Хвороби курей: опис ознак, терапія та профілактика

У наш час розводити курей – це досить прибуткова справа. Але, як і всі домашні тварини, птиця схильна до найрізноманітніших захворювань. Вони можуть бути заразними і не заразними, деякі хвороби курей небезпечні тільки для них, а якимись можуть заразитися люди. Щоб уберегти поголів’я і себе, слід вміти вчасно виявляти недугу і проводити лікування. А щоб на фермі не виникало патологій, проводять профілактичні заходи.

• Види хвороб
• Псевдочума птахів або хвороба Ньюкасла
• Збудник псевдочуми
• Клініка патології
• Методи діагностики
• Методи лікування та профілактики
• Чума курей
• Опис і ознаки хвороби
• Лікування та профілактика
• Пташиний грип
• Лікування та профілактика пташиного грипу
• Очні патології
• Бурсальна хвороба (Гамборо)
• Марека
• Сальмонельоз
• Хвороби лап
• Чорний гребінь
• Що робити, якщо дохнуть кури

Види хвороб

Хвороби курей умовно діляться на заразні і не заразні. До першого типу належать патології, викликані вірусами, грибками, бактеріями. Кожен вид викликає різні патології, як небезпечні, так і не небезпечні для людини. Хвороби курей можуть бути викликані бактеріями, шкідниками, неправильним харчуванням.

Для інфікування характерний раптовий початок захворювання, важкий перебіг і висока смертність, а також масове поширення. Кожна патологія має свої характерні симптоми, за якими можна визначити вид захворювання.

Псевдочума птахів або хвороба Ньюкасла

Небезпечною вірусною інфекцією є псевдочума. Найчастіше спалахи цієї хвороби курей відбуваються на птахофабриках, рідше недуга виникає на особистих подвір’ях. Вірус небезпечний для людини, хоча захворювання протікає легко: протягом трьох днів проявляються симптоми риніту, іноді виникає легенів кон’юнктивіт.

У тих господарствах, де не проводилося вакцинування курей, птиця гине через 2-3 дні, причому, смертність сягає ста відсотків.

Збудник псевдочуми

Збудник інфекції належить до групи параміксівірусів. У пташниках їхня життєздатність зберігається влітку близько тижня, а взимку – до півроку. У заморожених тушках вірус живе до 800 днів.

Клініка патології

Птах, що заразився, і той, що вже переніс інфекцію, є джерелом хвороби. У їхніх рідких середовищах міститься вірус, що потрапляє в навколишнє середовище з блювотою, слиною. Інфекція також міститься в яйцях, повітрі, що видихається птахом.

Здорові кури заражаються через їжу, воду. Він переноситься на одязі, взутті птахівників. Якщо раптом заражене яйце потрапить в інкубатор, то на подвір’ї вся птиця захворіє.

При контакті з куркою вірус прагне потрапити в кров, де розмножується, викликаючи сепсис. При цьому починають стрімко руйнуватися стінки судин, утворюються множинні мікрокрововиливи. Ці процеси викликають руйнування нервової системи і внутрішніх органів.

Інкубаційний період триває від двох днів до двох тижнів. Зазвичай перебіг хвороби гострий, але бувають уповільнені хронічні форми, що призводять до повільного згасання здорових особин.

Під час хвороби курей спостерігається підвищення температури, з’являється сонливість, байдужість. Перо стає зухвалим, з ротової та носової порожнини витікає зловонний слиз. Екскременти зеленувато-жовтого кольору з домішкою крові. Кури починають кашляти, дихання ускладнюється: при спробі зітхнути виникає булькаючий звук.

При ураженні нервової системи птиця стає невпевненою, втрачається координація. Часто виникають судоми, паралічі.

Деякі дорослі особи виявляються стійкими до патології і залишаються в живих, але стають переносниками заразу.

Методи діагностики

Виявити хвороби домашніх курей можна за зниженим апетитом. Псевдочума виявляється помутнінням рогівки, чханням, поносом, хиткою ходою, судомами і постійно відкритим дзьобом. Все це говорить про зараження птиці. Лабораторне дослідження виявляється в крові птиці вірус псевдочуми.

Методи лікування та профілактики

Лікування курей, уражених псевдочумою, не має ніякого сенсу, оскільки всі випробувані засоби не дають результатів. Від патології може захистити тільки профілактика. Її проводять методом вакцинації на різних етапах розвитку курчат.

Якщо раптом у господарстві виникає псевдочума, то хворих особин ізолюють від здорових. На саме господарство накладається карантин. Всіх хворих птахів і тих, сто з ними контактували, вбивають, тушки спалюють. Тих курів, які контактували з хворим птахом, але клінічних проявів немає, дозволено вживати в їжу, але тільки після тривалої термічної обробки.

Решта поголів’я господарства в екстреному порядку вакцинується.

Всі підстилки, годівниці і поїлки утилізуються. Карантин триває місяць, з дворазовим обробленням приміщення.

Чума курей

Чумою курей хворіє не тільки цей вид птиці, але і цесарки, індички, іноді водоплавні. Виділяють азіатську і класичну форми.

Опис і ознаки хвороби

Збудником чуми є ультравірус. Він вважається фільтруючим і досить стійким. При постійному впливі прямих сонячних променів гине через дві доби. При розсіяному світлі здатний жити до двох тижнів. У сухому концентраті крові виживає до трьох місяців, а в заморожених тушках – близько року. При обробці хлорною звісткою, формаліном, вірус відразу ж гине.

Чума належить до небезпечних хвороб домашніх курей. Потрапляючи в кров, збудник починає активно розмножуватися. Інкубаційний період триває від одного до п’яти днів, рідше – до трьох тижнів. Іноді спостерігається блискавична форма. Падіж поголів’я спостерігається через пару днів після прояву першого симптому.

