Націоналізація має “Сенс”: що буде далі з колишнім Альфа-банком

Україна нарешті націоналізувала “Сенс Банк”, відомий раніше як “Альфа Банк”, який належав російським олігархам. “Апостроф” розбирався, чому процедура переходу банку під контроль держави затягнулася на багато місяців, чи є у зв’язку з націоналізацією ризики для клієнтів фінустанови, і якою буде її подальша доля.

Україна націоналізувала “Сенс Банк”, раніше відомий як “Альфа-Банк Україна”.

Правління Національного банку України (НБУ) 20 липня 2023 року ухвалило рішення про виведення з ринку фінустанови та звернулося з пропозицією до Кабінету міністрів щодо участі держави в цій процедурі.

В свою чергу, на підставі рішення регулятора Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) з 21 липня ввів в “Сенс Банк” тимчасову адміністрацію.

Того ж дня уряд погодився з пропозицією Нацбанку, прийнявши постанову №739 “Про участь держави у виведенні системно важливого банку з ринку”, та визначив Міністерство фінансів органом управління корпоративними правами за акціями АТ “Сенс Банк”, що належать державі.

Відповідно, Мінфін та Фонд гарантування уклали договір купівлі-продажу за 1 гривню 100% акцій “Сенс Банку”. 23 липня тимчасову адміністрацію у фінустанові було припинено.

Націоналізація воєнного стану

Націоналізація “Сенс Банку”, який до 1 грудня 2022 року мав назву “Альфа Банк”, насправді була питанням часу. Проте цей час дещо затягнувся.

Під націоналізацію тоді ще “Альфа Банку” у жовтні 2022 року було навіть прийнято спеціальний закон – “Про особливості виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану”. Попри те, що в Україні аж 14 системних банків, ні в кого не виникло сумнівів, що йдеться саме про “Альфу”.

Втім, виведення фінустанови з ринку і наступна за цим її націоналізація тоді не відбулися. Головною проблемою стало те, що, згідно із законом, за спрощеною процедурою виведення з ринку можливе лише тоді, коли банк є неплатоспроможним. Але це не був випадок “Сенс Банку”.

Звичайно, після вторгнення ситуація в “Альфа Банку” дещо погіршилася, адже його власниками були російські олігархи, зокрема Михайло Фрідман та Петро Авен, проти яких згодом було введено санкції. Клієнти банку – як фізичні, так і юридичні особи – почали забирати з нього свої гроші, проте про неплатоспроможність не йшлося.

До речі, акціонери “Альфа Банку” сподівалися, що їм вдасться уникнути його націоналізації. Є інформація, що вони зокрема пропонували докапіталізувати фінустанову на 1 мільярд доларів. Крім того, акціонери хотіли продати банк та навіть, нібито, знайшли на нього покупця (йшлося про польську корпорацію Grupa Polsat Plus). Втім, а ні це, а ні зміна назви не допомогли.

За іронією долі, наприкінці 2022 року ситуація в банку навіть покращилася, що можна пояснити чутками про його майбутню націоналізацію. Справа в тому, що українці добре пам’ятають націоналізацію найбільшого в країні “ПриватБанку” у 2016 році – тоді для вкладників та інших клієнтів фінустанови нічого поганого не трапилося.

Тож, якщо “Альфа Банк Україна” неможна було націоналізувати через його неплатоспроможність, треба було знайти інший привід. І для цього був потрібний відповідний закон.

На початку березня 2023 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт під назвою “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану”. Удосконалення стосувалося того, що виведення з ринку банку можливе, якщо його акціонерами є особи, що знаходяться під санкціями України.

У травні, хоч і з другої спроби, закон було прийнято, а у червні він набув чинності.

І ось 22 липня 2023 року процес націоналізації “Альфа Банку” (хай і під назвою “Сенс Банк”) завершився.

І тепер головне питання – що далі?

Зокрема, як перехід до держвласності відіб’ється на клієнтах фінустанови – чи очікують на них у зв’язку з цим якісь проблеми ?

“Рішення про участь держави у виведенні з ринку системно важливого банку АТ “Сенс Банк” за участі держави прийнято, в першу чергу, з метою захисту інтересів вкладників та не вплине на виконання банком своїх зобов’язань перед клієнтами”, – йдеться у відповіді Нацбанку на офіційний запит “Апострофа”.

Дійсно, є всі підстави вважати, що так воно і буде. Зокрема на позитив налаштовує вже згадана націоналізація “ПриватБанку”.

Треба зазначити, що “Сенс Банк”, попри певні складності, про які було сказано вище, залишається сталою фінустановою. Роками він входив до “десятці” найбільших за розмірами активів банків України, та навіть зараз опустився лише на 11-й рядок серед 65-ти діючих у країні банків.

