Домашня квітка жовтозілля Роулі, догляд, розмноження та фото

Рід жовтозілля (Senecio) налічує понад 100 різних видів рослин, які ростуть по всьому світу за винятком Антарктиди. Об’єднує таку численну групу однакова структура квітки.

У кімнатній культурі можна зустріти кілька видів, але найбільш цікавим і популярним з них є сукулент жовтозілля Роулі (Senecio rowleyanus), що названий на честь британського ботаніка Дугласа Гордона Роулі.

У природному середовищі, в Південній Африці, сукулент зростає в затінку високих рослин і каменів, вкорінюючись по мірі росту пагонів на зразок ґрунтопокривних рослин.

В домашніх умовах жовтозілля Роулі культивується як ампельна рослина і в догляді відрізняється невибагливістю і швидким зростанням.

Опис

Відмітна особливість і незвичайна краса рослини – довгі стебла з видозміненим зеленим листям, яке сукулент перетворив на маленькі, соковиті кульки, що накопичують воду. Створюється враження, що з квіткового горщика звисають довгі нитки з нанизаним намистом.

Уздовж листя розташована тонка прозора смуга, що дозволяє світлу проникати всередину для процесу фотосинтезу, а сферична форма зменшує площу поверхні, захищаючи від сильної спеки і зводячи до мінімуму втрату дорогоцінної вологи.

У сприятливих умовах рослина утворює невеликі, але ароматні білі квіти з дуже довгими темно-червоними тичинками. Їх аромат схожий за запах кориці, а цвітіння триває близько місяця.

Селекціонерами була виведена група високої декоративності – жовтозілля «Variegata» або «Строката перлина».

Особливості догляду за жовтозіллям Роулі в домашніх умовах

Освітлення

У природі сукулент постійно піддається впливу яскравого сонця, тому для нього найбільш слушним місцем у будинку стане південно-західна або західна експозиція.

На південній стороні рослина почуває себе добре восени, навесні та на відкритому повітрі, а от у приміщенні вимагає затінення від полуденних променів.

Якщо листя-намистини розташоване щільно один до одного, то ви забезпечили оптимальне освітлення. Видовження меживузлів є ознакою дефіциту світла і горщик необхідно переставити в більш яскраве місце.

З листопада і до весни вашому зеленому вихованцеві знадобиться додаткове підсвічування фітолампою.

Температура

З весни до осені домашнє жовтозілля любить теплу температуру в діапазоні 22-27 °C. Взимку бажана денна температура становить близько 13-16 °C. Рослина чутлива до холодних протягів, тому будьте уважні, провітрюючи кімнату.

На закладання квіткових бруньок впливає різниця між денними й нічними температурами, яка імітує природне середовище проживання.

При цьому прохолодні ночі є обов’язковою частиною циклу зростання рослини. Цвітіння може бути досягнуто шляхом збереження прохолодного й дещо сухого періоду в зимові місяці.

Полив

В догляд за жовтозіллям в домашніх умовах входить правильний режим поливу. Сукулент стійкий до посухи та може довго обходитися без води, однак, в період вегетації ґрунт повинен бути злегка вологим.

Зрошення проводять приблизно раз на 7 діб. Якщо верхній шар ґрунту глибиною 2-3 см не встигає висихати, то рідше. З початком осені полив поступово обмежують, поливають тією ж кількістю води, але рідше, або з такою ж частотою, але потроху.

Взимку досить зрошувати раз у 3 тижні та навіть рідше. Надлишок вологи швидко призводить до гниття тонких корінців, а недолік поливу видно по листю, яке втрачає пружність і круглу форму.

Пересадка та підживлення

Пересадку проводять раз в 1-2 роки методом перевалки. Краще всього вибрати для пересадки глиняний або керамічний горщик. У рослини невелика коренева система, тому горщик повинен бути тільки на розмір більше і не глибокий.

На дні попередньо викладають товстий дренажний шар з керамзиту або дрібного щебеню. Як субстрат підійде ґрунт для кактусів і сукулентів. Можна приготувати самим з 3 частин універсального квіткового ґрунту та однієї частини грубозернистого піску або перліту.

Добрива вносять через 6 тижнів після пересадки. Підгодовують раз у 3 тижні половиною дози, якщо це стандартні добрива для кімнатних квітів і повною дозою добривами для кактусів.

Розмноження

Рослина досить швидко росте і її пагони досягають 60-90 см. Згодом квітка жовтозілля втрачає густоту стебел, тому для отримання компактної пишної зеленої маси її необхідно періодично трохи обрізати, а також видаляти ослаблені й мертві пагони.

Період життя сукулент всього 5 років, тому вкорінення частин здорових пагонів після укорочення дозволяє виростити нову молоду рослину.

Фрагменти стебла після зрізання підсушують пару годин і укладають на злегка вологий субстрат з ґрунту і перліту. Щоб прилягали щільно до землі, їх кріплять за допомогою скріпки. Кожні 2-3 дні розпилюйте воду.

Сукулент дуже швидко утворює корені з листяних пазух. Після вкорінення продовжуйте розпорошувати раз у 10 днів, поки рослина не зміцніє.

Крім вкорінення в субстраті, домашнє жовтозілля Роулі дуже швидко утворює коріння у воді, після чого його висаджують у горщик.

Інші кімнатні види жовтозілля з фото

Сенецио Геррейна (Senecio herreianus) відрізняється від Роулі листям, що схоже на крапельки з гострим кінчиком.

Сенецио лимонний (Senecio citriformis) з м’ясистим сферичним листям з восковим покриттям.

Сенецио повзучий (Senecio serpens) з соковитим витягнутим овальним листям смарагдового, біло-сірого, сизого або блакитного відтінку. Виведені сорти з різнокольоровими кінчиками листя.

Окрема група ліан родом з районів, де періоди посухи короткі. Їх мешканці можуть дозволити собі створити велику зелену масу. До кімнатних видів відносять Senecio macroglossus, схожий на плющ з глянцевим, строкатим листям на пурпурових пагонах.

Додатковою прикрасою рослини є біло-жовті квіти, що схожі на ромашки. Сорт «Variegata» придбав найбільшу популярність. Цьому виду потрібен більш частий полив і обприскування листя.

Деякі види жовтозілля часто нагадують інші типи сукулентів, які відбиваються на їх родових іменах. Senecio stapeliiformis утворює потовщені (до 2 см в діаметрі) розділені стебла, що досягають 35 см у висоту. Поки рослина не цвіте можна помилково прийняти її за стапелію.

Низькі пагони з великим листям, які розташовані по спіралі у сенецио Хаворти. У свою чергу, Senecio cephalophorus нагадує типові розетки еоніума. Квітки дивовижного яскраво-оранжевого забарвлення.

Проблеми в догляді

Недолік світла згубно позначається на жовтозіллі в домашніх умовах: листя дрібнішає, оголюються стебла, пагони витягуються. У ряболистих сортів може змінитися забарвлення і стати однорідним, зеленим. При нестачі вологи листя темніє і сохне.

Сухі коричневі плями на листі – наслідки перебування під відкритим сонцем. Мляві пагони, потемніння листя і зупинка в рості свідчить про гниття коренів.

Найбільш частими ворогами жовтозілля є павутинний кліщ, трипс і щитівка. Ефективним засобом проти цих шкідників вважається актелік. Обприскування проводять з особливою ретельністю, інакше можливе повторне розмноження шкідників.

Для досягнення кращого ефекту можна акуратно прополоскати листя в місткості з розведеним інсектицидом.

Квітучі кімнатні рослини: каталог з фото та назвами, рекомендації щодо вирощування

Найкращий спосіб створити в будинку затишок та красу – прикрасити його живими рослинами. Кімнатні квіти, що цвітуть цілий рік на підвіконні, перетворюють навіть скромне житло на яскравий, пишний оазис. Цілющі властивості зелених насаджень підтверджують вчені у всьому світі. Вони насичують повітря киснем, нейтралізують шкідливі випромінювання, захищають від застуд та депресій та просто дарують радість.

Сучасний світ кімнатних квітів є надзвичайно різноманітним. Умовно їх можна розділити на дві групи: невибагливі, здатні цвісти в сухих та затінених приміщеннях, і примхливі, вимогливі до світла та поливу.

Герань

Кімнатна герань або пеларгонія відома як «бабусин» домашня квітка, символ затишку. Прекрасно переносить сухе повітря, нестачу вологи. Її місце – на південному вікні, де багато сонця та тепла. У тіні стебла витягуються вгору, а щільні яскраво-червоні та рожево-білі шапки височіють над соковитим зеленим листям. Цвіте герань довго та пишно, при цьому відлякує комах, очищає повітря від хвороботворних мікробів.

Не рекомендується ставити квітку поруч із ліжком.

На фото — бегонія вічноквітуча

Казкова «Червона квіточка» на підвіконні. Красиво квітучі дари флори вражають різноманіттям відтінків: від абрикосового мережива та жовтої бахроми до перлинно-білих та персикових тонів. Розкішні, махрові квітки досягають у діаметрі 6-8 см. Бегонію розміщують у добре освітленому місці, але краще, якщо це буде розсіяне світло. Взимку потрібне додаткове підсвічування. Бегонія вологолюбна. При сильній спеці ґрунт слід зволожувати щодня, а холодного сезону полив скорочується до мінімуму.