Головними ознаками недуги вважають:

1. Апатія, млявість. Курка сидить у кутку з опущеною головою.
2. Іноді спостерігається нервова збудливість у вигляді помахів крил.
3. Апетиту немає.
4. Пір’я зухвалі.
5. Птах стає сонливим, іноді впадає в летаргічний сон. Через це птахівники часто приймають сплячу птицю мертвою, і тільки при розтині можна побачити активність серцевого м’яза.
6. Порушується дихання, виникають хрипи, кашель.
7. У хворих птахів спостерігається пронос без крові сіро-зеленого кольору.
8. У класичної форми діагностуються підшкірні інфільтрати, випоти в зоні між черевиком і грудиною.
9. З дзьоба з’являються рідкі виділення.

Лікування та профілактика

Лікування курей від чуми не проводять, оскільки немає ефективних препаратів. Всю уражену птицю забивають. Щоб не виникала чума, проводять профілактику у вигляді вакцинації.

Пташиний грип

Був період, коли поширення хвороби курей призвело до зараження не тільки пернатих, але і тварин, людей. Всі спалахи інфекції закінчувалися однаково – смертю.

Збудником пташиного грипу є віруси. На сьогоднішній день вченим відомо більше п’ятнадцяти видів збудників, серед яких найнебезпечнішими вважаються N5 і N7. Вони блискавично вражають організм птахів і завжди призводять до загибелі. Найбільш схильні до грипу домашні кури: від початку хвороби до смерті птаха проходить всього кілька годин.

Заразити грипом кури можуть не тільки своїх сородичів, а й людей. Найчастіше вражаються птахи вірусом групи А.

Серед найнебезпечніших хвороб курей, що загрожують життю людини, є курячий грип. Для нього характерне погіршення кладки яєць, стану пір’я. Такі ураження проявляються при легкій формі хвороби, яка сама проходить.

Важка форма інфекції, викликана вірусами N5 і N7, проявляється наступними симптомами:

1. Птах втрачає координацію. У неї стає хитка походка, шия і крила викривляються.
2. Реакція на зовнішні подразники зникає.
3. Температура тіла підвищується.
4. Пропадає апетит.
5. З’являється сильна жага.
6. Легені набрякають, з’являється кашель, утруднене дихання.

Також клінічними симптомами можуть бути зухвалі пір’я, сережки і гребені стають чорними. У птаха з’являється діарея, слизові сильно гіперемовані. При диханні з’являється хриплість. Після ураження вірусом нервової системи відзначаються судоми. Найчастіше ця клінічна ознака проявляється при зараженні птиці вірусом H5N1. Для нього також характерні підшкірні крововиливи, порушення циркуляції крові. Протягом доби з моменту появи першого симптому, виникає набряк мозку, і птах гине.

Лікування та профілактика пташиного грипу

Пташиний грип відноситься до тих видів недуг, які не лікуються. Всіх хворих особин і тих, які мали з ними контакт, вбивають, туші спалюють. Вживати в їжу таке м’ясо суворо заборонено.

Вірус має вірулентність, через що вакцинація неможлива. Однак у продажу є препарати, які впливаю на деякі штами вірусу, пригнічуючи їх активність.

Очні патології

Серед патологій, що часто зустрічаються, виділяють цілу групу очних хвороб курей. Вони вражаються кон’юнктивітом, пухлинами, ксерофтальмією, аміачною сліпотою, панофтальмітом, гемофілезом. Хвороби очей можуть бути викликані травмами.

При будь-якому типі патології у птиці спостерігається зниження зору, сльозогінність ураженого ока. При пухлинах шкіра навколо очей витончується.

При кон’юнктивіті спостерігається свербіж, набряк, склеювання століття. Для його лікування застосовують тетрациклінову мазь, яку закладають за нижнє століття. Очі промивають міцним настоєм чорного чаю або ромашкою. У важких випадках може знадобитися антибактеріальна терапія з використанням порошків і таблеток, які даються птиці у вигляді пиття.

Бурсальна хвороба (Гамборо)

Зазвичай ця недуга заноситься в пташник з курчатами. До неї сприйнятливий молодняк віком до двадцяти тижнів. Вірус вражає імунну систему.

При бурсальній хворобі немає характерних патологій. У птиці може спостерігатися жовтувато-білий пронос, зниження апетиту аж до повної його відсутності. Оперення зухвале. Кури впадають у депресію. Може спостерігатися тремор шиї, тіла, голови, розклівши клоаки.

У деяких випадках хвороба протікає без клінічних проявів.

Усіх хворих птахів вбивають, тушки використовують в їжу тільки після тривалої термічної обробки.

Вірус тривалий час зберігається в курячому посліді, тому пташник обов’язково дезінфікується. Щоб не виникало патології, краще проводити профілактику у вигляді вакцинації курчат.

Марека

Хвороба Марека у курей – це вірусна інфекція, що вражає нервову систему, а також внутрішні органи. Вона може протікати в двох формах: гострої і хронічної. Сама патологія має три різновиди:

1. Вісцеральну. При ній виникають внутрішні пухлини.
2. Невральну. Вірус вражає нервову систему, що проявляється паралічами і парезами.
3. Окулярна. У курей вражаються очі, аж до повної сліпоти.

Інкубаційний період становить до двох тижнів до шести місяців і залежить від загального стану птиці. Клініка Марека залежить від форми.

При гострій, протягом двох тижнів вражається все поголів’я курей. Спостерігається зниження продуктивності, з’являються пухлини на внутрішніх органах. Летальність може досягати ста відсотків.

При гострій формі Марека симптоми прояву схожі з лейкозом:

• порушується травлення;
• порушується апетит;
• у птиці знижується вага;
• виникають парези і паралічі.

При хронічній формі летальність не перевищує тридцяти відсотків. Для цього виду недуги характерне ураження нервової системи, очей. Клінічно цей вид патології проявляється в наступному:

• Вивертання шиї.
• Кульгота.
• Напівпараличі.
• порушення зору. Зіниць стає вузьким, грушевидним. Реакції на світло немає. Райдужка стає сірою або голубуватою.

