Його електроди, що проводять, кріпляться сисальцями на передній стінці грудей, зап'ястях і кісточках пацієнта, який знаходиться у горизонтальному положенні (попередньо місця на тілі, куди кріплять електроди, знежирюють; на них наносять спеціальний гель для провідності струму).
Електроди для реєстрації ЕКГ з відведень від кінцівок розміщують на зовнішній поверхні правого і лівого передпліч трохи вище кисті, а також вище зовнішньої кісточки на лівій гомілці.
ЕКГ (електрокардіограма) – це широко застосовуваний метод діагностики багатьох проблем з серцем у людей будь-якого віку. Під час ЕКГ датчики (електроди), прикріплені до пацієнта, визначають активність серця, яка записується у вигляді хвиль на графіку.
Для визначення джерела збудження або так званого водія ритму необхідно оцінити проходження збудження по передсердях і встановити відношення зубців R до шлуночкових комплексів QRS.
Зубець Т: віддзеркалює кінцеву фазу реполяризації міокарда шлуночків. В нормі зубці Т додатні у відведеннях I, II, і V2–V6, додатні або від'ємні в III, aVL, aVF і V1, а також негативні в aVR.
Методика проведення ЕКГ Підготовка до ЕКГ не вимагає особливих дій. Для отримання достовірної кардіограми, перед обстеженням важливо заспокоїтися, утриматися від вживання кави, міцного чаю, куріння. Також, напередодні дослідження заборонено приймати спиртні напої.
Подушечки електродів повинні розташовуватися на проксимальних (віддалених) ділянках кінцівок, тобто на зап’ястях і щиколотках. Переміщення електродів вгору по кінцівках може змінити зовнішній вигляд ЕКГ. З цієї причини слід уникати подібного переміщення, якщо немає значного …