Однорічники

На радість квітникарам список низькорослих квітів для клумби, що цвітуть все літо, досить великий і постійно поповнюється новими сортами, виведенням яких займаються зарубіжні та вітчизняні селекціонери. Тим більше, що в межах одного роду рослин часто існує низка різновидів. Наприклад, петунія, що має ампельні, розлогі кущові та карликові форми. Або універсальні учасники різноманітних посадок на садовій ділянці – чорнобривці, що поділяються на прямостоячі, відхилені, тонколисті.

Агератум

Агератум мексиканський відомий також під назвою “довгоцвітка”, що пояснюється його здатністю цвісти з червня до самих холодів . Утворює прямі, розгалужені, міцні кущики, вкриті безбарвними волосками. Листя розташовується супротивно. Блакитні, білі, сині, бузкові та рожеві вузько-трубчасті квітки зібрані в суцвіття-кошик, діаметром до 1,5 см. Кілька кошиків складають щиток.

Агератум садять уздовж доріжок у саду, на клумбах, альпійських гірках, карликові форми підходять для контейнерного вирощування.

Аліссум

Алісум морський (каменник, бурачок) відноситься до сімейства Капустяні. Ця невелика (5-20 см) трав’яниста рослина з майже лежачими стеблами та вузьким листям утворює пишноквітучі кущики. Шапки дрібних, ароматно-медових квітів білих сортів нагадують хмари. Цвіте з червня до заморозків . Розсаду виростити нескладно, тим більше сходи не такі тонкі, як у лобелії, і садять пізніше – на початку квітня. Насіння можна посіяти безпосередньо у відкритий ґрунт наприкінці квітня або під зиму.

Аліссум – гірська рослина, тому віддає перевагу відкритим сонячним ділянкам, ідеальним для кам’янистих садів, бордюрів, підвісних кошиків, вазонів.

Чорнобривці (тагетес)

Ці сонячні, невибагливі, квіти, що швидко ростуть, користуються популярністю в нашій країні вже кілька десятків років. Вирощувати їх одне задоволення – посіяні у квітні через розсаду сходять швидко та дружно. Також добре зійдуть у парничці, відкритому ґрунті. Люблять сонячні місця, але виносять і півтінь. Цвітуть із червня по жовтень . Для першого плану клумби, створення кольорових плям, вазонів, ящиків можна підібрати низькорослі сорти махрових та простих форм. Чорнобривці приходять на допомогу, коли потрібно заповнити порожні простори.

Тонколисті чорнобривці чудово поєднуються з синьою лобелією (фото автора)

Бегонія вічноквітуча

Популярний учасник міського декоративного озеленення, виявляється, любимо квітникарів з 19 століття за постійне цвітіння та простоту догляду. Рослину можна використовувати не тільки як сезонну клумбову, але і як кімнатну. Садять зазвичай насінням на розсаду, починаючи з лютого (потрібне додаткове підсвічування). Якщо для створення невеликої композиції потрібно лише кілька кущиків – простіше купити навесні у квіткових магазинах.

Найбільш поширені сорти з білим, рожевим та червоним забарвленням пелюсток.

Вербена

Компактні форми вербени досягають лише 20-30 см висоти. Рослина опушена. Листя зубчасте, довгасте. Квітки правильні, сидячі, різноманітні за забарвленням, зібрані в суцвіття – щиток. Цвіте з червня до жовтня. На розсаду сіють у березні.

Для отримання яскравої клумби можна посадити один сорт або різнокольорову суміш.

Лобелія

Безперечною окрасою саду, веранд, балконів є лобелія. Серед низькорослих сортів висотою 15-30 см варто виділити: “Фіолетовий палац”, “Білий палац”, “Рів’єра рожева”, “Рів’єра біла”, “Регатта Скай блю”, “Краси України” (суміш). Особливо красиві двокольорові варіанти – з білим вічком.

Насіння у лобелії дуже дрібне, сіє їх на розсаду в лютому, розсипаючи по поверхні ґрунту, закривають склом або плівкою до проростання. Найскладніший догляд, поки сіянці маленькі: потрібний акуратний, своєчасний полив. Від сильного струменя або переливу сходи можуть полечити та загинути. Пікірувати в окремі стаканчики треба по 3-4 рослинки для кращої стійкості та приживання. Так, групками, і висаджувати згодом у відкритий ґрунт.

Лобелія, як і аліссум, цвіте з червня до пізньої осені. Знімок зроблено 1 листопада 2021 року у Тверській області (фото автора)

Ротики

Левовий зів (антирринум) належить до сімейства Норичникові, а своє походження веде із Середземномор’я. Має сильногіллясті, густооблистяні стебла. Зацвітає через 60-80 днів після появи сходів. Цвітіння рясне та тривале – з початку літа до пізньої осені . Квітки мають забарвлення від чисто білих до темно-пурпурових, різноманітних відтінків та поєднань. Зібрані в колосоподібні суцвіття.

Відомо понад 800 сортів. Серед низькорослих добре зарекомендували себе: “Шнєєфлоке”, “Снепшот бургудні”, “Кімоно зеленувато-жовтий”, “Кімоно яблуневий колір”, суміші “Хоровод”, “Магічний килим”, “Яскраве кімоно”.

Вирощують антирринум розсадним та безрозсадним способом, використовують для прикраси клумб, балконів, лоджій.

Немезія обов’язкова

Немезія також відноситься до Норичникова, батьківщина рослини – Африка. Квітники оцінили його за різноманітність забарвлень, рясність, декоративність цвітіння. Немезія хороша в одиночних посадках, на клумбах, підвісних кошиках, горщиках. Насіння висівають на розсаду в березні – на початку квітня, на півдні сіють відразу в ґрунт.

Різноманітність забарвлень немезії вражає, простежується схожість з лев’ячою позіхою, братками, а біло-сині сорти віддалено нагадують лобелію

Для кращого кущіння лобелії, алісуму, немезії верхівки саджанців слід прищипнути.

Низькоросла настурція

Жителька півночі любить тепло, світло, не виносить посуху. Вона впізнавана своїм довгим, плетистим стеблом, красивим округлим листям, великим квітам з характерним ароматом і особливим, великим, ребристим насінням, яке можна маринувати, як каперси. Але серед кучерявих форм є і компактні, низькорослі: “Король Теодор”, “День і ніч”, “Махагоні”, “Золота куля”, “Малюшка лососева”.

Настурція «Аляска» примітна своєю ряболистістю

Петунія

Говорячи про низькорослі однорічні кольори для клумби не можна залишити без уваги «зірку» квітників і балконів – петунію, що відноситься до сімейства Пасльонові. Асортимент гібридів надзвичайно великий. Для відкритого ґрунту радять вибирати компактні, кулясті форми, низькорослі з простими кольорами: «Вишовий Кристал», «Хіросіс синя з білим», «Пікоті»; махрові: Дуо салмон, Дуо бургунді, Тарт Бонанза.

Багатоярусна клумба з різних сортів петунії із простою формою віночка

Целозія

Представниця сімейства Амарантові, відноситься до групи сухоцвітів – чудово зберігається у зрізаному вигляді, використовується для створення зимових букетів. Розрізняють три форми: перисту, гребінчасту, колоскову. Цвіте з липня до жовтня .

Целозія периста на передньому плані бордюру садової доріжки, на другому – чорнобривці

Ціннія

Є прямостоячою рослиною з досить потужним, міцним стеблом. Низькорослі сорти відрізняються кулястою, компактною формою куща. Суцвіття мають діаметр 5-6 см, особливо красиві густомахрові. Цвітуть із червня до осені . Вирощування з насіння не становить труднощів, оскільки насіння велике. Їх садять на розсаду у квітні або сіють у травні у відкритий ґрунт.

Особливо цікаві двоколірні гібриди, наприклад, «Свізл чері айворі» (на фото)

Додаткову інформацію про різні види однорічників, які використовуються для оформлення квітників, можна знайти у статті на нашому сайті.

Каланхое

Прибулець з далекого і спекотного Мадагаскару, каланхое вважається одним із найвибагливіших. Звичний до жаркого клімату та сухого ґрунту, тропічний гість довгий час може обходитися без поливу. Навпаки, зайва волога вкрай небажана, і поливати його досить раз на місяць. Слід розрізняти лікувальний та декоративний сорти. Квітники вибирають квітучий каланхое, весь усипаний дрібними, яскравими квіточками, що тішать око в холодні зимові місяці.

Кучеряві кімнатні ліани

За допомогою кучерявих кімнатних рослин, що використовуються у вертикальному озелененні, завдяки гнучким довгим стеблам існує можливість створювати неповторні інтер’єрні композиції і прикрашати ними своє житло. Ліани не займають багато місця, тому що їх густооблистяним стеблам можна надати будь-який напрямок, їх підв’язують до опори, даючи потім можливість спадати, створюючи атмосферу тропічного лісу.

Пасифлора – ліана з цікавими, неповторно красивими складними квітами, справжня екзотика в кімнатному рослинництві. Описати її словами неможливо, настільки незвичайні квіти рослини.

Що дивно, ця багатометрова ліана легко приживається, швидко розростається, порівняно невибаглива, любить потрапляння сонячного світла, потребує щорічного обрізання. Квіти, що розпустилися, живуть всього один день, але на зміну їм зацвітають нові. Якщо пасифлорі створити відповідні умови, бутонів вона викине достатньо, щоби милуватися її квітами.

