Зміст:
ГРОПРИНОЗИН
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, полівінілпіролідон, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби прямої дії.
Код АТС JO5A Х 05.
Фармакологічні властивості. Активною речовиноюГропринозину є інозин пранобекс – молекулярний комплекс інозину та 1-(диметил аміно)-2- пропанол- 4- ацетамінобензоату у співвідношенні 1:3.
Препарат має противірусну та імуностимулюючуактивність. Фармакологічно активною речовиною є інозин, а другий компонент підвищує його біологічну доступність для лімфоцитів та інших клітин. Противірусна дія обумовлена уповільненням реплікації РНК- та ДНК – геномнихвірусів через ушкодження коду генетичної інформації. Імуностимулююча дія обумовлена впливом на Т-лімфоцити (активізація синтезу цитокінів) та підвищенням фагоцитарної активності макрофагів. Препарат посилює диференціацію пре- Т- лімфоцитів, стимулює індуковану мітогенами проліферацію Т- і В-лімфоцитів, підвищує функціональну активність Т – лімфоцитів, в тому числі їх здатність до утворення лімфокінів, нормалізує співвідношення між субпопуляціямиТ- хелперів та Т- супресорів (імунорегуляторний індекс). Препарат значно посилює продукцію інтерлейкіну – 2 лімфоцитами та сприяє експресії налімфоїдних клітинах рецепторів для цього інтерлейкіну. Гропринозин стимулює також активність натуральних кілерів ( NK- клітин ) навіть у здорових людей, стимулює активність макрофагів як у відношенні фагоцитозу, так і процесингу та презентації антигену. Це сприяє збільшенню в організмі антитіло продукуючихклітин вже в день прийому препарату або на наступний день. При герпетичнійінфекції прискорюється утворення протигерпетичних антитіл. Гропринозин також стимулює синтез інтерлейкіну – 1, мікробіцидність, експресію мембранних рецепторів та їх здатність реагувати на лімфокіни та хемотаксичні фактори. В результаті Гропринозин нормалізує діяльність імунної системи організму, значно активізує синтез власних інтерферонів, що сприяє стійкості до інфекційних захворювань та швидкої локалізації вогнища інфекції у випадку його виникнення. Препарат запобігає пост вірусному послабленню клітинного синтезу РНК та білка вклітинах, які були інфіковані, і це особливо важливо щодо клітин, які зайняті впроцесах імунного захисту організму. Така дія Гропринозину не відноситься до вірусної РНК, синтез якої одночасно сповільнюється. Таким чином, препарат маєтимозиноподібну дію – стимулює клітинний імунітет, особливо ефективно в умовах клітинного імунодефіциту. В результаті зменшується вірусне навантаження на організм, скорочується тривалість хвороби, обмежується раннє і часто непотрібне призначення антибіотиків, зменшується ризик виникнення ускладнень та повторного інфікування, відновлюються функції імунної системи.
Препарат малотоксичний, добре переноситься, можезастосовуватись хворими, яким протипоказані інші препарати такого типу, наприклад: при склеродермії, хронічній недостатності кровообігу, пацієнтам похилого віку та дітям. Може застосовуватись в комплексній терапії з антибіотиками, протизапальними та іншими лікарськими засобами.
Фармакокінетика. Препарат має високу біологічну доступність, після прийому внутрішньо швидко всмоктується, фармакологічна дія проявляється приблизно через 30 хвилин та утримується до 6годин. В організмі метаболізує за циклом, типовим для пуринових нуклеозидів, з утворенням сечової кислоти, рівень якої в сироватці крові при тривалому застосуванні може підвищуватися. Кумуляції в організмі не виявлено. Повне виведення препарату та його метаболітів із організму настає через 48 годин.