Не виключено також, що до “Сенс Банку” з часом повернуться старі клієнти, які пішли з нього через побоювання, пов’язані з санкціями проти його колишніх акціонерів, а також прийдуть нові клієнти, впевнені в надійності державної фінустанови.

“Вкладникам, клієнтам та кредиторам “Сенс Банку”, які не пов’язані з підсанкційними особами, немає чого хвилюватись. Держава має досвід націоналізації та управлінській досвід в банківському секторі. Зовнішня підтримка держави Україна краща за невизначену підтримку від акціонерів під санкціями, у яких кошти для підтримки банку начебто були, але використати їх не давали”, – написав у Facebook колишній член Ради НБУ Віталій Шапран.

Назад в СРСР

Але націоналізація “Сенс Банку” все ж таки може мати певні негативні наслідки.

По-перше, ми не знаємо, в якому реально стані знаходиться фінустанова. У найближчі три місяці буде проведено аудит банку, який і має показати дійсний стан речей. І тоді можуть бути сюрпризи.

“Держава Україна отримала чергову валізу без ручки, – сказав у коментарі “Апострофу” економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ. – Можливо його прийдеться докапіталізувати – така вірогідність не виключається”.

“Сенс Банк” на сьогодні є досить технологічною фінустановою, але подальшого розвитку може й не бути: “Як показує досвід “ПриватБанку”, націоналізовані банки у своєму технологічному розвитку застигають в точці їх націоналізації”.

Важливо також зазначити, що й до націоналізації “Сенс Банку” частка держави у банківській системі України перевищувала 50%. Така ситуація виникла зокрема завдяки тому, що до державної власності перейшли такі великі фінустанови як “Укргазбанк” (під час світової фінансової кризи у 2009 році) та вже згаданий “ПриватБанк”.

Очевидно, що перехід до держвласності такої великої фінустанови як “Сенс Банк” збільшить частку державу у банківському секторі.

За словами Віталія Шапрана, зростання частки держави в банківській системі далеко за 50% в довгостроковій перспективі насторожує.

“В який би спосіб у пост-радянській країні не розбудовували банківську систему, утворюється держбанк СРСР”, – із сумом пожартував експерт.

Олексій Кущ має близьку думку: “Фактично, маємо зліпок з банківської системи пізнього Радянського Союзу – тоді також основною частиною були держбанки, та з’явилися декілька приватних”.

Як повідомили “Апострофу” в НБУ, частка держави у вітчизняній банківській системі після націоналізації “Сенс Банку” зросла на 3 відсоткові пункти – до 56%.

І цього забагато. За переконанням більшості фахівців, держава – поганий менеджер, до того ж, її домінування в будь якому секторі економіки, включно з фінансовим, є потенційним джерелом для корупції.

Саме тому український уряд ще до війни розробляв плани з поступової приватизації державних пакетів акцій у фінустановах, зокрема у “ПриватБанку”, “Укргазбанку” та навіть “Ощадбанку” (проте останній мав би після цього залишитися під державним контролем).

Натомість ми отримали ще один системний банк у держвласності.

“Відповідно до офіційних комунікацій Міністерства фінансів України як нового власника АТ “Сенс Банк”, залучення інвесторів для продажу банку буде здійснено після закінчення дії в Україні воєнного стану”, – йдеться у відповіді регулятора на запит видання.

У своєму запиті “Апостроф” також поцікавився про плани щодо продажу інших банків, зокрема “ПриватБанку” та “Укргазбанку”, на що конкретної відповіді надано не було. Втім, з наведеного вище повідомлення можна зробити припущення, що до кінця війни вони також не будуть приватизовані.

Тінь Коломойського

Ну і, нарешті, певні ризики пов’язані з можливим оскарженням націоналізації “Сенс Банку” з боку його колишніх власників. Про те, що таке оскарження в судах, в тому числі, міжнародних, планується, колишні акціонери фінустанови повідомили ще до її націоналізації.

Україна має дуже неприємний прецедент подібного оскарження, який стосується “ПриватБанку”. Певний час були дуже великі побоювання, що колишній співвласник банку Ігор Коломойський зможе, врешті решт, або повернути його під свій контроль, або отримати за нього відкупний у розмірі, як він сам визначив, 2 мільярдів доларів.

На щастя, цього не сталося.

Не виключено, що Михайло Фрідман та Петро Авен теж вирішать шукати правду в судах.

Проте в Нацбанку України цього не бояться.

“Згідно з законом України “Про банки і банківську діяльність”, оскарження колишніми власниками у суді прийнятих уповноваженими органами рішень в процедурі виведення банку з ринку не може призвести до зупинення та/або припинення такої процедури. Навіть у разі визнання судом рішення уповноваженого органу протиправним або незаконним, становище банку, яке існувало до прийняття такого рішення, та права або становище осіб, які були учасниками такого банку, не відновлюються, – повідомили “Апострофу” в НБУ. – Єдиний для колишніх акціонерів банку спосіб відшкодування завданої шкоди або збитків у передбаченому нормами міжнародного права порядку – за рахунок коштів держави-агресора у значенні, наведеному в законі України “Про оборону України”.