Основний метод боротьби з недугою – профілактика хвороби курей методом вакцинації молодняку. Щеплення допомагає сформувати стійкий імунітет. Препарати вводяться в/м у ранньому віці.

Методів лікування недуги не розроблено, хоча вчені постійно ведуть розробки препаратів, активних щодо вірусів, що викликають хворобу Марека.

Сальмонельоз

Ця патологія викликається бактерією сальмонела, небезпечною не тільки для птахів, але і для людини.

Симптоми хвороб курей, викликані бактерією, характеризуються пригніченням, сонливістю, м’язовою слабкістю, погіршенням апетиту. У курей з’являються виділення з носа, поміт стає рідким. Іноді спостерігається запалення суглобів, що визначається методом пальпації: вони гарячі, опухлі.

Сальмонельозом може заразитися людина та інші домашні тварини. Щоб уберегтися від недугу, яйця хворих птахів не вживають в їжу, а утилізують разом з тушками курей.

Сальмонельоз лікується. Для цього застосовують антибіотики широкого спектру дії, активні щодо сальмонели. Це тетрацикліни, гентаміцини, неоміцини, енрофлоксацини. Також вводять птахам протисальмонельозну сироватку. Її колють молодняку для профілактики інфекції.

Хвороби лап

Існує ряд патологій, що викликають хвороби лап у курей. Найчастіше зустрічаються такі патології, як:

• кнемідокоптоз;
• артрит;
• тендовагініт;
• викривлення пальців;
• зможення сухожиль.

Кнемідокоптоз часто називають чесоткою лап. Найчастіше патологія зустрічається саме у домашньої птиці. При своєчасному виявленні недуги курей легко вилікувати. Не варто забувати, що цей вид недуги легко передається через підстилку, годівниці, поїлки, інвентар.

Викликає недугу чесоточний кліщ. Він проробляє мікроскопічні ходи в шкірі лап, викликаючи свербіж, дискомфорт, нарости, рани. На лусочках спостерігаються білий наліт, схожий на вапно, а після вони взагалі відпадають.

Для лікування недуги застосовується мильний розчин, в який поміщаються лапки курки на півгодини. Після цієї процедури проводять обробку однопроцентним керосином або березовим дьогтем.

Чорний гребінь

Свідчать про наявність різноманітних хвороб гребені у курей. Вони допомагають розпізнати ту чи іншу патологію. Найчастіше гребінки синіють, чорню. У першому випадку зміна кольору говорить про холод. А ось чорні гребені – це ознака патології.

Почорнення гребеня може говорити про авітаміноз, пташиний грип, пастерельоз. Щоб не гадати, яка саме патологія викликала зміну кольору, варто відразу ж звернутися до ветеринара. Він допоможе правильно поставити діагноз, визначивши справжню причину, збудника.

Що робити, якщо дохнуть кури

Запитуючи, чому дохнуть кури, що за хворобу стала причиною, багато хто втрачає час, намагаючись самостійно лікувати птахів. Якщо немає можливості звернутися за допомогою до фахівця, а птах хворий, краще не ризикувати, умертвити курку, зробити самостійно розтин, оцінивши стан внутрішніх органів. На них не повинно бути ніяких утворень, пухлин, крововиливів, змін кольору печінки.

Іноді кури можуть дохнути через неякісний корм, а також у результаті авітамінозу. Ознаками останнього є падіння на ноги птиці, зниження яйценоскості. Кури майже не встають, починають завалюватися на бік. Для лікування авітамінозу необхідно якомога швидше включити в раціон риб’ячий жир, корисні вітаміни для птахів.

Загибель птаха може бути викликана патологією. У цьому випадку курку уважно оглядають: очі, гребінь, дзьоб, лапи, живіт. При масовій загибелі птиці, необхідно терміново звернутися до лікаря або ж відвести тушку мертвого птаха в клініку на розтин.

Найпростіший і вірний спосіб уберегти своє господарство від хвороб – це проведення своєчасної вакцинації курей та інших тварин подвір’я. Це допоможе уникнути падежу, а також вбереже від небезпечних патологій людей, що харчуються яйцями і м’ясом зі свого господарства.

Хвороби курей і їх лікування, симптоми + фото

Кури не менше схильні до захворювань, ніж будь-які інші домашні тварини. Але хвороби курей найчастіше лікують сокирою, так як зазвичай стає видно, що курка хвора, тільки тоді, коли допомагати вже пізно. До того ж лікування курки часто буде коштувати дорожче самого птаха.

Важливо! Деякі інфекційні захворювання курей небезпечні для людини.

Практично всі інфекційні хвороби курей, що викликаються бактеріями і найпростішими, лікують тільки одним методом: забоєм хворих курей. Лікуванню піддається тільки сальмонельоз. При цьому хвороб у домашніх курей більш ніж достатньо і вони погано піддаються диференціювання непрофесіоналами, що добре видно на відео.

Людина тільки зумів обчислити, з кого з курей все почалося. При цьому у приватних власників часто просто немає можливості дотриматися необхідних норми карантину і утримання курей.

Основні ознаки хворої будь-який з хвороб курки:

Згорблена спина, повисли крила, понура голова і прагнення відокремитися від товаришок, забившись у куток. Фізичний стан курки можна визначити за кольором гребеня:

• червоний (у деяких порід яскраво-рожевий) гребінь здорового кольору – у курки з кровообігом все в порядку і найближчим часом вона вмирати не збирається;
• світло-рожевий – щось порушило кровообіг, курка серйозно хвора;
• гребінь з синім відтінком – курка збирається на той світ і краще встигнути її забити раніше, ніж вона помре сама.

Теоретично в багатьох випадках хворі кури придатні до вживання в їжу, але птахівники вважають за краще віддавати їх собакам.

Доповнюють картину брудні пір’я через нездатність курки при захворюванні почистити себе і опухлі через артрозу або кліща лапи.