Показання для застосування:
-вірусні інфекційні хвороби у пацієнтів з нормальним та зниженим імунним статусом: грип, парагрип, епідемічний паротит, кір, вірусний бронхіт, рино вірусні та аденовірусні інфекції, а також інші гострі респіраторні вірусні інфекції – для лікування та профілактики;
– захворювання, викликані: вірусами простого герпесу 1-го типу ( Herpes simplex I) та 2-го типу (Herpes simplex II) – герпес червоної облямівки губів, шкіри обличчя, слизової оболонки порожнини рота, шкіри рук, офтальмогерпес, менінгоенцефаліти (гострий вірусний енцефаліт, під гострий склерозуючий пан енцефаліт), неонатальний та вроджений герпес, атакож генітальний герпес та ін. ; вірусом Varicella zoster – вітряна віспа таоперізувальний лишай, в тому числі рецидивуючий у хворих з імунодефіцитом;
– вірусом Епштейна – Барр – інфекційний мононуклеоз;
– захворювання на фоні ВІЛ – інфекції;
– патогенетична терапія гострокінцевих кондилом,
– лікування вторинних імунодефіцит них станів, викликаних гострими та хронічними інфекційними захворюваннями сечостатевої (хламідіозом та іншими внутрішньоклітинними збудниками ) та дихальної систем, лікуванням цитостатиками та імуносуп ресорами, променевою та хіміотерапією в онкологічних хворих, травматичними ушкодженнями кісток та м’яких тканин, опіками, хірургічними втручаннями, особливо із застосуванням загальної анестезії, інфекційно-алергічними захворюваннями, несприятливими соціальними факторами ( довготривалим недоїданням, особливо білковим голодуванням, стресами), білковими втратами ( в тому числі при нефротичному синдромі).
Спосіб застосування та дози. Препарат приймають внутрішньо, краще після їжі, при необхідності таблетку можна подрібнити. Курс лікування призначають індивідуально кожному хворому, залежно від захворювання. Добова доза розраховується на масу тіла хворого (незалежно від віку ) та розподіляється на 3 – 4 прийоми. У разі необхідності зменшення одноразової дози кількість прийомів збільшують до 6 – 8.
Дорослі: добову дозу призначають із розрахунку 50 мг/кг маси тіла за 3 – 4 прийоми.
У тяжких випадках добову дозу можна збільшити вдвічі.
Діти всіх вікових груп: добова доза із розрахунку 50 – 100 мг/кг (призначається індивідуально) за 3 – 4 прийоми або спрощений розрахунок: 1 таблетка (500 мг) – на кожні 10 кг маси тіла за 3 – 4 прийоми.
У середньому тривалість лікування становить 5 –14днів, при необхідності можна продовжувати до 3 тижнів або довше та повторювати курси лікування через 1 – 2 тижні або пізніше. Стійкий імуностимулюючий ефект отримують, приймаючи препарат в дозі 50 мг/кг маси тіла на добу протягом 3 – 9тижнів.
Гропринозин застосовується як для моно терапії, так ів схемах комплексного лікування з антибіотиками та іншими препаратами.
Існують рекомендовані схеми застосування препарат упри різних захворюваннях:
– вірусні захворювання верхніх дихальних шляхів: дорослі – по 2 таблетки 3 рази в день, діти – 50 мг/кг на добу 2 – 4 тижні;
– грип, парагрип, гострі вірусні інфекції: дорослі -по 2 таблетки 3 – 4 рази на добу,
діти – 50 – 100 мг/кг на добу – 5 – 7 днів. Для досягнення найбільшої ефективності – лікування краще почати при перших симптомах хвороби або в першу добу інфікування. Як правило, препарат приймають ще 1 – 2 дні після зникнення симптомів, а при необхідності курс лікування продовжують. Пацієнтам, які часто та довго тривало хворіють, Гропринозинпризначають профілактично;
– кір : 100 мг/кг на добу 1 – 2 тижні;
– гострі інфекційні хвороби: 50 – 100 мг/кг на добу 7 – 10 днів, через тиждень курс лікування можна повторити;
– епідемічний паротит: 70 – мг/кг на добу 7 – 10днів;
– афтозний стоматит: 70 мг/кг на добу 6 – 8 днів;
– інфекційний мононуклеоз: 50 мг/кг на добу 8 днів;
– цитомегаловірусна інфекція: 50 мг/кг на добу 25 -30 днів;
– оперізувальний лишай (Herpes zoster) та лабіальний герпес (Herpes simplex labialis): дорослі – по 2 таблетки 3 – 4 рази на день; діти – 50 мг/кг на добу – 10 днів (до зникнення симптомів);
– генітальний герпес (Herpes genitales recidivans): в гострий період дорослі – по 2 таблетки 3 рази на день (50 мг/кг на добу) протягом 5 днів, а в період ремісії – по 2 таблетки (1000 мг) один раз надобу – до 6 місяців ;
– гострокінцеві кондиломи (Human papilloma virus) після кріодеструкції або електрокоагуляції 50 мг/кг на добу 5 днів, проводять 2- 3 курси з інтервалом у 2 – 4 тижні;
гепатит: 30 – 50 мг/кг на добу 15 – 30 днів;
– тяжкі опіки: 50 – 100 мг/кг на добу 5 – 10 днів;
– вторинні імунодефіцит ні стани : дорослі – по 2таблетки 3 – 4 рази в день протягом 1 – 3 місяців, діти – 50 – 100 мг/кг до 3тижнів;
– в комплексному лікуванні з антибіотиками гострихта хронічних інфекцій сечостатевої системи, викликаних внутрішньоклітинними збудниками (хламідіозом та іншими інфекціями), – по 2 таблетки 3 – 4 рази надень від 2 тижнів до 3 -х місяців;
Побічні ефекти. Препарат добре переноситься навіть при довго тривалому застосуванні, лише зрідка на початку лікування можливе зниження апетиту, нудота, блювання; інколи – слабке підвищення рівня сечової кислоти в сироватці крові та в сечі, викликане метаболізмом інозину. Великі дози препарату при довго тривалому прийомі можуть викликати диспепсію. Всі побічні ефекти швидко зникають після відміни препарату і не потребують додаткового лікування.
