Домашня квітка пасифлора — вирощування, види та розмноження

Пасифлора (Passiflora) – рід рослин з сімейства Пасифлорових об’єднує більше ніж 500 видів деревних й трав’янистих ліан або чагарників, що швидко зростають. Переважна більшість представників роду – вихідці з тропічних регіонів Мексики, Центральної та Південної Америки.

Історія

У 1608 році іспанські ченці-єзуїти, побачивши в кольорах рослини елементи страждань Христових, офіційно подарували папі Павлу V малюнок та висушені зразки культури, що була відкриту в Перу в 1569 році. Італійський монах і вчений Джакомо Босіо включив ілюстрації рослини у свій релігійний трактат, назвавши її «квіткою п’яти ран».

Припускають, що квітка розглядалася в той час як символічний посібник для індіанців Перу в прагненні звернути місцевих жителів у християнство.

Шведський ботанік Лінней в 1745 році класифікував ботанічну назву культури як «пасифлора» або в перекладі з латині — страстоцвіт. У 18 столітті страстоцвіт був привезений до Європи з Південної Америки, що стало початком його гібридизації і садівничої подорожі, яка охопить весь світ.

Справжній бум ці рослини пережили на початку ХХ століття. Страстоцвіт вирощували в будинках та оранжереях, про них писали журнали й працювали над селекцією.

Нині домашня пасифлора все також користується популярністю у квітникарів, тому, що догляд за рослиною у порівнянні з іншими тропічними екзотами нескладний – слід лише враховувати кілька основних правил вирощування.

Опис пасифлори

Біотичний спосіб запилення широким спектром комах привів до величезних морфологічних змін серед видів культури. Вважається, що пасифлора має найвищу різноманітність форм листя серед всіх родів рослин.

Ліана утворює довгі пагони з чіпкими вусиками, які прикріплюються до опор. Декоративною прикрасою є її оригінальні зірчасті та запашні квіти з п’ятьма пелюстками, п’ятьма чашолистками й схожою на бахрому короною навколо центральної частини з тичинками.

Забарвлення корони й пелюсток в залежності від сорту або гібрида може бути білим, кремовим, червоним, рожевим, фіолетовим або блакитним.

Нині у продажу можна побачити безліч сортових форм, які культивують заради барвистого цвітіння. Однак деякі сорти можуть похвалитися декоративним строкатим листям.

Цвіте пасифлора рясно з кінця червня до початку жовтня. Після запилення зав’язуються овальні або кулясті плоди. У деяких представників роду, наприклад, у маракуї вони володіють чудовим солодким смаком й ароматом.

Поширені в домашній культурі види

Пасифлора блакитна (P. cearulea). Найперший вид з красивим цвітінням, який набув поширення в Європі. Фахівці рекомендують його, перш за все через надзвичайно декоративні сорти з квітками, які пофарбовані в сині, фіолетові, білі й рожеві кольори.

Пасифлора інкарнатна (Passiflora incarnata) — дуже схожа на попередній вид, але з ще більшими квітками білого, ніжно-рожевого, червоного або темно-червоного забарвлення.

М’ясисті їстівні плоди зав’язуються в липні та дозрівають восени. Відомі сорти: темно-фіолетовий «Натхнення», рожево-червоний «Малиновий штрудель», темно-червоний сорт «Леді Маргарет», рожевий сорт «Вікторія».

Пасифлора їстівна (Passiflora edulis) або маракуя зі смачними плодами, колір яких варіюється від темно-фіолетового до світло-жовтого.

Солодка гранаділла або пасифлора язичкова (P. ligularis) — ще один широко поширений вид родом з Андських гір. За межами свого ареалу росте в тропічних горах Африки, де ця рослина відома під ім’ям гранаділла.

У домашніх умовах пасифлора гранаділла культивується в основному заради смачних плодів. Довжина пагонів дорослої ліани близько 5 метрів.

Особливості догляду за пасифлорою домашньою

Освітлення

Культура любить велику кількість яскравого розсіяного світла, як мінімум 4-5 годин на день. В домашніх умовах для рослини підходять тільки ранкові та вечірні прямі сонячні промені, оскільки полуденне сонце призводить до пожовтіння листя.

