Квасоля: посадка і догляд у відкритому ґрунті

Як виростити квасолю: полив, підживлення, підв’язка, збирання врожаю.

Овоч квасоля — в’юнкий або прямостоячий трав’янистий багаторічник чи однорічник із пір’ястим листям, кожна частка якого має прилистки. Квіти, зібрані в грона, розвиваються в пазухах. Плоди — двостулкові боби, в яких розташоване велике насіння квасолі, відокремлене між собою неповними губчастими перегородками. Вага кожної квасолини приблизно 1 г. Лікарі називають квасолю м’ясом здорових людей, оскільки вона не тільки поживна і багата на білок, а й корисна.

Квасоля — рослина короткого дня, тобто для того, щоб дозріти і дати високий урожай, їй потрібно не більше 12 годин світла щодня. Крім того, чеснотою квасолі є її самозапилюваність: ви можете вирощувати на одній ділянці різні сорти культури і не боятися, що вони між собою перезапиляться. Ми розповімо вам усе про вирощування квасолі з насіння: чим удобрювати квасолю, коли викопувати, як зберігати, і надамо багато іншої інформації, за допомогою якої ви без проблем виростите урожай цієї цінної овочевої культури, інформує Ukr.Media.

Коли садити квасолю в ґрунт

Починають сіяти квасолю в травні, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 12-15 ºC. Бажано дочекатися, коли минуть весняні заморозки. Прикмета, яка підкаже вам, що прийшов час садити квасолю — цвітіння каштана. Виткі сорти квасолі висаджують на тиждень пізніше, ніж прямостоячі. Кущову квасолю можна вирощувати як другу культуру після збору врожаю овочів, що дозріли до початку липня. Квасолю можна сіяти в декілька прийомів: кожні 10 днів із середини травня по початок липня. Багато вирощують квасолю і горох навколо яблунь, які захищають бобові від холодного вітру. Перед тим, як садити квасолю, необхідно провести підготовчу обробку ґрунту і посівного матеріалу. Насіння напередодні посадки перебирають, на ніч замочують у воді для набухання, а вранці, перед самою посадкою, опускають на 5 хвилин у розчин борної кислоти (1 г на 5 л води) — це захистить насіння від комах-шкідників і багатьох хвороб.

Ґрунт для квасолі

Квасоля погано росте на глинистих ґрунтах, через які повільно просочується вода, а надто вологий ґрунт квасолі шкодить. Не любить квасоля і ґрунтів, перевантажених азотом, оскільки здатна видобувати його з повітря. Найкраще вибрати для квасолі сонячні, захищені від вітру ділянки з легким, родючим, водопроникним ґрунтом, з глибоким заляганням ґрунтових вод і водневим показником 6-7 одиниць. Якщо у вашому саду є ділянки з виснаженим ґрунтом, який давно не удобрювали, посадіть квасолю там, оскільки вона, як багато бобових, чудовий сидерат і попередник для всіх овочевих культур.

Ґрунт для квасолі готують з осені: ділянку перекопують на глибину штиха лопати, додаючи на кожен м² по 4 кг перегною або компосту, по 2 столові ложки доломітового борошна, по одній ложці аміачної селітри та подвійного суперфосфату, по половині столової ложки хлористого калію або калійної соди. Або: по піввідра перегною чи компосту, по 30 г суперфосфату і 20 г деревної золи на 1 м².

Добре росте квасоля після таких культур, як капуста, помідори, картопля, баклажани, перець і огірок. Небажано висаджувати квасолю на ділянках, де росли бобові (горох, сочевиця, соя, арахіс, боби і власне квасоля) — після таких попередників квасолю висаджують на ділянці не раніше, ніж через три-чотири роки. Гарні сусіди для квасолі морква, буряк, цибуля, а також томати, огірки та капуста.

Як садити квасолю у відкритий ґрунт

Кущові сорти квасолі сіють на глибину 5-6 см з інтервалом 20-25 см між кущами і міжряддями до 40 см завширшки. Виткі сорти сіють рідше: через 25-30 см між екземплярами і міжряддями завширшки близько півметра. У ямку кладуть по 5-6 квасолин. Коли з’являться сходи, залиште в кущі лише три міцних сіянці, а решту пересадіть. Після посадки грядку поливають і ущільнюють ґрунт зворотною стороною грабель. Якщо ви побоюєтеся, що нічні заморозки можуть повернутися, накрийте посіви плівкою.

Сходи після появи підгортають, щоб додати їм стійкості. Надалі догляд за квасолею включає регулярний полив, прополювання, підгортання кущів, розпушування ґрунту, підживлення, підв’язування пагонів до опор, а також прищипування решти стебел для посилення їхнього розгалуження і прискорення дозрівання бобів.

Полив квасолі

До початку бульбоутворення квасолю поливають у міру необхідності — раз на тиждень або рідше. Води потрібно багато, але точну кількість назвати важко: все залежить від погоди і ґрунту. Ґрунт має бути в міру вологим. Коли у сходів розвинеться по 4-5 листків, полив припиняють узагалі. З початку цвітіння зволоження квасолі відновлюють, а потім кількість води, яку виливають під кущ, і частоту поливань поступово подвоюють.

Найкраща вода для квасолі — дощова, але якщо її немає, налийте у велику посудину водопровідну воду і дайте їй відстоятися хоча б добу перед тим, як поливати квасолю. Після поливання найзручніше полоти бур’ян і розпушувати міжряддя. Перше неглибоке розпушування проводять при досягненні сходами висоти 7 см, через два тижні ґрунт неглибоко розпушують удруге, водночас підсапуючи кущики квасолі. Втретє розпушують ґрунт і підгортають кущі перед змиканням рядів квасолі.

Підживлення квасолі

Після формування першого справжнього листка у сходів їх підживлюють суперфосфатом у кількості 30-40 г на м², а в період бутонізації вносять калійну сіль із розрахунку 10-15 г на ту ж одиницю площі. У період дозрівання бобів можна внести в ґрунт деревну золу. Азотними добривами зростаючу квасолю краще не годувати: по-перше, вона сама в змозі добути собі азот, а по-друге, надлишок азотних добрив може спровокувати буйний ріст зелені, а врожай бобів виявиться більш ніж скромним.

