Око людини – це своєрідний сенсор зображення, який ми використовуємо для сприйняття світу. Такий біологічний сенсор має роздільну здатність близько 500 мегапікселів (МП), що значно перевищує показники більшості сучасних дзеркальних фотоапаратів (40 МП) і смартфонів (12 МП).12 трав. 2020 р.
Людська сітківка ока має приблизно 5 мільйонів кольорових рецепторів, що в перекладі на піксельну мову дорівнює всього лише 5 мегапікселям.
Неозброєне око в астрономії Теоретично на чистому нічному небі людське око здатне побачити до 2500 зір до 6-ї зоряної величини, однак на практиці атмосферне поглинання і пил як правило зменшують це число до 1500—2000. Жителі великих міст практично позбавлені можливості спостерігати зорі неозброєним оком.
Частота кадрів і людський зір Зоровий аналізатор людини може сприймати 1000 окремих зображень на секунду, але для нетренованого людського ока частота стає непомітною від 150—240 кадрів, де рух виглядає реалістичним.
Поле зору людського ока залежить від анатомії обличчя, але огляд зазвичай: 30° покращений (вгору, обмежений чолом), 45° назальний (до носа), 70° нижній (вниз), і 100° скроневий (до скронь). Для обох очей змішане (бінокулярне) поле зору – 100° по вертикалі і 200° по горизонталі.
Білко́ва оболо́нка о́ка, зовнішня оболонка ока, склера (грец. σκληρος — твердий; лат. sclera) — зовнішня сполучнотканинна оболонка очного яблука.
Людське око може розрізняти близько 10 мільйонів кольорів [1] і, можливо, здатне навіть виявляти одиничний фотон. [2] Людське око як частина сенсорної нервової системи, сприяє людям використовувати зорові можливості з різною метою, зокрема, для утримання рівноваги та підтримання …