Фацелія: коли та як сіяти, вирощування й користь

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 17 серпня 2023 Опубліковано: 06 лютого 2019 Перша редакція: 06 грудня 2018 🕒 7 хвилин 👀 39948 разів 💬 0 коментарів

• Стисло про вирощування
• Сидерат фацелія – опис
• Вирощування фацелії як сидерата
  • Коли сіяти фацелію в ґрунт
  • Як сіяти сидерат фацелію
  • Догляд за фацелією
  • Шкідники та хвороби фацелії
  • Фацелія срібляста (Phacelia argentea)
  • Фацелія Боландера (Phacelia bolanderi)
  • Фацелія списоподібна (Phacelia hastata)
  • Фацелія шовковиста (Phacelia sericea)
  • Фацелія дзвінчаста (Phacelia campanularia)
  • Фацелія скручена (Phacelia congesta)
  • Фацелія Пурша (Phacelia purshii)
  • Коментарі

  Фацелія (лат. Phacelia) – рід трав’янистих однорічних і багаторічних рослин родини Водолистових, який за різними даними включає від 80 до понад 180 видів, що виростають у Південній і Північній Америці на відкритих сонячних місцях із добре дренованим ґрунтом. Назва роду походить від грецького слова, яке в перекладі означає «пучок»: саме так виглядає суцвіття фацелії. У культурі вид фацелія пижмолиста вирощується насамперед як сидерат.

  Корисні властивості фацелії покращують структуру ґрунту та збагачують її поживними речовинами. Кілька видів роду зарекомендували себе як декоративні садові рослини. Окрім цього, трава фацелія є прекрасним медоносом, що приваблює в сад бджіл і інших комах-запилювачів.

  Стисло про вирощування

  • Посадка: час посадки залежить від цілей вирощування.
  • Цвітіння: з початку червня до кінця липня.
  • Освітлення: яскраве світло, притінок.
  • Ґрунт: будь-який.
  • Полив: волога потрібна тільки під час проростання насіння.
  • Підживлення: не потрібні.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Хвороби: рослина стійка.
  • Шкідники: не вражається.
  • Властивості: рослина є універсальним сидератом.

  Сидерат фацелія – опис

  Рослина фацелія пижмолиста, або фацелія рязанська – однорічник заввишки понад 1 м, укритий щетинистим опушенням. Стебло у рослини прямостояче, з залозками, на кожному кущі розвивається до 20 бічних пагонів. Прикореневе довгасте перисторозсічене листя сягає у довжину від 6 до 20, а в ширину від 3 до 15 см і складається з ланцетоподібних перисто-зубчастих листочків. Стеблові листки зазвичай сидячі, але можуть розташовуватися на стеблі на коротких черешках.

  Численні синювато-бузкові широкодзвінчасті квітки завдовжки до 10 мм утворюють складні щиткоподібні парасольки. Тичинки квіток завдовжки до 14 мм сильно виступають із віночка й складаються з голих ниток та довгастих еліптичних пиляків. Плід фацелії – широкояйцеподібна коробочка завдовжки до 5 мм із парою темно-коричневих зморшкуватих насінин.

  Медонос фацелія є універсальним сидератом: його можна сіяти як після, так і перед будь-якою культурою, в той час як після гірчиці, наприклад, не можна вирощувати на ділянці хрестоцвіті рослини. При цьому зимостійка фацелія набагато швидше за інші сидерати нарощує зелену масу та захищає ділянку від бур’янів. Фацелія збагачує ґрунт калієм і азотом та знижує його кислотність.

  Вирощування фацелії як сидерата

  Коли сіяти фацелію в ґрунт

  Фацелія як сидерат популярна серед садівників і городників. Терміни її посіву визначаються цілями, які ви перед собою ставите:

  • при посіві культури відразу після сніготанення сіянці, з’явившись через два тижні, швидко нарощують зелену масу, що дозволяє після скошування трави отримати чудовий перегній за умови неглибокого закладення трави в ґрунт або мульчу, якщо трава залишиться лежати на поверхні;
  • при використанні фацелії як медоноса її висаджують у міжряддях інших культур упродовж усього сезону. У цьому разі зів’ялу траву скошують і використовують надалі як добриво або як мульчу, а на вільних ділянках здійснюють наступний посів;
  • посів фацелії після збирання врожаю з кінця літа до середини осені відновлює й оздоровлює ґрунт, поліпшує його склад і насичує поживними речовинами. Якщо залишити скошену траву на поверхні ділянки в якості мульчі, вона захистить коріння багаторічних рослин від вимерзання, а ґрунт – від ерозії та вимивання корисних речовин осінніми дощами;
  • при підзимньому посіві фацелія навесні дає ранні сходи, які зрізають до посадки ранньостиглих сортів основної культури. У цьому разі сіяти фацелію потрібно набагато густіше, оскільки після холодної зими може прорости не все насіння.

