Перець чилі: вирощування з насіння, посадка і догляд

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 21 листопада 2023 Опубліковано: 26 лютого 2019 Перша редакція: 26 квітня 2017 🕒 18 хвилин 👀 37810 разів 💬 7 коментарів

• Посадка й догляд за гірким перцем
• Перець гіркий – опис
• Вирощування гострого перцю з насіння
  • Посів насіння перцю чилі
  • Вирощування розсади гіркого перцю
  • Пікірування гострого перцю
  • Вирощування гіркого перцю в домашніх умовах
  • Коли садити гострий перець у ґрунт
  • Ґрунт для перцю чилі
  • Як садити гострий перець у відкритий ґрунт
  • Вирощування перцю чилі в теплиці
  • Як виростити гіркий перець
  • Полив перцю чилі
  • Підживлення гострого перцю
  • Обробка перцю чилі
  • Перець тринідадський
  • Нага Джолокія (970 000 – 1 001 304 ОШС)
  • Хабанеро (350 000 – 570 000 ОШС)
  • Ямайський перець (100 000 – 200 000 ОШС)
  • Тайський перець (75 000 – 150 000 ОШС)
  • Каєнський перець (30 000 – 50 000 ОШС)
  • Серрано (10 000 – 23 000 ОШС)
  • Угорський восковий перець (5 000 – 10 000 ОШС)
  • Поблано (1 000 – 1 500 ОШС)
  • Корисні властивості гострого перцю
  • Шкода гіркого перцю – протипокази
  • Коментарі

  Червоний перець, гострий перець, гіркий перець або перець чилі – висушені чи свіжі плоди деяких сортів стручкового перцю (лат. Capsicum annuum), виду роду Капсикум пасльонових культур. У роду близько 30 видів. Назва «чилі» не має стосунку до однойменної країни, а походить від ацтекського слова, що означає в перекладі «червоний». Родом червоний стручковий перець із тропіків Центральної і Південної Америки, де місцеві жителі культивували його задовго до прибуття на континент європейців.

  Червоний гіркий перець часто плутають із чорним гірким перцем, хоча вони не є родичами і взагалі належать до різних родин. Річ у тім, що європейцям до відкриття Америки вже був відомий чорний індійський перець, тому чилі вони теж назвали перцем через його пекучість. Сьогодні червоний пекучий перець вирощують по всьому світу, але найбільше – в Таїланді й Індії.

  Посадка й догляд за гірким перцем

  • Посадка: посів насіння на розсаду – у лютому-березні в районах із холодним кліматом і в січні-лютому в місцевості з теплим. У відкритий ґрунт сіянці висаджують у період бутонізації, коли середньодобова температура на городі підніметься до показника 15-17 ˚C.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: легкий, водопроникний.
  • Полив: частий і рясний, особливо під час цвітіння і плодоношення: ґрунт на ділянці не повинен пересихати. У спеку знадобляться щоденні поливання, а в посуху доведеться поливати грядки двічі на день.
  • Підживлення: на початку вегетації в ґрунт уносять добрива, що містять фосфор і магній, а в міру дозрівання плодів потрібно зменшувати кількість азоту.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: попелиця, павутинні кліщі, колорадські жуки, білокрилки, совки, трипси, капустянки та голі слимаки.
  • Хвороби: біла, бура та чорна плямистості, чорна ніжка, тютюнова мозаїка, фітофтороз, бактеріальний рак, стрик, сіра, біла та верхова гнилі, вертицильоз, фузаріоз і пероноспороз.
  • Властивості: рослина має лікарські властивості.

  Перець гіркий – опис

  Червоний гострий перець – чагарник заввишки до 60 см із гіллястими й здеревілими в нижній частині стеблами. Листя у нього еліптичне, черешкове, загострене до вершини, квітки великі, сірі з фіолетовим або білі. Плоди перцю хоботоподібної або кулястої форми є ягодами з малосоковитим насінником. Колір плоду може бути різних відтінків – від жовтого або червоного до темно-оливкового. Гострий перець є близьким родичем томата, тому і правила, й умови вирощування цих культур дуже схожі.

  Вирощування гострого перцю з насіння

  Посів насіння перцю чилі

  Вирощування гіркого перцю починається з посіву насіння на розсаду в лютому або березні в прохолодних регіонах і в січні-лютому в теплих. Ґрунтову суміш можна придбати в крамниці, а можна приготувати самостійно: змішати некислий верховий торф, перегній і річковий пісок у рівних пропорціях. Насіння гострого перцю теж потрібно підготувати до посіву: спочатку опустити на півгодини у слабкий розчин марганцівки, а потім загорнути у вологу тканину й чекати при температурі 25 ºC, поки воно не наклюнеться. Після цього насінини дуже обережно, щоб не відламати паростки, закладають у вологий ґрунт на глибину 5-10 мм, дотримуючись відстані між ними не менше 5 см. Сіють насіння в ящики або торф’яні горщики, які накривають плівкою або склом і до появи сходів поміщають у тепле місце.

  Вирощування розсади гіркого перцю

  Насіння різних сортів гіркого перцю проростає з різною швидкістю, але щойно почнуть показуватися сходи, посіви потрібно переставити на світло. Якщо рослинам бракуватиме освітлення, слід помістити над ними на висоті 25-30 см фітолампи або інший освітлювальний прилад: світловий день для нормального розвитку розсади має тривати щонайменше 18 годин, інакше сіянці болісно витягуватимуться. І не забувайте підтримувати субстрат у злегка вологому стані, водночас не допускаючи його перезволоження. Час від часу між сіянцями бажано розпушувати ґрунт.

  Пікірування гострого перцю

  На стадії розвитку у розсади двох пар справжніх листків потрібно розпікірувати сіянці в неглибокі горщики діаметром 8-10 см – якщо посадити їх у глибший посуд, то до моменту висадки розсади у відкритий ґрунт коренева система буде розвинена сильніше, ніж плодоносна наземна частина, а цього бажано не допускати. Перед початком процедури розсаду поливають. Постарайтеся при пікіруванні не пошкодити кореневу систему сіянців, але якщо центральний корінь задовгий, укоротіть його.

  До висадки в ґрунт розсаду гострого перцю підживлюють двічі – через два тижні після пікірування і через два тижні після першого підживлення. Вносять добрива у вигляді розчину Кріпиша, Агріколи, Растворіну, Фертики Люкс або іншого відповідного препарату.

  Вирощування гіркого перцю в домашніх умовах

  Якщо ви збираєтеся вирощувати перець у домашніх умовах, при пікіруванні пересаджуйте сіянці в горщик, у якому під ґрунтосумішшю покладено шар дренажного матеріалу. Помістіть горщики з перцем на південне, південно-східне або південно-західне підвіконня, але якщо світла буде мало, організуйте рослинам штучне досвічування. Коли розпікіровані рослини сягнуть у висоту 20 см, прищипніть у них верхівку, щоб посилити кущіння.