Підв’язування квасолі

При посадці для виткої квасолі встановлюють опори висотою до півтора метра, на які горизонтально натягують дріт або мотузку. По цих розтяжках ви і будете направляти виткі пагони квасолі. Можна вирощувати квасолю гніздами: не проріджуйте сіянці, залиште їх рости густим кущем, а поруч вбийте дерев’яний кілок, по якому витимуться стебла квасолі. Або застроміть навколо куща 3-4 напрямні заввишки до 2 м і зв’яжіть їхні верхівки, щоб форма опори нагадувала індіанський вігвам. Не використовуйте ні металеві, ні пластмасові опори, бо квасоля по них не підійметься.

Шкідники і хвороби квасолі

Найчастіше пошкоджують рослину квасолева зернівка, капустяна і городня совки. Совки відкладають на наземних частинах квасолі яйця, а личинки, що вилупилися з них, починають пожирати зелень, квітки і плоди рослини. Квасолева зернівка — жучок, що потрапляє в ґрунт разом із насінням і знищує квасолини зсередини.

Чим хворіє квасоля? При поганому догляді і порушенні агротехнічних умов квасолю вражають антракноз, бактеріоз і вірусна мозаїка. Бактеріоз небезпечний тим, що його збудники не тільки завдають рослинам шкоди і навіть призводять до їхньої загибелі, а й можуть зберігати життєздатність багато років і розвиватися в рослинних рештках культури і в ґрунті. Антракноз проявляється коричневими вдавленими плямами неправильної або округлої форми на сходах, жилки на листках буріють, пластини жовтіють, на них утворюються діри, і вони відмирають. На плодах виникають руді, червонуваті або бурі плями, що з перебігом хвороби перетворюються на виразки. Мозаїка характеризується появою на листках квасолі некротичних плям і знебарвленням жилок.

Обробка квасолі

На запитання, чим обробити квасолю від вірусної мозаїки, з сумом відповідаємо: нічим. Вірусне захворювання лікуванню не піддається, але його можна уникнути, якщо організувати правильний догляд за квасолею, дотримуватися сівозміни і серйозно ставитися до підготовки посівного матеріалу. Що ж до антракнозу і бактеріозу, то і в боротьбі з цими хворобами правильний догляд грає не менш важливу роль, а позбутися захворювань можна видаленням і обов’язковим спалюванням хворих рослин або їхніх уражених частин та обробкою квасолі і ділянки одновідсотковою бордоською рідиною. Але перед тим, як обробити квасолю фунгіцидом, подумайте — може, краще взяти за правило проведення профілактичного обприскування квасолі і ділянки від грибних хвороб?

Що ж до боротьби з комахами, то попередити появу совок можна глибоким перекопуванням ґрунту на ділянці восени, але якщо вони все-таки навесні з’явилися, і їх багато, доведеться обробляти квасолю одновідсотковим розчином Бітоксибацилліну або піввідсотковим розчином Гомеліну, що є бактеріальними препаратами. А не допустити появи на ділянці квасолевої зернівки можна, ретельно перебираючи насіння перед посівом, замочуючи його для набубнявіння і піддаючи передпосівній обробці борною кислотою.

Збирання та зберігання квасолі

Якщо ви хочете їсти молоду квасолю, то починати її збирати можна через два тижні після появи квіток, коли плоди досягнуть максимальної величини і найвищих смакових якостей. Зрізають стручки ножицями кожні два дні вранці, поки вони ще насичені нічною вологою і прохолодою. Вживають молоду квасолю в салатах, овочевих рагу, в супах, в тушкованому вигляді як гарнір до м’яса і риби. На жаль, молода квасоля у свіжому вигляді зберігається недовго. Якщо ви хочете їсти її взимку, вам потрібно буде квасолю заморозити або законсервувати.

Якщо ви вирощуєте квасолю на зерно, то збирати врожай можна один раз, коли квасоля дозріє, а стручки висохнуть. Стебла зрізують біля самої землі, зв’язують пучками і підвішують униз верхівкою в сухому провітрюваному місці — на горищі або в сухому сараї. За два тижні, коли насіння дозріє і висохне, його вилущують зі стручків і відправляють на зберігання в скляний посуд із металевою кришкою «твіст», який тримають у прохолодному приміщенні. Коріння квасолі залишається в землі, розкладається і збагачує ґрунт азотом.

На насіння залишають перші кілька стручків із нижньої частини кущів, сушать, вилущують із них квасолини, які зберігають у нижньому ящику холодильника при температурі 5-6 ºC. Прорісність насіння зберігається до десяти років.

Квасоля: вирощування на городі, зберігання, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 05 лютого 2019 Перша редакція: 05 лютого 2016 🕒 12 хвилин 👀 134596 разів 💬 5 коментарів

• Посадка й догляд за квасолею
• Овоч квасоля – опис
• Посадка квасолі у відкритий ґрунт
  • Коли садити квасолю в ґрунт
  • Ґрунт для квасолі
  • После чего можно сажать фасоль
  • Як садити квасолю у відкритий ґрунт
  • Як виростити квасолю
  • Полив квасолі
  • Підживлення квасолі
  • Підв’язування квасолі
  • Обробка квасолі
  • Лущильна, або зернова квасоля
  • Цукрова, або спаржева, або овочева квасоля
  • Напівцукрова квасоля
  • Коментарі

  Рослина квасоля (лат. Phaseolus) належить до типового роду родини Бобові, що налічує близько 90 видів, котрі ростуть у теплих районах обох півкуль. З грецької phaseolus перекладається як «човен», мабуть, тому, що боби квасолі обрисами нагадують човен. Іспанський чернець-францисканець і місіонер Бернардіно де Саагун, що жив і працював у Мексиці в XVI ст., у своєму опусі «Загальна історія справ Нової Іспанії» описував свідчення ацтеків про властивості квасолі і різноманітність її видів, оскільки батьківщиною цієї рослини є якраз Латинська Америка.

  До України квасоля потрапила лише в XVIІІ ст. Квасолю вирощували спочатку як декоративну рослину, і сьогодні в садовому квітникарстві затребувана квасоля багатоквіткова, або вогненно-червона (Phaseolus coccineus), з привабливими вогняними квітками, яку найчастіше називають турецькими бобами. З культивованих сьогодні видів квасолі найбільш поширена квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris) з усім різноманіттям її сортів і різновидів, які вирощують заради плодів і насіння.

  Квасоля входить до топ-10 найбільш корисних овочів, а її невибагливість робить вирощування квасолі у відкритому ґрунті доступним навіть городникові-початківцю. А проте посадка квасолі в ґрунт, удобрення квасолі, збір урожаю квасолі мають свої особливості, і їх потрібно знати.

