Зміст:

1 Пиво хугарден: история, технология производства, виды, как пить, легенды
2 Hoegaarden (“Хугарден”)

Пиво хугарден: история, технология производства, виды, как пить, легенды

Такая рецептура подразумевала полное соответствие напитка стандартам не только самого предприятия, но и всем государственным нормам, предъявляемым к пиву. Правильный напиток должно было иметь мягкий вкус, светло-золотистый отлив, насыщенный аромат и чувствительную хмельную горчинку.

Рецепт жигулевского пива времен СССР 1964 содержит в себе следующие ингредиенты:

солод, состоящий из 1 кг ячменной крупы и 5 кг австрийского компонента;
хмель, который берется в количестве 50 грамм, но при этом 30 грамм вносится за 90 минут до окончания готовки напитка, а оставшаяся часть за 15 минут;
дрожжи: 28 грамм их сухого варианта или же 5 кг свежего.

Приготовление пива происходит методом затирания, который разделен несколькими температурными паузами:

Первая отварка (она же белковая пауза) длиться 10 минут, кипение отвара происходит при температуре в 55 градусов. Затирка заключается в соединении 8 литров воды с 1 кг ячменной крупы с таким же объемом венского солода.
Этап осахаривания происходит в течение 20 минут. Он проводится при температуре 70 градусов, на которой его выдерживают 20 минут, а затем довести до кипения и продержать еще полчаса.
Этап настаивания напитка. Во время нее в 16 литрах воды затирается 4 кг венского солода. Он проводиться в течение 20 минут.
Доливка. При ней происходит соединение основного отвара с затором, все доводиться до температуры в 68 градусов и выдерживается полчаса.
Отварка. Она происходит при той же температуре, что предыдущий этап, длительностью в 30 минут. При перемешивании затора отбирается 1/3 часть его гущи и помещается в отдельную кастрюлю. Эта часть называется отваркой, ее нужно кипятить в течение 10 минут. Отварка соединяется с основным затором, когда последний достигнет температуры в 78 градусов.
Этап настаивания (мэш аут) проводиться за 10 минут, после чего производиться фильтрация напитка.

Расход воды при такой варке составляет:

Общее время кипячения составляет 100 минут, в итоге должно получиться около 35 литров напитка.

2 Виды бельгийского пива и отличие компонентного состава

Пиво Hoegaarden до продажи прав Пьером Селис Компании САН ИнБев производилось по старинной бельгийской рецептуре, сохраненной монахами фландрийских монастырей. Оно включало в свой состав не пророщенные зерна пшеницы, ячменный солод и пряности, включая цитрусовую цедру и кориандр. В середине 20 столетия рецептура подверглась коррекции, и в состав пива вошел хмель, придавший продукту новую ноту вкуса и аромата.

Бокал бельгийского пива Хургаден

На сегодняшний день бельгийское пиво представлено 3 видами:

Оригинал Уайт. Имеет цвет печеного хлеба, мутную консистенцию и плотную шапку пены при розливе в стакан, крепость составляет не более 4%.
Гран Крю. Марка пива с нежным вкусом, не имеющим ярко выраженного привкуса ячменя и хмеля, спиртовое содержание не превышает 9%.
Форбиден Фрут. Своеобразный пивной глинтвейн глубокого насыщенного цвета красного вина и с глубоким фруктовым вкусом в сочетании с привкусом пряностей. Имеет отличную взбитую пену, спирт, содержащийся в продукте, составляет не более 5%.

Специал. Золотого цвета, с превалирующим количеством ячменного солода, имеет тягучую консистенцию. Крепость не более 7%;
Роуз. Основной уникальностью этого вида пива является добавление в рецептуру свежих ягод малины, благодаря чему оно имеет розовый цвет и приятный вкус малины и пряностей. Содержание спирта 3,8;
Цитрон. Белое пиво с добавление натурального лимонного сока, что придает продукту свежесть и кисловатый оттенок во вкусе. Содержание спирта не превышает 3%.

Напитки такого же класса и вкусового качества

Продукция Авшарского винного завода насчитывает десятки позиций, с которыми вы сегодня гарантированно познакомитесь в каждом специализированном алкомаркете. При этом к наиболее распространенным коньячным продуктам компании, которые можно сравнить с Древний Эривань, относятся:

Авшар. Радует томно-янтарным цветом с приятным золотистым оттенком. В его аромате слышны сладкие и сбалансированные нотки ванили, а во вкусе ощущается мягкость и округлость.
Ардвин. Имеет золотистым окрас и приятным янтарным оттенком. В его вкусе слышна оригинальная дымка, которая перекликается с нежными полутонами ванили и шоколада. Аромат при этом многослоен и сбалансирован.

