Ручний протитанковий гранатомет РПГ: що за зброя та які технічні характеристики

Ручний протитанковий гранатомет — індивідуальна, компактна та водночас потужна вогнепальна зброя для ураження широкого кола бронецілей на полі бою. Які бувають РПГ та які основні характеристики зброї — читайте в матеріалі Фактів ICTV.

Що таке ручний протитанковий гранатомет

РПГ — це різновид гранатомета, що здатен вражати з допомогою пострілу гранатометною гранатою бронетехніку, піхоту та фортифікаційні споруди.

Ручний протитанковий гранатомет складається з пускового пристрою багаторазового використання, у вигляді гладкоствольної труби телескопічного типу, та гранати, що вкладається в пусковий пристрій.

Пусковий пристрій призначений для спрямування польоту гранати. Він складається із зовнішньої та внутрішньої труби.

За основними видами гранатомети поділяються на:

• ручні;
• ствольні;
• дулові;
• безствольні;
• підствольні;
• реактивні;
• станкові.

За можливістю використання:

Ручні гранатомети мають вигляд окремих стрілецьких пристроїв, що стріляють унітарним гранатометним патроном. Такі патрони виготовлені за двокамерною схемою, подібно мінометній міні, але з застосуванням гільзи та використанням нарізного ствола.

При пострілі пороховий заряд розриває ковпачок на денці гільзи та порохові гази повільно потрапляють в головну камеру, а їх зростальний тиск розганяє гранату. Така схема дозволяє мати невеликий відбій при високій масі снаряда, який метають (180—500 г). Однак при цьому обмежується початкова дальність, швидкість і точність пострілу. Дальність стрільби РПГ може сягати від 100 до 700 м.

Технічні характеристики РПГ

На озброєнні українських військових є різноманітні гранатомети.

• РПГ- 18 (Муха) — перша радянська ручна реактивна протитанкова граната. Призначена для боротьби з БМП, танками, самохідними артилерійськими установками, а також для знищення живої сили противника.
• РПГ-22 Нетто — реактивна протитанкова граната. Вогнепальна зброя одноразового застосування.
• РПГ-29 Вампір — сучасна зброя мотострілецького відділення, що використовується для ураження броньованої та неброньованої техніки, всіх видів сучасних танків та живої сили у захисних спорудах різного типу. Попри досить великі масу та габарити ця зброя проста та зручна в експлуатації. Її бойова обслуга складається з двох осіб.
• РПГ-7 — ручний протитанковий гранатомет радянського виробництва, призначений для боротьби з танками, самохідно-артилерійськими установками та іншими броньованими засобами противника. Також він використовується для знищення живої сили противника, що перебуває в легких укриттях та міських спорудах.

Спочатку РПГ-7 призначався для ураження танків та іншої бронетехніки, що захищена гомогенною сталевою бронею і не має засобів динамічного захисту. Згодом завдяки застосуванню удосконалених боєприпасів він отримав можливість пробивати ДЗ й уражати живу силу противника.

Ефективність РПГ-7 та доступна ціна забезпечили йому застосування в усьому світі.

РПГ-7 — це легка динамореактивна (без віддачі під час пострілу) зброя. Він складається з:

• ствола з оптичним і механічним прицілами — служить для створення напрямку польоту гранати й відводу порохових газів під час пострілу;
• ударно-спускового механізму із запобіжником — служить для спуску курка з бойового взводу;
• бойкового механізму.

Тактико-технічні характеристики (ТТХ) гранатомета РПГ-7 (РПГ-7Д):

• калібр гранатомета — 40 мм;
• калібр гранати (в головній частині) ПГ-7В / ВМ — 85 – 80 мм;
• довжина гранатомета РПГ-7 — 950 мм;
• довжина гранатомета РПГ-7Д — 960 / 630 мм;
• вага РПГ-7 (РПГ-7Д) з оптичним прицілом — 6,3 / 6,7 кг;
• вага пострілу ПГ-7В / ВМ з пороховим зарядом — 2,2 / 2,0 кг;
• вага сумки з двома пострілами ПГ-7В / ВМ і ЗІП — 7,1 / 6,7 кг;
• довжина чохла з гранатами — 700 мм;
• початкова швидкість гранати ПГ-7 / ПГ-7ВМ — 120 / 140 м/с;
• максимальна швидкість гранати — 300 м/с;
• прицільна відстань — 500 м;
• збільшення оптичного прицілу, кратність — 2,7
• поле зору — 13 град.

Відстань прямого пострілу по цілі заввишки 2 метри:

Основним для РПГ-7 є оптичний приціл ПГО-7. Він призначений для спостереження за полем бою, визначення дистанції до цілі, введення виправлень на дальність та швидкість руху цілі з урахуванням балістики різних боєприпасів та наведення гранатомета на ціль з урахуванням поправок.