На південній стороні в приміщенні домашню пасифлору необхідно притінити папером або тканиною, але на відкритому повітрі в цьому немає потреби.

Тільки при адекватному рівні освітленості ліана буде добре рости й рясно цвісти. У тінистому місці у страстоцвіту зростання сповільнюється, пагони потоншуються, а квіти не зав’язуються.

В період низької сонячної активності та короткого дня (середина жовтня – початок березня) горщик рекомендується переставити на південну сторону.

Температура та зимовий відпочинок

Літня температура в діапазоні 20-25 ̊C сприяє активній бутонізації та довгому цвітінню. Не зважаючи на тропічне походження спеку й духоту екзот переносить погано, оскільки у природі місцем його зростання є гори. Високі температури призводять до опадання бутонів та квітів, в’янення листя.

Період зимового спокою з грудня по березень ліана повинна проводити в прохолоді при температурі не вище 8-15 ̊C. Для цих цілей добре підходить веранда в приватному будинку або утеплений балкон.

Повноцінний відпочинок передбачає мінімальний полив, відсутність підгодівлі та обприскувань. У спокої ліана може втратити невелику кількість листя. Відсутність відпочинку не дає рослині набратися сил перед активним цвітінням й плодоношенням, що часто призводить до пожовтіння та опадання листя, бутонів.

Гібрид пасифлори блакитної

З кінця травня горщик з ліаною на все літо корисно перенести на балкон або поставити в саду, оскільки свіже повітря сприяє доброму розвитку рослини.

Полив

Догляд за пасифлорою в домашніх умовах полягає також в правильному зрошенні. Культура не особливо стійка до посухи, віддаючи перевагу вологому, але добре дренованому ґрунту. У період активного росту пасифлора вимагає рясного поливу, а в спекотні дні її можна зрошувати щодня.

Ґрунт повинен залишатися вологим, але не мокрим, тому надлишки води з піддона необхідно виливати. Бліде та поникле листя вказує на надлишок вологи в субстраті.

З вересня поливають рідше, а з кінця листопада зрошення сильно обмежують, але не дозволяють субстрату повністю висихати. Полив проводять відстояною та злегка теплою водою. Навесні й влітку пасифлора вдячно реагує на обприскування та періодичний теплий душ.

Підживлення та обрізування

Швидкоросла ліана в період вегетації потребує регулярної підгодівлі багатокомпонентним рідким добривом з переважним вмістом калію, яке розбавляють у воді для поливу.

Підгодовують з березня по вересень кожні один-два тижні. Корисно також чергувати мінеральні добрива з органічними, наприклад, з біогумусом для культур з декоративним цвітінням.

Догляд за пасифлорою в домашніх умовах передбачає також обрізування, яке проводять ранньою весною до пересадки, вкорочуючи всі пагони на 1/3. Процедура стимулює зростання численних бічних пагонів, підвищуючи щільність зеленої маси та забезпечуючи рясне цвітіння.

Пересадка та ґрунт для пасифлори

До 4-літнього віку молоді ліани пересаджують щорічно, а дорослі рослини можна пересаджувати раз у 2-3 роки. Вибирайте горщик на 1-2 см більше попереднього, оскільки у великій місткості ліана буде нарощувати кореневу масу на шкоду цвітінню.

Ґрунт для пасифлори обов’язково повинен бути родючим, багатим гумусом, зі слабкою кислою реакцією. Відповідний субстрат легко приготувати самим, змішавши в рівних пропорціях універсальний квітковий ґрунт, торф й вермикуліт, який можна замінити грубозернистим піском. На дні горщика викладають дренажний шар з керамзиту.

До пересадки встановіть в горщику опору та, пересадивши рослину, направте пагони в різні напрямки, щоб вони не заплутувалися й рівномірно обплітали конструкцію.

