Як сходить гірчиця. Гірчиця як сидерат: коли сіяти та коли закопувати

Сіють гірчицю зазвичай навесні, коли залишається місяць чи півтора до посадки пізніх овочів чи картоплі. Також гірчицю можна посадити восени, коли закінчується збирання врожаю (але бажано, до середини вересня).

Фахівці радять не перекопувати гірчицю, тому що після морозів гірчиця вляжеться і ґрунт сам переробить гірчицю до весни.

Структурність і м’якість у грунті додадуть відмираючого коріння гірчиці. Тому, на думку фахівців, краще лишити гірчицю до весни. При настанні весни потрібно просто пройтися граблями і цього буде достатньо.

Покрокова інструкція перекопування гірчиці

Якщо ви все ж таки вирішили перекопати гірчицю, то слід дотримуватися деяких правил, які допоможуть вам:

Необхідно вибрати пору року

Переваги чи чому сіяти саме гірчицю восени?

Цей сидерат доступний будь-якому садівнику, простий у вирощуванні та ефективний. Основне його призначення як добрива – збагачення ґрунту фосфором, азотом. Зелена маса, перекопана в землю, передає ці важливі елементи наступним рослинам, стимулюючи процес їх зростання та розвитку. Крім цього, гірчиця має такі корисні риси:

• Швидка схожість та високі врожаї. Зелена маса є повноцінним добривом за складом.
• Висока холодостійкість. Ростки витримують похолодання до -5 С. Після значного похолодання рослини вкривають грунт від вимерзання і сприяє збереженню в ній вологи до весни.
• Вміст ефірних олій. Гірчиця справляється з хворобами рослин, як парша, фітофтора; захищає від колорадського жука, слимаків, бур’янів. Ця якість поводиться при міжрядному вирощуванні з картоплею, виноградом, квасолею.
• Відсутність підготовки насіння. Їх поміщають у ґрунт, засипаючи невеликою кількістю землі, піску або закладають граблями.
• Сильна коренева система. Досягає 0,5 метра та розпушує землю на цю глибину. Може засвоювати елементи, які слабо розчиняються у воді і недоступні з цієї причини іншим рослинам.
• Збільшення повітропроникності землі. Досягається зростанням кількості дощових хробаків після посіву гірчиці восени.
• Профілактика ерозії. Густий посів застосовується там, де є небезпека розмивання ґрунтів, пошкодження вітром. Стебла рослин, посаджених на початку осені, до заморозків зможуть виконувати функцію снігозатримання.

Часті питання та відповіді на них

1. Підкажіть, будь ласка, коли потрібно саджати гірчицю чи ріпак, для подальшого перекопування? Щоб збагатити виснажену землю. Відповідь: Гірчицю сіють відразу після збирання овочів. Можна її скосити під час цвітіння, але я волію залишати під зиму. Навесні гірчицю, що перезимувала, використовую як мульчу. Перекопувати посіяну гірчицю не треба.
2. Що саме дає гірчиця ґрунту?
   Відповідь: Гірчиця відноситься до сімейства хрестоцвітих. Здатна засвоювати азот із повітря. Крім того, розкислює ґрунт – може замінити внесення вапна. А зелена маса гірчиці, що розкладається, є хорошим органічним добривом. Тобто її треба буде скосити та перекопати землю разом із нею.
3. Яку роль грають коріння гірчиці?
   Відповідь: Коріння, яке залишилося в землі після вирощування гірчиці, буде скріплювати верхній шар ґрунту, який є найціннішим. Коріння захищає верхній шар ґрунту від вимивання та різних видів ерозій, а також від поширення небезпечних захворювань культурних рослин.

Як і будь-який інший ресурс планети, ґрунт з часом виснажується. Щоб запобігти втраті родючості землі на своїх ділянках садівники вдаються до різних хитрощів – вносять органічні добрива, впроваджують інноваційні методи орання та вивчають основи грамотної сидерації ґрунту. Останньому заходу варто приділити особливу увагу, адже своєчасне використання сидератів дозволяє досягти оптимальних умов вирощування поширених сільськогосподарських культур.

Сидерація є посівом у ґрунт певної категорії рослин, сходи яких надалі перекопуються і залишаються для закладення в ґрунт. Позитивні аспекти використання сидератів можна надати наступним переліком:

• контроль за зростанням бур’янів на ділянці;
• збагачення землі азотом;
• можливість покращення водопроникності та аерації ґрунту;
• захист ґрунту на ділянці від видування та розмиття під час поганої погоди;
• збільшення мікробної активності ґрунту;
• перешкода утворенню ерозії;
• досягнення оптимальної структури ґрунту.

Початківцям садівникам буде корисно ознайомитися зі статтею . Як сидерату можуть використовуватися різні рослини, що утворюють хороші кореневі канали в грунті і мають соковите густе бадилля. Наприклад, біла гірчиця, як сидерат, має відмінну репутацію серед садівників. Ця рослина допомагає зменшити лужність ґрунту та досягти максимально комфортних умов для вирощування на городі овочів та фруктів. Крім цього, біла гірчиця як сидерат восени вбиває грибки та захищає посіви від шкідників та хвороб. Про те, як правильно здійснювати посів гірчиці на сидерати буде розказано у цьому огляді. Також у статті буде розкрито інформацію про те, коли потрібно перекопувати сидерати та як визначити норму насіння гірчиці на одну сотку землі.

Початківцям дачникам і досвідченим овочівникам добре відома гірчиця біла як сидерат коли сіяти восени цю рослину знають не всі, оскільки в профільній літературі з сільського господарства наведено різні рекомендації. У більшості випадків агрономи, які у своїх публікаціях дають поради щодо того, коли сіяти білу гірчицю як сидерат, сходяться на думці щодо термінів посадки цієї культури. Вони вважають оптимальним часом для висаджування цієї культури осінній період.

Точні терміни посіву насіння залежить від типу культур, що ростуть дільниці.

Наприклад, після картоплі біла гірчиця як сидерат восени висаджується спочатку вересня. Якщо ж на ділянці виростали ранні сорти овочів, то здійснити загортання у ґрунт насіння гірчиці можна відразу після літнього збирання врожаю – наприкінці липня, або на початку серпня. Приділивши всього кілька годин для засіву земельного наділу насінням гірчиці восени, садівник зможе повернутися на ділянку навесні і переконатися в тому, що грунт достатньо добривий і структурований.

Вивчаючи тему того, як сіяти білу гірчицю під сидерати, деякі дачники знаходять інформацію щодо весняної посадки насіння. Такий варіант також заслуговує на окремий розгляд. Весняна посадка дає непоганий результат, і дачники, які не встигли висадити насіння гірчиці восени, зможуть забути про клопоти, пов’язані з добривом землі, якщо в березні виділять час для загортання в ґрунт сидератів.

Таким чином, існують різні терміни посіву сидерату біла гірчиця на дачній ділянці. Зокрема, ця культура може бути висаджена в ґрунт, як в осінній, так і у весняний період. Висаджуючи сидерати від бур’янів восени і вносячи в ґрунт насіння гірчиці навесні для покращення родючості ґрунту, садівники зможуть домогтися відмінної врожайності та високої якості овочів та плодів.