  Догляд за гострим перцем у домашніх умовах передбачає регулярні поливання й періодичні підживлення. Поливають перець відстояною водою кімнатної температури, яку ллють не на поверхню ґрунту, а в піддон під горщиком. Тільки-но вода з піддону зникне, потрібно підлити ще.

  Упродовж весни та літа стручковий перець підживлюють комплексним мінеральним добривом для домашніх рослин. Роблять це по вологому ґрунті, після поливання. При провітрюванні кімнати стежте за тим, щоб перець не опинився на протязі.

  Коли почнеться цвітіння, горщики з перцем потрібно злегка струшувати, щоб відбувалося запилення. Узимку, коли інтенсивно працюють опалювальні прилади, радіатори бажано накривати вологою тканиною – цей захід перешкоджає надмірному висушування повітря. Рослину, якій виповнився рік, потрібно пересаджувати щовесни в новий ґрунт і більший горщик.

  Посадка гострого перцю у відкритий ґрунт

  Коли садити гострий перець у ґрунт

  Посадка гострого перцю у відкритий ґрунт здійснюється на стадії формування у сіянців перших бутонів. Обов’язковою умовою є також встановлення середньодобової температури на рівні 15-17 ºC.

  За два тижні до висадки розсада гострого перцю піддається загартовуванню, яке полягає у щоденному «вигулюванні» сіянців на відкритому повітрі. Починати потрібно з 15-20 хвилин, але поступово тривалість сеансу збільшують доти, доки молоді рослини не зможуть проводити на повітрі цілу добу. Щойно рослини звикнуть до середовища, в якому їм належить рости, їх можна висаджувати на грядку.

  Ґрунт для перцю чилі

  Ні гіркий, ні солодкий перець не зносять важких холодних ґрунтів, тому в глинистий ґрунт під перекопування на глибину штиха лопати потрібно внести торф і перегній. Якщо ґрунт у вас легкий і водопроникний, удобріть його з осені перепрілим гноєм із розрахунку 2 відра органіки на м² ділянки. Хоча можна вносити добрива безпосередньо в ямку при висадці розсади.

  Як садити гострий перець у відкритий ґрунт

  Зробіть у ґрунті ямки на відстані 30-40 см при міжряддях 60 см. Можна висаджувати перець гніздовим способом, за схемою 50х50 см, поміщаючи в одну ямку по два сіянці. Глибина ямки має бути такою, щоб сіянець занурився в неї до кореневої шийки. У кожну ямку покладіть столову ложку повного мінерального добрива, добре перемішайте його з землею, обережно вийміть із горщика сіянець із земляною грудкою й переваліть його в ямку. Засипте ямку ґрунтом наполовину або трохи більше, влийте в неї третину відра води, а коли вона вбереться, заповніть ямку землею доверху. Після посадки замульчуйте грядку торфом і за потреби підв’яжіть кущики до опор. Якщо ночами температура повітря нижче 13-14 ºC, укривайте грядку з перцями нетканим матеріалом, накидаючи його на вкопані дуги. Висаджувати розсаду потрібно в похмурий день або ближче до вечора, після заходу сонця.

  Вирощування перцю чилі в теплиці

  Фахівці стверджують, що перець чилі набагато краще росте в теплиці, ніж у відкритому ґрунті. Це можна пояснити тим, що в умовах закритого ґрунту легше контролювати температурний режим, та й рівень вологості повітря в теплиці стабільніший, ніж на городі. Висаджують розсаду перцю в закритий ґрунт, коли сіянці сягнуть у висоту 10-15 см, а нічні температури встановляться на рівні 10-12 ºC. Перед висадкою розсаду гартують уже описаним нами способом.

  Оптимальна денна температура для росту перцю чилі в теплиці – 16-18 ºC. В опалюваній теплиці рослини поливають часто, але не рясно, в парнику, що не обігрівається, в прохолодну погоду полив рослин скорочують. Зволожують ґрунт теплою водою. Після поливання не забувайте розпушувати ґрунт навколо кущів і видаляти бур’яни. З моменту формування плодів рослини підживлюють один раз на тиждень рідким добривом для помідорів. Кущі високорослих сортів підв’язують до опор. Якщо в кінці літа дозрівання плодів почне сповільнюватися, підвісьте висмикнуті з ґрунту кущі на карниз теплиці «вниз головою» – цей захід прискорить дозрівання.

  Майте на увазі, що в умовах закритого ґрунту краще вирощувати самозапильні сорти, але якщо ви посадили перець, який вимагає запилювачів, доведеться вам самим зайнятися цією процедурою. Для цього вам знадобиться м’який пензлик для перенесення пилку або вентилятор, але іноді цілком достатньо струшування рослин.

  Останній збір плодів здійснюють до настання сильних заморозків, після чого кущі пересаджують у вазони й переносять в опалюване приміщення на підвіконня. Із настанням весни їх знову можна буде висадити в теплицю або у відкритий ґрунт.

  Догляд за гірким перцем у відкритому ґрунті

  Як виростити гіркий перець

  Коли сіянці сягнуть у висоту 30-35 см, у них прищипують верхівки. Після цього кущі набувають компактної форми, на них з’являються бічні пагони, які теж дадуть плоди. Якщо ви хочете виростити великі перці, видаліть на кущі кілька квіток, тоді плоди, що залишилися, будуть більшими. Оптимальна кількість плодів на кущі – 25 штук, інші краще видалити. При температурі повітря вище 30 ºC гіркий перець припиняє запилення, і для того, щоб воно все-таки відбулося, слід трохи потрясти кущі. До речі, не висаджуйте поруч із гірким чилі болгарський перець: ці культури легко перезапилюються між собою, тому відстань між ними має бути щонайменше 3,5 м.

  Полив перцю чилі

  Перець – культура вологолюбна й особливо потребує вологи в період цвітіння та плодоношення. Не можна доводити ґрунт на грядці до сильного пересихання. Будьте готові поливати перець улітку щодня, а в сильну спеку навіть двічі на день. Вода для поливання має бути теплою. Для цього в саду на яскравому сонці встановлюють велику посудину й наповнюють її водою. За день вода може і відстоятися, і прогрітися. Після поливу можна розпушити між рослинами ґрунт і видалити бур’яни.

  Підживлення гострого перцю

  На початку вегетації перець чилі потребує фосфору та магнію, а перед дозріванням плодів потрібно зменшити кількість внесених азотних добрив. Узагалі ж підживлюйте гострий перець тими самими добривами, що й томати, і в ті самі терміни.

  Шкідники і хвороби гострого перцю

  Із шкідників найнебезпечнішими для пасльонових культур є попелиці, павутинний кліщ, колорадські жуки, білокрилки, совки, трипси, капустянки та голі слимаки. Однак перець більш стійка рослина, ніж томат, тому пошкоджується комахами не так уже й часто.

  Гострий перець уражають ті самі хвороби, від яких потерпають помідори та баклажани: біла, бура й чорна плямистості, чорна ніжка, тютюнова мозаїка, фітофтороз, бактеріальний рак, стрик, сіра, біла і верхова гнилі, вертицильоз, фузаріоз і пероноспороз.