  Як сіяти сидерат фацелію

  Насіння фацелії має гарну прорісність і попередньої стратифікації не потребує. Його розкидають по ділянці в розпушений граблями ґрунт. Темне насіння фацелії невиразне на поверхні землі, і щоб не залишити незасіяні ділянки, краще змішати їх перед посівом із сухим піском.

  Якщо ви сієте фацелію між рядами основної культури, зробіть борозенку завглибшки 2-3 см, пролийте її водою і, рівномірно розподіливши в ній насіння, закрийте. У цьому разі, якщо погода не надто спекотна та суха, поливати борозну після посіву не потрібно.

  Догляд за фацелією

  Волога потрібна фацелії лише на стадії проростання насіння, але при ранньовесняному посіві ґрунт добре насичений вологою, і поливати його вам не доведеться. У сезон із середньостатистичною кількістю дощів фацелії цілком достатньо природних опадів, тому зволожувати ділянку потрібно тільки в період затяжної посухи. В іншому догляд за підростаючим сидератом передбачає лише періодичне неглибоке розпушування ґрунту.

  Багатий урожай зеленої маси фацелії вам допоможуть отримати органічні добрива Оптім-Гумус, Байкал ЕМ-1, Бокаші, Сяйво-1, що містять ефективні ґрунтові мікроорганізми. Уносити їх потрібно в суворій відповідності з інструкцією.

  Косять сидератну фацелію в фазі формування бутонів. Якщо затягнути зі скошуванням, листя та стебла рослини встигнуть огрубіти й будуть значно повільніше розкладатися, а що триваліший процес розкладання, то більше розвивається в гниючій масі шкідливих для ґрунту і рослин організмів. Скошену фацелію перекопують із верхнім шаром землі, попередньо обробивши засобом, який пришвидшує переробку. Розкладання фацелії та подальша гуміфікація ґрунту відбувається тільки за наявності вологи, тому в умовах відсутності опадів необхідно зрошувати ділянку.

  Після закладення сидерата в ґрунт поверхню розрівнюють і знову засівають фацелією. Таким чином за один сезон можна виростити 3-4 врожаї сидерата, а наступної весни використовувати цю ділянку з оновленим живильним ґрунтом для вирощування овочів.

  Шкідники та хвороби фацелії

  Фацелія не просто має високу стійкість до будь-яких шкідників і інфекцій, а й здатна захистити від них культури, що ростуть по сусідству. У профілактичних цілях фацелію сіють у змішаних посадках, перемежовуючи її ряди з рядами овочів, які не мають такої стійкості.

  Види та сорти фацелії

  Окрім фацелії пижмолистої, опис якої ми надали на початку статті, у культурі вирощують й інші види рослини, проте більшою мірою в декоративних цілях.

  Фацелія срібляста (Phacelia argentea)

  зростає на дюнах і прибережних піщаних схилах півночі Каліфорнії. Це рідкісний вид фацелії з висхідними й спадними стеблами заввишки до 50 см, блискучими й сріблястими через біле опушення листям і кулястими головками з маленьких білих квіток.

  Фацелія Боландера (Phacelia bolanderi)

  зростає в «червонодеревних» лісах Каліфорнії, формуючи невисокі горбки з червоподібних витягнених стебел. Цвіте фацелія великими, дугоподібно повисаючими лавандово-синіми дзвоновими квітками, що формують кінцеві суцвіття.

  Фацелія списоподібна (Phacelia hastata)

  поширена на території США в хвойних лісах і заростях полину. У висоту ця рослина сягає 50 см. У неї дрібні блідо-пурпурові або білі квіти. Характерною особливістю виду є щільні сріблясті волосинки та майже паралельні жилки на поверхні листя. Цікавість викликає різновид фацелії списоподібної:

  • Alpina – зустрічається на висоті до 3500 метрів над рівнем моря, рослина з короткими лавандово-фіолетовими суцвіттями і витягнутими стеблами.

