Островський написав п'єсу «Снігуронька». У ній Снігурка — дочка Діда-Мороза та Весни-Красни, яка гине під час ритуалу вшанування бога сонця Ярила. Має вигляд гарної блідолицьої світловолосої дівчини.
Зокрема, у творі Костянтина Фофанова, написаному у 1893 році, творцем Снігуроньки є мороз, але не уособлений персонаж, а природне явище. Снігова дівчинка знаходить втілення і в дитячих творах. Так в одному з дитячих віршиків, йдеться вже про те, що батько Снігуроньки – мороз, а мати – зима.
У ролі внучки і вперше разом із дідом Морозом Снігуронька з'явилася на публіку в 1937-му – на святі ялинки в Московському Будинку Союзів (на головній ялинці СССР). Правда, тоді ще у вигляді маленької дівчинки. Чи то з великої доброти душевної, чи з яких інших причин, але, схоже, образ Снігуроньки прижився в Україні.
Вважалося, що сивий дід приходить у Новорічну ніч і дарує подарунки, а допомагає йому молода дівчина, Снігуронька, його онука. Та в українців є свій Чудотворець Миколай, який споконвіку тішить малечу смаколиками під подушкою.
САНТА КЛАУС = СВЯТИЙ МИКОЛАЙ Історія шанування Святого Миколая в Україні нараховує понад тисячу років. За 800 років до появи радянського Діда Мороза в Києві на Аскольдовій могилі було збудовано церкву Святого Миколая, а українці величали Святого і співали: «Ой, хто, хто Миколая любить».
Снігу́рка, зменш.-пестл. Снігу́ронька, Снігу́рочка (рос. Снегурочка, рідко Снегурка) — казковий персонаж святкування Нового року спочатку в СРСР, згодом у пострадянських державах, онука Діда Мороза. За типовим сценарієм виступає як посередник між дітьми й Дідом Морозом. На …