви їхали до вибуху.
• Зберігайте спокій. Не панікуйте та чекайте на допомогу.

Що робити, якщо ви побачили вибухонебезпечний предмет?

Якщо ви побачили вибухонебезпечний або підозрілий предмет на дорозі:

• У жодному разі не намагайтеся підняти предмет, вивчити ретельніше або розібрати.
• Попередьте про знахідку людей поруч.
• Якщо ви знайшли предмет на асфальтованій дорозі, обережно спробуйте позначити це місце одягом, палицями чи камінням. Але робіть це, не наближаючись до предмета. Не намагайтеся копати чи вбивати щось поруч із предметом.
• Якщо ви впевнені, що дорога позаду вас безпечна (асфальтована, без ям та вибоїн), обережно відійдіть від предмета на відстань не менше ніж 100 метрів.
• Зателефонуйте за номером 101 чи 102 та чекайте на допомогу.

Що робити, якщо ви побачили, що хтось підірвався на міні?

Якщо ви побачили, що хтось підірвався на міні:

• За жодних обставин не наближайтеся до потерпілого. Ви ризикуєте потрапити на мінне поле і наражаєте себе на небезпеку.
• Зателефонуйте за номером 101, 102 та / або 103, покличте на допомогу.
• Говоріть із потерпілимздалеку. Скажіть, що покликали на допомогу. Попросіть не рухатися та зберігати спокій.
• Запам’ятайте час та місце вибуху, кількість поранених, характер вибуху. Передайте цю інформацію рятувальникам, коли вони приїдуть.
• Якщо ви опинилися поруч із постраждалою людиною, а медичний персонал не має змоги дістатися місця вибуху, зупиніть кровотечу самостійно. Спробуйте накласти джгути, щоб зупинити кровотечу. Ви також можете стиснути стегнову артерію при пораненнях ніг чи пахвову артерію при пораненнях рук, перев’язати рану одягом. Перевірте дихання. Говоріть із людиною. За можливості накрийте людину ковдрою, напоїть водою, також можете дати людині знеболювальні препарати. Якнайшвидше транспортуйте людину до найближчої лікарні.

Нагадаємо, 1 квітня стало відомо, що Збройні Сили України звільнили 15 населених пунктів на Київщині. Серед них були Димер, Буча, Ірпінь, Гостомель тощо. Тоді ж стільки населених пунктів звільнили й на Чернігівщині. Окупанти залишили після себе зруйновані будинки, знищені автівки та заміновані речі. Українські військові попередили про те, що міни можуть бути не лише в конкретних будівлях, а й у дитячих іграшках, наплічниках та інших речах. Російські військові не дотримуються жодних міжнародних постанов чи принципів ведення війни. Детальніше про життя в окупованому містечку Димер редакторці відділу соціум на ZN.UA Аллі Котляр розповіла психологиня та лікарка Ольга Симонова.