Протипоказання. Препарат протипоказаний вразі алергії на один із його компонентів. Не застосовується при подагрі, сечокам’яній хворобі, тяжкій нирковій недостатності III ступеня, вагітними тажінками, які годують груддю (не встановлювалась його безпека).
Передозування. Випадки передозування не спостерігались.
Особливості застосування. Слідпам’ятати, що Гропринозин, як і інші противірусні препарати, при гострих вірусних інфекціях найефективніший, якщо лікування почато в ранній стадії хвороби (краще з першої доби ).
Оскільки інозин виводиться із організму у формі сечової кислоти, при довго тривалому застосуванні рекомендується періодично проводити контроль рівня сечової кислоти у сироватці крові та сечі. Хворі іззначно підвищеним рівнем сечової кислоти в організмі можуть одночасно приймати препарати, які знижують її рівень. Препарат не впливає на психомоторні функції організму і може призначатися пацієнтам, які обслуговують рухомі механізми та транспортні засоби.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Імуносупресивні препарати послаблюють імуностимулюючий ефект Гропринозину.
Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при кімнатній температурі (15-25° С). Источник
Термін придатності. 3 роки.
Гропринозин ® таблетки (Groprinosin ® tablets ) ATC-классификация
фармакодинамика. Гропринозин — противовирусное средство с иммуномодулирующими свойствами. Препарат нормализует (до индивидуальной нормы) дефицит или дисфункцию клеточного иммунитета, индуцируя созревание и дифференцировку Т-лимфоцитов и Т1-хелперов, потенцируя индукцию лимфопролиферативного ответа в митогенных или антигеноактивных клетках. Инозин пранобекс моделирует цитотоксичность Т-лимфоцитов и натуральных киллеров, функцию Т8-супрессоров и Т4-хелперов, а также увеличивает количество иммуноглобулина G и дополнительных поверхностных маркеров комплемента. Препарат усиливает синтез интерлейкина-1 (IL-1) и синтез интерлейкина-2 (IL-2), регулируя экспрессию рецепторов IL-2.
Инозин пранобекс существенно увеличивает секрецию эндогенного гамма-интерферона и уменьшает выработку интерлейкина-4 в организме. Инозин пранобекс усиливает действие нейтрофилов, хемотаксис и фагоцитоз моноцитов и макрофагов.
Инозин пранобекс подавляет синтез вируса путем встраивания инозин-оротовой кислоты в полирибосомы пораженной вирусом клетки и подавляет присоединение адениловой кислоты к вирусной и-РНК.
Фармакокинетика.
Всасывание . При пероральном применении инозина пранобекс быстро и полностью всасывается (≥90%) в ЖКТ и попадает в кровь.
Распределение . Когда препарат и его компоненты вводили животным, материал, меченный радиоактивным изотопом, выявляли в таких органах (в порядке убывания специфической активности): почки, легкие, печень, сердце, селезенка, яички, поджелудочная железа, головной мозг и скелетные мышцы.
Метаболизм . После приема внутрь 1 г инозина пранобекса, меченного радиоактивным изотопом, у человека были выявлены такие плазменные уровни для 1-диметиламино-2-пропанола и 4-ацетамидобензойной кислоты соответственно: 3,7 мкг/мл (2 ч) и 9,4 мкг/мл (1 ч). Во время исследований переносимости у человека максимальное повышение уровня мочевой кислоты после приема дозы (как показатель инозина в препарате) не является линейным и может варьировать в пределах 10% в течение 1–3 ч.