У профільній літературі докладно розказано про те, як використовувати білу гірчицю як сидерат восени, і що робити для того, щоб весняні посіви даної культури дали очікуваний результат, тому садівникам варто зайнятися вивченням книг із сільського господарства для отримання більш глибоких знань у цій сфері. Також про те, яким чином і які сидерати краще садити восени, можна дізнатися.

Гірчиця як сидерат відгуки

• Ірина, м. Таганрог: «Найдешевшим сидератом вважаю гірчицю, всього 60 грн. за пакетик. Засіваю зеленню ділянку після збирання врожаю три роки поспіль. Земля немов пух, без грудочок».

• Марина, смт. Яблоновський: «Гірчицю у вигляді сидерату почала використовувати у теплиці. Дивувала її схожість та швидке зростання. З появою бутонів, рослина скошувала і запалювала сапкою в землю. Зараз призвичаїлася висаджувати її у відкритий ґрунт, залишаючи в зиму не скошеною. За три місяці холодів вона перегниває та збагачує ділянку. Єдине, що потрібно врахувати при виборі ділянки, — це чергування з іншими хрестоцвітими».

• Іван, м. Абдуліно: «Як я розумію, гірчиця-сидерат добре витісняє бур’яни та збагачує ґрунт. Через будівництво зовсім немає часу доглядати ділянку, тому цього року засію всі свої 10 соток гірчицею. Нехай “зелений захисник” розпушує ґрунт і береже від бур’янів».

• Катерина, м. Білово: «Після збирання цибулі завжди засіваю ділянку гірчицею, а цього року пересадила полуницю і також посіяла у міжряддя цінний хрестоцвіт. Через півтора місяці зрізаю, закладаю в канавки та засинаю. До весни все добре перегниває і земля немов пух».

Для тих, хто не любить вносити в землю хімію, вирощування гірчиці-сидерату відмінне рішення збагачення та захисту ґрунту від шкідників та хвороб.

Особливості використання білої гірчиці для сидерації

Садівникам досить просто кинути в ґрунт кілька жменей білої гірчиці для того, щоб у майбутньому сезоні побачити результат своєї праці. Цей сидерат дуже швидко впливає на якість ґрунту та його склад. Так, низькоросла зелень білої гірчиці дозволяє пригнічувати зростання бур’янів та затримувати в землі вологу. За рахунок покращення аерації та водопроникності землі, родючий шар отримує оптимальну дозу поживних речовин. Коріння гірчиці покращує механічну структуру ґрунту, тому надалі землю простіше прополюватиме та оброблятиме за допомогою спеціалізованої сільськогосподарської техніки.

Переваги білої гірчиці перед іншими сидератами можна надати наступним переліком:

1. стійкість культури до посухи;
2. можливість вирощування сидерату у більшості регіонів середньої смуги України;
3. сумісність сидерату з різними типами ґрунту (гірчиця дасть чудові сходи як на чорноземі, так і на важких глинистих ґрунтах);
4. висока переносимість насінням низьких температур.

Серед недоліків варто відзначити високу вартість насіння та можливість ураження молодих сходів під час тривалих весняних заморозків. Крім з’ясування позитивних та негативних аспектів різних типів сидератних культур багато дачників шукають відповідь на питання про те, коли перекопувати сидерати – восени чи навесні для кращого результату. Це питання буде висвітлено у наступному розділі.

Коли саме восени здійснюється посадка гірчиці?

Час посіву залежить від погодних умов у регіоні та побажань садівника з приводу передбачуваних сходів та періоду сидерації. Осіння посадка добрива здійснюється у такі періоди:

1. Наприкінці літа, ранньої осені. Посів проводиться у вологий ґрунт, після збирання врожаю. Сидерат добре росте на великих площах, де раніше була картопля, полуниця, злакові культури. Зазвичай, вистачає часу від моменту посіву до початку цвітіння, щоб отримати потрібну кількість зеленої маси. Так, при внесенні насіння відразу після збирання з 1 сотки можна отримати близько 400 кг добрива, яке потрібно скосити і застосувати за призначенням.

2. Наприкінці вересня. При пізній посадці стебла, що виросли, не скошуються, вони гинуть від заморозків і рятують грунт від холоду взимку. Коріння ж, перебуваючи в ґрунті, перегнивають, живлячи, розпушуючи ґрунт.

3. Під зиму. Посів гірчиці пізньої осені здійснюється, щоб удобрення зійшло навесні. Для цього насіння поміщають у перекопану холодну землю, залишають там зимувати. Щоб гірчиця не змерзла, не вимилася талими водами із ґрунтовим шаром, потрібно збільшити глибину загортання.

Особливості розрахунку норми насіння та перекопування сидератів

Кожна ділянка відрізняється розміром і площею земель, що обробляються. Тому кількість сидератів на сотку розраховується садівниками в індивідуальному порядку.

У середньому одну сотку землі необхідно заготовити близько двохсот грамів насіння білої гірчиці.

Ця норма може бути зменшена або збільшена залежно від ступеня виснаження ґрунту, його структури та типу. Після того, як садівник визначить оптимальну норму сидерату для однієї сотки своєї ділянки, він поставить ще одне важливе питання — чи треба перекопувати землю після сидератів або ж віддати перевагу перекопуванню безорного землеробства? Відповісти на питання, коли потрібно перекопувати сидерати, можна після знайомства з рекомендаціями провідних агрономів. Так, більшість фахівців радять просто скористатися граблями і розрівняти бадилля гірчиці ґрунтом протягом двох місяців після посадки. Сидерат у такому разі просто вляжеться у ґрунті і незабаром перегниє.

Якщо ж садівник вирішив скористатися лопатою для кращої структуризації ґрунту, його цікавить питання — коли перекопувати білу гірчицю як сидерат для оптимального результату. Відповідь на питання про те, коли прибирати білу гірчицю як сидерат залежить від часу посадки насіння. Як правило, фахівці радять дочекатися цвітіння культури, яке настає у період 30-40 днів після посадки насіння, і лише потім приступати до перекопування.

Сидерати ріпак чи гірчиця що краще

Вибирають те чи інше «зелене добриво» залежно від виду ґрунту, терміну вегетації та більшої біомаси. Для холодних регіонів, наприклад, Новоскандинавської області, більше підійде гірчиця, адже її можна сіяти двічі за сезон.

Що перша, що друга культура відноситься до хрестоцвітих, тому рослини не висаджують на місці попередників капусти та редиски. Також не можна засаджувати ділянку ріпаком перед посадкою основної культури – буряків.

Ріпак більш вимогливий до ґрунту, гине на вологих ділянках. Ярий вид висаджують у ґрунт пізньої осені і до середини травня скошують зелену масу та перекопують. Різка зміна погодних умов рослини викликає кореневу гниль.

Технологія посадки сидерату

Кожен дачник зможе самостійно висадити на ділянці насіння гірчиці – сидерат цей не вимагає особливого догляду і не передбачає дотримання складних процедур обробки землі. Посів проводиться вручну, а загортання насіння в землю варто здійснювати за допомогою грабель. Маючи у розпорядженні найпростіший садовий інвентар та кілька годин вільного часу, садівники зможуть самостійно освоїти вирощування зелених добрив на своїх ділянках.

Для досягнення оптимальних сходів рекомендується дотримуватися деяких правил:

• глибина посадки має становити два-три сантиметри;
• свіжі посіви варто вкрити на три-чотири дні поліетиленовою плівкою для отримання швидких сходів;
• зрошення посівів необхідно проводити з використанням щадного методу «дощування».