  Посадка й догляд за квасолею

  • Посадка: у відкритий ґрунт – у травні, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 12-15 ˚C.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: легкий, родючий, водопроникний, із водневим показником 6-7 pH.
  • Полив: до початку утворення бутонів – рясно, але не частіше одного разу на тиждень, на стадії утворення 4-5 листків полив припиняють і відновлюють тільки з початком цвітіння, поступово збільшуючи витрату води.
  • Розпушування і підгортання: перше – неглибоке, після досягнення сходами висоти 7 см, друге – через 2 тижні після першого, одночасно з підсапуванням кущів, третє розпушування з одночасним підгортанням кущів проводять перед змиканням рядів.
  • Підв’язування: потребує опор заввишки до 1,5 м, на які натягують дріт. Фіксують пагони квасолі до напрямних шпагатом або мотузкою. Іноді біля куща просто вбивають кілок, на який підіймаються виткі пагони квасолі.
  • Підживлення: у стадії формування першого листка – суперфосфатом, у період бутонізації – калійною сіллю, у період дозрівання бобів – золою. Азотних добрив квасоля не потребує: цей елемент вона вміє добувати сама.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: квасолева зернівка, гусінь городньої й капустяної совок.
  • Хвороби: антракноз, бактеріоз, вірусна мозаїка.

  Овоч квасоля – опис

  Овоч квасоля – в’юнкий або прямостоячий трав’янистий багаторічник чи однорічник із пір’ястим листям, кожна частка якого має прилистки. Квіти, зібрані в грона, розвиваються в пазухах. Плоди – двостулкові боби, в яких розташоване велике насіння квасолі, відокремлене між собою неповними губчастими перегородками. Вага кожної квасолини приблизно 1 г. Лікарі називають квасолю м’ясом здорових людей, оскільки вона не тільки поживна і багата на білок, а й корисна.

  Квасоля – рослина короткого дня, тобто для того, щоб дозріти і дати високий урожай, їй потрібно не більше 12 годин світла щодня. Крім того, чеснотою квасолі є її самозапилюваність: ви можете вирощувати на одній ділянці різні сорти культури і не боятися, що вони між собою перезапиляться. Ми розповімо вам усе про вирощування квасолі з насіння: чим удобрювати квасолю, коли викопувати квасолю, як зберігати квасолю, і надамо багато іншої інформації, за допомогою якої ви без проблем виростите урожай цієї цінної овочевої культури.

  Посадка квасолі у відкритий ґрунт

  Коли садити квасолю в ґрунт

  Починають сіяти квасолю в травні, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 12-15 ºC. Бажано дочекатися, коли минуть весняні заморозки. Прикмета, яка підкаже вам, що прийшла пора садити квасолю – цвітіння каштана. Виткі сорти квасолі висаджують на тиждень пізніше, ніж прямостоячі. Кущову квасолю можна вирощувати як другу культуру після збору врожаю овочів, що дозріли до початку липня. Квасолю можна сіяти в декілька прийомів: кожні 10 днів із середини травня по початок липня. Багато вирощують квасолю і горох навколо яблунь, які захищають бобові від холодного вітру. Перед тим, як садити квасолю, необхідно провести підготовчу обробку ґрунту і посівного матеріалу. Насіння напередодні посадки перебирають, на ніч замочують у воді для набухання, а вранці, перед самою посадкою, опускають на 5 хвилин у розчин борної кислоти (1 г на 5 л води) – цей захід захистить насіння від комах-шкідників і багатьох хвороб.

  Ґрунт для квасолі

  Квасоля погано росте на глинистих ґрунтах, через які повільно просочується вода, а надто вологий ґрунт квасолі шкодить. Не любить квасоля і ґрунтів, перевантажених азотом, оскільки здатна видобувати його з повітря. Найкраще вибрати для квасолі сонячні, захищені від вітру ділянки з легким, родючим, водопроникним ґрунтом, з глибоким заляганням ґрунтових вод і водневим показником 6-7 одиниць. Якщо у вашому саду є ділянки з виснаженим ґрунтом, який давно не удобрювати, посадіть квасолю там, оскільки вона, як багато бобових, чудовий сидерат і попередник для всіх овочевих культур.

  Ґрунт для квасолі готують з осені: ділянку перекопують на глибину штиха лопати, додаючи на кожен м² по 4 кг перегною або компосту, по 2 столові ложки доломітового борошна, по одній ложці аміачної селітри та подвійного суперфосфату, по половині столової ложки хлористого калію або калійної соди. Або: по піввідра перегною чи компосту, по 30 г суперфосфату і 20 г деревної золи на 1 м².

  После чего можно сажать фасоль

  Добре росте квасоля після таких культур, як капуста, помідори, картопля, баклажани, перець і огірок. Небажано висаджувати квасолю на ділянках, де росли бобові’ (горох, сочевиця, соя, арахіс, боби і власне квасоля) – після таких попередників квасолю висаджують на ділянці не раніше, ніж через три-чотири роки. Гарні сусіди для квасолі морква, буряк, цибуля, а також томати, огірки та капуста.

  Як садити квасолю у відкритий ґрунт

  Кущові сорти квасолі сіють на глибину 5-6 см з інтервалом 20-25 см між кущами і міжряддями до 40 см завширшки. Виткі сорти сіють рідше: через 25-30 см між екземплярами і міжряддями завширшки близько півметра. У ямку кладуть по 5-6 квасолин. Коли з’являться сходи, залиште в кущі лише три міцних сіянці, а решту пересадіть. Після посадки грядку поливають і ущільнюють ґрунт зворотною стороною грабель. Якщо ви побоюєтеся, що нічні заморозки можуть повернутися, накрийте посіви плівкою.

  Догляд за квасолею

  Як виростити квасолю

  Сходи після появи підгортають, щоб додати їм стійкості. Надалі догляд за квасолею включає регулярний полив, прополювання, підгортання кущів, розпушування ґрунту, підживлення, підв’язування пагонів до опор, а також прищипування решти стебел для посилення їхнього розгалуження і прискорення дозрівання бобів.

  Полив квасолі

  До початку бутоноутворення квасолю поливають у міру необхідності – раз на тиждень або рідше. Води потрібно багато, але точну кількість назвати важко: все залежить від погоди і ґрунту. Ґрунт має бути в міру вологим. Коли у сходів розвинеться по 4-5 листків, полив припиняють узагалі. З початку цвітіння зволоження квасолі відновлюють, а потім кількість води, яку виливають під кущ, і частоту поливань поступово подвоюють. Найкраща вода для квасолі – дощова, але якщо її немає, налийте у велику посудину водопровідну воду і дайте їй відстоятися хоча б добу перед тим, як поливати квасолю. Після поливання найзручніше полоти бур’ян і розпушувати міжряддя. Перше неглибоке розпушування проводять при досягненні сходами висоти 7 см, через два тижні ґрунт неглибоко розпушують удруге, водночас підсапуючи кущики квасолі. Втретє розпушують ґрунт і підгортають кущі перед змиканням рядів квасолі.

  Підживлення квасолі

  Після формування першого справжнього листка у сходів їх підживлюють суперфосфатом у кількості 30-40 г на м², а в період бутонізації вносять калійну сіль із розрахунку 10-15 г на ту ж одиницю площі. У період дозрівання бобів можна внести в ґрунт деревну золу. Азотними добривами зростаючу квасолю краще не годувати: по-перше, вона сама в змозі добути собі азот, а по-друге, надлишок азотних добрив може спровокувати буйний ріст зелені, а врожай бобів виявиться більш ніж скромним.

  Підв’язування квасолі

  При посадці для виткої квасолі встановлюють опори висотою до півтора метрів, на які горизонтально натягують дріт або мотузку. По цих розтяжках ви і будете направляти виткі пагони квасолі. Можна вирощувати квасолю гніздами: не проріджуйте сіянці, залиште їх рости густим кущем, а поруч вбийте дерев’яний кілок, по якому витимуться стебла квасолі. Або застроміть навколо куща 3-4 напрямні заввишки до 2 м і зв’яжіть їхні верхівки, щоб форма опори нагадувала індіанський вігвам. Не використовуйте як коли ні металеві, ні пластмасові опори, бо квасоля по них не підійметься.

  Шкідники і хвороби квасолі

  Найчастіше пошкоджують рослину квасолева зернівка, капустяна і городня совки. Совки відкладають на наземних частинах квасолі яйця, а личинки, що вилупилися з них, починають пожирати зелень, квітки і плоди рослини. Квасолева зернівка – жучок, що потрапляє в ґрунт разом із насінням і знищує квасолини зсередини.

  Чим хворіє квасоля? При поганому догляді і порушенні агротехнічних умов квасолю вражають антракноз, бактеріоз і вірусна мозаїка. Бактеріоз небезпечний тим, що його збудники не тільки завдають рослинам шкоди і навіть призводять до їхньої загибелі, а й можуть зберігати життєздатність багато років і розвиватися в рослинних рештках культури і в ґрунті. Антракноз проявляється коричневими вдавленими плямами неправильної або округлої форми на сходах, жилки на листках буріють, пластини жовтіють, на них утворюються діри, і вони відмирають. На плодах виникають руді, червонуваті або бурі плями, що з перебігом хвороби перетворюються на виразки. Мозаїка характеризується появою на листках квасолі некротичних плям і знебарвленням жилок.

  Обробка квасолі

  На запитання, чим обробити квасолю від вірусної мозаїки, з сумом відповідаємо: нічим. Вірусне захворювання лікуванню не піддається, але його можна уникнути, якщо організувати правильний догляд за квасолею, дотримуватися сівозміни і серйозно ставитися до підготовки посівного матеріалу. Що ж до антракнозу і бактеріозу, то і в боротьбі з цими хворобами правильний догляд грає не менш важливу роль, а позбутися захворювань можна видаленням і обов’язковим спалюванням хворих рослин або їхніх уражених частин та обробкою квасолі і ділянки одновідсотковою бордоською рідиною. Але перед тим, як обробити квасолю фунгіцидом, подумайте – може, краще взяти за правило проведення профілактичного обприскування квасолі і ділянки від грибних хвороб? Обробку квасолі і ґрунту навколо неї препаратом Фітоспорін здійснюють навесні, коли сходи досягнуть висоти 12-15 см, і після збору врожаю. Цей захід при дотриманні вами агротехніки та сівозміни може зробити вашу квасолю невразливою.

  Що ж до боротьби з комахами, то попередити появу совок можна глибоким перекопуванням ґрунту на ділянці восени, але якщо вони все-таки навесні з’явилися, і їх багато, доведеться обробляти квасолю одновідсотковим розчином Бітоксибацилліну або піввідсотковим розчином Гомеліну, що є бактеріальними препаратами. А не допустити появи на ділянці квасолевої зернівки можна, ретельно перебираючи насіння перед посівом, замочуючи його для набубнявіння і піддаючи передпосівній обробці борною кислотою.

  Збирання та зберігання квасолі

  Якщо ви хочете їсти молоду квасолю, то починати її збирати можна через два тижні після появи квіток, коли плоди досягнуть максимальної величини і найвищих смакових якостей. Зрізають стручки ножицями кожні два дні вранці, поки вони ще насичені нічною вологою і прохолодою. Вживають молоду квасолю в салатах, овочевих рагу, в супах, в тушкованому вигляді як гарнір до м’яса і риби. На жаль, молода квасоля у свіжому вигляді зберігається недовго. Якщо ви хочете їсти її взимку, вам потрібно буде квасолю заморозити або законсервувати.

  Якщо ви вирощуєте квасолю на зерно, то збирати врожай можна один раз, коли квасоля дозріє, а стручки висохнуть. Стебла зрізують біля самої землі, зв’язують пучками і підвішують униз верхівкою в сухому провітрюваному місці – на горищі або в сухому сараї. За два тижні, коли насіння дозріє і висохне, його вилущують зі стручків і відправляють на зберігання в скляний посуд із металевою кришкою «твіст», який тримають у прохолодному приміщенні. Коріння квасолі залишається в землі, розкладається і збагачує ґрунт азотом.

  На насіння залишають перші кілька стручків із нижньої частини кущів, сушать, вилущують із них квасолини, які зберігають у нижньому ящику холодильника при температурі 5-6 ºC. Прорісність насіння зберігається до десяти років.

  Види і сорти квасолі

  Сорти квасолі для відкритого ґрунту класифікуються за різними ознаками. Наприклад, за термінами дозрівання квасоля поділяється на ранньостиглу, що дозріває протягом 65 днів, середньоранню, термін дозрівання якої від 65 до 75 днів, середню з терміном дозрівання 75-85 днів, середньостиглу, якій для досягнення стиглості потрібно від 85 до 100 днів, і пізню, що зріє 100 і більше днів.

  За формою наземної частини квасолю поділяють на кущову або витку.

  За смаковими якостями і призначенням сорти квасолі поділяють на три групи: лущильні або зернові, цукрові або спаржеві і напівцукрові.

  Лущильна, або зернова квасоля

  вирощується для отримання зерен, бо всередині стручка у неї міститься пергаментний шар, що не дозволяє використовувати її в їжу разом з оболонкою, як спаржеві сорти. У середній смузі культивувати таку квасолю нема сенсу, оскільки вона не визріває, а в недостиглому вигляді лущильна квасоля неїстівна. У більш теплих районах зернова квасоля вирощується досить успішно. Найкращі сорти лущильної квасолі:

  • Грибовська 92 – кущовий, в міру гіллястий сорт середнього терміну дозрівання (біологічної стиглості досягає за 90 днів), із зеленими мечоподібними стручками завдовжки до 12 см;
  • Шоколадниця – кущова середньопізня квасоля заввишки до 60 см із прямими, середньої довжини коричневими стручками, стійкими до осипання;
  • Мрія господині – середньостиглий кущовий сорт із широкими, довгими стручками жовтого кольору, в яких міститься біле насіння з високим вмістом білка;
  • Балада – невисокі кущі середнього терміну дозрівання із зеленими стручками і бежевими зернами в фіолетову цятку. Сорт стійкий до посухи і відзначається високим вмістом білка;
  • Золотиста – кущі заввишки до 40 см із вигнутими золотистого кольору стручками і насиченим білком жовтим насінням високих смакових якостей;
  • Рубін – середньостигла кущова квасоля з вузькими стручками, в яких міститься вишневого кольору насіння, що має високі смакові якості.

  Крім описаних, популярністю користується лущильна квасоля сортів Оран, Варвара, Бузкова, Нерусса, Щедра, Інь-ян, Першотравнева, Геліада, Світла, Білозерна, Уфимська і Палево-строката.

  Цукрова, або спаржева, або овочева квасоля

  не має всередині стручка пергаментного шару, як сорти зернової квасолі, тому її можна вживати в їжу навіть зі стручком. Це найсмачніша квасоля з усіх різновидів, її часто включають у дієтичні меню, оскільки вона має властивість виводити з організму зайву вологу. Забарвлення стручків цукрової квасолі може бути зеленим, бурим, білим або різних відтінків жовтого кольору. Найзатребуваніші сорти цієї групи:

  • Пурпурова королева – невибагливий, стійкий до вірусів і дуже врожайний кущовий сорт середнього дозрівання з темно-пурпуровими стручками завдовжки до 15 см;
  • Журавушка – компактний високоврожайний і невибагливий кущик заввишки до 50 см із зеленими, ніжними, безволокнистими стручками;
  • Мелодія – скоростиглий в’юнкий сорт, що вимагає підв’язування, з практично плоскими зеленими плодами завдовжки до 13 см. На стеблі утворюється 8-9 стручків;
  • Масляний король – кущовий скоростиглий урожайний сорт із жовтими стручками делікатесного смаку;
  • Ад Рем – кучерявий сорт із плодами приємного грибного смаку і рожевими зернами. Суп із плодів цього сорту має аромат і смак справжніх грибів.

  Затребуваними також є спаржеві сорти Переможець, Пантера, Оленячий король, Карамель, Фатіма і Сакса 615.

  Напівцукрова квасоля

  відрізняється тим, що пергаментний шар всередині її плодів не такий щільний, як у стручках лущильних сортів, або утворюється пізно. На ранній стадії розвитку стручки їстівні, але пізніше в них з’являються неприємні на смак жорсткі волокна. Найвідоміші сорти цієї групи:

  • Секунда – ранньостиглий кущовий сорт із зеленими стручками завдовжки до 10 см із 5-6 жовто-коричневими насінням всередині. У фазі технічної стиглості щільних перегородок у стручку немає, але коли настає біологічна стиглість, у плодах утворюються щільні волокна;
  • Рант – високоврожайний, стійкий до аскохітозу та антракнозу кущовий сорт із зеленими стручками завдовжки близько 13 см, в яких міститься 5-6 насінин рожево-бузкового кольору;
  • Індіана – ранньостиглий кущовий сорт із білим насінням у червоних візерунках. У південних районах ця квасоля плодоносить двічі за сезон.

  Із сортів напівцукрової квасолі, крім описаних, відомі такі, як Антошка, Фантазія і Настьона.

  Квасоля

  Квасоля (Phaseolus) є типовим родом сімейства Бобові. Він об’єднує приблизно 90 видів, які в природі зустрічаються в теплих регіонах обох півкуль. Грецька назва phaseolus в перекладі означає «човен, човен», швидше за все це пов’язано з тим, що боби даної рослини зовні чимось схожі з човном. Бернардіно де Саагун який був місіонером і іспанським ченцем-францисканцом, жив і працював у Мексиці в 16 столітті, в опусі «Загальна історія справ Нової Іспанії» дав опис свідчень ацтеків про різноманітті видів і властивості квасолі. Ця рослина родом з Латинської Америки. Ця культура потрапила на територію Росії з Туреччини і Франції в 16 столітті, спочатку її вирощували лише в якості декоративного рослини. На сьогоднішній день серед садівників досить популярна квасоля вогненно-червона, або багатоквіткова (Phaseolus coccineus), кущі прикрашають квіти вогненного забарвлення, ця рослина ще називають «турецькими бобами». Як городньої культури квасоля почали вирощувати в 18 столітті. На сьогоднішній день серед городників дуже поширена квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris), у такого виду є безліч різновидів і сортів, її вирощують у якості насіння та плодів. Квасоля є представником топ-10 найбільш корисних овочевих культур. Вона невибаглива, тому виростити у відкритому ґрунті її дуже просто. Однак, щоб отримати багатий врожай, потрібно знати деякі особливості.

  • 1 Короткий опис вирощування
  • 2 Особливості квасолі
  • 3 Посадка квасолі у відкритий грунт
    • 3.1 Коли садити квасолю в грунт
    • 3.2 Підходящий грунт
    • 3.3 Правила посадки
    • 4.1 Як поливати
    • 4.2 Підживлення квасолі
    • 4.3 Підв’язка
    • 4.4 Хвороби і шкідники квасолі
    • 6.1 Лущильная, або зернова квасоля
    • 6.2 Цукрова, або спаржева, або овочева квасоля
    • 6.3 Полусахарная квасоля

    Короткий опис вирощування

    1. Посадка. Посів у відкритий ґрунт проводять в травні після того, як грунт прогріється на глибині 10 сантиметрів до 12-15 градусів.
    2. Освітленість. Ділянка має бути добре освітленим.
    3. Грунт. Земля повинна бути поживною легкої і водопроникної, при цьому її рН 6-7.
    4. Полив. До того як почнеться формування бутонів, поливати їх потрібно рясно, але досить рідко (не частіше 1 разу в 7 днів). Під час формування 4 або 5 листової пластини слід повністю припинити полив, а відновити його необхідно лише після того, як кущики зацвітуть, при цьому кількість води потрібно поступово збільшувати.
    5. Підгортання і розпушування. Після того, як висота сіянців буде дорівнює 7 сантиметрам, грядку потрібно розпушити неглибоко в перший раз, вдруге ― через півмісяця після першого, при цьому потрібно підгорнути кущики. А перед змиканням рядів поверхню грядки розпушують в третій раз, при цьому кущики знову підгортають.
    6. Підв’язка. Такій культурі необхідні опори, висота яких повинна бути близько півтора метрів. На них слід натягнути дріт. Для фіксації стебел квасолі до напрямних потрібно використовувати мотузку або шпагат. Також біля кожного кущика можна встановити кілок, з нього будуть підійматися виткі стебла цієї рослини.
    7. Добриво. Під час формування першої цієї листової пластини рослинки треба підгодувати суперфосфатом, в період утворення бутонів ― калійної сіллю. Під час формування бобів кущики потрібно удобрити деревною золою. Азотовмісні добрива такої культури не потрібні, тому що цей елемент вона видобуває самостійно.
    8. Розмноження. Насінням.
    9. Шкідливі комахи. Квасолева зернівка, гусениці городньої та капустяної совок.
    10. Захворювання. Антракноз, бактеріоз, вірусна мозаїка.

    Особливості квасолі

    Квасоля овочева культура є прямостоячим або витким трав’янистим багаторічним чи однорічним рослиною. У перистих листових пластин у кожної з часток є прилистки. Квітки входять до складу гроновидних суцвіття, вони формуються в пазухах. Плоди являють собою двостулкові боби, в них знаходяться великі насіння, вони відокремлені один від одного губчастим неповними перетинками. Кожна з квасолин важить приблизно близько 1 грама. Фахівці називають цю рослину «м’ясом здорових людей», так як воно поживне і в ньому міститься велика кількість білка, а ще квасоля дуже корисна. Ця рослина є культурою короткого дня, йому знадобиться не більше 12 годин світла в добу для того, щоб вчасно плоди дозріли, а урожай був високим. Перевагою квасолі є її самоопыляемость. На одній ділянці можна вирощувати різні сорти квасолі, при цьому вони не будуть переопыляться.

    Посадка квасолі у відкритий грунт

    Коли садити квасолю в грунт

    Висів квасолі у відкритий грунт починають з травня, при цьому земля на глибині 10 сантиметрів обов’язково повинна прогрітися до 12-15 градусів. Також зворотні весняні заморозки повинні залишитися позаду. Як правило, цю культуру починають сіяти під час цвітіння каштана. Висів прямостоячих сортів треба проводити на 7 днів раніше, ніж посів витких сортів квасолі. Кущову квасолю можна вирощувати як другий культури після збирання врожаю овочевих рослин, яка дозріває до перших днях липня. Висів квасолі потрібно проводити в кілька прийомів: 1 раз в 1,5 тижня з другої половини травня по перші дні липня. Часто горох і квасолю вирощують близько яблунь, так як дане дерево здатне захистити бобові від поривів холодного вітру.

    Перш ніж приступитися до посіву, треба попередньо підготувати насіння та ґрунт. Для цього перед самою посадкою насіння потрібно перебрати, потім їх на ніч заливають водою для набухання. А в ранковий час перед висівом посівний матеріал треба на п’ять хвилин занурити в розчин борної кислоти (на піввідра води 1 грам речовини), дана обробка забезпечить захист насіння від більшості захворювань і шкідників.

    Підходящий грунт

    Дану культуру не рекомендується вирощувати на глинистому грунті, так як вона дуже повільно пропускає воду, а застій рідини в грунті шкодить даній культурі. Така рослина так само негативно реагує на грунт, у якому міститься велика кількість азоту, так як воно здатне дане речовина самостійно добувати з повітря.

    Для вирощування даної культури найкраще підходять добре освітлені ділянки, що мають надійний захист від поривів вітру. Грунт повинен бути поживним легким і водопроникним, при цьому грунтові води повинні залягати дуже глибоко, а рН грунту повинен бути дорівнює 6-7. Ще дану культуру рекомендується вирощувати на ділянках з бідною землею, в яку давно не вносилися добрива, так як вона, як і всі бобові є сидератом і добрим попередником для різних овочевих культур.

    Підготовкою ділянки треба зайнятися в осінній час. Для цього треба провести перекопування ґрунту на глибину багнета лопати, при цьому в неї вносять 2 ст. л. доломітового борошна, 1 ст. л. подвійного суперфосфату, 4 кілограми компосту або перегною, 1 ст. л. аміачної селітри, ½ ст. л. калійної соди або хлористого калію з розрахунку на 1 квадратний метр грунту. Або в неї можна внести 30 грам суперфосфату, ½ відра компосту або перегною, а також 20 грам деревної золи з розрахунку на 1 квадратний метр ділянки. Добрими попередниками даної культури є: капуста, помідори, картоплю, баклажани, перець і огірок. Квасоля не рекомендується вирощувати на тих ділянках, де до цього вирощувалися представники сімейства Бобові, наприклад: горох, сочевиця, соя, арахіс, боби і квасоля. Такі ділянки можна буде використовувати для культивування квасолі тільки через 3 або 4 роки. По сусідству з квасолею можна вирощувати буряк, помідори, капусту, моркву, цибулю і огірки.

    Правила посадки

    Кущові сорти висівають на глибину від 50 до 60 мм, при цьому дистанція між кущиками повинна бути від 20 до 25 сантиметрів, а відстань між рядами ― близько 0,4 метрів. При висіві витких сортів дистанція між рослинами повинна бути від 25 до 30 сантиметрів, а відстань між рядами близько 0,5 м. В одну лунку висаджують по 5 або 6 насіння. Після того як здадуться сіянці, в одній лунці потрібно залишити лише 3 з них найбільш міцних, при цьому зайві слід пересадити. Посіви треба полити, а потім грунт утрамбовують зворотною стороною грабель. Якщо є небезпека зворотних весняних заморозків, то поверхню грядки потрібно вкрити плівкою.

    Догляд за квасолею

    Для того щоб з’явилися сіянці квасолі були більш стійкими, їх необхідно обгорнути. Потім кущики потрібно буде систематично поливати, полоти, підгортати, підгодовувати, спушувати поверхню грунту, підв’язувати стебла до опор. Щоб кущі були більш гіллястими, а боби дозріли швидше, кінчики пагонів треба прищипувати.

    Як поливати

    До того як почнеться формування бутонів, полив потрібно проводити тільки тоді, коли це потрібно (не частіше 1 разу в 7 днів). Полив повинен бути рясним, проте точна кількість води безпосередньо залежить від грунту і погоди. Грунт повинен бути помірно вологим.

    Після того як у сіянців сформується 4 або 5 справжніх листових пластин, кущики потрібно припинити поливати. Коли вони зацвітуть, поливи слід відновити. Потім проводять поступове збільшення кількості поливів і використовуваної води, в результаті їх потрібно збільшити в 2 рази. Найкраще підходить для поливу дощова вода, але можна для цього використовувати і водопровідну, але попередньо її слід налити у велику ємність, де вона повинна знаходитись не менше 24 год, це дозволить їй добре відстоятися. Коли грядка буде полита, видаляти бур’яни і розпушувати поверхню грунту між рядами набагато простіше.

    Перший раз поверхню грунту на грядці глибоко розпушують після того, як висота сіянців буде дорівнює 70 мм. Через півмісяця грунт знову не дуже глибоко розпушують при цьому потрібно підгорнути кущі. Перш ніж зімкнуться ряди квасолі, грунт потрібно розпушити втретє, при цьому кущики знову підгортають.

    Підгодівля квасолі

    Коли буде сформована перша справжня листова пластина, кущів знадобиться підживлення суперфосфатом (на 1 квадратний метр ділянки від 30 до 40 грам). А під час утворення бутонів в грунт слід внести калійну сіль (на 1 квадратний метр ділянки від 10 до 15 грам). Під час дозрівання бобів в грунт слід внести деревну золу. Азотовмісні добрива для підживлення даної культури краще не використовувати. Справа в тому, що квасоля здатна самостійно добувати азот з повітря, а якщо в грунті буде дуже багато даного елемента, то це спровокує сильний ріст зелені, що вкрай негативно позначиться на врожаї.

    Підв’язка

    Під час посадки витких сортів квасолі близько кущиків треба встановити опору, висота якої повинна бути близько 150 сантиметрів. На встановлені опори треба натягнути мотузку або дріт, при цьому розташувати її потрібно горизонтально. За цим мотузках і треба буде направляти виткі стебла кущиків.

    Вирощувати дану культуру можна гніздами, для цього після того як з’являться сіянці проріджувати їх не слід, вони будуть рости пишним кущем. Біля куща потрібно встановити кількість з дерева, саме з нього будуть витися повзучі пагони. Потім навколо кущика потрібно встановити 3 або 4 направляючих двометрової висоти, потім їх верхівки пов’язують, при цьому конструкція зовні повинна бути схожа з індіанським вігвамом. Опора не повинна бути виготовлена з металу або пластмаси, так як пагони не здатні за ним підійматися.

    Хвороби та шкідники квасолі

    Шкідливі комахи

    Найбільш часто кущики квасолі травмуються городньої та капустяної совкой, а ще квасолевої зернівкою. Совки влаштовують свої яйцекладки на надземних частинах кущика, а через деякий час з’являються личинки, які поїдають квіти, зелень і плоди.

    Квасолева зернівка являє собою жучка, який потрапляє в ґрунт разом з насінням. Такий жучок знищує плоди зсередини.

    Хвороби

    Якщо за такою культурою доглядати неправильно або не дотримуватися агротехнічні правила, то її може вразити бактеріоз, антракноз або вірусна мозаїка.

    Небезпека бактеріозу в тому, що він здатний погубити кущики квасолі, при цьому його збудники залишаються життєздатними протягом багатьох років, а вони розвиваються в грунті і на рослинних залишках.

    Якщо кущ вражений антракнозом, то на його поверхні з’являються вдавлені плями коричневого кольору, форма їх може бути округлої або неправильної, при цьому жилки на листових пластинках набувають буре забарвлення, листя стає жовтим і на ній з’являються дірочки, після чого вона гине. На поверхні плодів з’являються цятки блідо-червоного, рудого або бурого кольору, з часом вони стають ранками.

    При ураженні мозаїкою на поверхні листових пластин утворюються некротичні плями, при цьому жилки стають знебарвленим.

    Обробка квасолі

    Якщо квасоля захворіла вірусною мозаїкою то вилікувати її вже неможливо, так як ця хвороба вважається невиліковною. В цілях профілактики треба правильно доглядати за квасолею, при цьому потрібно дотримуватися правил сівозміни і не нехтувати передпосівною підготовкою насіння.

    Ураження бактеріозом або антракнозом квасолі так само можна уникнути, забезпечивши культурі правильний догляд. Якщо ж все-таки кущики захворіють, уражені частини або повністю рослина видаляють з ділянки і знищують. Потім кущі і грядку потрібно обприскати розчином бордоської суміші (1%). Проте слід врахувати, що краще своєчасно проводити профілактичні обробки кущів і грядки від грибкових захворювань, ніж потім обприскувати квасоля хімічними засобами. Обприскувати рослини і поверхню грунту навколо них необхідно розчином Фітоспорину, робити це потрібно в весняний час після того, як висота сіянців становитиме від 12 до 15 сантиметрів, повторно дану процедуру проводять після збирання врожаю. Якщо дотримуватися заходів профілактики, а також дотримуватися правил сівозміни та агротехніки, то завдяки цьому кущики будуть мати дуже високою стійкістю до всіх захворювань.

    Щоб на ділянці не з’явилися совки, в осінній час грунт потрібно глибоко перекопати. Однак якщо навесні вони з’являться на грядці, то кущики потрібно обприскати розчином Гомелина (0,5%) або Бітоксибациліну (1%), ці препарати є бактеріальними. Щоб на грядці не з’явилися квасолеві зернівки, перед висівом посівний матеріал потрібно обов’язково перебрати, потім його треба замочити для набухання, а потім насіння обробляють борною кислотою.

    Прибирання і зберігання квасолі

    Якщо для їжі вам необхідна молода квасоля, то збір плодів можна почати проводити через півмісяця після появи квіток після того, як величина плодів стане максимальною, при цьому вони будуть дуже смачними. Для зрізання стручків потрібно використовувати ножиці, проводять цю процедуру 1 раз в дві доби в ранковий час, при цьому вони повинні бути насичені нічною прохолодою і вологою. Молоду квасолю використовують для приготування овочевих рагу, салатів і супів, а також її подають у тушкованому вигляді як гарнір до рибних і м’ясних страв. Слід врахувати, що свіжа молода квасоля довго зберігатися не може. Для того щоб продовжити термін зберігання такої квасолі, її потрібно законсервувати або заморозити.

    У тому разі, коли ця культура вирощується на зерно, збір врожаю проводиться всього 1 раз після того, як плоди повністю дозріють, а стручки висохнуть. Пагони потрібно обрізати біля поверхні грунту, після чого їх зв’язують у пучки, а потім їх підвішують униз верхівками в добре провітрюваному і сухому приміщенні, наприклад, в сухому приміщенні або на горищі. Через півмісяця після того як насіння повністю дозріють і висохнуть, проводять їх вилущування з стручків, потім квасолини прибирають на зберігання в ємності зі скла, які закривають металевою кришкою твіст. Потім ємності прибирають у прохолодне місце.

    Коріння кущів треба залишити у грунті, розкладаючись, вони наситять землю азотом. Для збору насіння використовують кілька стручків, які ростуть в нижній частині куща. Їх треба гарненько висушити, потім з них витягують квасолини, на зберігання їх прибирають в холодильник на полицю для овочів, де температура повітря повинна бути 5-6 градусів. Посівний матеріал залишається всхожим протягом 10 років.

    Види і сорти квасолі

    Всі сорти квасолі, призначені для вирощування у відкритому ґрунті, класифікують за різними ознаками. Приміром, вони поділяються за термінами дозрівання:

    • ранні ― дозрівають через 65 діб;
    • середньоранні ― дозрівають за 65-75 діб;
    • середнього терміну дозрівання ― зріють за 75-85 діб;
    • середньостиглі ― дозрівають за 85-100 діб;
    • пізньостиглі ― вони зріють 100 діб і довше.

    Сорти поділяють за формою надземної частини на кучеряве і кущові. Ще їх поділяють на 3 групи за призначенням і смаковими якостями на зернові (лущильні), спаржеві (цукрові) і полусахарные.

    Лущильная, або зернова квасоля

    Зернові сорти вирощують для того щоб отримати зерна, так як у стручка всередині є пергаментний шар, тому їх не можна їсти разом з оболонкою. У середніх широтах такі сорти не культивують, так як вони не встигають дозріти, а недозрілі плоди їсти не можна. У теплих регіонах такі сорти культивують досить успішно. Найбільш популярні сорти:

    1. Грибовська 92. Цей кущовий середньостиглий сорт в міру ветвист, дозріває він за 90 діб. Зелені стручки мечовидної форми мають довжину близько 12 сантиметрів.
    2. Шоколадниця. Кущовий сорт середнього терміну дозрівання, кущі у висоту досягають близько 0,6 м. Прямі стручки коричневого кольору мають середню довжину, вони відрізняються стійкістю до осипання.
    3. Мрія господині. Кущовий сорт середнього терміну дозрівання має довгі жовті і досить широкі стручки, всередині них знаходяться насіння білого кольору, в яких міститься велика кількість білка.
    4. Балада. Сорт середньостиглий він є посухостійких, кущики не дуже високі. У зелених стручках знаходяться насіння бежевого кольору, на поверхні яких є фіолетові цяточки, в них міститься дуже багато білка.
    5. Золотиста. Висота кущиків близько 0,4 м, золотистих стручках зігнутої форми знаходяться дуже смачні жовті насіння, в них міститься велика кількість білка.
    6. Рубін. Кущовий сорт середнього терміну дозрівання має вузькі стручки, усередині яких знаходяться вишневі дуже смачні насіння.

    Ще серед городників популярні наступні сорти: Оран, Варвара, Бузкова, Ічня, Щедра, Інь-ян, Першотравнева, Гелиада, Світла, Белозерная, Уфимская і Палево-строката.

    Цукрова, або спаржева, або овочева квасоля

    У спаржевих (цукрових, або овочевих) сортів всередині стручка відсутній пергаментний шар. У зв’язку з цим при бажанні насіння можна їсти разом зі стручком. Дані сорти порівняно з іншими різновидами є найбільш смачними, і вони дуже часто входять до складу дієтичних меню, так як вони сприяють виведенню з організму зайвої вологи. Стручки можуть бути пофарбовані в бурий, зелений, білий колір або в різні відтінки жовтого. Найбільшою популярністю користуються наступні сорти:

    1. Чорна королева. Кущовий середньостиглий сорт відрізняється високою врожайністю, невибагливістю і стійкість до вірусів. Довжина темно-пурпурових стручків близько 15 сантиметрів.
    2. Журавушка. Такий компактний сорт характеризується невибагливістю і високою врожайністю. Висота кущиків близько півметра, безволокнисті стручки дуже ніжні, вони пофарбовані в зелений колір.
    3. Мелодія. Цей в’юнкий скоростиглий сорт потребує підв’язці, довжина зелених плодів близько 13 сантиметрів, вони майже плоскі. На одному пагоні виростає 8 або 9 стручків.
    4. Масляний король. Скоростиглий кущовий сорт відрізняється врожайністю. Стручки жовтого кольору має делікатесним смаком.
    5. Пекло Рем. Плоди такого кучерявого сорти мають грибний смак приємний. Квасолини мають блідо-рожевим кольором. Суп, приготований з даної квасолею, має грибним смаком і запахом.

    Ще популярністю користуються такі сорти: Переможець, Пантера, Оленячий король, Карамель, Фатіма і Сакса 615.

    Полусахарная квасоля

    У полусахарных плодів пергаментний шар не дуже щільний або він формується досить пізно. Стручки можна їсти лише на ранній стадії розвитку, пізніше в них утворюються жорсткі волокна, які не дуже приємні на смак. Популярні сорти:

    1. Секунда. Кущовий сорт раннього терміну дозрівання має стручки зеленого кольору, які в довжину досягають близько 10 сантиметрів, всередині знаходиться 5 або 6 насіння коричнювато-жовтого кольору. У плодів під час технічної стиглості відсутні щільні перегородки, однак у фазі біологічної зрілості вони утворюються.
    2. Рант. Кущовий сорт характеризується високою врожайністю та стійкістю до антракнозу і аскохитозу. Довжина зелених стручків близько 13 сантиметрів, в них знаходяться 5-6 бузково-рожевих квасолин.
    3. Індіана. Цей кущовий сорт раннього терміну дозрівання мають білі з червоним малюнком насіння. У південних регіонах цей сорт дає врожай 2 рази за сезон.

    Ще такі популярні сорти, як: Антошка, Фантазія і Анастасія.