Выведение . Суточное выведение с мочой 4-ацетамидобензойной кислоты и ее основного метаболита в равновесных условиях при дозе 4 г/сут составляло около 85% принятой дозы. 95% радиоактивности от 1-диметиламино-2-пропанола в моче восстанавливалось в неизмененном виде 1-диметиламино-2-пропанола и его метаболита (N-оксид). Т½ составляет 3,5 ч для 1-диметиламино-2-пропанола и 50 мин для 4-ацетамидобензойной кислоты. Основные метаболиты инозина пранобекса у человека — это N-оксид для 1-диметиламино-2-пропанола и o-ацилглюкуронид для 4-ацетамидобензойной кислоты. Поскольку молекула инозина метаболизируется путем биодеградации пурина до мочевой кислоты, эксперименты с инозина пранобексом, меченным радиоактивным изотопом, у людей неинформативны. У животных до 70% введенного инозина пранобекса может выводиться с мочой в виде мочевой кислоты после перорального применения таблетированной формы, а остальное — в виде обычных метаболитов — ксантина и гипоксантина.
Биодоступность . Определение в моче в условиях равновесного состояния 4-ацетамидобензойной кислоты и ее метаболита составляло >90% ожидаемых значений р-ра. Определение 1-диметиламино-2-пропанола и его метаболита составляло >76%. Плазменные значение AUC 1-диметиламино-2-пропанола были ≥88%, 4-ацетамидобензойной кислоты — ≥77.
Показания Гропринозин таблетки
вирусные инфекции, вызванные вирусом простого герпеса типа 1 и 2, вирусом ветряной оспы, цитомегаловирусом, вирусом Эпштейна — Барр, вирусом кори, вирусом паротита, в том числе у больных с иммунодефицитными состояниями:
- вирусные респираторные инфекции;
- папилломавирусные инфекции кожи и слизистых оболочек: остроконечные кондилломы, папилломавирусная инфекция вульвы, влагалища и шейки матки (в составе комплексной терапии);
- острый вирусный энцефалит (в составе комплексной терапии);
- вирусные гепатиты (в составе комплексной терапии);
- подострый склерозирующий панэнцефалит (в составе комплексной терапии).
Применение Гропринозин таблетки
препарат применять перорально.
Суточная доза зависит от массы тела, течения и тяжести болезни, состояния больного.
Суточная доза зависит от массы тела и тяжести заболевания, дозу распределяют равномерно в течение дня. Для облегчения глотания таблетку можно измельчить и растворить в небольшом количестве жидкости при применении. Взрослые и пациенты пожилого возраста : рекомендуемая доза составляет 50 мг/кг массы тела (1 таблетка на 10 кг), обычно 3 г/сут (6 таблеток), максимальная доза — 4 г/сут (8 таблеток); применять перорально, распределив равномерно на 3-4 приема в течение дня. Дети в возрасте от 1 года : доза составляет 50 мг/кг массы тела в сутки (1 таблетка на 10 кг массы тела для детей с массой тела до 20 кг; при массе тела более 20 кг назначать дозу, как для взрослых). Продолжительность лечения Острые заболевания : при заболеваниях с кратковременным течением курс лечения составляет от 5 до 14 дней. После снижения выраженности симптомов заболевания лечение следует продолжать еще 1-2 дня или дольше, в зависимости от решения врача. Вирусные заболевания с длительным течением : лечение следует продолжать в течение 1–2 недель после снижения выраженности симптомов заболевания или дольше, в зависимости от решения врача. Рецидивирующие заболевания : на начальной стадии лечения применяются те же рекомендации, что и для острых заболеваний. В ходе поддерживающей терапии дозу можно снизить до 500-1000 мг (1–2 таблетки) в сутки. При появлении первых признаков рецидива необходимо возобновить прием суточной дозы, рекомендованной для острых заболеваний, и продолжать применение в течение 1–2 дней после исчезновения симптомов. Курс лечения можно повторять несколько раз, если необходимо, по рекомендации врача в зависимости от его оценки клинического состояния. Хронические заболевания : препарат назначать в суточной дозе 50 мг/кг массы тела в соответствии с такими схемами: — асимптоматические заболевания : принимать в течение 30 дней с перерывом 60 дней; — заболевания с умеренно выраженными симптомами : принимать в течение 60 дней с перерывом 30 дней; — заболевания с тяжелыми симптомами : применять в течение 90 дней с перерывом 30 дней. Такое лечение можно повторять, если необходимо; состояние пациента следует контролировать, как при рецидивирующих состояниях. Дозировка при особых показаниях Наружные генитальные бородавки (остроконечные кондиломы) или папилломавирусная инфекция канала шейки матки : принимать по 2 таблетки 3 раза в сутки (3 г) в качестве монотерапии или как дополнение к местной терапии или хирургического лечения в соответствии с такими схемами: — пациенты группы низкого риска (больные с нормальным иммунитетом или пациенты с низким риском рецидива): в течение периода в 3 месяца лекарственное средство применяют 14-28 дней непрерывно с последующим перерывом в лечении на 2 месяца, продолжают, пока участки поражения не уменьшатся или не исчезнут; — пациенты группы высокого риска * (больные с иммунодефицитом или с высоким риском рецидива): в