Вирощування пасифлори з насіння в домашніх умовах

Вирощувати пасифлору з домашнього насіння досить складно, тому, що схожість свіжого посівного матеріалу становить всього 30%, а після року зберігання лише 1-2%. Крім того, молоді саджанці можуть сильно відрізнятися від характеристик батьківської рослини.

Найкраще скористатися насінням, яке пропонують спеціалізовані квіткові відділи. Посівний матеріал, який придбаний в магазині, висівають в кінці зими або на початку весни.

Якщо ви все-таки вирішили розмножити пасифлору своїм насінням, то спочатку підготуйте їх за допомогою описаних нижче процедур:

• Дозрілі плоди зберігаються протягом 14 днів у закритому приміщенні на підносі, щоб почався процес бродіння, що дозволяє вбити можливі спори грибкової хвороби фузаріоз, яка викликає гниття і загибель сіянців.
• Через 14 днів розімніть м’якуш і залиште фрукти в теплому місці для подальшого бродіння протягом трьох днів. Після чого добре очистить посівний матеріал під струменем теплої води.

Перед посівом у домашнього або магазинного насіння можна перевірити його життєздатність. Для цього насіння заливають теплою водою і залишають на добу. Стерильне спливе, а життєздатне буде на дні.

Висівають насіння на поверхню субстрату з торфу та вермикуліту (1:1) і злегка вдавлюють. Для отримання сходів необхідна висока вологість, тому місткості накривають пластиком або іншим прозорим матеріалом і ставлять в місце з яскравим розсіяним світлом при температурі 21-22 ̊С.

Ґрунт має бути весь час помірно вологим. Проростання насіння може зайняти від 3-4 тижнів до декількох місяців, тому наберіться терпіння. Після появи перших сходів накриття можна прибрати.

Молоді паростки потребують тривалого світлового дня, який можна забезпечити за допомогою додаткового освітлення фітолампою. На стадії 3-4 листів саджанці готові до пересадки в окремі горщики методом перевалки. Пора плодоношення у пасифлори з насіння настає тільки через кілька років.

Розмноження живцями

Більш результативний метод отримання нових рослин – вегетативний. Напівздерев’янілі живці з 4-5 листочками зрізають під кутом навесні. Живці легко розвивають коріння, як у ґрунті, так і у воді. Нижню пару листя перед процедурою обривають.

Живці, що готові до посадки

Для вкорінення в ґрунті готуємо суміш з піску та торфу. Зріз живців занурюють в порошок-коренеутворювач, заглиблюють в ґрунт й поливають. Для створення тепличних умов горщики з живцями накривають прозорим пакетом, який раз в день прибирають на кілька хвилин для провітрювання. Зазвичай процес вкорінення займає 3-4 тижні. Зміцнілі та підросли саджанці пересаджують в окремі горщики.

Проблеми в догляді за пасифлорою

У більшості випадків неправильний догляд за пасифлорою послаблює рослину та стає причиною розвитку хвороб.

Фузаріоз. Грибкове захворювання, що викликане грибком Fusarium solani. Перші ознаки — потемнінням стебла на рівні ґрунту, некротичні жовті плями на листя, за якими слідують його відмирання й опадання. Хвороба зустрічається рідко і її причиною є заражений ґрунт. Ліану, уражену фузаріозом краще знищити.

Бактеріальна плямистість листя починається з невеликих, жовтих, круглих плям на листя, які з часом збільшуються та вражають судинну систему рослини. Зараження патогеном відбувається через пошкоджені частини ліани. Лікування проводиться препаратами, до складу яких входить хлорид міді.

Вірус огіркової мозаїки, який в домашніх умовах найчастіше передається попелицею або присутній в зараженому насінні. Основні симптоми — поява мозаїчних та хлоротичних плям на старому листі, яке необхідно видалити.

Антракноз вражає пагони та листя, деформує й викликає гниття плодів. В теплих умовах при високій вологості повітря та ґрунту ця хвороба прогресує. Боротьба містить в собі поліпшення умов вирощування й використання фунгіцидів на основі міді.

Домашня пасифлора може уражатися павутинним кліщем, борошнистим червцем та попелицею. Комах знищують за допомогою системних інсектицидів.