  Фацелія шовковиста (Phacelia sericea)

  поширена в Північній Америці від Нью-Мехіко до Юти та від Аляски до Колорадо. Це популярна в культурі рослина, укрита ніжними шовковистим сріблястими волосинками, з одним або декількома нерозгалуженими стеблами заввишки до 45 см і глибоко розрізаним листям. Сині, лавандові або пурпурові квіти з довгими тичинками роблять цей вид схожим на люпин чи монарду. Фацелія шовковиста має такі різновиди:

  • Ciliosa – виростає на трав’янистих схилах Орегону, багатовійчаста фацелія заввишки до 20 см. Рослина утворює килимки з сіро-зеленого листя, вкритого тонкими волосинками. Квіти у цього різновиду пурпурові;
  • Verna – фацелія заввишки до 25 см, що росте в Орегоні серед базальтових каменів. Блідо-сині або білі квітки рослини зібрані в кінцеві суцвіття.

  Фацелія дзвінчаста (Phacelia campanularia)

  або фацелія каліфорнійська, або каліфорнійський дзвіночок – однорічна рослина заввишки до 25 см із півдня Каліфорнії. Стебла у неї червонуваті, прямостоячі та тендітні. Слабколопатеве синьо-зелене листя завдовжки до 6 см із червоно-бурою облямівкою по краях розташоване на черешках. Темно-сині дзвонові квітки діаметром до 3 см із темними плямами біля основи формуються в односторонні суцвіття. Найбільш відомий сорт:

  • Blue Bonnet – рослина заввишки до 40 см із яскраво-синіми квітками.

  Фацелія скручена (Phacelia congesta)

  – вид із дуже дрібними синіми квіточками, що сягають у діаметрі не більше 5 мм і зібраними на верхівках стебел у скручені суцвіття. Пагони завдовжки до 50 см вкриті світло-зеленим, густо опушеним листям.

  Фацелія Пурша (Phacelia purshii)

  – рослина заввишки до 50 см із листям, укритим густим опушенням, і дрібними квітками діаметром до 3 см із білим ізсередини й укритим зовні пурпуровими плямами віночком. Останнє досягнення селекціонерів.

  Окрім описаних видів, у культурі можна зустріти фацелії різнолисту, повногронову та Лаєля.

  Використання фацелії на присадибних ділянках і в домашньому господарстві з максимальною вигодою

  Рід Фацелія (Phacelia), що належить сімейству Бурачніковие (Boraginaceae), за даними сайту The Plant List містить 186 видів однорічних і багаторічних трав’янистих рослин. У природі вони ростуть в Північній і Південній Америці, а в Європі – тільки в культурі. Міжнародну наукове назву – Phacelia Juss (в перекладі з грецького – пучок променів), рід отримав в 1789 році, завдяки французькому ботаніку і класифікатору рослин Антуану Лорану де Жюссье. Вона була обрана не випадково – в пору дружного цвітіння фацелія буквально випромінюється довгими, тонкими тичинками, що визирають з центру дрібних квіток, зібраних в густі суцвіття-завитки блакитно-синього або фіолетово-рожевого кольору.

  Три види фацелії, що культивують у наших краях

  Три види фацелії, що вирощують в наших краях, є прекрасними медоносами , відмінним сидератом , привабливими декоративними рослинами, цінним кормом для домашніх тварин . Це:

  1. Фацелія пижмолиста (Phacélia tanacetifólia). Це однорічна, світлолюбна, посухостійка рослина з прямостоячим шерстисто-волосистим стеблом червонуватого кольору. Його висота – 60-90 см. Листя зелене, непарно-перисте. Цвіте синіми або блідо-блакитними квітками приблизно через 40 днів після посіву в грунт. Тривалість цвітіння до 50 днів. Пилок темно-фіолетовий. Насіння дрібне – в 1 г приблизно 700 штук.
  2. Фацелія колокольчата (Phacelia campanularia). Має більш декоративний вигляд ,прямостояче, кущисте стебло, що досягає 25 см у висоту, красиві, великі (3 см у діаметрі) квітки-дзвіночки рідкісного, яскраво-синього забарвлення (індиго), листя – зубчасті, сизо-зелені, з червоно-бурою окантовкою по краях.
  3. Фацелія скручена (Phacelia congesta). Рослина висотою до 50 см, з зубчастими, пухнастими листями салатового кольору і крихітними (5 мм у діаметрі) синіми квітками-дзвіночками, зібраними в суцвіття-завитки.