Це важливо! Стеблам пасифлори обов’язково потрібні опори, з їх допомогою стебла прямують у потрібний бік: стебла швидко дерев’яніють, важливо не прогаяти цей період.

Кобея – теж дуже красива ліана, цвіте бузковими або білими квітами, що нагадують дзвіночки. Рослина виглядає дуже декоративно, швидко виростає до 5 метрів, але в перший рік цвіте не інтенсивно, набираючись сили на майбутній сезон.

Стефанотис – заморське диво, кучерява квітка з темним глянсовим листям і білим, немов фарфоровими квітами у формі зірочок. Якщо за стефанотисом правильно доглядати, його ліана виростає до 6 м, густооблистяні батоги можна розмістити вертикально за допомогою настінних грат, прикрашаючи вікна, стіни, з декількох кольорів можна влаштувати своєрідну кулісу. У спеку любить поливатись і зрошуватися, зимовими місяцями віддає перевагу вмісту в прохолоді.

Клеродендрум Томсона – потужна, швидко зростаюча і оригінально квітуча ліана, у квітки також красиве велике листя смарагдового кольору, так що він гідний стати окрасою будь-якого, навіть найвишуканішого домашнього інтер’єру.

Плеті клеродендруму ростуть постійно, їх час від часу доводиться прищипувати, щоб хоч якось обмежувати зростання (якщо того вимагають габарити приміщення). Для ще більшої декоративності квітки можна спорудити опори у вигляді піраміди або арки, кулі, і спрямовувати по них пагони, фіксуючи їх.

Освітлення клеродендруму потрібно розсіяне, поливи – дуже часті, до кількох разів на день, щоб компенсувати вологу, яку випаровує листя.

Декабрист

Назва говорить сама за себе. Маючи стійкий, «нордичний» характер, декабрист живе до 20 років і в найтріскучіші морози вражає яскравістю фарб. Рожеві, лілові, жовті, малинові суцвіття мають незвичайну форму з кучерявими завитками та ніжними довгими тичинками. Розлогі кущі зі звисаючими гронами перетворюють підвіконня на квітучий зимовий сад.

Кімнатні рідкісні квітучі дива

Квітникарам, любителям вирощувати екзотику та дивувати нею знайомих та незнайомих, завжди хочеться мати в колекції рідкісні та незвичайні рослини. Ці ентузіасти не втомлюються шукати незвичайні квіти, менш поширені з оригінальним виглядом, не боячись навіть можливих складнощів вирощування.

Але прекрасні представники рослинного світу, які порівнюють із коштовностями, гідні, щоб їм приділити трошки більше уваги при вирощуванні, ніж іншим квітам, не настільки вибагливим.

Лашеналія алоевидна – єдина з 90 видів квітка, що вирощується як кімнатна культура, декоративно-квітуча, дуже естетичного зовнішнього вигляду. У квітки широке, приємного зеленого кольору листя з цятками, високі квітконоси, пухкі суцвіття з дзвіночками-трубочками жовтих і червоних забарвлень, іноді зустрічаються багатобарвні квітки. Особливо тішить лашеналія тим, що цвіте у розпал зими, коли так не вистачає яскравих фарб.

Яскраво і тривало цвістиме, якщо помістити її на непромерзаній лоджії, де температура не опускалася б нижче 50 С, при температурах вище 200 С йде активне зростання листя, квітки втрачають свою насиченість.

Колумнея – чудово квітуча кучерява рослина, що досить рідко зустрічається в будинках і квартирах, хоча красою квітів, чимось схожих з орхідеями, з легкістю затьмарить інші кімнатні рослини.

Належить до епіфітів, воліючи в природних умовах жити на деревах, в кімнатних умовах вирощується як ампельна квітка. Вважається примхливою при догляді за нею:

• освітлення найбільше підійде розсіяне;
• не переносить вапняну воду, використовувати потрібно лише фільтровану або дистильовану;
• не можна допускати застою води;
• необхідно систематичне зрошення, особливо в спеку, при низькій вологості повітря скидає листя і не цвіте.

Ще квітка схильна до нападу павутинного кліща і білокрилки, колумнею потрібно періодично оглядати, щоб виявити вчасно шкідників.

Стреліція королівська – своєю яскравою, незвичайною формою квітки нагадує райську пташку, щоб компенсувати їй вологу, надлишок якої не переносить коренева система, стрілицію постійно обприскують теплою водою. Навіть узимку, коли поливи не потрібні, влаштовують протирання рослини вологою ганчірочкою.

Таккі – представник багаторічних тропічних рослин, для любителів екзотики – цінний варіант загадкових квітів, дуже рідко зустрічається у продажу, важко вирощується насінням, але незвичайні квіти з фіолетовим відливом знаходять своїх шанувальників, які примудряються розводити такий рідкісний колір у своїх оселях.

Примула

Щастя на вікні. Красиву кімнатну квітку по праву називають живим антидепресантом. Важко відвести погляд від дивовижних небесних, аметистових чи соковитих кармінно-червоних пелюсток. Вибагливий до тепла та світла, але не любить прямих сонячних променів. Рослина краще розташовувати на північній та західній стороні. Невисока температура йому не страшна, навпаки, досить 16-20°. Поливають примулу обережно, намагаючись не потрапити на листя, у міру висихання ґрунту. Обприскування виключено. Щоб вода не застоювалася, слід забезпечити дренаж.

Квітучі невибагливі рослини – як старт для квітникарів-початківців

Ця категорія рослин дуже популярна у квітковому світі, вони, не чекаючи від господаря, що він буде поглинений доглядом за ними, завжди виглядають охайними та доглянутими, створюючи в будинку затишну атмосферу.

Деякі з них зовсім не страшно залишити, їдучи ненадовго у справах або на відпочинок, а після повернення з поїздки заповнити улюбленим кольорам недостатню увагу, поливши їх, сполоснувши під теплим душем і підгодувавши.

Фіалка , або сенполія – ​​її можна розмістити на будь-якому з вікон, крім південного (щоб не спалилися листочки), через поверхневу кореневу систему не любить сильно поливатись, при надлишку вологи коріння загнивають.

Ще ця рослина вважається компактною, тому що квітам зручніше рости в маленьких вазонах: коренева система замокає менше, а цвітіння триває довше.

Колерія , або Колумбійська красуня – цвітіння цікавої форми квітами продовжується до самої зими, потім рослині потрібен період спокою, якщо його не надати, на наступний рік не зацвіте.

Для підготовки до періоду спокою у квітки обрізають пагони, ставлять у темне прохолодне місце. У період вегетації квітка чудово почувається в кімнаті з приглушеним світлом, ще їй потрібні помірні поливи та періодичні підживлення.

Молочай миля – сукулент із симпатичними колючками та невеликими, милими квіточками, настільки невибагливий, що кілька разів пропущені поливи анітрохи не зіпсують його зовнішній вигляд, майже не вплинуть на його цвітіння. Розміщений у світлому місці, періодично поливається, молочай готовий цвісти цілий рік.

Клівія – готова рости і цвісти за будь-яких умов, про неї кажуть, що клівію можна розміщувати там, де інші квіти не вижили б. Єдине, що її загубить – явний надлишок води.

Вона може обходитися без підживлення та зволожувальних обприскування, мириться з відсутністю яскравого освітлення, так що клівію розташовують у затінених передпокоях, спальнях. Цвітіння починається з лютого червоними або помаранчевими дзвіночками.

Антуріум

Елегантний аристократ з листям, покритим декоративним орнаментом і наче змащеним воском. Дрібні квіти зібрані в жовтий «качанок» і оточені приквітником – червоним, білим або бузковим покривалом. Антуріум тіньовитривалий, може цвісти 2-3 місяці поспіль, а зрізані квітучі стебла зберігають свіжий вигляд по кілька тижнів. Розташовують його на західному чи східному вікні, уникаючи прямого сонця. Однак, у короткі зимові дні потрібне додаткове штучне освітлення. Виключено протяги та перепади температур. Поливають помірно, стежачи за тим, щоб грунт встигав просохнути. Використовують м’яку, відстояну воду.

Стимулювання цвітіння та догляд

Квітучі кімнатні рослини за порушення умов вирощування перестають формувати бутони. Щоб правильно стимулювати цвітіння для початку визначають тип рослини, умови її проживання в дикій природі, які потрібні вологість і температура повітря, рівень освітленості, тривалість світлового дня.

Догляд за квітучими рослинами практично не відрізняється від догляду за звичайними вазонами:

1. При посадці підбирають відповідний ґрунт.
2. Пересаджують із дотриманням усіх правил.
3. Підтримують необхідний рівень вологості та температури.
4. Своєчасно поливають та вносять підживлення.
5. Обробляють від хвороб та шкідників.
6. Обрізають відцвілі квітконоси, сухе листя.

У багатьох квітучих рослин існує період спокою. У цей час знижують частоту поливу, не вносять підживлення, знижують температуру повітря. Якщо рослина цибулинна, то бульбу викопують і зберігають у темряві та прохолоді.

Окремі види рослин починають цвісти з певного віку.

Спатіфілум

Складність назви компенсується простотою догляду. Ідеальний варіант для квітникарів-початківців. Спатифілум чудово переносить довгу відсутність вологи та нестачу сонця. Білі вітрила на зеленому тлі нагадують калли у весільний букет. Тішать господарів цілий рік, але особливо буйно розквітають влітку.