Як видно, агротехніка сидерату біла гірчиця відрізняється простотою та доступністю, тому вирощування цієї культури під силу овочівникам з будь-яким рівнем кваліфікації.

Сумісність білої гірчиці з різними садовими культурами

З цього огляду садівники змогли отримати знання про те, як використовувати гірчицю як сидерат в органічному землеробстві. Однак, їм не варто упускати важливий момент, а саме – сумісність даного сидерату з іншими культурами. Щоб розібратися в цьому питанні, необхідно вивчити властивості «дружелюбних» та «ворожих» сусідів для паростків білої гірчиці.

Не варто використовувати цей сидерат для добрива ґрунту, на якому виростали такі культури:

Дані «сусіди» небажані для сходів білої гірчиці, оскільки їхнє спільне вирощування на одній ділянці призведе до накопичення в грунті шкідників (хрестоцвіті рослини та біла гірчиця мають загальний спектр захворювань). При посіві білої гірчиці після збирання таких культур як огірки, томати, баклажани, картопля тощо, дачник, навпаки, зможе запобігти поширенню шкідників на ділянці та підвищити якість ґрунту. Більше інформації про те, які сидерати під які культури сіяти для досягнення максимальної врожайності, можна знайти.

Сумісність сидератів з різними овочевими культурами

Сидерація дачної ділянки є одним із наріжних каменів сучасного органічного землеробства. Як доказ цієї тези можна навести масу позитивних сторін, які дає застосування сидерату біла гірчиця, наприклад, гарантує досягнення оптимального складу ґрунту, вільного від штучних добрив з агресивним складом. Вона сприяє насиченню землі гумусом і дозволяє дачникам вирощувати напрочуд смачний і корисний урожай. Власноручне вирощування на своїй ділянці сидератів, які також називають «зеленими добривами», дозволить садівникам витягти з городу максимум ресурсів та зберегти екологічний баланс на планеті.

При вирощуванні томатів на одній ділянці щорічно з ґрунту виводиться величезна кількість необхідних для росту та плодоношення рослин поживних речовин. Кількість цих елементів знаходиться у прямій залежності від урожайності овочевої культури. Для відновлення родючості ґрунту городники найчастіше використовують мінеральні та органічні добрива. Нерідко грошові витрати на підживлення залишаються невиправданими через їхню високу вартість. Тому останнім часом набирає популярності метод сидерації – попереднє висаджування білої гірчиці перед посадкою томатів. Корисну рослину можна з успіхом висівати і навесні.

Гірчиця – корисний сидерат

У природі є багато видів гірчиці. Найпопулярніші з них: сарептська (українська, сиза), чорна (французька, справжня) та біла (англійська). Останню якраз і використовують як сидерат.

Жовта гірчиця – це простонародна назва білої. Насіння у неї біле, а квіти — жовте.

Гірчиця названа білою через колір насіння, в інших видів вони чорні або бурі

Всі види гірчиці мають аналогічні властивості, використовуються в кулінарії та медицині, мають пекучий смак і гострий аромат, мають антисептичну та протигрибкову дію. Мабуть, біла гірчиця в України більш поширена і недорога, тому саме її насіння і продають як сидерату великими обсягами.

Гірчиця благотворно впливає як на людський організм, а й у грунт. Вона і там бореться з вірусами та грибками, відлякує багатьох шкідників. Саме тому її часто чергують із картоплею. Земля звільняється від фітофторозу та дротяника. Крім того, виконується сівозміна.

Гірчиця відноситься до сімейства Капустяних, тому приваблює хрестоцвітих блішок. Не сійте її перед капустою, ріпою, редисом та іншими хрестоцвітими. І не чергуйте ці культури однією ділянці. Крім загальних шкідників, у них ті самі хвороби.

Відео: виросла гірчиця

Швидкозрілість і морозостійкість гірчиці дозволяють вирощувати її навесні, перед теплолюбними культурами, і в кінці літа – восени, після збирання ранніх овочів. Насіння сіє і під зиму. У молодих рослин немає грубих волокон. Скошені до цвітіння, вони швидко перегнивають і перетворюються на гумус – харчування для рослин. Коріння мочкуваті та тонкі, їх залишають у землі. Пронизуючи верхній пласт, як капіляри, вони роблять ґрунт повітропроникним, пухким.

Коріння гірчиці пронизує землю, роблячи її пухкою

Гірчиця, посіяна густо і дуже рано навесні, є сильним конкурентом для бур’янів, які тільки-но починають пробиватися із землі. Вона їх глушить своїм великим листям і соковитими стеблами, не даючи пробитися до сонця, відбираючи харчування і воду.

Навіть на цілому полі гірчиці ви не знайдете жодного бур’яну

Гірчиця перший сидерат, який я випробувала на своїй ділянці і залишилася неймовірно задоволена. Моя картопля перестала хворіти. Два роки з гірчицею, і з мого городу йде найлютіший бур’ян — в’юн, який обплітав усе, що йому траплялося. Тепер лише зрідка зустрічаються поодинокі екземпляри. А ще: моє знайомство із гірчицею стало початком райського життя. Я два роки не копаю землю, і все добре росте! Крім гірчиці, вирощую фацелію, віку, жито, овес, конюшину. У злакових потужний корінь, їх сію уздовж паркану, щоб не запустити на город бур’яни. Віка та конюшина за допомогою бульбочок на коренях концентрують у орному шарі азот. Фацелію сію перед капустою, вона не приваблює блішок, росте пишними невисокими кущами і служить живою мульчею, зберігає вологу. Кожен сидерат гарний по-своєму. Не можна сказати, що якийсь кращий. Та й вирощувати щороку гірчицю на одному місці не можна. Сидератам теж потрібна сівозміна.

Відео: гірчиця та фацелія на одній ділянці

Для чого потрібна весняна посадка

Сидерація — екологічний та ефективний спосіб удобрення ґрунту лише натуральними органічними сполуками. Суть агротехнічного прийому полягає у нарощуванні зеленої маси гірчиці, після чого вона скошується та зашпаровується в ґрунт. Використання цього методу сприяє насиченню ґрунту мінеральними речовинами та покращенню його структури. У ґрунті накопичується достатня кількість фосфору, азоту та калію для оптимального росту та плодоношення томатів.

Можна висівати гірчицю на сусідніх із томатами ділянках. Після скошування зелена поживна маса переноситься на помідорні грядки та ретельно перекопується із землею. Коріння, що залишилося в грунті, швидко перегнивають і додатково удобрюють ділянку.

Однорічна біла гірчиця ідеально підходить як сидерат через свою здатність швидко нарощувати зелену масу. Вона надзвичайно морозостійка, що дозволяє висаджувати її відразу після відтавання ґрунту. Завдяки швидкому зростанню гірчиці городники встигають удобрити ґрунт навесні безпосередньо перед посадкою томатів.

Висівати рослину можна в різні часові рамки.

• Весною. Найбільш вдалий спосіб збагатити навіть глибокі шари ґрунту. Усі поживні речовини залишаються у землі і повністю засвоюються саджанцями томатів та дорослими рослинами.
• Восени. Гірчицю садять після збирання врожаю на ділянки для вирощування помідорів. Після танення снігового покриву багато корисних мікроелементів вимиваються з ґрунту.