  Обробка перцю чилі

  Як запобігти появі та як боротися зі згаданими шкідниками й хворобами ми розповідали неодноразово, тому вчергове описувати їх не будемо – ви можете знайти інформацію про них у розміщених на сайті статтях про вирощування помідорів, баклажанів і солодкого перцю. Нагадаємо коротенько, що грибкові захворювання в екстрених випадках лікують фунгіцидними препаратами, серед яких найчастіше застосовуються Абіга-Пік, Байлетон, бордоська суміш, Гамаїр, Максим, мідний купорос, Оксіхом та інші, а бактеріальні та вірусні хвороби невиліковні. Що стосується боротьби зі шкідниками, то найкращими інсектицидними й акарицидними препаратами є Агравертін, Акарін, Актеллік, Карбофос, Карате, Кліщовит і інші.

  Однак застосування отрутохімікатів може призвести до прикрих наслідків для вашого здоров’я, тому постарайтеся позбавлятися від проблем народними засобами – вони хоч і не діють так радикально, але і шкоди здоров’ю від них набагато менше. А якщо ви будете дотримуватися агротехнічних умов культури й правильно за нею доглядатимете, то зможете знизити ризик захворювання рослин або окупації їх шкідниками до мінімуму.

  Збір і зберігання гострого перцю

  Червоний гострий перець можна використовувати як у стадії неповної зрілості, так і після повного дозрівання, тому за потреби його можна збирати, щойно сформуються плоди. Якщо ж ви плануєте помістити перець на тривале зберігання, то дочекайтеся його повного біологічного дозрівання, інакше він погано зберігатиметься: тривалість зберігання червоного гострого перцю залежить від особливої речовини, кількість якої в плодах збільшується в міру їхнього дозрівання. Тобто що стигліший плід, то більше в ньому гірких речовин, які проявляють себе під час зберігання як консерванти.

  Червоний пекучий перець має яскраво виражені ознаки дозрівання:

  • стручки мають стати червоними, жовтими або помаранчевими;
  • листя перцю жовтіє, а на нижній частині куща сохне;
  • якщо потерти перцем тіло, від стиглого плода відчуватиметься легке печіння.

  Зазвичай перець чилі починають збирати в кінці вересня. Готувати його для зберігання дуже просто: перець опускають на кілька хвилин у таз із теплою водою, промивають від пилу та бруду, промивають холодною водою, витирають рушником і підсушують.

  Є різні способи зберігання гострого перцю – вибір способу залежить від того, як ви збираєтеся його використовувати. Можна зберігати плоди чилі, підвісивши їх за плодоніжки на мотузку – такою гірляндою можна прикрасити кухню. Важливо, щоб перчики між собою не стикалися. Добре висушені плоди складають у мішечки зі щільної тканини або в скляні банки, накривають їх пергаментом і зберігають у сухому місці. Сушити перець можна, розклавши його по підвіконню на пергаментному папері – при регулярному перевертанні плоди висихають за три тижні, але якщо ви хочете прискорити процес, розріжте перчики навпіл.

  Можна перемолоти перець на м’ясорубці, викласти масу на деко і підсушити в духовці при температурі 50 ºC. Коли перець охолоне, його поміщають у пакет. Деякі господині сушать перець цілим кілька годин у духовці при температурі 50 ºC, застеливши попередньо деко папером і час від часу перевертаючи перці.

  Багато господинь воліють консервувати перець у соняшниковій олії. Для цього в стерильну скляну банку поміщають вимиті й звільнені від насіння перчинки, заливають їх соняшниковою олією, злегка підсолюють його, закручують банки стерильною кришкою й зберігають у сухому, темному місці 2-3 місяці.

  Консервують перець і в маринаді. Цілі або нарізані часточками плоди після видалення насіння складають у стерильні банки, заливають кислувато-солодкуватим маринадом і закупорюють стерильними кришками. Можна додати в кожну банку ваші улюблені прянощі – листя вишні або смородини, часник, базилік, гвоздику. Для нормального зберігання достатньо однієї чайної ложки оцту на літрову банку.

  Чудовий смак у солоного перцю: покладіть у банку з перцем зелень кропу, селери, кілька зубків часнику й залийте розсолом (50-60 г солі на 1 л води). Зберігати солоний перець потрібно під капроновою кришкою в холодильнику або прохолодному погребі.

  Є ще один спосіб, який здасться вам простим і надійним: гострий перець поміщають у морозилку, де він не змінює свого кольору, привабливого вигляду, не зморщується, а головне, зберігає всі свої цінні якості. Плоди червоного перцю промивають у холодній воді, промокають рушником, розкладають по пакетах, щільно їх закупорюють і поміщають у морозилку. Можна заморозити і подрібнені плоди. Їх розкладають в один шар на піддоні, заморожують, потім перекладають у поліетиленові пакети і знову кладуть у морозилку – на зберігання.

  Види і сорти гострого перцю

  Культурних різновидів і сортів чилі понад 3000. Класифікація сортів пекучого перцю враховує такі характеристики, як забарвлення, аромат, форма й ступінь пекучості, яка визначається за шкалою американського хіміка Вілбура Сковілла й оцінюється в ОСШ (одиниця шкали Сковілла). Одиниця виміру пекучості вказує кількість у тому чи тому сорті рослини алкалоїду капсаїцину. Ми пропонуємо вам ознайомитися з найпопулярнішими різновидами і сортами гострого перцю:

  Перець тринідадський

  – ця родина вирізняється приємною гостротою, оригінальним видом плодів і стійким фруктовим ароматом. Представлений такими сортами:

  • Тринідад Смолл Черрі (160 000 ОШС) – плоди рослин цієї серії виглядають, як помаранчеві або червоні круглі ягоди діаметром не більше 2,5 см із характерним вишневим ароматом. Найбільший інтерес становлять пізньостиглі сорти серії Моруга Скорпіон Ред і Моруга Скорпіон Йеллоу.
  • Тринідадський скорпіон (855 000 – 1 463 700 ОСШ) – ці невеликі яскраво-жовті перчики вирощують для виробництва сльозогінного газу та фарби, що захищає судна від обростання молюсками. Вони настільки пекучі, що збирають і переробляють цей перець у костюмах хімзахисту;
  • Родина 7 Пот – ця серія представлена переважно пізньостиглими сортами чилі. Плоди цих сортів вирізняються незвичайною, ніби м’ятою формою, характерним фруктовим ароматом і високим умістом капсаїцину. Це близькі родичі тринідадського скорпіона. Із сортів найпопулярніші рекордсмен із пекучості смаку Прімо (800 000 – 1 000 000 ОШС) із плодами яскравого червоного кольору і Гігантик – сорт із дуже великими плодами такої ж пекучості;

  Нага Джолокія (970 000 – 1 001 304 ОШС)

  – цей перець вирощує індійське плем’я Нага, і він використовується для виготовлення перцевих димових шашок. Але є і їстівні сорти цієї групи:

  • Нага Морічі, або Дорсет Нага (1 000 000 OШС) – сорт для гастромазохістів;
  • Бхут Джолокія (800 000-1 001 304 OШС) – донедавна найгостріший у світі перець, занесений у книгу рекордів Гіннеса, проте в 2013 році він поступився першістю сорту Кароліна Ріпер (1 569 300 – 2 200 000 ОШС). Перець Бхут Джолокія застосовують для виготовлення гранат, якими користується індійська поліція;
  • Бхут Джолокія Шоколадний – настільки ж пекучий перець, але індуси готують із ним деякі різновиди страви карі;

  Хабанеро (350 000 – 570 000 ОШС)

  – перчики в формі ліхтарика, зазвичай яскраво-помаранчевого кольору. Про цей перець ходять легенди: нібито колись індіанці Юкатана пропонували людині вибір – бути принесеним у жертву богам або випити півлітра настоянки цього перцю, і багато хто вибирав перше. Сьогодні хабанеро використовують для приготування соусу Табаско і додання гостроти текілі. Особливий інтерес становлять:

  • Білий хабанеро (100 000 – 350 000 ОШС) – сорт із маленькими білими плодами. Однак виростити його непросто, тому і зустрічається він рідко;
  • Шоколадний хабанеро, або Конго Блек (300 000 – 425 000 ОШС) – сорт, який вирощували від Мексики до Ямайки для приготування гострих соусів;
  • Червоний карибський хабанеро (300 000-475 000) – плоди цього перцю мексиканці використовують для сальси та інших соусів;

  Ямайський перець (100 000 – 200 000 ОШС)

  – запашний, але небезпечний для людини перець, здатний викликати опіки. За пекучістю ця група сортів близька до хабанеро. У культурі популярні сорти Ямайський червоний і Ямайський жовтий. Використовують ямайський перець для приготування соусів, його також кладуть у соління, маринади, м’ясні й молочні страви. Найгостріший сорт ямайського перцю:

  • Шотландська шапочка, або Скотч Боннет (100 000-350 000 ОШС) – найчастіше цей перець можна зустріти на Канарських островах, у Гайані. Шотландська шапочка може бути червоною або жовтою. Назву свою перець отримав за схожість плодів із шотландським беретом. Гострота цього перцю викликає оніміння кінцівок і запаморочення. Використовують його для приготування соусів і перших страв, а деякі гурмани люблять насолоджуватися його плодами з фруктами і шоколадом;

  Тайський перець (75 000 – 150 000 ОШС)

  – батьківщиною цього перцю є Португалія, але вирощують його переважно в Таїланді. Використовують тайські сорти пекучого перцю для приготування рибних і м’ясних страв, соусів, салатів, а також для позбавлення від целюліту. Найвідоміший у наших широтах сорт:

  • Тайський дракон – сорт із червоними або жовтими плодами до 7 см у довжину й до 8 мм у діаметрі. Широко застосовується у в’єтнамській, малайзійській, філіппінській і тайській кухні;

  Каєнський перець (30 000 – 50 000 ОШС)

  – назва перцю походить від топоніма портового міста у Французькій Гвіані, через який із XV по XIX століття возили в Європу прянощі з Південної Америки. У цю групу входять перець із Малаги, перець Табаско і Тірі-Тірі, Малавійський перець камбуз і всі тайські перці. Використовують сорти каєнського перцю для приготування консервів, ковбас, маринадів. Застосовують його і в медицині для лікування радикуліту. Каєнський перець – один із найбільш популярних різновидів в аматорському садівництві;

  Серрано (10 000 – 23 000 ОШС)

  – у Мексиці цей перчик називають бомбою сповільненої дії, оскільки його пекучість проявляється не відразу;

  Угорський восковий перець (5 000 – 10 000 ОШС)

  – цей перець із великими жовтуватими плодами називають слабкогострим і застосовують для фарширування й маринування кільцями;

  Поблано (1 000 – 1 500 ОШС)

  – головний перець Мексики, найм’якіший з усіх описаних. Його великі зелені плоди подовженої форми з товстою шкіркою за смаком нагадують чорнослив, у тушкованому вигляді їх із білим горіховим соусом і зернами граната традиційно готують на День Незалежності. Його фарширують вершковим сиром, морепродуктами, свининою, картоплею, бобами й іншими продуктами.

  Серед городників середньої смуги популярністю користуються такі сорти червоного пекучого перцю: Халапеньйо, Тайський дракон, Астраханський, Китайський вогонь, Поцілунок сатани, Індійський слон, Шішіто, Пітер, Гострий язичок, Анахайм, гібриди Пікантний дзвіночок, Подвійний достаток, Спрут Новорічний, Метелик, що летить, і інші.

  Властивості гострого перцю

  Корисні властивості гострого перцю

  Чим корисний перець чилі? До складу червоного гострого перцю входять:

  • вітаміни: A, B1, B2, B5, B6, B9, PP, K, E, C;
  • макро- і мікроелементи: калій, залізо, магній, марганець, мідь, кальцій, натрій, цинк, селен, фосфор і інші, але вже в менших кількостях, а також харчові волокна, білки, жири, вуглеводи, насичені жирні кислоти, моно- і дисахариди, віск, барвники та найцінніший алкалоїд капсаїцин.

  Яка дія гострого перцю на організм людини? Він є гарним засобом для збудження апетиту і, маючи бактеріальну дію, позбавляє від розладу кишечника, а у вигляді зовнішнього засобу застосовується при міозиті, ревматизмі, поліартриті, подагрі, катарі верхніх дихальних шляхів. Корисний перець чилі своєю сильною антиоксидантною дією, він стимулює процес обміну речовин, активізуючи спалювання калорій. Гіркий перець підвищує імунітет, посилюючи опір організму до застудних, вірусних і бактеріальних захворювань, розріджує кров, знижує ризик серцево-судинних захворювань, тонізує нервову систему й підвищує потенцію. Червоним перцем лікують такі захворювання: бронхіт та інші бронхолегеневі хвороби, вітиліго й панариції. Перець чилі сприяє виробленню ендорфінів, що підвищують больовий поріг і стресостійкість, а нещодавні дослідження показали, що він ефективний при лікуванні деяких ускладнень цукрового діабету.

  Шкода гіркого перцю – протипокази

  Протипоказане вживання гіркого перцю людям, що страждають хворобами шлунково-кишкового тракту – гастритами, дуоденітами, виразками, захворюваннями печінки чи нирок. Не рекомендований він і для хворих на стенокардію, аритмію чи гіпертонію. Гіркий перець і препарати з нього можуть викликати подразнення шкіри, й особливо небезпечні вони при потраплянні в очі, тому не забувайте після дотику до них мити руки. Якщо ви випадково з’їли пекучий перець, марно запивати його водою, краще в такому разі випити молока або йогурту. Може полегшити печіння кілька ковтків свіжого лимонного соку.