Крокуси

Вісники весни – крокуси одними з перших розпускаються в саду, але в вазоні вони не менш привабливі і красиві. У продажу будуть крокуси різних кольорів, отримані шляхом вигонки. Немає такої жінки, якій не сподобалися б перші вісники весни на своєму підвіконні. Не існує й приміщення, куди б не вписалися красиві крокуси, особливо якщо вони ростуть у витончених горщиках. Білі крокуси в горщику

Бальзамін

Бальзин або «Ванька мокрий»

Більше відомий як «Ванька мокрий». Прекрасно розвивається навіть у тіні та дуже любить воду. Стійкий до сухого повітря, бальзамін чудово росте в будь-яких умовах, у тому числі на кухнях та північних прохолодних віконцях. Розлогий пишний кущ буквально посипаний невеликими квіточками, схожими на трояндочки, камелію або махрову гвоздику, залежно від сорту.

Китайська троянда

Правильна назва – гібіскус. Чудовий красень з великими, вогненно-червоними, атласно-білими або сонячно-жовтогарячими суцвіттями. Бутони розкриваються один за одним, живуть лише один день, підсихають, а на їхньому місці одразу розпускаються нові пелюстки. Складається враження постійного цвітіння. Серед кімнатних рослин, що цвітуть цілий рік, гібіскус – одна з найефектніших. У літній сезон його поливають вранці та ввечері. Рослина світлолюбна, швидко росте і потребує простору. Щоб надати форму і сповільнити зростання, верхівки періодично обрізають.

Плюси кімнатних рослин у будинку

Звичайні та красивоквітучі рослини в будинку необхідні. Вазони з квітами не лише насичують повітря киснем, а й очищають його. Окремі види кімнатних рослин мають цілющі властивості, наприклад, каланхое.

Гарні квіти дарують натхнення та наповнюють енергією.

Обов’язково рекомендують встановлювати квітучі рослини в офісі або кімнатах, де проходять навчальні заняття. Такий незначний елемент інтер’єру допомагає зосередитись. До того ж рослини допомагають знизити рівень стресу.

Фіалка

Постійно квітучі фіалки – улюблениці жінок. На флористичних виставках навіть люди, далекі від квітництва, не залишаються байдужими до краси суцвіть. Пелюстки дивують різноманітністю форм: прості, махрові, гофровані, зірчасті, облямові. Колірна гама – від ніжного бузку до густого фіолету. Щоб милуватися цвітінням якомога довше, слід враховувати, що фіалка любить світло, але може загинути під прямим сонячним промінням. Поливати її досить 2-3 рази на місяць теплою, трохи підкисленою водою, уникаючи попадання вологи на листя та розетку.

Фуксія

Зворушлива ніжна краса квіточок фуксії, що звисають розкішними гронами і схожі на дзвіночки. Для швидкого росту і рясного цвітіння потрібно дотримуватись температурного режиму, не нехтувати частим поливом та обприскуванням листя у спекотний сезон. Взимку потреба у зволоженні скорочується. Фуксії потрібна розсіяна мереживна тінь. У той же час, при недостатньому освітленні стебла витягуються в довжину. Щоб цього не сталося, верхівки час від часу прищипують. Догляд невеликий, але скільки краси в цих лілових, рожевих, фіолетових суцвіттях! Зустрічаються сорти з двома та триколірними пелюстками.

Найвибагливіші кімнатні квіти

Абутилон (клен кімнатний)

Декоративно квітучі рослини, але можуть вважатися декоративно-листяними.

Можуть цвісти цілий рік, якщо забезпечити гарне освітлення, тільки в незвичний час матимуть менш декоративні дрібні квіти. Зростають досить швидко (до 50 см на рік), крону можна прочищати за допомогою обрізки. Щоб продовжити цвітіння у гібридного абутилону можна видалити всі довгі пагони.

Якщо прищипнути верхівки, кущ буде більш пишним.

Асклепис

У кімнатах зазвичай вирощують асклепис курасавський – напівчагарник заввишки до 80 см.

Стебла густо вкриті ланцетним темно-зеленим листям з рельєфними увігнутими жилками, квітка з помаранчевими квітами, зібраними в щиткоподібні суцвіття на верхівках стебла, взимку не цвіте.

Помірний полив, гарне освітлення оптимальне підживлення та гарна квітка скаже вам спасибі.

Валотта

Мають подовжено-яйцевидну цибулину, з червоними, біля самої шийки коричневими покривними лусками.

Лінійне темно-зелене листя, довжиною до 50 см, дещо більш витончене і тонке, ніж у амариллісу.

Квітконоси висотою до 30 см, щільні.

Суцвіття – парасолька, в якій може бути від 2 до 8 квіток. Квітки дзвіночкові, пурпурового чи червоного кольору.

Валотта люблять рясні поливи, яскраве освітлення і підживлення з березня по вересень розчином коров’яку.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.

10 кращих кімнатних квіток з великим і зеленим листям

Домашні квіти з великим листям досить поширені. Найбільш відомі з них: Монстера, Антуріум, Шеффлер і т.д.

Майже всі вони відрізняються невибагливістю , швидким зростанням та здатністю органічно вписатися в будь-який інтер’єр.

Абутилон

Ця чагарникова рослина з’явилася з Південної Америки і відноситься до сімейства Мальвові. У України набула і друга назва завдяки формі – «кімнатний клен».

Існує близько 150 різновидів цієї рослини, які суттєво можуть відрізнятися одна від одної.

Абутилон має 1,5 – 2 метри у висоту і найчастіше росте у вигляді чагарника або маленького дерева. Квіти мають форму дзвіночка рожевого, білого, жовтого або оранжевого відтінків.

Завдяки великому листю відмінно зволожує повітря в приміщенні. Він невибагливий у догляді, швидко росте та радує власників багато років.

Авокадо

Авокадо має американське коріння і належить до сімейства Лаврові. Вид авокадо складає близько 150 видів.

Ця рослина не є по-справжньому кімнатною, адже її висота може досягати 20 метрів . Але при хорошому догляді можна виростити його будинки, де він виросте до 1 метра . У домашніх умовах йому надають форму куща.

Вузьке листя дерева має форму еліпса темно-зеленого кольору близько 25 см, а квітки зібрані в суцвіття.

Антуріум

Друга назва цієї рослини – “квітка фламінго”.

Батьківщиною красивої квітки є Америка та Карибські острови, а кількість різновидів досягає 1800. Особливістю антуріуму є глянсова квітка , яка своїм кольором та виглядом нагадує штучну пластикову.

Пофарбований він може бути в білі та червоні кольори. У догляді його часто виникають проблеми.

Алоказія

Трав’яниста рослина із сімейства Ароїдні. Завдяки великим яскравим аркушам, які можуть досягати 1 кв. метра , також може називатися – “слонове вухо”.

Родом із Південно – Східної Азії, що пояснює її любов до тепла та високої вологості. У домашній обстановці зростає до 1,5 метрів у висоту та в середньому живе 2 роки.

Цвіте дуже рідко як біло – рожевого качана. У догляді невибаглива, впораються навіть квіткарі-початківці.

Алоказія добре виглядає в просторих приміщеннях і освіжає повітря.

Аспідістра

Друга назва – «чавунна квітка», вона заслужила завдяки своїй стійкості.

Аспідістра може перенести багато умов: рідкісний полив, пересадку не вчасно, різкий перепад температур тощо.

Батьківщиною є регіони Китаю та Японії і відносять її до сімейства Конвалії.

У цієї рослини практично немає стебла , а листя має форму довгого еліпса на черешках. Цвіте рідко брудно – фіолетовими квітами в основі листа. За рахунок великого вмісту хлорофілу чудово підходить для темних приміщень, сходів.

Діффенбахія

Батьківщиною цієї трав’янистої рослини є територія Бразилії та Колумбії. Легко пристосована до життя в домашніх умовах, де воно росте швидко до максимальної висоти 1,2 метра .

Не потребує особливого догляду і живе досить довго. Як і всі рослини сімейства Ароїдні – отруйна .

За рахунок свого “декоративного” виду квітка користується великою популярністю. Квітникарів привертають велике різнокольорове, плямисте листя, забарвлення відрізняється залежно від виду.

Враховуючи країни походження, диффенбахія любить тепло та вологість. У таких умовах може зацвісти непоказним суцвіттям у вигляді біло-зеленого качана.

Маранта

Ця невисока трав’яниста рослина з’явилася із Центральної Америки. Вона належить до сімейства марантових, яке налічує близько 400 видів.

Маранта у висоту становить не більше 30 см , за рахунок переважно пагонів, що стелиться. Особливість цієї квітки – строкате смугасте листя, що має гладкий край.

Цвіте вона рідко дрібними колосками білого або блідо-бузковими квітами. У догляді невибаглива біложилкова маранта, а ось червоножилкова вимагає більшої уваги.

Монстера

Одна з найвідоміших великих рослин у нашій країні сталася з тропіків Центральної Америки.

Відноситься до сімейства Ароїдні і є ліаною з великим розлогим листям з прорізами. У домашніх умовах почувається добре і виростає до 2.3 метра у висоту . Ще однією особливістю цієї ліани виступає повітряне коріння, яке слід спрямовувати до землі.

Монстер має непривабливі квіти блідо – зеленими суцвіттями, але вдома практично не цвіте.

Сингоніум

Це ліана сімейства Ароїдні, родом із Центральної та Південної Америки. Може досягти розміру до 1,5 метрів. Стебла тонкі та гнучкі увінчані листом, що нагадує наконечник стріли .