Провесною гірчиця швидко рушає в зріст і набирає зелену масу під першими променями сонця. Приблизно за 10-14 днів перед посадкою томатів її скошують і закладають у землю. Необов’язково перекопувати ґрунт глибоко — деякі городники залишають гірчицю прямо на поверхні. Така мульча сприятливо позначиться на подальшому вирощуванні помідорів.

Фацелія чи гірчиця як сидерат що краще

Фацелія за багатьма показниками перевищує гірчицю. Універсальну рослину можна сіяти на будь-якій ділянці, незважаючи на сівозміну, а після гірчиці інші хрестоцвіти не садять. Фацелія – ​​лідер у нарощуванні зеленої маси, до того ж добре переносить холод і набагато гарніше від гірчиці виглядає на грядці. До того ж вона відлякує садових шкідників: попелицю та плодожерку. Зелена огорожа з фалеції по периметру рядків з картоплею відлякує ефірними маслами дротяника та ґрунтових нематод.

Єдиним мінусом фалеції є дорожнеча насіння.

Особливості весняної посадки

Томати відносяться до теплолюбних культур. Городники саджають їх досить пізно, коли встановиться стабільна температура і повністю мине загроза заморозків. Щоб грядки не пустували до посадки томатів, можна висіяти на них навесні насіння білої гірчиці. Рослина відноситься до холодостійких сидератів, що витримують короткочасні заморозки. Гірчиця нарощує необхідну для добрива ґрунту зелену масу протягом місяця, тому можна приблизно розрахувати час посадки насіння, орієнтуючись на термін висаджування томатів.

Використовуючи зелену масу як мульчу, можна вирішити відразу дві задачі. По-перше, істотно скорочується обсяг води, необхідний поливу, а по-друге — знижується кількість бур’янів на помідорних грядках.

Досвідчені городники рекомендують садити томати безпосередньо в гірчицю, що росте. Сидерати надійно захистять молоді рослини, що не зміцніли. Після того, як саджанці рушать на зріст, гірчицю скошують і розкладають на поверхні грядки. Коріння, що залишилося в землі, розкладаються на поживні речовини, при цьому розпушуючи грунт, забезпечуючи легкий доступ свіжого повітря.

До особливостей сидерації за допомогою гірчиці відноситься можливість скошених рослин знову рушати в зріст. Це дозволяє городнику протягом вегетативного періоду не турбуватися про свіжу мульчу. Грядки з томатами постійно прикриті зеленою масою, а коріння овочевої культури все літо одержують необхідні мінеральні елементи. Після збирання останнього врожаю томатів восени мульчу необхідно змішати із землею.

Чим корисна гірчиця

• відновлює бідні ґрунти – швидко виробляє органічну речовину, яка закладається в ґрунт (через 30-50 днів від посіву) і збагачує її азотом та фосфором
• поглинає важкорозчинні мінерали і переводить їх у легкодоступні форми
• відмінний розпушувач для важких ґрунтів, покращує структуру ґрунту.
• пригнічує зростання бур’янів до посіву основної культури або після збирання врожаю
• запобігає вимиванню цінних поживних речовин під час сильних дощів
• речовини, що виділяються гірчицею, перешкоджають росту цвілі і бактерій, тому посадка гірчиці після томатів, картоплі та ін. овочів, значно знижує в грунті кількість патогенів фітофтори, парші, гнильних мікроорганізмів.
• дозволяє скоротити сівозміну і повернути основну культуру на колишнє місце раніше необхідних термінів на рік чи два
• на ґрунтах, де вирощується біла гірчиця, різко знижується кількість дротяника та слимаків
• при пізній посадці нескошена гірчиця залишається як мульча, виконує функцію снігозатримання
• посіяна навесні біла гірчиця під час цвітіння є гарним медоносом
• посіяна поряд з основною культурою, гірчиця біла може виступати в ролі рослини-компаньйону: наприклад, кореневі виділення гірчиці стимулюють зростання гороху, бобів, винограду, а поряд з плодовими деревами відлякують плодожерку і попелиці.

До цього потрібно додати, що вирощування гірчиці не вимагає особливих трудовитрат, а насіння недороге, продається в кожному садовому магазині або на ринку.

За всіх позитивних якостей цієї культури, гірчиця не ідеальна. Головним чином через те, що її можуть вражати хвороби і шкідники: біла іржа, альтернаріоз (плямистість листя), борошниста роса, кіла.

Як весняний посів гірчиці допомагає томатам

Гірчиця біла використовується навесні як добрива для багатьох овочевих культур, крім тих, що належать до сімейства Хрестоцвітих (капуста), оскільки сама входить до цієї групи. У складі рослини міститься значна кількість фітонцидів – біологічно активних речовин, які захищають помідори від заразних грибкових хвороб (фітофторозу, різоктоніозу). А пряні ефірні олії мають здатність відлякувати городніх шкідників. Після сидерації на грядках із томатами рідко зустрінеш:

На відміну від інших рослин, що використовуються як сидерати, гірчиця проростає через кілька днів після висівання навесні за низьких температур. Зелена маса містить багато органічних сполук та мікроелементів: фосфору, калію та азоту. Важливе значення має збалансований склад гірчиці – після внесення її в ґрунт не відбувається надлишку якогось елемента, що може негативно позначитися на зростанні томатної розсади. Запашні ефірні олії приваблюють як бджіл, а й інших корисних комах, здатних знищувати шкідників і запилювати рослини.

Огородники, які проживають у місцевості, де постійно дмуть сильні вітри, за допомогою посівів гірчиці захищають свої насадження. Після скошування навесні першої зеленої маси насіння рослини садять знову. Такий спосіб вирощування дозволяє не тільки захищати томати від вітрів, а й протягом усього літа.

Для гірчиці характерне глибоке проникнення коренів у ґрунт, що сприяє його структуруванню, насичення киснем та захисту від вітрової ерозії. Безперечною перевагою цієї культури є можливість проростання на вкрай убогих ґрунтах. Міцна коренева система витягує необхідні для зростання поживні речовини навіть із такого ґрунту. У процесі розкладання зелена маса рослин утворює мінеральні сполуки, які легко засвоюються навесні ніжнішими корінцями томатів.

Гірчиця жовта як сидерат

Що білий, що жовтий вид рослин зовні дуже схожий між собою. Вони однолітки, що досягають у висоту до 80 см і забарвлення квіток у них ідентичне — жовте. Обидва види швидко проростають та нарощують зелену масу. Єдина відмінність між культурами – це забарвлення насіння, у другого він помітно жовтіший і насиченіший. Звідси йде і сама назва виду. Жовта гірчиця є цінним медоносом, але як “зеленого добрива” її застосовують рідко. Садять та вирощують рослину аналогічно білому вигляду. Ця рослина відрізняється високою врожайністю, 400 кг на сотку.

Технологія весняного вирощування

Посадка та використання білої гірчиці як сидерату значно відрізняється від її вирощування як культури для виготовлення прянощів. Як тільки розтане сніговий покрив, можна приступати до городніх робіт. Підготовка ґрунту полягає в розрівнюванні граблями змерзлих брил землі та її перекопування.

Висів насіння білої гірчиці можна проводити двома методами.

1. Суцільний розсівання. Насіння розкидають на поверхні землі дуже густо і закладають граблями. Щоб гірчиця швидко рушила в ріст, рослини під час посадки підгодовують нітроамофоскою.
2. Рядовий розсівання. Для цього способу посадки потрібна добре розпушена земля. Після нарізки борозен кутом сапки проводиться посів насіння та його заглиблення. Поверх ділянки укладається лапник або інша мульча.

