Посів кормових трав

Посів кормових трав може відрізняться залежно від культури, погодних умов, типу грунту і технічних можливостей. Норми висіву можуть значно збільшуються при ручному посіві. Проте існують загальні рекомендації, дотримання яких значно збільшують шанси на високу врожайність.

Передусім, необхідно забезпечити правильний обробіток грунту. Після прибирання зернових, обов’язково проводиться лущення стерні (поверхневе розпушування грунту до 10 см) з подальшою зяблевою (осінньою) оранкою. Більшість кормових трав потребує оранки на глибину від 20 до 30 см (глибина орного шару). Якісна і глибока осіння оранка знищує бур’яни, а також сприяє збереженню вологи в ґрунті. До глибини треба підходити дуже акуратно, щоб уникнути вивертання неродючих шарів грунту.

Глибока оранка (20 – 30 см) обов’язкова на чорноземах, сірих і темно-сірих грунтах. На торф’яних грунтах, глибина обробки грунту повинна складати 30 – 35 см. Підзолисті ґрунти з орним шаром до 15 см, необхідно поступово поглиблювати до 20 см зяблевою оранкою (за один прийом не більше 2 см) з одночасним внесенням добрив. Якщо поле досить чисте від бур’янів, оранку замінюють дискуванням.

Перед самим посівом (навесні), проводять технологічні дії направлені на вирівнювання, розпушування і прикатування грунту. Ідеально використовувати поєднаний агрегат, який одночасно виконує культивацію, боронування і прикатування. Глибина такої обробки 5 – 7 см.

На легких супіщаних грунтах, можна виконувати фрезерування (замінює оранку і боронування) на глибину до 20 см. Такий спосіб часто використовують також при літньому посіві.

Після завершення посіву кормових трав, так само як і перед посівом, необхідно прикатувати землю. На посушливих ділянках, прикатування слід виконувати кільчастими катками. На ділянках з достатньою вологістю – гладкими. Щодо ваги катків, наступні рекомендації:

Внесення добрив значно підвищує врожайність кормових трав, оскільки забезпечується необхідна поживна база для рослин. Добрива закладають під час оранки або перед посівом, також можна вносити в період вегетації. Бажаними є органічні добрива і фосфор. На супіщаних грунтах необхідно додавати калій. Азотні добрива можна вносити в мінімальних дозах.

У разі підвищеної кислотності грунту на таких, як підзолисті, обов’язково застосовувати вапнування.

Мікродобрива позитивно позначаються на продуктивності кормових трав. Рекомендується вносити: бор, мідь, цинк, марганець і молібден.

Бор важливий для зростання і розвитку бобових культур (люцерна, конюшина), недолік бору призводить до зниження врожайності та якості продукції. На карбонатних грунтах, а також на грунтах з нейтральною і лужною реакцією, його треба вносити в обов’язковому порядку. Мідь особливо актуально додавати на болотних грунтах (торфовища).

Способи і строки посіву кормових трав

Терміни посіву кормових трав найрізноманітніші. Оптимальний період – весна, можна також сіяти влітку, восени і навіть взимку. Кращий час для посіву – квітень і травень. Літній посів виконують з червня по липень місяць (бажано після опадів, поки ще грунт вологий). Восени можна сіяти включно до середини жовтня. Посів здійснюється в чистому вигляді або в травосуміші. Для запобігання конкуренції між культурами, рекомендується застосовувати бобово-злакові суміші.

Розрізняють два види посіву:

Перший варіант підходить для посіву у будь-який період. Другий, використовують при весняному посіві з покривною однорічною культурою (ярі зернові, однорічні трави). Не варто висівати трави з озимими, оскільки вони пригнічують зростання і розвиток під-покривної рослини. У безпокривних посівах, трави розвиваються швидше, але можуть пригнічуватися бур’янами (рекомендується застосовувати гербіциди). Посів трав під покрив більш надійний, не засмічується бур’янами і дозволяє отримати повноцінний урожай зеленной маси з покривної культури.

У разі вилягання покривної культури, слід якнайшвидше проводити її скошування. Інакше розвиток під-покривної рослини погіршується, що негативно позначається на врожайності.

Слід пам’ятати, що під-покривний посів вимагає більше поживних речовин і вологи, чим безпокривний. З цієї причини не рекомендується висівати під покрив на посушливих ділянках і на бідних грунтах. Кращі агрокліматичні зони України для посіву під покрив – лісостепова і лісова.

На прикладі з люцерною, добре сіяти з ячменем. Ячмінь забиває бур’яни, а також не залишає їм шансів на розвиток за рахунок утворення тіні на ділянці. Перший укіс припадає на ячмінь, а наступні відповідно на люцерну. Ячмінь слід скошувати в період, коли стебло викине колос, і бажано не пізніше тижня після цього. Прибирати ячмінь треба на висоті не менше ніж 15 см.

Сіяти трави необхідно звичайним рядковим способом з шириною між рядами в 12 – 15 см або вузькорядним способом в 6 – 8 см, використовуючи зернотрав’яні сівалки. Для злакових культур можуть підходити зернові сівалки. Щодо вибору ширини міжрядь, принцип такий: вологий і багатий на поживні речовини грунт дозволяє використати вузькорядний спосіб, а при бідних грунтах ширину між рядами необхідно збільшувати.

Здійснення посіву під покрив, вимагає використання спеціальних сівалок. У разі відсутності таких, можна використовувати перехресний посів. Висівається спочатку покривна культура на глибину 5 – 7 см, а потім сіються упоперек насіння трав на глибину 1 – 3 см (для мінімізації трудових витрат, можуть перемішувати культури і сіяти одночасно). Існує ще міжрядковий спосіб, в одному рядку закладають покривну культуру, а в наступному під-покривну і так по черзі на усій ділянці.

MP В.2.3-37641918-929:2023 Методичні рекомендації з проєктування та влаштування конструкцій укріплення укосів земляного полотна на автомобільних дорогах загального користування

Відповідальний виконавець, доцент
кафедри транспортного будівництва та
управління майном НТУ
О. С. Чечуга
2023 р.

3 Терміни та визначення понять

5 Розрахунок параметрів зворотного фільтра під укріпленням укосу

5.1 Зворотні фільтри під кам’яним укріпленням укосу насипу

5.2 Зворотні фільтри під укріпленням укосу насипу збірними бетонними та залізобетонними плитами

5.3 Послідовність розрахунку зворотного фільтра під укріпленням укосу

6 Коригування розрахункової висоти хвилі потоку на заплаві з рослинністю

6.9 Приклади розрахунку ефекту гасіння вітрових хвиль при проходженні її через рослинність

7 Розрахунок захисних кам’яних призм

7.11 Послідовність розрахунку щодо перевірки достатності розмірів захисної кам’яної призми

7.12 Приклади розрахунку параметрів захисних кам’яних призм для укріплення укосів насипів земляного полотна

8 Розрахунок товщини бетонних і залізобетонних плит

8.3 Послідовність розрахунку визначення товщини бетонних та залізобетонних плит

8.4 Приклади розрахунку товщини бетонних і залізобетонних плит для укріплення укосів ЗП

9 Визначення параметрів біля підошви укосу від впливу хвиль

9.4 Послідовність визначення ширини площадки укріплення біля підошви укосу від впливу хвиль

9.5 Приклад розрахунку параметрів площадки біля підошви укосу від впливу хвиль

10 Розрахунок термозахисних шарів на укосах земляного полотна

10.3 Послідовність розрахунку з визначення товщини теплоізолювального шару на укосах

10.4 Приклад розрахунку товщини теплоізолювального шару на укосі земляного полотна

11 Розрахунок параметрів підпірних плит в основі земляного полотна

11.4 Послідовність розрахунку параметрів підпірних плит

11.5 Приклад розрахунку параметрів підпірних плит для укріплення земляного полотна…

12 Розрахунок захисних конструкцій із глинистих ґрунтів

12.5 Послідовність розрахунку параметрів захисних конструкцій з глинистих ґрунтів типу Б з бермою

12.6 Приклад розрахунку параметрів захисних конструкцій із глинистих ґрунтів земляного полотна

13 Розрахунок укріплення укосів штучними залізобетонними плитами

13.11 Послідовність розрахунку товщини гнучких залізобетонних плит

13.12 Приклад розрахунку параметрів укріплення укосів земляного полотна штучними залізобетонними плитами

14 Механізований посів трав по шару рослинного ґрунту і гідропосів

15 Технологія робіт по укріпленню укосів земляного полотна різними типами конструкцій

15.2 Порядок проведення операцій з укріплення укосів

Додаток А Бібліографія (довідковий)

1.1 Ці методичні рекомендації призначені для проєктування та влаштування конструкцій укріплення укосів земляного полотна з метою підвищення надійності, спрощення технології будівництва, зменшення матеріальних витрат під час будування дорожніх конструкцій.

1.2 Ці методичні рекомендації застосовують під час проєктування та будування автомобільних доріг загального користування.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цих методичних рекомендаціях є посилання на такі національні стандарти:

ДСТУ 8801:2018 Автомобільні дороги. Настанова з влаштування шарів дорожнього одягу з укріплених ґрунтів

ДСТУ 9214:2023 Автомобільні дороги. Терміни та визначення понять

ДСТУ Б В.2.7-75-98 Щебінь і гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.1-12:2009 Основи та підвалини будинків і споруд. Ґрунти. Метод лабораторного визначення максимальної щільності

ДСТУ Б В.2.1-13:2009 Основи та підвалини будинків і споруд. Ґрунти. Метод лабораторного визначення ступеня морозної здимальності

ДСТУ Б В.2.1-17:2009 Основи та підвалини будинків і споруд. Ґрунти. Методи лабораторного визначення фізичних властивостей

ДСТУ Б В.2.1-23:2009 Основи та підвалини будинків і споруд. Ґрунти. Методи лабораторного визначення коефіцієнта фільтрації