Чи можна бути донором після татуювання і кому заборонено здавати кров? Пояснює МОЗ

Донорство крові – це необхідна допомога, особливо під час війни, але деяким людям протипоказано здавати кров.

У Міністерстві охорони здоров’я оновили критерії для постійного та тимчасового відсторонення від донорства.

“Попри те, що в країні сформовані достатні запаси крові та її компонентів, потреба у донорській крові зберігається. Такі реалії воєнного часу.

Тож, якщо ви вирішили поділитися кров’ю з іншими, ви можете це зробити”, – кажуть у відомстві.

У Всесвітній день донора крові МОЗ пояснило, за яких умов людина не може робити донації.

Хто не може бути донором?

Донорами не можуть бути:

• люди з активними або минулими серйозними серцево-судинними хворобами;
• із захворюваннями центральної нервової системи;
• з хворобами сечостатевої системи;
• гематологічними, імунологічними, шлунково-кишковими та онкологічними захворюваннями;
• з патологічною схильністю до кровотеч;
• хворі на гепатити В і С;
• люди, що живуть із ВІЛ.

Чи можна бути донором…

Після інфекційних хвороб потенційні донори відсторонюються від здачі крові щонайменше на 2 тижні після дати повного клінічного одужання.

Проте для деяких інфекцій можуть застосовуватися інші періоди тимчасового відсторонення, які можуть тривати і понад 2 роки.

Після щеплень більшістю інактивованих вакцин і за умови задовільного самопочуття людини відсторонення від донорства НЕ потрібне.

А от після щеплення живими вакцина – доведеться почекати 4 тижні, кажуть у МОЗ.

Після нових татуювань, а також мікроблейдингу і перманентного макіяжу, ви не зможете бути донором упродовж 6 місяців.

Водночас, якщо результат NAT-тесту на гепатит С негативний, термін відсторонення від донорства складатиме лише 4 місяці.

Останні новини

Головне сьогодні

Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.

Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

Як і хто може стати донором крові? Інструкція від МОЗ

Переливання крові допомагає рятувати мільйони життів. Проте донорської крові часто бракує.

Наприклад, операція на серці дитини потребує крові від 4-5 донорів, а на серці дорослого – від 7 до 10.

Хто може бути донором?

• Будь-який дієздатний громадянин України,
• іноземець чи особа без громадянства, яка має посвідку на постійне проживання на території України,
• віком від 18 років, вагою від 50 кг без протипоказань, визначених МОЗ.

Як підготуватися до здавання крові:

• не вживайте алкоголь за 48 годин до здавання крові;
• відмовтесь від жирної, смаженої, копченої, молочної їжі, вживайте менше солі напередодні;
• виспіться і з’їжте легкий сніданок;
• не куріть за годину до здавання крові;
• не здавайте кров, якщо відчуваєте озноб, запаморочення, головний біль чи слабкість.

“Перед здаванням крові відверто відповідайте на запитання лікаря і не приховуйте інформацію”, – радять у МОЗ.

Що робити після того, коли здали кров:

• відпочиньте 10–15 хвилин;
• повідомте персонал, якщо відчули запаморочення або слабкість. В такому стані не рекомендується сідати за кермо чи залишати центр здавання крові;
• протягом перших 12 годин після здавання крові уникайте інтенсивних фізичних навантажень. Рукою, з якої брали кров, не рекомендується піднімати важкі речі;
• наступні дві доби потрібно повноцінно і регулярно харчуватися та пити більше води ніж зазвичай (не менше 2 літрів). Від алкоголю на цей час краще утриматися.

Як часто можна здавати кров?

Здавати кров можна не більше 6 разів у рік з мінімальною перервою у 60 днів.

Де можна здавати кров?

Можна обрати найближчий до вас без прив’язки до місця реєстрації. Можна пред’явити або фізичний паспорт, або відповідний документ у додатку ДІЯ.

Чи є обмеження на здавання крові через COVID-19?

“Якщо ви перехворіли на коронавірус, але почуваєтеся добре після одужання, то можете бути донором. Важливо, щоб минуло 14 днів після зникнення симптомів. Йдеться в основному про легкі випадки без постковідних наслідків”, – наголошують у МОЗ.

Після вакцинації як від COVID-19, так і будь-яких інших неживих вакцин донори можна бути вже наступного дня. Головне, щоб ви добре почувалися.

Вас також може зацікавити:

Засновниця “Агентів крові” Олена Балбек: Поки не знайдемо “донора у кожному будинку”, будемо працювати

Рада ухвалила закон, який зробить донорство крові в Україні прозорішим та доступнішим

Кров не можна купити, або Чому ми повинні ставати донорами для незнайомців

Останні новини

Головне сьогодні

Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.

Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.