  Фацелія – ​​медонос

  З засіяних фацелією ділянок бджоли збирають в три-чотири рази більше нектару, ніж, наприклад, з ділянок з гірчицею або гречкою (близько 250-300 кг/га). Цьому сприяє не тільки природна медоносність фацелії, а й те, що вона здатна цвісти з травня по вересень включно, нектар і пилок віддає в будь-яку погоду і весь світловий день, а не в ранкові години, як гречка (до 11 ранку). Висіваючи фацелію на «пасовище» для бджіл кожні 2-3 тижні, можна домогтися безперервності його нектароотдачі протягом усього бджолиного сезону.

  Свіжий фацелієвий мед майже безбарвний – він має трохи зеленуватий відтінок і вважається за смаковими і корисними показниками одним з найкращих. З часом набуває темно-жовте забарвлення, має ніжний запах.

  Фацелія – сидерат

  Як сидерат, використовують в основному фацелію пижмолисту. Її переваги в порівнянні з іншими рослинами-сидератами:

  • Посухостійка, невибаглива до якості грунту – охоче росте на бідних, легких і піщаних землях, більш того, закислений грунт змінює на нейтральний.
  • Неглибока коренева система фацелії добре розпушує землю на глибину до 20 см, підвищує родючість грунту, насичуючи його киснем й збагачуючи сполуками калію та азоту.
  • Фацелію можна висівати протягом всього городньо-садового сезону, а також під зиму – приморозки до – 8 ° С їй не страшні, тому вона може бути попередником в місцях вирощування будь-яких овочів і зелені.
  • Помічено, що на ділянці з фацелією такі городні культури, як огірки, помідори та картопля ростуть більш здоровими, без пустоцвітів і дають високу врожайність. Висадивши навесні на грядках з фацелією розсаду кабачків, капусти та інших культур, можна захистити їх від різких перепадів температури в нічний час, а вдень від сонячних опіків і вітру.
  • Там, де росте фацелія, багато комах-запилювачів, але не уживаються плодожерки та листовійки, не розмножується тля, гусінь та інші паразити рослин, знищується нематода й дротяники. Це наслідок фітосанітарних властивостей рослини – її згубного впливу на багатьох збудників грибних і вірусно-інфекційних хвороб.

  Фацелія – декоративна рослина

  Завдяки декоративності, фацелія прекрасно виглядає на передньому плані альпінаріїв і квітників природного типу. Її часто використовують в сумішах з іншими квітучими рослинами для облаштування газонів в мавританському стилі, а також в якості контейнерної рослини.

  Коли хочуть прикрасити сад, фацелію висівають в пристовбурних кругах плодових дерев і кущів. Роблячи це в кілька разів за сезон, домагаються безперервного цвітіння рослин «коло ніг» дерев з весни до осені.

  Особливості вирощування фацелії для отримання зеленої маси

  Фацелію корисно та вигідно вирощувати для тваринницьких господарств – вона служить відмінним вітамінним прикормом для домашньої худоби. Для цієї мети фацелію скошують відразу після цвітіння. Споживаючи її зелену масу, тварини швидко набирають вагу й рідко хворіють. Насіння у фацелії дуже дрібні, тому їх змішують з тирсою або піском. На ділянку 50-80 м2 зазвичай витрачається приблизно 100 г насіння – норма висіву на 1 м2 0,6-0,8 м.

  Їх розкидають по зволоженій поверхні грунту, а потім, для кращого контакту з грунтом, злегка «загортають» граблями. Сходи з’являються через тиждень після посіву. Поки вони не досягнуть 2-3-х тижневого віку, грядки бажано прополювати. Зміцнілим рослинам бур’яни вже не страшні – у фацелії досить сил витісняти небажаних сусідів, пригнічуючи їх зростання.

