Як вивести вошей у курей у домашніх умовах

Домашні кури, як і інші представники пернатих, схильні до нападу комах, що паразитують.

Курячі воші (малофаги, пухопереїди) завдають і власникам, і самій птиці безліч турбот, зокрема, у зараженої особини спостерігаються проблеми з пером. Захворювання досить небезпечне. Воно може стати причиною розкльовування, зниження продуктивності курей-несучок і сповільненим набором ваги у бройлерів.

Тому сьогодні поговоримо про те, як позбутися курячих вошей: народні засоби та хімічні засоби.

Усього біологам відомо близько 2300 видів малофагів, які паразитують виключно на птахах. Особливу небезпеку становлять лише 22 різновиди.

Як виглядають курячі воші? Це кровосисні паразити, розмір яких не перевищує 03 – 6 мм. Колір плоского тіла – червоно-коричневий, іноді напівпрозорий. Тоді після годування добре проглядається вміст ШКТ.

На лапках є спеціальні кігтики, за допомогою яких вони міцно утримуються на поверхні пера. Голова велика, із сегментними вусиками. Ротовий апарат представлений мандибулами та хоботком для висмоктування крові.

Причини появи курячих вошей

Інфікування несучок вошами зветься малофагоз. Паразити часто виявляються в добре оброблених, чистих курниках. Переносниками здатні виступати інші птахи, залучені чистою водою та наявністю доступного корму.

Серед основних причин появи паразитів у курей виділяють:

• підвищену вологість повітря в курнику;
• антисанітарні умови утримання;
• недостатньо якісний догляд;
• проживання несучок у тісних клітинах;
• погана санація приміщення.

Зараження птахів відбувається при тісному контакті, коли воші перебираються з одного птаха в інший. Боротися з курячими вошами складно, особливо при великій поширеності та занедбаності хвороби.

Симптоми бліх у курей

Місце проживання паразита – шкірні покриви несучок, тому виявити малофагів досить складно.

Улюбленими зонами для поселення стають області:

Саме тут необхідно шукати вошей, якщо у курей виявилися симптоми малофагозу. При сильному зараженні паразити виявляються інших областях.

Оглядати курей необхідно за хорошого світла, наприклад, освітлюючи птаха яскравим ліхтариком. Постійні укуси комах доставляють курці багато незручностей, що позначається на поведінці птиці.

На наявність захворювання можуть вказувати такі ознаки та симптоми:

1. Птах стає неспокійним, часто клює сам себе, приймаючи спроби зловити кровососа – при цьому може виривати пір’я, чим пояснюються великі зони облисіння на тілі.
2. Порушення апетиту – курка здатна повністю відмовитися від їжі.
3. Спостерігається зниження ваги і кількість яєць, що віддаються.
4. Роздратування на поверхні шкірного покриву – викликане укусами вошей та спробами несушки позбутися паразита.
5. Дірки на поверхні пера.
6. Погане зростання курчат.
7. Неспокійний сон.
8. Подразнення області навколо очей, викликане скупчення вошей.

Маллофагоз – небезпечне захворювання. За відсутності адекватного лікування та супутніх заходів боротьби з паразитами не виключено відмінок несучок.

Вмирати можуть як курчата, але дорослі птахи внаслідок виснаження чи надмірного зараження. Загострення хвороби посідає період линяння, оскільки свіже молоде оперення особливо приваблює паразитів.

Чи можуть курячі воші жити на людині

Курячі воші на людині паразитувати не здатні. Людська шкіра набагато товстіша і грубіша, ніж у несучок. Комаха здебільшого не здатна її прокусити, тому гине від голоду.

На волоссі малофаги утримуватися не можуть і змиваються за допомогою шампуню з першого разу.

Чим курячі воші небезпечні для людини? Укус паразита болючий. Можливий розвиток алергічної відповіді організму, а також зараження глистами або передача носія захворювання.

Не виключено інфікування бруцельозом, енцефалітом або сальмонельозом. З цієї причини використовувати м’ясо та яйця інфікованих малофагозом птахів категорично заборонено.

Як боротися з курячими блохами

Якщо у несучок були курячі воші, як позбутися паразитів? Обов’язковими заходами стають санація курника та птахів. Далі розповімо, які є методи боротьби з вошами у курей.

Обробка курника

У приміщенні курника має бути виконане ретельне прибирання. Стосується це правило також простору вигульного вольєра.

Потрібно зняти всю наявну підстилку з гнізд, підлоги та спалити. Поверхні сідала необхідно обробити за допомогою паяльної лампи або газового пальника.

Після цього обприскати всі поверхні – стіни, підлогу, стелю – вибраним інсектицидом.

• водний розчин піретруму;
• водна емульсія (0.25%) севина;
• водний розчин карбофосу (0,5%);
• водний розчин неостомазону, бутоксу (пропорція 1:200).

Напувалки і годівниці необхідно промити окропом.

Хороший результат дає використання димових шашок. Вони чудово справляються з обробкою великих площ. Перед початком робіт курей потрібно обов’язково перевести до іншого приміщення. Повернути птицю можна через 4 – 6 годин, коли курник висохне та провітриться.

Як профілактика зараження для організації підстилок необхідно використовувати трави з запахами, що відлякують вошей:

Рослини можна успішно замінити стружкою хвойних порід дерев. Для курей обов’язкове влаштування спеціальних пісочно-зольних ванн з додаванням піретруму (1 частина золи на 1 частину піску).

Димова обробка курника шашками

Як було зазначено вище курячих вошей можна ефективно вивести з допомогою димової обробки шашками. Алгоритм використання у всіх шашок практично однаковий і полягає в наступному – спочатку в приміщенні, де здійснюватиметься ця димова обробка, необхідно буде закривати всі вікна та двері.

Потім потрібно буде розкрити кришку банки і підпалити термовозгонную суміш, що міститься всередині. В основному, у всіх просунутих шашках в комплекті вже є гніт, яким можна підпалити цю сипучу суміш.

За часом усі шашки повинні диміти в пташнику кілька годин. Як уже було сказано, весь свійський птах з метою безпеки на час такої димової обробки звичайно ж потрібно буде вивести з курника.

Потім, через кілька годин після початку димової обробки можна буде зайти всередину пташника і відкрити вікна та двері для провітрювання. У багатьох шашках ще за необхідності всю сипучу суміш, що міститься, можна буде розділити на кілька частин і проводити таким чином не одну обробку.

Найбільш підходящими шашками проти курячих вошей будуть – “Фомор-Вет”, “Фомор-Лямбда”, “Самуро”, “Сіті” або “Вихор”.

Обробка птиці від бліх

Дозволяється використовувати хімічні засоби від курячих вошей. Для обробки рекомендується застосовувати водні розчини.

Їх дозволяється заливати в садові обприскувачі та розпорошувати на оперення птахів. Щоб отримати лікувальний ефект, перо потрібно повністю промочити.

При необхідності можна придбати порошки. У цьому випадку препарат потрібно вручну втирати в оперення кожної несушки.

Обов’язково суворе дотримання інструкції та дозування. Потрібно виключати попадання засобу в очі та носовий прохід курки.

Якщо несушки містяться у клітинах, обробки виконуються дома. При вільному вигулі потрібно дочекатися настання темряви та обприскати курей, коли вони спатимуть на сідалі.

Хімічні засоби

Хімічні засоби для лікування малофагозу пропонуються у різних форматах.

1. Спрей. Хороші рекомендації отримали склади “Беафар”, “Фронтлайн”. Вони комфортні у процесі використання. Нестача – велика витрата.
2. Розчин. Дозволяється застосовувати засоби “Бутокс”, “Стомазан” і т.д. Вони мають високу токсичність, тому м’ясо птиці дозволяється брати лише через місяць.
3. Інсектоакарицидна пудра. Можна скористатися засобом «Бар’єр».
4. Розчини для внутрішнього вживання. Найчастіше рекомендується “Промектин”. Використовувати ліки необхідно у суворому дотриманні з інструкцією.

Обробка стада має проводитися одночасно. Під час робіт необхідно одягати захисну маску-респіратор та гумові рукавички. Не завадить використання загального захисного костюма, оскільки препарати є небезпечними для людини.

Якщо можливості придбати спеціалізовані «курячі» засоби, то допускається застосування шампунь та крапель від бліх та вошей, якими обробляють собак та кішок. Важливо правильно розрахувати дозування, враховуючи вагу несушки.

Народні засоби

Якщо були виявлені курячі воші, як позбутися народними засобами, не вдаючись за допомогою хімічних препаратів?

1. Оцет та гас. Кошти знищують дорослих особин, личинок та яйця. Для обробки треба брати нерозведений гас. Для приготування водного розчину оцту потрібно використовувати 6% склад (на 1 частину оцту береться 1,5 частини води).
2. Суміш гасу з нашатирем. Необхідно змішати рівні обсяги засобів і нанести одну – дві краплі міксу в ділянці шиї птиці.
3. Відвар трав. Необхідно змішати пижму, ромашку та багно (по 300 грам кожної рослини). Залити суміш окропом (6 літрів). Довести до кипіння та варити суміш протягом 15 хвилин. Склад використовується для обприскування курей. Рецепт дасть необхідний результат лише за невеликого зараження.

Профілактика появи паразитів

Поява та розмноження курячих вошей можна запобігти.

Як профілактичні заходи можна практикувати такі:

1. Проведення в курнику регулярних прибирань, заміни підстилок та обробок годівниць окропом.
2. Розвішування по стінах приміщення віників із полину. Аромат цієї трави добре відлякує паразитів.
3. Регулярний ремонт стін курника, що запобігає проникненню в приміщення щурів та мишей.
4. Організація для курей ванн для купання із золи та піску.

Висновок

Але незалежно від профілактичних заходів, курей необхідно оглядати кожні два тижні. Робити це потрібно при яскравому освітленні, приділяючи максимум уваги улюбленим областям поселення паразитів.

Сірчаний “корок” у вусі: як його позбутися

Шумить у правому чи лівому вусі? З’явилося відчуття, що вухо розпирає або наче лоскоче всередині? Закладеність вух – проблема, з якою протягом життя зіштовхується кожен. З’ясуймо, чому вона виникає і як її вирішити швидко, недорого, ефективно, а головне – безпечно.

Причин закладеності вух зазвичай 3:

1. вода з рештками шампуню чи гелю для душу, які потрапили у вушну раковину під час того, як ми приймали душ чи ванну;
2. перепади тиску, коли літак набирає чи знижує висоту;
3. надлишок сірки, з якого формується сірчаний “корок”.

Перші 2 причини усуваються самі по собі (у більшості випадків – за кілька хвилин). Третю – можна легко усунути самостійно.

Чому утворюється сірчаний “корок”

Чому утворюється сірчаний “корок” / Фото Unsplash

Вушну сірку продукують сірчані залози слухового проходу. Її головне завдання – захищати слуховий прохід від бруду, дрібних часток пилу, бактерій і вірусів, а також зволожувати слуховий прохід, запобігаючи розвитку запальних процесів у вусі. Але якщо вона продукується у великій кількості, якщо людина не правильно чистить вуха або не надто стежить за гігієною, зі сірки формується “згусток”, який блокує слуховий прохід, що, відповідно, призводить до появи дискомфортних відчуттів та проблем зі слухом.

Що робити, щоб усунути сірчаний “корок”

Не намагайтеся видалити його за допомогою вушних паличок, оскільки є ризик, що ви зсунете “корок” до барабанної перетинки й таким чином пошкодите.

Спробуйте позбутися “корка”, закрапавши у вухо воду кімнатної температури (можна з милом) або спеціальний засіб, який розм’якшить вушну сірку (у формі розчину чи спрею). Такі засоби продаються в аптеках і коштують приблизно 120 гривень.

Нахиліть голову вбік і закапайте кілька крапель у вухо (або кілька пшиків, якщо це – спрей). Обережно випряміть голову – розм’якшена сірка повинна витекти зі слухового проходу. Якщо “корки” турбують часто, у профілактичних цілях таку процедуру рекомендується проводити 2 рази на тиждень.

Замість води та аптечних крапель можна використати вазелінове масло або оливкову олію, які розм’якшать сірчані відкладення у вусі. Важливо лише, щоб вони не були холодними. Найкраще – щоб відповідали температурі тіла (приблизно +36°C). Попросіть допомоги у близьких, а самі – ляжте на бік. Через кілька хвилин підведіться – сірчаний “корок” розм’якшиться і самостійно вийде з вуха.

Попросіть допомоги у близьких, а самі – ляжте на бік / Фото Unsplash

Досвідчені пацієнти можуть порадити вам скористатися вушною свічкою – трубкою з бджолиного воску, яку вставляють у слуховий прохід і підпалюють. Цей засіб широко рекламується в інтернеті, як найлегший і найшвидший спосіб позбутися сірчаних “корків” у домашніх умовах. Однак лікарі до такої практики ставляться скептично. Така свічка не здатна ні “розплавити” затверділу вушну сірку, ні “всмоктати” її. Навпаки, є ризик зробити ще гірше – просунути “корок” вглиб слухового проходу, обпектися, збільшити закупорку вуха (внаслідок потрапляння розплавленого воску у слуховий прохід) і навіть порвати барабанну перетинку, а це вже загрожує повною втратою слуху.

Якщо закапування не допомагає, можна спробувати провести промивання вуха. Краще довірити це завдання досвідченому ЛОРу, проте можна й самому. Приготуйте шприц (без голки) об’ємом 20 або 30 мілілітрів. Наберіть у нього фізрозчин чи перекис водню і повільно введіть у слуховий прохід. Не тисніть на поршень. Процедуру необхідно провести максимально акуратно. Якщо відчуваєте біль, негайно припиніть промивання!

Зверніть увагу! Іноді закладеність вуха може викликатися іншими, більш серйозними причинами:

• синуситом (запаленням слизової оболонки навколоносових пазух бактеріального або вірусного походження);
• алергічним ринітом (через особливості анатомічної будови ЛОР-органів – носові порожнини з’єднані зі слуховим апаратом євстахієвою трубою. Ось чому закладеність носа може супроводжуватися закладеністю вуха);
• ушкодженням барабанної перетинки.

До цього симптому можуть приєднуватися й інші:

• шум та дзвін у вухах;
• відчуття розпирання;
• запаморочення;
• біль (нерідко – дуже сильний), гнійні виділення чи кровотечі з вуха;
• погіршення або втрата слуху.

Всім відомо, що найкращим лікуванням є профілактика. Отже, щоб надалі у вас не утворювалися сірчані “корки”, почніть правильно чистити вуха. Можливо, для вас це буде відкриттям, але вушні палички для цих цілей не годяться. У повсякденній гігієні достатньо буде води із милом. Зовнішню частину вуха можна помити, наприклад, приймаючи душ, скерувавши струмінь теплої (але не гарячої!) води у вухо.

Для чого ж тоді придумали вушні палички? Для гігієни вушної раковини. Саме цього еластичного хрящика – всередину слухового аналізатора лізти ними не потрібно. Дочекайтеся, коли сірка почне виходити назовні і тільки після цього обережно приберіть її з поверхні хряща. Поспостерігайте за собою. Так ви будете знати, з якою періодичністю вам необхідно проводити гігієну вух.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Корекція мочок вух

Корекція мочок вух – це операція, в процесі якої усуваються різні дефекти на вушних мочках. Причини для проведення пластики мочок вух можуть бути різні. У пластичної хірургії такі операції вважаються не складними, але результативними. У результаті , після закінчення втручання, зовнішній вигляд вушних мочок відновлюється та має вже природну форму.

Анекдот по тем і :

«-Бабусю, чому у тебе такі великі вуха? – У мене були тунелі.»

Пластика мочки вуха все більш набирає попиту. Люди, які захоплюються в молодості розтягуванням мочок вух, досягнувши зрілості, звертаються до пластичних хірургів, щоб виправити свої захоплення. За корекцією мочок вух звертається все більше представників «подоросліша вшої молоді».

Естетична роль мочок вух

Мочка вуха є анатомічним утворенням малих розмірів без конкретної функції, але викону є значну естетичну роль. Мочка вуха є ерогенною зоною і служить основою для підвішування різних прикрас.

Контур і положення мочки вуха грають важливу роль в естетиці обличчя.

Не багато людей помічають старіння або естетичні зміни сво їх мочок вух, але вони можуть надати негативний ефект на сприйняття краси о бразу в цілому.

Використання сережок сходить до 3500 до н.е. Ювелірні вироби та прикраси для вух присутні у всіх культурах по всьому світу впродовж тисяч років. Багато з древніх єгипетських мумій були знайдені з подібними прикрасами. Численні згадки про сережки знаходять навіть у Біблії.

Існує значна варіабельність у формі, контурі і характер і прикріплення до щоки мочки вуха. В ідеалі, мочка вуха повинна складати приблизно 20% довжини вуха. Середня довжина самої мочки становить приблизно 18 мм. Нижній край мочки вуха знаходиться на одному рівні з основою кінчика носа. Якщо мочка розташовується нижче лінії, що йде через осно ву кінчика носа, то можна вважати, що її розміри перевищують середні.

Пошкодження мочки вуха може істотно вплинути на самопочуття і зовнішній вигляд людини. Пластика мочки вуха може відновити зовнішній вигляд вуха, підвищуючи впевненість пацієнта. З цієї причини багато пацієнтів обох статей прагнуть виправити деформовані вушні мочки.

Показання до опер ації :

1. Розрив мочок вух (найчастіше буває пов’язаний з неакуратним зняттям сережок або їх грубим зриванням).

2. Деформація в результаті носіння сережок, занадто важких для тканин мочки. Так як мочка вуха складається навіть не з хряща, як більша частина вушної раковини, а зі шкіри та жирової клітковини, то вона схильна відносно легко розтягуватися, а природна еластичність тканин має межу, особливо в зрілому віці.

3. Деформація при носінні сережок – «тунелів», що розтягують прокол отий отвір за рахунок свого відносно великого діаметра. Мода на прикраси мінлива, а отвори після «тунелів» заростають куди повільніше, ніж від звичайних сережок, або не зароста ють зовсім.

4. В ікова деформація в поєднанні з носінням сережок. Жирова клітковина має тенденцію ставати з роками більш пухкою і менш еластичною. У цьому, до речі, причина і вікових змін контурів о бличчя .

5. Врожденная деформація форми мочки: великий розмір, іноді навіть роздвоєння.

6. Ново утворення даної локалізації.

Методика операції

Хірургія мочки вуха як правило малоінвазивна, операція проста , проводит ь ся під місцевою анестезією.

Маючи справу з простим роздеранням мочки вуха (порвана мочка вуха) процедура зазвичай займає 15-30 хвилин. Приблизно через 7 днів , як правило , знімають шви. Біль після операції мінімальн ий .

Маючи справу з «тунелями» мочок вух, процедура може бути тр ішки довш ою (30-50 хвилин). Операція тр ішки складніша , ніж при порваній моч ці , а саме доводит ь ся викроювати шкірні клапті, шви можуть бути ширшими. Незважаючи на це, процес відновлення не подовжується. Шви знімають на 7 день.

Розтягнуті в довжину або збільшені мочки вух виправляють шляхом видалення надлишку тканини, після чого хірург формує нову мочку вуха і ретельно закриває розріз невеликими стібками.

Протипоказання:

• захворювання крові (наприклад, гемофілія) , ВІЛ , СНІД;

• аутоімунний процес в організмі;

• загострення будь -якої хронічної хвороби;

• інфекції або запальні елементи, розташовані в привушної області.

КОЛИ МОЖНА ЗНОВУ проколоти мочки вух?

У більшості випадків вуха можна проколоти через 8-12 тижнів після хірургічного втручання.

Як запобігти розриву мочки вуха

Хірургія мочки вуха може виправити навіть серйозні деформації мочки вуха, але краще запобігти подібним проблемам.

Намагайтеся уникати носіння важких сережок протягом тривалого терміну, збережіть їх для особливих випадків.

Намагайтеся не носити важкі сережки .

Знімайте одяг акуратно, щоб нічого не могло потрапити в сережки і зачепити їх.

Знімайте сережки перш, ніж іти спати.

Будьте обережні з малюками, які можуть тягнути за Ваші великі сережки.

Можна роками приховувати дефекти вушних раковин під одноманітними зачісками, а можна вдосконалити свій образ всього лише за півгодини за допомогою пластичної хірургії, яка здатна змінити не тільки зовнішність, але, іноді, і долю. Тому геть будь-які страхи і побоювання! Міняйтеся в кращу сторону!