  Перець: вирощування з насіння на городі

  Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 24 лютого 2019 Перша редакція: 24 грудня 2015 🕒 18 хвилин 👀 68592 рази 💬 9 коментарів

  • Посадка й догляд за перецем
  • Овоч перець – опис
  • Вирощування перцю з насіння
    • Посів насіння перцю
    • Вирощування розсади перцю
    • Пікірування перцю
    • Вирощування перцю на підвіконні
    • Коли садити перець у ґрунт
    • Ґрунт для перцю
    • Як висаджувати перець у відкритий ґрунт
    • Вирощування перцю в теплиці
    • Як виростити перець
    • Полив перцю
    • Підживлення перцю
    • Обробка перцю

    Рослина перець стручковий (лат. Capsicum annuum) належить до виду трав’янистих однорічників роду Капсикум родини Пасльонові, що набули великого поширення в сільському господарстві. Родом овоч перець із Центральної Америки, в Європу він потрапив в XV столітті і, попри вимогливість у догляді і підвищену теплолюбність, швидко став найпопулярнішою городньою рослиною. Сортів стручкового перцю сьогодні налічується близько 2000, проте велика частина з них відноситься до підвиду перець солодкий, а інші – до підвиду перець гіркий.

    У цій статті ми розповімо вам про те, як садити перець, як пікірувати перець, як поливати перець, чим удобрювати перець, як виростити розсаду перцю і коли садити розсаду перцю саме солодких сортів. Перець гіркий стане темою окремої статті.

    Посадка й догляд за перецем

    • Посадка: посів насіння на розсаду – в лютому або березні, висадка розсади перців на грядку – на стадії формування перших бутонів, у кінці травня або на початку червня.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло.
    • Ґрунт: легкий, нейтральної реакції, добре дренований і заздалегідь удобрений.
    • Попередники: гарні – огірки, кабачки, морква, сидерати, гарбузи; погані – всі пасльонові культури, зокрема перець.
    • Полив: до початку цвітіння – один раз на тиждень, у період формування плодів – 2 рази на тиждень при витраті на кожен м² до 6 л води.
    • Підживлення: двічі в розсадний період: через два тижні після пікірування й у стадії розвитку другої пари листків, потім двічі після висадки перцю в ґрунт. У якості добрив застосовують як органічні, так і мінеральні розчини.
    • Розмноження: насіннєве.
    • Шкідники: павутинний кліщ, попелиця, слимаки, дротяники.
    • Хвороби: вертицильоз, бронзовість (або плямисте в’янення), фітоплазмоз (або столбур), фітофтороз, фузаріоз, чорна ніжка, верхова та сіра гнилі.

    Овоч перець – опис

    Перець солодкий, або перець болгарський, є однорічною овочевою рослиною, яка в природі є багаторічним чагарником. Листя у нього просте, черешкове, зібране в розетку або одиночне, колір листя залежно від різновиду і сорту може бути різних відтінків зеленого кольору. Квітки перцю пазушні, великі, зібрані в пучок або одиночні, з білим, фіолетовим або зеленуватим віночком. Плоди є несправжні пустотілі багатосім’яні ягоди жовтого, червоного, коричневого або оранжевого кольору різної форми, маси і величини.

    Вирощування перцю з насіння

    Посів насіння перцю

    Солодкий перець у наших широтах зазвичай вирощують розсадним насіннєвим способом. Строки посіву насіння на розсаду залежать від кліматичних умов, однак у кожному випадку посів солодкого перцю здійснюють не пізніше початку березня.

    Посадка перцю на розсаду починається з передпосівної обробки насіння: спочатку його опускають на п’ять-шість годин у воду температурою 50 ºC для набубнявіння, потім, загорнувши у вологу тканину, чекають 2-3 дні при температурі близько 20 ºC, коли насіння наклюнеться, і тільки після цього сіють у ґрунт. Така підготовка насіння прискорює його проростання, і сходи можуть з’явитися вже за 2-3 дні після посіву.

    Ґрунт для розсади перцю готують так: 2 склянки садового перегною змішують із 1 склянкою піску, однією склянкою садової землі, додають ложку-другу деревної золи, добре розмішують і стерилізують цю суміш у духовці або в мікрохвильовій печі, після чого ще гарячою викладають в ящики, розрівнюють, дають охолонути до 40-45 ºC і розкладають по ній насіння з інтервалом 5 см між насінинами із заглибленням на 1,5-2 см. Але краще розкласти насіння в торф’яні горщики, оскільки пікірування перець зносить погано. Посіви потрібно обов’язково полити, а після цього накрити розсадні посудини поліетиленом або склом і помістити в тепле місце – температура, необхідна для проростання насіння, 21-22 ºC.

    Вирощування розсади перцю

    Вирощування розсади перцю мало чим відрізняється від вирощування сіянців будь-якого іншого овоча. Як тільки з’являться перші паростки, температуру в приміщенні підвищують удень до 26-28 ºC, а вночі сіянцям потрібна прохолода – 10-15 ºC. Слідкуйте за вологістю ґрунту в посуді з розсадою – вона повинна бути помірною, оскільки в занадто мокрому ґрунті рослини можуть захворіти чорною ніжкою. Однак і пересихання ґрунту допускати не можна. Поливають розсаду відстояною теплою водою – приблизно 30 ºC, від холодної води розсада хворіє, хиріє і гине.

    Догляд за розсадою передбачає створення підвищеної вологості повітря в приміщенні, тому сіянці слід час від часу обприскувати. Крім того, необхідне регулярне провітрювання кімнати, але не допускайте попадання розсади на протяг. Можливо, вам доведеться організувати сіянцям додаткове освітлення, оскільки вони повинні перебувати на світлі з 7 ранку до 9 вечора.

    Пікірування перцю

    У фазі розвитку в розсади першої пари листків її пікірують. Якщо ви сіяли насіння в торф’яні горщики, то пікірування робити не потрібно, але якщо ваша розсада росте в ящиках, при пікіруванні сіянці поміщають із ящиків у торф’яні горщечки розміром 8х8 см і заглиблюють їх у ґрунт по сім’ядольні листки.

    Розпікірувані перчики після того, як приживуться в скляночках, починають інтенсивно розвиватися, і незадовго до урочистого моменту посадки сіянців у відкритий ґрунт їх починають привчати до середовища, в якому їм належить опинитися: розсаду щодня виносять на свіже повітря спочатку ненадовго, але поступово час перебування в нових умовах збільшують, не допускаючи попадання розсади на протяг або під «заморозки» нижче 13 ºC.

    До висадки розсади у відкритий ґрунт здійснюють удобрення перцю, причому як мінімум двічі: через два тижні після пікірування або у фазі утворення у сіянців першої пари листків, а потім ще через два тижні, або коли у сіянців розвинеться друга пара листків. Підживлення краще вносити в рідкому вигляді. Найкращі добрива для розсади – Агрикола, Растворин, Здоровань, Фертика Люкс.