Кімнатні квіти: назви і фото з описом

Кімнатні квіти як домашні рослини дуже популярні. Вони привносять в будинок затишок, красу і користь. Прекрасно вписуються в різні сучасні інтер’єри, роблячи їх більш живими і легкими.

У цій статті зібрані й структуровані за різними критеріями найвідоміші і привабливі рослини для будинку. Що дозволить читачеві визначитися: яка кімнатна рослина відповідає його уподобанням.

Для читання більш докладної статті про вподобану квітку натисніть на назву рослини (підзаголовок).

Самі невибагливі кімнатні квіти

Іноді дуже хочеться створити куточок природи в своїй оселі. Але багато хто залишає цю ідею, оскільки брак часу і бажання здійснювати догляд за рослиною відлякує від такого кроку. У свою чергу, існує величезна кількість кімнатних рослин, які не потребують особливого догляду.

Фікус

Найбільш універсальною домашньою рослиною є фікус. Він представлений великою різноманітністю сортів, видів і форм. Фікуси бувають мініатюрні, що не перевищують 15-20 сантиметрів, а є і такі, які виростають в кілька метрові дерева з квітами і плодами.

Аспідистра

Дуже популярна рослина для офісів, кафе і торгових центрів. Вона настільки невибаглива, що не вимагає ні спеціального освітлення, ні температури. Досить просто не забувати поливати її раз в день.

Алое

Давній мешканець на домашніх підвіконнях. Багаторічна, стійка до посухи рослина, яка в своїх об’ємних листах акумулює вологу і необхідні для своєї життєдіяльності елементи. Крім того алое в домашніх і промислових масштабах використовується для приготування косметичних і лікарських засобів.

Аглаонема

Дуже гарна рослина з яскравим листям (від блідо-зелених до червоних), яка не любить яскравого світла і воліє жити в тіні і при невисокій температурі.

Фуксія

Дуже невибаглива рослина з пурпуровими квітами. Потребує символічного догляду у вигляді поливу. Комфортно себе почуває при температурі в 15-18 градусів Цельсія і в своєму горщику може подорожувати разом з господарем з дому на дачу.

Аспарагус

Красива рослина, яка комфортно себе почуває при будь-якому освітленні і витримує температуру до 12 градусів Цельсія. Аспарагус дуже простий у догляді – полив і не частіше ніж раз на рік пересадка в контейнер побільше.

Бальзамін

Про цю рослину ходять легенди, що вона дуже ніжна, вимагає багато уваги і може захворіти якщо її часто чіпати. Насправді витончений кущ бальзаміну має дуже прості бажання: тінь і вода. Більше цій рослині не потрібно від людини нічого.

В’юнкі кімнатні квіти

Ліани і плющі, які піднімаються по внутрішніх стінах кімнат, створюють нереально красивий ефект. Будинок наповнюється легкістю і свіжістю. За допомогою в’юнких рослин можна створити справжній рай в своїй оселі.

Монстера

Рослина, яка швидко кине повітряне коріння на будь-яку жердину або сітку, і щільно заплете відведене для неї місце величезним листям, незвичайної різьбленої форми.

Цисус

Цисус це декоративна селекційна рослина сімейства виноградних, родом з тропічних островів. Своїми вусиками цисус чіпляється за опори і розповзається по ним. Явна перевага цієї кучерявої рослини в тому, що вона цвіте круглий рік.

Триколірна іпомея

Вулична іпомея однорічна рослина, але ось її домашні види будуть рости в будинку довгі роки. Іпомея володіє дуже великими яскраво зеленими листками і цвіте яскравими квітами.

Восковий плющ Хойя

Якщо прикласти мінімум зусиль по підв’язці і пересадці, то домашню стіну можна обплести дуже ефектним видом плюща. Квіткові парасольки Хойї мають незвичайний вигляд, їх поверхня ідеально глянцева, як ніби кожен листочок був акуратно покритий тонкими шаром воску.

Стефанотіс

Дуже красива і велика ліана, друга назва якої – мадагаскарський жасмин. Стефанотіс радує квітами блідо рожевих і фіолетових відтінків, які випромінюють ніжний аромат, схожий з запахом вуличного жасмину.