Стрільба із гранатомета здійснюється пострілами ПГ-7В і ПГ-7ВМ з надкаліберною протитанковою гранатою кумулятивної дії. Граната має бронепробивну властивість, яка дає змогу вести ефективну боротьбу з усіма типами сучасних танків, САУ ворога. Цей гранатомет забезпечує введення вогню на відстань до 500 метрів.

Військові, які використовують РПГ-7 для ураження ворога, зазначають, що для дотримання заходів безпеки під час стрільби з цього гранатомета найважливішим є захист слуху. Забороняється заходити за задню частину гранатомета під час здійснення пострілу, бо він може вбити самою реактивною струєю, яка виходить з заднього сопла.

Українські військові розповіли, що обов’язково перед тим як натиснути на спусковий гачок, необхідно голосно попередити про постріл. Люди навколо мають знати, що зараз вестиметься вогонь. Ніхто не повинен бути позаду сопла, і всі повинні встигнути закрити вуха.

Ручной противотанковый гранатомет РПГ-7: ТТХ и боевое применение

РПГ-7 – поистине уникальное и легендарное оружие, по своей популярности не сильно уступающее прославленному АК-47. РПГ-7 – это противотанковый гранатомет, эффективное средство борьбы против танков и другой бронированной техники. Он позволяет пехотинцу не чувствовать себя беззащитным перед лицом бронированного механического монстра.

РПГ-7 приняли на вооружение Советской Армии в далеком 1961 году, и несмотря на столь солидный возраст, он до сих пор остается в строю. Этот гранатомет участвовал в бесчисленных конфликтах и войнах на всех континентах. А появление новых, более совершенных боеприпасов делает РПГ-7 опасным даже для современных танков и бронемашин.

РПГ-7 – излюбленное оружие партизан и революционеров. Его использовали бойцы Вьетконга во вьетнамских джунглях и афганские моджахеды против советских войск. Фотография повстанца или партизана с трубой РПГ на плече почти также естественна, как и с автоматом Калашникова в руках. По своей простоте, дешевизне и эффективности это оружие ничем не уступает автомату Калашникова.

Сколько экземпляров РПГ-7 сегодня воюет в различных странах мира – не знает никто. Специалисты полагают, что только «легальных» (то есть выпущенных производителем или по его лицензии) экземпляров было произведено более миллиона единиц. Сколько гранатометов были выпущены без лицензии или были украдены с военных складов после распада СССР — сказать не может никто.

История создания РПГ-7

Предшественником этого оружия эксперты называют немецкий гранатомет (вернее гранатометы, ибо их было несколько) Panzerfaust, созданный немцами во второй половине Второй Мировой войны и доставивший немало хлопот танкистам. Противотанковое средство получилось очень дешевым и эффективным. При этом оно было настолько простым, что подбить танк мог даже подросток. Часть экспертов указывают на некоторое сходство между РПГ и американскими базуками, которыми армия США вооружала противотанковые расчеты в Европе.

В середине прошлого века на вооружении Советской Армии для борьбы с танками использовали ручные противотанковые гранаты, винтовочные гранатометы, ручной гранатомет РПГ-2 и безоткатные орудия. Разработкой гранатометов занималось сразу несколько предприятий, но для всех них это оружие не было основным направлением, и поэтому изделия получались не самого высокого качества.

В 1958 году основным предприятием по производству противотанковых гранатометов было назначено московское ГСКБ-47 (в будущем – знаменитый «Базальт»). Ручной противотанковый гранатомет РПГ-7 был разработан под руководством Владимира Васильевича Дегтярева – сына знаменитого советского оружейника.

С 1948 года и до того времени на вооружении Красной Армии состоял гранатомет РПГ-2, технические характеристики которого уже не устраивали военных. В частности, дальность стрельбы РПГ-2 составляла всего лишь 50-80 метров. Был создан гранатомет РПГ-4 с более высокой скоростью полета гранаты, но дальность стрельбы от этого существенно не увеличилась. Данный гранатомет пошел с серию, его также выпускали по лицензии в Китае и во Вьетнаме. В то время на вооружение Советской Армии уже поступил ПТУР «Шмель», способный поражать танк на расстоянии от шестисот до двух тысяч метров, однако на расстоянии ближе шестисот метров поражать бронетехнику противника было нечем.

Конструкторам была поставлена задача «научить» ручной гранатомет поражать танки противника в ближнем бою и они с этой задачей справились. Была разработана новая граната ПГ-7В, на которую установили реактивный двигатель, что позволило существенно увеличить дальность стрельбы. Новый гранатомет получил название РПГ-7.