    Вирощування перцю на підвіконні

    Для того, щоб виростити солодкий перець у домашніх умовах, вам знадобляться самозапильне насіння, гарний субстрат, фітолампа і місце в квартирі, куди сонце світить як мінімум 3-4 години на добу. Коли ваш перець у горщику зацвіте, струшуйте його хоча б раз на день, щоб запилення відбулось успішно. Великі плоди забирають у куща багато сил, тому залиште для дозрівання 5-6 зав’язей, а решту видаліть. Плодоносні культури швидко виснажують ґрунт, в якому ростуть, тому слід раз на 2-3 тижні підживлювати кущик перцю, додаючи у верхній шар ґрунту чайну ложку агролайфу або поливаючи ґрунт розчином одного ковпачка препарату Ріст у двох літрах води. Солодкий перець у домашніх умовах рослина багаторічна, і не зайвим буде кожні два місяці підсипати в горщик свіжий біоґумус, поки дозволяє посудина, або пересаджувати кущик у горщики більшого об’єму, коли в цьому виникне потреба. Для продовження життя рослини доцільно проводити невелике щорічне весняне омолоджуюче обрізування перцю, і тоді врожай плодів протягом декількох років вам гарантовано.

    Посадка перцю у відкритий ґрунт

    Коли садити перець у ґрунт

    Підрослу, зміцнілу і загартовану розсаду в стадії формування перших бутонів висаджують у відкритий ґрунт, коли температура повітря досягне 15-17 ºС. Зазвичай посадка перцю в ґрунт відбувається в кінці травня – середині червня.

    Ґрунт для перцю

    Солодкий перець любить легкі некислі ґрунти, але готувати ділянку під перець потрібно за рік до посадки. Причому зовсім не обов’язково, щоб на цьому місці рік нічого не росло, просто ґрунт готується під культури, що передували перцю, найкращими з яких є огірок, кабачок, морква, цибуля, гарбуз або сидерати. А от після таких культур, як баклажан, картопля, помідори, перець, фізаліс – коротше кажучи, після пасльонових, перець не вирощують. При підготовці ґрунту до весняної посадки попередників за рік під перекопування вносять на 1 м² 5 кг органіки, а восени, після збору врожаю, ділянку перекопують із додаванням на ту ж одиницю площі по 50 г фосфорних і калійних добрив. Навесні, в рік посадки перцю, у верхній шар ґрунту на кожен м² вносять по 40 г аміачної селітри, а за п’ять днів до висадки сіянців у ґрунт ділянку проливають знезаражувальним розчином, додавши у відро води столову ложку мідного купоросу.

    Як висаджувати перець у відкритий ґрунт

    У грядці роблять ямки на відстані 40-50 см одна від одної, а між рядами дотримуються дистанції близько 60 см. Глибина ямки має бути такою, щоб коренева шийка сіянця після посадки виявилася врівень із поверхнею ділянки. Розкладіть по ямках по одній столовій ложці повного мінерального добрива, до складу якого входить азот, калій і фосфор, і ретельно перемішайте добриво для перцю з ґрунтом на дні ямки. Якщо розсада росла в горщиках із торфу, то опустіть у ямку сіянець просто з ним, а якщо ви вирощували сіянці в загальній посудині, то обережно вийміть із неї перчик, намагаючись не зруйнувати земляної грудки, і опустіть його в ямку. Заповніть ямку родючою землею наполовину, потім рясно полийте кожну рослину, витрачаючи одне відро води на три сіянці, а коли вода вбереться, заповніть ямки землею доверху. Доцільно після посадки ділянку з солодким перцем замульчувати торфом. Якщо ночами температура опускається нижче 13 ºC, висадженим сіянцям знадобиться укриття.

    Вирощування перцю в теплиці

    Існують сорти перцю для відкритого ґрунту, а є такі, які можна вирощувати тільки в теплицях. До сортів перцю належать Арнес, Акорд, Оленка, Веспер, Бонус, Атлант, Буратіно, Помаранчеве диво, Ніжність, Ластівка, Нічка та інші. Спочатку насіння сіють на розсаду, і коли вона виросте й пройде загартувальні процедури на балконі або терасі, її висаджують у тепличний ґрунт. Посів насіння й етапи вирощування розсади ми щойно вам описали. Посадка перцю в теплицю здійснюється, коли розсаді виповниться не менше 55 днів і вона досягне у висоту 25 см, у неї утворюється товсте стебло зеленого кольору і по 12-14 листків, в пазухах яких уже сформовані бруньки. Ґрунт у неопалюваній теплиці до моменту розміщення в ній сіянців має бути прогрітим до 15 ºC, тому пересадка навряд чи відбудеться раніше 15 травня.

    Ґрунт для перцю в теплиці перед посадкою удобрюють калійними і фосфорними добривами з розрахунку 30 г перших і 40 г других на м² і рясно поливають. Щільність посадки сіянців залежить від сорту: між сіянцями сильнорослих сортів необхідно залишати 35 см, між середньорослими сіянцями достатньо інтервалу 25 см, а ранньостиглі низькорослі сорти розсаджують на відстані 15 см між рослинами. Дистанція між рядами від 35 до 60 см. Після посадки сіянців у ямки ґрунт ущільнюють і мульчують торфом.

    Догляд за перцем

    Як виростити перець

    Вирощування перцю у відкритому ґрунті передбачає своєчасний полив, прополювання і розпушування ділянки, підв’язування і підживлення рослин. Фахівці рекомендують видалити на кожному кущі центральну квітку з першого розгалуження – це має збільшити врожай перцю. Також для підвищення врожайності кущі формують в 2-3 стебла, для чого необхідно своєчасно видаляти бічні пагони – пасинки. Роблять це в спекотну й обов’язково вологу погоду. На одній рослині можна залишити не більше, ніж 20-25 плодів.

    Висаджуючи в ґрунт розсаду високих сортів перцю, вбийте відразу біля кожного саджанця кілочок, до якого при необхідності ви підв’яже кущик.

    Для успішного запилення перцю необхідно привабити на ділянку комах-запилювачів, для чого кущики обприскують борно-цукровим сиропом, розчинивши в літрі гарячої води 2 г борної кислоти і 100 г цукру. І відмовтеся від обробки городу отрутохімікатами з моменту цвітіння перцю, інакше комахи, що запилюють перець, можуть загинути.

    Полив перцю

    Після висадки у відкритий ґрунт сіянець виглядає дещо млявим, однак це цілком природно, тому дуже важливо в цей час не перестаратися зі зволоженням ґрунту. Поливати перець до початку цвітіння слід раз на тиждень, а в період утворення плодів доведеться поливати двічі на тиждень з розрахунку 6 л води на м². Після поливання потрібно дуже обережно розпушити ґрунт у міжряддях, намагаючись не пошкодити поверхневу кореневу систему рослин. Поливання перцю здійснюють теплою відстояною водою з лійки способом дощування. Від нестачі вологи перець сповільнює ріст і може скидати квіти й зав’язь. Щоб зберігати ґрунт у вологому стані, досвідчені городники рекомендують мульчувати ділянку з перцем десятисантиметровим шаром перепрілої соломи.