Через невибагливість у догляді він надзвичайно поширений у нашій країні. Його можна зустріти в будинках та квартирах, а також в офісах та різних установах.

Як і інші ароїдні практично не цвіте.

Шеффлера

Трав’яниста ряболиста рослина сімейства Аралієві, прибула до нас з азіатських країн. Зазвичай, це чагарник або маленьке дерево до 1,4 метра у висоту.

Воно запам’ятовується завдяки формі. Вони нагадують розкриту парасольку – кілька листків овальної форми (від 4 до 12), що виходять із одного центру.

Можуть бути однотонними або вкриті світлими плямами та смужками. Невибаглива у догляді та живе досить довго.

Вирощування рослин який завжди пов’язані з великими труднощами. Якщо вибрати невибагливу квітку, можна урізноманітнити кімнату та освіжити її великим зеленим «деревцем», не докладаючи великих зусиль.

Монстера фото

Монстера – красива вічнозелена рослина, що відноситься до ліан. Це одна з найпоширеніших кімнатних рослин. Молоде листя цілісне, з віком – продірявлене, а потім і повністю розрізне. Поширені монстери у Центральній та Південній Америці. Гігантські розміри рослини та її химерний вигляд послужили основою назви всього роду (від monstrum — чудовисько, а, можливо, і «химерна»).

Свіжі статті для городників, садівників та квітникарів

Що посадити після томатів на наступний рік

Що посадити після полуниці восени

Посадка часнику восени під зиму в Скандинавії.

Монстери — вічнозелені рослини, ліани, чагарники з товстими стеблами, що лазять, часто звисають повітряним корінням. Листя велике, шкірясте. Черешок довгий, біля основи – вагінальний. Суцвіття – качан, товстий, циліндричний. Квітки біля основи качана стерильні, вище – двостатеві. В цілому монстери невибагливі, вирощувати їх досить легко, і, можливо, тому ці вічнозелені тропічні ліани з красиво розсіченим темно-зеленим шкірястим листям з прорізами та отворами різної форми є одними з найпоширеніших кімнатних рослин. Треба лише враховувати, що навіть у кімнатних умовах ці рослини витягуються на кілька метрів, тому вирощувати їх краще у прохолодних та просторих офісах, фойє та холах. Можна використовувати для затінення (як рослини, що лазять) і для шпалер.

Монстери ідеально приживаються в зимових садах, що опалюються. Рослина сприяє іонізації повітря у приміщенні.

Великі великі кімнатні рослини

Приємно зайти в просторе приміщення і виявити там не тільки гарні меблі, але й чудову рослину, яка повністю відповідає габаритам кімнати. Крім естетичного задоволення, гіганти виконують масу корисних функцій: очищають повітря від пилу, токсинів, прибирають вуглекислий газ.

Різноманітність великих кімнатних квітів

Зверніть увагу! Спочатку гіганти мали в громадських місцях та офісах, щоб наситити повітря киснем і налагодити емоційну обстановку.

Великі кімнатні рослини стали невід’ємним елементом сучасного офісу, зимового саду, домашньої оранжереї, великої передпокою, кута в кабінеті. Особливою популярністю користуються різнопланові пальми та монстери. Така мода актуальна через незвичайні форми та кольори листя у цих видів.

Садові жовті квіти

Садові жовті квіти напрочуд різноманітні. Тут і селекційні сорти, і окремі види. Нічого собі не відмовляй!

Нарцис

Мабуть, перший і очевидний варіант. Нарциси гарні ще тим, що розпускаються в саду одними з перших. А крім того, вони зовсім невибагливі за всієї своєї витонченості.

Ірис

Існують без перебільшення сотні різновидів ірисів різних форм, розмірів та кольорів. Звичайно ж, серед них є й жовті сорти, які приємно пахнуть та відмінно розростаються.

Лілія

Розкішну жовту лілію можна по праву назвати королевою саду. Вона цвіте не надто довго, але настільки гарна, що точно того варте.

Гіацинт

Жовті гіацинти з великими об’ємними суцвіттями не залишають байдужих. Але, як і всі цибулинні багаторічники, вони вимагають специфічного догляду і особливо спланованого періоду спокою.

Тюльпан

Жовті тюльпани можна назвати одним із головних символів весни. А ще вони зовсім невибагливі до типу та складу ґрунту, але добре та чуйно реагують на підживлення.

Вербейник

Розгалужений кущик густо покривається довгими суцвіттями-колосками. Іноді зустрічаються сорти з пагонами, що стелиться, наприклад – монетчастий вербейник.

Доронікум

Якщо ти не знаєш, чим заповнити час між цвітінням весняних та літніх сортів – допоможе доронікум. А завдяки його красивому глянцевому листю він гарний навіть коли відцвіте.

Адоніс

Маленький витончений кущик з боку здається крихітною ялинкою через специфічну форму листя-колючок. Але потім він покривається невеликими жовтими ромашками із двома рядами пелюсток.

Соняшник

Окрім звичайних соняшників є цілий ряд декоративних сортів з різними формами та розмірами суцвіть. Бачити їх у своєму саду – суцільне задоволення!

Пупавка

Рослі жовті квіти тішать майже весь сезон. Завдяки потужній кореневій системі пупавка добре приживається і майже не завдає клопоту. Але вона не переносить перезволоження!

Рудбекія

Один із найпопулярніших садових квітів ще називають золотою кулею. У рудбекії дуже цікаві махрові суцвіття з темнішою об’ємною серединкою.

Геліопсис

Тут назва говорить сама за себе – це справді сонячна квітка. Геліопсис воліє вологі ділянки, а ось до складу ґрунту зовсім не вимогливий. Крім того, це багаторічник, який легко переносить пересадку.

Віола

Віола – найкращий вибір для садівників-початківців, тому що з нею майже неможливо помилитися. Достатньо вибрати сонячну ділянку, і далі віола впорається самостійно.

Аквілегія

Аквілегія легко переносить посуху і не потребує частого поливу завдяки її потужному стрижневому кореню. Вона добре почувається на сонці і в тіні, і може цвісти до осені, якщо вчасно видаляти зів’ялі бутони.

Седум

Крихітні квіточки седума зібрані в суцвіття-парасольки. Це маленька декоративна товстунка, яка легко укорінюється і за рахунок цього дуже швидко розростається щільним килимом.

Енотера

Ґрунтопокривна рослина з ніжними жовтими квітами росте на пересушеному або бідному ґрунті. Але енотера воліє піднесення, тому що погано реагує на близькість ґрунтових та талих вод.

Купальниця

Це найкращий вибір, якщо тобі потрібно висадити квіти біля водойми. Але врахуй, що купальниця не любить пересадки, тож краще відразу вибирай місце. Зате вона не вимагає укриття взимку!

Ранункулюс

Флористи всього світу люблять цю квітку за її декоративні якості. Ранункулюси невибагливі, якщо дбайливо посадити бульби і не допускати застою вологи.

Півонія

Жовті півонії настільки ефектні, що точно заслуговують на окрему згадку. Для них важливо правильний вибір ділянки і правильна посадка, але потім вони не завдають клопоту.

Еремурус

Високі пухнасті суцвіття хороші у багаторівневих композиціях. Хоча ця гірська трав’яниста рослина, вона непогано почувається в наших широтах за наявності якісного дренажу.

Кімнатні рослини та квіти з великим листям

Кімнатні квіти з великим листям не тільки красиві, але й корисні. Величезні листові пластини можуть виконувати багато функцій:

• притягувати та збирати пил;
• виробляти багато кисню;
• вбирати токсини;
• освіжати повітря.

Кімнатні рослини з величезним листям

Підійдуть будь-які високі кімнатні види з великим листям та квітками. Найпопулярнішими є: монстера, фатсія, кротон багато інших.

Монстера

Монстера – найпопулярніший варіант рослин для кімнатного утримання, що має різьблений лист. Певні види можуть бути кущами або деревами, крона яких вкрита шикарним листям. Уродженка тропічних лісів досить тінелюбна, любить вологість та світло.

Зверніть увагу! За ідеальних кліматичних умов може зрости до 2,5 м заввишки.

Фатсія

Фатсія – рослина, яка має величезне листя, схоже на розкриту долоню. Пагони ростуть до 1,5 м завдовжки буквально за кілька тижнів, а потім уповільнюють зростання. Сам лист плямистий.

Пластина має світло-зелений колір, на якому присутні білі розлучення. Рослина не любить багато світла, воліє прохолоду та помірний полив.

Кротон (кодієум)

Кротон може ще називатися як кодієум. Дуже примхлива квітка з барвистими листками. Якщо хочеться зробити інтер’єр яскравішим, то потрібно вибирати саме його. Листя є довгасті овали. Можуть бути пофарбовані в жовтий, червоний, помаранчевий та будь-який інший відтінок. На пластині можна розглянути яскраву сітку з прожилок.

Антуріум фото

Кімнатні рослини не лише прикрашають інтер’єр приміщення, а й допомагають людям, які живуть у ньому, у деяких життєвих ситуаціях. До таких сильних оберегів відноситься і квітка антуріум. У нього є укорочене стебло, яке може бути надземним або підземним. Листки у нього зеленого забарвлення, що досягають довжини 15 см, а ширини 7 см., Квітки бувають різноманітного забарвлення. Правила догляду за антуріумом:

Свіжі статті для городників, садівників та квітникарів

Обрізка винограду восени для початківців у покроковому

Підготовка клематисів до зими у .

