Як і чим підживити морква: добрива

Великі коренеплоди виходять тільки при правильному догляді у відкритому ґрунті, та внесення добрив грає важливу роль в цьому процесі. Підгодувати моркву можна не тільки готовими мінеральними комплексами, але і добривами, приготованими своїми руками.

Правила підживлення моркви

Ознаки нестачі мінеральних речовин

Вносити мінеральні добрива для моркви необхідно у наступних випадках:

• відставання в рості;
• дрібні і тонкі коренеплоди;
• дрібні листочки на бадиллі, які згодом стають бурими і відмирають;
• червона або бліда бадилля.

Час для внесення мінералів

Підгодівля проводиться багаторазово. Вносити добрива слід:

• ранньою восени під перекопування грядки;
• навесні в період формування плодів;
• влітку в період активного росту коренеплодів.

Найбільш важливою є перша підгодівля рослин. Її виробляють комплексними речовинами, рідше органічними сполуками. Підживлюють рослини двома способами: під корінь і обприскуванням.

Чітких строків внесення мінералів не існує. Орієнтуються на зовнішні ознаки рослин і потреба останніх у харчуванні. Також грає роль, коли проведена посадка насіння: підзимовий посів потребує внесення мінеральних речовин набагато менше, ніж коренеплоди, посіяні навесні.

Хімічні препарати та їх дози

Кращі засоби для підживлення моркви — комплексні препарати, у складі яких:

Використовують сечовину, суперфосфат і калійну сіль, які дозволяють отримати урожай при несвоєчасному посіві. Любить коренеплід також природні засоби — Фітоспорин і Цикловит. Добрива для моркви розчиняють у воді і проливають міжряддя.

При збагаченні ґрунту сечовини на 10 л води кладуть 10 г добрива. Комплекси з калієм вносять в якості кореневого підживлення.

Для першої підгодівлі використовують комплекс, що складається з:

• води – 10 л;
• аміачної селітри – 25 г;
• суперфосфату – 30 г;
• калійної солі – 30 р.

Внести дане засіб потрібно перед основним поливом. Норма витрати речовин:1 л/м2. Цей же склад вносять через 20 днів. При третьому внесення (через 40-45 діб після першої) виключають зі складу аміачну селітру.

Народні засоби

Народні засоби для підгодівлі:

• коров’ячий гній;
• пташиний послід;
• деревна зола;
• торф;
• тирсу;
• марганцівка.

Всі перераховані добрива вносять у ґрунт на рядках, тоді як для позакореневого збагачення, що сприяє посиленню росту, використовують янтарну і борну кислоту. Обприскують посадки і нашатирним спиртом, розведеним у воді.

У домашніх умовах готують добрива для молодої моркви з трави з дріжджами, прискорюючими ферментацію природного компонента. Цей склад є підходящим для підгодівлі не тільки моркви, але і буряків.

Забродившая жижа за поживністю стоїть на одному щаблі з коров’яком, а за біодоступності перевищує базові показники перегною. Склад прирівнюють до чистого гумату.

Коров’ячий гній

Коров’ячий гній є найбільш улюбленим народним засобом для першої підгодівлі овочевих культур і коренеплодів, тому що в ньому міститься велика кількість азоту, що сприяє росту наземної частини овочів, а також правильному формуванню коренеплодів картоплі, буряків та ріпи.

Продукт життєдіяльності тварин використовують свіжий, але його не закладають на грядки, а готують поживну суміш. Для цього змішують і настоюють протягом 10 діб:

Отриману масу перед вживанням розмішують дерев’яною палицею, а потім використовують у концентрації 1 л міцного настою на 10 л води. Засіб використовують для першого підживлення моркви і для обробітку міжряддя грядок.

Після внесення добрив, забезпечують хороший полив. Виробляють збагачення грунту тільки після появи 4-х листочов.

Пташиний послід

Рекомендовані дози внесення курячого посліду в якості добрив для моркви наступні:

• 15 кг на 10 м2 при підготовці грядок;
• 1 л 10% настою на 10 л чистої води для поливу після входів і за 60 діб до збирання врожаю.