    Підживлення перцю

    Після підживлення в розсадній стадії перець у відкритому ґрунті двічі удобрюють розчином курячого посліду в концентрації 1:10, а також застосовують позакореневе підживлення розчину столової ложки нітрофоски у відрі води. Про те, що в ґрунті недостатньо калію, вам підкажуть скручені листки перцю з сухою облямівкою по краях, проте не застосовуйте в якості добрива хлористий калій – перець не зносить хлору. Від нестачі азоту листя набуває матовості, сірого відтінку і поступово дрібніє, а від надлишку цього елемента рослина скидає зав’язі і квітки. Коли перцю бракує фосфору, нижня сторона листової пластини стає насичено фіолетовою, листочки піднімаються вгору і туляться до стовбура. Від нестачі магнію листя солодкого перцю набуває мармурове забарвлення. Будьте уважні до рослини, і ви вчасно зумієте їй допомогти, внісши потрібне підживлення.

    Обробка перцю

    Боротьба із хворобами перців за допомогою отрутохімікатів у період дозрівання плодів небажана, оскільки всі корисні властивості рослини нівелюються нітратами та іншими шкідливими для людини хімічними речовинами, що вберуться після обробки. При правильному догляді і дотриманні агротехніки виду проблем із захворюваннями або шкідниками у перцю виникнути не повинно, але якщо вони все-таки з’явилися, давайте розглянемо, які заходи допоможуть їх позбутися і при цьому збережуть якість плодів на високому рівні.

    Шкідники і хвороби перцю

    Читачі часто звертаються з питаннями, чим хворіє перець. Найчастіше солодкий перець вражають такі хвороби, як вертицильоз (в’янення), бронзовість (плямисте в’янення), фітоплазмоз, фузаріоз, фітофтороз, вершинна і сіра гнилі, чорна ніжка.

    Вертицильоз – грибкове захворювання, що існує в трьох формах: бурій, зеленій і карликовій, кожна з яких проявляється по-своєму. Оскільки знищення збудників хвороби отрутохімікатами на овочевих рослинах небажане, залишаються тільки профілактичні заходи: знищення восени всіх рослинних залишків і вирощування сортів, стійких до вертицильозу.

    Фітоплазмоз, або столбур, проявляється тим, що коріння у рослини починає гнити, розвивається карликовість, плоди ростуть дрібні, тонкостінні і позбавлені смаку, листя закручується, твердіє і жовтіє, в підсумку перець сохне. Переносять захворювання цикадки. Боротьба з фітоплазмозом ведеться обробкою перцю Акарою в момент посадки і через три тижні після неї – обприскування овоча на цій стадії розвитку не зашкодить. Крім того, необхідно регулярно розпушувати ґрунт на ділянці і видаляти бур’ян.

    Фузаріоз – грибкова хвороба, при якій перець жовтіє: листя набуває отруйно-жовтого кольору. Хворі екземпляри знищують, за рештою рослин старанно доглядають: помірно поливають уранці, не допускають появи на ділянці бур’янів. Майте на увазі, що в наступному році на ділянці, зараженій фузаріозом, перець краще не вирощувати.

    Фітофтороз – поширене грибкове захворювання, що вражає перець і томати. Симптоми фітоспорозу – утворення на плодах твердих плям, що захоплюють м’якоть. Знищують збудників хвороби препаратами Оксіхом, Заслін, Бар’єр, але тільки до початку цвітіння перцю. До слова: гібридні сорти набагато менше схильні до захворювань.

    Чорна ніжка вражає прикореневу частину стебла сіянців перцю в результаті занадто густого посіву й утримання при високій вологості ґрунту і повітря. З часом стеблинка розм’якшується, і сіянець гине. Щоб уникнути захворювання розсади чорною ніжкою, слід сіяти насіння просторо, вчасно пікірувати сіянці і стежити за рівнем вологості в парнику. Якщо ви виявили захворілі сходи, негайно видаліть їх, підсушіть і розпушіть ґрунт, в якому ростуть сіянці, і посипте його деревною золою. На цій стадії розвитку рослини допустимо обприскування розсади розчином Заслону у співвідношенні: 3 ковпачки препарату на 1 л води.

    Вершинна гниль виникає на рослині, хоч як це дивно, в разі нестачі вологи і проявляється блискучими або чорними глибокими плямами на плодах. Іноді причиною захворювання може стати надлишок у ґрунті азоту і кальцію. Заражені рослини спалюють, а решту обприскують кальцієвою селітрою.

    Сіра гниль може вразити гнильними плямами і сірим нальотом цвілі кожну рослину на будь-якій стадії розвитку. Зазвичай її появу провокує дощова погода. Уражені плоди і частини рослини слід видалити, а кущі на ділянці обприскати фунгіцидами, якщо ще не занадто пізно.

    Ознаки бронзовості, або плямистого в’янення, виглядають як коричневі плями на листі, що набувають бронзового або фіолетового відтінку. Розташовуються ці некрозні плями в основному уздовж головної жилки листя. У результаті розвитку хвороби верхівка рослини гине, плоди в області плодоніжки покриваються зеленими, коричневими або блідо-жовтими кільцевими плямами. Щоб урятувати врожай, зрілі плоди обривають, а ґрунт перестають поливати. Знищується грибок фундазолом, однак до того, як обробити перець фунгіцидом, ще раз зважте всі плюси і мінуси такого обприскування.

    Зі шкідників докучають перцю попелиця, павутинні кліщі, дротяники і слимаки. Захистити рослину від слимаків вам може допомогти розсипана по ділянці шкаралупа горіхів, мелений гіркий перець або гірчичний порошок. Можна також розставити тут і там миски з темним пивом, до яких молюски сповзуться з усієї ділянки. І не забувайте в спеку розпушувати ґрунт у міжряддях на глибину 4-5 см.

    Личинки жука лускуна, або дротяники, зберігаючись у ґрунті протягом п’яти років, гризуть коріння рослин. Щоб позбутися дротяників, восени землю на ділянці перекопують, а навесні, перед посадкою перцю, на ділянці влаштовують кілька приманок, закопавши в ґрунт шматочки солодких коренеплодів і намітивши для себе ці місця. До цих приманок обов’язково сповзуться личинки лускуна. Кожні два-три дні приманки розкопують, збирають личинок і знищують.

    Павутинні кліщі заводяться на рослинах у засуху, вони селяться на нижній стороні листя і висмоктують із нього клітинний сік. Якщо ви не знаєте, чим обробити перець від кліща, не вдаючись до інсектицидів, пропонуємо вам рецепт нетоксичного для людського організму розчину: столову ложку рідкого мила або засоби для миття посуду разом зі склянкою дрібно нарізаної цибулі або часнику, а також подрібнене листя кульбаби перемішують у 10 літрах води, дають настоятися й обприскують цим складом перець на будь-якій стадії його розвитку.

    Тлі (попелиці) позбавляються настояною в 10 літрах гарячої води деревною золою або тютюновим пилом в кількості однієї склянки. Можна також за необхідності використовувати обробку перцю розчином інсектицидів, що швидко розкладаються, на кшталт Карбофоса або Кельтана з розрахунку: одна столова ложка препарату на 10 літрів води.

