242 дні оборони: як “кіборги” захищали Донецький аеропорт (відео)
Донецький аеропорт зруйнований. На території ще тривають бої між українськими військовими і бойовиками так званої “ДНР”, але самого об’єкта, його нового і старого терміналів, більше не існує. “Там – місячна поверхня. І вся територія прострілюється. Бойовики підірвали опори нового терміналу “, – говорить спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов.
При цьому бій – йде, кажуть військові. “Донецький аеропорт – це дуже велика територія”, – визнає Андрій Лисенко. За словами Селезньова, ряд об’єктів на цій території як і раніше знаходиться під контролем української армії, і вони за них б’ються. Але “кіборги” – ті, хто були в терміналах, змушені були відступити.
Точної інформації про загиблих і захоплених у полон немає. Офіційно: шість українських військових були вбиті, 16 отримали поранення і були захоплені в полон бойовиками. Але неофіційно наші співрозмовники визнають – і кількість загиблих, і кількість полонених може бути більше. Під завалами що обрушився терміналу можуть залишатися “кіборги”.
“Руїни нового терміналу ми за останні 6 діб так і не змогли взяти під контроль, а хлопці на першому поверсі. Кіборги. Але на жаль, вони з плоті і крові – позавчора настала межа, а далі. “, – написав у своєму “Фейсбуці” радник президента Юрій Бірюков. У полоні, за його словами, виявився і один з комбатів, який разом з бійцями йшов на прорив, до своїх.
ОБОРОНА Донецького аеропорту протривала 242 дня – всього на тиждень менше, ніж героїчна оборона Севастополя від фашистських загарбників під час Великої Вітчизняної війни, і набагато більше, ніж оборона Брестської фортеці, проіснувала з 22 червня по 23 липня 1941-го. Перший бій був 26 травня 2014 року, наступного дня після того, як в термінали увійшли бойовики, які заявили, що аеропорт може працювати, але тепер він контролюється ними.
Фактично з цим першим боєм в шахтарську столицю прийшла справжня війна – скла навіть у центрі міста тремтіли від залпів, а над Донецьком було чути гул військових літаків і вертольотів. За словами військового експерта Юрія Бутусова, перший постріл в аеропорту був зроблений українським снайпером – по бойовику, який намагався підбити з “зенітки” винищувач ЗСУ.
“Приблизно о 11:00 один з чеченських терористів на даху нового терміналу підняв трубу зенітно-ракетного комплексу “Голка” і навів її на український винищувач МіГ-29, який пролітав на малій висоті над терміналом. Це помітив снайпер 3-го полку сержант Н., який доповів обстановку і отримав дозвіл вести вогонь на поразку. З точного пострілу снайпера почався бій за аеропорт”, – писав він у жовтні статті для “Дзеркала тижня”.
Після цього першого пострілу українська сторона висунула бойовикам ультиматум залишити аеропорт до 13:00, але цього не сталося – і операція зі звільнення стратегічного об’єкта вступила в активну фазу.
Аеропорт практично відразу став “найгарячішою” точкою на карті військових дій, і хоча ще тоді бойовиками Стрєлкова був окупований Слов’янськ, саме з донецьким аеропортом і контролем над ним військові та експерти довгий час пов’язували результат війни.
БОЇ. Спроби штурму бойовиками донецького аеропорту з тих пір робилися регулярно. Незалежно від того, чи було прийнято рішення про припинення сторонами вогню або підписані документи про перемир’я, жодного тижня не минало без атак і обстрілів – мінометних, артилерійських. У штурмі аеропорту брали участь не тільки “ДНРівці”, а й кадрові російські військові, в тому числі спецназ ГРУ, про що неодноразово заявляли представники силових відомств.
Точне число загиблих під час оборони аеропорту українських солдатів, а також бойовиків на даний момент не відомо, говорить джерело у військових колах. З української сторони промову, в будь-якому випадку, йде про декілька десятків загиблих.
В обороні аеропорту в різний час були задіяні десантні бригади України і добровольці з “Правого сектора”. Село Піски обороняли підрозділи батальйону МВС “Дніпро-1”, артилеристи і танкісти 93-ї бригади. У жовтні на посилення в Піски і аеропорт перекинуті підрозділи 95-й, 79-ї аеромобільної бригади, добровольчого батальйону “ОУН”.