На фото характерна поза хворий курки.

З небезпечних для людини інфекційних хвороб кури хворіють:

• туберкульозом;
• пастереллезом;
• лептоспірозом;
• лістеріозом;
• сальмонельоз.

Для перших чотирьох видів хвороб передбачений тільки забій всього поголів’я курей.

При лептоспірозі хворих курей відокремлюють від основного поголів’я і проводять курс лікування фуразолідоном і стрептоміцином протягом 3 тижнів. Фуразолідон додають в воду, а стрептоміцин в корм.

Симптоми інфекційних захворювань курей

Лістеріоз. Викликає хвороба мікроорганізм: грамположительная рухлива паличка. Починається захворювання зазвичай з кон’юнктивіту. З інших ознак у курей присутні судоми, парез кінцівок і в кінцевому підсумку параліч і смерть. Діагноз встановлюють в лабораторії.

Потрібно диференціювати лістеріоз від пастерельозу, спірохетозу, тифу, чуми і ньюкаслської хвороби. Але робити це має сенс тільки у великих господарствах. У дрібних, якщо «курочки почали хрипіти», простіше забити все поголів’я. Тим більше що при пастереллезе або ньюкаслської хвороби це доведеться робити в будь-якому випадку.

Туберкульоз. У курей це захворювання зазвичай протікає в хронічній формі з неявно вираженими ознаками. Спостерігаються млявість, виснаження, у несучок зниження несучості. Можливий також пронос і жовтушність слизових оболонок. Іноді з’являється кульгавість і пухлинні утворення на підошвах лап. Захворювання на туберкульоз треба зуміти відрізнити від підшкірного кліща і травматичних утворень.

Пастереллез. Має 5 форм перебігу хвороби з дещо різними ознаками. При надгострій формі захворювання зовні здорова курка раптово гине. При гострому перебігу хвороби найпомітнішою ознакою, що вказує на пастерельоз, будуть пояснивши гребінь і сережки. Крім цього, у курей спостерігаються: апатія, скуйовджена курка сидить з опущеними крилами, хрипи при диханні, атрофія грудних м’язів, піна з дзьоба і носових отворів, спрага. Гине курка при гострому перебігу через 3 дня.

Підгострий і хронічний перебігу захворювання схожі: в обох формах хвороби присутні артрити суглобів, виснаження, млявість, запалення сережок з появою абсцесів. Загибель курей при підгострому перебігу захворювання настає через тиждень або раніше. При хронічному перебігу хвороби до перерахованих ознак додаються також риніт, запалення межчелюстного простору, виділення на кон’юнктиві і з носових отворів.

На фото добре видно посинілий при пастереллезе гребінь курки.

Лептоспіроз. При лептоспірозі у курей вражається печінка, тому одним з явних симптомів лептоспірозу у курей є жовтушність шкіри і слизових оболонок. Крім того, зазвичай спостерігається слабка робота кишечника, зниження несучості і лихоманка.

Сальмонельоз. При цьому захворюванні у курей спостерігається рясний пінистий кал рідкої консистенції, відсутність апетиту, спрага, апатія. У курей відзначається також набрякання суглобів кінцівок, яке слід відрізняти від артритних процесів при пастереллезе.

Для запобігання здоров’я людей при появі цих захворювань краще забити все поголів’я курей, ніж намагатися лікувати птицю.

Інфекційні захворювання курей нешкідливі для людини

Небезпечні для людей захворювання – не єдині інфекційні хвороби, якими можуть хворіти кури. Є ще цілий ряд інфекцій, що викликаються бактеріями або найпростішими, які не є космополітами:

• еймеріоз;
• пуроллоз (білий пронос, куряча дизентерія);
• ньюкаслська хвороба ;
• синдром зниження несучості;
• ешеріхиоз (колибактериоз);
• грип;
• респіраторний мікоплазмоз;
• хвороба Марека;
• інфекційний ларинготрахеїт;
• інфекційний бронхіт;
• інфекційний бурсит;
• аспергільоз;
• метапневмовірусная інфекція.

Для більшості курячих хвороб лікування не розроблено, можна робити тільки профілактичні заходи.

Симптоми і лікування безпечних для людини хвороб курей

Еймеріоз курей

Еймеріоз курей часто називають кокцидіозом. Паразитична інфекція, яка викликається найпростішими мікроорганізмами. Найбільш схильні до курчата від 2 до 8 тижнів від народження. Тому не варто дивуватися якщо вже підрощених 2-місячні курчата раптом починають гинути. Можливо, вони десь заразилися Еймері.

Інкубаційний період у еймерій від 3 до 5 днів. Як правило, у курчат спостерігається гострий перебіг хвороби, яке проявляється пригніченням, різким зниженням апетиту з подальшим повним відмовою від корму, спрагою. Курчата збиваються в купу, прагнучи зігрітися. Крила опущені вниз. Пір’я скуйовджене. Загибель птиці зазвичай настає через 2 – 4 дні після прояву клінічних ознак і може досягати 100%. Багато в чому тяжкість перебігу захворювання залежить від кількості паразитів, що потрапили в організм птиці. При невеликій кількості ооцист еймерій кокцидіоз у курей буде протікати безсимптомно з можливою подальшою виробленням імунітету до Еймері.

лікування хвороби

При появі перших ознак захворювання, все поголів’я курей пропаивают кокцидіостатиками, діляться на дві групи. Одна група перешкоджає виробленню імунітету до еймеріозу курей і застосовується в бройлерних господарствах, де птах отримує кокцидіостатик безперервно майже до дати забою. Дачу цієї групи кокцидіостатиків припиняють за 3 – 5 днів до забою.

Друга група препаратів дозволяє виробляти у курей імунітет і застосовується в племінних і яєчних господарствах. Вона ж найбільш підходить приватникам, які частіше тримають курей для яєць, ніж бройлерів на забій.