Чистий послід не можна використовувати ні для внесення при підготовці грядки, ні при вирощуванні. Перевагу віддають удобрення, розчинну у воді, адже речовина є пекучим і від нього посіви вигорять.

Акуратно удобрюємо послідом

Деревна зола

Внесення деревної золи дозволяє збагатити грунт калієм. Її використовують восени при підготовці грядок, а також навесні. Додають речовину в сухому вигляді, просипаючи їм міжряддя і розчиняючи у воді.

Добриво грунту деревною золою:

• під перекопування перед посадкою – 15 кг на 100 м2;
• навесні після появи сходів – 200 г на 1 м2;
• коренева – 3 ст. л. на 10 л води.

Підгодівля моркви деревною золою особливо потрібно там, де грунт закислений. Додавання цього мінеральної речовини гарантує отримання солодких коренеплодів. Сприятливо впливає на буряки.

Марганцівка

Вирощування коренеплодів не вийде без калійних добрив. При використанні народних методів для збагачення грунту застосовують перманганат калію.

Засіб вносять під час першого поливу рослин. Грунт перед посівом завчасно обробляють водою з розчиненими в ній кристалами. Речовина володіє також дезінфікуючими властивостями.

Аміак або нашатирний спирт

Підгодовують коренеплоди також аміаком або 10% розчином, іменованим нашатирним спиртом.

• для позакореневого підживлення – 2 ст. л. на 10 л води;
• для внесення в міжряддя – 6 ст. л. на той же об’єм рідини.

Використовують цей препарат, як і всі інші засоби, що містять азот, тільки в першій половині вегетаційного періоду. В іншому випадку, мікроелемент спровокує набір зеленої маси на шкоду формування коренеплодів.

Внесення азотних коштів під час формування овоча дозволено тільки в тому випадку, коли рослина відчуває нестачу в цьому речовині, ознакою якого стає в’янення крони.

Висновок

Вирощування моркви — процес трудомісткий. Підгодовують її як готовими хімічними добривами, так і органікою або біопрепаратами. Більшу частину добрив вносять в грунт. Позакореневе живлення менш поширене.

Збагачення рослин народними комплексами і органікою дозволяє домогтися гарного врожаю, але часто цього недостатньо. І тоді внесення хімічних препаратів є необхідним.

Підживлення моркви: 4 добрива, які слід внести, щоб мати великий врожай

Багатьох дачників цікавить, як виростити великі та солодкі морквини, тому вони використовують добрива для покращення росту та розвитку цієї культури. Зазвичай рекомендується вносити добрива в моркву 4 рази протягом сезону, але на жаль не всі городники дотримуються цього правила.

Оптимальні періоди для підживлення моркви включають:

• Під час сівби;
• Після появи сходів;
• Приблизно через 3 тижні після другого підживлення;
• Не пізніше, ніж за 14 днів до збирання врожаю.

Якщо ви не можете підживити моркву 4 рази на сезон, ви можете спробувати зробити це хоча б 1-2 рази.

4 варіанти добрив для моркви:

• Зола: Ви можете використовувати золу як у сухому, так і в рідкому вигляді. Якщо ви плануєте застосувати суху золу, то потрібно внести 250 г на 1 квадратний метр землі. Якщо ви готуєте рідке добриво, то на 10 літрів води потрібно взяти 100 г золи.
• Йод (5%): Для цього використовують аптечний йод у концентрації 5%. На 10 літрів води необхідно додати 20 крапель йоду.
• Курячий послід: Розчин курячого посліду готують, розведенням його у співвідношенні 1:10, і залишають на добу. Потім цей розчин розбавляють водою у тій же пропорції та залишають ще 24 години.
• Настій з бур’янів: Беруть пластикову бочку або відро, заповнюють його на 2/3 травою, а потім наливають воду до верху. Рідину настоюють протягом близько тижня на сонці. Готовий розчин потрібно розбавити водою у співвідношенні 1:10.

Ці варіанти добрив можна використовувати для підживлення моркви та покращення її росту. Спробуйте застосувати їх у відповідний час і добре поливайте рослини, щоб забезпечити їм необхідну вологу.

