Куры Леггорн: описание породы и характеристика

Куры леггорн ведут свою родословную из мест, расположенных на побережье Средиземного моря в Италии. Порт Ливорно дал свое имя породе. В XIX веке леггорны попали в Америку. Скрещивание с черной миноркой, с бойцовыми курами, японскими декоративными курами дало результат в виде закрепления таких качеств породы, как яйценоскость и быстрое созревание молодняка. Различные селекционные программы, которые проводились в разных условиях окружающей среды, в конечном итоге привели к появлению новой породы с характерными признаками. Леггорны стали базовой породой, на основе которой формировались другие породы и гибриды.

В Советском Союзе порода появилась в 30-е годы. Вначале ее использовали без внесения изменений. Затем отечественные селекционеры на базе леггорнов стали выводить новые породы. Примеры отечественных пород, в создании которых был использован генетический материал породы леггорн, русская белая порода, кучинская юбилейная.

Внешний вид

Описание породы кур леггорн: голова небольшого размера, гребень листовидной формы, у петухов прямостоячий, у куриц заваливается набок. У молодых кур глаза темно-оранжевой окраски, с возрастом меняется окраска глаз на светло-желтую. Ушные отверстия белые или голубые, сережки красные. Шея удлиненная, нетолстая. Вместе с телом образует вытянутый треугольник. Широкая грудка и объемный живот. Ноги тонкие, но крепкие. У молодых особей желтые, а у взрослых белые. Оперение плотно прижато к телу. Хвост широкий, имеет наклон в 45 градусов. Смотрите на фото, как выглядят куры леггорн.

По расцветке оперения бывают белые, черные, пестрые, бурые, золотистые, серебристые и другие. Всего более 20 разновидностей. Куры породы белый леггорн являются самыми распространенными в мире.

Продуктивность

• Куры породы леггорн исключительно яичной направленности;
• Масса несушек леггорн нередко достигает 2 кг, а петухов 2,6 кг;
• При достижении возраста в 4,5 месяца, они начинают нестись;
• Половозрелость наступает в 17–18 недель;
• Каждая курица-несушка породы производит в год около 300 яиц;
• Оплодотворенность яиц — примерно 95%;
• Выводимость молодняка 87–92%.

Особенности породы

Птицеводы как огромных комплексов, так и совсем небольших хозяйств, с удовольствием заводят кур породы леггорн. Разведение и последующее содержание кур несет экономическую выгоду. Птица обладает положительными свойствами, которые перекрывают в значительной степени некоторые минусы.

• Леггорны неагрессивны, хорошо привыкают к своим хозяевам, имеют добродушный нрав;
• Хорошо адаптируются к условиям содержания и к климатическим условиям. Породу леггорн можно содержать как в северных регионах, так и в южных. Российские зимы не влияют на высокую производительность птицы.

Особенности содержания

Одинаково хорошо несутся при содержании в клетках, так и при напольном содержании.

Совет! Если птица не гуляет, то необходимо обеспечить приток свежего воздуха и наличие дневного освещения.

Птичники должны быть оборудованы насестами, гнездами, поилками и кормушками. Для обустройства насестов лучше использовать закругленные жерди диаметром в 40 мм, так курочкам удобнее будет обхватывать их ногами. Места должно хватать всем курам, так как чуть ли не половину своей жизни они проводят на насесте. Прочность конструкции – необходимое условие. Насест не должен прогибаться и выдерживать вес нескольких кур.

Для обустройства гнезд подойдут любые емкости, если несушки туда помещаются. Для комфорта дно выстилают сеном. В частном хозяйстве лучше обеспечить птиц вольером для выгула. Для этого отгородите участок, примыкающий к птичнику, обязательно натяните сетку высотой 1,6 метра, чтобы птицы не имели возможности перелететь. В противном случае птицы могут нанести немалый вред хозяйству. Изроют грядки, поклюют овощи. Гуляя, птицы поедают червяков, жуков, камушки, которые нужны им для перетирания пищи в зобу.