У різних препаратів проти еймерій різна дозування і курси лікування, тому при лікуванні еймеріоза курей потрібно слідувати інструкції на препарат або вказівкам ветеринарного лікаря.

профілактика захворювання

Еймері потрапляють на пташник не тільки з послідом хворої птиці або гризунами, а й з взуттям і одягом обслуговуючого персоналу. Безпосереднє зараження Еймері відбувається через забруднені ооцистами воду і корм. Тому для профілактики необхідно дотримуватися ветеринарно гігієнічні правила утримання курей. Не допускати попадання посліду птиці в воду або корм. Утримувати курей в клітинах з сітчастими статями, які легко дезінфікувати. Так як Еймері дуже стійкі до несприятливих факторів, оптимальним способом дезінфекції є прожарювання обладнання на пташнику паяльною лампою.

ньюкаслська хвороба

У цього вірусного захворювання існує кілька назв:

• азіатська чума птахів;
• псевдочума;
• хвороба філарет;
• хвороба ренікхет;
• скорочення від основної назви – НБ.

Вірус досить стійкий у зовнішньому середовищі, а також здатний до внутрішньоутробного проникнення в курячу яйцеклітину і виживання в яйці під час всього періоду інкубації. Таким чином, курча може народитися вже хворим.

симптоми захворювання

У захворювання розрізняють 3 види перебігу хвороби, а також типову і атипову форми. При свехостром перебігу хвороби інфекція вражає весь курник за 2-3 дня з явними клінічними ознаками. Так як вірус вражає нервову систему птахів, то симптомами є скручування шиї, паралічі кінцівок, порушення координації рухів, збудливість, утруднене дихання.

При типовій формі гострого перебігу захворювання у 70% поголів’я курей може спостерігатися задуха, у 88% – діарея. Слиз з дзьоба, кон’юнктивіт, поганий апетит, підвищення температури тіла на 1-2 °. Нерідко птах лежить, втупившись дзьобом в підлогу і не реагуючи на навколишнє оточення.

Атипова форма хвороби розвивається там, де широко застосовуються антибіотики і в стаді знаходяться птиці з імунітетом різної сили. В цьому випадку ньюкаслська хвороба зазвичай протікає без характерних клінічних ознак, вражаючи в основному молодняк курей.

Відсоток загибелі курей при цій хворобі досягає 90%. Лікування не розроблено і розроблятися, швидше за все, не буде через високий ступінь небезпеки ньюкаслської хвороби.

профілактика хвороби

Основний спосіб попередження розвитку захворювання – дотримання норм санітарії. По можливості, при загрозі захворювання, курей вакцинують «Ла-Сота», «БОР -74 ВГНКИ» або вакциною з штаму В1.

чума курей

Інші назви захворювання: грип і інфлуенца. Птицю не лікують, тому що захворювання відразу приймає форму епізоотії, зупинити яку можна лише забоєм всього хворого поголів’я курей.

симптоми хвороби

Розрізняють перебіг захворювання різної тяжкості.

При тяжкому перебігу розвиток хвороби дуже швидке, температура піднімається до 44 °, перед смертю падаючи до 30 °. Слизові набряклі, виділення з носа. Сині сережки і гребінь, що схоже на пастерельоз. Кури пригнічені і малорухливі, швидко впадають в коматозний стан, гинучи через 24 – 72 години після появи клінічних ознак. Смертність 100%.

При середньої тяжкості захворювання триває тиждень. Спостерігаються слабкість, часте поверхневе дихання, пригнічення. З носа і дзьоба слизові виділення, атонія зобу. Розвивається пронос жовто-зеленого кольору. При середньому і легкому перебігу захворювання гине до 20% курей. Несучки на підлоговому утриманні переносять грип важче, продуктивність знижується в середньому на 50%, відновлюючись після одужання.

профілактика захворювання

Вакцинація курей і карантин підозрілих на захворювання господарств.

хвороба Марека

Інші назви: параліч птахів, неврит, нейролімфоматоз, інфекційний нейрогрануломатоз. Вірусне захворювання. Збудник – одна з форм вірусів герпесу. Вірус стійкий у зовнішньому середовищі, але дуже чутливий до звичайних дезінфікуючих засобів: фенолу, лізол, лугів, формальдегіду і хлору.

симптоми хвороби

Інкубаційний період захворювання може досягати 150 днів. Симптоми гострої форми хвороби схожі з лейкозом: ненормальні положення голови, кінцівок і тіла, виснаження, різке зниження несучості, апатія. Летальний результат наступає у 46% хворих курей. Гостра форма хвороби спостерігається в господарствах вже неблагополучних по класичній формі.

Перебіг класичної форми захворювання виражається в ураженні нервової системи: паралічі, кульгавість, парези, очі курей стають сірого кольору, а форма зіниці стає грушоподібної або зірчастої. З’являється повна сліпота. Інкубаційний період при класичній формі хвороби також може доходити до 150 днів. Летальний результат до 30% хворої птиці.

Лікування цього захворювання відсутня.

На відео наочно показані зовнішні ознаки хвороби Марека і результати розтину курки, полеглої від хвороби Марека

профілактика захворювання

Основні заходи профілактики хвороби Марека – вакцинація курячого поголів’я живими вакцинами. Існує два види вакцини: з штамів вірусу хвороби Марека і штамів вірусу герпесу індичок. Також для профілактики хвороби Марека яйце на інкубацію ввозять тільки з благополучних господарств. Строго дотримуються вимог правил гігієни в пташниках. При ураженні вірусом хвороби Марека 10% поголів’я курей забивають всю птицю з наступним ретельним дезінфекцією приміщення. Але краще розводити курей з ліній стійких до хвороби Марека.

лейкоз курей

Викликається онковірус і частіше вражає курей старше 4 місяців. Симптоми хвороби неспецифічні, основні з них: виснаження, зниження несучості, діарея, анемічного гребінця. Пухлини у курей можуть утворюватися в будь-якому місці, але переважно в грудних м’язах, під шкірою і в шкірі.