КІБОРГИ. “Прибився до нас на роботу біженець з Донецька. Один з його колишніх співробітників напився стекломоя і пішов воювати за “ДНР”. Дзвонить наш біженець сьогодні дізнатися як справи у цього кренделя. Через хвилину розмови кличе всіх і включає гучний зв’язок. Далі мовить боєць “Новоросії”: каже, я, блін, не знаю хто захищає Донецький аеропорт, але ми їх три місяці вибити не можемо. Пробували штурмувати – нам таких вломили – ми відійшли. Почали накривати “градами” – вони пірнають в підземні колектори каналізації. Вирішили колектора залити стоками каналізації. Зафігачили “градами” – вони під землю, ми заливаємо колектора. І, типу, захоплюємо територію аеропорту. Я, каже, не знаю, хто там сидить, але це не люди – це кіборги”, – цей пост в блозі з’явився в кінці вересня, а слідом за ним і слово “кіборги” назавжди закріпилося за захисниками донецького аеропорту.
Кілька тижнів потому його публічно використав уже і президент України Петро Порошенко. “Наші відважні воїни героїчно тримають оборону Донецького аеропорту, який вже став символом мужності і героїзму. Українськими кіборгами прозвали вороги цих героїв”, – сказав глава держави, пообіцявши, що держава обов’язково належним чином оцінить їх мужність.
ОСТАННІЙ РИВОК. З не меншою регулярністю з боку бойовиків з’являлася інформація про те, що аеропорт ними частково – а то й остаточно захоплений. Раз за разом вона не підтверджувалася, втім, в грудні 2014 року з’явилася інформація, що старий термінал був українською армією залишений і перейшов під контроль бойовиків. Над будівлею поставили прапор “ДНР”.
Фінальна хвиля протистояння в аеропорту почалася після Різдва: масовані артилерійські удари, танкова атака бойовиків. 13 січня звалилася диспетчерська вишка, в результаті масованих обстрілів нагадувала вже величезну бетонну губку. Того ж дня бойовики висунули “кіборгам” ультиматум – або залишити аеропорт, або загинути. Військові вибрали бій, і з того моменту зіткнення в аеропорту вже не вщухали. Ситуацію під особистий контроль взяло військове командування – туди приїхали керівники Генштабу та Міноборони, секретар РНБО Олександр Турчинов.
19 січня бойовики підірвали другий поверх нового терміналу, а в ніч на 22 січня будівля завалилася остаточно. “Від нього залишився один каркас. Обороняти більше нічого”, – сказав нам сьогоднішньої вночі один з військових. Але бій – вже на самій території, за решту там об’єктів, триває і зараз.
СУМНІ ПІДСУМКИ. На жаль, але голлівудського фіналу, коли виконали свій обов’язок бійців рятує раптова поява, скажімо, гелікоптера – для захисників аеропорту не відбулося. Вчора під час спроби відходу з терміналу, що обрушився, кілька десятків “кіборгів” потрапили в полон бойовиків, де вони піддалися всіляким приниженням. Для початку одного з бійців вивезли на місце сьогоднішнього вибуху тролейбуса в Донецьку, де розлючений натовп ледь його не розтерзав. Адже не секрет, що багатьом місцевим впродовж місяців втовкмачували в голови, що у всіх їхніх бідах винна Україна. Потім залишилися уцілілих бійців провели по центру Донецька.
“Таке ж скотиняче ставлення було 9 травня. Це інформаційно-психологічна операція, дуже вдала, розрахована на росіян і то населення України, у якого знову замість примирення Сходу і Заходу виникає бажання залити Донецьк бетоном. Наслідки цієї акції також можуть бути спрямовані на зрив мобілізації – щоб викликати паніку”, – говорить військовий експерт “Інформаційного опору” Юрій Карін.
Разом з тим, підкреслив він, незважаючи на втрати, аеропорт віддавати ворогові не можна.
“Хоча б заради людей, які там загинули. Вони билися не за шматок землі, а за Україну”, – підкреслив Карін.