течение периода в 3 месяца препарат применяют 5 дней в неделю 2 недели подряд за месяц или 5 дней в неделю каждую вторую неделю. Такое лечение можно повторять несколько раз при необходимых условиях. Подострый склерозирующий панэнцефалит : суточная доза составляет 100 мг/кг массы тела, максимальная доза — 3-4 г/сут. Лечение длительное, непрерывное, с регулярной оценкой состояния пациента и необходимости продолжения лечения. *Факторы высокого риска возникновения рецидивов или дисплазии шейки матки у пациентов с папилломавирусной инфекцией половых органов, как и при других подобных заболеваниях, включают: — папилломавирусная инфекция половых органов, которая длится более 2 лет или имеет 3 и более рецидивов в анамнезе; — иммунодефицит, вызванный: – рецидивирующими или хроническими инфекциями; – заболеваниями, передающимися половым путем; – противоопухолевой химиотерапией; – хроническим алкоголизмом; — плохо контролируемый сахарный диабет; — атопия (наследственная предрасположенность к гиперчувствительности); — длительное применение контрацептивов (дольше 2 лет); — уровень фолатов в эритроцитах ≤660 нмоль/л; — наличие нескольких сексуальных партнеров или смена постоянного сексуального партнера; — частые вагинальные половые контакты (≥2-6 раз в неделю); — анальный секс; — наличие в анамнезе пациента кожных бородавок в детстве; — возраст >20 лет; — хроническое курение. Дети . Лекарственное средство применяют детям в возрасте от 1 года.
Противопоказания
- повышенная чувствительность к действующему веществу или любому другому из вспомогательных веществ препарата;
- подагра;
- гиперурикемия.
Побочные эффекты
единственной постоянной побочной реакцией при применении инозина пранобекса у взрослых и детей является временное повышение уровней мочевой кислоты в плазме крови и в моче, которые возвращаются к исходным нормальным значениям через несколько дней после окончания лечения.
Частота случаев побочных реакций определяется так: часто (≥1/100 до Со стороны иммунной системы . Частота неизвестна: ангионевротический отек, гиперчувствительность, крапивница, анафилактическая реакция. Со стороны психики . Нечасто: нервозность. Со стороны нервной системы . Часто: головная боль, вертиго; нечасто: сонливость, бессонница; частота неизвестна: головокружение. Со стороны ЖКТ . Часто: рвота, тошнота, дискомфорт в эпигастрии; нечасто: диарея, запор; частота неизвестна: боль в верхней части живота. Со стороны кожи и подкожной ткани . Часто: сыпь, зуд; частота неизвестна: эритема. Со стороны скелетно-мышечной системы и соединительной ткани . Часто: артралгия. Со стороны почек и мочевыделительной системы . Нечасто: полиурия. Общие нарушения . Часто: усталость, дискомфорт. Лабораторные исследования . Очень часто: повышение уровня мочевой кислоты в крови и моче; часто: повышение уровня мочевины, трансаминаз, ЩФ в крови.
Особые указания
во время лечения препаратом Гропринозин возможно временное повышение уровня мочевой кислоты в плазме крови и в моче, особенно у мужчин и лиц пожилого возраста, однако обычно эти показатели остаются в нормальных пределах (до 8 мг/дл или 0,420 ммоль/л соответственно). Причиной повышения уровня мочевой кислоты является катаболический метаболизм инозина у человека. Это происходит не из-за вызванного препаратом фундаментального изменения ферментной функции или функции почечного клиренса. Поэтому препарат необходимо применять с особой осторожностью пациентам с подагрой, гиперурикемией, уролитиазом в анамнезе, а также пациентам с нарушением функции почек. В течение лечения необходимо контролировать уровень мочевой кислоты у этих пациентов. У некоторых лиц могут возникать острые реакции гиперчувствительности (ангионевротический отек, анафилактический шок, крапивница). В таком случае терапию лекарственным средством Гропринозин следует прекратить. При длительном применении препарата существует риск возникновения камней в почках и желчном пузыре. В случае длительного применения лекарственного средства следует регулярно проверять уровень мочевой кислоты в сыворотке крови и/или мочи, функцию печени, формулу крови и функцию почек у всех пациентов. Применение в период беременности или кормления грудью . Беременность . Исследования риска возникновения патологий у плода и нарушения фертильности у людей не проводились. Гропринозин не следует применять в период беременности, за исключением случаев, когда врач решит, что потенциальная польза превышает потенциальный риск. Кормление грудью . Неизвестно, проникает ли инозина пранобекс в грудное молоко. Риск для младенцев исключить нельзя. Необходимо прекратить кормление грудью в период лечения. Фертильность . Нет данных о влиянии препарата на фертильность у людей. Исследования на животных показали отсутствие влияния на фертильность. Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или другими механизмами . Гропринозин не влияет или влияет незначительно на способность управлять транспортными средствами или работать с механизмами.