Бегонія ампельна догляд в домашніх умовах взимку

Обрізка ожини восени для початківців

• оберігати від протягів.
• утримувати кімнатну квітку при температурі 18–20 0С. Взимку обов’язково треба ізолювати його від опалювальних приладів.
• вікно, як правило, йому підходить східне з яскравим розсіяним світлом.
• при нестачі світла рослину треба підсвічувати лампами денного світла. Якщо цього не зробити, то листя дрібніє і забарвлення квіток блідне.
• полив регулярний у міру легкого просихання верхнього ґрунту, але при цьому треба враховувати, що не допускається пересихання ґрунту.
• рослина любить вологість, тому 2 рази на день її бажано обприскувати водою та добре провітрювати приміщення, де стоїть антуріум.

Прикмети і забобони про цю рослину здебільшого пов’язані з її візуальною індивідуальністю. Суцвіття антуріуму – качан, оточений щільним яскравим покривалом. Колірна гамма спідниці найрізноманітніша – від білих до темно-фіолетових тонів, дуже часто зустрічаються двокольорові види та забарвлені шляхом переходу одного кольору до іншого. Але найпоширеніше забарвлення покривала квітки — червоне, жовте або помаранчеве.

Кімнатні квіти для підлоги

Великі домашні рослини деякі встановлюють у вазонах на підлозі. Гігантські екземпляри використовуються для декору приміщень із величезними площами. Такий прийом є актуальним, якщо потрібно освіжити інтер’єр або заповнити вільний простір.

Підлогові невибагливі квіти

До відома! Квіти для підлоги навіть ще невеликих розмірів потрібно відразу виставляти вниз. В іншому випадку рослині важко потім пристосуватися до такого місця.

Кімнатні квіти підлоги дуже витривалі і не прагнуть до отримання прямого сонячного світла. Важливо здійснювати якісний та своєчасний полив, обприскування крони та протирання від пилу.

Хризолідокарпус Арека

Хризолідокарпус Арека – це вид кімнатної пальми, яка має значний зовнішній вигляд. Довгі стебла переходять у величезне листя, що нагадує безліч вузьких пір’я. Існує більше 50 різновидів рослини, при цьому висота кожного типу може досягати більше 5 м. Вазон з пишним кущом-пальмою стане чудовою окрасою робочого інтер’єру.

Драцена

У багатьох офісах можна зустріти драцену, що прикрашає хол. Нагадує рослина пальму з гострим і довгим листям, що стирчить на всі боки. Стовбур деревоподібний, акуратної форми без відгалужень.

Висаджують драцени у величезні вазони, які бажано розміщувати на підлозі. Така посадка актуальна для рослини, оскільки її висота може досягти близько 2,5-3 м-коду.

Важливо! Віддає перевагу помірному мікроклімату, але обов’язково вимагає частого поливу і обприскування.

Ховея

Ховея – унікальний вид пальми, яка має позитивні якості в плані зростання, розвитку, зовнішнього вигляду та догляду. Досягає ствол 1,5-2 м.

Важливо! Якщо організувати якісний догляд за рослиною, то листя і стовбур будуть рости дуже швидко, а їх колір стає більш насиченим.

Встановити вазон з ховеєю можна в будь-якому кутку кімнати, оскільки особливих вимог до ступеня освітленості та високої температури повітря у неї немає. Зелене листя із смарагдовим відтінком вимагає періодичного обприскування, щоб прибрати надлишки пилу.

Монстера Деліціозу

Цей тип рослини відрізняється від інших монстер фігурністю листової платини. У природі досягає діаметра 60-70 см. У кімнаті таких гігантських розмірів досягти не вийде, навіть при ретельному догляді. Але діаметр може бути близько 50 см.

На молодому листі овальної форми на відстані кількох сантиметрів від краю спочатку з’являються отвори, які зі зростанням починають розрізати «полотно». В результаті виходять розподіли.

Великі кімнатні квіти мають значне поширення серед любителів флори. Квітникарі люблять такі екземпляри за їх невибагливість, розміри, фактуру. Вони легко вписуються в будь-який інтер’єр, на їхній основі просто створювати живі композиції. Існує величезна різноманітність видів та сортів, кожен з яких має відмінність у будові стовбура та листа.

Метроксилон

Метроксилон (лат. Metroxylon) – рід вічнозелених тропічних монокарпічних однодомних пальм. Природно поширені на островах Південно-Східної Азії від Самоа до Нової Гвінеї, Соломонових, Молуккських, Каролінських островів і Фіджі.

Деякі види культивується в Таїланді та Малайзії. Переважно одноствольні пальми, зі стволом висотою від 8 до 18 метрів і завтовшки до 25 см у діаметрі. Листя велике, до 7 метрів завдовжки, парно-перисте. Рід включає 7 видів, в більшості відносяться до сагових пальм, із серцевини стовбурів яких витягують саго, що є цінним крохмалевмісним харчовим продуктом.

Гуннера

Цей кореневищний багаторічник по праву займає перший рядок у нашому списку – мало того, що сама рослина може “вимахати” до п’яти метрів у висоту, так і розмір листя деяких його видів досягає півтора-двох метрів завширшки!

Хоча історична батьківщина більшості гунер – тропіки, ці екзотичні красуні чудово прижилися у ботанічних садах та на приватних садових ділянках по всьому світу, не виключаючи і Європи. У прохолодних регіонах для гарного самопочуття ці рослини лише необхідно утеплювати на зиму листям або гілками.

У англомовної садової літературі гуннеру іноді називають “бразильським гігантським ревенем”, хоча ці рослини навіть не споріднені і відносяться до різних сімейств.

Ландшафтним дизайнерам гуннера полюбилася за ефектні розміри, швидке зростання, богатирське здоров’я, невибагливість у догляді та, звичайно ж, за декоративність. Листя гуннер сидять на міцних товстих шипованих черешках зазвичай червоного кольору, а самі листові пластинки товсті, шорсткі, округлої форми з 5-7 великими лопатями і сильно порізаними краями (деякі вважають, що гуннера дуже схожа на отруйний бор. Цвіте рослина в середині літа дрібними зеленими квітками, зібраними в суцвіття-мітелки на довгих квітконосах.

Особливості

Як називається кімнатна квітка з червоним листям

Декоративно-листяні кімнатні рослини популярні серед квітникарів по всьому світу. Виділяються за допомогою листя культур дуже багато, і селекціонери постійно працюють над виведенням нових оригінальних сортів. Листя у них відрізняється не тільки за забарвленням, а й за геометричною формою. Грамотно підібравши домашню квітку, можна насолодитися відмінним результатом у будь-якому інтер’єрі. Текстура також може сильно відрізнятися.

Для будинку можна використовувати не менше 150 різних декоративно-листяних рослин. Квітникари можуть вибрати різновиди як з окремими відтінками зеленого кольору, так і з екзотичними забарвленнями. Іноді листя навіть змінює своє забарвлення залежно від сезону. Перевагою подібних культур є ще їхня невибагливість.

Дармера (пельтифілум)

Ні, це не зменшена копія гунери, а зовсім інша рослина. Цей трав’янистий кореневищний багаторічник родом із Північної Америки, де в дикій природі росте по берегах водойм або сильно зволожених ґрунтах.

Дармера щитовидна (це єдиний рід рослини) широко використовується як декоративно-листяна садова рослина. Декоративна вона з моменту цвітіння навесні (блідо-рожеві зірчасті квіти в округлих суцвіттях-щитках підносяться на високих квітконосах) до осені, коли її округле темно-зелене листя забарвлюється в червоно-жовтогарячі тони. Сама рослина досягає висоти 1,5 м, а листові пластини можуть зрости до 80-90 см завширшки.

Любить дармера родючі, пухкі, трохи кислі і постійно добре зволожені ґрунти (але без застою води!), чудово росте по берегах водойм. А ось про освітленість її “місця проживання” садівники давно сперечаються. Взагалі, ця рослина вважається тінелюбною, але багато хто запевняє, що тільки на яскравому сонці вона розростається до потрібних розмірів і рясно цвіте, хоча і буде блідим. У середній смузі України дармер без проблем зимує під товстим шаром опаду або соломи.

Важливо знати, що як сіянці дармери, так і дорослі рослини в перший рік після пересадки або поділу ростуть повільно. Цвітіння настає на 3-й рік після посіву насіння. При розмноженні поділом кореневища восени рослина буде декоративною вже наступного сезону.

Аглаонема

Що буде оранжерея: поняття, будівництво, використання

Як офіційно називається кімнатна квітка з великим листям, фото якої ми розмістили нижче, багато хто не знає, хоча досить часто вона є в колекціях любителів кімнатних рослин. Аглаонема – це рослина, що пробула до нас з південного сходу Азії, що належить до сімейства ароїдних. Воно у природних умовах зустрічається у тропіках Малайського архіпелагу, Нової Гвінеї, а також уздовж берегів річок на рівнинах.

Рослина має пряме і коротке стебло, досить м’ясисте. У деяких видів він починає біля основи розгалужуватися. Видно воно тільки у дорослих рослин завдяки опаді нижнього листя. Забарвлення великого листя залежить від сорту та виду рослини. Щільні, шкірясті листові пластини яйцеподібної форми кріпляться до стовбура черешками. Край листя цілісний, а сама пластина візерунчаста. На лицьовій її поверхні чітко видно вдавлену середню жилку.