До того ж, між Ігорем Коломойським і Ко зразка 2020 року з одного боку, і Михайлом Фрідманом і Ко зразка 2023 року з іншого, є принципова різниця. Коломойський у 2019-2020 роках вважався всесильним олігархом, який завдяки своїм медіа допоміг Володимиру Зеленському стати президентом (лише з часом Зеленський зміг дистанціюватися від олігарха). Натомість Фрідман з 2022 року знаходиться під санкціями, при цьому не тільки українськими, а й міжнародними, що лише ослаблює його позиції у потенційному судовому процесі.

Також неможна виключати, що Фрідман та інші колишні акціонери “Сенс Банку” взагалі не будуть оскаржувати його націоналізацію.

“Особисто я не дуже вірю в те, що власники “Альфи” підуть до суду, бо у них в Україні ще є нефінансовий бізнес (мобільний оператор “Київстар”, група IDS Ukraine, що виробляє мінеральну воду під брендами “Моршинська”, “Миргородська”, Borjomi – “Апостроф”)“, – заявив Віталій Шапран.

Ну і вишенька на торті – Служба безпеки України (СБУ) і Офіс генерального прокурора синхронно, 24 липня, повідомили про викриття схеми виведення за кордон активів одного з найбільших українських банків, власниками якого донедавна були російські олігархи.

Як і зазвичай у таких повідомленнях, назва банку не вказується, але з інших джерел відомо, що йдеться про “Сенс Банк”.

Зокрема Офіс генпрокурора України повідомив, що російські власники планували довести банк до штучного банкрутства, що створило б загрозу для стабільної роботи банківської системи держави.

У зв’язку з цим розпочато кримінальне провадження за частиною 3 статті 110-2 Кримінального кодексу України (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України).

Наразі важко сказати, чи буде це кримінальне провадження доведено до конкретних вироків. Але можна не сумніватися, що воно стане додатковим запобіжником проти різких рухів з боку колишніх акціонерів колишнього “Альфа Банку”.

НБУ призупинив ліцензії “Альфа Страхуванню”, “Альфа-Лізингу” та СК “Мотор-Гарант” через погану репутацію

Національний банк України 5 грудня застосував із 6 грудня до страхових компаній “Альфа Страхування” та “Мотор-Гарант”, а також ТОВ “Паритет Фінанс” та ТОВ “Альфа-Лізинг Україна” заходи впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на надання фінансових послуг.

Як повідомляє пресслужба регулятора, цим компаніям установлено строк для усунення порушень до 5 грудня 2023 року. Водночас ТОВ “Промагролізинг-Україна” анульовано ліцензію на надання фінансових послуг.

Зазначені заходи впливу застосовано у зв’язку з невідповідністю компаній вимогам положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінпослуг, а саме вимогам до ділової репутації.

Читайте також

Процедура націоналізації колишнього Альфа-банку вже запущена, – ОП

Як повідомляють у самій СК “Альфа Страхування”, вона, таким чином, втратила право укладати договори (продовжувати строк діючих договорів) страхування та перестрахування; а також укладати договори (уносити зміни до діючих договорів), які мають як наслідок збільшення зобов’язань страховика перед клієнтами, уключаючи договори перестрахування.

При цьому зупинення дії ліцензій передбачає обов’язок перед діючими клієнтами продовжити виконання зобов’язань за вже укладеними договорами страхування, придбаними до 6 грудня.

“Альфа Страхування” була заснована у 2000 році під назвою “ВЕСтА”, сучасну назву має з 2008 року. “Альфа-Лізинг Україна” працює на лізинговому ринку з 2001 року. Обидві компанії пов’язані з Альфа-Банком Україна, що з 1 грудня змінив назву на Сенс Банк.

«Заморозка», продаж чи націоналізація? Що чекає на український «Альфа-Банк» після запровадження санкцій ЄС проти його акціонерів

Національний банк України 2 березня позбавив права голосу двох найбільших акціонерів «Альфа-Банку» Михайла Фрідмана та Петра Авена, повідомили Forbes двоє співрозмовників у керівництві регулятора. Причина – запровадження проти них санкцій Євросоюзу, через що вони потрапляють до переліку осіб із небездоганною репутацією та позбавляються права голосу, пояснив один із співрозмовників. По-хорошому вони мають продати свої частки в українському банку, каже другий співрозмовник, але зараз це неможливо, і питання відклали «до перемоги». Що буде з шостим за розміром активів банком України та 2,6 млн його вкладників?

