Калійні добрива: на що впливають та які обрати

Калій надзвичайно важливий для правильного розвитку рослин, особливо в період їх цвітіння та формування зав’язей. Це основний будівельний матеріал для клітин, без нього не відбувається накопичення цукрів та утворення крохмалю. При дефіциті калію урожай не тішитиме особливо величиною та смаком, буде непридатний для зберігання та транспортування.

Безхлорними калійними добривами необхідно підгодовувати виноград, огірки, помідори, картоплю, буряк, усі бобові та капустяні. Крім того, мінеральні комплекси, що містять калій, сприятливо впливають на газонні трави, декоративні чагарники та квіти. Про симптоми браку та надлишку калію, найкращі калієвмісні добрива, а також правила їх внесення розповідає «Дім і сад».

Ознаки дефіциту та надлишку калію

Калійне голодування негативно позначається на рості та розвитку рослин. Візуально цей стан досить легко помітити:

• листя інтенсивно змінює забарвлення: молоде – синіє, старе – жовтіє і утворює суху облямівку по краях;
• рослини значно відстають у зростанні та масово скидають зав’язі.

Нестача калію призводить до виникнення грибкових захворювань, нові пагони відмирають. Найчастіше це відбувається на торф’яних, піщаних та супіщаних ґрунтах, з яких калій легко вимивається.

Надлишок калію, який часто виникає при неправильній агротехніці на важких глинистих ґрунтах, не менш шкідливий, тому потрібно чітко дотримуватися інструкцій та спостерігати за станом рослин. Ознаки «калійного передозування»:

• на листі утворюється «мозаїка» з блідих плям – через надлишок калію рослини не можуть засвоювати магній;
• верхівки рослин значно темніші, майже бурі;
• усі частини рослини стають ламкими.

Найпопулярніші добрива

Фосфат калію – мінеральне добриво з високою концентрацією основної речовини, що добре засвоюється рослинами. Використовується для підживлення овочевих, ягідних культур, декоративних чагарників і квітів.

Калієва селітра (нітрат калію) містить 38% калію та 13% азоту, універсальний стимулятор росту для всіх рослин. Цей мінеральний комплекс рекомендується вносити навесні під час посадки рослин та влітку для зміцнення коріння.

Калімагнезія – безхлорний мінеральний комплекс, до складу якого входять калій та магній. Ідеально підходить для підживлення винограду. Найбільший ефект досягається на піщаних ґрунтах.

Хлористий калій у своєму складі містить понад 60% калію та близько 40% хлору. Через такий високий вміст хлору це добриво рекомендується вносити виключно під зиму.

Гумат калію виготовлений на основі гною, мулу, торфу та вугілля, що робить цей комплекс екологічно чистим та безпечним. Крім гумінових кислот та калію, до складу входить азот, що робить його універсальним добривом.

Сірчанокислий калій (сульфат калію) – дрібні сірі кристали, які добре розчиняються у воді. Комплекс містить 50% калію, а також кальцій, сірку та магній. Рекомендується для підживлення овочів, особливо редьки, редиски та капусти, а також усіх видів хлорофобних рослин, насамперед винограду. Можна використовувати будь-якої пори року на всіх типах ґрунтів.

Калійна сіль містить близько 40% калію, а також хлор. Її не можна використовувати для підживлення хлорофобів та ягідних чагарників, натомість вона сприятливо впливає на буряк. Добриво рекомендується вносити ґрунт восени при перекопуванні городу.

Коли та як вносити калій

Калійні комплекси, особливо ті, що містять хлор, вносять при перекопуванні ґрунту восени, а також напровесні при посадці рослин. Рідкі форми добрив використовують улітку напередодні цвітіння декоративних культур, дозрівання плодів або після збирання врожаю. Сумішшю обприскують листя або вносять його безпосередньо під корінь.