Мармара. Демонстрирует привлекательный нежно-янтарный окрас и аромат, насыщенный сладостью сухофруктов и цветов. Основная нота вкуса при этом отведена ванили и шоколаду.
Тигрис. Имеет янтарный цвет и небольшим отблеском меди. Во вкусе слышны ноты ванили, шоколада и сухофруктов, а в аромате при длительной дегустации можно услышать цветочные полутона.

Коротко о продукте

Немногим посчастливилось увидеть и лично попробовать пиво «Хугарден». Фото как нельзя лучше может передать особенности этого напитка

Для начала нужно обратить внимание на этикетку, где написано, что продукт представляет собой белое пиво. Что это означает, почему товар получил такое название? Секрет кроется в технологии производства

«Хугарден» — нефильтрованное пиво. Поэтому оно содержит взвешенные частицы и внешне выглядит несколько мутным. Кроме того, необычная консистенция обусловлена двойной ферментацией. Определенные штаммы дрожжей добавляются на двух этапах производства: в самом начале в период брожения и после розлива в кеги или бутылки. Это заставляет смесь дважды менять свой состав и приобретать особый вкус и уникальный аромат.

По словам потребителей, в жаркий день такой напиток – настоящая находка. Он прекрасно освежает и доставляет огромное удовольствие ощущением легкости с нежными нотками фруктов и пряностей.

10 фактов о пользе пива

Есть много информации и
научных исследований, убедительно доказывающих существование пивного
алкоголизма. Но в то же время и ученые, и врачи признают, что у напитка немало
полезных свойств.

В умеренных
количествах пиво благотворно влияет на сердце и нормализует сердечный ритм.
Бокал напитка
способен запустить механизм креативного мышления у творческих натур.
Хмельной
алкоголь может быть средством профилактики сахарного диабета.
Регулярное
умеренное употребление пенного снижает риск развития мочекаменной болезни.
Благодаря
питательности и высокой концентрации активных веществ пиво помогает организму
быстрее восстанавливаться после физических нагрузок.
Пиво повышает
самооценку и позволяет найти в себе новые достоинства.
Пенный
напиток содержит вещества, предотвращающие развитие катаракты.
Хмельной
алкоголь, употребляемый в небольшом количестве, может понижать АД.
Богатый
витаминно-минеральный состав пива помогает укреплять иммунную систему.
Регулярное употребление пива способствует усилению
костной ткани, что снижает риск переломов и подобных травм.

История появления на свет пивной марки

Пьер Селис — имя, которое подарило миру замечательный пенный напиток. Человек с большой буквы, противостоявший долгое время гнавшимся за богатством коррупционерами. Уроженец Бельгии, который смог создать легенду в мире пива.

Начинал он деятельность простым рабочим в маленькой пивоварне Tomsin, использовавшей в своих рецептах фруктовые добавки и специи. Здесь молодой человек многому научился, набрался опыта, благодаря которому в будущем решил попробовать самостоятельно заниматься изготовлением пива.

В 50-е гг. XX века появившаяся на рынке крупная компания Stella Artois вытеснила более мелкую пивоварню и Пьер остался без работы, но с огромным багажом знаний. Он подался помощником на отцовскую молочную ферму, а между делом угощал друзей пивом. Свою первую партию он сварил прямо в молочном котле, добавив к основному рецепту приготовления кориандр и цедру апельсина. Все, попробовавшие творение Селиса, были в восторге и умоляли его повторить.

Тогда юный экспериментатор решил серьезно заняться производством и в 1966 году купил небольшую пивоварню. Hoegaarden стал пользоваться спросом и приобрел такую популярность, что через несколько лет смог конкурировать с самой Stella Artois. Постепенно пиво Пьера становится известным не только в родном маленьком городке Хугарден, но и далеко за пределами страны. Оно пользуется спросом во Франции, Голландии и плавно проникает на рынки США.