Взаимодействия
с осторожностью следует назначать лекарственное средство с ингибиторами ксантиноксидазы (например с аллопуринолом) или средствами, способствующими выведению мочевой кислоты, включая мочегонные препараты, в частности с тиазидными диуретиками (такими как гидрохлоротиазид, хлорталидон, индапамид) или петлевыми диуретиками (например с фуросемидом, торасемидом, этакриновой кислотой). Гропринозин можно применять после, но не одновременно с иммуносупрессантами, поскольку возможно фармакокинетическое влияние на желаемые терапевтические эффекты. При одновременном применении с зидовудином (азидотимидином) повышается образование нуклеотида азидотимидина с помощью многих механизмов, в частности вследствие увеличения биодоступности азидотимидина в плазме крови и увеличения внутриклеточного фосфорилирования в моноцитах крови человека. Следствием этого является усиление действия зидовудина.
Передозировка
случаи передозировки не выявлены. При передозировке может возникать повышение концентрации мочевой кислоты в плазме крови и в моче. Терапия симптоматическая.
Условия хранения
при температуре не выше 25 °С. Хранить в недоступном для детей месте.
Гропринозин ® таблетки (Groprinosin ® tablets ) ATC-класифікація
фармакодинаміка . Гропринозин — противірусний засіб з імуномодулюючими властивостями. Препарат нормалізує (до індивідуальної норми) дефіцит або дисфункцію клітинного імунітету, індукуючи дозрівання і диференціювання Т-лімфоцитів і Т1-хелперів, потенціюючи індукцію лімфопроліферативної відповіді у мітогенних або антигенактивних клітинах. Гропринозин моделює цитотоксичність Т-лімфоцитів і натуральних кілерів, функцію Т8-супресорів і Т4-хелперів, а також збільшує кількість імуноглобуліну G та поверхневих маркерів компліменту. Гропринозин збільшує синтез інтерлейкіну-1 (IL-1) та синтез інтерлейкіну-2 (IL-2), регулює експресію рецепторів IL-2. Гропринозин суттєво збільшує секрецію ендогенного гамма-інтерферону і зменшує вироблення інтерлейкіну-4 в організмі. Гропринозин підсилює дію нейтрофільних гранулоцитів, хемотаксис та фагоцитоз моноцитів і макрофагів. Гропринозин пригнічує синтез вірусу шляхом вбудовування інозин-оротової кислоти у полірибосоми ураженої вірусом клітини і пригнічує приєднання аденілової кислоти до вірусної і-РНК.
Фармакокінетика . Всмоктування . Після прийому препарату всередину у дозі 1,5 г максимальна концентрація інозину пранобексу у плазмі крові досягається через 1 год і становить 600 мкг/мл. В організмі інозин пранобекс метаболізується у печінці з утворенням сечової кислоти. Т½ 4-(ацетиламіно)бензоату становить 50 хв, 1-(диметиламіно)-2-пропанолу — 3,5 год. Виводиться нирками у вигляді метаболітів.
Показання Гропринозин таблетки
Гропринозин показаний для лікування при зниженні або дисфункції клітинно-опосередкованого імунітету і клінічних симптомах, пов’язаних з такими захворюваннями:
● вірусні респіраторні інфекції, первинні й вторинні та імунодепресивні стани;
● інфекції, спричинені герпесвірусами: вірусом простого герпесу типу 1 і 2, вірусом вітряної віспи; інфекції, спричинені цитомегаловірусом і вірусом Епштейна — Барр;
● генітальні бородавки (гострокінцеві кондиломи) — зовнішні ураження (за винятком періанальних ділянок та ділянок всередині анального каналу) — як монотерапія або як допоміжна терапія у складі місцевого чи хірургічного лікування;
● папіломавірусні інфекції шкіри та слизових оболонок, вульви і вагіни (субклінічні) або шийки матки;
● вірусний гепатит;
● тяжкий або ускладнений кір;
● підгострий склерозуючий паненцефаліт.