Лікування немає. Підозрілих курей ізолюють і забивають. В якості профілактики захворювання молодняк курей і інкубаційні яйця беруть із благополучних щодо лейкозу господарств.

Інфекційний ларинготрахеїт курей

Вірусне захворювання. Вірус відносно стійкий у зовнішньому середовищі, але дуже чутливий до звичайних дезінфікуючих засобів.

Загибель курей при цьому захворюванні настає від задухи.

симптоми захворювання

Хвороба має 4 види протікання. При гострому перебігу захворювання спостерігають запалення трахеї, закупорку гортані, кашель, хрипи. Несучість припиняється. Летальний результат 15%.

При свехостром перебігу захворювання основними симптомами є відкашлювання слизу і крові. Відсоток смертей 50%.

При хронічному і підгострому течіях хвороба займає тривалий проміжок часу, протягом якого курям стає якось легше, то гірше. Характеризуються ці форми кон’юнктивітом, хрипами, кашлем, утрудненим диханням. Загибель курей в цих випадках доходить до 7%.

Зустрічається атипова форма захворювання, з видимих ​​ознак якої присутні тільки симптоми кон’юнктивіту. При цій формі в разі хорошого годування і догляду більшість курей одужує. При несприятливих умовах утримання гине майже все поголів’я пташника, так як на тяжкість захворювань у курей і їх смертність сильно впливають вторинні інфекції.

Лікування і профілактика хвороби

Як таке лікування захворювання не розроблено. Для запобігання ускладнень у курей і їх лікування у разі зараження вторинною інфекцією застосовують антибіотики широкого спектру дії, розпорошуючи їх в повітрі.

Основним заходом профілактики хвороби є запобігання занесення інфекції в господарство. У разі спалаху захворювання хворих і підозрілих курей забивають, приміщення дезінфікують.

Інфекційний бронхіт курей

Вірус вражає органи дихання та органи репродукції, знижуючи несучість. При використанні дезрастоворов вірус гине через 3 години.

симптоми хвороби

До симптомів ІБ відносяться: задишка, чхання, кон’юнктивіт, втрата апетиту, утруднене дихання з хрипами, млявість, дзьоб відкритий. При ураженні органів дихання хвороба протікає гостро і відсоток загибелі досягає 33%. При ураженні репродуктивних органів знижується несучість, яйця з деформаціями на шкаралупі, виводимість курчат також знижується. При ураженні нирок і мочеточних канальців спостерігається діарея і пригнічений стан. Смертність досягає 70% від числа захворілих курей.

профілактика хвороби

Лікування відсутня. Профілактика захворювання традиційно залежить від купівлі племінного матеріалу для курячого стада в благополучних господарствах, а також застосуванні сухої вакцини штаму «АМ».

Інфекційний бурсит курей

При захворюванні запалюються суглоби, з’являються внутрішньом’язові крововиливи, уражаються нирки. Лікування не розроблено.

симптоми захворювання

При гострому перебігу хвороба вражає 100% сприйнятливих особин різного віку. Особливо це стосується курей-бройлерів у віці від 2 до 11 тижнів. Спочатку проявляються пронос, втрата апетиту, тремтіння в тілі, депресія, втрата здатності до пересування. Пізніше додається анорексія, білий пронос (можна сплутати з пуллорозом). Летальність може досягати 40%, хоча зазвичай гине тільки 6% загального поголів’я курей.

При хронічному прихованому перебігу бурситу його ознаками може бути атиповий перебіг інших вірусних та інфекційних захворювань.

Профілактикою захворювання є комплектація основного стада курей здоровими особинами.

Синдром зниження несучості-76

Вірусне захворювання, при якому знижується несучість, змінюється форма яєць, якість і пігментація шкаралупи, погіршується якість яєчного білка.

У цього захворювання існує дві групи вірусів. Перша вражає бройлерні породи і завдає незначних збитків. Друга група викликає захворювання, що завдає серйозного економічного збитку птахофабрикам.

симптоми захворювання

Характерних ознак захворювання не має. Відзначають діарею, скуйовджене оперення, прострацію. На пізніх стадіях хвороби можливе посиніння сережок і гребінця, але це відзначається не у всіх курей. Протягом 3 тижнів кури несуть дефектні яйця. При цьому несучість курей знижена на 30%. При клітинному змісті курей можливо відновлення продуктивності.

профілактика хвороби

Лікування відсутня. В якості профілактики несучок вакцинують у віці 20 тижнів. Позитивно реагують курей забивають.

Крім уже перерахованих захворювань, можна назвати ще безліч інших. Загальним майже для всіх хвороб є одне: лікування інфекційного захворювання для курей не розробляли. До того ж багато захворювань мають схожі симптоми і приватнику-птахівників без освіти і лабораторії складно відрізнити одну хворобу від іншої. А так як в переважній кількості випадків застосовується панацея від усіх хвороб: сокира, – то можна і не мучитися над питанням, які віруси або бактерії відвідали курник.

Можливі зимові захворювання курей

Хвороби курей-несучок взимку обумовлені скупченістю в зимовому курнику і нестачею вітамінів і мікроелементів. Найбільш поширена взимку хвороба курей – еймеріоз викликається саме скупченістю поголів’я на маленькій площі.

Якщо зниження несучості взимку, швидше за все, відбувається через коротке світлового дня, то розклей яєць, а іноді видирання пір’я і розклей тіла до м’яса можуть бути викликані стресом або нестачею мікроелементів.

При стресі, викликаним надто щільною посадкою курей на одиницю площі, курям організовують прогулянки в вольєрі, заганяючи їх у курник тільки на ніч. Весь інший час кури можуть вільно входити і виходити з сараю.

При саморасклеве і поїданні яєць курей в раціон додають кормової крейда і кормову сірку.

Важліво! Якщо курка розсмакували смак яйця, вона вже навряд чи зупиниться.

