«Один раз і назавжди»: історія створення Військової присяги

Важливим у житті кожного громадянина України, який поступає на військову службу у Збройні Сили України, є складання Військової присяги на вірність українському народові. Традиція складання присяги на землях України сягає часів ще Київської Русі, коли воїни, вступаючи до дружини, присягали князеві. У ХХ столітті присягу на вірність Україні складали Січові стрільці, воїни Армії УНР, Української повстанської армії, Української національної армії, тексти присяг яких збереглися. 6 грудня 1991 року Верховна Рада України постановою «Про текст Військової присяги» затвердила текст військової присяги, яку складають у ЗСУ донині.

27-28 липня 1991-го в Києві у колишньому будинку Центральної Ради (Будинок учителя), відбувся 1-й з’їзд офіцерів збройних сил українців, на який прибуло 320 делегатів від військових і понад сотню запрошених гостей. Підсумком роботи з’їзду стало ухвалення Постанови про створення «Спілки офіцерів України» як громадської організації військово-патріотичного спрямування з метою утворення національних збройних сил та їхнього соціально-правового захисту. Керівником спілки обрали полковника Вілена Арутюновича Мартиросяна — депутата Верховної Ради СРСР, командира 55-го окремого ордена Червоного Прапора Петроківського полку зв’язку 13-ї армії (нині 55-й окремий лінійно-вузловий полк зв’язку), який дислокувався у Рівному.

Особовий склад 55-го полку зв’язку в розташуванні частини, 1991 рік. Фото з архіву підполковника Катеринчука В.В. (очолює прапороносну групу)

Разом з ухвалою 24 серпня 1991 року Акту проголошення незалежності України ухвалено постанови «Про проголошення незалежності України» та «Про військові формування на Україні». В останній указано:

«1. Підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України. 2. Утворити Міністерство оборони України. 3. Урядові України приступити до створення Збройних Сил України, республіканської гвардії та підрозділу охорони Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Національного банку України».

2-3 листопада 1991-го пройшов 2-й з’їзд СОУ, в президію якого запросили міністра оборони генерал-полковника Костянтина Морозова. Учасники з’їзду склали Військову присягу на вірність українському народові. Присягу писали вночі напередодні з’їзду, Вілен Мартиросян перекладав її українською і розмножував примірники для делегатів. Отже, це перша неофіційна присяга на вірність Україні після проголошення незалежності 24 серпня. Її текст узяли за основу присяги, затвердженої 6 грудня постановою ВРУ «Про текст Військової присяги».

1 грудня 1991 року проведений Всеукраїнський референдум і перші вибори Президента України. А вже 2 грудня Вілен Мартиросян привів до присяги полк зв’язку, яким командував, як згадував пізніше у спогадах. Який текст присяги тоді виголошували — встановити не вдалося. Офіційне затвердження 6 грудня найвищим законодавчим органом України тексту присяги стало поштовхом до організації присяги вже публічно на центральній площі Рівного — майдані Незалежності, до якого прилягає вулиця Соборна, де розміщувалися казарми полку. До організації присяги залучили місцевих активістів, які забезпечили це дійство синьо-жовтими прапорами, національною символікою та зробили імпровізований полковий штандарт.

23 грудня особовий склад полку вишикувався на плацу за місцем дислокації та під керівництвом командира полковника Мартиросяна прибув на майдан Незалежності, в центрі якого вже стояла сцена. На свято прибули депутати ВР України від Народного Руху України Василь Червоній і Микола Поровський. Першим склав присягу полковник Вілен Мартиросян, після нього — Микола Поровський (нині полковник ЗСУ, «кіборг»), Василь Червоній, Віктор Коваленко, депутат обласної ради Іван Федів.

Полковник Мартиросян складає присягу. Стоп-кадр з відео Олександра Демчика на YouTube

Після цього присягу склали офіцери та солдати полку і просто гості цього дійства — військовослужбовці запасу. Тому, хто склав присягу на вірність народу України, активісти дарували плакати із зображенням Пресвятої Богородиці, яку вважають покровителькою українського козацтва, Української повстанської армії та загалом українського воїнства. Завершилося складання присяги виконанням полковим оркестром гімну «Ще не вмерла Україна» і маршем колони полку з національними прапорами до казарм на вулиці Соборній. Цю подію зафіксували журналісти рівненського телебачення, її розмістив на YouTube-каналі Олександр Демчик.

З особового складу полку в грудні 1991-го не присягнули на вірність Україні тільки три офіцери, які виявили бажання повернутися на свою історичну батьківщину Росію і продовжити там службу у збройних силах, що їм дозволило командування без жодних перешкод.

30 грудня 1991 року в Мінську зібралися глави держав новоутвореної СНД. Вони ухвалили рішення про остаточне скасування державних структур СРСР, а також підписали Угоду Ради Глав держав-учасниць про Збройні Сили та Прикордонні війська. Президент України Леонід Кравчук тоді ж зробив заяву, що з 3 січня 1992 року Україна розпочинає реалізацію свого права на створення власних збройних сил і добровільним порядком приводить війська до присяги на вірність народові України. 31 грудня 1991 року міністр оборони України Морозов направив у війська та флот телеграму з указівкою щодо складення Військової присяги на вірність Україні з кінцевим терміном 20 січня 1992 року, що дало старт масовому складанню присяги у військах, за винятком Чорноморського флоту.