Застосування Гропринозин таблетки
лікарський засіб застосовувати перорально. Добова доза залежить від маси тіла і тяжкості захворювання, дозу розподіляють рівномірно протягом дня. Для полегшення ковтання таблетку можна подрібнити і розчинити у невеликій кількості рідини при застосуванні.
Дорослі та пацієнти літнього віку : рекомендована доза становить 50 мг/кг маси тіла (1 таблетка на 10 кг), зазвичай 3 г/добу (6 таблеток), максимальна доза — 4 г/добу (8 таблеток); застосовувати перорально, розподіливши рівномірно на 3–4 прийоми протягом дня.
Діти віком від 1 року : доза становить 50 мг/кг маси тіла на добу (1 таблетка на 10 кг маси тіла для дітей з масою тіла до 20 кг; при масі тіла більше 20 кг призначати дозу, як для дорослих).
Тривалість лікування
Гострі захворювання : при захворюваннях з короткочасним перебігом курс лікування становить від 5 до 14 днів. Після зниження вираженості симптомів захворювання лікування слід продовжувати ще 1–2 дні або довше, залежно від рішення лікаря.
Вірусні захворювання з довготривалим перебігом : лікування слід продовжувати протягом 1–2 тижнів після зниження вираженості симптомів захворювання або довше, залежно від рішення лікаря.
Рецидивуючі захворювання : на початковій стадії лікування застосовуються ті ж рекомендації, що і для гострих захворювань. В ході підтримуючої терапії дозу можна знизити до 500–1000 мг (1–2 таблетки) на добу. При появі перших ознак рецидиву необхідно відновити прийом добової дози, рекомендованої для гострих захворювань, і продовжувати застосування протягом 1–2 днів після зникнення симптомів. Курс лікування можна повторювати кілька разів, якщо необхідно, за рекомендацією лікаря залежно від його оцінки клінічного стану.
Хронічні захворювання : препарат призначати у добовій дозі 50 мг/кг маси тіла відповідно до таких схем:
– асимптоматичні захворювання: приймати протягом 30 днів із перервою 60 днів;
– захворювання з помірно вираженими симптомами: приймати протягом 60 днів з перервою 30 днів;
– захворювання з тяжкими симптомами: застосовувати протягом 90 днів з перервою 30 днів.
Таке лікування можна повторювати, якщо необхідно; стан пацієнта слід контролювати, як при рецидивуючих станах.
Дозування при особливих показаннях
Зовнішні генітальні бородавки (гострокінцеві кондиломи) або папіломавірусна інфекція каналу шийки матки : приймати по 2 таблетки 3 рази на добу (3 г) як монотерапію або як доповнення до місцевої терапії чи хірургічного лікування відповідно до таких схем:
– пацієнти групи низького ризику (хворі з нормальним імунітетом або пацієнти з низьким ризиком рецидиву) : протягом періоду в 3 місяці лікарський засіб застосовують 14–28 днів безперервно з наступною перервою в лікуванні на 2 місяці, продовжують, доки ділянки ураження не зменшаться або не зникнуть;
– пацієнти групи високого ризику* (хворі з імунодефіцитом або з високим ризиком рецидиву) : протягом періоду в 3 місяці препарат застосовують 5 днів на тиждень 2 тижні поспіль за місяць або 5 днів на тиждень кожний другий тиждень.
Таке лікування можна повторювати кілька разів за необхідних умов.
Підгострий склерозуючий паненцефаліт : добова доза становить 100 мг/кг маси тіла, максимальна доза — 3–4 г/добу. Лікування довготривале, безперервне, з регулярною оцінкою стану пацієнта і необхідності продовження лікування.
*Фактори високого ризику виникнення рецидивів або дисплазії шийки матки у пацієнтів з папіломавірусною інфекцією статевих органів, як і при інших подібних захворюваннях, включають:
– папіломавірусна інфекція статевих органів, яка триває більше 2 років або має 3 і більше рецидиви в анамнезі;
– імунодефіцит, спричинений:
– рецидивуючими або хронічними інфекціями;
– захворюваннями, що передаються статевим шляхом;
– протипухлинною хіміотерапією;
– хронічним алкоголізмом;
– погано контрольований цукровий діабет;
– атопія (спадкова схильність до гіперчутливості);
– тривале застосування контрацептивів (довше 2 років);
– рівень фолатів в еритроцитах ≤660 нмоль/л;
– наявність кількох сексуальних партнерів або зміна постійного сексуального партнера;
– часті вагінальні статеві контакти (≥2–6 разів на тиждень);
– анальний секс;
– наявність в анамнезі пацієнта шкірних бородавок у дитинстві;
– вік >20 років;
– хронічне паління.