Сингоніум

Півтораметрова рослина, яка швидко дереться по опорах. Різні сорти мають різний окрас листя – від кремового до строкатих комбінованих забарвлень. Особливість будь-якого виду сингоніуму є те, що чим старша стає рослина, тим химерніше стає форма її листя.

Діпладенія Мандевілла

Тропічна в’юнка рослина, покрита великими (до 10 см в діаметрі) квітками. Діпладенія прекрасно почуває себе не тільки всередині приміщень, але з її допомогою можна обплести балкони, лоджії, веранди та альтанки.

Кімнатні квіти стійкі до посухи

У добре опалювальних приміщеннях, розташованих з південної сторони, теж хочеться поставити вазони з красивими квітами. А при цьому потрібно їздити у відрядження або поїхати з сім’єю у відпустку. Є й такі кімнатні рослини, які будуть щасливі, якщо тримати їх в жарі, сухому повітрі і рідко поливати.

Заміокулькас

Заміокулькас напевно найвідоміша домашня рослина. Це і є доларове або грошове дерево. Воно розростається незважаючи ні на які умови, тому йому віддають перевагу не тільки в житлових приміщеннях, але і в офісах.

Каланхое Блоссфельда

Постійно квітуча рослина, якої потрібен мінімум води. Має темно зелене (майже чорне) листя і регулярно обдаровує власників пишним цвітінням.

Сансев’єрія

Рослина родом з посушливих пустельних країв, на кшталт кактусів і сукулентів. Являє собою витягнуті вгору довгі листи, які зібрані в пучок. За що і отримала прізвисько «щучий хвіст».

Солодиця поліподіум папороть багатоніжка

Майже всі види папоротей люблять вологу і для них важливий баланс світла і температури. Багатоніжка є винятком зі свого виду – їй потрібен мінімум води. Свою назву папороть отримав завдяки формі і зовнішньому вигляду відростків для розмноження – вони подовженої форми і покриті волосками, що робить їх схожими з комахами.

Сциндапсус

В’юнка квітка, яка не вибаглива до умов. Їй не страшні посухи, байдужа вона і до заболоченості своєї кореневої системи. Тому сциндапсус не буде “заперечувати” якщо її рясно залити водою раз в пару тижнів.

Пеларгонія

Не дивлячись на те, що ця рослина дуже рясно і пишно цвіте великими квітами, схожими на парасольки, полив пеларгонії потрібен рідкісний і мінімальний.

Кімнатний плющ

Як правило, в’юнкі рослини дуже люблять вологу і коли їх обприскують з розпилювача. А ось кімнатний плющ до води і світла практично байдужий. Йому досить просто тепла і рідкісного поливу.

Кімнатні квіти які цвітуть круглий рік

Для любителів квітів, підійдуть види кімнатних рослин, які цвітуть цілий рік.

Абутилон

Цю квітку ще називають “домашнім кленом”. Вона має таку ж форму листя, як і вуличні кленові дерева. При правильному догляді (теплі, вологості, освітлення і підгодівлі) ця квітка буде радувати квітами на постійній основі.

Амариліс

Одна з найкрасивіших домашніх рослин. При дотриманні нехитрих правил по догляду, її красиві, великі квіти на високих стеблах будуть радувати її власника довгі місяці.

Бегонія

Якщо температура в приміщенні не падає нижче 15 градусів за Цельсієм, дотримуються світловий, поживний режими, і рослині достатньо вологи, то бегонія буде цвісти не перестаючи.

Гібіскус

Ця рослина широко відома під назвою “китайська троянда”. Чагарник, всипаний великими квітами всіляких забарвлень, при належному догляді і поливі буде цілий рік прикрашати будинок.

Антуріум

Ще одна постійно квітуча рослина з великим листям у формі сердець – це антуріум. Квітка потребує поливу, плюсових температур і добрива.