До слова, для противника аеропорт став також свого роду символом. Але не успіхів, а невдач. Як кажуть жителі Донецька, в керівництві самопроголошеної “ДНР” не приховували, що повинні взяти його по кільком причинам. По-перше, для того, щоб принизити українських військових. І по-друге, щоб не впасти обличчям в бруд перед російськими військовими фахівцями. Крім того, раніше директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський повідомив, що одна з можливих причин запеклих боїв за Донецький аеропорт може полягати в тому, що бойовики хочуть відтягнути українські війська з південного напрямку.
“А саме – з маріупольського напрямку. Зосередивши там сили і почавши хоча б імітацію бойових дій, вони можуть забезпечити нові мирні переговори з приводу надання Росії транзитного коридору в Крим”, – зазначив Сунгуровський.
Хто зробив перший постріл у Княжичах? Дві версії генпрокурора
Генеральний прокурор Юрій Луценко розповів, що головна причина бійні в Княжичах – не те, хто вистрілив першим, а службова недбалість. Всі правоохоронці, які брали участь у перестрілці, діяли за інструкцією. Про це Луценко заявив у ході наради на комітеті Верховної Ради щодо забезпечення правоохоронної діяльності, передає «112 Україна».
«Перша версія. Обидва підрозділи діяли за інструкцією. Водій ДСО сидить за кермом, на колінах автомат, ззаду двоє затриманих, як ми тепер знаємо, розвідників. Він бачить людину зі зброєю і, не відкриваючи дверей, стріляє і влучає керівнику КОРДу в стегно, він падає і, діючи за інструкцією, починає стріляти у відповідь. Стріляє дуже прицільно. Напарник працівника ДСО бачить, що по його напарнику стріляють, заходить збоку і теж починає стріляти. Всі інші співробітники КОРДу відкривають вогонь. Під час цього гинуть представники розвідки. Версія друга. Першим відкрив вогонь не співробітник ДСО, а співробітник КОРДу. Вся ця ситуація дзеркально», – розповів Луценко.
Водночас, за його словами, попередньо винна службова недбалість: «Недбалість, яка призвела до трагедії – службові машини ДСО без маячків. Друга велика недбалість, керівники дали команду без попередньої розвідки штурмувати і відбивати своїх людей».
Крім того, Луценко розповів, що було дві хвилі спецназу: «Після цієї перестрілки керівника спецназу з ДСО дві хвилі спецназу, безумовно, за інструкцією відкрили вогонь у напрямку пострілів у свого працівника. У ході цього, як ми попередньо вважаємо, були вбиті і затримані розвідники та двоє працівників ДСО. Двоє інших ДСОшників вчасно лягли на сніг і поклали зброю перед собою. Полк спеціального призначення зробив кілька пострілів. На відео ми бачимо, що всі вони були вгору. А КОРД прицільно стріляв в ту машину, з якої вівся вогонь по їхньому командиру. Тут може бути і вогонь, який міг зачепити одного зі спецназівців. У цьому є як мінімум прорахунки планування. Дві частини спецназу розділилися і наступали один на одного, фактично, підставляючи під неминучий перехресний вогонь. Я не виключаю, що хтось міг бути поранений і не дав ці свідчення при первинному огляді місця події. Але це не впливає на загальну картину».
Нагадаємо, трагедія сталася в ніч на 3 грудня в Княжичах. Під час перестрілки загинуло двоє співробітників держслужби охорони, двоє поліцейських розвідників і співробітник спецпідрозділу КОРД.
Нардеп Антон Геращенко повідомляв, що троє підозрюваних у розбої, почувши постріли, відмовилися від свого плану із грабежу і виїхали на двох Toyota Land Cruiser 200 у бік Києва, де були затримані оперативниками. У них вилучено вогнепальну зброю. Їм буде висунуто звинувачення у скоєнні грабежу і розбою. Проте ЗМІ повідомили, що частині банди вдалося втекти.
Про всі обставини трагедії читайте тут.
Тим часом колеги загиблих у Княжичах працівників Держслужби охорони Сергія Орлова та Євгена Куртева вважають, що у Міністерстві внутрішніх справ подають неправдиву інформацію щодо обставин трагедії.