    Збір та зберігання перцю

    У перцю існує два види стиглості – технічна та біологічна (або фізіологічна). У стадії технічної зрілості всі перці зазвичай зеленого кольору – від темно-зеленого до зеленувато-білястого відтінку. Якщо на кущі перці жовтого, червоного, помаранчевого, бузкового або коричневого кольору, то можна говорити про те, що вони вже перебувають на стадії біологічної зрілості, а це означає, що зняті з куща плоди необхідно відразу ж використовувати – консервувати або їсти, оскільки зберігаються такі перці дуже короткий проміжок часу. Зібрані ж у стані технічної зрілості плоди у відповідних умовах можуть зберігатися до двох місяців. Часова різниця між технічною та біологічною стиглістю 20-30 днів. Готовність перцю до збирання визначається за тріском плода під час легкого натискання на нього. І ще один орієнтир: перець збирають приблизно в один час з баклажанами і помідорами. Зазвичай збір перших плодів відбувається на початку або в середині серпня, а продовжують збирати перець до заморозків. Тобто дозрілі плоди знімають вибірково кожні 5-7 днів. Щоб перець краще зберігався, його зрізають разом із плодоніжкою. За період вегетації проводять від трьох до п’яти зборів. Перед настанням заморозків із кущиків знімають усі плоди, і подальше їхнє дозрівання проходить у приміщенні, після сортування за розміром і ступенем зрілості.

    Перед закладанням на зберігання у плодів обрізають плодоніжки, залишаючи відрізок всього в 1-1,5 см. Для зберігання підходять тільки здорові товстостінні плоди, у яких немає механічних пошкоджень. Тонкостінні сорти зберігають у холодильнику. Сорти з соковитими стінками можна тримати в поліетиленових пакетах товщиною не менше 120 мкм, бажано, щоб у них була мембрана з перфорацією на бічній стінці. Перці краще зберігаються, якщо кожен плід загорнути в папір. Можна зберігати перець у кошиках, неглибоких ящиках на 1-2 ряди або на полицях в підвалі з температурою 8-10 ºC і вологістю повітря 80-90 %. Оскільки перець швидко вбирає сторонні запахи, прослідкуйте, щоб у вашому підвалі нічого не пліснявіло і не розкладалось. Зберігання перцю в правильних умовах дозволяє йому залишатися свіжим півтора-два місяці. Можна зберігати солодкий перець протягом місяця в холодильнику при температурі 9-10 ºC. Багато господинь віддають перевагу, помивши плоди і видаливши насінники, скласти перці один в інший і зберігати всю зиму в морозилці, щоб у будь-який час можна було приготувати з нього улюблені страви чи додати скибочку-другу в борщ або салат.

    Ті плоди, які не підходять для зберігання, можна переробити. З них роблять прекрасні маринади, запашні зимові салати, борщову заправку.

    Види і сорти перцю

    Ми вже згадували, що овочевий перець може бути солодким і гірким. Про гіркий перець ми обіцяли докладно розповісти вам в окремій статті. Солодкий перець поділяється на такі різновиди:

    • болгарський перець;
    • томатовидний овочевий перець;
    • конусоподібний овочевий перець;
    • циліндричний овочевий перець;
    • дзвониковидний овочевий перець.

    Серед популярних сортів існує перець для відкритого ґрунту, перець для вирощування в теплицях, а також сорти для контейнерів, які ростуть і плодоносять на балконі або на підвіконні. Розрізняються сорти і за термінами дозрівання: ранні сорти досягають зрілості за 80-100 днів, середньостиглим для дозрівання потрібно трохи більше часу – від 115 до 130 днів, а пізні потребують 140 і більше днів. До ранніх перців відносять сорти Здоров’я, Добриня Микитич, Білосніжка, Ластівка, а також гібриди Атлантик, Помаранчеве диво, Монтеро, Кардинал, Денис. Із середньостиглих найкращими вважаються сорти Прометей, Ілля Муромець, Кореновський, Білозерка, гібриди Максим і Вітамін. Із пізніх добре зарекомендували себе сорт Золота медаль і гібрид Нічка. До речі, чим відрізняється поняття «сорт» від поняття «гібрид»? Насіння гібридів не зберігає сортових ознак, тому збирати насіння з гібридних сортів безглуздо, посівний матеріал вподобаних вам гібридів доведеться щороку купувати. Зате гібридні сорти відрізняються високою врожайністю, великими плодами з чудовими смаковими якостями, крім того, вони дуже стійкі до хвороб.

    Розрізняються сорти перцю також за розміром і формою плоду, і це дуже важливо, оскільки для фарширування, наприклад, потрібен товстостінний перець великого розміру овальної або кулястої форми, а для салатів можна використовувати інші сорти, зі стінками тоншими і розмірами меншими. За формою плоди солодкого перцю бувають видовженими, кубовидними, конусовидними, овальними, кулястими і циліндричними. Вони можуть бути як гладкими, так і горбкуватими.

    Ну і, звичайно, розрізняються сорти перцю за кольором плодів у фазі біологічного дозрівання. У таких сортів, як Альоша Попович, Червоний слон, Ластівка, Ілля Муромець, Вінні-Пух і гібридів Зоря, Латино і Ред барон плоди червоного кольору. Жовтоплідний перець представлений сортами Катюша, Жовтий букет і гібридами Раїса, Ізабелла, Інду. У гібрида Максим фіолетове забарвлення при технічному дозріванні і темно-червоне при біологічному. У гібрида Кардинал плоди фіолетового кольору, у сорту Бонус плоди від кольору слонової кістки до темно-червоного, у сорту Абрикосова фаворитка і гібриду Лисичка стиглі плоди яскраво-помаранчеві.

    Пропонуємо вам кілька популярних сортів перцю, серед яких ви напевно знайдете ті, які захочете вирощувати у себе.

    • Товстий барон – ранньостиглий сорт із солодкими червоними кубовидними плодами масою до 300 г. На кулеподібному кущику висотою 50-60 см дозріває 8-9 плодів.
    • Червона лопата – кущ заввишки до 70 см, на якому зріє до 15 червоних солодких плодів вагою до 150 г і товщиною стінок до 8 мм.
    • Каліфорнійське диво – перевірений десятиліттями заслужений середньоранній сорт, якому для дозрівання потрібно близько 75 днів із моменту висадки розсади в ґрунт. Висота куща до 80 см, плоди червоні, товстостінні, масою до 250 г.
    • Жовтий дзвін – один із найбільш ранніх стійких до хвороб сортів, якому потрібно всього 65-70 днів для дозрівання. Висота кущів 70-80 см, плоди золотисто-жовті, кубовидні, висотою і діаметром до 12 см, товщина стінок 8-10 см.
    • Гібридна серія Зірка Сходу з товстостінними плодами вагою від 150 до 350 г, в основному раннього терміну дозрівання з плодами білого, білого з червоним, золотистого і шоколадного кольору.
    • Тевере – середньостиглий товстостінний солодкий гібрид із жовтими плодами масою до 300 г.