При необхідності рослини потрібно полити, але зазвичай навесні ґрунт буває достатньою вологою. Гірчицю можна скошувати для закладення в землю під томати після виростання до 20-25 см.

Не можна вирощувати гірчицю як сидерат більше місяця. Вона зацвіте та зав’яже насіння. Після їх потрапляння у ґрунт разом із зеленою масою вони рушать у ріст і відтягуватимуть від коренів томатів поживні речовини. Мульча, зрізана пізно, грубіша і волокниста.

Гірчиця швидко росте, не потребує особливого догляду, її посадка не забирає багато часу та сил у городника. А ось користь її важко переоцінити. Томати все літо отримуватимуть корисні мікроелементи та радуватимуть власника ділянки великими плодами. До того ж, помідорні грядки матимуть надійний захист від підступних шкідників.

Гірчиця біла – це не лише відома у всьому світі приправа та цілюща трава. Вона відмінно підходить для використання в якості сидерату та сприяє швидкому відновленню мікрофлори та родючих властивостей ґрунту. У цій статті розповімо, як і коли краще сіяти та косити гірчицю для покращення ґрунту та підвищення врожайності овочевих культур.

Технологія застосування

Як тільки відтає і підсохне земля, рихлю верхній шар плоскорізом, ним же нарізаю рядки глибиною 2-3 см. Густо сиплю насіння і зарівнюю ділянку. Жодні поворотні заморозки гірчиці не страшні, навіть у нас у Скандинавії. Якщо дуже холодно, вона перечекає в землі і зійде пізніше. Не поливаю, ніяк не доглядаю. Приходить час саджати основну культуру, гірчиця ще низька, роблю лунки прямо в її рядках. Зрізаю, коли сидерат набирає колір, і одразу залишаю як мульчу. Всі! Як бачите: копати землю не довелося. По гірчиці я саджу картоплю, росте чудово: кущі здорові, бульби великі.

Гірчиця біла – чому вона така корисна?

На сьогоднішній день існує кілька видів цієї однорічної рослини із сімейства хрестоцвітих, але найбільш широке поширення набув вигляду, відомий як Sinapis Alba. Рослина може досягати до 75 сантиметрів у висоту, має масивну листяну частину, дуже добре цвіте і запилюється різними комахами.

У нашій країні гірчиця біла як сидерат і добриво для ґрунту використовується рідко, але в останні роки ситуація змінюється, і все більше садівників вдаються до допомоги цієї однорічної рослини. Особливо часто її сіють на ділянках, де вирощується картопля, квасоля, горох чи виноград. Завдяки своїм унікальним властивостям гірчиця здатна максимально швидко очищати грунт, вбираючи шкідливі речовини, і збагачувати його корисними мікроелементами, а також відлякувати небажані бур’яни, такі як пирій. Серед основних корисних властивостей гірчиці білої можна виділити:

• Очищення та насичення ґрунту. З легкістю очищає грунт від важкорозчинних фосфатів і протягом короткого періоду часу (від 30 до 60 днів) здатна збагатити різні типи грунтів необхідною кількістю азоту і фосфору, а також служить хорошим органічним розпушувачем.
• Боротьба зі шкідливими мікроорганізмами. Рослина успішно бореться з такими шкідниками, як дротяник, слимаки або плодожерка.
• Мульчуючий ефект. За рахунок особливої ​​будови кореневої системи в зимовий період гірчиця стає чудовою мульчуючою рослиною, що не дозволяє грунту промерзати, що дозволяє довше зберігати в ньому необхідну вологу та корисні речовини.
• Чудовий сидерат. Цю рослину по праву можна вважати «дружньою» для різних плодових культур. Наприклад, висаджуючи її поруч із бобовими, можна суттєво стимулювати їхнє зростання. Гірчиця допомагає краще розвиватися картоплі та томатам, сприяє підтримці гарного росту плодових дерев.

Крім перерахованих властивостей у період цвітіння вона добре запилюється і є чудовим медоносом. До істотних переваг цієї рослини садівники також відносять невибагливість до умов зростання.

Збут культури та перспективи

На півдні України гірчицю включають у сівозміну в основному з двох причин.

Перша – безумовна користь для ґрунту. Цей аргумент особливо важливий для прихильників ноутилу, які бачать у гірчиці метод природної аерації, розпушування та добрива ґрунту. Тому, хоча гірчиця є і не найприбутковішою культурою, вона заслужено отримує свої площі на полях.

Друга причина таки фінансова.

Часто сільгоспвиробники, з якими спілкувався Agrobook.ru, відповідали, що займалися гірчицею «поки що її не стали даремно»:

– Коли зерно коштувало 6-7 тис. гривень за тонну, а гірчиця – 8-9 тис. гривень, возитися із цією культурою стало безглуздо. З пшеницею працювати набагато простіше, і врожайність у неї вища, – сказав один із фермерів. – Ціна має бути адекватною. Коли гірчиця коштуватиме 30 гривень за кілограм, можна про неї подумати.

В іншому господарстві глава поскаржився на «закон ринкової підлості»: «Коли ми сіємо, ціна на неї – 8 гривень. Як не посіяли – 38 гривень … »

У «Маїс-Агро», де від гірчиці не думають відмовлятися, підрахували, що за врожайності 6 ц/га культура вже стає рентабельною.

– Ціна буває різною. Якщо шукати покупця, про ціну можна домовитись, – каже Денис Карасьов.

Інститут кон’юнктури аграрного бізнесу зазначав, що в сезоні 2016-2017 року нішеві олійні культури досягли свого розквіту з погляду масштабів виробництва, але вже наступного сезону посіви льону, сафлору, рижика та гірчиці значно скоротилися. В ІКАР тенденцію пояснили тим, що в України не вистачає власної переробки, тож ринок нішевих культур є «суто експортоорієнтованим». Водночас світовий попит малопередбачуваний, залежить від фітосанітарних вимог інших країн та заборонних мит. Від цих факторів, наприклад, минулого року постраждав експорт сафлору та олійного льону. Втім, ринок гірчиці значних потрясінь не відчував.

Співвласник української трейдингової групи SMACK Єгор Кобелецький наприкінці минулого року зазначав, що гірчицю, нут, льон, горох, сочевицю та просо з України трейдери готові вивозити на експорт контейнерами. За словами експерта, ринок переживав вибухи та обвалення попиту і на горох, і на коріандр, і на нут. У той же час, попит на гірчицю досить стабільний, ціна становить близько 500 доларів за тонну на умовах CPT.

Останній аргумент на користь гірчиці – той факт, що великі агрохолдинги не часто цікавляться нішевими культурами. Тож у невеликих господарств є шанс розвивати виробництво гірчиці та відвоювати своє місце на світовому ринку.

Як правильно сіяти гірчицю навесні та восени

Осінній посів починають одразу після збирання врожаю, поки земля не заросте бур’яном і не підсушиться. Гірчиця створює в ґрунті канали, які сприяють хорошій циркуляції повітря, крім того, вона виділяє достатню кількість сірки, що сприятливо позначається на хімічному складі ґрунту. Залишена на зиму гірчиця запобігає зайвому промерзанню ґрунту.