Культура морква (особливості вирощування та зберігання)

Морква в культуру введена раніше за інші коренеплоди. Вона походить від дикої, що зустрічається у різних регіонах, переважно на вапнякових грунтах. Більше 1000 років до нашої ери вона стала служити для людини джерелом легкозасвоюваних вуглеводів, мінеральних солей і каротину.

Вимоги до температури
Морква – холодостійка культура. Насіння проростає при 2-3°С. Сходи переносять зниження температури до мінус 4-6°С, дорослі рослини першого року життя – до мінус 4°С, насінники другого року життя – до мінус 2-4°С. Оптимальна температура формування коренеплодів знаходиться в межах 18-20°С. Морква легко витримує підвищені літні температури завдяки доброму розвитку кореневої системи і майже повному заглибленню коренеплода в грунт.

Вимоги до вологи
Морква характеризується найвищою посухостійкістю серед коренеплодів, проте добре реагує на зволоження грунту і поливи. До вологи вона особливо вимоглива під час проростання насіння і в період інтенсивного потовщення коренеплоду. Не витримує надмірних опадів наприкінці літа, бо її коренеплоди при цьому розстріскуються і втрачають товарні якості. Насінники вимогливі до вологи під час садіння висадків.

Вимоги до світла
Морква – рослина довгого дня, менш вимоглива до світла, проте погано переносить затінення. Незважаючи на це, можливий підсів її за умови, що покривні культури рано звільняють поле.

Вимоги до грунту
Моркву для формування високих урожаїв необхідно вирощувати на родючих грунтах. За виносом поживних речовин наближається до цукрового буряка. На кожну тону коренеплодів витрачається з грунту 3,5 кг/га азоту, 1,5 кг/га фосфору, 7 кг/га калію і 1,6 кг/га кальцію. Добре росте на різних типах грунтів, крім важких глинистих, засолених і кислих грунтів. Високі врожаї одержують на осушених низинних окультурених торфовищах.

У польових сівозмінах кращими попередниками для моркви є озимі зернові, зернові бобові, у кормових сівозмінах – кукурудза на зелений корм і силос, в овочевих сівозмінах – бобові, капуста, огірки, цибуля, помідори. Не доцільно розміщувати після просапних культур у польових сівозмінах. Повертатись на те саме поле можна не раніше як через 7 років.

Насіння моркви очищають, перетирають для звільнення від голочок. Обігрівають на сонці впродовж 4-5 днів. Пізніше насіння калібрують на фракції 1,5-2 мм і більше 2 мм. Перед сівбою його намочують у розчинах мікродобрив (цинк, бор та ін.). Для дражування насіння використовують обволікаючу суміш з торфу, вапна, мінеральних добрив і меляси яв: прилипача. Дражоване насіння краще і рівномірніше висівається має вищу польову схожість. Норма висіву такого насіння менша. Воно забезпечує появу дружних вирівняних сходів і добрий ріст та розвиток високопродуктивних рослин. Моркву вирощують як овочеву і кормову культуру. Під моркву вносять органічні і мінеральні добрива. Восени приорюють 40-50 т/га гною. Норма мінеральних добрив залежить від типу грунту і програмованого врожаю. Для Полісся і Лісостепу рекомендується вносити 80-90 кг/га д.р. азоту, 60-70 кг/га фософору і 90-120 кг/га д.р. калію. Фосфорні і калійні добрива приорюють восени (за винятком 10-15 кг/га д.р. РК що вносять при сівбі). Азотні добрива (1/2 – 2/3) вносять під весняний обробіток грунту, решту у підживлення. На торфовищах застосовують тільки фосфорні і калійні добрива – Р60К120 та мікродобрива (марганець, бор, мідь).

Система обробітку грунту під моркву мало відрізняється від інших коренеплодів. Вона дуже чутлива на глибоку (28-30 см) зяблеву оранку з попереднім лущенням стерні. На початку вегетації рослини розвиваються дуже повільно, сходи пригнічуються бур’янами, тому важливо за допомогою агротехнічних заходів добре очистити поле від бур’янів. Дрібне насіння моркви вимагає високоякісної передпосівної підготовки грунту. Найкраще цього досягти за допомогою комбінованих агрегатів.