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Михайло Фрідман, 57, – один із найбільших російських бізнесменів. У травні 2021 року російський Forbes оцінив його статки в $15,5 млрд. Останні роки він живе в Лондоні. В інтервʼю Bloomberg, яке Фрідман дав у середині березня, бізнесмен поскаржився, що після введення санкцій та блокування його рахунків він може розпоряджатися сумою 2500 фунтів на місяць і не може сплатити навіть за прибирання будинку. У Фрідмана українське коріння, він народився й виріс у тоді ще радянському Львові. Коли Росія напала на Україну, він у перші дні написав співробітникам свого холдингу LetterOne листа, в якому назвав війну в Україні трагедією і закликав припинити кровопролиття. У спілкуванні з журналістом Bloomberg Фрідман звʼязок із Путіним заперечував, а можливість вплинути на російського лідера прирівнює до самогубства. Але це не врятувало його і партнера по «Альфа-Груп» Петра Авена від потрапляння до списків санкцій. Вони мають два місяці, щоб оскаржити рішення Євросоюзу. Фрідман заявив, що вже працює з британським юристом. Фрідману через холдингову компанію ABH Holdings S.A. зі штаб-квартирою в Люксембурзі належить 33% у капіталі Альфа-Банку, Авену – 12%. Холдинг управляє дочірніми банками під брендом «Альфа» в Україні, Росії, Білорусі та Казахстані. Фрідман та Авен мають подвійне громадянство. Перший – Ізраїлю та Росії, другий – Росії та Латвії.

У стандартному режимі

Санкції Євросоюзу не впливають на щоденну операційну діяльність банку, повідомили Forbes у пресслужбі української «Альфи», оскільки направлені на конкретних фізичних осіб. Право голосу акціонерів заморожено, підтверджують у банку, але управління банком, як і раніше, здійснюють правління та наглядова рада. Наразі менеджмент узгоджує з НБУ план подальших дій. Банк працює у стандартному режимі, наскільки це можливо за умов війни. Щодня відкриваються більше сотні з 200 відділень, але список діючих точок може кілька разів на день оновлюватися в звʼязку з непередбаченими обставинами – відключенням електрики, обстрілами. Щодня «Альфа» інкасує близько 800 підприємств критичної інфраструктури по всій території України, включаючи аптеки, продовольчі магазини та хлібозаводи. 35 броньованих інкасаторських машин банк передав на потреби оборони України. Банк скасував низку комісій, включаючи плату за переказ на картки інших банків, погашення кредитів та поповнення карток. Ввів кредитні канікули для фізосіб.

«Повзуча» націоналізація

Фрідман та Авен добровільно передадуть свої частки в «Альфі» довіреним особам – резидентам України, яких погодить НБУ, повідомили у пресслужбі банку. Наступники мають мати бездоганну ділову репутацію, не повинні бути повʼязані з банком та його акціонерами і діятимуть у рамках питань загальних зборів акціонерів за погодженням із регулятором. Продаж акцій заборонено терміном на пів року. Продаж фізично неможливий, пояснює топменеджер НБУ, через війну та блокування рахунків акціонерів банку. Процедура отримання дозволу на придбання акцій банку у підсанкційних осіб – не вихід, вважає співрозмовник, тому що черги з покупців не спостерігається. А банк, за класифікацією НБУ, є системно важливим, з обсягом вкладів фізосіб на 1 лютого 51,5 млрд грн і 2,6 млн вкладників. Альфа-Банк неможливо продати, згоден із регулятором експерт Case Україна Євген Дубогриз, у минулому заступник директора департаменту фінстабільності НБУ. Безліч великих кредитів у банку, за його словами, завʼязані на особисті домовленості позичальників з акціонерами та менеджментом банку. Це бізнеси з «управлінською звітністю», посередники. Кредити обслуговуються, каже Дубогриз, поки що в банку поточні акціонери та менеджмент. Кому б Фрідман та Авен не передали свої частки, вони збережуть контроль над банком, і всі це розуміють. Вихід – продати, але продаж буде складним і після настання «кращих часів», розмірковує партнер однієї з провідних інвестиційно-банківських компаній, який попросив не згадувати його у статті. «Санкції швидко вводяться, але дуже повільно скасовуються, – пояснює співрозмовник. – І навіть після їх скасування контрагенти кілька років «придивлятимуться». Найбільш раціональне рішення, вважає Дубогриз, – націоналізація банку. Санкції до акціонерів та їхня небездоганна репутація дозволяють НБУ застосувати 12 різних видів заходів впливу, включно з віднесенням банку до категорії проблемних чи неплатоспроможних або його ліквідацією. Далі можна піти за процедурою, яка була застосована в 2016-му щодо ПриватБанку. «Те, що робить регулятор, – це повзуча націоналізація. НБУ хоче, щоб такий крок був юридично бездоганний, і «їсть слона частинами», – пояснює Дубогриз.