Монгольська навала на Русь

Монго́льська нава́ла на Київську Русь — вторгнення монгольських військ на землі руських князівств у XIII—XIV ст., внаслідок якого князівства втратили політичну самостійність і змушені були виплачувати данину Монгольській імперії, найбільшій державі світу тих часів. Щодо цих подій в українській історіографії вживають також терміни орди́нська нава́ла або монго́ло-тата́рська нава́ла.

• Військова історія

• Економічна історія

• Політична історія

• Соціальна історія

• Тематичні статті:

• Академія наук
• Залізниця
• Євреї
• Історико-культурні заповідники
• Історичні мапи
• Місцеве самоврядування
• Освіта
• Преса
• Промисловість
  • Гірнича справа
  • Нафтогазовидобування
    • Захід України
    • Бойківщина
    • Буковина
    • Волинь
    • Галичина
    • Дике Поле
    • Донбас
    • Донеччина
    • Закарпаття
    • Крим
    • Кубань
    • Лемківщина
    • Наддніпрянщина
    • Поділля
    • Полісся
    • Придністров’я
    • Сіверщина
    • Слобожанщина
    • Степове Побужжя
    • АР Крим
    • Вінницька
    • Волинська
    • Дніпропетровська
    • Донецька
    • Житомирська
    • Закарпатська
    • Запорізька
    • Івано-Франківська
    • Київська
    • Луганська
    • Львівська
    • Миколаївська
    • Одеська
    • Полтавська
    • Рівненська
    • Сумська
    • Тернопільська
    • Харківська
    • Херсонська
    • Хмельницька
    • Черкаська
    • Чернівецька
    • Чернігівська області

    Русь зазнала монгольської навали в 1237—1241 роках. Протягом зими 1237—1238 років війська Монгольської імперії завоювали Рязанське та Володимиро-Суздальське князівства та всі північно-східні землі Київської Русі. У 1239 році монголи заволоділи Переяславом і Черніговом, а в грудні 1240 року, після облоги, штурмом захопили Київ і майже повністю зруйнували його «Горішнє місто» Володимира. Протягом наступного 1241 року була завойована Галицька та Волинська землі.

    Загарбання Русі військами хана Батия стало можливим завдяки їхній багаторазовій чисельній перевазі над руськими князівськими дружинами і народним ополченням [ джерело? ] .

    Іншою причиною поразки руських князівств стала розрізненість князівських дій, великі відстані між центрами окремих князівств, непідготовленість більшості міст до оборони, наявність у монголів китайських облогових знарядь [ джерело? ] . Батиєва навала уповільнила розвиток східних слов’ян, відкинувши Русь на кілька століть назад [ джерело? ] . Встановлене ординське ярмо на десятки років закріпило феодальну (удільну) роздрібненість, перешкоджаючи централізації земель і відродженню державності. У монголів було потужне військо, яке складалося з важкої і легкої кіннот. Легка кіннота нападала на замок, потім ніби здавалась і виманювала оборонців замку до важкої кінноти, а та їх знищувала.

    Oops something went wrong:

    События истории Руси за 1237 год

    Именно в 1237 году в истории древней Руси произошло событие, поставившее под гнет двухвекового ига огромное государство. Нашествие татаро-монголов на Русь началось в 1237 году, тогда армия Батыя вторглась на территорию Рязанских земель.

    Реальная угроза

    Грозная монгольская империя начала доказывать свое мировое военное превосходство еще раньше, без проблем подчинив себе китайские земли. До того момента величественная Русь казалась непобедимым конкурентом в глазах лидеров других государств. Однако русские князья, не видевшие до того года серьезных внешних угроз своему могуществу, в один момент засомневались в привычной недосягаемости и неприкосновенности.

    Разгром Рязани

    До Руси не могли не доходить слухи о сокрушительных победах монголов за пределами ее территории. Однако уверенность в собственном превосходстве в итоге сыграла с владыками русских земель злую шутку.

    Произошло это в декабре 1237 года, когда на пороге Рязанского княжества возникла невероятная по численности армия кочевников – армия Батыя. Изумлению князя Юрия не было предела, и он поспешил отправить гонцов в соседние княжества за подмогой.

    Ситуация усугублялась тем, что тогда же на территории Руси не прекращались различные междоусобные противоречия и разногласия, что с самого начала не могло сплотить народ воедино.

    Изначально войско татаро-монголов не планировало прямого вторжения, намереваясь лишь высказать требования о сборе дани. Князь Юрий отказался принимать условия Орды, и оказал сопротивление.

    Рязани удавалось сдерживать осаду в течение шести суток, но затем оборона окончательно провалилась. В итоге город был разрушен до основания, а многотысячная монгольская армия под руководством хана Батыя с этого момента утвердила тотальное превосходство.

    Поражение Рязанского княжества открыло для Орды путь в Северо-Восточную Русь. Монголы без проблем сумели завоевать следующие крупные города:

    • Москва;
    • Суздаль;
    • Ярославль;
    • Владимир;
    • Кострома;
    • Углич:
    • Ростов.

    Причины поражений

    Несмотря на все попытки сопротивления, Русь изначально не была готова к подобному вторжению. Среди основных причин разгромных поражений русских князей Золотой Орде можно выделить следующие:

    1. Непрекращающиеся междоусобные конфликты.
    2. Самонадеянность и чрезмерная уверенность в силах собственной армии.

    1237 год показал, что на смену одной великой империи всегда может прийти другая, не менее могущественная и имеющая свои планы по завоеванию мира. Так началось кровопролитное и жестокое татаро-монгольское нашествие на русские земли.