З горя Вакула вирішує втопитися, кидає всі мішки, крім найменшого, і тікає. Трохи заспокоївшись, Вакула хоче спробувати ще один спосіб: він приходить до запорожця Пузатого Пацюка, який «трохи схожий на біса», і отримує туманну відповідь, що чорт у нього за плечима.
Оксана й не звернула уваги на черевички, бо побачивши Вакулу, не зводила з нього очей. Дівчина вже думала, що він наклав на себе руки через її насмішки, а тепер була щаслива, що він повернувся. Їй не потрібні були черевички, насправді, вона погодилася вийти за коваля заміж, бо кохала його.
Чорта з мішка визволив: Вакула; він сам вискочив.
31 грудня неодружені парубки та окремо дівчата, подібно до колядування, ходили щедрувати. Після щедрівки промовляли: "Будьте здорові, з багатим вечором, з Маланкою. Вечір перед Новим роком називався багатим вечором. За колядування або щедрування давали хліби або гроші.
У Диканьці ніхто не чув, як чорт украв місяця. Щоправда, волосний писар, рачкуючи з коршми, бачив, як місяць із доброго дива танцював на небі, і божився та присягався на тому перед усім селом, однак миряни лише кивали на те головами і навіть брали його на сміх.
Образ козака Чуба – неоднозначний, в ньому видно комічне протиріччя. Він вважає себе солідним паном, який має право повчати інших. Проте сам герой по своїй суті нікчемний, боязкий і любить …