  Поливати фацелію потрібно тільки при тривалій посусі. Щоб прискорити ріст рослин і викликати рясне цвітіння (починається через місяць після посіву), фацелію бажано 1-2 рази на місяць подгодовувати універсальним мінеральним добривом.

  Отже, при малих витратах, що йдуть на посів фацелії та догляд за сходами, господарство отримує хорошу віддачу:

  • збільшений медозбір;
  • відмінний врожай городних культур;
  • корм для худоби;
  • прикрасу квітника та саду.

  З огляду на багатобічну користь фацелії, її можна з упевненістю віднести до числа найцінніших

  сільськогосподарських культур і використовувати з максимальною вигодою.

  Фацелія

  Трав’яниста однорічна і багаторічна рослина фацелія (Phacelia) є представником сімейства Бурачникові. За даними, взятими з різних джерел, цей рід об’єднує 80-180 видів і навіть більше. У природі фацелія зустрічається на території Північної і Південної Америки, при цьому вона воліє рости на освітлених сонцем відкритих місцях з добре дренованим грунтом. Назва такого рослини походить від грецького слова, і переводить як «пучок», це пов’язано з зовнішнім виглядом його суцвіть. Вид фацелія пижмолистная культивується здебільшого як сидерат. Така культура сприяє поліпшенню структури ґрунту, збагачуючи його поживними речовинами. Частина видів фацелії культивуються садівниками в якості декоративних рослин. Крім цього ця рослина вважається відмінним медоносом, яке здатне залучити на садову ділянку бджіл та інших комах-запилювачів.

  • 1 Особливості сидерата фацелії
  • 2 Вирощування фацелії як сидерата
    • 2.1 В який час сіяти
    • 2.2 Правила посів
    • 3.1 Захворювання і шкідники
    • 4.1 Фацелія срібляста (Phacelia argentea)
    • 4.2 Фацелія Боландера (Phacelia bolanderi)
    • 4.3 Фацелія списоподібна (Phacelia hastata)
    • 4.4 Фацелія шовковиста (Phacelia sericea)
    • 4.5 Фацелія колокольчатая (Phacelia campanularia), або фацелія каліфорнійська, або каліфорнійський дзвіночок
    • 4.6 Фацелія скручена (Phacelia congesta)
    • 4.7 Фацелія Пурша (Phacelia purshii)

    Особливості сидерата фацелії

    Фацелія пижмолистная, або рязанська ― це однорічна рослина, що у висоту досягає більше 100 см, на його поверхні є щетинисте опушення. Кущ має прямостояче стебло з залозками, на кожному з них виростає близько 20 бічних пагонів. Прикореневі перисто-розсічені листкові пластини завширшки досягають 3-15 сантиметрів, а в довжину ― 6-20 сантиметрів. До складу листя входять перисто-зубчасті листочки ланцетоподібної форми. Як правило, стеблові листові пластини сидячі, проте вони іноді мають коротенькими черешками. Складні щитковидно-зонтиковидні суцвіття складаються з безлічі ширококолокольчатых квіток довжиною близько 1 сантиметра, а пофарбовані вони в бузково-синій відтінок. Довжина тичинок у квіток близько 1,4 см, завдяки чому вони помітно виступають з віночка, в їх склад входять пильовики довгасто-еліптичної форми і голі нитки. Плід представляє собою широкояйцевидную коробочку, яка в довжину досягає близько 0,5 см, всередині у неї є 2 зморшкуватих насінини темно-коричневого кольору.

    Такий вид фацелії вважається не тільки медоносом, але й універсальним сидератом. Його висівають як перед, так і після будь-якої культури. Приміром, після гірчиці засівати ділянку рослинами, які належать до родини хрестоцвіті, заборонено. Даний морозостійкий сидерат відрізняється від інших тим, що нарощування зеленої маси у нього відбувається дуже швидко, а ще він здатний пригнічувати ріст бур’янів. Фацелія сприяє зниженню кислотності грунту та його збагачення азотом і калієм.