Герань (Журавець)

Одна з найпопулярніших рослин з незапам’ятних часів. Абсолютно не примхлива в догляді і продовжує цвітіння навіть при температурі в 8 градусів. Її специфічний аромат є репелентом для багатьох комах, зокрема відлякує комарів і тарганів.

Колерія

Круглий рік викидає квіти у формі дзвіночків. Крім вологого повітря, колерія інших вимог до догляду не висуває.

Бальзамін

Рослина – самітник, яка не любить компанію інших домашніх квітів. Якщо горщику з бальзаміном виділити індивідуальне місце в кутку або на столі, то його квіти будуть постійно розпускатися навіть при світлі ламп.

Кімнатні квіти для ванної

Сучасні ванні кімнати дизайнери люблять оснащувати живими рослинами. Таке рішення робить ванну кімнату райським оазисом, де хочеться розслабитися. І не дивлячись на те, що умови в ванних кімнатах досить специфічні, існує кілька видів рослин які прекрасно існують в таких приміщеннях.

Драцена Сандера

Через свою форму пагонів драцену в побуті прозвали домашнім бамбуком. Ця рослина дуже швидко росте, навіть в звичайному скляному посуді.

Орхідея

Багато хто вважає, що орхідея вимагає багато догляду і турботи. Однак в дикій природі тропіків – це рослина, яка паразитує на стволах інших дерев і для виживання цієї квітки потрібна тільки підвищена вологість. Тому, такі сорти орхідей як пафіопеділум або фаленопсіс відчуватимуть себе в ванній кімнаті як вдома на тропічному острові.

Філодендрон

Рослина, яка живе в підвісному кашпо і при дуже високому рівні вологості. Тому, підвісні контейнери з цими квітами, розміщені у вологому приміщенні дуже швидко розростаються і звисають красивими гронами.

Калатея

Рослина, яка готова жити в стовідсоткової вологості і практично не потребує сонячного світла. Має велике яскраво зелене листя, яке чудово вписується в дизайн ванних кімнат.

Нефролепіс

Нефролепіс один з представників папоротей. Тому дуже любить перебувати у вологій атмосфері. Але ця рослина потребує і сонячного світла, тому підійде для ванних кімнат, де є вікно.

Хлорофітум

Дуже невибаглива рослина в частині світла, але дуже любить вологість. Тому для ванної кімнати є ідеальним варіантом.

Кімнатні квіти для дітей

Маленькі діти тонко відчувають природу і тягнуться до неї. Тому в їхній кімнаті варто розмістити живу рослину, яку вони зможуть вивчати, і за якою їм буде цікаво доглядати. Але ця квітка має бути нешкідливою, а ще краще корисною для дитини.

Лимонне дерево

Декоративний лимон прекрасне рішення для дитячої кімнати. Деревце проходить весь цикл: від цвітіння до маленьких плодів, що викличе захват у будь-якого юного натураліста. Крім того, листя виділяють ефірні масла, які дуже корисні для дихання і дезінфікують повітря.

Фіалка

Мініатюрна і не вибаглива фіалка може відмінно вписатися в інтер’єр дитячої кімнати. У неї оксамитові листя і маленькі красиві квіточки, які дитина може використовувати в творчості і навіть прикрашати кулінарні шедеври.

Традесканція

Рослина з гарними різнокольоровими листками дуже радує дітей. Крім того, ця рослина настільки не шкідлива, що її навіть вживають в їжу.

Кипарисовик

Дуже хороший варіант для дитячої кімнати. Кипарисовик має антисептичні та репелентні властивості. А вигляд мініатюрної м’якої ялинки дуже приваблює малюків.

Пеперомія

Пеперомія також володіє антибактеріальними властивостями і її листя містить фітонциди, що вбивають грибки і цвіль. Багато педіатрів рекомендують тримати цю рослину, якщо у дитини слабкий імунітет, або вона страждає легеневими захворюваннями.

Декабрист

Яскрава рослина, які діти люблять за строкате листя і химерні форми.

Спатифілум

Популярний мешканець дитячих кімнат, що володіє багатьма корисними властивостями, одним з яких є зволоження повітря. Дуже простий в догляді і безпечний.