Діти . Лікарський засіб застосовують дітям віком від 1 року.
Протипоказання
гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини лікарського засобу, загострення подагри, гіперурикемія.
Побічна дія
єдиною постійною побічною реакцією під час застосування інозину пранобексу в дорослих і дітей є тимчасове підвищення рівнів сечової кислоти в сироватці крові та у сечі, які повертаються до початкових нормальних значень за кілька днів після закінчення лікування.
За частотою побічні реакції розподілені таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, З боку імунної системи . Частота невідома: ангіоневротичний набряк, гіперчутливість, кропив’янка, анафілактична реакція.
З боку психіки . Нечасто: нервозність.
З боку нервової системи . Часто: головний біль, вертиго; нечасто: сонливість, безсоння; частота невідома: запаморочення.
З боку ШКТ . Часто: блювання, нудота, дискомфорт у епігастрії; нечасто: діарея, запор; частота невідома: біль у верхній частині живота.
З боку шкіри та підшкірної тканини . Часто: висип, свербіж; частота невідома: еритема.
З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини . Часто: артралгія.
З боку нирок та сечовидільної системи . Нечасто: поліурія.
Загальні порушення . Часто: втома, дискомфорт.
Лабораторні дослідження . Дуже часто: підвищення рівня сечової кислоти у крові та сечі; часто: підвищення рівня сечовини, трансаміназ, лужної фосфатази у крові.
Особливості застосування
під час лікування препаратом Гропринозин ® можливе тимчасове підвищення рівня сечової кислоти в сироватці крові та в сечі, особливо у чоловіків та осіб літнього віку, однак зазвичай ці показники залишаються в нормальних межах (до 8 мг/дл або 0,420 ммоль/л відповідно). Причиною підвищення рівня сечової кислоти є катаболічний метаболізм інозину в людини. Це відбувається не через спричинену препаратом фундаментальну зміну ферментної функції або функції ниркового кліренсу.
Тому препарат необхідно застосовувати з особливою обережністю пацієнтам з подагрою, гіперурикемію, уролітіазом в анамнезі, а також пацієнтам з порушенням функції нирок. Протягом лікування необхідно контролювати рівні сечової кислоти у цих пацієнтів.
У деяких осіб можуть виникати гострі реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, кропив’янка). У такому випадку терапію лікарським засобом Гропринозин слід припинити.
При тривалому застосуванні препарату існує ризик виникнення каменів у нирках та жовчному міхурі.
У разі тривалого застосування лікарського засобу слід регулярно перевіряти рівень сечової кислоти у сироватці крові та/або сечі, функцію печінки, формулу крові та функцію нирок у всіх пацієнтів.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми .
Вагітність . Дослідження ризику виникнення патологій у плода та порушення фертильності у людей не проводилися. Гропринозин ® не слід застосовувати в період вагітності, за винятком випадків, коли лікар вирішить, що потенційна користь перевищує потенційний ризик.
Годування груддю . Невідомо, чи проникає інозину пранобекс у грудне молоко. Ризик для немовлят виключити не можна. Необхідно припинити годування груддю в період лікування.
Фертильність . Немає даних щодо впливу препарату на фертильність у людей. Дослідження на тваринах показали відсутність впливу на фертильність.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами . Гропринозин не впливає або впливає незначно на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
з обережністю слід призначати лікарський засіб з інгібіторами ксантиноксидази (наприклад з алопуринолом) або засобами, що сприяють виведенню сечової кислоти, включаючи сечогінні препарати, зокрема з тіазидними діуретиками (такими як гідрохлортіазид, хлорталідон, індапамід) або петльовими діуретиками (наприклад з фуросемідом, торасемідом, етакриновою кислотою).
Гропринозин можна застосовувати після, але не одночасно з імуносупресантами, оскільки можливий фармакокінетичний вплив на бажані терапевтичні ефекти.
При одночасному застосуванні із зидовудином (азидотимідином) підвищується утворення нуклеотиду азидотимідину за допомогою багатьох механізмів, зокрема внаслідок збільшення біодоступності азидотимідину у плазмі крові та збільшення внутрішньоклітинного фосфорилювання у моноцитах крові людини. Наслідком цього є посилення дії зидовудину.
Передозування
випадки передозування не спостерігались. Серйозні небажані явища, за винятком підвищення рівнів сечової кислоти в сироватці крові, малоймовірні з огляду на дослідження токсичності у тварин. Лікування симптоматичне і підтримуюче.
Умови зберігання
при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.