    Вирощування фацелії як сидерата

    В який час сіяти

    Фацелія дуже популярна у садівників і городників, які використовують її як сидерат. Строки сівби залежать від того, чого ви хочете досягти:

    1. Насіння фацелії можна висівати відразу після сходу снігового покриву. Здалися через півмісяця сходи, будуть активно нарощувати зелену масу. Якщо після скошування залишити траву на поверхні грунту, то вийде прекрасна мульча, а якщо ви її неглибоко закладіть у грунт, то вийде хороший перегній.
    2. Якщо ця рослина використовується як медонос, то його протягом усього сезону висівають між рядами інших культур. Після в’янення кущики скошують, а потім їх можна застосувати в якості мульчі або добрива. При необхідності на звільнених ділянках знову висівають фацелію.
    3. Якщо висів провести після збору врожаю з останніх літніх тижнів і за другу половину осені, то в цьому випадку такий сидерат сприятиме оздоровленню і відновленню грунту, а також він наситить його поживними речовинами і поліпшить склад. Після скошування фацелію можна залишити на поверхні грунту в якості мульчі, в цьому випадку вона зможе врятувати від вимерзання кореневу систему рослин, при цьому грунт не буде піддаватися ерозії, а корисні речовини не будуть з нього вимиватиметься дощами восени.
    4. Використовують і підзимовий посів. В результаті сіянці з’являються на початку весняного періоду, їх скошують незадовго до висадки основний ранньої культури. У цьому випадку висів насіння треба проводити дуже густо, так як після морозної зими страждає їх схожість.

    Правила посів

    Стратифікувати перед посівом насіння такого рослини не потрібно, так як вони мають досить високою схожістю. Грунт на ділянці розпушують за допомогою граблів, а потім по його поверхні розкидають посівний матеріал. Насіння володіють темним забарвленням, у зв’язку з цим їх неможливо розгледіти на ґрунті. Тому для зручності посіву їх рекомендується з’єднати з сухим піском.

    При висіві такого сидерата між рядами інших культур, роблять борозну глибиною від 20 до 30 мм, після цього її поливають невеликою кількістю води і висівають у неї фацелію. Після чого борозенку необхідно закрити. Якщо посів проводився не в спекотний посушливий день, то додаткового поливу посіви не потребують.

    Догляд за фацелією

    Така культура має потребу в поливі лише до того, як з’явилися сіянці підростуть і зміцніють. Якщо посів був проведений під зиму або на початку весняного періоду, то поливати ділянку не доведеться, так як грунт і так насичений вологою. Якщо протягом сезону систематично йдуть дощі, то поливати даний сидерат не потрібно взагалі. Однак під час тривалого посушливого періоду ділянку з фацелий необхідно зрідка поливати. Ще треба регулярно розпушувати поверхню ґрунту навколо рослин на невелику глибину.

    Для того щоб у кущиків наросла пишна зелена маса, їх слід підгодовувати органікою (наприклад, Оптім-Гумус, Байкал ЕМ-1, Бокаші, Сяйво-1), до складу якої входять ефективні грунтові мікроорганізми. Таку підгодівлю слід проводити, суворо дотримуючись прикладеної до добрив інструкції.

    Скошування такої трави проводять під час формування бутонів. Якщо ж її скосити пізніше, ніж це необхідно, то пагони і листя стануть дуже грубими, а це значно сповільнить їх розкладання. А при більш повільному розкладанні з гниючої маси в ґрунт надходить велика кількість шкідливих мікроорганізмів. Після того як скошена трава буде, її треба обприскати препаратом, що сприяє прискоренню переробки, а потім проводиться перекопування верхнього шару грунту. Така трава активно розкладається, а також спостерігається і подальша гуміфікація грунту лише в тому випадку, якщо в землі є волога, у зв’язку з цим під час посухи ділянку доведеться регулярно поливати. Коли трава буде забита в ґрунт, його поверхню вирівнюють, а потім цю ділянку знову засівають даними сидератом. Цей спосіб дозволяє протягом одного сезону отримати 3 або 4 врожаю даної трави, при цьому в наступному сезоні таку ділянку можна буде засівати овочевими культурами.

    Захворювання і шкідники

    Така культура є дуже стійкою до будь-яких захворювань та шкідливих комах, а також вона може захистити від них і ті рослини, які вирощуються неподалік. В цілях профілактики ураження овочевих культур різними хворобами і шкідливими комахами, рекомендується висівати в міжряддях фацелію.