Восени траву скошують і закладають у землю на глибину 5-7 сантиметрів. Під зиму зазвичай садять до 150 г насіння на сотку, щоб насіння не проклюнулося взимку, гірчицю потрібно садити вже в холодний ґрунт. Глибину сівби при цьому збільшують, щоб вони не промерзли і навесні дали перші сходи.

Весняний посів починається за 1-1,5 місяці до посіву основних культур. Гірчиця адаптується до умов ґрунту, виділяє ефірні олії та достатню кількість фосфору та допомагає розвиватися іншим овочевим культурам, висадженим після неї, особливо салатам, картоплі, томатам, бурякам тощо. Крім цього, вона добре цвіте і запилюється, а її листя використовується в медичних цілях або як приправа для різних соусів та маринадів.

У жодному разі не можна садити цю рослину поряд з овочами з сімейства хрестоцвітих, до яких належать салати, капуста, редька та редька.

Перед посівом рекомендується заздалегідь підготувати територію, місце посіву очистити від бур’янів, додатково удобрити перегноєм у пропорції відро 1 добрива на 1 кв.м. землі. Для оптимального зростання рекомендується сіяти 300-400 г насіння на 1 сотку або 5-7 грам на 1 кв.м. землі, ширина міжрядь посадки при цьому повинна становити не менше ніж 25–30 сантиметрів. Далі необхідно зробити перекопування городу та розпушити землю садовими граблями.

На глинистих ґрунтах для нормального зростання гірчиці необхідно періодично перекопувати посіяну культуру та розпушувати ґрунт. Також пам’ятайте, що Alba Sinapis дуже вологолюбна рослина, оскільки має поверхневу кореневу систему, тому важливо, щоб грунт у місцях посіву не висихав.

Коли і як саджати гірчицю на городі і що з нею робити далі

Навіть у холодних регіонах біла гірчиця здатна дати два врожаї . Її можна садити восени, влітку або напровесні — вона витримує заморозки до -6°С.

Гірчиця може рости на будь-якому ґрунті, хоча вона віддає перевагу піщаним або суглинистим, добре дренованим пухким землям. І все ж таки вона здатна зійти навіть на важких глинистих грунтах і з широким діапазоном рН – від 4,2 до 8,2.

Весняний посів

Навесні гірчицю можна сіяти вже у березні, у теплих регіонах — навіть у третій декаді лютого. Їй потрібно 30-40 днів для того, щоб наростити листяну масу .

1. Грядки попередньо потрібно очистити від торішніх рослинних решток.
2. При необхідності пройтися граблями або плоскорізом. Весняна земля волога, у неї зручно сіяти насіння.
3. Кращий спосіб – просто розкидати їх по розпушеному ґрунту і не загортати. З першими ж опадами вони самі підуть у ґрунт.

• при сівбі на грядках – 400-500 г на 1 сотку;
• у міжряддях до 15 см – 120-150 г.

Якщо температура повітря вище 10 ° С, то перші паростки ви побачите вже на 3-4 день. Суцільний зелений покрив утворюється приблизно за місяць.

Біла гірчиця – найкращий попередник для картоплі та томатів

Особливого догляду гірчиця не потребує. Якщо суха погода, її потрібно поливати один раз на тиждень. Підживлення рослині не потрібні.

Якщо ви не плануєте збирати з гірчиці насіння, то краще її скосити і закласти до початку цвітіння та утворення стручків, інакше вона самосівом пошириться ділянкою і перетвориться з сидерату на бур’ян . Є ще дві причини, чому не варто чекати на бутонізацію:

• у цей період рослина витрачає багато поживних речовин на утворення квіток, а потім і зав’язей і стає менш поживною для ґрунту;
• стебла гірчиці грубіють і гірше переробляються ґрунтовою мікрофлорою.

Коли краще скошувати Alba Sinapis?

За нормальних умов (розпушений ґрунт, правильний посів насіння та подальший догляд) гірчиця сходить дуже швидко. Через місяць зростання на городі вона може сягати 15–20 сантиметрів. Косити її потрібно до настання періоду цвітіння, тому що при утворенні квітконосів помітно грубіють її стебла та листя, що суттєво уповільнює процеси ферментації після закопування в ґрунт.

Крім того, в період цвітіння рослина як би забирає для себе деякі важливі мікроелементи з ґрунту і вже не є тим ефективним зеленим сидератом, який підтримує зростання інших культур. При використанні гірчиці як сидерату, не можна допускати утворення у рослини свого насіння, оскільки цей процес перетворює корисну культуру на звичайний бур’ян.

Після багаторічного вирощування різних овочів земля виснажується, тому при сівбі гірчиці деякі садівники рекомендують додатково обробити ділянку біологічними ЕМ-препаратами типу Байкал-1. Однак надмірно закислені та глинисті ґрунти, а також солончаки не підійдуть для посіву цієї рослини, навіть після добрива ґрунту торфом та ЕМ-добривами. На таких ґрунтах зелений сидерат, як показує практика, не підвищить родючість ґрунту.

Пам’ятайте, що застосовувати гірчицю як сидерат можна тільки на вже освоєних ділянках, на яких вже була проведена підготовка ґрунту та зростали будь-які плодоовочеві культури. Якщо ж з якихось причин гірчиця виросла і почала цвісти, а можливості скосити рослину немає, залиште її під зиму. При настанні холодів зробіть перекопування і залиште гірчицю як мульчуючий продукт разом з соломою або тирсою.

Як посадити та виростити гірчицю. Види, типи, сорти. Вирощування у відкритому ґрунті / у горщику на підвіконні (10+)

буває різних видів, і з них переважно схожі. Сиза та салатна гірчиці цінуються за раннє листя на зелень, біла використовується як сидерат, чорна має більш гострий та пряний смак. Гірчиця застосовується в різних сферах життя людини в таких як: кулінарія, фармацевтика. Ці рослини – відмінні медоноси. Найбільш поширені нашій країні біла, чорна, сиза види гірчиць. Гірчиця – однорічна, трав’яниста рослина із сімейства хрестоцвітих. Вирощування гірчиці — не таке складне заняття, давайте докладно на цьому зупинимося.

Технологія посіву

Сидерати (зелене добриво) можна сіяти будь-якої пори року, але озимий посів найцінніший. Тому досвідчені садівники вважають за краще сіяти сидерати восени після збирання врожаю.

Посів сидератів під зиму вирішує такі проблеми:

• можливість вирощування ранніх культур відразу після сходження снігу;
• розпушує ґрунт, захищає від утворення щільної земляної грудки;
• захищає родючий шар від промерзання;
• після скошування мульчує ґрунт;
• утримує снігові маси, не дозволяє їм вивітрюватись;
• утримує вологу від випаровування під променями сонця;
• створює захисне тло від вітрової ерозії.

При вирощуванні сидеральних культур важливо не допустити утворення насіннєвої коробочки. Рослини скошують під час бутонізації чи трохи раніше. Висота культур не повинна перевищувати 30 см. Якщо згаяти момент укосу, рослини з сидератів перетворяться на бур’яни. Також грубе стебло довго розкладатиметься в грунті, на відміну від ніжної молодої рослини.