5 січня 1992 року склали присягу на вірність народу України перші військовослужбовці Національної гвардії України, створеної відповідно до Закону України «Про Національну гвардію України» від 4 листопада 1991 року.

Складання присяги часто перетворювали на врочисте торжество на центральних майданах міст, у святковій обстановці, коли присягу давали не тільки чинні військові, а й військовослужбовці запасу і державні діячі. Один із таких мітингів відбувся в Києві 18 січня 1992 року на Софіївській площі.

Отже, 55-й окремий лінійно-вузловий полк зв’язку (тоді ще 55-й окремий ордена Червоного Прапора Петроківський полк зв’язку) став першою окремою військовою частиною, яка офіційно присягнула на вірність народу України, а його командир полковник Вілен Мартиросян став першим військовим Незалежної України, який склав присягу, затверджену 6 грудня ВРУ, не враховуючи міністра оборони генерал-полковника Костянтина Морозова, який присягнув у ВР 6 грудня в день затвердження тексту присяги.

Спеціально для АрміяInform Андрій Мацьків

Військова присяга ЗСУ

Військова присяга ЗСУ — документ юридичної сили, що має велике державне значення.

Громадяни України, які призвані або добровільно вступили на військову службу до Збройних Сил України, складають Військову присягу на вірність Українському народові в урочистій обстановці, зі зброєю в руках, біля Бойового прапора військової частини, перед строєм командирів і військовослужбовців.

Положення про порядок складання Військової присяги

1. Кожен громадянин України, який поступає на військову службу, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народові та скріплює її власноручним підписом.

2. Військова присяга покладає на військовослужбовця всю повноту відповідальності за виконання ним військового обов’язку.

3. Військову присягу складають:

• військовослужбовці, які прибули до військової частини для проходження військової служби і раніше не складали Військової присяги, – після проходження ними програми підготовки, вивчення основних положень військового законодавства України, військових статутів стосовно їх прав та обов’язків, виконання вправи стрільби із стрілецької зброї, але не пізніше ніж через місяць від дня прибуття до військової частини;
• курсанти військово-навчальних закладів, військових відділень, кафедр та факультетів цивільних навчальних закладів, які раніше не складали Військової присяги, – в той самий термін;
• приписані до військової частини військовозобов’язані, які раніше не складали Військової присяги, – не пізніше ніж протягом п’яти днів після прибуття до військової частини для проходження навчальних зборів.

4. День складання Військової присяги є святковим для військової частини.

5. Час і місце складання Військової присяги встановлюються окремим наказом командира військової частини й оголошуються всьому особовому складові.

6. На складання Військової присяги за рішенням командира військової частини можуть запрошуватися близькі родичі військовослужбовців, які складають Військову присягу, а також інші гості.

7. Для складання Військової присяги військовослужбовці прибувають у парадному одязі. У воєнний час форма одягу встановлюється командиром військової частини.

8. У призначений час військова частина під Бойовим Прапором і з оркестром шикується в лінію ротних (взводних) колон. Військовослужбовці, які складають присягу, стоять у перших рядах. Ритуал складання Військової присяги розпочинається виступом командира військової частини про значення Військової присяги для сумлінного, самовідданого служіння Україні. За ним до військовослужбовців, які складають Військову присягу, звертаються представники вищого командування, ветерани Збройних Сил України, близькі родичі, офіцери та прапорщики військової частини, військовослужбовці строкової служби.

Після цього командир частини дає розпорядження командирам підрозділів приступити до складання військовослужбовцями Військової присяги.

Командири підрозділів за алфавітним списком викликають військовослужбовців, які перед строєм проголошують текст Військової присяги, розписуються в цьому списку напроти свого прізвища. Після складання Військової присяги списки з особистими підписами осіб, які склали Військову присягу, командири підрозділів урочисто вручають командирові військової частини.

Командир військової частини поздоровляє військовослужбовців із складанням Військової присяги, а всю військову частину – з поповненням її особового складу. Після цього оркестр виконує Державний Гімн України.

Після виконання Державного Гімну України військова частина проходить урочистим маршем у порядку, визначеному у Стройовому статуті Збройних Сил України.

9. За несприятливих погодних умов складання Військової присяги проводиться у приміщенні.

10. Для військовослужбовців, які не змогли скласти Військову присягу у визначений термін, призначається інший день і час.

11. Загальні списки осіб, які склали Військову присягу, зберігаються у штабі військової частини пронумерованими, прошнурованими та скріпленими сургучевою печаткою в окремій папці.
Після закінчення встановленого терміну списки здаються на зберігання до архіву.

У військовому квитку (особистому посвідченні) військовослужбовця начальник штабу військової частини робить відмітку “Військову присягу склав (день, місяць, рік)”.

12. За виконання вимог цього Положення, забезпечення збереження загальних списків та облік військовослужбовців, які склали Військову присягу, відповідає командир військової частини.

Військова присяга ЗСУ — клятва на вірність народові України.

Я, (прізвище, ім’я та по батькові), вступаю на військову службу і урочисто клянусь народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю.

Я клянусь захищати українську державу, непохитно стояти на сторожі її свободи і незалежності.

Я присягаю ніколи не зрадити народу України.

Якщо у вас виникнуть питання, пишіть нам на електронну пошту або у Facebook чи Telegram.

Наскільки корисна інформація?