    Види і сорти фацелії з фото і назвами

    Як вже говорилося вище великою популярністю у городників і садівників користується вид фацелія пижмолистная, його детальний опис можна відшукати на початку статті. Також культивуються і інші види і сорти такої трави, але як правило, вони вирощуються в якості декоративних рослин.

    Фацелія срібляста (Phacelia argentea)

    В природі такий рідкісний вид зустрічається в північній частині Каліфорнії, при цьому він воліє рости на прибережних піщаних укосах і дюнах. Висота висхідних і никнули пагонів близько півметра. Поверхня глянцевих листових пластин покрита білим опушенням, з-за чого вони набувають сріблястий забарвлення. Білі дрібні квітки зібрані в головки кулястої форми.

    Фацелія Боландера (Phacelia bolanderi)

    У природі ця фацелія зустрічається в «краснодеревних» лісах на території Каліфорнії. Тягнуться червоподібні пагони формують низенькі горбки. Кінцеві суцвіття складаються з великих дугоподібно повисаючих квіток дзвоникоподібної форми лавандово-синього відтінку.

    Фацелія списоподібна (Phacelia hastata)

    В диких умовах зустрічається вид в Сполучених Штатах Америки, а він воліє рости в заростях полину і хвойних лісах. Висота кущів близько півметра. Квітки маленькі білого або світло-пурпурового забарвлення. Даний вид відрізняється від інших тим, що на поверхні листових пластин є практично паралельні прожилки і щільні волоски сріблястого кольору. У даного виду є досить популярна різновид ― Alpina: кущ має тягнуться пагони і коротенькі суцвіття лавандово-фіолетового відтінку, в природі можна зустріти на висоті до 3,5 тисяч метрів над рівнем моря.

    Фацелія шовковиста (Phacelia sericea)

    У природних умовах це досить популярна рослина зустрічається в Північній Америці від Колорадо до Аляски і від Юти до Нью-Мехіко. Біля куща є кілька або всього 1 нерозгалужене стебло, що досягає у висоту близько 0,45 м. На поверхні рослини є опушення, що складається з шовковистих ніжних волосків сріблястого кольору. Листові пластини глибоко розрізані. Квітки мають лавандовим, синім або пурпурним забарвленням і довгими тичинками, завдяки чому рослина зовні схоже з монардой або люпином. Різновиди:

    1. Ciliosa. У природі зустрічається на трав’янистих схилах Орегона. У висоту така многореснитчатая фацелія досягає близько 20 сантиметрів. Із зеленувато-сірою листя, на поверхні якої є тоненькі волосинки, така трава формує килимок. Забарвлення квіток пурпурний.
    2. Verna. Ця різновид у природі зустрічається серед базальтових каменів в Орегоні. У висоту кущики досягають близько 25 сантиметрів. Кінцеві суцвіття кистевидной форми складаються з білих або синюватих квіток.

    Фацелія колокольчатая (Phacelia campanularia), або фацелія каліфорнійська, або каліфорнійський дзвіночок

    Вид родом з південної частини Каліфорнії. Висота такого однолетника близько 25 сантиметрів. Прямостоячі і тендітні паростки пофарбовані в блідо-червоний колір. Зеленувато-сині слаболопастные черешкові листові пластини в довжину досягають близько 60 мм, по крайці у них проходить буро-червона облямівка. Гроновидні односторонні суцвіття складаються з дзвоникоподібних темно-синіх квіток, в діаметрі досягають близько 30 мм, у підстави у них є темні цятки. Найбільшою популярністю користується сорт ― Blue Bonnet: насичено-сині квітки прикрашають кущ, у висоту досягає близько 0,4 м.

    Фацелія скручена (Phacelia congesta)

    На верхівках пагонів, що виростають скручені суцвіття, що складаються з маленьких синіх квіток, які в діаметрі досягають не більше половини сантиметра. Стебла в довжину досягають близько 0,5 м, їх прикрашають зелені листові пластини, на поверхні яких є густе опушення.

    Фацелія Пурша (Phacelia purshii)

    Висота куща близько півметра, його листові пластини густо опушені. Маленькі квітки в діаметрі досягають близько 30 мм, віночок зсередини білий, а його зовнішня поверхня вкрита цятками пурпурного кольору. Таке рослина з’явилася зовсім недавно в результаті селекції.

    Ще культивуються такі види, як: фацелія разнолистная, полногроздьевая і Лайеля.