Правила посіву

• Грядку попередньо очищають від старого бадилля та бур’янів;
• сіяти необхідно густо;
• сіяти можна рядками або врозкид;
• насіння заглиблює на 3-4 см;
• сіяти озимі можна лише після збирання врожаю з ділянки;
• для збагачення виснаженої землі разом із сидератами кладуть калійно-фосфорні підживлення або нітроамофоску;
• пересохлий ґрунт попередньо зрошують перед висадкою сидератів під зиму.

Чи потрібно перекопувати ґрунт перед посівом сидеральної культури? Якщо ділянка заросла бур’яном, її краще звільнити від бур’яну і перекопати на багнет лопати. Якщо ділянка була попередньо оброблена, достатньо поверхневої обробки.

Коли найкраще сіяти сидеральні культури, у якому місяці? Якщо урожай було зібрано у серпні, можна висівати зелене добриво відразу після збирання. І тут добре підходять саджанці швидкої схожості (кормовий горох, боби, ячмінь). Після укосу та загортання в ґрунт можна висівати сидерати повторно – власне озимий варіант. Скошена зелена маса кормового гороху, бобів та вівса встигне розкластися у родючому шарі землі до настання перших холодів (перший тиждень жовтня). У цей час слід посіяти сидерат вдруге.

Якщо посаджені рослини не встигають озеленитись до першого снігу, значить, наберуть вегетативну масу провесною. Незважаючи на відсутність надземної частини, сидератні рослини встигають сформувати досить міцну кореневу систему.

Застосування сидератів

Весною після сходу снігових мас надземну частину сидеральної культури скошують і прикопують у землю. Однак перенасичення родючого шару зеленим добривом неприпустимо: рослини почнуть гнити. Якщо ви відчуваєте гнильний запах, потрібно терміново видаляти частину зеленого добрива із ґрунту. Його можна застосувати для формування компостної купи. Гниння зеленої маси не збагачує ґрунт поживними елементами, а отруює його.

Якщо сидеральні рослини були посіяні суцільним способом, рекомендується скосити надземну частину та вкрити нею кореневу систему. У умовах розкладання коренів пройде набагато швидше. Через 3-4 тижні можна буде висаджувати культури чи сіяти насіння.

Якщо посів був проведений рядками, скошені вершки укладають у міжряддя, прикопують. Через кілька тижнів можна буде висаджувати насіння або саджанці рослин.

Вирощуємо білу гірчицю

Вирощування гірчиці відбувається з дуже малими витратами, а користь дуже відчутна. Головне завдання вирощування цього виду – це поліпшення ґрунту, на якому він висівається. Рослиною засвоюється фосфор, який знаходиться у складних розчинних фосфатах. Далі цей фосфор віддається у ґрунт вже у зручнішому для інших рослин вигляді. Це відразу позначається на родючості ґрунту. Утруднюється розвиток великої кількості хвороб: парші, фузаріозу, фітофторозу, знижуються розміри дротяника.

Сходить гірчиця дуже швидко та дружно, витримує температуру -5 градусів. Можливість витримувати заморозки дозволяє висівати її як провесною, так і пізно восени. Тож можна збирати кілька врожаїв за рік. Підходять білій гірчиці ґрунту з будь-якою кислотністю. Висіюється вона з розрахунку 4-5 грамів на квадратний метр. Відстань між насінням вибирається довільно, але так як насіння дуже дрібне, глибина засіву не більше 2 см. Після вирівнювання грунт добре зволожують. Після 3-4 х днів ви побачите сходи. Вирощують рослину максимум 20 см і можна скошувати і, після трьох тижнів, можна засівати новий урожай.

Коли косити гірчицю

Темпи зростання гірчиці залежать від температури та регулярних поливів, у середньому висоти 15-20 см рослини досягають за місяць. Але висота – не орієнтир, важливо скосити гірчицю лише до цвітіння.

Чому потрібно косити гірчицю до цвітіння

• По-перше, з утворенням квітконосів грубіють стебла, стають жорсткішими за черешки у листя – все це дуже уповільнює процес переробки зеленої маси в грунті (стебла і квітконоси перегниють дуже довго). Чим ніжніше листя, що йде під перекопування, тим швидше вони будуть розкладатися грунтовими мікроорганізмами і швидше перетворяться на зелене добриво.
• По-друге, під час цвітіння гірчиця витрачає поживні речовини з ґрунту на свої «особисті» потреби, втрачає функцію сидерату, а нам потрібно, щоб харчування залишалося для овочів та ягід.
• По-третє, гірчиця, що утворила насіння, розмножується самосівом і перетворюється на бур’ян.

Після скошування зелену масу перекопують, закладаючи в ґрунт лопатою на важких ґрунтах і сапкою та плоскорізом на легенях. Якщо погода суха, дощі рідкісні, оброблену ділянку потрібно періодично поливати – у розкладанні органіки беруть участь черв’яки та мікроорганізми, які «працюють» за вологим субстратом.

Прискорити утворення біогумусу та підвищення родючості ґрунту багато садівників намагаються додаванням препарату Байкал ЕМ-1. Це справді хороший продукт, проте якщо ґрунт дуже бідний, виснажений багаторічним вирощуванням овочів або ягід, а при сівбі не вносилася органіка (перегній, компост), то сподіватися на гірчицю і Байкал не варто. У разі вірна приказка: «Немає гною – немає врожаю». Перегній потрібно вносити раз на 4-5 років мінімум.

Навіть якщо ви посієте гірчицю 2-3 рази за літо, скосите і заробите зелень у ґрунт, це не особливо покращить структуру ґрунту – на піщаних чи глинистих ґрунтах гумусний шар утворюватиметься надто повільно, а черговий цикл вирощування овочів – виносити його. Тому посів гірчиці під перекопування не може повністю замінити собою покращення ґрунту непідготовленої ділянки – він корисний лише у чергуванні культур на вже освоєних землях.

Якщо гірчиця переросла, але ще не утворила насіння, її можна залишити під зиму, не скошувати, а навесні старе бадилля, перекопати культиватором, сапкою або плоскорізом або залишити як мульчу. Але прагнути такого способу не варто — як мульчу доцільніше використовувати солому, тирсу та інші матеріали.

Вирощування листової гірчиці

Листова та сиза гірчиця вирощується переважно для ранніх, весняних салатів, для приправи.

Ґрунти, придатні для листової гірчиці схожі на ті, що використовують для білої представниці виду. Висівається рослина, починаючи з квітня, а в закритих умовах і з березня. Сівба відбувається дуже просто, якщо знати деякі нюанси. У добре пропушений ґрунт на глибину не більше півтора сантиметра сіється насіння. Витримують відстань між рядками до 25 сантиметрів. Добре присипають землею. Рясно поливають. При хороших ґрунтах, (на болотистих ґрунтах гірчиця росте погано та повільно) і помірному зволоженні схожість дуже швидка і густа, варто проріджувати сходи.

Буквально через 3-4 тижні можна зрізати соковиті та свіжі пряні листочки. Але зверніть увагу, щоб свіжість і далі радувала вас, уникайте пересушування ґрунтів та самої рослини. Гірчиця не любить літо, стає жорсткою та непридатною до вживання.

Підготовка до сівби

Гірчицю розміщують після зернових колосових культур, однорічних трав, чистої та зайнятої пари. Після соняшнику, сої, цукрових буряків гірчиця має повертатися на поле як мінімум через чотири роки, а після інших хрестоцвітих культур (ріпак, капуста, редька) – через 8 років.