Зазвичай, якщо додавання крейди і сірки не рятує від розкльову яєць, курку-шкідника забивають.

«Сіли на лапи», якщо це не інфекція, відбувається якраз від нестачі руху, а зміст курей всю зиму в закритому курнику згубно позначається на дихальній системі, що стає помітно, коли власники навесні відкривають сараї і випускають курей на вулицю.

Для профілактики більшості зимових захворювань досить буде забезпечити курей вигулом і збалансованим раціоном.

Інвазійні захворювання курей

Хвороби, що викликаються паразитами. Ці захворювання добре розвиваються в умовах скупченість змісту. До інвазійних захворювань відносять:

При зараженні пероедов птах відчуває свербіння на тілі і намагається позбутися від нього, видираючи з себе перо.

Важліво! Якщо курка зайнялася саморасклевом, в першу чергу треба перевірити її на наявність пероедов.

Пероедов – досить велика комаха, щоб його можна було виявити навіть неозброєним оком. А іноді і відчути, як він повзе по руці. Як будь-який накожний паразит, пероедов легко виводиться будь-якими засобами для тварин від кліщів і бліх. По суті, це курячий аналог бліх і волосоїдів, що паразитують на ссавців.

Гельмінтози лікують антигельмінтними препаратами за схемою, зазначеної окремо для кожного препарату. У профілактичних цілях дегельментізацію у курей проводять кожні 4 місяці.

Кнемідокоптоз або коростяний кліщ може паразитувати у курей під лусочками на лапах, викликаючи пухлини, або в фолікулах пера, через що птах починає свербіти і видирати перо. Проти нього добре працюють акарицидні препарати, які можна купити в аптеці або запитати у ветлікаря.

На фото лапа курки, заражена кліщем.

Причини неінфекційних хвороб бройлерів і їх усунення

Причинами неінфекційних захворювань у бройлерів зазвичай є недотримання температурного режиму або режиму і раціону годівлі.

Ентерит може бути ознакою інфекційного захворювання. Інші хвороби: гастрит, диспепсія, кутикули, – зазвичай наслідок незбалансованого раціону або годування неякісними кормами. Усунути причини цих захворювань просто, достатньо перевести курчат на якісний заводський корм, щоб виключити зараження саморобних кормів патогенними мікроорганізмами. Заводський корм також треба зберігати в сухому прохолодному місці.

Бронхопневмонія – наслідок переохолодження курчат за умови потрапляння в дихальні шляхи вторинної інфекції. Лікують антибіотиками.

Важліво! Якщо є впевненість, що курча тільки замерз, але ще не заразився патогенними мікроорганізмами, досить помістити його в тепле місце.

Ознаки переохолодження: пінисті виділення з очей і носових отворів дзьоба. Крім того, такий курча тремтить всім тілом. Проста застуда проходить за пару днів в коробці з температурою повітря близько 40 градусів.

Замерзлі курчата пищать і намагаються збитися в купку. В цьому випадку температуру в приміщенні потрібно збільшити.

При перегрів курчата намагаються піти якомога далі від джерела тепла. Малорухливі. Часто лежать, сховавши дзьобами в підлогу. Температуру зменшують.

Незважаючи на кількість захворювань, згубних для окремої особини, курка як вид не збирається поступатися позицій будь-який інший домашній птиці. Та й насправді, при дотриманні необхідних санітарних норм, курячі хвороби не такі страшні, як можуть здатися. Хоча і треба бути готовим до втрати всього курячого поголів’я.

Хвороби курчат і молодих курей: діагностика та лікування

Розведення курей – не таке просте заняття, як може здатися на перший погляд. Птиці потрібні хороші умови утримання, правильне харчування, вигул, світловий режим, а в разі хвороби курчат або дорослих особин – ще й коректне лікування. Там, де досвідченому птахівників все просто і зрозуміло, новачок може заплутатися і зробити помилки. У випадку охорони здоров’я це загрожує патологіями і загибеллю курей. Тому в першу чергу важливо правильно визначити захворювання.

Основи профілактики і діагностики

Хвороби у курей, як і у людини, бувають незаразні або інфекційно-вірусні. Перша категорія – нездужання, пов’язані з поганими умовами утримання, фізіологічними явищами. Причинами в цьому випадку можуть стати протяг, недолік корисних мікроелементів в харчуванні, порушений температурний або світловий режим. Підсумок – кури перестають нестися, поводяться неприродно, знижують активність.

Друга категорія викликається тими ж негативними факторами. У деяких ситуаціях вони провокують джерела інфекції: бактерії, віруси, спори. Ще один варіант зараження поголів’я курей – інфекційне вплив з боку. Віруси переносять інші тварини, дикі птахи. Це може викликати масовий падіж курей.

Навіть при незначних ознаках будь-якого захворювання, слід відразу приступати до дій:

1. Хвора курка – сигнал, що десь у дворі з’явився збудник. Перший крок – відділення уражених особин на карантин. Для цього краще заздалегідь обладнати відповідне місце.
2. Приступайте до пошуку негативних факторів. Навіть якщо точна причина не знайдеться, необхідно з профілактичною метою ліквідувати всі можливі осередки. Огляньте затінені місця на подвір’ї на предмет цвілі. Переконайтеся, що в зерні і другом кормі курей немає вогкості, в питній воді – застою.
3. Обстежте територію в пошуках гризунів.
4. Вивчіть темні куточки сараю-пташника в пошуках тієї ж цвілі. Якщо вона виявилася, просто почистити її буде мало. Перевірте і змінюйте вентиляційну систему. Мета – позбавити приміщення для курей від куточків з застоюється повітрям.

Увага! Ідеальне середовище для життя і розвитку різноманітних бактерій і грибка – висока вологість і стояче повітря. Усуньте ці ризикові чинники.