Аглаонема не переносить потрапляння прямих сонячних променів – вони можуть спричинити опік листя. Рослина комфортно почувається в півтіні. Яскраве розсіяне світло переважне для сортів з строкатим забарвленням листя. Взимку рослину необхідно додатково підсвічувати, оскільки світловий день для цієї кімнатної квітки з великим листям має бути не менше 15 годин.

Страусник

А ця крупнолиста рослина виглядає зовсім інакше – її пір’ясте різьблене листя практично вертикально йде з “воронки” на висоту 1-1,5 м (у спекотних регіонах можуть вирости і до 4 м).

Страусник звичайний, так називається цей вид багаторічних папоротей, стародавніх та дуже ефектних рослин. Строго кажучи, його велике “зелене пір’я” – це стерильні фотосинтезуючі листя (ваї). Існує у рослини й інший тип листя – бурі, короткі та непомітні спороносні, які ховаються всередині “воронки”. Зелені вайї на зиму відмирають, а бурі залишаються стояти в снігу, щоб провесною розкидати суперечки і дати життя новим рослинам.

Страусник дуже швидко розмножується вегетативно, розповзаючись кореневищами на великі території, тому може придушувати зростання інших рослин, що знаходяться поблизу.

Страусник – невибаглива тіньовитривала і дуже морозостійка декоративна культура. Найефектніше він прикрасить ваш сад на березі водойми, в затіненому місці або на північному схилі з постійно вологим ґрунтом нейтральної кислотності (найгірший вибір для нього – піщані ґрунти). Може він рости і в сонячному куточку, але в цьому випадку буде набагато блідішим, нижчим і дрібнішим.

Пишніше та найяскравіше папороть на ділянці виглядає на початку-середині літа. Він дуже зимостійкий і зберігає декоративність до перших заморозків.

Існує кілька штучно виведених сортів страусника, які відрізняються висотою куща та розмірами листя: The King, Bedraggled Feathers, Jumbo, Erosa.

Аспідістра (Aspidistra)

Вічнозелена багаторічна рослина з добре розвиненою поверхневою кореневою системою. Листя аспідістри велике, тонке, з глянсовою поверхнею, зелене або з дрібними білими плямами або смужками. Вони ростуть безпосередньо від кореня, формуючи густий кущ, тому квітку часто називають «дружною родиною». Квітки з’являються на поверхні землі, мають червоно-фіолетове забарвлення. Зволожувати землю рослині слід помірно, підживлення проводити раз на 1–3 місяці залежно від активності його зростання.

Аспідістра добре переносить тінь, більш інтенсивне освітлення потрібно ряболистим видам. У літній період листя слід оберігати від потрапляння прямих променів сонця, що призводять до появи опіків. Температуру в кімнаті восени та взимку бажано підтримувати у значеннях від 15 до 17 ° С, при необхідності квітка нормально переносить її зниження або підвищення. Для підтримання красивого зовнішнього вигляду листя рекомендується за теплої погоди регулярно обприскувати рослину пульверизатором.

Роджерсія

Роджерсія – висока (іноді вище 2 м) багаторічна трав’яниста рослина з потовщеними кореневищами. Його головна декоративна “фішка” – рясна зелень, що змінює колір зі зміною сезонів від темно-зеленого до червонувато-коричневого і бронзового або навпаки, від пурпурового до темно-зеленого (залежно від вибраного виду та сорту).

Завдяки довгим кореневищам рослина швидко розростається та утворює великі кущі. Перисто-розсічене фактурне листя роджерсії на довгих черешках може досягати 50 см в діаметрі, а в середині літа на цілий місяць вона розцвітає ароматними рожево-білими або пурпуровими квітами з тонким приємним запахом.

Родом цей екзоти зі Східної Азії, але цілком непогано прижився і в наших середніх широтах. Роджерсія – справжній довгожитель (на одному місці живе не один десяток років), дуже невимоглива у догляді, практично не схильна до нападу шкідників та збудників захворювань.

Кращим вибором для неї буде тінисте або напівтінисте місце (деякі сорти сонцестійкі) з вологим, пухким, багатим на перегній слабкокислої або нейтральної реакції грунтом. Не любить роджерсія застою води біля коріння, сильного вітру та дуже сухого повітря.

Діффенбахія фото

Прикрашати квартиру квітами люблять багато господинь. Одним подобаються високі пальми і рослини з великим м’ясистим листям. Інші отримують насолоду від незвичайного цвітіння. Але кожен прагне придбати рослину, яка доповнюватиме інтер’єр, роблячи його затишною. Наприклад, багатьом подобається диффенбахія. У домашніх умовах рослина рідко досягає висоти 2 метри. У той же час у природі (у тропічних лісах) часто зустрічаються екземпляри, де тільки листя виростає до 50 см. Залежно від зовнішнього забарвлення та розміру виділяють різні види рослини. Найпоширенішими є диффенбахія плямиста та різносмугова. Саме від них і відбулися численні різновиди цієї красивої домашньої квітки.

У квартирі кожного з нас обов’язково є меблі. А чи відомо вам, що при виготовленні столів, стільців, шаф та ліжок використовують формальдегід та інші шкідливі речовини, що виділяють у повітря токсини? Диффенбахія добре їх поглинає, виділяючи кисень. Рослина також очищає повітря від ксилолу і толуолу, вбирає шкідливі пари, які виділяються при роботі з побутовою хімією. Не дивно, що цю домашню квітку рекомендують вирощувати всім тим, хто живе поблизу великих промислових підприємств, трас, у мегаполісах.

Вважається, що рослина виявляє особливу подяку господиням, які доглядають його. Діффенбахія дарує дорогоцінну енергетику, за рахунок чого покращується самопочуття та зовнішній вигляд жінки. Рослина найкраще встановлювати в офісі чи кабінеті, в кімнатах, де відбуваються переговори. А ось розташовувати квіти у спальні та дитячій кімнаті не рекомендується. Не помиляються і ті квітникарі, які стверджують, що рослина є отруйною. Але насправді все не так страшно, оскільки шкідливі речовини, що обпалюють шкіру, перебувають у соку диффенбахії, що виділяється при зламі стебла чи розриві аркуша. У ньому містяться алкалоїди, які можуть спричинити набряк або роздратування. Причому реакція який завжди проявляється відразу після потрапляння на шкіру. Оскільки рослина розмножується стебловими та верхівковими живцями, то при пересадці його доводиться переламувати. Достатньо одягнути господарські гумові рукавички, а після роботи вимити руки зі звичайним милом. Це позбавить можливих проблем.

Лаконос американський (фітолакка)

Ця рослина з гвоздиковоцвітих родом з Північної Америки, у висоту може досягати 3-х м, а його загострене яйцевидне листя (зелене влітку і навесні і пурпурне восени) виростає за сприятливих умов до 30-40 см в довжину. Особливо декоративним є лаконос під час плодоношення, коли з блискучих фіолетово-чорних ягід з’являються супліддя-свічки. Привабливість у саду фітолакка зберігає до перших заморозків.

Всі частини лаконоса є отруйними і при неправильному застосуванні можуть призвести до серйозних проблем зі здоров’ям! Отруєння викликає нудоту, запаморочення, утруднене дихання. З іншого боку, наявність специфічних речовин у складі робить рослину цінним лікарським об’єктом із широким спектром дії.

Фітолакка витривала і невибаглива, росте дуже швидко, практично ніколи не хворіє і не ушкоджується шкідниками. Для зростання віддає перевагу тінистим ділянкам, хоча непогано почувається і на відкритих сонячних місцях.

Цією “чудовою п’ятіркою” не вичерпується список ефектних великолистяних рослин, які ви можете поселити у своєму саду. Чудово почуваються в середній широті астильбоїдес пластинчастий, бузульник зубчастий, білокопитник японський, різноманітні бадани і ревені… Трохи більше зусиль вимагають магнолія великолистна, колоказія гігантська, аралія паперова, маклея серцеподібна.

А на вашій ділянці живе хтось із перелічених величних красенів чи у вас є свої улюбленці? Діліться їхнім фото та описом у коментарях!

Маранта

Трав’яниста рослина, що входить, поряд з калатеями та ктенантами, до складу однойменного сімейства. Низькоросла рослина (близько 40 см) славиться декоративним великим листям, пофарбованим у світло-або темно-зелений колір з вираженим візерунком. Плями та розлучення на листових пластинах чітко окреслені.

Тильна частина листя відрізняється забарвленням. Це особливо помітно увечері. Маранта з настанням темряви піднімає вертикально листя, начебто складаючись у бутон. У горизонтальне положення листя повертається з світанком. У домашніх умовах маранти цвіте рідко. Якщо це і трапляється, серед листя можна побачити дрібні лілові або білі поодинокі бутони. Одночасно розпускаються десятки квітів, які в’януть за два тижні.

Герань

Кімнатну рослину цього виду традиційно вважають символом затишку. Воно входить до списку “10 невибагливих кімнатних квітів”. Герань не потребує особливого догляду. Добре переносить нестачу вологи, рясний полив їй лише шкодить. Герань любить багато світла. Відведіть їй місце на південному вікні, квітка порадує вас різноманітністю своїх фарб і цвістиме довго і пишно, видаючи приємний аромат м’яти, бузку, троянди, лимона або мигдалю. Герань не тільки прикрашає житловий простір, а й освіжає повітря, позбавляє його мікробів і вогкості, чудово відлякує мух. Але ставити квітку біля ліжка не рекомендується.