Способи сівби Сіють моркву сівалками СОН-2,8А, СПЧ-6МФ, ССТ-12А та ін. Застосовують широкорядний однорядний (45 см) спосіб сівби; стрічковий з відстанню між рядками в стрічці 15 см і між стрічками 45 см; смуговий із смугою до 20 см і відстанню між смугами 45-60 см. Останній спосіб дозволяє більш рівномірно розмістити рослини, збільшити їх кількість. Рослини у смузі ростуть щільно, що підвищує їх конкурентоздатність у боротьбі з бур’янами. У міжряддях бур’яни знищують за допомогою розпушування грунту. Глибина сівби Насіння моркви дрібне, тому його висівають мілко. Глибина його загортання на легких грунтах 2,0-2,5 см, на важких 1,0-1,5 см. Норма висіву Норму висіву встановлюють так, щоб до збирання врожаю густота рослин становила при широкорядній і стрічковій сівбі – 300-350 тис./га, широкосмуговій – 0,7-1,0 млн. Вона залежить від маси 1000 насінин, схожості, способів сівби. При широкорядному способі висівають 2-5 кг/га, стрічковому – 4-6 кг/га. Використовуючи відкаліброване насіння, норму висіву можна зменшити до 1,5-2,0 кг/га. Строки сівби Морква відноситься до культур дуже раннього строку сівби. її насіння повільно проростає, тому сіють при першій можливості виходу агрегатів в поле. У цей час у грунті є достатні запаси вологи для отримання дружних сходів, інтенсивного росту коренеплодів і формування високого врожаю. Запізнення з сівбою на 12 днів у західних районах призводить до зниження польової схожості на 12,5%.

Зразу після сівби проводять коткування для покращення контакту насіння з грунтом. Морква сходить довго – 12-18 днів. Тому ефективним є досходове (через 4-5 днів) і післясходове (через 5-6 днів після появи сходів) боронування. Для знищення ґрунтової кірки проводять боронування посівними боронами ЗБП-0,6А. Якщо проростки моркви біля поверхні грунту, боронування недопустиме, оскільки призводить до пошкодження рослин і зрідження сходів. У такому зазі поле коткують ребристими або кільчасто-шпоровими котками. Проріджування сходів проводять у фазі 4-5 листків на відстань 4-5 см між рослинами. Це трудомістка операція. Тому необхідної густоти потрібно досягати з допомогою менших норм висіву і боронуванням сходів. Дальший догляд за посівами полягає у розпушу ванні міжрядь. Перший обробіток проводять лапами-бритвами на глибину 3-5 см при з’явленні сходів моркви. Через 9-12 днів, в міру проростання бур’янів, проводять наступні розпушування стрільчатими лапами, долотами на глибину 8-12 см. Якщо посіви дуже забур’янені, використовують гербіциди: прометрин (2-3 кг/га) обприскуючи грунт до сходів або у фазі 1-2 справжніх листків культури; фуроре супер, поаст, тарга, набу (1,0-3,0 л/га) обприскуючи посіви у фазі 2-6 листків у злакових бур’янів; стомп (3,0-6,0 л/га), обприскують грунт до сходів моркви. Для захисту від шкідників (моркв’яна муха, листоблішки) застосовують актеллік, волатон, децис.

Збирання врожаю – найбільш трудомісткий процес у технології вирощування моркви. При ручному збиранні затрати досягають до 40-50% і більше від загальних. Тому використовують машини для скошування гички (Е-281, БМ-б, КИР-1,5). Коренеплоди викопують буряко- і картоплекомбайнами, бурякопідіймачами, картоплекопалками. При сівбі на 45 см використовують комплекс бурякозбиральних машин (БМ-6 + РКС-б). Зберігають моркву в кагатах і траншеях при температурі 1-2°С.

Вебінар “Основні шкідники і хвороби овочевих коренеплідних (морква, буряки, селера, пастернак) культур та заходи захисту від них.”