Більше корисних порад – у рубриках «Сад» і «Город»

Ознаки азотного, калійного і фосфорного голодування огірків. Надлишок бору та солей

Азотне голодування. Ознаки азотного голодування можуть зустрічатися у огірка на всіх стадіях розвитку — від сходів до дозрівання. При нестачі азоту молоде листя беруть підживлення з тканин старих. Тому побачити перші ознаки голодування азоту можна на нижніх листках. Колір листя поступово змінюється на жовтий, якщо відтік речовин йде нерівномірно, то між жилками утворюються жовтуваті плями. Нові листя ростуть повільно. Стебла твердіють, вершина тоншає. Починають розвиватися дрібні викривлені зеленці, частина зав’язей опадає.

Для встановлення причини голодування слід перевірити вміст нітратів в стеблах і черешках листків. При нестачі азоту рослини підживлюють азотними добривами. В тепличних комплексах бажано використовувати безхлорні розчинні добрива, наприклад, калію або кальцію нітрати, сечовину або такі комплексні добрива, як Майстер. У відкритому ґрунті можливе використання пташиного посліду, аміачної селітри, гнойового або трав’яного настою.

Фосфорне голодування. При фосфорному голодуванні цукор в листі підвищується і відбувається накопичення пігменту антоциана. Проявляється у зміні забарвлення листя — вони стають блакитно-зеленими, сповільнюється ріст рослини, листя дрібнішають, іноді пластинка їх стає куполоподібної, починають опадати бутони і зав’язі.

У боротьбі з фосфорним голодуванням використовують водорозчинні добрива, а також проводять підживлення рослин комплексним добривом Плантафол, Максі-Крон або суперфосфатом.

Калійне голодування. В першу чергу від нестачі калію страждають листя. У рослині накопичується аміачний азот, і це надає токсичну дію, викликаючи відмирання і знебарвлення тканин з-за їх зневоднення. Вони спочатку стають темно-зеленими, злегка увігнутими. По краях листя утворюється світло-сіра облямівка, а незабаром весь аркуш знебарвлюється і відмирає.

Надалі такий крайовий некроз поширюється на листя всіх ярусів. Наприкінці весни нерідко на старих насадженнях спостерігається різке поведінка верхніх листків, що пов’язано з двома факторами — високою освітленістю і підвищеною температурою у верхньому ярусі листя. Плодоношення зменшується.

При нестачі калію необхідно підгодувати рослини комплексним добривом, сульфатом або хлоридом калію. При відсутності заводських добрив використовують підгодівлю настоєм деревного попелу.

Надлишок бору. У теплицях часто огірки удобрюють бором. При його надлишку на краях листя нижнього і середнього ярусів з’являється жовта смужка шириною 4-5 мм, листя закручуються краями вниз, приймаючи куполоподібний вигляд. Надалі краї листя відмирають.

Для боротьби з надлишком бору рослини слід рясно полити, щоб зменшити концентрацію і перемістити іони бору в нижні шари грунту. Після поливу до коріння підсипають свіжий грунт з метою утворення додаткових коренів в зоні, де вміст бору невелика.

Надлишок солей. У рослин, що виросли на заселених грунтах, листя в денні години прив’ядають, незважаючи на рясний полив водою. У кореневій системі накопичуються хлор і натрій, що в рослині виникає дефіцит фосфору і кальцію. Вегетативний ріст сповільнюється, врожайність знижується.

Накопичення солей в грунті теплиці, обумовлене різними причинами, викликає ущільнення ґрунту, зменшення пористості і водопроникності.

Шляхів потрапляння солі в грунт декілька. По-перше, застосування гною, в якому містяться шматки солі-лизунці. По-друге, надмірне внесення мінеральних добрив, що містять хлориди. Тому бажано використовувати безхлорні добрива.

Для зменшення засолення слід поливати посадки дощовою водою і проводити осіннє промивання грунтів великою кількістю води. У разі неможливості вирощування рослин на ґрунті переходять на контейнерну культуру з штучними субстратами.