– Всі олійні не люблять переущільнений або заболочений ґрунт. Ми іноді використовуємо чизелювання, щоб уникнути утворення плужної підошви, – розповідає Людмила Горлова.

Якщо гірчицю належить посіяти на полях, засмічених багаторічними бур’янами, ВНИИМК рекомендує проводити пошарову обробіток ґрунту: слідом за збиранням попередника – дискування на глибину 6-8 см, а через 10-12 днів після відростання бур’янів – лемішну або плоскорізну обробіток2 .

В основну обробку ґрунту можна внести 50-70% азотних добрив разом із фосфорними та калійними. Інші добрива вносяться на етапі культивації.

Передпосівну культивацію проводять на глибину 3-5 см при першій нагоді виїзду в поле, але без шкоди для якості виконуваних робіт.

Головна вимога на цьому етапі – ґрунт повинен бути дрібнокомкуватим і рівним. У гірчиці дрібне насіння, тому, якщо поверхня грунту не буде вирівняна, отримати дружні сходи не вдасться.

Гірчиця як сидерат

Порожнє, після збирання садових культур, місце на грядках швидко займуть бур’яни. Краще посадити на звільнені ділянки сидерати – це особливі культури, що використовуються в якості зеленого добрива. Коли можна сіяти гірчицю як сидерат?

Яка гірчиця краще як сидерат

Гірчиця – самий улюблений садівниками сидерат. Вона невибаглива, добре росте як на бідних, піщаних грунтах, так і на важких, глинистих ґрунтах.

Переваги гірчиці:

• завдяки своєму складу, ефірному маслу відлякує шкідників, пригнічує розвиток грибкових хвороб (в т.ч. парші, гнилі, чорної ніжки);
• забита в грунт гірчиця виступає в якості зеленого добрива, збагачує землю потрібними для рослин сполуками;
• коріння, що залишиться в грунті стане їжею для дощових черв’яків, це покращить аерацію грунту і його структуру;
• завдяки швидкому зростанню гірчиця пригнічує розвиток бур’янів: їм не вистачає світла, місця і вологи для зростання;
• грунт надійно захищений від ерозії, пересихання;
• створюються сприятливі умови для корисної грунтової мікрофлори;
• посаджена під зиму гірчиця добре утримує сніг.

В якості сидерата придатні кілька видів гірчиці:

Всі вони дають достатню вегетативну масу, невибагливі, мають гарну схожістю. Вони розрізняються висотою рослин, ступенем опушення листя, кольором насіння і їх смаком, що несуттєво при посіві як сидерат.

Коли сіяти гірчицю як сидерат

Сіяти гірчицю як сидерат можна протягом усього дачного сезону. Від обраного для посіву періоду залежить подальше використання гірчиці.

Сіють гірчицю:

1. Навесні. Сіяти насіння можна відразу після сходу снігу. Закладають їх неглибоко, близько 1 см. Для прискорення проростання посіви накривають агроволокном. Висока вологість грунту і стале тепло – кращі умови для проростання гірчиці. Сіяти сидерати можна вже з березня, а до посівів основних садових культур повинно залишитися не менше місяця. За цей час гірчиця встигне наростити достатню зелену масу.
2. Влітку. У літню пору гірчицю сіють на звільнених від ранніх культур ділянки: після зелені, цибулі, ранньої картоплі та ін. Насіння висівають неглибоко, близько 2 см, регулярно зволожують землю, щоб не допустити її пересихання. Сидерат допоможе відновити структуру і родючість грунту, дасть йому «відпочити» перед новими посадками. Завдяки такому «перепочинку» на порожній грядці не виростуть бур’яни, а грунт очиститься від шкідників і хвороб.
3. Восени. Із закінченням дачного сезону велика частина ділянки залишається порожньою. Краще не залишати грунт вільним: сходи гірчиці захистять землю від вимерзання і пересихання в холодний період, затримують на грядках сніг. Сіяти культуру можна з початку вересня, проте, оптимальні терміни посадки – в жовтні. До передбачуваного похолодання повинно залишитися не менше 4 тижнів: за цей час рослини досягають потрібного розміру.

Не можна висівати гірчицю після родинних культур – редиски або капусти. В цьому випадку хвороби і шкідники, властиві сімейству, зберігаються в грунті.

Як сіяти гірчицю як сидерат

Насіння гірчиці не вимагають попередньої підготовки, протруювання або стимуляції росту. Досить розподілити їх по поверхні грунту і закрити.

Сіяти гірчицю можна двома способами:

1. Рядками. Насіння висівають у рядки-канавки, між якими повинна дотримуватися відстань 15-17 см. Такий спосіб дозволяє отримати густі, рівномірні сходи, що полегшить подальшу прибирання рослин при необхідності.
2. Суцільним способом. Насіння розсипають хаотично, намагаючись дотримуватися щільність посівів. Краще сіяти спочатку уздовж засівають ділянки, потім поперек. При такому способі витрата насіння підвищується, можливо нерівномірне висівання. Однак трудомісткість посіву нижче: садівникові не потрібно розбивки рядів.

Порядок посіву сидерату:

• Підготовка ділянки. Землю слід розпушити, видалити бур’яни, бадилля культурних рослин.
• Посів. Насіння розподіляють по поверхні грунту обраним способом, дотримуючись норму висіву насіння – близько 400 г на сотку. Перевищення витрат, як і його заниження, небажано: в першому випадку сходи будуть заважати один одному, у другому – рослини недостатньо щільно приховають грунт.
• Боронування. Посіяне насіння слід закласти в грунт. При посадці рядками викопані канавки засипають землею, а при посіві суцільним способом боронують граблями.
• Полив. Якщо встановилася волога, дощова погода, то насіння не вимагають поливу. В іншому випадку посіви поливають методом дощування, щоб не розмити насіння.

При достатній вологості і температури сходи з’являться вже через кілька днів. Особливого догляду рослини не вимагають: досить зволожувати грунт в посушливі дні.

Застосування гірчиці як сидерат

Через 1-1,5 місяця з появи сходів настає час приступати до збирання рослин. Важливо прибрати бадилля гірчиці до її цвітіння, в іншому випадку насіння поширюються по всій ділянці і буде виступати нарівні з бур’янами.

При літньому і весняному посіві обов’язкове прибирання культури не пізніш 45 днів з моменту посадки. Досить наросше бадилля гірчиці скошують. Її можна закласти в компост або залишити на поверхні грунту. Далі ділянку перекопують. Забита в грунт гірчиця перегниє, стане органічним живленням для грунту, поліпшить її структуру.

Подальша посадка культурних рослин можлива не раніше, ніж через тиждень. Прискорити розкладання зеленої маси допоможуть активатори грунтової мікрофлори, наприклад, Байкал ЕМ-1У .

При осінньому посіві гірчицю можна прибрати або залишити на грядці:

• якщо рослини зацвітають , їх скошують і залишають в якості мульчі;
• якщо гірчиця ще не зацвітає , а заморозки вже очікуються, можна залишити її на грядці без прибирання.

Навесні ділянку перекопують, закладаючи залишки рослин в грунт.

Гірчиця – необхідна для здоров’я грунту культура. Сіяти її можна з весни до осені, тим самим покращуючи структуру ґрунту, збагачуючи її живильними елементами, позбавляючи від шкідників і хвороб. Головне не упустити момент цвітіння і не допустити засмічення ділянки сидератом.