Около 20 лет Селис занимался производством белого нефильтрованного, возможно, продолжал бы еще столько же, но произошло несчастье. Пожар сжег дотла пивоварню, все оборудование и разрушил здание. Понадобились огромные деньги на восстановление, которых у Пьера не было, а банки отказывались давать такую сумму в кредит. Ему пришлось отдать часть компании Stella Artois, которая впоследствии нескольких объединений превратилась в огромный холдинг Inbev. В наше время — это крупный производитель пива самых известных брендов (Стеллы, Хугардена, Старопрамена, Брахмы и др.) Сегодня пиво марки Hoegaarden выпускают не в одноименном городке, а в Лювене.

Характеристики Хургаден

Пиво Hoegaarden – изысканный —бельгийский— алкоголь, аналогов которому вы не найдете, даже если изучите все —сорта пива—. Данный продукт не фильтруется и готовится по оригинальной технологии, которой уже почти 600 лет. Причем в структуре алкоголя находятся только высококачественные ингредиенты, за чем пристально следят опытные технологи.

Рассматривая детально состав каждого представителя компании Hoegaarden, вы отметите для себя наличие в основе изделий непророщенной пшеницы, несоложеного овса, ячменного солода, кориандра и цедры апельсина.

Цвет. Визуальный колорит может отличаться, опираясь непосредственно на состав. Варьируется от нежно-золотого до игристого красного.
Аромат. Ароматические показатели выражены колоритом пряных, фруктовых и ягодных полутонов.
Вкус. Гастрономическая основа радует мягкостью и нежностью. Каждый глоток дарит приятные ощущения.

Расширяйте собственные грани познания в области стильных алкогольных напитков, доверяя торговым маркам, которые уже успели зарекомендовать себя с лучшей стороны на международной арене.

Отправляйтесь в ближайший алкомаркет за бутылочкой премиального европейского нефильтрованного пенного с эксклюзивным вкусом и ароматом.

Самая распространенная разновидность Хугарден — белое пиво, которое готовится по старинной рецептуре, состав его натуральный. Этот бельгийский эль часто называют белым, а не светлым, потому что он имеет молочный оттенок и отличается от любого другого нефильтрованного пива.

Если смотреть на напиток в бокале, то на вид он с легкой дымкой. Его цвет соединяет в себе яркие и золотистые оттенки.

Вкус напитка — слегка кислый. Он бодрит и в то же время освежает, имеет мягкую, приятную горчинку.

По составу Хугарден не имеет аналогов. В нем сочетаются минеральная вода, зерна молодой пшеницы, солод из отборного ячменя, сухая цедра свежих апельсинов, несоложеный овес и кориандр.

Виды пива Хугарден

Hoegaarden White Классическая версия пива Хугарден. Пиво изготовлено по древним монашеским рецептам: светло-желтое, мутное, с воздушной пенкой. Крепость: 4,9%. Вкус мягкий, лёгкий, сладко-кислый, с тонким пряным цитрусовым ароматом.
Hoegaarden Rosée Необычное пиво розового оттенка, идею которого создатели почерпнули из местных легенд про банку из-под джема. Изюминкой напитка является вкус малины и нежный цвет. Крепость: 3%.
Hoegaarden Agrum + безалкогольная версия Напиток со вкусом грейпфрута, апельсина и мандарина. Во вкусе действительно прослеживаются заявленные цитрусовые, но послевкусие совершено отличается и разочаровывает. Крепость: 2 %.

Также в ассортименте присутствуют разные версии фруктового Хугардена: крепкий «Hoegaarden Forbidden Fruit» (8,5%) и слабоалкогольные «Hoegaarden Radler Lemon & Lime», «Hoegaarden Radler Agrum» (2%). На российском рынке недавно была выпущена новинка «Hoegaarden Grapefruit».

Вернемся в Россию

Многие мировые бренды, в том числе и пива, заполонили прилавки супермаркетов и обычных торговых точек России. «Хугарден» и «Хайнекен», «Stella Artois» и «Moretti», «Peroni» и «Budweiser» — все эти пивные напитки из разных европейских стран. И правы те российские туристы в Бельгии в своём суждении, высказанном выше.

То есть, если открыть бутылочки с одинаково красочными этикетками, но изготовленными в итальянской пивоварне Биррифичо-дель-Дукато из провинции Парма и где-то на территории нашей страны, то нередко кроме названия ничто не напоминает итальянский продукт. Или другой страны.