Небезпечні захворювання курей: пастереллез, пуллороз-тиф

Ця категорія заразних хвороб. Якщо вчасно не провести діагностику і не почати лікування, вірус ризикує передатися іншим пернатим. Найчастіше недуга вражає печінку курей. Так можна втратити все поголів’я. В окремих випадках захворювання передається іншим тваринам, а також людям. Поширені хвороби курей:

• пастереллез;
• пуллороз-тиф;
• сальмонельоз;
• колибактериоз;
• кокцидіоз;
• ларинготрахеїт.

Переносники бактерії пастерелл – щури, миші. Найбільш схильні до недугу курчата і молоді кури до 3 міс. Пернаті втрачають апетит, на гребені з’являються сині відтінки, в носі накопичується слиз. Профілактика – щеплення курей протихолерні препаратами.

Лікування пастереллез малоефективно. Застосовують антибіотики (тетрациклін, норсульфазол) або сульфаметазин. Але набагато дієвіше позбутися хворих курей шляхом спалювання особин. Потім ретельно приберіть і дезінфікують курник. Інакше збудник виживе в посліді, воді, кормі, полеглих птахів.

Пуллороз-тиф вражає курчат віком до 2 тижнів. Вони починають активно пити воду, нехтуючи кормами. Молодняк підтискає лапки, жалібно пищить, збивається в купу, стає млявим. Гребінець курей знаходить синій колір, а випорожнення виглядають жовтуватою пінистої рідкої кашкою. Якісне лікування пуллороза можливо за допомогою фуразолидона і биомицина.

Увага! Будьте готові, що навіть при ефективної терапії значна частина курчат загине (до 70%).

Сальмонельоз і колибактериоз

Сальмонельоз – відома хвороба курчат до 1 міс. Її симптоми важко сплутати з іншими:

• спрага без апетиту;
• слізні виділення на очах;
• в’язкі пінисті випорожнення;
• синдром опухлих суглобів;
• апатія;
• запалення слизової оболонки інших органів;
• важке дихання;
• зупинка росту курей.

Тварина із запущеною хворобою гине в конвульсіях. Вірус передається через гній, яйця, корм, повітря. Фахівці радять лікувати птицю так:

• 10-денний курс фуразолидона і стрептоміцину;
• до кормів в цей період підмішують хлорамфенікол, сульфаніламіди, хлортетрациклин;
• 10-денний продовження процедур з використанням одного фуразолидона;
• дії повторюють після тижневої перерви.

Увага! Заходи профілактики – імунна сироватка. Пташник ретельно дезінфікують. Здоровим курям різного віку дають левоміцетин (тричі в день протягом тижня).

Збудник захворювання колибактериоз – кишкова паличка. Заразити нею курей може і інша птиця, яка живе у дворі. Низький імунітет до хвороби мають не тільки курчата, а й дорослі особини, а ще колибактериоз дуже небезпечний для здоров’я людини. Симптоматика: надмірне споживання води, зниження апетиту, утруднене дихання, низька активність. Курка починає падати на ноги, страждати від діареї. Для лікування використовують медпрепарати: террамицин, біоміцин, енрофлаксацін, ампіцилін, сарафлоксалін.

Кокцидіоз і інфекційний ларинготрахеїт

Кокцидіоз переносять паразити – кокцидии. Це хвороба курчат віком до 3 міс. симптоми:

• млявість;
• низька рухова активність молодих курей;
• різке зниження апетиту;
• опущені крила, скуйовджене пір’ячко;
• пронос, який змінює забарвлення від слизисто-зеленого до темно-кривавого.

Лікування полягає в тижневому курсі знезаражувальних препаратів: фуразолідон, норсульфазол, кокцидинія, сульфадимезин. Їх домішують до їжі молодих курей. Профілактика полягає в регулярному прибиранню та дезінфекції курника. Паразит живучий. Кури залишаються заразними протягом 7 міс. після одужання.

Інфекційний ларинготрахеїт періодично вражає великі сільськогосподарські території. Хвороба передається безпосередньо від птиці до птиці. Ризиковий вік – до 3 міс. Молодняк починає хрипіти, кашляти і чхати. Інші симптоми:

• кашель і хрипи, свист при диханні;
• сльозяться очі, нежить;
• почервоніння і набряки в гортані.

Порада. Лікування ларинготрахеїту проводиться антибіотиками широкого спектра. Курс – до 14 днів.

Симптомами на нього схожий мікоплазмоз. Не варто шукати детальних відмінностей. Лікування від цієї хвороби курчат відбувається за тією ж схемою. Як профілактиці виведеним пташенятам 2-3 рази дають розчин Тіла.

Незаразні захворювання

Ці хвороби курчат не передаються від птиці до птиці або людині:

1. Клоаціт. При дефіциті фтору і кальцію в раціоні у курей з’являється розлад шлунка з подальшим роздратуванням клоаки. Птах слабшає і припиняє нестися. Слизову слід промити риванолом, змастити вазеліном. Після дезінфекції курника бажано усунути причини.
2. Кишковий грип. Від неякісного харчування або алергії на корм курей починають страждати від діареї (жовто-зелені випорожнення з різким запахом), високої температури, поганого апетиту. Проносні плюс курс антибіотиків вилікують птицю, а корекція раціону відновить її сили і продуктивність.
3. Глисти. Їх нескладно помітити в рідкому калі. Вторинний симптом – відсутність апетиту у курей. У цьому випадку допомагає тижневий прийом флубенвета.

Кліщі також способи викликати патології в організмі курей. Кнемідокоптоз утворює нарости на лапах, як на картинці. У його лікуванні зарекомендували себе засоби ектомін, трихлорметафос, бутокс. Пухоед і пероедов кусають птицю, доставляючи їй дискомфорт і залишаючи на тілі червоні плями. Від них можна позбутися за допомогою інсектола або арпаліта. У лікуванні і профілактиці хвороб курчат строго дотримуйтеся інструкцій до препаратів. Це важливо, щоб не нашкодити пернатим.

Поширені хвороби курей: відео

Related Posts: