Правильне збирання врожаю моркви

Морква тим корисніша, чим довше вона залишається на грядці, тому що саме в осінні дні в ній інтенсивно накопичуються живильні речовини й вітаміни. І разом з тим з усіх коренеплодів, мабуть, у моркви, більше чим в інших овочів, від правильності вибору строків збирання залежать і розмір, і якість урожаю, і схоронність коренеплодів узимку.

Щоб вирішити – настав час збирати моркву або залишити її в землі ще на 10-15 днів, треба просто викопати один-два коренеплоди із землі. Якщо морква обросла дрібними корінцями, то вже пора, інакше моторні гризуни доберуться до неї раніше за нас.

Ранньостиглу моркву забирають звичайно вибірково в міру необхідності. При цьому спочатку висмикують більші коренеплоди, щоб поліпшити умови росту сусідніх рослин. При цьому необхідно відразу заповнювати землею всі порожнечі, що утворилися після висмикнутої рослини, щоб уберегти «сусідів» по грядці від морквяної мухи.

Але багато садівників ранньостиглу моркву забирають відразу повністю, щоб звільнити місце для повторних посівів інших овочів. Після ранньої моркви успішно вирощують кущову квасолю, кочанний салат, цвітну капусту, кольрабі та броколі.

Народна мудрість говорить: «На Корнилія (24 вересня) корінь у землі не росте, а мерзне». У відповідність із цією прикметою і треба робити, тобто зібрати основний урожай моркви середньо- і пізньостиглих сортів наприкінці вересня, орієнтуючись на погодні умови.

Морква – холодостійка культура і найбільш інтенсивне збільшення врожаю (до 40–45%) вона дає наприкінці серпня й у вересні в період поступового зниження середньодобової температури. Цьому сприяє швидкий відтік живильних речовин з листя у коренеплоди при температурі 7–8°С. Біологічна спілість коренеплодів наступає після закінчення інтенсивного зростання при досягненні форми та забарвлення, типових для даного сорту. Але при несприятливих умовах, при дуже високій або низькій температурі в період формування коренеплодів, біологічна спілість моркви може й не настати, і тоді коренеплоди доводиться збирати в стадії технічної спілості.

З різних причин іноді взагалі доводиться проводити збирання цього овочу на ділянці в першій половині вересня, це приводить до великого недобору врожаю й одержання дрібних коренеплодів, що не повністю визріли, які потім швидко в’януть і погано зберігаються.

Найбільш сприятливим строком для збирання моркви на наших ділянках слід вважати кінець вересня. При збиранні в цей час ви одержите максимальний урожай моркви, яка буде добре зберігатися взимку. Подальше тривале зволікання зі збиранням позитивного ефекту не дає, оскільки якщо денна температура повітря не піднімається вище 4–5°С тепла, то відтік живильних речовин з листя у коріння практично припиняється й овоч перестає рости. Коренеплоди цієї культури в ґрунті переносять короткочасне зниження температури до -3…-5°С, але якщо їх викопати із землі, то вони не переносять навіть найслабкішого заморозку.

Збирають моркву тільки в гарну погоду. Сорти з короткими й напівдовгими коренеплодами легко висмикуються із землі руками, але при збиранні довгих коренеплодів без вил або лопати не обійтися.

При цьому треба не забувати, що морква досить чутлива до механічних ушкоджень. Тому при її збиранні, транспортуванні та закладці на зберігання необхідно ретельно дотримувати загальноприйнятих правил: не допускати ударів, зламів, подряпин та інших механічних ушкоджень, тому що коренеплоди погано зарубцьовують такі ушкодження, а саме через них проникають збудники гнилі.

Не можна тривалий час залишати бадилля необрізаним, тому що листя, швидко випаровуючи вологу, викличе зів’янення коренеплодів, що різко знизить їхню стійкість до хвороб при зберіганні. Крім того, не треба повністю очищати коренеплоди від землі, а також мити їх, оскільки це може прискорити розвиток хвороб. Не рекомендується зібрану моркву тримати довго в купах на грядці, тому що коренеплоди швидко в’януть і стають непридатними для зимового зберігання.

Як видаляти бадилля? Не обривайте його, викручуючи руками, а акуратно обрізайте ножем. Якщо при цьому залишите невеликі черешки, то ближче до весни на коренеплодах почне рости бадилля, яке не тільки знизить масу моркви, але й різко погіршить її живильну цінність. Тому, обрізайте коренеплоди ножем по лінії сплячих вічок, тобто зрізуйте верхівку на 1-2 мм. У такому випадку при зберіганні бадилля не проросте.

Відразу після обрізки бадилля коренеплоди необхідно прибрати під навіс і злегка провітрити перед закладкою в ящики. Потім зібраний урожай сортують, прибираючи хворі, ушкоджені та м’які коренеплоди. Їх вживають відразу в їжу або на переробку, не залишаючи на зимове зберігання. Після цього відібрану для зимового зберігання моркву необхідно 5-6 днів витримати в темному і прохолодному приміщенні, щоб вона добре остудилася, і тільки потім уже охолоджену її можна закладати на зберігання в підвал.

Збирання врожаю моркви необхідно закінчити до настання холодів, оскільки ушкоджені заморозком коренеплоди втрачають стійкість до збудників хвороб. При тимчасовому зберіганні коренеплоди вкривають ґрунтом шаром 15-20 см. Укривати їх соломою або бадиллям не можна, оскільки після збирання вони виділяють багато вологи, а зволоження соломи і бадилля створює умови для розвитку хвороб.

Строки збирання моркви, поради по збору врожаю

Морква – досить невибаглива культура, здатна визрівати і в південних і в північних областях, але щоб зберегти смакові якості і забезпечити тривале зберігання, необхідно правильно і своєчасно прибирати її з грядки.

Від своєчасного збирання моркви залежать її смакові якості

Від чого залежать строки збирання врожаю

Точних термінів, що визначають, коли збирати моркву, не існує, є лише загальні рекомендації, які можуть змінюватись в залежності від багатьох факторів. Так, на зрілість моркви і визначення часу збору врожаю впливають:

• сортова група (ранньо-, середньо – або пізньостиглі сорти);
• мета вирощування (для продажу або тривалого зберігання);
• кліматичні умови землеробського регіону;
• грунтові умови землеробського регіону;
• час, що минув з висівання в грунт насіння моркви.

Морква в землі продовжує рости і накопичувати вітаміни і корисні речовини до тих пір, поки середньодобова температура не впаде до стійких +4 °С. Виняток становлять лише ранньостиглі сорти, які слід викопувати раніше, – в міру визрівання.

Разом з тим моркву, як жоден інший коренеплід, чутлива до термінів, які її слід викопувати. Від цього залежать і її стиглість, і товарний вигляд, і величина і тривалість зберігання. Викопана раніше часу, морква буде недозрелой, дрібної і швидко почне в’янути. Якщо терміни упустити, коренеплоди можуть потріскатися, стати волокнистими і позбавленими смаку, а пізніше на них почне утворюватися сіра цвіль.

В залежності від регіону землеробства і кліматичних особливостей конкретного міста, час для викопування даного овоча з грядки настає в період між кінцем серпня і кінцем вересня. Для визначення точного терміну, коли збирати моркву з грядки, досить викопати кілька коренеплодів у випадковому порядку і подивитися, чи є на них дрібні корінці. Наявність таких корінців вказує на те, що час прийшов, а якщо корінці ще не сформувалися, тоді варто почекати ще пару тижнів.

У разі якщо морква досягла тільки технічної стиглості (коренеплоди досить великі, соковиті, але на них поки не утворилися тонкі білі корінці), а температура повітря різко впала до нульової позначки, овоч краще викопати, ніж втратити весь урожай через заморозків.

Морква росте, поки зберігається тепла погода

Терміни і правила прибирання ранньостиглих сортів

Прибирання моркви ранньостиглих сортів може починатися вже в середині червня. У цей період зазвичай викопують самі зрілі і великі коренеплоди, залишаючи більш слабкі ще на деякий час. За рахунок вільного простору, що утворився залишилася в землі морква швидко дозріває і значно збільшується в розмірах. До кінця липня всю ранню моркву вже викопують. При такому способі збирання важливо заповнювати отвори, що залишилися в землі після висмикування коренеплодів, інакше є ймовірність появи морквяної мухи – головного шкідника цього корисного овоча.

Ранньостиглі сорти не призначені для тривалого зимового зберігання, але вони мають привабливий товарний вигляд, тому найчастіше їх вирощують на продаж.

Збір урожаю моркви ранньостиглих сортів може бути одночасним, а не вибірковим. У цьому випадку на звільненій ділянці землі можна посадити листової або качанний салат, цвітну капусту, броколі або кущову квасоля.

Рання морква не зберігається довго, її потрібно відразу ж продати

Терміни і правила прибирання середньо – і пізньостиглих сортів

Середньо – і пізньостиглі сорти моркви прибирають, починаючи з вересня (у більш холодних регіонах) і до середини жовтня (у теплих сонячних регіонах). Найбільш підходящим є період з 25 вересня до початку жовтня, коли температура повітря ще тримається на плюсової позначки, а грунт досить суха і пухка для викопування врожаю. Пізньостиглі або зимові сорти можна прибирати в більш пізні терміни – морква таких сортів здатна витримувати короткочасні заморозки до -3–5 °С.

Крім того, з моменту висівання повинно пройти не менше 80 днів, однак для визрівання деяких зимових сортів потрібно від 90 до 110 днів.

Цей корисний овоч не можна прибирати в дощову погоду – від цього вона псується під час зберігання.

Ідеально, якщо за добу до планованого збору врожаю пройшов дощ або земля була рясно полита. Це дозволить виконати роботу акуратніше і швидше, так як земля буде достатньо пухким.

Техніка прибирання залежить від сорту і складу грунту. Так, середні чи короткі коренеплоди досить легко висмикується із землі без додаткових пристосувань. Для суглинних ґрунтів і сортів з довгими коренеплодами потрібні вила з затупленими кінчиками або штикова лопата.

Морква найзручніше збирати після дощу

В процесі прибирання важливо намагатися не пошкодити моркву. Надломанные, надрізані або пошкоджені вилами коренеплоди слід відсортувати і вжити в їжу в першу чергу – тривалого зберігання вони не витримають. Те ж саме відноситься і до самостійно тріснутою моркви.

Прибирати, сортувати, обрізати і відправляти в льох її слід в найкоротші терміни. Особливо важливо якомога швидше зрізати бадилля. Якщо цього не зробити, вже через 2-3 дні морква стане млявою і позбавленою смаку.

Бадилля бажано зрізати під корінь, інакше ближче до весни з неї почнуть проростати нові пагони, які погіршать смакові якості моркви.

Перед тим як прибрати моркву в льох, урожай краще потримати добу під навісом, у добре продувається місці, щоб пішла зайва волога, яка може стати причиною розвитку сірої плісняви.

Прибирання моркви необхідно закінчити до настання дощів і холодів. У цьому випадку не постраждає урожай і при правильному зберіганні долежить аж до пізньої весни.

Культура морква (особливості вирощування та зберігання)

Морква в культуру введена раніше за інші коренеплоди. Вона походить від дикої, що зустрічається у різних регіонах, переважно на вапнякових грунтах. Більше 1000 років до нашої ери вона стала служити для людини джерелом легкозасвоюваних вуглеводів, мінеральних солей і каротину.

Вимоги до температури
Морква – холодостійка культура. Насіння проростає при 2-3°С. Сходи переносять зниження температури до мінус 4-6°С, дорослі рослини першого року життя – до мінус 4°С, насінники другого року життя – до мінус 2-4°С. Оптимальна температура формування коренеплодів знаходиться в межах 18-20°С. Морква легко витримує підвищені літні температури завдяки доброму розвитку кореневої системи і майже повному заглибленню коренеплода в грунт.

Вимоги до вологи
Морква характеризується найвищою посухостійкістю серед коренеплодів, проте добре реагує на зволоження грунту і поливи. До вологи вона особливо вимоглива під час проростання насіння і в період інтенсивного потовщення коренеплоду. Не витримує надмірних опадів наприкінці літа, бо її коренеплоди при цьому розстріскуються і втрачають товарні якості. Насінники вимогливі до вологи під час садіння висадків.

Вимоги до світла
Морква – рослина довгого дня, менш вимоглива до світла, проте погано переносить затінення. Незважаючи на це, можливий підсів її за умови, що покривні культури рано звільняють поле.

Вимоги до грунту
Моркву для формування високих урожаїв необхідно вирощувати на родючих грунтах. За виносом поживних речовин наближається до цукрового буряка. На кожну тону коренеплодів витрачається з грунту 3,5 кг/га азоту, 1,5 кг/га фосфору, 7 кг/га калію і 1,6 кг/га кальцію. Добре росте на різних типах грунтів, крім важких глинистих, засолених і кислих грунтів. Високі врожаї одержують на осушених низинних окультурених торфовищах.

У польових сівозмінах кращими попередниками для моркви є озимі зернові, зернові бобові, у кормових сівозмінах – кукурудза на зелений корм і силос, в овочевих сівозмінах – бобові, капуста, огірки, цибуля, помідори. Не доцільно розміщувати після просапних культур у польових сівозмінах. Повертатись на те саме поле можна не раніше як через 7 років.

Насіння моркви очищають, перетирають для звільнення від голочок. Обігрівають на сонці впродовж 4-5 днів. Пізніше насіння калібрують на фракції 1,5-2 мм і більше 2 мм. Перед сівбою його намочують у розчинах мікродобрив (цинк, бор та ін.). Для дражування насіння використовують обволікаючу суміш з торфу, вапна, мінеральних добрив і меляси яв: прилипача. Дражоване насіння краще і рівномірніше висівається має вищу польову схожість. Норма висіву такого насіння менша. Воно забезпечує появу дружних вирівняних сходів і добрий ріст та розвиток високопродуктивних рослин. Моркву вирощують як овочеву і кормову культуру. Під моркву вносять органічні і мінеральні добрива. Восени приорюють 40-50 т/га гною. Норма мінеральних добрив залежить від типу грунту і програмованого врожаю. Для Полісся і Лісостепу рекомендується вносити 80-90 кг/га д.р. азоту, 60-70 кг/га фософору і 90-120 кг/га д.р. калію. Фосфорні і калійні добрива приорюють восени (за винятком 10-15 кг/га д.р. РК що вносять при сівбі). Азотні добрива (1/2 – 2/3) вносять під весняний обробіток грунту, решту у підживлення. На торфовищах застосовують тільки фосфорні і калійні добрива – Р60К120 та мікродобрива (марганець, бор, мідь).

Система обробітку грунту під моркву мало відрізняється від інших коренеплодів. Вона дуже чутлива на глибоку (28-30 см) зяблеву оранку з попереднім лущенням стерні. На початку вегетації рослини розвиваються дуже повільно, сходи пригнічуються бур’янами, тому важливо за допомогою агротехнічних заходів добре очистити поле від бур’янів. Дрібне насіння моркви вимагає високоякісної передпосівної підготовки грунту. Найкраще цього досягти за допомогою комбінованих агрегатів.

Способи сівби Сіють моркву сівалками СОН-2,8А, СПЧ-6МФ, ССТ-12А та ін. Застосовують широкорядний однорядний (45 см) спосіб сівби; стрічковий з відстанню між рядками в стрічці 15 см і між стрічками 45 см; смуговий із смугою до 20 см і відстанню між смугами 45-60 см. Останній спосіб дозволяє більш рівномірно розмістити рослини, збільшити їх кількість. Рослини у смузі ростуть щільно, що підвищує їх конкурентоздатність у боротьбі з бур’янами. У міжряддях бур’яни знищують за допомогою розпушування грунту. Глибина сівби Насіння моркви дрібне, тому його висівають мілко. Глибина його загортання на легких грунтах 2,0-2,5 см, на важких 1,0-1,5 см. Норма висіву Норму висіву встановлюють так, щоб до збирання врожаю густота рослин становила при широкорядній і стрічковій сівбі – 300-350 тис./га, широкосмуговій – 0,7-1,0 млн. Вона залежить від маси 1000 насінин, схожості, способів сівби. При широкорядному способі висівають 2-5 кг/га, стрічковому – 4-6 кг/га. Використовуючи відкаліброване насіння, норму висіву можна зменшити до 1,5-2,0 кг/га. Строки сівби Морква відноситься до культур дуже раннього строку сівби. її насіння повільно проростає, тому сіють при першій можливості виходу агрегатів в поле. У цей час у грунті є достатні запаси вологи для отримання дружних сходів, інтенсивного росту коренеплодів і формування високого врожаю. Запізнення з сівбою на 12 днів у західних районах призводить до зниження польової схожості на 12,5%.

Зразу після сівби проводять коткування для покращення контакту насіння з грунтом. Морква сходить довго – 12-18 днів. Тому ефективним є досходове (через 4-5 днів) і післясходове (через 5-6 днів після появи сходів) боронування. Для знищення ґрунтової кірки проводять боронування посівними боронами ЗБП-0,6А. Якщо проростки моркви біля поверхні грунту, боронування недопустиме, оскільки призводить до пошкодження рослин і зрідження сходів. У такому зазі поле коткують ребристими або кільчасто-шпоровими котками. Проріджування сходів проводять у фазі 4-5 листків на відстань 4-5 см між рослинами. Це трудомістка операція. Тому необхідної густоти потрібно досягати з допомогою менших норм висіву і боронуванням сходів. Дальший догляд за посівами полягає у розпушу ванні міжрядь. Перший обробіток проводять лапами-бритвами на глибину 3-5 см при з’явленні сходів моркви. Через 9-12 днів, в міру проростання бур’янів, проводять наступні розпушування стрільчатими лапами, долотами на глибину 8-12 см. Якщо посіви дуже забур’янені, використовують гербіциди: прометрин (2-3 кг/га) обприскуючи грунт до сходів або у фазі 1-2 справжніх листків культури; фуроре супер, поаст, тарга, набу (1,0-3,0 л/га) обприскуючи посіви у фазі 2-6 листків у злакових бур’янів; стомп (3,0-6,0 л/га), обприскують грунт до сходів моркви. Для захисту від шкідників (моркв’яна муха, листоблішки) застосовують актеллік, волатон, децис.

Збирання врожаю – найбільш трудомісткий процес у технології вирощування моркви. При ручному збиранні затрати досягають до 40-50% і більше від загальних. Тому використовують машини для скошування гички (Е-281, БМ-б, КИР-1,5). Коренеплоди викопують буряко- і картоплекомбайнами, бурякопідіймачами, картоплекопалками. При сівбі на 45 см використовують комплекс бурякозбиральних машин (БМ-6 + РКС-б). Зберігають моркву в кагатах і траншеях при температурі 1-2°С.

Вебінар “Основні шкідники і хвороби овочевих коренеплідних (морква, буряки, селера, пастернак) культур та заходи захисту від них.”