Квітка кодієум

Кодієум (Codiaeum) – вічнозелений чагарник з великим шкірястим листям, дуже різноманітним за формою і забарвленням. У деяких сортів квітки кодієум листові пластини настільки химерні або витончені, а забарвлення багатобарвне і художнє, що кущик цілком схожий на величезну екзотичну рослину.

Головна перевага цієї квітки кодієум – багатоліття, при гарному догляді він не зав’яне багато років. У Південно-Східній Азії та на островах Тихого океану зустрічається близько 15 видів, що належать до цього роду Молочні.

У природі це великі чагарники чи вічнозелені дерева заввишки близько 3-4 м-коду.

У кімнатному квітникарстві використовується тільки вид кодієум строкатий (Codiaeum variegatum), або кротон та отримані на його основі численні гібриди та сорти.

Кодієум строкатий, або кротон (Codiaeum variegatum var. pictum) – вічнозелений чагарник висотою до 1,5 м з великими (близько 30 см завдовжки), шкірястим, блискучим листям різноманітної форми – вузькими або широкими, лавроподібними або лентовидними. -вирізаними.

Молоде листя кімнатної квітки кодієум, що розташовуються у верхній частині куща, зелені або трохи жовтуваті, але в міру дорослішання проявляється їх строкате різнокольорове забарвлення: жовте, червоне, помаранчеве, коричневе, що розташовується плямами або вздовж жилок. У деяких сортів на листі простежується такий хитромудрий малюнок, що складається враження, ніби його прикрашав художник.

Кротон дуже рідко цвіте в кімнатних умовах, а якщо й зацвітає, то квітки краще обірвати, тому що вони сильно послаблюють рослину, а особливою красою не відрізняються. Квітка кротон усипана дрібними біло-жовтими кульками з пухнастими тичинками, зібраними в пухкі суцвіття.

Сорта кодієуму (кротону) на фото

У продажу зустрічаються безліч сортів кодієуму, що різняться різноманіттям кольорів, формою пелюсток та висотою стебла.

Aucubofolia — жовтий малюнок на зеленому листі нагадує забарвлення листя аукуби.

Baron J. de Rotschild – листя різного віку змінюють забарвлення від оливково-зеленого до рожевого і помаранчевого. Як видно на фото кротона, жилки на всіх листках цього сорту кодієуму підкреслені червоним кольором.

Batic — листя начебто розмальоване в техніці батік.

Bravo – листя зелені з жовтими плямами.

Norma — основний фон листя зелений із жовтими плямами та червоними жилками.

Gold Finger – листя довгі, вузькі, зеленого кольору, центральною жилкою проходить жовта смуга.

Mrs Iceton — листя великої, еліпсовидної форми, молоді листові пластини пофарбовані в жовто-зелені кольори, а більш «дорослі» червоно-жовтогарячі з переходом у темно-зелений.

Spirale — червоне та зелене листя закручене спірально.

Yellow Snow — жовті плями на зеленому тлі, нагадують снігу.

Є сорти кодієуму, фото яких представлені в нашій фотогалереї, з менш художнім забарвленням листя. Однак це компенсується їхньою хитромудрою формою.

Golden Bell – листя з перетяжками.

Mammie – листові пластини сильно перекручені.

Mascarena – листя пряме, вузьке, але звисає вниз, а не спрямоване вгору як у інших сортів кодієуму.

Сraigii та Нoluffiana – сорти з лопатевим листям.

В оформленні приміщень рослину можна використовувати як солітер, так і в квіткових композиціях.

Догляд за кодієумом (кротоном) у домашніх умовах

Кодієум (кротон) часто, за аналогією з іншими молочайними, відносять до невибагливих рослин. Однак для того, щоб побачити рослину у всій її красі, доведеться постаратися забезпечити їй оптимальні умови.

Головне з них це сталість, тобто рівень освітленості, температура, полив та вологість повітря цілий рік мають бути приблизно однакові. Слід, однак, брати до уваги, що яскраве освітлення, яке необхідне для соковитості фарб на листі, взимку буває на південному вікні, а влітку таке ж освітлення на східному або західному.

При догляді за кодієумом у домашніх умовах слід подбати про те, щоб уберегти рослину від прямих сонячних променів, які можуть спричинити опіки на листі.

Температуру у зимовий період слід підтримувати на рівні +18+24°C. Полив повинен бути таким, щоб ком землі завжди був вологим, тобто влітку рясний, але без застою води (хороший дренаж обов’язковий), а взимку рідкіший.

У спеку та в опалювальний період кротон потрібно часто обприскувати, навіть омивати. Якщо повітря дуже сухе, кімнатна квітка кодієум може скинути листя, а на місці втраченого листа нова вже ніколи не зросте.

Рослина погано переносить присутність вапна у воді.

У період активного росту, навесні та у першій половині літа, кротон підгодовують раз на 2 тижні, по можливості з чергуванням мінеральних та органічних добрив.

Догляд за кротоном у домашніх умовах передбачає щорічну пересадку молодих рослин. Пересаджують квітку кодієум обов’язково методом перевалки, тому що коріння його дуже легко травмується. Більш дорослі кротони можна пересаджувати раз на 2-3 роки.

Компактну крону формують обрізанням, яке можна проводити протягом усього року. На молодих пагонах з трьома або чотирма листами, що сформувалися, прищипують точку зростання, що уповільнює зростання пагонів у довжину і стимулює їх розгалуження.

Розмножують кодієум верхівковими живцями, які вкорінюють у будь-якому субстраті чи навіть у воді. Для прискорення процесу найкраще використовувати фітогормони.

Стаття прочитана 49208 раз(a).

Батьківщина — Європа, Західна Азія.Морозник є справжньою перлиною саду, адже ця морозостійка рослина здатна витримувати низькі зимові температури, а її листя зберігає свій яскравий декоративний вигляд цілий рік. Крім цього квітка наділена цілющими властивостями і давно …

Характеристику каменяломки багаторічної можна назвати унікальною. Він на своєму прикладі доводить, що навіть рослини з витонченою красою, як у нього, можуть бути надзвичайно витривалими і рости за несприятливих умов: на бідних ґрунтах, під палючим сонячним промінням, без достатнього …

Сад – це свого роду візитна картка його власників, тому так зрозуміло прагнення багатьох квітникарів перетворити присадибну ділянку і зробити ошатним. У цьому йому допомагають різні декоративні рослини, розкішні однорічні квіти, різноманітні багаторічники. Садова квітка …

Здавна троянда визнана найефектнішою квіткою серед решти, які ростуть на садовій ділянці. Однак не всі власники квітника вирішуються на розведення цієї примхливої ​​та примхливої ​​культури, вважаючи, що на це буде витрачено чимало часу, та й сил достатньо піде, до того ж, …

Непентес (Nepenthes), також його називають Глечики – відноситься до роду хижих рослин. Входить у сімейство Непентесові. Назва походить з грецької міфології та утворилася від назви трави забуття – «непенф». Вважається, що з цієї трави робили ліки від смутку, аналог сучасним…

У народі їх називають «ситці» через яскраві та різні кольори. Незалежно від пори цвітіння, вони користуються популярністю серед садівників-аматорів та професійних декораторів. Флокси (Phlox), квітучі навесні та пізнім літом, дуже різні. Весняні утворюють щільні куртини-подушки, …

Прогуляйтеся влітку запашним луком. Ви неодмінно знайдете скромні та привабливі лілові, рожеві, бузкові квіти. Це лугова герань, вкрай невибаглива рослина, яка заселяє навіть покісні та сирі луки. Герані (Geranium) зимостійкі, легко переносять поділ та живцювання, миряться з …

Це багаторічна рослина цибулинного типу. У природному середовищі зростає біля Азії, Європи, Північної Америки. Назва цієї рослини звучить у безлічі легенд та народних оповідей. Наприклад, стародавні греки вірили, що білі лілії – це краплі молока олімпійської богині Гери, …

У розпал літа, в який парк не увійдеш, в якому дачному саду не опинишся – скрізь зустрінеш лілійники (Hemerocallis). Це кореневищна трав’яниста рослина, що належать до сімейства Ксантореєвих, багаторічна. Прості жовтенькі або найкращі вишукані сорти лілійників нової селекції – це те, що …

Квітка чубка має не тільки чудові декоративні властивості. Це ще й цінна лікарська рослина. Але використовувати його потрібно з обережністю, оскільки переважна більшість видів є отруйними. Дізнайтеся, як виглядає квітка чубка і намагайтеся не допускати контакту.

Квіти петунія дуже добре відомі квітникарам, оскільки вони широко поширені і мають небачене багатство видів та сортів. Садові квіти петуній можна вирощувати в ампельній культурі горщиків на балконі і в домашніх умовах взимку. Про вирощування петуній та догляд за культурою.

Квіти гвоздики (Dianthus) – одні з найпопулярніших і найпривабливіших рослин, які можна зустріти в саду або квітнику в будь-якій країні світу. На території України ця квітуча рослина є символом перемоги та відваги, адже не дарма саме гвоздики традиційно дарують учасникам бойових …

Зазвичай перед покупкою рослини садівник роздумує про плюси та мінуси, з чим його поєднувати, куди посадити. З астильбою геть сумніви! Астильби з садових квітів, яких багато не буває. І в них в активі суцільні переваги. Ця рослина високо цінується професійними квітникарів.