Фітотерапевт розповів, як меліса впливає на організм та кому не можна пити чай з цієї рослини

Як меліса впливає на організм і в чому цілюща сила цієї рослини. Факти ICTV разом з фітотерапевтом Сергієм Волошиним розкажуть про користь меліси лікарської, кому її можна вживати, а кому – ні.

Хоча батьківщиною цієї рослини вважається Середземномор’я, вона добре прижилася на українській землі. Мелісу лікарську в нашій країні споконвіку використовують у лікувальних цілях. За вмістом цінних компонентів меліса майже не поступається перцевій м’яті, бо належить до того ж сімейства рослин.

Від чого допомагає меліса

У народі побутує думка, що меліса є лише заспокійливою рослиною, яка допомагає при неврозах, депресіях, порушеннях сну, нервових напруженнях. Утім, виявляється, що це не основна її функція.

Меліса лікарська ефективно допомагає лікувати весь шлунково-кишковий тракт: хвороби печінки, хронічні холецистити, панкреатит та цукровий діабет. Фітотерапевти кажуть, що меліса – одна з тих рослин, які ефективно допомагають у боротьбі з цукровим діабетом.

– Існує думка, що цукровий діабет – це невиліковна хвороба. Про це дуже багато говорять. Це ніби клеймо людині на все життя. Я так не вважаю. Я переконаний, що меліса у комплексі з іншими рослинами і засобами допомагає нормалізувати рівень цукру в крові, – каже Сергій Волошин.

Крім того, за словами фітотерапевта, меліса бореться з причиною цукрового діабету. А саме – з порушенням обміну речовин. Адже відомо, що коли порушений обмін речовин, то неправильно працює чимало наших органів, зокрема й на гормональному рівні.

Також стане у пригоді меліса лікарська при головних болях, спазмах в шлунку чи болісних менструаціях. Чай з меліси здатний значно покращити стан людини. Все завдяки спазмолітичній і болезаспокійливій дії. Рекомендують мелісу і при хворобах сечостатевої системи.

– Тим, хто має каміння чи пісочок у сечовому міхурі, вона стане у пригоді. У комплексі з такими травами, як, наприклад, верес звичайний та собача кропива, меліса дуже добре справляється з проблемами сечостатевої системи. З циститом, уретритом та простатитом у чоловіків, – розповідає травник.

Також корисним є поєднання меліси лікарської із м’ятою перцевою та ромашкою. Суміш цих трьох компонентів допомагає при гастриті, а також у боротьбі з гельмінтами. А ще, меліса лікарська – хороший антиоксидант, що перешкоджає старінню організму.

Чай з меліси

Меліса заварюється так, як і звичайний чай: 1 ст. ложку дуже подрібненої сировини заливаємо 200 мл окропу, 10 хв настоюємо і можна вживати. Однак врахуйте, що за добу рекомендовано пити не більше однієї склянки такого напою. Прийом можна розділити на 3-4 частини. Останній раз чай з меліси рекомендовано випити перед сном.

– Можна також робити настоянки з меліси. Пропорції 1:5 (меліса і спирт). Впродовж 14 днів настоюємо у темному місці. Вживати по 15-20 крапель на 30 мл води тричі на добу, – рекомендує Сергій Волошин.

Кому не можна чай з меліси

Людям з низьким тиском краще утриматися від вживання меліси лікарської. Бо чай з цією рослиною здатний знижувати артеріальний тиск. Відтак може бути запаморочення і слабкість.

Та попри те, що мелісу лікарську вважають однією з найбезпечніших трав, будьте обережні. Перед вживанням з лікувальною метою проконсультуйтеся із лікарем.

Меліса: користь, шкоду, рецепти напоїв і страв

Калорійність і хімічний склад меліси. Корисні властивості, шкоду і протипоказання до вживання рослини. Рецепти напоїв і страв з лимонної м’яти і цікаві факти про неї.

Меліса (Melissa officinalis) — це багаторічна лікарська рослина, яке називають також лимонною м’ятою, мяточником, лимонною травою, медовкой, роевиком, пчельником. Культивується понад 2 тисячоліть. Батьківщиною вважаються Середземномор’ї, деякі райони Чорного моря, Передньої Азії. Сьогодні росте по всьому світу. У Росії найбільш активно культивується в Краснодарському краї і Самарської області. Росте на глинистих ґрунтах, не любить посух, сильних вітрів і морозів. У висоту досягає 120 см, середня висота — 30-50 див. Листя з опушкою, зелені, з молочним нальотом. Квітки дрібні, білі. Час цвітіння — червень-серпень, плоди визрівають в серпні-вересні. Розмножується насінням, поділом кущів та іншими способами. Активно вирощується не тільки в промислових масштабах, але і на присадибних ділянках. Використовується в кулінарії, традиційній і нетрадиційній медицині, виробництві косметики, парфумерії, засобів гігієни та побутової хімії.