Совет! В зимнее время поставьте в птичник емкости с золой. Куры будут купаться в ней, защищая себя таким образом от нательных паразитов.

Обязанностью птицеводов является соблюдение санитарных норм при содержании кур. Вовремя убирайте грязную подстилку с пометом. Куры — небольшие птицы, но способны утоптать помет до каменного состояния. Чтобы не прилагать массу сил для уборки курятника, делайте это регулярно.

Порода леггорн утратила инстинкт насиживания. Поэтому рекомендуют подкладывать яйца для высиживания курам других пород или использовать инкубатор. Леггорны неприхотливы в питании. В рацион должны входить зерно, отруби, сезонные овощи и зелень. Очень полезна рубленая крапива. Кроме того, в рационе должны присутствовать корма животного происхождения: мясокостная мука, рыбная мука, простокваша, творог. Но, чаще всего, данные корма очень дороги. Поступление кальция можно обеспечить и другим способом — добавляя в корма мел, известняк, дробленый ракушечник. Можно использовать и специальные покупные смеси для несушек в качестве витаминных добавок.

Важно! Наличие кальция в корме обязательно. Это необходимо для правильного формирования крепкой скорлупы яиц.

Высокая яйценоскость не сохраняется на протяжении всей жизни кур. Пик ее приходится на 1 год жизни, ко второму году куры несут совсем мало яиц. Опытные птицеводы не прекращают постоянное обновление поголовья каждые 1,5 года. Таким образом, поддерживается необходимое количество максимально продуктивных несушек. Куры старше 1,5 лет пускаются на мясо. Рекомендации по выращиванию смотрите на видео:

Полосато-пестрые леггорны

Полосато-пестрый леггорн был выведен в 80-е годы в Институте разведения и генетики сельскохозяйственных животных в Советском Союзе. В процессе направленной селекции специалисты института вели жесткий отбор по следующим направлениям: повышенная яйценоскость, раннее половое созревание, масса яиц и внешний вид кур. Полосато-пестрые леггорны выводились при участии генетического материала экспериментальной группы черно-пестрых австралорпов.

В результате были получены полосато-пестрые леггорны со следующими характеристиками:

• Куры яичного направления. Несут в год 220 яиц. Скорлупа белого или кремового цвета, плотная;
• Быстро набирают массу. В возрасте 150 дней молодые курочки весят 1,7 кг. Взрослые куры достигают массы в 2,1 кг, петухи в 2,5 кг;
• Половая зрелость у полосато-пестрых леггорнов наступает в возрасте 165 дней. Оплодотворенность яиц до 95%, выводимость цыплят 80%, сохранность молодняка 95%;
• Устойчивы к болезням;
• Тушка имеет привлекательный товарный вид. Что очень актуально для кур цветных пород.

Селекционная работа по улучшению и закреплению высокопродуктивных качеств полосато-пестрых леггорнов продолжается.

Мини-леггорны

Карликовые леггорны В-33 – уменьшенная копия леггорнов. Выведены российскими селекционерами. На сегодняшний день востребованы во всем мире. При миниатюрных размерах: вес взрослой курочки в среднем 1,3 кг, петуха до 1,5 кг, мини-леггорны сохранили свои высокие продуктивные показатели.

Куры карликовый леггорн имеют яичную направленность. Куры несушки производят до 260 яиц в год, весом около 60 г. Яйца белые с плотной скорлупой. Нестись куры начинают рано, в возрасте 4-4,5 месяца. Леггорнов В-33 отличает высокий процент сохранности молодняка – 95%. Порода экономически выгодна для разведения. Куры не притязательны в выборе корма и потребляют его на 35% меньше, чем более крупные собратья. Но для полноценной яйценоскости требуется в корме высокое содержание белка и кальция. При высокой степени оплодотворяемости яиц до 98%, к сожалению, карликовые леггорны утратили полностью инстинкт насиживания. Поэтому целесообразно использование в хозяйстве инкубатора. Порода карликовых леггорнов отличает отсутствие агрессии по отношению к человеку и друг к другу, высокий уровень адаптации и приспособленность к российским климатическим условиям. О породе смотрите на видео:

Леггорн пятнистый (далматинец)

Отличаются от обычных леггорнов черно-белой окраской. Первые цыплята с такой окраской появились в 1904 году. Они считались аномалией. Однако стали прародителями пятнистых леггорнов, которые больше ни с какими породами не скрещивались. Возможно, сказались гены черной минорки, при участии которой выводилась порода леггорнов. Куры пятнистых леггорнов хорошие несушки.

Ломан браун и ломан уайт

Птицеводам, желающим иметь еще большую отдачу от своего хозяйства, можно посоветовать выбрать породу ломан браун классик. Встречается 2 ее подвида: ломан браун и ломан уайт. Первый был выведен на основе породы плимутрок, а второй на основе леггорнов в немецком хозяйстве Ломан Тирцухт в 1970 году. Селекционная задача была вывести высокопродуктивного кросса, качества которого не будут зависеть от климатических условий. Усилия селекционеров дали свои плоды. На сегодняшний день кроссы ломан браун востребованы в хозяйствах Европы и нашей страны. Ломан браун и ломан уайт отличаются только окраской: темно-коричневой и белой. Смотрите на фото оба подвида.

При этом продуктовая характеристика сходна: 320 яиц в год. Нестись начинают уже в 4 месяца. Не требуют много корма, хорошо переносят суровые российские зимы. Большинство птицеводов отмечают высокую экономическую выгоду от содержания птицы.

Заключение

Порода леггорн хорошо зарекомендовала себя в хозяйствах России. Разведением породы занимается более 20 крупных племзаводов. В частных фермерских хозяйствах содержание и разведение породы леггорн является также экономически выгодным. Важно соблюдать смену поколений кур, дабы сохранить высокий процент яйценоскости.

Отзывы

Леггорнов держим уже несколько лет, так занимаемся производством яиц на продажу. Очень выгодная порода в экономическом плане. Кормов требуется немного, а яиц выдают большое количество. Единственное, что нужно делать регулярно, обновлять стадо. В начале своей фермерской деятельности яйца для высиживания подкладывали другим курам, есть у нас еще плимутроки. Но затем объемы изменились и пришлось приобрести инкубатор.

Мы держим породу мини-леггорнов. При своей миниатюрности снабжают нас яйцами регулярно. Да и кормов им требуется намного меньше, чем другим курам.

Яєчно-м’ясна порода курей Леггорн

Порода курей леггорн в Україні з’явилася в минулому столітті. Розкішний зовнішній вигляд – це ще не головні переваги таких курей. У кури леггорн багато інших якостей, що робить цю несучку однією з найбільш поширеною в країнах СНД.

1. Походження породи
2. Опис кури леггорн
3. Карликова різновид
4. Вартість курей породи леггорн
5. Продуктивність курей
6. Зміст і догляд
7. Чим годувати курей?
8. Розведення леггорнів
9. Можливі складнощі з породою леггорн
10. Породи близнюки
11. Популярні питання і відповіді про курей породи леггорн
12. Корисні поради

Також, до сильних сторін можна віднести високу несучість і плодючість. В сукупності, такі фактори роблять породу леггорн ефективної в розведенні як в домашніх умовах, так і на птахофермі. Перед придбанням птахів, можна зайти на відеофорум і вивчити кури леггорни опис, прочитати відгуки власників таких особин.

Походження породи

Історія леггорн почалася в Італії, тому іноді таку породу ще називають італійський півень леггорн. Породу можна віднести і до яєчної і одночасно до м’ясної спрямованості. Відзначимо що в той час, вони не мали особливої ​​привабливості для розведення, так як показник несучості, знаходився на дуже низькому рівні, викреслюючи породу зі списку ТОП. Також кури були поширені і на території США, там місцеві фермери проводили над ними досліди схрещування леггорн з іншими породами.

Подальші селекційні роботи проводилися й на території Європи. Треба відзначити, що місцеві селекціонери виконали просто величезний обсяг роботи, перш ніж у них вийшло підвищити несучість породи. Ще одним значним успіхом Європейців стало і збільшення росту молодняку. Таким чином привабливість породи леггорн стала рости досить значними темпами. Радянський Союз несучка побачила в 1925 році. З розвитком птахівництва керівництво країни зробило ставку і на породу леггорн, саме тоді і була виведена курка білий леггорн. Це сталося в 1960 році. В наш час, порода виявилася досить популярною в питанні виведення нових високо яйценоских порід курей.

Опис кури леггорн

У нас найпоширенішою породою є білий леггорн. Така популярність пояснюється рекордно високою несучістю. Відмінною особливістю цієї породи є її невелика вага, всього 2,5 кг майже карликовий леггорн. Нестися курка починає з 4-го місяця. Кура характеризується наступними зовнішніми властивостями:

• Довга і тонка шийка.
• Гребінь у формі аркуша.
• Клинчастої статура.
• Акуратна голова.
• Досить об’ємний живіт.
• Широка груди.
• Оперення щільне.
• Ноги у молодняка жовтого кольору, у дорослих курей білі лапи.
• Широкий хвіст.
• Райдужна оболонка очей: у молодняку ​​її колір – коричневий або темно-помаранчевий, у дорослих – блідо-жовтий.
• Вушка – блакитні або білі з червоними сережками.

Порода курей білий леггорн забарвлення її має досить широку палітру кольорів, зокрема кури леггорн мають: плямистим кольором (строкатий), коричневий, сріблястий, далматинець крапчастий, також з золотистим забарвленням (жовтий), смугасто строкатий, кукушечно-куропатчатая, чорні або бурі кольори . Бурий леггорн і леггорн буро-коричневий у птахів, виглядає дуже естетично, де золотий і червоний колір явно переважають над чорним як можна побачити леггорн фото. Несучки біла леггорн порода курей мають трохи схожий, але інший забарвлення оперення. Кури несучки леггорн відрізняються винятковою доброзичливістю. Вигода утримання птахів полягає в її невибагливості. Курчата леггорн досить легкі в догляді, мають високий рівень життєстійкості. Подивитися можна таку породу леггорн на фото.

Карликовий різновид

Легорн буває ще карликової різновиди, це така сама порода тільки в зменшеній копії. Карликова порода вважається супер яєчної. Незважаючи на маленький розмір особин, яйця що приносить курка породи леггорн за своєю вагою і габаритами не поступаються іншим аналогічним породам. За продуктивності показники у карлика леггорну дуже хороші. Карликовий легорн В33 стандарт славиться своєю яйценоскостью до 280 штук на рік.

Доросла самка різновиди карликовий білий леггорн важить 1,2-1,4 кг. Самець 1,4-1,7 кг. Забарвлення пір’я у них білий, але також часто зустрічає карі. Характеристика мини леггорнів така, що нестися вони починають з 4 місяців, незалежно птахофабрика це або приватне подвір’я. Карлик леггорн і її характеристика вказує на незвичайний темперамент цих особей. Кури можуть долати пристойні відстані в пошуках їжі. Таким особам дуже важливо виходити на щоденну прогулянку за пошуком паші, а пізно ввечері повертатися на сідало щоб порода курей міні карликовий леггорн не застоювалася в клітинах.

Міні кури леггорн на фото видно вони обожнюють літати і можуть злітати на рівень дерев, тому надайте їм такої можливості. Просто якщо ви думаєте, що кури і курчата можуть полетіти межі вашої ділянки, то можна встановити високий сітчастий паркан або огорожу. До людей карликові птиці ставляться насторожено і з побоюванням. У присутності людини можуть стати нервовими.

Вартість курей породи леггорн

Ціна на таку птицю сильно варіюється в залежності від того, де Ви плануєте купувати особин. Продаж якісних особин в основному відбувається через заводчиків, вартість у них звичайно вище, але зате є гарантії того, щоб ви купуєте здорову і чистокровних породу справжні види курей леггорнів. В оголошеннях з рук ціна на леггорнів без документів може бути від 150 грн за особину. Перед тим як купити курей, слід ознайомитися з продавцем, по можливості вивчити відгуки покупців. Курчата коштують дорожче, ніж дорослі птахи. Оптимальніше всього заводити відразу пару, щоб згодом розмножувати. Півні леггорн на фото це справжні красені і мають відмінні відгуки. При покупці врахуйте такі фактори як:

• чистота і забарвлення пір’я
• наявність ясного погляду
• активність кури
• відсутність видимих ​​проявів різних хвороб
• наявність документів, сертифікатів і щеплень

Продуктивність курей

Легорние особини мають гарну продуктивністю відмінно несуться, що і сприяло її значному поширенню. Несучка починає нестися по досягненні статевої зрілості – в 4 місяці. В середньому курочка щорічно приносить від 160 до 230 штук яєчок. Середня вага яйця – 60 грам. Шкаралупа характеризується твердістю і білим забарвленням. Вага півнів трохи більше ніж у курочок. Відповідно. Якщо самка не висиділа яйце, то інкубація допоможе його зберегти.

Акліматизація курей відбувається просто на відмінно. В умовах частих морозів, оперення добре зігріває тіло, оголені частини піддаються обмороженню вкрай рідко тому леггорн порода курей легка в зміст.

Якщо якісно і ситно годувати таку різновид птахів, то можна домогтися гарних показників. Якщо ви плануєте відкривати свою справу з постачання м’яса чи яєць, то така продуктивна порода леггорн буде відмінним початком невеликого бізнесу.

Зміст і догляд

Білому леггорну підходять найрізноманітніші умови утримання. Так їх можна тримати як в клітинних батареях, так і на підлозі курника. У плані вигулу вони теж невибагливі. При промисловому розведенні, найчастіше їм доводиться тулитися в клітинах, але це практично не впливає на їх основні гідності. Хоча тут варто зробити застереження, в таких умовах простежуються часті захворювання птахів. З метою профілактичних заходів несучкам додають в корм гормони й антибіотики. Умови на фабриці спрямовані спеціально на вигоду від утримання курей у вигляді несучості. Зазвичай, леггорн кури несучки молодички в таких умовах живуть не більше року, так як повністю виснажуються.

На рівні яйцекладки негативно може позначитися і галаслива обстановка, кури починають поводитися немов в істериці, метаясь по клітці і леггорн втрачає несучість. Такі необережні дії можуть привести до вкрай негативних наслідків. В умовах домашнього догляду за леггорни, досить проводити не складні маніпуляції в курнику: потрібно регулярно прибирати в приміщенні щоб не забруднювались біле пір’я, встановити достатню кількість напувалок і годівниць. Саме завдяки такому простому догляду за породою вона настільки сильно користується популярністю не тільки на фермах, але і в домашніх угіддях.

Чим годувати курей?

Леггорни не вимогливі і в плані їжі, їдять вони мало, та й переваг особливих у них немає. Єдине і найважливіше вимога – якість кормів. Заради підвищення несучості рекомендується дотримуватися баланс між протеїнами і мінералами. Стежте і за різноманітністю годування. Корми повинні завжди перебувати в годівниці. В вживання леггорни дають:

• Зерно
• кісткове борошно
• Мел
• Гашене вапно і інші речовини багаті мінералами

Використовуйте в годуванні вологі мішанки, з присутністю в їх складі вітамінів і білків. Слідкуйте за чистотою води. Таке годування приведе до значного успіху, і віддача не змусить себе чекати. Зберігати корми рекомендується в закритому приміщенні з хорошою вентиляцією. Якщо корм відволожиться, то він вже буде непридатний на поживу птахам. Також подбайте про те, щоб закрити всі наявні дірки в приміщенні, інакше корм відразу ж приверне увагу гризунів, які є переносниками багатьох захворювань.

Розведення леггорнів

Особливу увагу слід звернути на таку особливість породи: леггорни не можуть похвалитися розвиненими материнськими інстинктами, це виражається в нездатності курки висиджувати яйце. Таким чином отримати поповнення можливе лише з використанням інкубаційних технологій або зробити підкладку яєць під квочку іншої породи. Інкубатор оптимальніше всього купувати автоматичний, в ньому буде підтримуватися потрібна температура і вологість для вирощування яєць, а також деякі інкубатори мають можливість самостійно перевертати яєчка. Коли розмістіть в нього незрілі яйця, то все пташенята вилуплюються приблизно в один і той же час з різницею до 5 годин.

Перед тим як закласти яйця в інкубатор, мити їх категорично не можна. Справа в тому, що на кожному яйці є спеціальна захисна плівка, вона невидима, прозора, але захищає майбутнього пташеня від проникнення вірусів і бактерій. Плівка розташовується поверх шкаралупи, тому мити її або тиснути не можна. Якщо на яйцях є курячий послід, то його потрібно акуратно прибрати.

В інкубатор брудні яйця закладати не слід.

З найперших днів пташенят годують яйцем, попередньо обваляти його в борошні. Коли малюки стають небагато старше, обережно в корм починають додавати зелень, мелене зерно, борошно. З місячного віку курчат переводять на доросле вигодовування. У теплу пору року всіх птахів, слід виводити на прогулянку, а краще спорудити перехід з пташника на вулицю, щоб при бажанні особини могли цілий день пастися на траві. Кури, які більше проводять часу на свіжому повітрі, менше б’ються і не йдуть на конфлікти. Свіже повітря і корисна травичка, діють на птахів заспокійливо.

Можливі складнощі з породою леггорн

Клітка і тіснота – головний ворог яйцекладки. Через неприбрані клітин можуть розвинутися найрізноманітніші хвороби. Як вже говорилося з метою профілактики можна використовувати гормони антибіотики, але такі речовини дуже швидко виснажують курку, і вона приходить в повну непридатність. Таких несучок переробляють і пускають на ринок у вигляді тушок. Утримувати леггорнів можна і з породами інших курей. Таке рішення буде дуже навіть позитивним, особливо з огляду на неспроможність висиджувати яйця у несучок.

Можливо через те, що несучки залишають яйця, саме тому у курчат леггорну виробилася висока життєстійкість, що не може не порадувати господарників. Звичайно ж це не означає, що доглядом за ними можна знехтувати. Вони також потребують і людської уваги.

Породи близнюки

Леггорн також має дуже схожих з собою родичів. Однією з таких порід є Російська біла курка леггорн опис її породи ми розглянемо. Зовні вони практично ідентичні. Забарвлення пір’я у російської курки білосніжний. Схожі і показники скоростиглості, забарвлення яєць і їх властивостей. Російська біла, разом з тим має одну дуже важливу перевагу над своєю «сестрою», у них набагато сильніше розвинений інстинкт висиджування яєць. Основними перевагами російської курки, є маса несучки, параметри яйця, якість життєздатності і невибагливість у догляді.

Таку різновид курей фермери найчастіше заводять на подвір’я в Україні, так як птах стійка до перепадів температури і не боїться невеликих холодів. Імунітет білої російської породи курей досить стійкий і птах рідко страждає поширеними захворюваннями. Рекомендується таких породи виводити і утримувати разом, якраз для нормального висиджування пташенят. Російська біла курка дуже популярна в наших подвір’ях і такий різновид заводять як на невеликі господарства, так і на цілі агро ферми.

Популярні питання і відповіді про курей породи леггорн

• Чи можна за зовнішнім виглядом курки визначити чи готова вона до яйцекладки? У молодих курок досягли потрібного віку змінюється колір гребеня. Птахи ще не готові мають меншого розміру гребінь.
• Чи може курка леггорн нести яйця без півня? Звичайно, курки відмінно несуться і без півня. Статевозріла курка легко може обійтися без участі півня він в процесі несучості не бере. Але, тут потрібно відзначити одну особливість – знесені яйця не запліднені, що унеможливлює вилуплення з них пташенят. А значить в розведенні курей півень займає важливу нішу. В той же час головний парадокс полягає в тому, що якщо кури-несучки леггорн вам потрібні лише для яиц, то утримувати разом з нею півня не рекомендується.
• Яйця знесені на фермі або на приватному угідді, відрізняються кольором жовтка. Які з них корисніше? Що стосується кольору жовтки то це повністю залежить від того, чим годують несучку. Птах має доступ до вільного вигулу, більш збалансованому харчуванню, присутності зелені в їжі, знесе яйце з жовтком більш насиченому ніж курка, вирощена на підприємстві. Разом з тим дослідники стверджують, що фактичної різниці в поживних властивостях таких яєць немає.
• Як проводиться вакцинація курей різновиди леггорн? Коли потрібно робити вакцину? І чи потрібно взагалі? Щеплення це дуже важлива складова в питанні вирощування курей, і воно є обов’язковим до виконання. Вакцинацію роблять від сальмонели, інфекційного бронхіту, бурситу, мікоплазмозу, кокцидиоза, хвороб Марека, Ньюкасла, Ріно трахеїту.

Корисні поради

Породу курей леггорнів дуже вигідно розводити як у власних цілях, так і в промислових масштабах. Зміст зводиться до мінімуму. Вони досить невибагливі в догляді і їжі. Їдять трохи, що також створює економічну вигоду. Вони добре підійдуть для виробництва яєць. Щоб шкаралупа яєць була міцнішою, потрібно годувати птахів спеціальними добавками на основі кальцію, тільки в цьому випадку шкаралупа не матиме дефектів і вм’ятин. Перед першою кладкою, курей слід підготувати і в першу чергу заздалегідь змінити раціон харчування. Корм змінюють на такий, де міститься трохи більше протеїну, який допомагає сформувати репродуктивну систему.

Щоб заощадити корм, який все особини обожнюють розкидати в різні боки під час прийому їжі, якомога наповнювати годівницю в повному обсязі. Дорослим птахам перед процесом кладки яєць потрібно давати всі необхідні вітаміни і мінерали. Щоб в поїлках і годівницях не завелися бактерії, слід після кожного прийому їжі, мити і дезінфікувати їх. Показувати птахів ветеринара необхідно 1-2 рази на рік.

Схожі статті:

Леггорн

Батьківщиною леггорнів є Італія (місто Ліворно). У ХІХ ст. порода була вдосконалена селекціонерами з США, які схрестили іспанських та італійських несучок, курей бійцівських порід із білими мінорками.

Стандарт породи

У леггорнівских курей тіло має форму трикутника, а голова є подобою вершини, що є типовим для яєчних порід. Кури з гордою поставою, красиво вигнутою шиєю. Голова середніх розмірів. Очі виразні, живі. Протягом життя колір райдужної оболонки змінюється: у молодих несучок очі оранжевого кольору, а у більш зрілих особин змінюється на блідо-жовтий. Гребінь великий листовидний, яскраво-червоний –– прямий у півнів та нахилений убік у курок, вушні мочки білі. Дзьоб дуже міцний, жовтого кольору. Є невелика борідка заокругленої форми, яка пофарбована в червоний колір.

Тулуб глибокий, горизонтально поставлений, гарний вигин спини, груди округлі. Крила широкі, щільно притиснуті до тіла. У півнів великий хвіст із довгим серповидним пір’ям. Оперення біле. Кінцівки тоненькі, але сильні, середньої довжини, з віком змінюють своє забарвлення: у молодняка ​​ноги жовті, а у дорослих курей – білого кольору із синім відливом.

У леггорнів ніжний щільний тип конституції. Маса півнів становить 2-2,5 кг, курок –– 1,5-2 кг.

Господарська характеристика

Характер у курей живий, вони багато рухаються, темпераментні, постійно перебувають у пошуках їжі. Відрізняються хорошою витривалістю, швидко звикають до умов життя.

У віці 18 тижнів настає статева зрілість. Материнський інстинкт у несучок відсутній. За рік одна несучка породи леггорн приносить від 160 до 230 яєць, кожне з яких важить 55-58 грамів. Колір шкаралупи – білий. Заплідненість яєць близько 95%. Виводимість молодняка становить 87-92%.