Характеристики Hoegaarden Грейпфрут

Пиво Хугарден грейпфрут, изображенного на фото – новинка золотистого цвета, немного светлее стандартного нефильтрованого напитка. Бутылочка по своей форме не изменилась, но отличается дизайн этикетки. Внизу её красуется долька грейпфрута, а сероватая окантовка заменена оранжевой.

содержание алкоголя – 4,6%;
объём тары 0,47 литра;
абсолютно не чувствуется запах пива, он перебивается цитрусовым ароматом;
ярко выражен вкус грейпфрута, что полностью поглощает солодовые нотки;
во вкусе хорошо прослеживается ярко выраженная горечь, которая наводит на мысль ненатуральности грейпфрутового вкуса.

Напиток относится к лёгким, алкоголь не ощущается абсолютно, напоминает вкус молодости – сочетание алкоголя с соком. Предпочитают его поклонники цитрусовых фруктов, что прослеживается в отзывах почитателей пива Хугарден грейпфрут.

Достойный последователь

В 1925 году родители Пьера Селиса не могли даже подумать о том, что их маленький сынишка станет прародителем древнего напитка, известного на всю страну. Произошло это по воле случая, когда парень, оставшись без работы, по просьбе своих друзей попытался приготовить в домашних условиях пиво по старинному рецепту. Попытка удалась на славу. Воодушевленный победой Пьер решил посвятить себя новому делу и приобрел для этого небольшую пивоварню, установив ее дома на заднем дворе. Свой продукт он назвал именем того местечка, где и родился. С тех пор пиво «Хугарден» получило нового хозяина. Дела шли неплохо, и домашняя пивоварня уже не справлялась с многочисленными заказами. Предприимчивый хозяин переехал в более просторное помещение и поместил оборудование на заброшенном заводе по производству лимонада. Слава о новом пиве быстро разнеслась по округе, а затем и перешагнула границы страны. Вскоре о напитке узнали в Нидерландах, а затем и французские любители смогли оценить его неповторимый вкус.

Hoegaarden (“Хугарден”)

Hoegaarden – бельгійський пивний бренд, що належить до алкогольного гіганта, міжнародної корпорації Anheuser-Busch InBev. Торгова марка є більш ніж на 70 національних ринках. Україна стала першою країною, де за ліцензійною угодою розливається “Хугарден”. Відповідно до законодавства, у складі Hoegaarden є компоненти (цедра апельсина, коріандр), які не дозволяють класифікувати його як «пиво», тому на етикетках вказується, що це «пивний напій».

Історична довідка. Сама назва пива недвозначно вказує на місце його походження: ченці монастирів, що розташовані в окрузі Хугарден, варили напій з XIV століття. Перша документальна згадка про це «біле» пиво відноситься до 1445 року. Завдяки налагодженим торговим зв’язкам між Нідерландами, до складу яких тоді входила ця область, та данськими колоніями Ост-Індії, пивовари мали змогу експериментувати з додаванням у пиво різноманітних екзотичних інгредієнтів. Так народилися рецепти, що включають трави, насіння коріандру, подрібнену цедру солодких та гірких апельсинів Лараха.

Протягом століть Хугарден процвітав, перетворившись на великий пивоварний центр. Однак у другій половині XX століття благополуччя галузі сильно похитнулося: причинами цього стали повоєнний спад економіки та розвиток технологій виробництва таборового пива. Наприкінці 50-х років припинив своє існування остання пивоварня міста Tomsin, яка випускала пшеничне нефільтроване пиво.

Відродження “білого пива” пов’язане з ім’ям уродженця Хугардена – П’єра Селі, який, будучи старшокласником, підробляв під час канікул на пивоварні Tomsin. Першу партію пива він зварив для себе та друзів, по крихтах відновивши рецепт. Продукт був прийнятий “на ура” і Селі, який працював молочником, вирішив змінити професію. Виробництво на пивоварні, названій De Kluis, зростало рекордними темпами, у 1984 році розпочався експорт пива до США. Проте велика пожежа знищила всі потужності підприємства.

Після кількох проміжних угод Селі продав свою частку у компанії концерну Interbrew. Сьогодні всі права на бренд належать найбільшій у світі пивоварній корпорації Anheuser-Busch InBev.

Нагороди

World beer cup, Філадельфія:

1996 – золота (Hoegaarden) медаль;
1998 – Бронзова (Hoegaarden White Ale) медаль;
2000 – срібна (Hoegaarden Wit) медаль;
2002, 2004, 2006 – золота (Hoegaarden) медаль;
2008 – золота (Hoegaarden Wit) медаль;
2012 – срібна (Hoegaarden) медаль;
2016 – золота (Hoegaarden Wit) медаль.

World Beer Championship, Чикаго:

Australian International Beer Awards, Балларет:

1998 – Золота та срібна медалі;
1999 – Золота (Hoegaarden Forbidden Fruit) медаль;
2000 – Золота (Hoegaarden Original White) медаль та титули Grand Champion Beer, Grand Champion Specialty Ale, Best Wheat Beer, Best Specialty Ale;
2008 – Бронзова (Hoegaarden White) медаль.

International Taste & Quality Institute, Брюссель:

2000 – Срібна медаль;
2002, 2004, 2006, 2008 – Золота медаль;
2015 – 5 срібних (Hoegaarden White, Hoegaarden Forbidden Fruit), бронзова (Hoegaarden Grand Cru) медалі.

San Diego International Beer competition:

North American Beer Awards, Айдахо:

Beer and Whiskey Festival, Стокгольм:

Сорта пива Хугарден

Існує три сорти пива Хугарден. І тут ми розглянемо кожен із них окремо.

Хугарден біле (Hoegaarden Original White)

Енергетична цінність – 44ккал/100г;

вміст спирту – 4,9 градусів;

Склад: мінеральна вода, солод ячмінний пивоварний світлий, солод пшеничний пивоварний, хміль, пшениця, аскорбінова кислота.

Хугарден – це класичний варіант пива Хугарден. Світле нефільтроване пиво, якому властиві димчастий колір та смак справжнього білого пшеничного пива. До складу також входять апельсинова цедра, коріандр та багато інших спецій. Зрозуміло, що рецепт не розкривають широкому загалу.

Після того, як пиво наллють у келих, відразу ж видно білу шапку із щільної піни, яку можна їсти ложкою. Дуже добре відчувається аромат цитрусів та трохи стиглої пшениці, запахи дуже характерні для білого пива.

Смак пива дуже м’який, без гіркоти, хміль не відчувається, зате відчувається легка кислинка та легкий смак фруктів.

Хугарден Гранд Кру (Hoegaarden Grand Cru)

Енергетична цінність – 69 ккал/100г;

Вміст спирту – 8,5 градусів;

Це пиво в рази насиченіше класичного Хугардена. Колір теж набагато насиченіший і яскравіший. У запаху пива Хугарден Гранд Кру змішалися фрукти, пшениця, солод, спеції, цитруси і навіть сіно – такий аромат справді зачаровує. Колір пива золотистий, каламутний, видно дріжджовий осад.

На смак пиво нагадує глінтвейн. Дуже ніжне і спітніле, з присмаком спецій і без гіркуватості властивої пиву, воно воістину заворожує. Пиво як живе, заворожує і зовнішнім виглядом, смаком. За порівняннями очевидців, Хугарден Гранд Кру приблизно в 4 рази насиченіший і смачніший за класичний Хугарден.

Хугарден Форбідден Фрут (Hoegaarden Forbidden Fruit)

Енергетична цінність – 70 ккал/100г;

Вміст спирту – 8,5 градусів;

Склад: мінеральна вода, солод ячмінний пивоварний світлий, солод пшеничний пивоварний, хміль, пшениця, аскорбінова кислота, апельсинова цедра.

Пиво пшеничне нефільтроване, з особливими спеціями та яскраво вираженими фруктовими добавками.

Пиво має приглушений червоний колір та яскраво виражений фруктовий запах із нотками пшениці хмелю. Це пиво у нас дуже непопулярне, очевидно нагадує вино, але для справжніх поціновувачів саме воно буде найсмачнішим.

Смак цього пива чимось, звичайно, нагадує класичне пиво, але, на відміну від перших двох сортів, має яскраво виражений гіркуватий присмак, характерний для пива. Також є присмак цитрусів, спецій та трохи інших фруктів. Проте смак саме пива, світлого пшеничного, домінує.

Як пити пиво Hoegaarden

Виробник рекомендує охолоджувати напій перед подачею до незвичайно низької температури 2–3 °С, щоб оцінити всі особливості смаку Hoegaarden. Рекомендується пити його з фірмових шестигранних келихів: вважається, що їхня тюльпановидна форма і товстий зріз скла дозволяють максимально довго зберігати пиво холодним.

Самі бельгійці вважають за краще додавати в ємність лимонну часточку – в барах навіть подаються спеціальні пестики, щоб можна було притиснути її до денця склянки для вичавлювання соку.

Спеціальна склянка для Хугарден

Ця склянка була придумана і створена творцем пива Хугарден П’єром Селісом. Прототип він побачив у місцевій лавці у Хугардені. То були італійські склянки. Багато людей протягом усієї історії пива Хугарден погоджувалися пити його лише з цих склянок, створених спеціально для нього.

Оригінальна восьмигранна форма та товстий шар скла дозволяють пиву всередині склянки завжди залишатися холодним. Завдяки товстим стінкам контакт із теплими руками набагато менше і скло вбирає тепло в себе, не віддаючи його пиву. Таким чином, пиво довше залишається холодним.

Вже коли П’єр Селіс продав повністю свій перший бізнес, корпорація InBev поміняла форму склянки на шестигранний для більш зручного та економного виготовлення. Таким він і є зараз.

Хоча ще в Хугарден поширювалися різні легенди, деякі з яких відверто абсурдні. Але оскільки П’єр Соліс ще донедавна був живий, він і відкрив таємницю походження склянок.

Види пива Хугарден

Hoegaarden Original White, 4,9%

Найвідоміше та титуловане пиво бренду, відзначене безліччю міжнародних нагород. Вариться за традиційним монастирським рецептом, чия історія бере початок у XV столітті. Являє собою класичний бельгійський віт із щільною шапкою піни, яка височить над краєм келиха. «Білим» цей сорт нефільтрованого пива називають через його світлого кольору та природну каламутність. Має насичений пшеничний аромат з нотами яблука, банана, випічки, коріандру та інших спецій. До складу входять також спеціальні інгредієнти, що забезпечують цитрусові тони в смаку: висушена кора гірких апельсинів Курасао і цедра солодких апельсинів.

Hoegaarden Forbidden Fruit (Hoegaarden Verboden Vrucht), 8,5%

Один із найскладніших у виробництві та унікальних у смаку сортів, зварений за старовинним рецептом. Відрізняється темним мідно-червоним кольором і пишною шапкою піни заввишки два пальці. Букет наповнений природною свіжістю та гарними тонами зігрітої сонцем вишні, чорносливу, яблучного пюре та гвоздики. У смаку відчуваються щільна лікерна насолода, стиглий інжир, шоколад, багато родзинок та горіхи. Етикетку пляшки прикрашає парафраз картини Рубенса, на якому Адам простягає Єві келих Forbidden Fruit. Через це влада США довгий час не дозволяла продавати пиво на території країни, розцінюючи сюжет як непристойний.

Hoegaarden Grand Cru, 8,5%

Нефільтроване пиво щодо стилю якого фахівці не досягають консенсусу. Можна побачити, що його класифікують як класичний вітбір, блонд і навіть трипель (потрійне пиво). Насправді у напої містяться характеристики всіх трьох стилів, але за міцністю та складом він найближчий до бельгійських золотистих міцних елей. Незважаючи на досить високу заявлену фортецю, Grand Cru відрізняється м’якістю та легко п’ється. Має початкову солодову насолоду зі смаком підрум’яненого бісквіту та апельсинових цукатів. Рекомендується подавати до столу у шестигранних фірмових склянках або келихах у формі тюльпану.

Hoegaarden Rosee, 3%

Фруктове пиво поповнило лінійку бренду у 2007 році. У рекламному ролику розповідається, що на його створення пивоварів спонукала легенда про те, як за старих часів у далеких селищах, де не було спеціальних келихів, пиво пили з банок з-під джемів та варення. Солодкі залишки на денцях банок надавали напою несподіваних і пікантних відтінків смаку. Як і інші види пшеничного пива, Hoegaarden Rosee не фільтрується, але відрізняється від них ніжним рожево-жовтогарячим відтінком. Має свіжий аромат з тонами малини та полуниці, а також типовими бельгійськими дріжджовими ефірами, в яких уловлюється родзинки, гвоздика та хлібна нота. Смак свіжий, з домінуючими тонами ягід і гіркувато-солодким післясмаком.

Hoegaarden Julius, 8,7%

Після недовгої перерви у виробництві Julius знову стали випускати у 2012 році – на хвилі зростання інтересу споживачів до нефільтрованого пива. Являє собою класичний зразок бельгійського елю з великою фортецею та багатим букетом прянощів. Вариться з використанням трьох видів хмелю, ячмінного солоду та особливого штаму дріжджів. Відмінно підходить для тривалого зберігання, тому що проходить вторинне дображивание після розливу. Рекомендована температура вживання – 4-6 ° C, до напою прийнято подавати скибочку лимона.

Коротка історія пива Хугарден

21 березня 1925 року у місті Хугарден народився П’єр Селіс, людина, яка створила пиво Хугарден. З ранніх років він допомагав на броварні, де широко використовувалися різні спеції та фрукти, як добавки до пива. Але в 50-х роках на місце, де він жив, насунулися інші великі пивоварні компанії, зокрема, Stella Artois. І броварню “Tomsin”, де працював П’єр Селіс, закрили. Тоді він почав працювати на молочній фермі свого батька. Одного разу друзі запропонували йому, як жартома, зварити трохи пива, адже те, що було тоді, нікуди не годилося. І П’єр спробував. Першу партію пива він зварив у молочному казані. Він пригадав, як варилося пиво на пивоварні Tomsin, адже ніяких рецептів у нього не було. У той перший рецепт входили солод, хміль, мелене насіння коріандру та цедра апельсинів. Рецепт, який П’єр узяв за основу, використовувався, як то кажуть, ще з 1445 року у місцевих монастирях. Це був один із популярних рецептів, які всюди використовували як у пивоварнях, так і для домашнього використання. Але все ж таки невідомо, чи був сучасний рецепт пива Хугарден взятий з монастирів, чи П’єр Селіс придумав свій рецепт, але офіційна історія пива Хугарден почалося в 1966 році.

Його пиво сподобалося всім, хто пробував, і П’єр вирішив виробляти пиво вже комерційними партіями. У 1966 році він купив невелику пивоварню, яку встановив у стайні поряд із будинком. Потім виробництво довелося розширити – переїхати до будівлі старого, занедбаного лимонадного заводу.

Біле пиво П’єра Селіса швидко витіснило табір Stella Artois спочатку з Лювена, потім з Антверперна, а потім поширилося на Нідерланди та Францію. Усім подобався той особливий смак, що так не схожий на смак табору. І ще родзинку додавала незвичайна важка восьмигранна склянка, в яку наливали це пиво.

І якщо виробництво пива Хугарден починалося з 25 гектолітрів, то до 1985 воно розширилося до трьохсот тисяч гектолітрів. Тоді ж П’єр почав постачати своє пиво до США. Але пожежа зруйнувала його плани. Пивоварня була спалена вщент і страховка ніяк не могла покрити витрати на її відновлення. У П’єра було 40 мільйонів бельгійських франків, а треба було 280. Тоді П’єр віддав 45 відсотків акцій своєї компанії Stella Artois, яка погодилася дати кошти, що бракують.

Все йшло добре до 1988 року, коли марка Stella Artois поєдналася з маркою Piedboeuf. Їхній холдинг отримав назву Interbrew. Незабаром на пивоварню до П’єра прийшли люди з нового холдингу і наполегливо запропонували варити одне сусло і потім розбавляти його водою. Але його не спокушали подібні методи, і він змушений був вийти на пенсію, продавши свою частку бельгійському гіганту.

Але на цьому П’єр не заспокоївся, йому не дав його інтерес до пивоваріння. І він відкрив нову броварню в Остіні, штат Техас. Він почав випускати нове пиво — Celis White, таке ж смачне, як і попереднє. Цього разу він знову став на ті самі граблі. Партнери П’єра хотіли великих оборотів та швидких заробітків, і йому довелося підписати договір з компанією Miller. Адміністрація дешевшала виробництво для отримання прибутків і втрачала як, а значить, втрачала і покупця. П’єр знову продав свою частку і повернувся додому в Хугарден. А завод в Остіні незабаром закрили.

Тим часом холдинг Stella Artois та Piedboeuf перейменували на InBev. І цей холдинг вирішив закрити завод у Хугардені, перший завод П’єра. Продажі та виробництво були відмінними, але InBev вирішив перенести завод у велике місто.

Тепер пиво «Хугарден» варять у Лювені та всіма правами на нього володіє холдинг InBev.